Технологія прогнозування економіко-інвестиційного розвитку регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Технологія прогнозування економіко-інвестиційного розвитку регіонів

Петрецький I.I.

Анотація

У статті досліджено алгоритм побудови економіко-математичної моделі прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку. Визначено, що оцінка змін та реакції показників регіональної економіки на виклики та загрози глобальної економічної системи полягає, насамперед, у формуванні прогнозів на основі виявлення запізнень, з якою відбувається реакція. Визначено основні етапи оцінки впливу змін світової економіки на показники економіко-інвестиційного розвитку на регіональному рівні. Встановлено, що головною перевагою наведеного алгоритму побудови економіко-математичної моделі є виявлення негативних змін кон'юнктури світових ринків для цілей державного прогнозування. Зокрема, найбільш важливим для прогнозування є виявлення кризових тенденцій на світових ринках, що відображаються через світові показники.

Ключові слова: інноваційно-інвестиційний розвиток, підприємництво, інфраструктура, стимулювання.

Стрімкі зміни базових економічних показників та зрушення і економіко-інвестиційному середовищі зумовлюють усе більше уваги звертати на проблеми прогнозування розвитку як національної економічної системи, так і зміни на регіональному рівні. Оцінка реакції та параметрів регіональної економіки, що змінюється під впливом зрушень у світовій кон'юнктурі, полягає у формуванні прогнозів як складника процесу державного прогнозування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку регіонів, дослідженню їх економічного становища та інвестиційного потенціалу присвячено праці відомих вітчизняних учених: В.М. Геєця [1], С.А. Єрохіна [2], М.М. Єрмошенка [3], Л.І. Федулової [5], В.Я. Шевчука [6], І.Ю. Штулер [7; 8].

Мета статті полягає у дослідженні технології та розробленні послідовного алгоритму прогнозування економіко-інвестиційного розвитку регіональної економіки з відображенням її аналітичних можливостей.

Оцінка змін та реакції показників регіональної економіки на виклики та загрози глобальної економічної системи, насамперед, полягає у формуванні прогнозів на основі виявлення запізнень, з якою відбувається реакція. В основі регіонального прогнозування виявлення часових проміжків (запізнень), з якою відбувається реакція, є складником процесу державного прогнозування.

Під час прогнозування економічно-інвестиційних показників важливим є відстеження впливу переліку змінних, що характеризують цей показник. Їх відстеження відбувається методом аналізу розподілених часових проміжків або побудовою моделі розподіленого часу. Використання вказаного методу передбачає застосування регресійного аналізу. При цьому досліджується залежність показника тієї змінної, що аналізується, від поточних показників, а також від попередніх значень незалежних змінних [8].

Однак дана методика володіє й певним переліком недоліків, а саме:

- оцінка параметрів прогнозованої моделі відбувається в умовах мультиколінеарності факторів. Це означає, що поточні значення однієї змінної і ті значення, що проявляються із запізненням, найчастіше тісно пов'язані одне з одним. А це, відповідно, ускладнює визначення чистого впливу змінної на результат;

- також наслідком мультиколінеарності факторів є те, що в моделях розподіленого часу виникає проблема автокореляції. Її суть полягає у тому, що та взаємна незалежність змінних, котра передбачалася, спершу не підтверджується, що в підсумку призводить до збільшення невизначеності моделі;

- під час включення низки змінних, що утворені в одному часовому проміжку, але з різним запізненням, зменшується кількість спостережень. Ця умова загрозлива тим, що спотворюються дані, за якими будується модель. Відповідно, водночас відбувається збільшення числа факторних ознак, що призводить до втрати числа ступенів свободи; у результаті під час аналізу значних відрізків часових проміжків можлива ситуація, коли наявний взаємозв'язок між показниками визнається статистично незначним, а тому не включається до моделі [5].

Викладені недоліки особливо яскраво проявляються під час урахування значної кількості аналізованих показників.

Для підвищення достовірності прогнозування на регіональному рівні необхідно попередньо визначати часові проміжки запізнень і будувати часові ряди з їх урахуванням. Виявлені запізнення враховуються у подальшому регресійному аналізі та слугують основою для побудови прогнозної моделі.

У розрізі регіонального прогнозування алгоритм побудови моделі прогнозування базується на оцінці реакції параметрів регіональної економіки на зміни світової кон'юнктури.

На рис. 1 наведено три основні етапи оцінки впливу змін світової економіки на показники соціально-економічного розвитку на регіональному рівні.

Рис. 1. Основні етапи оцінки впливу змін світової економіки на показники соціально-економічного розвитку на регіональному рівні

Базуючись на етапах оцінки впливу змін світової економіки на показники соціально-економічного розвитку на регіональному рівні, можна запропонувати алгоритм побудови економіко-математичної моделі прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку (рис. 2).

Рис. 2. Алгоритм побудови економіко-математичної моделі прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку

регіональний інвестиційний бізнес

Наведена модель дає змогу враховувати часові проміжки запізнень у реакції змін регіональних процесів на зміну світової економіки. Однак при цьому є змога уникнути тих недоліків, якими характеризуються моделі розподілених часових проміжків. Це можливо завдяки тому, що часові проміжки запізнень обчислюються до етапу здійснення регресійного аналізу. Тобто спершу здійснюється аналіз вихідних даних оцінки реакції параметрів регіональної економіки на зміни світової кон'юнктури. У процесі обчислень виявляються максимально тісні наявні взаємозв'язки. Потім визначаються часові проміжки, за яких взаємозв'язок між регіональним та світовими показниками найбільш яскраво виражений, однак при цьому число спостережень регіонального та макроекономічних показників залишається незмінним.

Розкриємо наведені етапи алгоритму прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку. Отже, алгоритм базується на оцінці реакції показників регіональної економіки на зміни світової кон'юнктури і відображає її аналітичні можливості. Тому чотири перші етапи є інструментом, що слугує основою для підготовки даних для подальшого аналізу в рамках визначеного алгоритму.

На першому етапі відбувається визначення показників, що відображають зміни світової кон'юнктури економіко-інвестиційного стану. Цей етап включає у себе відбір показників, які найбільш повно характеризують тенденції та зміни світової економіки. Для врахування впливу світової економіки на регіональні процеси пропонується використовувати систему базових показників, які максимально розкривають мету дослідження. До таких належать:

- індекс інвестиційної сприятливості бізнес-середовища;

- рівень інвестування (відношення капітальних інвестицій до ВВП);

- частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій.

Проте для врахування специфіки дослідження конкретного регіонального процесу або окремого регіонального показника допускається доповнення базової системи специфічними показниками світової економіки.

На наступному етапі відбувається визначення часових проміжків у відображенні світових та регіональних параметрів. Зокрема, дані перевіряються на відповідність таким критеріям:

- щомісячна фіксація даних не тільки поточного визначення впливу, а й для аналізу та виявлення взаємозв'язків;

- фіксація показників статистичної звітності на різних етапах розвитку національної економіки. Тобто до часового проміжку дослідження включається кризовий період, а також роки, що передували кризі, та посткризовий період. Здійснюється це, щоб забезпечити повноту дослідження та додати безперервність статистичних даних.

На наступному етапі здійснюється кореляційна оцінка впливу змін комплексу базових показників на конкретний регіональний показник для виявлення часових проміжків запізнення. Для визначення часових проміжків запізнення пропонується використовувати «карту часових зрушень».

На четвертому етапі алгоритму визначається реакція регіонального показника на зміну світової кон'юнктури і приймається рішення про ймовірність та доцільність прогнозування.

Подальшим етапом дослідження, що здійснюється за пропонованим алгоритмом, є відбір «найбільш вагомих» світових показників. Виявлені на попередніх етапах максимальні значення кореляційної взаємозв'язку проходять перевірку за критеріями тісноти зв'язку і тривалості часового проміжку запізнення між зміною світових і регіональних показників. Відбір показників означає, що для дослідження регіонального показника економіко-інвестиційного розвитку включаються дані тільки тих світових показників, стосовно яких був виявлений зв'язок у минулому.

За даними, які визначено як найбільш вагомі, проводиться побудова нових часових рядів з урахуванням часових проміжків, що виявлені раніше. Тобто відбувається зміщення часових рядів, що характеризують світові показники, на кількість періодів, відповідних максимальному значенню виявлених кореляцій. За отриманими часовими рядами здійснюються регресійний аналіз та побудова моделі. Після побудови моделі прогнозування проводиться розрахунок прогнозних значень шляхом підстановки поточних даних світових показників з урахуванням часових проміжків за кожним конкретним показником.

Головною перевагою наведеного алгоритму побудови економіко-математичної моделі є виявлення негативних змін кон'юнктури світових ринків для цілей державного прогнозування. Зокрема, найбільш важливими для прогнозування є виявлення кризових тенденцій на світових ринках, що відображаються через світові показники.

Однак варто зауважити, що запропонований підхід до виявлення негативних змін кон'юнктури світової економіки носить рекомендаційний характер, і для виявлення негативних змін кон'юнктури світових ринків можна використовувати будь-які інші методи та способи.

Висновки. Здійснене у статті дослідження орієнтоване на оцінку сили і швидкості впливу негативних змін світової кон'юнктури на окремі регіональні показники економіко-інвестиційного розвитку. Однак повнота та точність прогнозних розрахунків залежать від своєчасності визначення негативних змін світової економіки у цілому і світових індикаторів, що включені в модель прогнозування зокрема.

Наведений алгоритм призначений для доповнення наявних методик прогнозування та може бути розглянутий як інструмент формування різних варіантів економіко-інвестиційного розвитку регіонів, що будується з урахуванням впливу світових показників.

Література

1. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України: монографія. Харків: Константа, 2006. 272 с.

2. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект): наукова монографія. К.: Світ Знань, 2002. 528 с.

3. Організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства: наук. монографія / Наук. ред. М.М. Єрмошенко, С.А. Єрохін. К.: НАУ, 2008. 216 с.

4. Оскольський В. Про економічну політику сталого розвитку в Україні. Економіка України. 2014. № 6. С. 4-13.

5. Федулова Л.І. Прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки як складова вибору стратегії виходу з кризи. Економіка і прогнозування. 2014. № 3. С. 5-18.

6. Шевчук В.Я. Формування інноваційної моделі сталого розвитку України в посткризовий період. URL: http:// soskin.info/ea/2010/1-2/20103.htm.

7. Штулер І.Ю. Сучасні тенденції позиціонування України в світових рейтингах в умовах циклічних коливань економіки. Економіка та суспільство. 2016. № 2. URL: http://economyandsociety.in.ua.

8. Штулер І.Ю. Сценарне імітаційне моделювання розвитку інституційних секторів національної економіки у середньостроковій перспективі. Фінанси інституційних секторів економіки України: монографія; за заг. ред. Т.І. Єфименко, М.М. Єрмошенка. К.: Акад. фін. управління, 2014. 584 с.

Размещено на Allbest.ru