Світовий досвід венчурного фінансування підприємств телекомунікаційної сфери в умовах розвитку цифрової економіки

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

Світовий досвід венчурного фінансування підприємств телекомунікаційної сфери в умовах розвитку цифрової економіки

Петрашевська А.Д. доктор економічних наук, доцент кафедри

економіки підприємства та корпоративного управління

Пєнкова КІ. магістрант

Анотація

У статті проаналізовано досвід іноземних країн щодо венчурного фінансування та стану ринку венчурного капіталу, зокрема США, Франції, Німеччини, Сінгапуру, Канади, Англії, а також зазначено відповідні організаційні структури інституційної підтримки, форми стимулювання та основні організаційні структури інноваційного процесу. Визначено вимоги до венчурного фінансування у високотехнологічні підприємства та рівень особистої мотивації для венчурного інвестора. Систематизовано форми державної підтримки венчурного фінансування в Україні. Запропоновано до відомих стадій життєвого циклу високотехнологічних венчурних фірм додати стадію «якісних змін». Розглянуто чотири ефективні програми державної підтримки, такі як SITRA, SBIR, YOZMA, TII, що діють у відповідних країнах.

Ключові слова: інвестиції, венчурне фінансування, венчурний капітал, стадії венчурного фінансування, інноваційна діяльність.

венчурний фінансування капітал інноваційний

Аннотация

МИРОВОЙ ОПЫТ ВЕНЧУРНОГО ФИНАНСИРОВАНИЯ ПРЕДПРИЯТИИ ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННОЙ СФЕРЫ В УСЛОВИЯХ РАЗВИТИЯ ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКИ

В статье проанализирован опыт зарубежных стран касательно венчурного финансирования и состояния рынка венчурного капитала, в частности США, Франции, Германии, Сингапура, Канады, Англии, а также указаны соответствующие организационные структуры институциональной поддержки, формы стимулирования и основные организационные структуры инновационного процесса. Определены требования к венчурному финансированию в высокотехнологичные предприятия и уровень личной мотивации для венчурного инвестора. Систематизированы формы государственной поддержки венчурного финансирования в Украине. Предложено к известным стадиям жизненного цикла высокотехнологичных венчурных фирм добавить стадию «качественных изменений». Рассмотрены четыре эффективные программы государственной поддержки, такие как SITRA, SBIR, YOZMA, ТІІ, действующие в соответствующих странах.

Ключевые слова: инвестиции, венчурное финансирование, венчурный капитал, стадии венчурного финансирования, инновационная деятельность.

Summary

WORLD EXPERIENCE OF VENTURE FINANCING OF TELECOMMUNICATION COMPANIES IN THE CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF THE DIGITAL ECONOMY

The article deals with the main reason for the complexity of the creation of new venture funds in the digital economy and the path that most countries bypass this problem. The experience of foreign countries regarding venture financing and the state of the market of venture capital, in particular, the USA, France, Germany, Singapore, Canada, England, is analyzed, and the relevant organizational structures of institutional support, the forms of stimulation, and the main organizational structures of the innovation process are considered, and the actions of the Ukrainian government regarding the regulation of venture business on the legislative level. Fundamentally different models of venture financing are considered: Anglo-American and French-Japanese, and the main principles of their operation are described. The requirements for venture financing in hightech enterprises and the level of personal motivation for a venture investor are defined. Systematized forms of state support for venture financing in Ukraine. These principles are the same for direct and indirect forms of support of innovative activity of enterprises. Each stage of venture financing is described. It is proposed to add a stage of “qualitative changes” to the known stages of the life cycle of high-tech venture companies, during which saturation of the market for goods and services occurs, there is a need for additional investments and the indicated ways of solving this issue. Four effective state support programs are considered: SITRA, SBIR, YOZMA, TII, operating in Finland, the USA, Israel, and Singapore respectively in the event of a lack of funds for individual investors (“angels”). The ways of improvement of the system of venture financing of innovations in the conditions of the digital economy in Ukraine are presented.

Key words: investments, venture financing, venture capital, stages of venture financing, innovative activity.

Petrashevska Angelina

Doctor of Economic Sciences, Senior Lecturer at Department of Enterprise Economics and Corporate Governance O.S. Popov Odessa National Academy of Telecommunications, Ukraine

Pienkova Katerina

Graduate Student

of Business Economics and Corporate Governance Department O.S. Popov Odessa National Academy of Telecommunications, Ukraine

Вступ та постанова проблеми. Поява нових цифрових комунікацій дає нові можливості в соціально-політичному та економічному житті суспільства, формує нову систему міжнародної економіки, а саме цифрову, яка впливає на інноваційний розвиток економіки країни та є основою її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Телекомунікаційна сфера (ТЛК) є пріоритетною для розвитку економіки країни й надто потрібною, щоб задовольняти потреби споживачів, господарства, органів державної влади, охорони та безпеки країни. Отже, від розвитку підприємств ТЛК сфери залежить конкурентоспроможність національної економіки, оскільки вони забезпечують інфраструктуру суспільства, створюють умови для вирішення проблем, які виникають у галузях держави. Новітні технології підприємств ТЛК сфери впливають на розвиток та змінюють структуру соціально-економічних систем, тому гальмування інноваційної діяльності цих підприємств веде до зниження потенціалу економіки України. За впровадження інноваційно орієнтованої системи розвитку економіки постає одна з головних та найскладніших проблем, а саме пошук шляхів фінансового забезпечення підприємств. Оскільки ступінь ризику у сфері телекомунікацій та інновацій загалом є надвисоким, то участь традиційного позичкового капіталу стає неможливою. Саме тому для нашої держави загалом та для підприємств зокрема досить важливим є питанням вдосконалення системи фінансування інноваційної діяльності. Задля цього доцільно вивчити та узагальнити світовий досвід фінансування інноваційної діяльності. Серед альтернативних джерел фінансування інноваційної діяльності слід назвати венчурне фінансування, що використовується світовими країнами як один з напрямів підтримки середніх та малих підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження теоретичних та практичних аспектів венчурного фінансування інноваційного розвитку економіки посідає провідне місце в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, таких як Й. Шумпетер, С.В. Онишко, М.І. Долішній, Т.М. Куценко, В.Г. Бодров. Віддаючи належне напрацюванням та розробкам вчених щодо висвітлення теоретичних та практичних досліджень, пов'язаних зі станом та розвитком венчурного фінансування у світі, слід зазначити, що складність та багатоплановість цих питань потребує більш глибокого дослідження.

Метою статті є дослідження закономірностей та тенденцій застосування венчурного фінансування підприємств ТЛК сфери в умовах цифрової економіки, порівняння основних тенденцій розвитку ринку венчурних інвестицій розвинутих країн світу, визначення форм державної підтримки венчурного фінансування.

Результати дослідження. Нині одним з перспективних фінансових джерел підтримки інноваційного процесу в Україні є венчурні інвестиції, які є грошовими вкладами інвестиційних фондів чи фірм, що спеціалізуються на фінансуванні росту підприємств, за винагороду у вигляді доходу на акціонерний капітал.

Розвиток венчурного капіталу стимулює інноваційні та інвестиційні процеси, що є фактором прискорення розвитку науково-технічного прогресу (НТП). Значне застосування механізмів венчурного фінансування в процесі реалізації інвестиційних проектів не лише активізує інноваційну діяльність, але й сприяє структурній трансформації економіки, поглибленню інтеграційних процесів в економіці, створенню додаткових робочих місць.

Венчурне інвестування це довгострокові фінансові вкладення з високим ступенем ризику в акції підприємств, які орієнтовані на розроблення, виробництво та реалізацію наукоємних продуктів, задля їх розвитку та розширення, отримання прибутку від приросту вартості вкладених коштів [5, с. 132].

Венчурний капітал є тією частиною фінансового капіталу, яка формується за рахунок позичкового та акціонерного капіталів, спрямовується на фінансування інноваційного процесу переважно в тій його частині, яка забезпечує виробництво знань. Найбільшого поширення та розвитку венчурний капітал набув у США. Саме США є батьківщиною венчурного капіталу, де він виник у середині 50-х рр. минулого століття у Кремнієвій долині.

В розвинутих країнах Заходу на частку нових або вдосконалених технологій, обладнання та продуктів, створених на основі нових знань або рішень, приходиться від 70% до 85% ВВП [7, с. 90].

Створення нових венчурних фондів, незважаючи на тривалий досвід діяльності венчурного капіталу, продовжує залишатись досить складною проблемою для всього світу перш за все внаслідок недосконалості національних законодавств як нових, так і розвинених ринків капіталу. В деяких країнах Європи, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Франції, національні законодавства досить пристосовані до створення та функціонування венчурних структур. В інших державах інвесторам доводиться використовувати зарубіжні юридичні структури. Проте майже повсюдно прийнята практика реєстрації як фондів, так і управляючих компаній в офшорних зонах. Це дає змогу максимально спростити процедуру оформлення, допомагає уникати складних питань, пов'язаних з подвійним оподаткуванням доходів та прибутку, а також ефективно приховує реальних беніфіціарів фонду.

Однак залучати великий венчурний капітал венчурних фондів Заходу й капітал місцевих фондів неможливо, якщо не пройдені всі ранні стадії розвитку високотехнологічного підприємства ТЛК сфери. Це фінансована державою стадія наукової розробки та створення макета продукту, а також стадія формування нового підприємства, заснованого на новій технології за рахунок коштів зацікавлених інвесторів (ангелів), стимульованих певними пільгами, преференціями та навіть підтриманих інвестиціями державних фондів. Проблемою для України є відсутність достатнього обсягу державного фінансування технологічної стадії розробок, заможних інвесторів, ознайомлених з технологічним бізнесом і готових фінансувати створення нового підприємства на базі розробленої технології.

Слід зазначити, що венчурне фінансування передбачає такі вимоги до високотехнологічного підприємства:

1) підприємство, в яке вкладаються кошти венчурного фонду, не має бути державним, командитним, індивідуальним чи кооперативним; воно обов'язково має бути акціонерним або в ході інвестування стати акціонерним;

2) швидке зростання масштабу виробництва або очевидних можливостей для такого зростання;

3) необхідний механізм продажу акцій;

4) оригінальність, певна винятковість виробу або технології;

5) підприємство має забезпечити зростання капіталу на 25-30%;

6) високий професіоналізм розроблювачів технології та виробу, їхня участь у діяльності підприємства або виконуваного проекту.

Це забезпечує особисту мотивацію для венчурного інвестора в якісному зростанні підтриманих ним підприємств. Венчурні інвестори зазвичай фінансують в нові високотехнологічні та швидко зростаючі підприємства, аналізуючи результати технологічних експертиз та продукції (послуг). Вважається, що венчурні інвестиції, будучи інвестиціями «підвищеного» ризику на 3-5 років, повинні забезпечувати повернення інвесторам не менше 25-30% річних. Всі проекти повинні бути апріорно планово надприбутковими, тому що з десяти проектів реалізуються лише два-три, які повинні покрити провал інших семи-восьми.

З другої половини ХХ століття сформувалися дві принципово різні моделі венчурного фінансування, які умовно можна назвати англо-американською та франкояпонською. Їх визначальні відмінності полягають у ролі держави в інноваційних процесах, вони різняться за

об'єктами венчурного фінансування та навіть секторами економіки, що є пріоритетними для венчурних фондів.

Перший полюс (англоамериканський) характеризується найбільшою автономією підприємництва в інноваційній сфері. Саме в цій моделі (особливо в Сполучених Штатах) державі відведена роль «нічного сторожу», який суттєвим чином не втручається в просування венчурних проектів та лише виконує свою законодавчу роль у регулюванні венчурних процесів.

На США припадає половина всього обсягу венчурних інвестицій у світі. У загальному числі реципієнтів венчурного капіталу значною є частка галузей, заснованих на високих технологіях. Це інформаційні технології (включаючи розроблення нових комп'ютерів, програмне забезпечення, технології мереж), біотехнології, екологічні та медичні технології, які отримують левову частку всіх венчурних інвестицій. Спостерігається тенденція до зростання частки високих технологій у валовому внутрішньому продукті (ВВП) [8, с. 403].

Другий полюс (франкояпонський) характеризується досить значним впливом держави на інноваційні процеси, зокрема неринковими методами, шляхом прямих дотацій та субсидій підприємствам і організаціям, які здійснюють інноваційну діяльність.

Дослідження особливостей фінансування інноваційної діяльності західних країн показало, що досить активну роль в інноваційній діяльності відіграють саме державні органи влади через створені ефективні державні, економічні та адміністративні механізми підтримки інновацій.

У світовій практиці у зв'язку з підвищенням ролі держави у фінансуванні інновацій спостерігається підвищення наукоємності продукції, яка становить в країнах ЄС 35%, США 25%, Японії 11%, Сінгапурі 7%, Кореї 4,5%, Китаї 2%, Росії 0,13%, тоді як в Україні лише 0,05% від ВВП [4].

Із сучасними системами фінансування інновацій у різних країнах світу можна ознайомитися в табл. 1 [4].

Позицію українського уряду характеризує певна пасивність з огляду на те, що законодавче регулювання венчурного бізнесу перебуває на початковій стадії становлення. Діяльність держави обмежується лише контролем звітності фондів. Розвиток венчурного фінансування інноваційної діяльності підприємств ТЛК сфери, у яких технічна, технологічна, інформаційна, організаційна бази повинні удосконалюватися, в Україні неможливий без державної підтримки, оскільки, попри значне зростання кількості венчурних фондів, обсяг коштів, що спрямовується на фінансування інноваційної діяльності, залишається досить малим. Отже, одним з головних чинників, який зможе суттєво збільшити залучення венчурного капіталу в інноваційні підприємства ТЛК, створить додаткові гарантії для інвесторів, має стати така форма взаємодії держави та ринку, як механізм державно-приватного партнерства у створенні Державного венчурного фонду (компанії) [3, с. 213].

Визначимо прямі та непрямі заходи державної підтримки венчурного фінансування інноваційної діяльності підприємств ТЛК сфери.

Таблиця 1 Сучасні системи фінансування інновацій в різних країнах світу