Методологічні аспекти оцінювання фінансового стану малих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні аспекти оцінювання фінансового стану малих підприємств

фінансовий облік економіка

Колісник М.В.

У статті охарактеризовано сучасну економічну ситуацію в державі. Окреслено місце та роль малих підприємств у структурі національної економіки. Названо характерні особливості функціонування малих підприємств. Вивчено розвиток малого бізнесу в Україні через динаміку кількості малих підприємств у структурі загальної кількості суб'єктів господарювання. Проаналізовано існуючі наукові напрацювання у сфері оцінювання фінансового стану підприємства. Виокремлено основну відмінність між традиційним фінансовим обліком та обліком фінансових результатів для малих підприємств. Досліджено можливості використання існуючого інструментарію фінансового аналізу для малого бізнесу. Розвинуто методику оцінювання фінансового стану малих суб'єктів господарювання.

У сучасних умовах господарювання, які характеризуються стрімким посиленням конкуренції на ринку, зумовленої розвитком ринкових відносин, нестабільністю національної валюти, що спричинена складною економічною та політичною ситуацією в державі, і, як наслідок, постійне падіння купівельної спроможності як фізичних, так і юридичних осіб, особливої уваги заслуговує систематичне аналізування фінансового стану суб'єків господарювання. Фінансовий аналіз підприємства дає змогу вчасно ідентифікувати послаблення конкурентних позицій на ринку шляхом аналізування власних фінансових показників у динаміці, порівняння результатів аналізу фінансово-майнового стану із середньогалузевими показниками уможливлює реальне оцінювання власних позицій на ринку, а змістовний факторний аналіз фінансового стану дає змогу визначати не лише основні тенденції розвитку, а й чинники, що є першоджерелом змін, формуючи для суб'єкта господарювання реальні загрози або потенційні резерви поліпшення кількісних та якісних фінансових показників.

Тематика аналізування фінансового стану була і залишається актуальною у науковій економічній літературі. Вчені акцентують увагу на пріоритетності фінансового аналізу в умовах ринкової економіки, досліджують теоретичні засади аналізування фінансового стану, розкривають сутність основних понять та категорій, удосконалюють прикладні механізми та інструменти фінансового аналізування діяльності підприємств. Однак більшість авторів зосереджує свою увагу на великих підприємствах, які ведуть розширену фінансову звітність. Великий обсяг фінансових даних є достатньою базою для змістовного, глибинного та динамічного аналізу фінансового стану підприємств. Якщо ж говорити про малі підприємства, то вони не ведуть такий деталізований облік фінансових даних, оскільки цього не вимагають сучасні стандартизовані форми фінансової звітності, що зумовлює складність проведення фінансового аналізу діяльності малого бізнесу.

Теоретичні засади аналізування фінансового стану сьогодні досліджують Т.В. Безбородова, М.П. Денисенко, Н.О. Коломієць, ГМ. Шамота та ін.

Прикладні механізми аналізування, а також сучасні інструменти фінансового аналізу великих підприємств удосконалені в наукових працях Ю.О. Івахів, М.М. Новікової, С.Р. Романіва, А.Г Семенова, О.Ю. Соловйова та ін.

Однак наукові розробки щодо аналізування фінансового стану малих підприємств зустрічаються значно рідше, і до числа таких авторів можна віднести Т.А. Гоголь, Т, В. Греджеву, О.В. Люту, Н.В. Скрипник, С.В. Тютюнника, Ю.М. Тютюнника та ін.

Метою даної роботи є розвиток методології оцінювання фінансового стану підприємства для адаптації його інструментарію до умов функціонування та обліку малих суб'єктів господарювання.

Малі підприємства є базовим елементом ринкової економіки розвинутих країн, оскільки вони уможливлюють розв'язання цілої низки проблем, пріоритетне місце серед яких займають економічні та соціальні. Вирішення економічних проблем реалізується через високу гнучкість та динамічність розвитку малого підприємництва, що дає змогу швидко реагувати на зміни мінливого зовнішнього середовища, легко адаптуватися до викликів динамічного розвитку, пристосовуватися до споживчих коливань та коригувати плани діяльності для використання потенційних можливостей. Ці чинники роблять управління малими підприємствами значно простішим, аніж регулювання діяльності великих суб'єктів господарювання. Крім того, малі підприємства вирішують низку соціальних проблем, забезпечуючи населення вільними робочими місцями, що позитивно впливає на рівень державного та регіонального безробіття, а також насичують ринок більш дешевими товарами, оскільки мають можливість скорочувати адміністративні витрати порівняно з великими підприємствами.

За даними Державного комітету статистики України [7], кількість малих підприємств в Україні становить близько 98% загальної кількості функціонуючих суб'єктів господарювання (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка кількості малих підприємств у загальній структурі суб'єктів господарювання в Україні в 2010-2017 рр.

Як видно з табл. 1, частка малих підприємств у загальній кількості суб'єктів господарювання в Україні в 2010-2017 рр. постійно становила понад 98%, і, не зважаючи на щорічне скорочення їх кількості (за винятком періоду 2013-2015 рр.), частка у загальній структурі підприємств України постійно зростає. Це дає змогу зробити висновки про те, що складні умови господарювання призводять до постійного зменшення кількості діючих підприємств, частина з яких зазнає банкрутства, а інша частина добровільно припиняє діяльність через економічну недоречність її здійснення. Однак малим підприємствам з урахуванням більшої маневреності діяльності легше адаптовуватися до нестабільності зовнішнього середовища.

Незважаючи на динамічність діяльності малого бізнесу, все ж варто звернути увагу на стрімке скорочення кількості малих підприємств в Україні, коли їх кількість у 2017 р. становила лише 82,77% аналогічного показника у 2010 р.

Вчасне та систематичне аналізування фінансового стану підприємства дасть змогу не лише передбачати потенційні загрози, а й ефективно управляти ними. Аналіз літературних джерел показав, що відсутнє єдине трактування поняття «фінансовий стан», оскільки автори по-різному підходять до визначення категорії. Найчастіше фінансовий стан розглядають як об'єктивну економічну категорію [12, с. 50], найважливішу характеристику діяльності підприємства [4, с. 194], комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства [11, с. 115; 10, с. 282-283], характеристику фінансової конкурентоспроможності та ефективність використання фінансових ресурсів і капіталу [8, с. 411] тощо. Різнобічність існуючих наукових напрацювань у сфері теоретичних засад аналізування фінансового стану не заперечує факт комплексності поняття. Інтегральний показник фінансової спроможності реалізації виробничо-господарської діяльності та вчасного покриття своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами, індикатор фінансової конкурентоспроможності на конкурентному ринку, а також сумарний результат фінансової діяльності підприємства вимагають комплексного та всебічного аналізування ефективності й результативності фінансової діяльності підприємства.

Розроблені методики аналізування фінансового стану передбачають його здійснення за такими основними напрямами:

• майновий стан;

• ділова активність;

• ліквідність та платоспроможність;

• фінансова стійкість;

• рентабельність.

Вивчення майнового стану базується на дослідженні структури активів підприємства та джерел їх формування, що дає змогу в абсолютному вираженні або в динаміці за певний період співставити величину оборотних та необоротних активів, а також власний та позиковий капітал, що використовується для фінансування діяльності підприємства.

Аналізування ділової активності показує ефективність використання фінансових ресурсів через швидкість обертання вкладеного капіталу, що у цілому дає уявлення про ефективність діяльності підприємства.

Дослідження ліквідності та платоспроможності підприємства відображає забезпеченість підприємства оборотними коштами, що сигналізує про можливість вчасного погашення коротко - та довгострокових зобов'язань, а також спроможність підприємства вчасно фінансувати свою виробничо-господарську діяльність.

Оцінювання фінансової стійкості дає змогу зробити висновок про незалежність виробничо-господарської діяльності від позикових джерел фінансування, ступінь залежності підприємства від короткострокових зобов'язань, а також кінцеву інтенсивність використання власного та позикового капіталу.

А показники рентабельності відображають відносний рівень прибутковості, що передбачає співставлення абсолютних фінансових результатів із затраченими ресурсами підприємства, показуючи тим самий відносний рівень фінансової ефективності.

Такий детальний та різноплановий аналіз фінансового стану підприємства можливий лише за умови наявності великої інформаційної бази, основою якої є бухгалтерська звітність підприємства. Саме бухгалтерська звітність систематично заповнюється кожним підприємством, окрім того, її ведення базується на загальноприйнятих правилах, що прописані державним законодавством. Дані бухгалтерської звітності відображають реальний стан підприємства, оскільки побудовані на первинних документах обліку, а також належать до документації довготривалого зберігання. Єдиний уніфікований вигляд дає змогу співставляти результати фінансового аналізу не лише в динаміці, а й з аналогічними показниками інших підприємств галузі, іншими учасниками ринку, конкурентами або середньогалузевими показниками.

Чимало вітчизняних та зарубіжних авторів досліджували, систематизували та розвивали методичні інструментарії оцінювання фінансового стану підприємства, однак запропоновані прикладні інструменти можна використовувати лише для тих підприємств, які ведуть стандартизовану бухгалтерську звітність (ф. №1 «Баланс» та ф. №2 «Звіт про фінансові результати»).

Як уже зазначалося раніше, кількість малих підприємств суттєво перевищує кількість великих підприємств в Україні, а малі суб'єкти господарювання не володіють таким значним обсягом оборотного та необоротного майна, не залучають таких великих обсягів коротко - та довгострокового капіталу. Саме тому тривалий час заповнення стандартизованих форм бухгалтерської звітності було клопіткою та беззмістовною працею. У 2011 р. ситуація дещо змінилася.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»» [2], підприємства, що відповідають зазначеним критеріям у Наказі, мають право складати Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м), який відрізняється від базового фінансового звіту об'єднанням деяких статей для спрощення процедури ведення фінансового обліку.

Окрім того, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами» №720 від 15.06.2011 [1], суб'єкти малого підприємництва мають право вести додатково спрощений облік доходів та витрат, який відрізняється від стандартної фінансової звітності наявністю лише основних статей. Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва включає Баланс (форма №1-мс) і Звіт про фінансові результати (форма №2-мс).

Запровадження фінансової звітності для малих підприємств, а також спрощеної фінансової звітності суттєво скоротило часові втрати малих суб'єктів підприємництва на ведення фінансового обліку, однак поставило під сумнів можливість використання наявного інструментарію фінансового аналізу через нестачу фінансових даних.

У табл. 2 проаналізовано основники показники оцінювання фінансового стану підприємства за основними напрямами фінансового аналізу, а також відображено можливість чи неможливість їх використання для малих підприємств, що ведуть звичайну чи спрощену фінансову звітність.

Проведені в табл. 2 вивчення та систематизація наявних напрацювань щодо методики оцінювання фінансового стану підприємства показали, що більшість показників, які використовують великі підприємства для аналізування фінансового стану, можуть бути використані й малими підприємствами. Винятком стали деякі показники рентабельності, які залежать від прибутку від реалізації, який окремо не обліковується у спрощеній бухгалтерській звітності.

Отже, малі підприємства є базисом економічного розвитку конкурентного ринку, які, використовуючи власну гнучкість та простоту адаптаційних процесів, наповнюють та урізноманітнюють ринок, збільшуючи при цьому кількість робочих місць. Кількість малих суб'єктів господарювання суттєво перевищує кількість інших суб'єктів ринкових відносин, проте сьогодні вони й надалі залишаються поза увагою наукових досліджень та методологічних розробок.

Висока мінливість та динамічність діяльності малих підприємств призводить до високої їх плинності, тому щорічно на ринку з'являється багато нових підприємств, значна частина з яких банкрутує. Регулярне аналізування фінансового стану малих суб'єктів господарювання дасть змогу запровадити моніторинг ефективності та результативності виробничо-господарської діяльності. Відмінність у формах фінансової звітності, що ведуть різні учасники ринку, викликала необхідність дослідження наявного інструментарію оцінювання фінансового стану на предмет відповідності та можливості використання для малих підприємств.

Проведене наукове дослідження показало, що, незважаючи на суттєву відмінність звичайної та спрощеної фінансової звітності для малих суб'єктів господарювання від стандартизованої фінансової звітності, малі підприємства можуть використовувати розвинутий інструментарії для оцінювання фінансового стану малих підприємств.

Подальші наукові дослідження слід проводити в напрямі прогнозування цільових рекомендованих меж для основних показників фінансового аналізу, які будуть ураховувати особливості діяльності малих підприємств, а також розроблення інтегрального показника оцінювання фінансового стану малих суб'єктів господарювання.

Таблиця 2. Методичні аспекти використання наявного інструментарію фінансового аналізу для малих підприємств

Список використаних джерел

1. Про затвердження методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами: Наказ Міністерства фінансів України від 15 червня 2011 р. №720. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0720201-11.

2. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» (Форми №№1-м, 2-м, 1-мс, 2-мс): Наказ Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. №39. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0161-00.

3. Воробйова Н.П., Музиченко Н.П. Аналіз фінансового стану підприємств: сутність та необхідність. Проблеми інноваційно - інвестиційного розвитку. 2017. №13. С. 116-123.

4. Дзюба Т.А. Аналіз фінансового стану машинобудівних підприємств Хмельницької області. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Економіка». 2016. Вип. 1 (47). 2016. С. 194-197.

5. Євась Т.В. Оцінка фінансово-майнового стану сільськогосподарського підприємства. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2013. №4 (40). С. 71-76.

6. Івахів Ю.О., Романів С.Р. Аналіз фінансового стану підприємства: питання ліквідності. Фінанси, облік і аудит. 2013. Вип. 2 (22). С. 198-204.

7. Кількість підприємств за видами економічної діяльності з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства (2010-2017). Офіційний сайт Державного комітету статистики України. ЦКЬ: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze.htm.

8. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. Київ: Знання, 2008. 483 с.

9. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства: навчальний посібник. Львів: Інтелект-Захід, 2005. 296 с.

10. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін та ін. Київ: КНЕУ, 2008. 552 с.

11. Салига К.С. Методичні підходи діагностування фінансового стану підприємства. Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво». 2011. №3. С. 204-210.

12. Семенов А.Г., Беженар А.Г Оцінка фінансового стану промислового підприємства. Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво». 2016. №4-5 (91-92). С. 48-54.

13. Тарасенко І.О., Любенко Н.М. Фінанси підприємств: підручник. Київ: КНУТД, 2015. 360 с.

Размещено на Allbest.ru