Кількісні методи вимірювання ступеня транснаціоналізованості компаній

Постановка проблеми. Транснаціональні компанії (ТНК) є найбільшими суб'єктами господарювання, які діють глобально: вони не лише виробляють свої товари й послуги у всьому світі, поєднуючи фактори, технології, менеджмент і ринки, створюючи глобальні порівняльні переваги та ланцюги вартості, але одночасно є рушіями розвитку інтеграції, глобалізації та інтернаціоналізації у всіх аспектах економічної, політичної та соціальної сфер.

Трансграничні інтеграційні процеси можуть мати безліч форм, інструментів і широкий спектр суб'єктів. Так, на макрорівні інтеграційні процеси мають численну кількість складових: вони варіюються від класичної торгівельної співпраці до прямого закордонного виробництва шляхом використання інструментів прямого іноземного інвестування, портфельного інвестування, алокації доходів та активів, трансферу технологій і роялті, створення транскордонних альянсів тощо. Власне, головними суб'єктами-носіями зазначених процесів у сучасній світовій економіці є, переважно, ТНК: саме вони - прямо, чи опосередковано - залучені до усіх форм та інтеграційних процесів. Більше того, самі ТНК часто розглядають не лише, як рушійну силу інтернаціоналізації, а й як її інструмент і результат цього процесу одночасно. Саме тому, при вивченні проблематики, тенденцій та глибини процесів інтернаціоналізації особлива увага приділяється дослідженню відповідних аспектів в діяльності ТНК.

Однак, нині не існує єдиного підходу до оцінювання ступеня інтернаціоналізації компанії або країни: усе залежить від того, які моделі й аспекти інтернаціоналізації ми аналізуємо, і які змінні ми вважаємо доречними для вираження цих моделей та аспектів [1].

Тому, вкрай важливим є не лише вибір та імплементація адекватних і комплексних методів оцінювання та вимірювання рівня, ступеня і глибини транснаціональної діяльності компанії, а й те - які саме методи можна вважати такими, що можуть застосовуватися у практичній діяльності. Важливо довести, що методи, запропоновані в цьому дослідженні, можуть також бути цілком придатними не лише для вимірювання, а й для справедливого порівняння ролі, місця та впливу ТНК різної галузевої приналежності на глобальну економіку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням вимірювання ступеня і глибини інтернаціоналізації присвячено багато академічних досліджень, проте комплексну методику вимірювання ступеня корпоративної інтернаціоналізації діяльності знайти доволі складно.

Проблеми інтернаціоналізації вже давно обговорюються в літературі зі стратегічного менеджменту та розглядаються як спосіб диверсифікації бізнесу, і створення глобальної вартості. Транснаціональні компанії використовують пряме іноземне інвестування (ПІІ), отримуючи, тим самим, беззаперечні переваги та досягаючи максимальної ефективності і присутності на регіональних ринках. Проте, стратегії, які вони при цьому використовують, дуже відрізняються своїм інструментарієм, зокрема: способом виходу на нові ринки, механізмами діяльності на приймаючих ринках, набором управлінських рішень, організаційно-правовими формами ведення бізнесу та структурою власності. Такий широкий спектр можливостей та інструментарію, який доступний виключно ТНК, спричиняє розвиток процесів інтернаціоналізації на різних рівнях [2].

Із метою кращого розуміння значення та важливості цих рівнів для компанії, учені спробували розробити відповідні актуальні показники виміру та визначення ступеня інтернаціоналізації. Існує багато різних способів вимірювання інтернаціоналізації. Деякі підходибазуються на однозмінних моделях, які враховують обсяги та вартість лише іноземних продаж (Дже- рінджер, Біміш, да Коста, 1989). Інші пропонують багатовимірні моделі, включаючи до базових змінних ПІІ, зайнятість та широту географічної присутності (Летто- Джийїс, 1998, 2009; Саліван 1994; UNCTAD, 1995). При цьому, усі дослідження зводяться до того, що вибір як "ідеальної" моделі, так і базових змінних у ній, має залежати виключно від контексту дослідження та специфіки/галузі діяльності компанії (Летто-Джийїс, 1998). Разом із тим, вчені одностайні в тому, що адекватне оцінювання рівня інтернаціоналізації компанії є вкрай важливим не тільки для розуміння закономірностей і наслідків розвитку глобальних стратегій компанії, а й для виявлення їхньої ефективності та напрямів подальшої еволюції [1-7].

Таким чином, пропонуємо узагальнення концептуальних підходів до вимірювання ступеня транснаціоналі- зації компанії (табл. 1) [8].

Таблиця 1.Підходи до вимірювання ступеня транснаціоналізації компанії

Варто зазначити, що вибір будь-якого з описаних вище індикаторів значною мірою залежить від сфери та фокусу дослідження. Таким чином, стає зрозумілим, що описані вище підходи не коректно застосовувати для оцінювання всіх вимірів транснаціоналізації компанії. Майже всі зазначені підходи описують одновимірні, однозмінні індекси, і лише декілька, серед згаданих досліджень, інтегрували багатозмінні показники або використалибагатовимірний аналіз.

Отже, у цьому дослідженні ми хочемо зробити акцент на багатовимірному підході до оцінювання ступеня та глибини траснаціональності компанії з погляду операційної, географічної та виробничої діяльності. Таку методику можна вважати об'єктивною, адекватною та практично застосовною, оскільки її основою є визначення поняття самого явища "транснаціоналізації" та феномену транснаціональних компаній, які розглядаються як єдина, відособлена економічна система.

Метою цієї роботи є визначення методів, які можна було б практично застосувати для вимірювання ступеня транснаціоналізації компанії, поєднуючи три основні виміри її діяльності: операційний, географічний і результативний із метою забезпечення порівнюваності різних ТНК між собою та справедливого порівняння ролі, місця і впливу ТНК різної галузевої приналежності на глобальну економіку.

Результати дослідження. Транснаціональна корпорація - це інкорпороване або одноосібне підприємство яке складається з материнської компанії та її закордонних філій. При цьому, материнською вважається компанія, яка контролює активи інших суб'єктів господарювання (на території функціонування яких не є резидентом), зазвичай шляхом участі у власності/статутному капіталі в обсязі від 10 %, що дає можливість інвестору брати пряму участь в управлінні [9].

Таким чином, у своїй структурі, ТНК поєднують компанії як із розвинених країн, так і з країн, що розвиваються. Однак, коли постає необхідність порівняти активи, продажі та зайнятість у філіях, розташованих у країнах, що розвиваються та в розвинених країнах, очевидним є факт, що ступінь інтернаціоналізації перших буде значно нижчим. Аналіз зміни складу 100 найбільших ТНК у світі та 50 ТНК із країн, що розвиваються, якраз і демонструє, розвиток і зміну структури географічної й галузевої компонент у еволюції інтернаціоналізації діяльності, а також якісних характеристик, що показують, яким чином деякі країни, що розвиваються, стають важливими учасниками міжнародного виробництва [10].

Саме ж поняття транснаціоналізації - це скоріше функціональний показник ступеня залучення діяльності ТНК до виробництва товарів і послуг за кордоном. Причому, важливою ознакою є саме здійснення такої діяльності шляхом прямого іноземного інвестування й передбачає обов'язкову наявність країни-базування та однієї чи більше приймаючих країн [9]. Так, згідно з Керівництвом зі статистики міжнародної торгівлі послугами (ООН, 2002), до показників діяльності ТНК належать: обсяги продажів (оборот), обсяги виробництва, зайнятість, додана вартість, експорт та імпорт товарів і послуг, кількість підприємств, що перебувають під їхнім контролем [11].

Разом із тим, незважаючи на те, що ці базові змінні можна вважати репрезентативними при оцінюванні діяльності ТНК, їх усе ж недостатньо, аби повною мірою оцінити ступінь і глибину глобальної діяльності ТНК. Таким чином, оцінювання додаткових показників діяльності саме іноземних філій, дасть можливість глибоко й комплексно визначити ступінь транснаціоналізації компанії.

Ці кількісні показники належать одночасно до індикаторів не лише зростаючої економічної ролі ТНК, а й їхнього глобального потенціалу, при чому визначення місця локалізації й генерування (країна-базування чи приймаюча країна) основної частки цих показників є визначальним для оцінювання рівня ступеня інтернаціоналізації [10].

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, можемо стверджувати, що транснаціоналізацію діяльності компанії коректно оцінювати за основними детермінантами у трьох вимірах:

1 ) із погляду операційної діяльності основними детермінантами є: інтенсивність або відносна важливість закордонних операцій ТНК, оцінених за такими параметрами: ступінь географічного охоплення діяльності, умови проведення закордонних операцій і ступінь інтегрованості виробничого процесу на ринку приймаючої країни;

2) із погляду стейкхолдерів основні детермінанти охоплюють: склад головних менеджерів і ради директорів, національну приналежність акціонерів, міжнародну мобільність і міжнародний досвід топ-менеджерів, склад працівників за національною ознакою;

3) із погляду побудови географічної (просторової) моделі управління до основних детермінант належать: ступінь поширення регіональних філій у приймаючих країнах, кількість філій у світі, юридичну приналежність ТНК (країну-базування) [12].

Ураховуючи отримані висновки, ми пропонуємо комплексну методику кількісного оцінювання ступеня транс- націоналізованості компанії, основою якої є розрахунок таких основних показників: індекс транснаціоналізації, індекс інтрналізації, індекс ширини мережі філій, індекс географічного поширення діяльності.

Індекс транснацюнапізації (TransnationalityIndex, TNI) призначений для оцінювання масштабів і ступеня закордонної активності ТНК із погляду операційної діяльності:

де FA- закордонні активи, TA - загальні активи, FS - закордонні продажі, TS - загальні продажі, FE - чисельність закордонних співробітників у ТНК, TE - загальна чисельність співробітників у ТНК.

За потреби відсоткового вираження, значення індексу множать на 100 %. Значення цього індексу належить проміжку [0 %; 100 %]: чим вище значення TNI, тим вищим є ступінь транснаціоналізованості діяльності ТНК.

Концептуальні принципи, що є основою розрахунку цього індексу, ґрунтуються на дихотомії між діяльністю ТНК на ринку країни-базування та приймаючої країни й дозволяє оцінити ступінь залучення окремої ТНК до міжнародної діяльності [1, 13, 14]. Інтерпретація значення цього індексу для окремої корпорації неоднозначна. З одного боку, високий показник індексу може свідчити про високий ступінь міжнародної конкурентоспроможності ТНК на ринку країни-базування відносно інших суб'єктів господарювання. З іншого - виникає питання про порівняльні локаційні переваги країни-базування, особливо, якщо вони супроводжуються низьким внутрішнім рівнем вхідних (накопичених) інвестицій.

Разом із тим, варто зазначити, що індекс транснаціо- налізації враховує одночасно обидва аспекти інтернаціоналізації - як попит, так і пропозицію: змінна, пов'язана з продажем, відображає попит і ринки, а змінні, що стосуються активів і зайнятості - проявляються у виробничій (пропозиція) діяльності та, що важливо, місці її розміщення. Такий композитний характер складу й інтерпретації цього індексу, якраз і демонструє широту та глибину діяльності ТНК на різних міжнародних ринках. Однак, із позиції країни-базування, і навіть, приймаючих країн, така інтерпретація розрахунків і, власне, значення індексу, не дозволяє відокремлювати ринки, де здійснюються, наприклад, продажі з ринками, де відбуваються самі виробничі процеси [1].

Перевагою TNI є те, що для його розрахунку використовується три змінні, які відображають ступінь інтенсивності іноземних, відносно загальних, операцій. При цьому, TNI охоплює операції, що здійснюються ТНК не лише прямо (через ПІІ), але і через альянси (володінняактивами на зарубіжних ринках у тому числі на основі мі- норитарної власності) або торгівлю (шляхом включення окремої змінної, пов'язаної з продажами)[14].

Недоліками цього індексу є те, що він (а) не враховує розмір економіки країни-базування; (b) не враховує ступінь концентрації іноземної діяльності ТНК (зосереджена на декількох, чи багатьох зарубіжних ринках); (с) не відображає ступінь інтеграції виробничого процесу в межах загальної глобальної активності [12, 13].

Індекс інтерналізації (InternalizationIndex, II) характеризує інтенсивність закордонних операцій у розрізі кількості закордонних філій (створених шляхом прямого іноземного інвестування):

де, FAF- кількість закордонних філій ТНК, TAF- загальна кількість філій ТНК у світі.

Значення цього показника знаходиться в межах від 0 % до 100 %: чим вище значення ІІ, тим вищим є ступінь іноземної активності ТНК шляхом прямого іноземного інвестування.

Однак, практичний досвід свідчить, що значення IIтісно пов'язане з галуззю, специфікою діяльності компанії та формою її присутності на зовнішніх ринках, які ТНК обирають для кожного ринку окремо. Тому, як і TNI, значення II є найвищим для ТНК, що базуються в малих економіках у яких домінантними галузями є електротехнічна, електроніка та фармацевтика [1].

Як свідчать результати аналізу, проведеного на початку цього дослідження, інтернаціоналізацію можна розглядати на національному, галузевому та корпоративному рівнях. Для ТНК, інтернаціоналізація означає її залучення до процесів прямого іноземного інвестування та розвиток на цій основі іноземних бізнес-підрозділів. Таким чином, ТНК збільшують прибутки від іноземних інвестицій шляхом використання своїх унікальних переваг (порівняльних, відносних, конкурентних), глобального стратегічного планування, управління ризиками, що в кінцевому підсумку призводить до розвитку специфічних інтра-фірмових переваг. Тобто, ідеться про процеси ін- треналізації - коли міжнародні переваги від інвестиційної діяльності призводять до внутрішньоструктурного зростання ТНК і появи надприбутків [1, 13].

Перевагою ІІ є те, що він ураховує операції ТНК за кордоном, здійснювані лише дочірніми компаніями (шляхом ПІІ).

Недоліком II, який властивий і TNI, є те, що так само не враховується ступінь концентрації іноземної діяльності ТНК (зосереджена на декількох, чи багатьох зарубіжних ринках) [12, 14].

Проте, на противагу TNI, останній недолік можна нівелювати, зробивши деякі модифікації у ІІ і запропонувавши зважений індекс інтерналізації (WeightedInternalizationIndex, WII):

TAFде, WFAF - зважена кількість закордонних філій, яка представлена як зважена величина (сума) трьох основнихпоказників:

sвідношення кількості філій, розташованих у сусідніх до країни-базування країнах до загальної кількості закордонних філій (w1);

s відношення кількості іноземних філій, розташованих на тому ж континенті, що і країна-базування до загальної кількості закордонних філій (w2);

s відношення кількості іноземних філій, розташованих на континенті, іншому, ніж країна-базування (w3) [12].

Практична цінність і важливість цього індексу полягає в тому, що він дає можливість робити й інші припущення до розрахунків, уводячи такі показники, як наприклад, регіональний поділ, поділ на країни-члени (або ті, що не входять) ОЕСР, розвинені країни - країни, що розвиваються, тощо. Більше того, і вага кожної зважувальної змінної теж може бути модифікованю.

Індекс ширини мережі філій (NetworkSpreadIndex, NSI) призначений для відображення кількості приймаючих країн, у яких засновано філії ТНК на основі прямих іноземних інвестицій:

де, N - кількість країн, у яких ТНК має іноземні філії, N* - кількість країн світу, які приймали будь-які ПІІ.

NSIоцінює операційну діяльність ТНК у географічному розрізі - тобто показує концентрацію діяльності ТНК на ринку декількох чи багатьох країн. Значення NSI, зазвичай, є значно нижчим, ніж у TNIта II, і знаходиться в межах у діапазоні 0 %:100% [12, 13].

Цей підхід до вимірювання ступеня транснаціоналі- зованості діяльності має кілька аспектів: поширення операцій у багатьох країнах впливає на стратегічні позиції компанії, на її здатність розвивати та поширювати знання й інновації, а також - власні стратегічні пріоритети стосовно робочої сили або співпраці з урядами [14].

На корпоративному рівні, високе значення NSIможе бути індикатором як позитивних, так і негативних тенденцій. Високе значення NSIможе бути пов'язане із більш високими витратами на управління й обслуговування великих за обсягами операцій (наприклад, тран- сакційними витратами). Проте, разом із тим, може (а) вказувати на високий рівень обізнаності ТНК із ринковими умовами в багатьох країнах, (b) на володіння та використання ТНК переваг власності і (с) поєднання пе- рваг власності й інтерналізації з широким портфелем локальних активів [12, 13].

Недоліком такого підходу є те, що NSI не враховує ширину і глибину діяльності компанії в кожній окремій приймаючій країні: кожна приймаюча країна враховується у значенні індексу лише один раз, незалежно від обсягу активів, продажів або кількості працюючих, розміщених у ній. Таким чином, NSI також притаманні обмеження, пов'язані з урахуванням іноземних операцій, здійснюваних виключно через філії.

NSI враховує охоплення країн у цілому, а не конфігурації з визначенням відношення домашніх/закордонних операцій: він характеризує ступінь розпорошення діяльності загалом, а не її вартість або види. Подібно до TNI, він не характеризує розподіл продажів і виробничих потужностей ТНК між країнами: діяльність деяких філій може пов'язуватися виключно з продажами, інших - із виробничою діяльністю, а окремі з них - можуть бути вагомими з погляду створення глобальної доданої вартості, кількості працюючих тощо - і ці важливі показники не враховуються при здійсненні розрахунків.

Індекс географічного поширення діяльності (GeographicSpreadIndex, GSI) є поєднанням TNIта NSIі призначений для оцінювання рівня транснаціоналі- зації діяльності фінансових ТНК із погляду операційної діяльності [18; 19]:

Розрахунок TNIдля фінансових ТНК неможливий через відсутність даних щодо іноземних активів і продажів, що пов'язано зі специфікою операційної діяльності та використанням правових моделей організації й ведення діяльності, дозволеними у приймаючих країнах.

GSIвперше був опублікований ЮНКТАД у 2003 р., і на відміну від TNI, його розрахунок і публікація не відбувається з однаковою частотою періодичності, тому говорити про дослідження довгострокових тенденцій складно. Єдине, що можна впевнено стверджувати, що починаючи з 2003 р. середнє значення GSIдля 50-ти найбільших світових фінансових ТНК зросло.

Значення GSIтакож належить [0 %; 100 %]. Проте варто зазначити, що середній рівень GSIзначно нижчий, ніж його можливий максимальний рівень, а середнє значення GSI, розраховане ЮНКТАД для 50 найбільших фінансових ТНК, менше 50 % (лише 11 компаній мають GSIпонад 50 %) [20]. Це можна пояснити, знову ж таки, специфікою ведення діяльності фінансовими ТНК і невеликою кількістю приймаючих економік, де вони здійснюють саме ПІІ, аніж низьким рівнем інтерналізації діяльності, відображеним у значенні II.

Емпіричні дослідження. Щоб довести та продемонструвати практичне значення та використання вищезазначених індексів, ми зробили розрахунки на основі статистики ЮНКТАД для першої десятки списку 100 найбільших у світі нефінансових і 50 фінансових ТНК [20]. Результати нашого дослідження наведено в таблиці нижче (табл. 2).

Таблиця 2. ТОП 10 нефінансових ТНК*

Таким чином, 10 найбільших компаній за розміром іноземних активів (FA) представляють головним чином нафтопереробну та суміжні галузі і трохи більше - автотранспортні засоби. Більше того, 50 % материнських компаній цих ТНК із європейського, 30 % - з американського і 20 % - з азійського регіонів.

Стосовно аналізу найбільших 10-ти ТНК, класифікованих за TNI, то кількість галузей, у яких вони представлені, є відносно ширшою, та й регіональна приналежність також відрізняється: 90 % ТНК походить із європейського регіону і лише 10 % - з Азії. Цікавим є той факт, що лише одна компанія - British American Tobacco PLC - одночасно знаходиться у списку топ-10 компаній, ран- гованих за обсягами іноземних активів (8-а позиція) і TNI (5-а позиція). Усі інші компанії одночасно не представлені у списках навіть 20 кращих компаній.

Таблиця 3. ТОП 10 фінансових ТНК

Результати розрахунків дають підстави зробити цікаві висновки: так, лише три компанії з найбільшими обсягами активів перебувають у ТОП-10 фінансових ТНК із найвищим рівнем GSI. Тільки по 30 % компаній із цього переліку походять із європейського регіону та США, а решта 40 % - з Азії, причому найбільші фінансові ТНК у світовій економіці мають країною-базування Китай.

Вражаючим є і той факт, що 10 найбільших фінансових ТНК, рангованих за активами, володіють близько 53 % активів усіх 50 найбільших компаній із зазначеного переліку (25,5 із 48,3 трлн дол США), і більш, ніж у 1,75 разів перевищують загальну суму активів топ-100 нефінансових ТНК (25,5 порівняно з 14,53 трлн дол США відповідно).

Іншим цікавим результатом дослідження є те, що лише одна компанія з перших 10-ти з рейтингу за активами (а саме - ICBC), одночасно входить до переліку компаній із найвищим рівнем II, а три компанії з першої десятки, рангованих за GSI, увійшли і до топ-10 за рейтингом II. Варто також зазначити, що материнські компанії всіх топ-10 фінансових ТНК за рейтингом GSI, зареєстровані у Європі. Іще один цікавий висновок із проведеного аналізу полягає в тому, що всі фінансові ТНК, що походять із Китаю, мають майже вдвічі менший рівень GSI порівняно з II, на відміну від європейських і американських ТНК, значення GSIі II яких приблизно на одному рівні. Зауважимо, що значення GSIта II в американських ТНК істотно нижче, ніж у європейських.

1.Letto-Gillies, G. Seccombe-Hett, Tannis., 1997. What Do Internationalization Indices Measure? Center for International Business Studies. Research papers in international business,Issue 6-97. Retrieved fromhttp://bus.lsbu.ac.uk/cibs/sites/bus.lsbu.ac.uk.bus.cibs/files/6-97.pdf

2.Ramsey, J.R., Barakat, Livia L. and Cretoiu, Sherban L., 2012. Internationalization and its possible impact on subjective and objective performance: Evidence from Brazilian TNCs. Transnational corporations,Volume 21(number 2). United Nations New York and Geneva. Retrieved from http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/diaeia2013d1_en.pdf

3.Geringer, J.M., Beamish, P.W. and Dacosta, R.C., 1989. Diversification Strategy and Internalization: Implications for MNE Performance. Strategic Management Journal, Volume 10. Retrieved from http://dx.doi.org/ 10.1002/smj.4250100202

4.Ietto-Gillies, G., 1998. Different Conceptual Frameworks for the Assessment of the Degree of Internationalisation: an Empirical Analysis of Various Indices for the top 100 Transnational Corporations. Transnational corporations,Volume 7 (number 1). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/iteiit9v7n1_en.pdf

5.Ietto-Gillies, G., 2009. Conceptual issues behind the assessment of the degree of internationalization. Transnational Corporations,Volume 18(number 3). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/

Docs/diaeiia200912_en.pdf.

6.Sullivan, D.,1994. Measuring the Degree of Internationalization of a Firm. Journal of International Business Studies.Volume 25(2).

7.UNCTAD, 1995. World Investment Report 1995.Transnational Corporations and Competitiveness. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1995_en.pdf

8.Kuchinka, P., 2004. Levels of corporate globalization: developing a measurement scale for global customer management. Basingstoke,

UK, Palgrave Macmillan.

9.UNCTAD, 2009. Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs. Volume II Statistics on the Operations of Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved fromhttps://unctad.org/en/Docs/diaeia20092_en.pdf

10.UNCTAD, 2007. The Universe of the Largest Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from http://unctad.org/en/Docs/iteiia20072_en.pdf

11.United Nations, 2002. Manual on Statistics of International Trade in Service. Statistical Papers Series M no. 86, New York, United Nations Publications. Retrieved from http://www.oecd.org/sdd/its/2404428.pdf

12.United Nations, 2010. Manual on Statistics of International Trade in Service 2010. New York, United Nations Publications. Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/publication/seriesm/seriesm_86rev1e.pdf

13.Folfas, P., 2009. Intra-Firm Trade and non-Trade Intercompany Transactions: Changes in Volume and Structure During 1990-2007. Warsaw,

Warsaw School of Economics, Institute of International Economics. Retrieved fromhttp://www.etsg.org/ETSG2009/papers/folfas.pdf

14.UNCTAD, 1998. World Investment Report 1998. Trends and Determinants. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1998_en.pdf

15.Vernon, R., 1979. The Product Cycle Hypothesis in a New International Environment. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. Volume 41, issue 4. Retrieved fromhttps://pdfs.semanticscholar.org/1b25/2b3a40c639bf 00413d7e91e988f0b0e5f30c.pdf

16.Cowling, K. and Sugden, R., 1987. Market Exchange and the Concept of a Transnational Corporation: Analysing the Nature of the Firm. British Review of Economic. Issues, 9, 20: 57-68.

17.UNCTAD, 2004. World Investment Report 2004. The Shift Towards Services. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2004_en.pdf

18.UNCTAD, 2007. World Investment Report 2007. Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/ wir2007_en.pdf

19.UNCTAD, 2008. World Investment Report 2007. Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/ wir2008_en.pdf

20.UNCTAD, 2017. World Investment Report 2007. Investment and the Digital Economy. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_en.pdf

References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription:

1.Ietto-Gillies, Grazia. Seccombe-Hett, Tannis. (1997). What Do Internationalization Indices Measure? Center for International Business Studies. Research papers in international business, Issue 6-97. Retrieved from http://bus.lsbu.ac.uk/cibs/sites/ bus.lsbu.ac.uk.bus.cibs/files/6-97.pdf

2.Ramsey, Jase R. Barakat, Livia L. and Cretoiu, Sherban L. (2012). Internationalization and its possible impact on subjective and objective performance: Evidence from Brazilian TNCs. Transnational corporations, Volume 21(number 2). United Nations New York and Geneva. Retrieved from http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/diaeia2013d1_en.pdf

3.Geringer, J.M., Beamish, P.W. and Dacosta, R.C. (1989). Diversification Strategy and Internalization: Implications for MNE Performance. Strategic Management Journal, Volume 10. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1002/smj.4250100202

4.Ietto-Gillies, G. (1998). Different Conceptual Frameworks for the Assessment of the Degree of Internationalisation: an Empirical Analysis of Various Indices for the top 100 Transnational Corporations. Transnational corporations, Volume 7 (number 1). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/iteiit9v7n1_en.pdf

5.Ietto-Gillies, G. (2009). Conceptual issues behind the assessment of the degree of internationalization. Transnational Corporations, Volume 18 (number 3). United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/diaeiia200912_en.pdf.

6.Sullivan, Daniel. (1994). Measuring the Degree of Internationalization of a Firm. Journal of International Business Studies. Volume 25(2).

7.UNCTAD (1995). World Investment Report 1995.Transnational Corporations and Competitiveness. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1995_en.pdf

8.Kuchinka, Petra. (2004). Levels of corporate globalization: developing a measurement scale for global customer management. Basingstoke, UK, Palgrave Macmillan.

9.UNCTAD (2009). Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs. Volume II Statistics on the Operations of Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/ diaeia20092_en.pdf

10.UNCTAD (2007). The Universe of the Largest Transnational Corporations. New York and Geneva, United Nations Publications. Retrieved from http://unctad.org/en/Docs/iteiia20072_en.pdf

11.United Nations (2002). Manual on Statistics of International Trade in Service. Statistical Papers Series M no. 86, New York, United Nations Publications. Retrieved from http://www.oecd.org/sdd/its/2404428.pdf

12.United Nations (2010). Manual on Statistics of International Trade in Service 2010. New York, United Nations Publications. Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/publication/seriesm/seriesm_86rev1e.pdf

13.Folfas, Pawel. (2009). Intra-Firm Trade and non-Trade Intercompany Transactions: Changes in Volume and Structure During 19902007. Warsaw, Warsaw School of Economics, Institute of International Economics. Retrieved from http://www.etsg.org/ETSG2009/ papers/folfas.pdf

14.UNCTAD (1998). World Investment Report 1998. Trends and Determinants. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir1998_en.pdf

15.Vernon, R. (1979). The Product Cycle Hypothesis in a New International Environment. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. Volume 41, issue 4. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/1b25/2b3a40c639bf00413d7e91e988f0b0e5f30c.pdf

16.Cowling, K. Sugden, R. (1987). Market Exchange and the Concept of a Transnational Corporation: Analysing the Nature of the Firm. British Review of Economic. Issues, 9, 20: 57-68.

17.UNCTAD (2004). World Investment Report 2004. The Shift Towards Services. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2004_en.pdf

18.UNCTAD (2007). World Investment Report 2007. Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/wir2007_en.pdf

19.UNCTAD (2008). World Investment Report 2007. Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/wir2008_en.pdf

20.UNCTAD (2017). World Investment Report 2007. Investment and the Digital Economy. New York and Geneva, United Nations Publishing. Retrieved from https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_en.pdf

Размещено на Allbest.ru