Сучасні тенденції іноземного інвестування в агробізнес України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сучасні тенденції іноземного інвестування в агробізнес України

І. Кислицька, студ.

Київ

Анотація

Визначено зміст і здійснено розмежування таких понять, як агробізнес, агропромисловий комплекс, аграрна сфера (галузь, сектор), сільське господарство. Окреслено існуючі проблеми статистичного обліку іноземних інвестицій в агробізнес. Проведено ретроспективний аналіз іноземного інвестування в аграрний бізнес України. Здійснено оцінювання сучасних тенденцій іноземного інвестування в аграрний бізнес України. Розглянуто структуру іноземних інвестицій в аграрний бізнес. Подано територіальні особливості фінансових надходжень від іноземних інвесторів в український агробізнес. Запропоновано заходи зростання та поліпшення структури іноземних інвестицій в агробізнес України як на державному, так і на корпоративному рівнях. Ключові слова: агробізнес, агропромисловий комплекс, аграрна сфера, сільське господарство, прямі іноземні інвестиції.

Определено содержание и осуществлено разграничение таких понятий, как агробизнес, агропромышленный комплекс, аграрная сфера (область, сектор), сельское хозяйство. Определены существующие проблемы статистического учета иностранных инвестиций в агробизнес. Проведен ретроспективный анализ иностранного инвестирования в аграрный бизнес Украины. Осуществлена оценка современных тенденций иностранного инвестирования в аграрном бизнесе Украины. Рассмотрена структура иностранных инвестиций в аграрный бизнес. Рассмотрены территориальные особенности финансовых поступлений от иностранных инвесторов в украинский агробизнес. Предложены мероприятия роста и улучшения структуры иностранных инвестиций в агробизнес Украины как на государственном, так и на корпоративном уровнях. Ключевые слова: агробизнес, агропромышленный комплекс, аграрная сфера, сельское хозяйство, прямые иностранные инвестиции.

The article emphasizes the importance of the agrarian sphere for the stabilization and development of the Ukrainian economy. It is determined that agrosphere is the object of research of representatives of various scientific directions. Terminological inconsistency was found in the definition of such concepts as agrobusiness, agro-industrial complex, agrarian sphere (industry, sector), agriculture, in connection with which their differentiation was made and an attempt was made to outline their content. It is noted that with the development of market relations, the term "agrobusiness" is the most successful and acceptable for defining all processes that occur in the agro-industrial complex. The attention is drawn to the lack of a unified methodology for statistical accounting and a system of generalized indicators of inflow of investments. The principles are generalized, taking into account the international experience, according to which today the collection and analysis of statistical data in the agrarian sector are carried out in Ukraine. The existing problems of statistical accounting of foreign investments into agrarian business are highlighted.

A retrospective analysis of foreign investment in the agrarian business of Ukraine was conducted. It was revealed that from 2009 to the present day, the pre-crisis indicators of inflow of foreign investments did not succeed. An estimation of modern tendencies of foreign investment in the agrarian business of Ukraine is carried out. The following perspective factors of investment revival, such as the permanent growth of demand for its products, the reduction of risks, the positive impact of reforms, the diversification of markets, and the expansion of sown areas, are highlighted. The structure of foreign investments in agrarian business is considered. It is noted that the most attractive for investors are such industries as crop production (sunflower growing, barley, corn, rape, wheat, honey, soybeans) and livestock farming, as well as auxiliary activities in agriculture and post-harvest activities. TOP-5 of the largest investor-countries of agrobusiness activity of Ukraine are allocated. The territorial features of financial revenues from foreign investors in Ukrainian agrobusiness are presented. It is generalized that in the regional dimension, the leaders in the volume of foreign investments received are the Kyiv and Ivano-Frankivsk regions, and more than a third of all foreign investment in agriculture, forestry and fisheries of Ukraine falls on the city of Kyiv, where the head offices of many agricultural producers are located. As a conclusion to the article, measures were proposed to improve and improve the structure of foreign investment in agrobusiness in Ukraine both at the state and corporate levels.

Keywords: agrobusiness, agro-industrial complex, agrarian sphere, agriculture, foreign direct investments.

Постановка проблеми. Незважаючи на становлення глобального постіндустріального суспільства та зростання інформаційного сектору в економіці провідних країн світу, аграрна сфера лишається стратегічним базисом економічного розвитку України, адже формує суттєву частину ВВП країни та бюджетних надходжень, стабілізує соціальну політику держави. Агробізнес, поряд із ІТ-сектором, для України є рушійною силою стабілізації економічного розвитку, посилення експортного потенціалу та зміцнення національної конкурентоспроможності загалом. Тому об'єктивно необхідним є вивчення можливості активного залучення фінансових засобів у агробізнес, розвиток його на основі інвестування, поліпшення його інвестиційної привабливості.

Аналіз досліджень і публікацій. Серед найбільш помітних і значущих напрацювань у царині дослідження агробізнесу можна виділити праці представників економічної науки, а саме: О. М. Бородіної, Г. Є. Жуйкова, І. Г. Кириленка, Ю. О. Лупенко, В. С. Ніценка, П. Т. Са- блука, М. М. Федорова та ін. Регіональні ж особливості розвитку, у тому числі інвестування, досліджено вче- ними-географами, зокрема Г. Б. Балабановим, С. П. Запотоцьким, Н. І. Мезенцевою, В. П. Нагірною, Я. Б. Олійником, І. І. Ранцем, А. М. Слащуком, П. О. Сухим та ін.

Цілі та завдання статті. Метою статті є дослідження специфіки сучасних тенденцій іноземного інвестування в агробізнес України, а також обґрунтування шляхів його стимулювання. Завданнями статті є такі дослідницькі задачі: здійснити розмежування понять "агропромисловий комплекс", "агропромислова сфера", "агробізнес"; визначити особливості ведення статистичного обліку іноземних інвестицій; проаналізувати сучасні особливості іноземного інвестування в агробізнес України; розробити практичні заходи зростання обсягів надходжень від іноземних інвесторів.

Виклад основного матеріалу. Агросфера є об'єктом дослідження науковців різних спеціальностей, що породжує неузгодженість понятійно-термінологічного апарату. Серед географів прийнято вживати поняття "агропромисловий комплекс" (АПК), "агропромислове виробництво", для економістів радше притаманною є дефініція "агробізнес", "аграрна сфера" (галузь, сектор), для аграріїв поширеним є взагалі вживання терміна "сільське господарство". Тому насамперед вважаємо за необхідне здійснити розмежування та окреслити зміст згадуваних вище понять.

Із суспільно-географічних позицій АПК трактується як виробничо-територіальне утворення, у якому поєднуються взаємопов'язані галузі й види діяльності, спрямовані на отримання сільськогосподарської продукції для задоволення споживчого попиту населення [6, с. 73].

Для агропромислового комплексу яскраво вираженими є територіальні відмінності в розвитку. Тому в регіональному вимірі агропромисловий комплекс прийнято трактувати як систему територіальної організації виробництва сільськогосподарської продукції та її промислової переробки, що здійснюється під безпосереднім впливом розвитку чітко спрямованих економічних інтересів суспільно-виробничої діяльності регіону [4, с. 234]. Іншими словами, це комплекс виробництв сільськогосподарської продукції, що розвивається в межах певної території на основі наявних у ній умов і ресурсів [5, с. 5].

Отже, наведені вище визначення представників географічної науки поєднує важлива ознака АПК, а саме його територіальна організація, що є закономірним для географів.

Для науковців-економістів характерним є галузево- функціональний підхід і розмежування понять "агропромисловий комплекс" та "аграрна сфера". Так, на думку І. Г. Сурай, у широкому розумінні аграрний сектор економіки охоплює всі підприємства України незалежно від форми власності й організаційно-правової форми, що виробляють сільськогосподарську продукцію та продукти її первинної переробки, і пов'язані з ними обслуговуючі підприємства, а також організації (установи), що здійснюють розробку та реалізацію державної аграрної політики [8].

Варто зазначити, що у своїх визначеннях представники всіх наукових напрямів одностайні в тому, що сільське господарство є основною ланкою АПК та аграрної сфери загалом, тобто є значно вужчим поняттям.

Однак із розвитком ринкових відносин у науковому обігу все частіше почало зустрічатися поняття "агробізнес". У своїх напрацюваннях сучасні дослідники визначають агробізнес як відтворювальний комплекс галузей економіки країни, а також різноманітних установ, які функціонують у єдності й забезпечують виробництво, переробку і збут продукції, що вироблена на основі сільськогосподарської сировини з метою отримання прибутку [3, с. 78]. іноземний інвестування аграрний бізнес

Таким чином, агробізнес - це комерційне поняття, пов'язане з підприємництвом, яке відповідає сучасному всеохоплюючому процесу запровадження ринкових відносин. Отже, агробізнес є ширшим поняттям, ніж аграрна сфера, адже поєднує в собі не лише сільськогосподарські галузі, а й промисловість (машинобудування, хімічна, мікробіологічна, комбікормова), переробку, зберігання й продаж продукції, соціально- виробничу інфраструктуру, наявність ділових зв'язків, орієнтацію на отримання прибутку тощо.

Отже, ураховуючи, що об'єктом дослідження роботи є процеси інвестування, вважаємо, що вживання терміна "агробізнес" у даному контексті є більш доцільним.

Крім нерозв'язаних питань понятійно-термінологічного апарату, нагальною проблемою у сфері агробізнесу є відсутність єдиної методології ведення статистичного обліку та системи узагальнених показників надходження інвестицій. Існуючі на сьогодні статистичні дані опираються на світову практику, згідно з якою:

облік ведеться за окремими сегментами, і важливо розуміти, що інвестиції в сільське господарство - це лише частина фінансових надходжень у агробізнес;

до сільського господарства включаються лісове господарство, мисливство та рибальство, вирощування сільськогосподарських культур і тваринництво.

Отже, першочергово проаналізуємо капітальні інвестиції в сільське господарство України, які мають стабільну тенденцію до зростання (табл. 1).

Таблиця 1. Капітальні інвестиції в сільське господарство України (млрд грн)

Як видно з табл. 1, за період із 2015 по 2017 рр. обсяги капітальних інвестицій у сільське господарство зросли на 47 %. Якщо оцінювати фінансові вливання в агробізнес загалом, то тут цифри вражають ще більше.

Так, обсяги інвестування в АПК у 2016 р. порівняно з 2015 р. зросли з 2,35 млрд дол. до 2,47 млрд дол., тобто на 5 %, і це лише за один рік [1]. Пожвавленню інвестування в агробізнес сприяють: перманентне зростання попиту на його продукцію, послаблення ризиків, позитивний вплив реформ, диверсифікація ринків збуту, розширення посівних площ.

Ретроспективний аналіз іноземного інвестування в агробізнес загалом дозволив зробити такі висновки:

зростання інвестицій відбувалося до 2009 р.;

2014 і 2015 рр. стали періодами рекордних збитків для інвесторів, оскільки було фактично знівельовано той потенціал, який закладався у 2005-2008 рр. і який ще нині (попри падіння на світових сировинних ринках) дає змогу отримувати доходи від експорту сільгосппродукції;

* станом на початок 2016 р. рівень іноземних інвестицій залишається все ще нижчим, ніж був у 2007 р.

У табл. 2 наведено обсяги прямих іноземних інвестицій у агробізнес за розділами та секціями відповідно до КВЕДу.

Таблиця 2. Обсяг прямих іноземних інвестицій у агробізнес за поділом КВЕДу станом на 1 січня 2017 р.

Як свідчать дані, наведені у табл. 2, на рослинництво припадає 55 % обсягів інвестицій, на тваринництво - 30 %. Привабливими для інвесторів є вирощування соняшнику, ячменю, кукурудзи, ріпаку, пшениці, меду, сої. Варто зазначити й достатньо вагомі надходження на допоміжну діяльність у сільському господарстві та післяврожайну діяльність (12,4 %).

Найбільшими інвесторами агробізнесової діяльності в Україні є такі країни, як Кіпр (30,4 % усіх інвестицій у агробізнес), Британські Віргінські острови (15,2 %), Німеччина (9,9 %), Велика Британія (8,7 %) та Данія (7,9 %). Щодо останньої, то варто зазначити, що нині майже чверть інвестицій у тваринництві має данське походження.

Рис. 1. Обсяг прямих іноземних інвестицій за регіонами станом на 1 січня 2017 р., тис. дол. США [7]

У регіональному вимірі лідерами за обсягом отриманих іноземних інвестицій станом на 1 січня 2017 р. (табл. 3) були, істотно випередивши інших, Київська та Івано-Франківська області (14,1 і 10,9 %, рис. 1).

Отже, найвагоміші інвестиції у галузь тваринництва припадають на Івано-Франківську та Київську області (28,3 та 24 % від загальних інвестицій у тваринництво). Перше місце за обсягом інвестицій у вирощування однорічних і дворічних культур (43 % від загалу) посідає м. Київ. За областями інвестиції у вирощування однорічних і дворічних культур розподілені відносно рівномірно, найбільші значення спостерігаються в Київській і Львівській областях (9,9 і 5,7 %, відповідно). Загалом варто зазначити, що більша третина всіх іноземних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство України припадає на м. Київ. Причиною цьому є те, що в столиці розташовані головні офіси багатьох агровиробників.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Отже, проблема інвестування в агробізнес є достатньо важливою, адже, крім сприятливих вихідних параметрів успіху українського агробізнесу, для його досягнення й утримання потрібні фінансові вливання.

Проведений аналіз став підтвердженням ще достатнього низьких показників інвестування та неефективної їх структури. Тому для активізації вкладення коштів іноземними інвесторами в український агробізнес потрібно здійснити низку заходів, а саме:

На державному рівні:

спрощення умов ведення агробізнесу: скасування безлічі сертифікатів і ліцензій, дозвільних процедур з отримання ветеринарних свідоцтв;

спрощення механізму оренди землі;

гармонізація нормативних актів у сфері агробізнесу з європейськими стандартами;

запровадження ринку сільськогосподарських земель;

приватизація нерентабельних аграрних підприємств;

скасування мораторію на продаж землі та запуск ринку землі в Україні.

На корпоративному рівні:

працювати над поліпшенням брендів українських агрокомпаній;

розробляти привабливі презентації для іноземних інвесторів;

розміщувати с/г виробництво по регіонах на основі кластеризації (науково-виробничих і технологічних осередків бізнесу);

поєднувати ІТ-технології й агробізнес, активно імплементувати комп'ютерні технології в агробізнес, віртуалізовувати бізнес-процеси;

розвивати науку й освіту в аграрній сфері, готувати висококласних фахівців-аграріїв.

Список використаних джерел

1. Агробизнес Украины 2016/2017 // InVenture : Инвестиционный портал. - 2017.

2. Инвестиции в АПК: Что ждет Украину в 2016 году // УкрАгроКонсалт. - 2016.

3. Долгошея Н. О. Теоретичні основи трактування агробізнесу в економічній науці / Н. О. Долгошея // Економіка та держава. - 2011. - № 1. - С. 76-78.

4. Запотоцький С. Організаційні засади підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва регіону / С. Запотоцький,

5. І. Запотоцька, І. Бублик // Економічна та соціальна географія : наук. зб. ; ред. кол. : С. І. Іщук (відп. ред.) та ін. - К., 2010. - Вип. 1 (61). - С. 233-240.

6. Марущинець А. В. Трансформація аграрної сфери та соціально-економічний розвиток Київського Придніпров'я : автореф. дис. ... канд. географ. наук : 11.00.02 - "Економічна та соціальна географія" / А. В. Марущинець. - К., 2016.

7. Нагорна В. АПК України - важливий об'єкт досліджень академічної географічної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) / В. Нагорна // Історія української географії. - 2002. - Вип. 5. - С. 72-77.

8. Рєпін К. Схована для виробничої культури / К. Рєпін // Зерно : електронний журнал. - 2017.

9. Сурай І. Поняття державного управління аграрним сектором економіки України / І. Сурай // Зб. наук. пр. НАДУ ; за заг. ред.

I. Лугового, В. М. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2003. - Вип. 2. - 259-270.

References

1. Agrobiznes Ukrainy 2016/2017 // InVenture : Investicionnyj portal. - 2017.

2. Investicii v APK: CHto zhdet Ukrainu v 2016 godu // UkrAgroKonsalt. - 2016.

3. Dolgosheja N. O. Teoretichm osnovi traktuvannja agrobtenesu v ekonom^hmj naud / N. O. Dolgosheja // Ekonom^a ta derzhava. - 2011. - № 1. - S. 76-78.

4. Zapotoc'kij S. Orgamzadjm zasadi ptаvishhennja konkurentozdatnost agrarnogo virobnictva regtonu / S. Zapotoc'kij, І. Zapotoc'ka, І. Bublik // Ekonomtehna ta sodal'na geografja : nauk. zb. / [Red. Kol. : S. І. !shhuk (vflp. red.) ta іп.]. - K., 2010 - Vip. 1 (61) - S. 233-240.

5. Marushhinec' A. V. Transformacja agrarnoY sferi ta sodal'noekonomtehnij rozvitok Knvs'kogo Pridmprov'ja : avtoref. dis. ... kand. geograf. nauk : 11.00.02 - ekonomtehna ta sodal'na geografja / A. V. Marushhinec'. - K., 2016. - 26 s.

6. Nagorna V. APK UkraYni - vazhlivij ob^kt dosьdzhen' akademіchnoї geografіchnoї nauki (sut', retrospektiva, strategbhm naprjamki) / V. Nagorna // !stonja ukraYns'koY geografn. - 2002. - Vip. 5. - S. 72-77.

7. Rєpіn K. Shovana dlja virobnichoY kul'turi / K. Rєpіn // Zerno : elektronnij zhurnal. - 2017.

8. Suraj І. Ponjattja derzhavnogo upravNnnja agrarnim sektorom ekonomk Ukrarni / І. Suraj // Zb. nauk. pr. NADU ; za zag. red. B. I. Lugovogo, V. M. Knjazєva. - K. : Vid-vo NADU, 2003. - Vip. 2. - S.259-270.

Размещено на Allbest.ru