Інноваційний простір як найважливіший елемент регіонального соціально-економічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕЛЕМЕНТ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

Громоздова Лариса Василівна, кандидат економічних наук,

доцент, доцент кафедри регіоналістики і туризму

Стенічева Інна Борисівна, Аспірант

Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана

Анотація

Мета статті: визначення сутності різних елементів соціально-економічного простору регіону. Побудова структури та виокремлення окремих елементів соціально-економічного простору як багатовекторного формування. Дана стаття висвітлює сутність та різноманітні підходи до визначення понять, структури та механізмів формування економічного та соціального просторів регіону, інноваційного простору як основного елементу соціально-економічного простору. Методологія дослідження: методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові погляди і підходи зарубіжних і вітчизняних учених. Для досягнення мети дослідження були використані методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях: аксіоматичний, абстрактний, системно-структурного аналізу, аналогій і порівняння, графоаналітичний, за допомогою яких, надана характеристика сутності трактувань понять - «простір», «соціально-економічний простір» та «інноваційний простір регіону». Описані їх загальні властивості, структура та функції, що виконуються. Розглянуті критерії оптимальності і баланси інтересів при формуванні різних типів простору в регіоні. Запропоновано класифікацію регіонального простору та розкрито мережеві зв'язки інноваційного простору за складовими й елементами, що дозволяє глибоко та комплексно підійти до вивчення соціальних, економічних та інших проблем розвитку регіону. Наукова новизна: запропоновано класифікацію регіонально© Л. В. Громоздова, І. Б. Стенічеваго простору за окремими складовими елементами. Введено в науковий обіг поняття «інноваційний простір», розроблено схему мережевих зв'язків інноваційного простору з іншими елементами регіонального соціально-економічного простору. Висновки та перспективи подальших досліджень: в умовах сьогодення за допомогою науково обґрунтованого та комплексного підходу до визначення й вивчення понять «соціально-економічний та інноваційний простір» можливо суттєво покращити економічний стан розвитку регіонів України. В подальшому дослідженні необхідно детально розглянути механізм організаційної діяльності інноваційного простору в регіоні. Дуже важливо приділити увагу інформаційному забезпеченню формування інноваційного простору, створенню регіонального правового поля інноваційного простору, механізмам координації регіональної інноваційної діяльності в межах інноваційного простору, а також впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на формування та розвиток інноваційного простору.

Ключові слова: регіон, простір, соціальний простір, економічний простір, соціально-економічний простір, інновація, інноваційний простір.

Аннотация

інноваційний простір регіон економічний

Громоздова Лариса Васильевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры регионалистики и туризма Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана

Стеничева Инна Борисовна, аспирант Киевского национального экономического университета им. Вадима Гетьмана

Инновационное пространство как наиважнейший элемент регионального социально-экономического пространства

Целью статьи является определение сущности различных элементов социально-экономического пространства региона. Построение структуры и выделение отдельных элементов социально-экономического пространства как многовекторного формирования. Данная статья освещает сущность и различные подходы к определению понятий, структуры и механизмов формирования экономического и социального пространств региона, инновационного пространства в качестве основного элемента социально-экономического пространства. Методология исследования: методологическую основу исследования составляют фундаментальные положения экономической теории, региональной экономики, научные взгляды и подходы зарубежных и отечественных ученых. Для достижения цели исследования были использованы методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях: аксиоматический, абстрактный, системно-структурного анализа, аналогий и сравнения, графоаналитический, с помощью которых предоставлена характеристика сущности трактовок понятий «пространство», «социально-экономическое пространство», а также «инновационное пространство региона». Описаны их общие свойства, структура и выполняемые функции. Рассмотрены критерии оптимальности и балансы интересов при формировании различных типов пространства в регионе. Предложена классификация регионального пространства и раскрыты сетевые связи инновационного пространства по составляющим и элементам, что позволяет глубоко и комплексно подойти к изучению социальных, экономических и других проблем развития региона. Научная новизна: предложена классификация регионального пространства по отдельным составляющим элементам. Введено в научный оборот понятие «инновационное пространство», разработана схема сетевых связей инновационного пространства с другими элементами регионального социально-экономического пространства. Выводы и перспективы дальнейших исследований: в сегодняшних условиях с помощью научно-обоснованного и комплексного подхода к определению и изучению понятий «социально-экономическое и инновационное пространство» возможно существенно улучшить экономическое состояние развития регионов Украины. В дальнейшем исследовании необходимо детально рассмотреть механизм организационной деятельности инновационного пространства в регионе. Очень важно уделить внимание информационному обеспечению формирования инновационного пространства, созданию регионального правового поля инновационного пространства, механизмам координации региональной инновационной деятельности в пределах инновационного пространства, а также влиянию внутренних и внешних факторов на формирование и развитие инновационного пространства.

Ключевые слова: регион, пространство, социальное пространство, экономическое пространство, социально-экономическое пространство, инновация, инновационное пространство.

Annotation

Gromozdova Larysa, Ph.D., Associate Professor of the Department of Regions and Tourism Kiev National Economic University Vadim Getman

Stenicheva Inna, Postgraduate Student of Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

The innovative space as the most important element of the regional socio-economic space

Purpose of the article: to determine the essence of different elements of socio-economic space of the region. Construction of the structure and isolation of individual elements of socio-economic space as a multi-vector formation. This article highlights the essence and different approaches to defining the concepts, structure and mechanisms of formation of economic and social spaces of the region, innovation space as a basic element of socio-economic space. Research Methods: The methodological basis of the research is the fundamental principles of economic theory, regional economy, scientific views and approaches of foreign and domestic scientists. To achieve the purpose of the study, the methods used at the empirical and theoretical levels were used: axiomatic, abstract, system-structural analysis, analogies and comparisons, graphoanalytic, by which the characterization of the nature of the concepts of space, socioeconomic space, as well as innovation space region. Their general properties, structure and functions are described.The criteria of optimality and balances of interests in the formation of different types of space in the region are considered. The classification of the regional space is proposed, and the network connections of the innovation space according to components and elements are revealed, which allows to study deeply the social, economic and other problems of development of the region. Scientific novelty: the classification of regional space by separate constituent elements is proposed. The concept of “innovation space” was introduced into scientific circulation, the scheme of network connections of the innovation space with other elements of the regional socioeconomic space was developed. Conclusions and Prospects for Further Research: In today's context, it is possible to significantly improve the economic state of development of Ukrainian regions by using a scientifically sound and comprehensive approach to defining and studying the concepts of socioeconomic and innovative space.In the further study it is necessary to consider in detail the mechanism of organizational activity of innovation space in the region. It is very important to pay attention to information support for the formation of the innovation space, the creation of a regional legal field of innovation space, mechanisms for coordinating regional innovation activities within the innovation space, as well as the influence of internal and external factors on the formation and development of the innovation space.

Key words: region, space, social space, economic space, socio-economic space, innovation, innovation space.

Актуальність теми дослідження і постановка проблеми

Пріоритетним напрямом діяльності держави в сучасних умовах є регіональний розвиток. Рівень і якість соціально-економічного розвитку регіонів багато в чому визначається ступенем інноваційного просторового розвитку. Тому в сучасних умовах виникає необхідність у визначенні концептуальних засад поняття та пріоритетних напрямів удосконалення механізмів формування й розвитку інноваційного простору, як найважливішого комплексного елементу сучасного регіонального простору.

Аналіз досліджень і публікацій

Слід зазначити, що на сучасному етапі в науковій літературі відсутня загальна структура формування соціально-економічного, в тому числі й інноваційного простору. Науковці не мають єдиного трактування понять економічного й соціального просторів, найважливішим складовим елементом яких є інноваційний простір. Ідея просторового розвитку економіки є відносно новою. Так, відомий німецький географ-економіст А. Льош у своїх дослідженнях наводить ґрунтовні докази щодо використання в економічних обґрунтуваннях понять, пов'язаних з вивченням простору [1]. Питаннями визначення понять економічного простору займались такі науковці, як О. Гранберг, О.В. Ольшанська, С. Шульц, О. Макарський, М. Фащевський, Л. Чернюк, О. Ткач, Ю. Стадницький, І. Комарницький, О. Товкан, Т. Пепа та ін. Водночас, деякі науковці звертають увагу на концептуальну і термінологічну нерозробленість уявлень про соціальний простір як про одну із форм просторового розвитку з позицій конкретних суспільних наук. Поняття «соціальний простір» вперше було запропоноване Ф. Тенісом, німецьким філософом і соціологом, наприкінці ХІХ ст. Ідеї, розгляд яких започатковано в роботах Ф. Теніса, розвинув Г. Зіммель. [2]. Докладно до розгляду проблем соціального простору підійшов французький соціолог П. Бурдьє, Е. Гідденс, М. Кастельс, а також такі науковці, як О.В. Ольшанська, О. Котуков, С. Назаренко, А.А. Гриценко, В.І. Ляшенко та ін. Деякі інноваційно-просторові аспекти суспільно-економічного розвитку розглядали П.Т. Бубенко, Є.М. Бачинська, В.В. Хименець. Аналізуючи погляди на механізм формування і функціонування соціально-економічних регіональних систем, а особливо у підходах щодо розуміння сутності інноваційного простору, слід зазначити високий ступінь невизначеності, що обумовлює цілі даного дослідження.

Метою дослідження є визначення сутності різних елементів соціально-економічного простору регіону. Побудова структури та виокремлення окремих елементів соціально-економічного простору як багатовекторного формування.

Виклад основного матеріалу

Конкретизація змісту поняття «простір» обумовила виділення різних його видів, зокрема економічного та соціального просторів, що формують у своїй єдності та діалектиці соціально-економічний простір. Як зазначає С. Назаренко, знання про соціальний та економічний простір і особливості його формування сприяють повнішому залученню його в управлінську діяльність як додаткового ресурсу [3]. Таке твердження можна вважати цілком справедливим з огляду на те, що саме вивчення соціально-економічного простору та його складових дає найбільш вичерпне та точне уявлення про дійсність, наявність зв'язків та відносин, притаманних об'єктам, що функціонують в його межах.

В сучасних умовах поняття «економічний простір» та «соціальний простір» виступають ключовим категоріальним апаратом багатьох наук, зокрема, соціального та регіонального менеджменту, державного управління тощо. Водночас, змістовне наповнення цих понять, а також їх використання в ході наукових досліджень потребує уточнення та наукового обґрунтування.

Слід зазначити, що найбільш часто уживаним поняттям є економічний простір - поняття, яке охоплює відносини та взаємозв'язки, що виникають в ході здійснення господарської діяльності. Як справедливо зазначає Ю. Павлюк, розширення меж вживання поняття простору в господарській діяльності обумовлене набуттям ним практичного господарського сенсу у виразі єдиного економічного простору [4]. Найбільш повно зміст поняття «економічний простір» можна розкрити через такі характеристики, як наявність суб'єктів - активних учасників простору (інститутів, населення, суб'єктів господарювання, органів влади); наявність об'єктів - джерел виникнення взаємовідносини між суб'єктами; наявність відносин та взаємозв'язків між суб'єктами та об'єктами з приводу здійснення господарської діяльності.

Слід зазначити, що останнім часом відбувається трансформація наукових поглядів, внаслідок чого пріоритети наукових досліджень змінюються на користь соціального простору як фундаменту соціально-орієнтованої економіки.

Водночас, науковці звертають увагу на концептуальну і термінологічну нерозробленість уявлень про соціальний простір як про одну із форм просторового розвитку з позицій конкретних суспільних наук [4; 5]. Найбільш докладно до розгляду проблеми соціального простору підійшов французький соціолог П. Бурдьє, який представив соціальний простір як раціонально сконструйовану діаграму, поля взаємодії, руху різних видів капіталу (символічного, соціального тощо). На його думку, соціальний простір представляє собою ансамбль різного типу полів, у тому числі релігійних, економічних, політичних, етнічних, культурних тощо. У кожному такому полі існують свої закони і правила взаємодії. Причому вони не розчиняються у величезному соціальному просторі суспільства, а навпаки - утворюють його.

Таким чином, соціальний простір П. Бурдьє представляв як сукупність об'єктивних відносин між індивідуальними (людьми) та колективними агентами (соціальні групи), функціонально пов'язаними м іж собою за допомогою спільних полів і соціальних практик. [6. ] О. Котуков наводить наступне визначення соціального простору - сфера взаємодій соціальних агентів (індивідуальних і колективних), структурована певним чином за ступенем інтенсивності взаємодії між його окремими елементами, яка виробляє стійкі норми, звичаї, традиції, правила, норми, що детермінують форми взаємодії індивідів всередині нього [7]. Це визначення, на нашу думку, найбільш повно характеризує поняття «соціальний простір» та його змістове наповнення.

Говорити про пріоритетність соціального чи економічного простору є неприпустимим, адже вони в поєднанні формують єдиний соціально-економічний простір. Водночас, економічний та соціальний простір мають певні відмінності. Так, суб'єкти економічних відносин далеко не завжди співпадають із соціальними агентами, які вступають у соціальні відносини в межах соціального простору. Слід зазначити, що існує безліч теорій формування соціально-економічного простору регіону, проте більшість з них передбачає провідну роль інновацій як одного з найвагоміших каталізаторів розвитку регіональної соціально-економічної системи. Саме тому інноваційний простір, як один з найвагоміших елементів соціально-економічного простору, заслуговує на підвищену увагу.

Виділення інноваційного простору відбувається в рамках класифікації простору по елементах. За цією класифікаційною ознакою нами пропонується виокремлювати наступні елементи соціально-економічного простору:

- організаційно-виробничий простір;

- природно-ресурсний простір;

- законодавчо-правовий простір;

- фінансово-інвестиційний простір;

- споживчо-ринковий простір;

- інфраструктурний простір;

- соціокультурний простір;

- геополітичний простір;

- інформаційний простір;

- освітньо-інтелектуальний простір;

- екологічний простір;

- інноваційний простір.

Різні елементи соціально-економічного простору регіону можна розподілити на два основні типи за включенням до певної складової простору. За цією ознакою доцільно виокремити одиничний (елемент простору, що включається повною мірою виключно до соціальної або до економічної складової простору) та комплексний (елемент простору, що включається частково до соціальної, а частково до економічної складової простору) простір. Класифікація простору регіону за цією та іншими ознаками наведена на рисунку 1.

Одиничний елемент соціально-економічного простору, або частину комплексного елементу соціально-економічного простору, можна класифікувати за орієнтацією на соціально-орієнтований та економіко-орієнтований простір.

Саме таким комплексним елементом простору є інноваційний простір - поняття, яке поєднує в собі дві категорії - «простір» та «інновація». З огляду на те, що поняття простору було докладно розглянуто нами вище, коротко зупинимось на сутності поняття «інновація».

Рис. 1 Класифікація регіонального простору (побудовано автором

Переважно, у дослідженнях щодо даного питання автори виокремлюють чотири основні підходи до розуміння сутності цього поняття:

- інновація - процес, який через практичне використання ідей і винаходів приводить до створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій;

- інновація - як система технічних, виробничих і комерційних заходів, що приводять до появи на ринку нових і поліпшених промислових процесів і устаткування;

- інновація - як суттєва зміна кількісних та якісних характеристик сфер виробництва та споживання;

- інновація - як кінцевий результат діяльності (інноваційної), втілений у вигляді новітнього або вдосконаленого продукту, нових послуг, що мають ринковий попит або соціально-економічну значимість для суспільства [8].

На наш погляд, доцільним є формування комплексного підходу до визначення сутності інновацій, згідно з яким це поняття пропонується визначати як процес, що шляхом реалізації системи злагоджених дій та заходів стосовно розробки та впровадження нових ідей сприяє створенню нових продуктів, виробничих та управлінських технологій, що забезпечують прогресивні зміни сфер виробництва та споживання кількісного та якісного характеру.

Інноваційний простір виконує як функції, що є загальними для будь-яких елементів простору, так і ряд специфічних, притаманних лише йому функцій.

До загальних функцій елементів соціально-економічного простору варто віднести:

- розподільчу функцію (розподіл певних ресурсів, в даному випадку інноваційних, між суб'єктами простору регіону);

- координуючу функцію (впорядкування взаємодій між суб'єктами простору з приводу формування та впровадження інновацій);

- інформаційну функцію (забезпечення існування інформаційнокомунікативних потоків, пов'язаних з розповсюдженням та дифузією інновацій);

- регулюючу функцію (простір, сформований діючими інститутами та ринковими механізмами регулювання, визначає спрямованість діяльності суб'єктів господарювання).

Крім перерахованих загальних функцій, інноваційний простір виконує специфічні, що тісно переплітаються з функціями інновацій:

- перетворюючу функцію (інноваційний простір дозволяє поєднати теоретичні дослідження з практичним втіленням їх реалізації);

- стимулюючу функцію (в інноваційному просторі формується поштовх до регіонального розвитку через матеріальну зацікавленість його суб'єктів);

- відтворювальну функцію (саме в інноваційному просторі створюються та розповсюджуються інновації, що є джерелом економічного зростання, а отже змінюється структура ВРП на користь більш наукомісткої продукції);

- соціальну функцію (реалізація взаємовідносин в інноваційному просторі сприяє насиченню ринку товарами і послугами нової якості, що призводить до зміни рівня життя населення регіону).

Слід зазначити, що всі перераховані функції виконуються інноваційним простором шляхом реалізації існуючих в ньому взаємозв'язків та взаємовідносин. При цьому, взаємозв'язки та взаємовідносини мають наступні види:

- внутрішні (зв'язки між суб'єктами інноваційного простору з приводу впровадження інновацій);

- мережеві (зв'язки між суб'єктами різних елементів простору з метою забезпечення безперебійного протікання інноваційного процесу);

міжпросторові (зв'язки між елементами соціально-економічного простору регіону та елементами соціально-економічного простору інших регіонів) [9].

З точки зору формування та забезпечення функціонування регіонального інноваційного простору найбільшу цікавість представляють мережеві зв'язки, тобто зв'язки між його елементами (рис. 2.). При цьому, зв'язки можна класифікувати за спрямованістю на вхідні зв'язки (тобто, ті, які сприяють формуванню та розвитку даного елемента простору) та вихідні (зв'язки між даним елементом простору та іншими елементами, формуванню та розвитку яких він сприяє).

Рис 2 Мережеві зв'язки інноваційного простору з іншими елементами регіонального соціально-економічного простору (побудовано автором)

Як видно з рисунку 2, формування інноваційного простору залежить від таких елементів регіонального соціально-економічного простору, як природно-ресурсного, законодавчо-правового, фінансовоінвестиційного, інфраструктурного, соціокультурного, геополітичного, інформаційного, освітньо-інтелектуального. Саме ці види простору або сприяють формуванню інноваційного простору, або стримують його розвиток. Організаційно-виробничий, споживчо-ринковий та екологічний простори навпаки формуються під впливом інноваційного простору регіону.

Висновки

Комплексний підхід до визначення сутності поняття «простір» дозволяє удосконалити процеси соціально-економічного розвитку регіонів. При цьому, особливе місце слід виділити інноваційному простору, який є невід'ємною складовою частиною (елементом) соціально-економічного регіонального простору, виконує як загальні (розподільчу, координуючу, інформаційну та регулюючу) для будь-яких елементів простору, так і специфічні, притаманні лише йому функції, а також і відіграє всезростаючу роль у розбудові нового інноваційного середовища соціально-економічних регіональних систем.

Список використаних джерел

1. Леш А. Географичкское размещение хозяйства / А. Леш. М.: Прогресс, 1959. 140 с.

2. Зиммель Г. Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования / Г. Зиммель // Зиммель Г. Избранное. В 2 т. Т. 2: Созерцаниежизни. М.: Юрист, 1996. С. 320.

3. Назаренко С. Особливості розвитку ринкового соціального і економічного простору / С. Назаренко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2015. Вип. 40(2). С. 5-11. Режим доступу: М1р://пЬи'у.Ј0'у.иа/иЗК,М/7прсЬ<Ии_2015_40(2) 3

4. Павлюк Ю. Ю. Просторовий розвиток регіонально-економічних систем / Ю.Ю. Павлюк // Збірник наукових праць ВНАУ. 2011. №2 (53). Режим доступу: http://ird.gov.ua/irds/nvnltuu2015252254.pdf

5. Просторовий розвиток регіону: соціально-економічні можливості, ризики і перспективи / за ред. Л.Т. Шевчук. Львів, 2011. 346 с.

6. Бурдьє П. Практичний глузд / Пер. з фр. К.: Український центр духовної культури, 2003. 503 с

7. Котуков О. А. Соціальний простір як об'єкт державного управління / О. А. Котуков // Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 3. С. 50-59. Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2013_3_10

8. Велика Радянська Енциклопедія. У 30 т./Гол. ред. А. М. Прохоров. 3-е вид. М.: Изд-во В «Радянська енциклопедія В», 1975. (Т. 21. Проба-Ременс).

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / За ред. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. 1427 с.

Размещено на Allbest.ru