Недоброчесні практики:масштаби проблеми та шляхи вирішення (британський та український досвіди)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Недоброчесні практики:масштаби проблеми та шляхи вирішення (британський та український досвіди)

Слободянюк Олена

В статті розглянуто проблему розбудову якісної вищої освіти як комплексної. Досліджено, що досвід університетів Великої Британії вказує на помилковість вибору на користь економічно орієнтованої освіти. Схарактеризовано сутність ціннісного підходу у вищій освіті як Великої Британії, так і України, який забезпечує цілісність когнітивної (якість освіти) та моральної (дотримання цінностей академічної доброчесності) складової сучасної освіти. університет освіта британія економічний

Ключові слова: якість вищої освіти, академічна доброчесність, недоброчесні практики, вища освіта Великої Британії, вища освіта України.

Ключевые слова: качество высшего образования, академическая добродетель, недобросовестные практики, высшее образование Великобритании, высшее образование Украины.

Key words: the quality of higher education, academicintegrit, dishonest practices, higher education in the UK, higher education in Ukraine.

Постановкапроблеми. Розвитоквищоїосвітиі професійної підготовки на сучасному етапі розглядається через призму новітніх світових тенденцій та супроводжується переглядом освітніх стратегічних пріоритетів, ціннісних уявлень, методологічних і методичних засад, уточненням функцій. Кінець ХХ- поч. ХХІ століття характеризується появою нових підходів до розвитку вищої освіти та ідей, завдяки яким можливе розв'язання сучасних освітніх і економічних проблем.

Актуальниминапрямамирозвиткувищоїосвітиє:

посилення діяльності освітніх установ на міжнародному рівні, визнання знань та інформації основою соціальної інтеграції, а їх взаємодію - основою глобальної конкурентоспроможності; реалізація глобальних соціальних та економічних цілей міжнародними організаціями, урядами і парламентами, діловими колами, громадянським суспільством; налагодження діалогу, партнерських відносин як демократичних інструментів формування справедливого світопорядку; інвестування в розвиток вищої освіти з метою забезпечення ефективності підготовки майбутніх фахівців [10, с. 10--11]. Міжнаціональні організації засвідчують визначення ряду стратегічних напрямів вищої й професійної освіти на період до 2020 р. р.: спрямування основних зусиль на завершення розпочатих реформ; розвиток академічної свободи, автономності та відповідальності вищих навчальних закладів як принципів Європейського простору вищої освіти; сприяння створенню студентоорієнтованого освітнього середовища; нарощування зусиль в контексті соціального виміру для забезпечення рівних можливостей отримання якісної освіти, що є основним рушієм для нововведень в контексті економічного і соціального розвитку в орієнтованому на знання світі [3]. Забезпечення якості вищої освіти -- тенденція, яка є адекватною реакцією освітньої громадськості на виклики глобалізації освіти, та яка пов'язана зі збільшенням кількості студентів і навчальних закладів впродовж останніх років, появою нових навчальних технологій, зростанням автономії університетів та їх відкритості для локальних громад й суспільства в цілому, проблемами з фінансування вищої освіти та його належним використання для забезпечення суспільних потреб.

Основою для побудови університетських систем якості є Стандарти та рекомендації ЄПВО, в яких особливо підкреслено необхідність запровадження нової культури забезпечення якості, власної відповідальності усіх учасників освітнього процесу за кінцеві результати. Важливим інструментом забезпечення якості є міжнародна співпраця, оскільки вона спрямовує університети на дотримання демонстрацію усім партнерам високих стандартів [6]. З метою активізації відповідного напрямку міжнародної взаємодії на 2016--2019 рр. у межах реалізації Меморандуму про співробітництво з Британською Радою в Україні (як офіційного представника Уряду Великої Британії) та Міністерством освіти і науки України заплановано виконання завдань із підвищенням обізнаності населення України щодо освітньої системи Великої Британії, надання підтримки в контексті вдосконалення діяльності вітчизняних ЗВО та ін. [19].

Аналіз актуальних досліджень і публікацій.

Загальновизнаним є факт, що вища освіта Сполученого Королівства є еталоном надання освітніх послуг, що підтверджено високими позиціями закладів вищої освіти в міжнародних університетських рейтингах. Тому здійснення наукового пошуку в контексті дослідження сучасного стану якості вищої освіти Великої Британії, політики забезпечення сталості розвитку освітніх результатів є актуальним напрямом наукового пошуку для вітчизняної академічної спільноти.

Серед закордонних дослідників, які присвятили свій науковий доробок стану вищої освіти Сполученого Королівства на сучасному етапі, доцільно згадати: Е. Паскарелла та П. Терензіні (у контексті вивчення цінностей студентства) [17], Е. Колбі, Т. Ерліх, Е. Бьюмонт (у контексті особистої, соціальної відповідальності) [13], М. Біті, Д Хенрі (у контексті формування моральних якостей [11], Е. Данн, Дж. Хатчисон, Е. Салліс (у контексті проблеми якості вищої освіти). Серед останніх робіт вітчизняних науковців, які розробляли проблему якості освіти, варто виокремити роботи В. Лугового, Ж. Таланової, О. Слюсаренко (в контексті стандартизації ВО) [2], О. Воробйової, М. Гриценка, В. Ткаченка (в контексті трансформації управління) [2], Т. Фініков, Т. Добко, В. Хмарський, А. Мельниченко (в контексті поширення цінностей академічної доброчесності) [1] та багатьох інших дослідників.

Мета статті: з'ясувати фактори впливу на якість освітніх послуг у вищій освіті Великої Британії; охарактеризувати аксіологічний підхід як домінанту розвитку особистості в процесі навчання в ЗВО; визначити роль стилю навчання (чесного/нечесного) як соціально важливого питання.

Результати дослідження. Українська система освіти, на шляху до єдиного європейського простору, переживає складний трансформаційний період. Саме вища освіта забезпечує фундаментальну підготовку майбутніх фахівців, які мають бути готовими до сучасного висококонкурентного ринку праці. У висновках до звіту Проекту стратегії реформування вищої освіти [9] підготовлені конкретні кроки, впровадження яких потребує як сама система, так і роботодавці, абітурієнти та їх родини. Серед пріоритетів:розвиток сучасних технологій, підвищення

ефективності навчальної та наукової діяльності, розвиток здатності студентів до самостійного навчання, готовність закладів вищої освіти до співпраці з бізнесом, інтернаціоналізації та фактично до переходу університетів до фінансової автономії. Підсумовуючи основний меседж викладених ініціатив, можна зробити висновок, що від якості підготовки майбутніх фахівців залежить подальший економічний розвиток держави. Суто економічно-орієнтованого підхід до освіти може призвести до втрати мотиваційно-ціннісної складової сучасної вищої освіти. У преамбулі Закону України «Про освіту» зазначено: «[...] освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами» [5], а стаття 6 Закону серед основних принципів освіти називає «гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей» [5].Україна витрачає на освіту 6% ВВП з державного бюджету та один відсоток ВВП з приватних фондів, на думку С. Кахконен, директорки Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови, але за результатами навчання відстає. Серед причин відставання - низька якість, непрозорість процесів, слабка академічна доброчесність. Корупція все ще знижує якість та цінність української освіти. «Я була шокована, - ділиться С. Кахконен, - коли побачила результати опитування. 75% батьків стверджують, що корупція в університетах є значною чи дуже поширеною» [4] .

Тож важливість визначення правильних пріоритетів реформування освітньої галузі є надзвичайно вагомим питанням. Наслідки впровадження економічно-орієнтованого підходу в освітній сфері відчула на собі Велика Британія, одна з країн- світових лідерів в освітній сфері. За умов, коли студенти мають сплачувати високу платню за навчання, а влада вимагає жорсткої підзвітності, суспільство очікує від університетів переконливого підтвердження їхньої соціальної цінності [21]. Професор Р. Болден (RichardBolden), BristolBusinessSchool, UniversityoftheWestofEngland, засвідчує наявність практики визнання цінності освіти (як економічної категорії), де головним критерієм виступають окупність інвестицій та успішне працевлаштування. Такий підхід демотивує освітян, оскільки відбувається розрив між особистими цінностями та економічними пріоритетами сучасної системи вищої освіти Великої Британії [12].

Університетська спільнота активно ініціює пошук потенційних можливостей і розроблення ефективних механізмів розбудови системи вищої освіти на ціннісних засадах. У 1997 році у звіті Національної комісії з питань вищої освіти було визначено, що вища освіта продовжує відігравати особливу роль у суспільному, моральному та духовному житті нації; у формуванні громадянської позиції та культури у всій її різноманітності; забезпечує розвиток особистості, яка працює на користь людей та суспільства в цілому; вища освіта є головним фактором місцевого, регіонального та національного економічного зростання та [16]. У 2011 році в передмові до звіту щодо перспектив розвитку вищої освіти Сполученого Королівства професор К. Магоні (CraigMahoney) визначив головним завданням закладів вищої освіти забезпечення опанування знаннями разом із особистісним розвитком студентів, де в центрі уваги - особистість, готова до здобуття освіти впродовж життя, яка володіє не тільки академічними знаннями та демонструє навички інформаційної грамотності високого рівня, але й відмінно володіє мякими навичками та має відповідні якості випускника вищої освіти. Також він звертає увагу, що університетська спільнота має усвідомлювати власну роль у процесі налагодження відносин студента із суспільством, в якому він існує [ 18].

На шляху до досягнення мети одним із викликів британські експерти вбачають в недооцінці соціальної значущості вищої освіти, що перетворює здобувача вищої освіти на споживача або продукт із певним набором специфікацій («якостей випускника). Проте сучасний світ потребує лідерів, які будуть діяти на суспільне благо. Період здобуття вищої освіти - це процес змін особистості. Американський психолог Ерік Еріксон описує цей період життя як «пошук власної ідентичності та глибокого пізнання самого себе», що означає: особистий досвід дорослішання, помножений на індивідуальний інтелектуальний коефіцієнт і відкритість до інтуїтивного осягнення знань.

Дослідниця розвитку студентів М. Бакстер Маголда (MarciaB. BaxterMagolda) у статті TheActivityofMeaningMaking: AHolisticPerspectiveonCollegeStudentDevelopmentпідкреслює важливість процесу особистісного становлення через трансформації, що спонукають студента рухатися «від звички покладатися на інших до самотворення» [15]. Отже, здобувач вищої освіти проходить через турбулентний процес змін, розвиває критичність мислення, піддає сумніву «застарілі» установки, робить крок, аби зрозуміти ціль власного існування та поєднати їх із широкими перспективами суспільного розвитку та власного світогляду [14].

Питання ціннісної парадигми вищої освіти повязане із проблемою якості освіти. Дотримання шести фундаментальних цінностей академічної доброчесності:чесності, довірі,

справедливості, повазі, відповідальності і мужності - одна з умов здобуття якісної освіти, що, в свою чергу, гарантує спроможність здобувачам освіти займати активну позицію на міжнародній арені праці. У Великій Британії створено спеціальний орган - Агентство забезпечення якості ^АА), який контролює кваліфікаційні стандарти вищої освіти. Діяльність QAA сприяє покращенню навчального досвіду студентів, незалежно від того, навчаються вони в університеті або коледжі, в межах кордонів чи за кордоном - за умов, що їх програма навчання передбачає здобуття британського диплому про вищу освіту. QAA співпрацює з партнерськими агенціями такими як: Європейська асоціація забезпечення якості у вищій освіті (ЕЛ^А) та Міжнародна мережа агенцій із забезпечення якості у вищій освіті (П^ААНЕ). Для розробки рекомендацій й пропозицій стосовно належної навчальної діяльності та оцінювання Агентство залучає до співпраці представників Національної студентської спілки.

В 2016 р. QAA опублікувала звіт-занепокоєння. В звіті фіксується збільшувана загроза (для вищої освіти у Великій Британії) від послуг із написання письмових робіт на замовлення або «конвейерів письмових есе» [20]. Використання замовлених письмових робіт (або «обман за угодою») є специфічним типом плагіату: студент наймає третю сторону для виконання свого завдання за певну оплату, а потім подає таку роботу як свою власну. Виконавці таких послуг стверджують, що письмові роботи, які вони продукують, на «100 відсотків вільні від плагіату», але то є оманливим твердженням. Хоча у самій роботі може й не міститися плагіату, проте такий текст сам по собі стає актом плагіату та академічної недоброчесності, оскільки студент подає його для оцінювання як власну роботу. Це, в свою чергу, ставить під сумнів справедливість самого процесу оцінювання, обґрунтованість набутої кваліфікації - зокрема через некоректність отриманих документів про знання, уміння і навички. Подібний стан речей ставить під загрозу репутацію вищої освіти у Великій Британії загалом. А якщо особи, які помилково претендують на володіння компетенцією через отримання академічного диплому з використанням шахрайства, починають працювати за нібито набутою професією, то це призводить до серйозних наслідків для суспільства в цілому.

Оскільки проблема кваліфікована як суспільна загроза, до її розв'язання представники Агентства підключили професійні, статутні та регулятивні органи, з метою вироблення загального розуміння наслідків використання недоброчесних практик. Спільні зусилля були направлені на вивчення досвіду університетів/коледжів, в яких використовуються ефективні заходи щодо запобігання та/або виявлення випадків порушення академічних норм. Серед таких заходів: обмеження доступу до веб- сайтів, які пропонують послуги з написання робіт на замовлення; підвищення рівня обізнаності науково-педагогічних працівників щодо запобігання випадків академічних порушень; удосконалення системи оцінювання та ефективного виявлення порушень; підтримка ефективнішого нормативно-правового забезпечення, включно з більш послідовними і чіткими підходами до визначення та покарання усіх форм шахрайства. QAA рекомендує постійно проводити інформаційну роботу зі студентами для формування усвідомленого відповідального ставлення до інтелектуальної праці. Студенти мають бути обізнаними в тому, що: не має значення, що обіцяють веб-сайти («100 % відсутності плагіату»), здача замовлених робіт як своїх власних є шахрайством і різновидом плагіату; покарання за шахрайство та плагіат будуть суворими; в університетах створені консультативні центри підтримки, і в стресових ситуаціях до них можна звертатися за розясненням критеріїв оцінювання та ін.

Академічна доброчесність - інноваційне поняття для української системи освіти. В нині діючому Законі України «Про освіту» [5] вперше введено в нормативний обіг та визначено поняття академічної доброчесності як «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових досягнень». Поняттю «академічна доброчесність» протиставляється поняття «академічної нечесності».

Некомерційний аналітичний центр СЕБОБ, який має великий досвід в дослідженні української вищої освіти, в 2108 році провів дослідження десяти українських ЗВО (всього 3 тис. студентів) щодо мотивації студентів до навчання як визначальної умови академічної доброчесності. За результатами дослідження, самі студенти виправдовують академічні порушення більше умовами навчання (від 30 до 40% студентів незадоволені станом матеріальної бази ЗВО; від 10 до 50% студентів купують ті чи інші витратні матеріли за власний кошт; від 20 до 30% студентів мають проблеми із організацією освітнього процесу), ніж власним небажанням вчитись. На думку здобувачів освіти, розуміння того, що опановані знання не є актуальними у майбутньому найчастіше є причиною академічних порушень. Красномовними є той факт, що лише від 5 до 24% студентів вважають можливість заплатити за оцінку причиною академічних порушень. В методичних рекомендації для закладів вищої освіти, які запропоновано Міністерством освіти і науки України, міститься перелік компетентностей із академічної доброчесності, що їх має набути студент, а саме: діяти у професійних і навчальних ситуаціях із позицій академічної доброчесності та професійної етики; самостійно виконувати навчальні завдання; коректно покликатися на джерела інформації у разі запозичення ідей, тверджень, відомостей; усвідомлювати значущість нормакадемічної

доброчесності, оцінювати приклади людської поведінки відповідно до цих; оцінювати приклади людської поведінки відповідно до норм академічної доброчесності; давати моральну оцінку власним вчинкам, співвідносити їх із моральними та професійними нормами, та інші [7]. Проте, залишається відкритим питання механізмів забезпечення академічної доброчесності. Президент НАПН України В. Кремень стверджує, що «щоб виявити здатність обслуговувати освітні запити найбільш висококваліфікованих спеціалістів (а це дорослі люди!), університети змушені будуть рано чи пізно вдатися до серйозної трансформації і реконфігурації» [ 8, с. 27 ] і продовжує: «[...] головна місія вищої освіти - підготовка і виховання людей з орієнтацією на довгострокову перспективу, а не на вирішення короткотермінових завдань, пов'язаних з адаптацією робочої сили для потреб ринку» [ 8, с. 28 ].

Висновки та перспективи подальших досліджень.

Проведений аналіз позицій експертів Великої Британії дає можливість стверджувати, по-перше, в британському суспільстві назріла вимога до університетів щодо підтвердження їхньої соціальної цінності в період складних трансформаційних змін; подруге, повернення у соціальний вимір місії університету виходять на етичні складові інтелектуальної праці, коли когнітивний компонент (якість освіти) не відокремлюється від морального (дотримання цінностей академічної доброчесності); по-третє, в процесі реформування вищої освіти України потрібно залучити досвід країни-лідера в освітній сфері (Великої Британії) та врахувати, що задекларована університетська автономія своєю зворотною стороною має відповідальність, у тому числі і соціальну. Відповідальність перед суспільством за свою діяльність у галузі освіти і науки, а також за дії в інтересах суспільства мають бути включені у систему ціннісних координат сучасного університету. У подальших наукових дослідженнях належить більшу увагу приділити розробці практичних порад щодо імплементації досвіду університетів-лідерів в питаннях забезпечення якості освіти та механізмів формування культури академічної доброчесності.

Список використаних джерел

1. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / [за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова]. - К. : Таксон, 2016. - 234 с.

2. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду гуманізації вищої освіти як засобу забезпечення її якості: аналітичні матеріали (частина ІІ) (препринт) / Авт.: О. Воробйова, М. Гриценко, В. Луговий, О. Слюсаренко, А. Ставицький, Ж. Таланова, В. Ткаченко / [за ред. В. Лугового, Ж. Таланової]. - К. : ІВО НАПН України, 2016. - 111 с.

3. Болонський процес 2020 - Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі / Комюніке Конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти, Льовен і Лувен-ля-Ньов, 28-29 квітня 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mon.gov.ua

4. Всеукраїнській освітній серпневій конференції 2019. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna- serednya-osvita/konferenciyi/serpneva-konferenciya-2019.

5. Закон України «Про освіту» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

6. Матеріали семінару з питань забезпечення якості вищої освіти. Семінар для Національної команди експертів з реформування вищої освіти «Впровадження забезпечення якості у вищих навчальних закладів у країнах-партнерах програми Темпус», Університет м. Загреб, Хорватія, 11-13 червня 2014. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.tempus.org.ua/uk/national-team-here/1180-materiali-seminaiu-z-pitan-zabezpechenna-jakosti

7. Рекомендації щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Підкомісія 303 «Академічна доброчесність» Науково- методичної комісії 15 з організаційно-методичного забезпечення вищої освіти / [ А. Артюхов та ін.] - К. : Міністерство освіти і науки України, 2016. - 24 с.

8. Розвиток сучасної освіти: освітологічні наголоси [Текст] : наук. пр. [за матеріалами Першої Всеукр. наук.-практ. конф. "Освітологія - науковий напрям інтегрованого пізнання освіти"] / [В. Г. Кремень та ін.] ; Нац. акад. пед. наук України, Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. - К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. - 150 с.

9. Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року (Проект). [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://oldmon.gov.ua/img/zstored/fiiles/HE%20Reforms%20S1:rategy%2011_11_2014.pdf

10. Халонен Т. Справедливая глобализация: создание возможностей для всех: доклад Всемирной комиссии по социальным аспектам глобализации / Т. Халонен, Б. У. Мкапа . - Женева: Бюро МОТ, 2004. - С. Х. - 194 с.

11. Beaty M., Henry D. The Schooled Heart: Moral Formation in American Higher Education (pp. 73-102). Waco TX: Baylor University Press. 2007. 230 p.

12. Bolden R., Heather D., Jones S., Gentle P. Developing and sustaining shared leadership in higher education. URL: https://www.reseaIchgate.net/pubUcation/288591994_Developmg_and_sus1ammg_shared_leaiership_m_higher_education

13. Colby A., Ehrlich T., Beaumont E., Stephens J. Educating Citizens: Preparing America's Undergraduates for Lives of Moral and Civic Responsibility. San Francisco CA: Jossey-Bass, 2003. 332 р.

14. Gootenboer P. Affective development in university education. Higher Education Research and Development. 2010. № 29(6), р. 723-737.

15. Magolda M. The Activity of Meaning Making:A Holistic Perspective on

College Student Development. URL:https://pdfs.semanticscholar.org/ee75/d516bf343f7b472ffba45958508ca9771b5a.pdf

16. National Committee of Inquiry into Higher Education (Dearing Committee):Records. URL : https://discovery.nationalarchives.gov.uk/details/r/C7065

17. Pascarella Ernest T., Terenzini Patrick T. How College Affects Students: Ten Directions for Future Research. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/How-conege-affects-students-Brown-Pascarena/59302ac69d14df1464292ea96249d2e256412c04

18. Quinlan K. Developing the whole student: leading higher education initiatives that integrate mind and heart. URL : https://kar.kent.ac.uk/60322/

19. The British Council and Ministry of Science and Education of Ukraine. Memorandum of Understanding: Cooperation for 2016-2019 dates 08/12/2015. URL:

http:// http://www.britishcouncil.org.ua

20. The Quality Assurance Agency for Higher Education -2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

https://www.qaa.ac.uk/docs/qaa/quality-code/plagiarism-m-higher-education-2016.pdf?sfvrsn=308cfe81_4

21. UK Higher Education:Students at the Heart of the System. Department at the Business, Innovation and Skills. URL : https://assets.publishing.service.gov.uk/govemment/uploads/system/uploads/attachment_data/fne/31384/11-944-higher-education-students-at-heart-of-system.pdf

Размещено на Allbest.ru