Формування правової компетентності майбутнього економіста засобами проектних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІСТА ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

компетентність правовий економіст проект

І.Є. Галущак, м. Івано-Франківськ,

Анотація. Статтю присвячено проблемі використання проектних технологій у навчальному процесі вищої школи. Проаналізовано концептуальні засади компетентної підготовки майбутнього фахівця та обґрунтовано основних підходів до формування правової компетентності майбутнього економіста.

Автор підкреслює, що якісна підготовка економістів пов'язується з упровадженням у практику вищого навчального закладу проектних технологій навчання. Зроблено теоретичне обґрунтування поняття «правова компетентність» та «проектні технології». З'ясовано, що правова компетентність, як особистісно-професійна якість, відбивається через характер ставлення до діяльності та певні компетенції. Метод проектів за твердженням науковців, являє собою педагогічну систему, яка має певну сукупність взаємопов'язаних засобів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості. Уточнено, що проектна діяльність - це та якісна основа, яка може реалізувати гуманістичний підхід до навчання, оскільки сприяє формуванню творчої особистості. Визначено основні етапи проектної діяльності та їх дидактичну послідовність. Акцентовано увагу що проектна діяльність як форма навчально- пізнавальної активності студентів має значний розвивальний потенціал.

Доведено що використання проектних технологій навчання ефективно впливає на якість підготовки фахівців економічної сфери діяльності. Визначено перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Ключові слова: правова компетентність, проект, проектна діяльність, проектні технології, підготовка фахівців, майбутній фахівець економіки.

Annotation. The article is devoted to the problem of the use of project technology in the educational process of higher education. The conceptual bases of competent training of the future specialist are analyzed and the basic approaches to formation of legal competence of the future economist are substantiated.

The author emphasizes that the qualitative training of economists is associated with the introduction of design training technologies into the practice of a higher educational institution. Theoretical substantiation of the concept of "legal competence" and "design technology" is made. It has been determined that legal competence, as personal and professional quality, is reflected in the nature of the attitude towards activity and certain competences. The method of projects, according to scientists, is a pedagogical system that has a certain set of interrelated means and processes necessary for the creation of an organized and purposeful pedagogical influence on the formation of the individual. It is specified that the project activity is a qualitative basis that can realize a humanistic approach to learning, as it contributes to the formation of a creative personality. The main stages of the project activity and their didactic sequence are determined. The emphasis is placed on the fact that the project activity as a form of educational and cognitive activity of students has significant development potential.

It is proved that the use of project technology training effectively influences the quality of training of specialists in the field of economic activity. The prospects of further researches in this direction are determined.

Key words: legal competence, project, project activity, design technologies, training of specialists, future specialist of the economy.

Постановка проблеми. Сучасній Українській державі потрібні висококваліфіковані фахівці, спроможні здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, досягати високого рівня ведення результативного діалогу з представниками зарубіжних корпорацій, фірм та підприємств. То ж уже на часі в університетському навчанні зробити акцент на впровадженні інноваційних методів, прийомів і засобів навчання.

Технології навчання, зокрема і правових дисциплін, в отриманні вищої економічної освіти вимагають перебудови стереотипів традиційного навчання, зміни менталітету сучасного економіста та формування нового мислення студентами, призвані спрямовувати професійну освіту на реалізацію особистісно орієнтованої парадигми навчання - забезпечити всебічний розвиток природних здібностей кожної особистості на шляху здобуття нею конкретної фахової підготовки.

Вимоги сьогодення потребують від університетів досягнення якісно нового рівня способу подання навчального матеріалу, тому, окрім традиційних вони готові упроваджувати сучасні педагогічні технології.

Аналіз попередніх досліджень. Питання професійної підготовки в умовах інформатизації освіти висвітлюється в працях Л.В. Білецької, Ю.О. Дорошенка, Ю.О. Жука, М.І. Жалдака, А.М. Коломієць, Л.С. Пєтухової, О.В. Співаковського, О.В. Суховірського, І.М. Смирнової, О.Є. Трофімової, О.І. Шиман та ін.

Зазначимо, що феноменологія правової компетентності особистості досліджується сучасними дослідниками (В. Варуков, Т. Волох, О. Панова, В. Персицька, В. Олейник). Правова компетентність вивчається й у контексті підготовки фахівця у вищій школі (М. Горбушина, С. Гурин, І. Серяєва).

Проблема проектної діяльності як педагогічного явища стала предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних учених (О.Анічімов, В.Беспалько, І.Бухтіярова, О.Прикот, В.Симоненко, В.Слободчиков, С.Ящук та ін.).

Вчені (В.Гузєєв, М.Запрудський, Н.Кисельова, Д.Левітес, Г.Петровський, І.Чечель та ін.) визначають метод проектів як цілісну педагогічну технологію.

Мета статті. Стаття присвячена проблемі формування правової компетентності студентів економічних спеціальностей засобами проектних технологій навчання.

Виклад основного матеріалу. Розкриття сутності проблеми розпочнемо з аналізу основних понять «правова компетентність» та «проектні технології».

Зазначимо, що феномен правової компетентності фахівця в процесі виконанням ним професійних функцій досліджували Т. Волох та В. Олейник. Науковці цілком правомірно його пов'язують, по-перше, із ставленням особистості до права “як соціальної, державної та особистісної цінності, що обумовлює намагання постійно отримувати, розширювати арсенал засобів визначення та вирішення правових проблем"; по-друге, із правовою освіченістю, “як сукупністю знань з проблем права"; по-третє, з правовою готовністю - наявністю “вмінь з вирішення конкретних правових питань" [4].

На думку науковців (М. Горбушина, С. Гурин, І. Серяєва) наявність правової культури особистості передбачає існування правової компетентності в будь-якій її діяльності. В межах нашого дослідження важливо підкреслити, що саме правова культура особистості є, з одного боку, відбиттям її рівня оволодіння правовою галуззю знань або діяльності, а з іншого - втілюється в результатах її діяльності правового характеру.

Складовими правової культури особистості сучасні дослідники виокремлюють її правову свідомість та правову поведінку. Деякі з них проблему “компетентності носіїв" правової свідомості і правової культури називають проблемою “компетентної правової свідомості". Вважається, що саме осмислення правової свідомості у зазначеному контексті зумовлює визнання, що в структурі цього явища домінуючого значення набуває правове мислення, яке в сукупності з правовими знаннями і складає основу “компетентної правової свідомості".

Аналіз зазначених досліджень дозволяє стверджувати, що правова компетентність, як особистісно-професійна якість, відбивається через характер ставлення до діяльності та певні компетенції.

У педагогічній літературі поняття "проект" визначається, по-перше, як результат перетворювальної діяльності; по-друге, як мета і результат проектування.

Метод проектів стимулює студентів вирішувати проблеми , які потребують певної суми знань, розвиває критичне мислення; формує навички роботи з інформацією (студенти добирають потрібну інформацію, аналізують її,систематизують); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці.

В основі визначення методу проектів як комплексного методу навчання лежить бачення його як сукупності методичних прийомів переважно пошукового характеру, спрямованих на досягнення певної навчальної мети. Так, Є.Полат розглядає метод проектів, за умови, якщо він застосовується в межах певного предмету, як "сукупність прийомів, операцій оволодіння деякою галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності; шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання"[3, с.57].

Н. Сулима бачить його як "систему навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв'язати певну проблему в результаті самостійної і колективної діяльності учнів"[5, с.36].

Отже, метод проектів за твердженням вчених, являє собою педагогічну систему, яка має певну сукупність взаємопов'язаних засобів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості.

На сучасному етапі поняття "проектна діяльність" у педагогіці розглядається у двох аспектах:

- у контексті педагогічного проектування як процесу розробки окремими педагогами або колективами вчителів цілей і конструктивних схем їх досягнення, територіальних моделей - навчально- виховних методик їх застосування;

- як проектна діяльність учнів - складова навчальної діяльності, якій притаманні лише деякі риси професійної педагогічної діяльності.

Як технологія навчання метод проектів, раціонально поєднуючи теоретичне і практичне навчання, ґрунтується на таких положеннях [2, с.81]: метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів; в основу методу проектів покладено ідею, що відображає суть поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат; в основі проекту лежить певна проблема, що має дослідницький характер та потребує інтегрованих знань і умінь з різних сфер науки, техніки й технології для її вирішення; структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів); виконання проекту має передбачати усі етапи навчального дослідження (визначення проблеми, формулювання дослідницьких завдань, висування гіпотез, визначення методів дослідження, проведення дослідження, аналіз отриманих даних, оформлення висновків та отриманих кінцевих результатів); за умов реалізації методу проектів однаковою мірою застосовуються різні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, але робота має бути самостійною та практично значущою для кожного; результат проектної діяльності має нести практичне, теоретичне або пізнавальне значення, його можна побачити, осмислити, застосувати, вони мають бути певним чином матеріалізовані.

У сучасній педагогіці проекти поділяють за комплексністю й характером контактів (монопроект, міжпредметний проект), за тривалістю виконання (міні-проекти, короткотермінові проекти, річні) [1, с. 488], за кількістю учасників виконання проекту - індивідуальний, парний, груповий.

Цікавою для нас є класифікація проектів,згідно якої Е. Полат виділяє п'ять таких груп [3]:

1) практико орієнтований проект націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника. Продукт заздалегідь визначений і може бути використаний у житті класу, школи, мікрорайону, міста, держави;

2) дослідницький проект за структурою нагадує справді наукове дослідження. Він включає обґрунтування актуальності обраної теми, позначення завдань дослідження, обов'язкове висування гіпотези з подальшою її перевіркою, обговорення отриманих результатів;

3) інформаційний проект спрямований на збір інформації про певний об'єкт, явище з метою її аналізу, узагальнення та подання для широкої аудиторії;

4) творчий проект передбачає максимально довільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театралізації, спортивні ігри, твори образотворчого чи декоративно-прикладного мистецтва, відеофільми тощо;

5) рольовий проект є найбільш складним у розробленні та реалізації. Беручи участь у ньому, проектанти приміряють на себе ролі літературних чи історичних персонажів, вигаданих героїв та ін. Результат проекту залишається відкритим аж до завершення.

Аналізуючи структуру проектної діяльності можна виділити основні елементи змісту: мотиви, які спонукають до діяльності; цілі - результати, на досягнення яких спрямована діяльність; засоби, за допомогою яких діяльність відбувається. Отже, у процесі взаємодії суб'єкта з дійсністю виділяються мотивована діяльність у цілому, цілеспрямовані дії, що входять до її складу, і компоненти цих дій - операції.

За В. Крутецьким, проектна діяльність складається з трьох основних компонентів: орієнтовно- мотиваційного, операційно-виконавчого та рефлексивно-оцінювального. Ми виділити таку структуру діяльності:

1. Етап постановки мети - усвідомлення студентами конкретної задачі (організація проекту).

2. Етап планування роботи - вибір раціонального способу дії (планування проекту).

3. Етап виконання - реалізація діяльності, яка супроводжується поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проекту).

4. Етап перевірки результатів, виправлення помилок, співставлення отриманих результатів із запланованими, підведення підсумків роботи та її оцінка (підсумок проекту).

Формування проектної діяльності передбачає відпрацювання з студентами кожного із компонентів цієї діяльності. Першочергового значення тут має усвідомлення сформульованої викладачем задачі та самостійне висування власних задач діяльності в безпосередньому зв'язку з її мотивами.

Здійснення навчальних дій над матеріалами дослідження - аналіз, синтез, порівняння, моделювання, а також оволодіння новими способами дій - сприяють розвиткові майбутнього фахівця.

Метод проектів ми розглядаємо як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу самостійну діяльність майбутніх економістів на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну проблему, мету, відповідні методи та способи самостійної роботи для досягнення спільного результату.

Студентам було запропоновано створювати реальний практичний продукт - проект «Бізнес план» та «Судово-економічна експертиза підприємства»; виступати з презентацією проекту перед аудиторією; оцінювати себе та колег по команді тощо.

Виконання кожного етапу оцінювалося в балах. Поряд з груповим оцінюванням ми також оцінювали кожного з учасників за такими критеріями: виконання проекту - 50 балів, запуск та захист проекту оцінювалось по 25 балів на кожну. Враховувалась також самооцінка власних результатів.

Отже, під методом проектів розуміємо технологію організації освітніх ситуацій, у яких студент ставить і вирішує власні проблеми, і технологію супроводу самостійної діяльності майбутнього фахівця.

Висновки

Отже, соціальне очікування нашої держави - це поява економіста, який володіє потребою творчо вирішувати складні економічні завдання і володіє високою юридичною культурою. Аналіз професійної діяльності економіста показує, що майбутні економісти повинні мати професійні знання, сформовані організаторські здібності, уміти брати на себе відповідальність. З огляду на це, проектний метод навчання містить в собі великий потенціал для реалізації цих завдань.

Перспективу подальших досліджень окресленої проблеми вбачаємо в обґрунтуванні необхідності впровадження методу-кейсу в навчальну діяльність майбутніх економістів.

Список використаних джерел

2. Лопай С. А. Підготовка студентів педагогічних ВНЗ до впровадження методу проектів у школі / С. А. Лопай // Наукові записки Тернопільськогнаціонального педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. - 2008. - № 8. - С.80-83.

3. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособ. / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров. - 2-е изд., стереотипное. - М. : Академия, 2005. - 272 с.

4. Романова І.А. Компетентнісний підхід до правової освіти студентів // Педагогіка та психологія: зб. наук. праць / За ред. І.Ф. Прокопенка, В.І. Лозової. - Харків: Курсор, 2008. - Вип. 33. - С. 26-35.

5. Сулима Н. М. Проектна технологія на уроках економіки / Н. М. Сулима // Економіка в шк. України. - 2010. - №5. - С. 27-30.

Размещено на Allbest.ru