Оцінка зовнішніх факторів формування інноваційного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Оцінка зовнішніх факторів формування інноваційного простору

Стенічева Інна Борисівна

Анотація

При проведенні дослідження були використані праці зарубіжних та вітчизняних фахівців, що займаються діагностикою соціально-економічного розвитку територій, використовувались методи наукового порівняльного аналізу, загально - наукові методи теоретичного, емпіричного дослідження і методу експертних оцінок. Наукова новизна полягає в чіткому упорядкованому підході до визначення і діагностиці зовнішніх факторів впливу на формування і розвиток інноваційного простору регіонів України. Висновки та пропозиції. Запропоновані підходи до розробки системи та оцінки факторів впливу на формування інноваційного простору, а також аналіз характеру цих змін можуть слугувати науковим підґрунтям для подальшої діагностики просторового розвитку, виявлення сильних та слабких сторін регіонів, їх можливостей та загроз у сфері розвитку інноваційного простору та формуванні на цій основі сучасного інноваційного профілю регіонів.

Ключові слова: інноваційний простір, регіон, фактор впливу, зовнішні фактори, економічний розвиток, регіональний розвиток, інноваційна складова, середовище.

Аннотация

Цель. Анализ и оценка внешних факторов влияния на формирование нового профиля инновационного пространства регионов Украины. Методология исследования. При проведении исследования были использованы труды зарубежных и отечественных ученых, занимающихся диагностикой социально-экономического развития территорий, использовались методы научного сравнительного анализа, общенаучные методы теоретического, эмпирического исследования и методы экспертных оценок. Научная новизна заключается в четком упорядоченном подходе к определению и диагностике внешних факторов влияния на формирование и развитие инновационного пространства регионов Украины. Выводы и предложения. Предложенные подходы к разработке системы и оценки факторов влияния на формирование инновационного пространства, а также анализ характера этих изменений могут служить научным основанием для дальнейшей диагностики пространственного развития, выявления сильных и слабых сторон регионов, их возможностей и угроз в сфере развития инновационного пространства и формировании на этой основе современного инновационного профиля регионов.

Ключевые слова: инновационное пространство, регион, фактор влияния, внешние факторы, экономическое развитие, региональное развитие, инновационная составляющая, среда.

Abstract

The purpose of the article is to analyze and evaluate external factors of influence on the formation of a new profile of the innovation space of the regions of Ukraine. Research methodology. During the study, the works of foreign and domestic scientists involved in the diagnosis of the socio-economic development of territories were used, methods of scientific comparative analysis, general scientific methods of theoretical, empirical research and methods of expert assessments were used. scientific novelty lies in a clear, streamlined approach to the determination and diagnosis of external factors influencing the formation and development of the innovation space of the regions of Ukraine. conclusions and offers. The proposed approaches to developing a system and assessing the factors of influence on the formation of the innovation space, as well as analyzing the nature of these changes, can serve as a scientific basis for further diagnostics of spatial development, identifying the strengths and weaknesses of regions, their opportunities and threats in the field of developing an innovative space and creating this basis of the modern innovative profile of the regions.

Key words: innovative space, region, influence factor, external factors, economic development, regional development, innovative component, environment.

Основна частина

Актуальність теми дослідження. Недосконалість аналізу формування загальнодержавних та регіональних факторів формування інноваційного простору країни та відсутність якісної їх оцінки обумовлює доцільність і важливість проведення досліджень щодо наукової оцінки зовнішніх факторів формування інноваційного простору в межах національної економіки України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі дослідженням факторів впливу на формування інноваційного простору регіонів присвячені праці багатьох відомих українських вчених, таких як: Б.М. Данилишин, О.В. Комеліна, Л.В. Дейнеко, П.М. Купчак, Л.К. Семів, А.Б. Кондрашихін ті ін. Однак, по теперішній час існують проблеми і розбіжності в підходах щодо оцінки і аналізу факторів, що впливають на формування та розвиток інноваційного простору.

Метою дослідження є аналіз та оцінка зовнішніх факторів впливу на формування нового профілю інноваційного простору регіонів України.

Виклад основного матеріалу. З метою більш результативного оцінювання зовнішніх факторів формування інноваційного простору доцільно розподілити їх на загальнодержавні та регіональні. До загальнодержавних факторів варто відносити ті, які впливають на інноваційну діяльність країни в цілому та є загальними для всіх регіонів країни. Щодо регіональних, то вони впливають на інноваційну діяльність на регіональному рівні, але пов'язані з формуванням інноваційного простору не безпосередньо, а опосередковано.

Щодо загальнодержавних факторів, то, на наш погляд, вони вичерпно представлені у глобальному інноваційному індексі (GII), який відображає основні складові інноваційного потенціалу країни [1, С. 143].

Як зазначено в звіті «The Global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation» [2, C.14], GII допомагає створити середовище, в якому відбувається постійний моніторинг інноваційних факторів з використанням інструментарію, що складається з 82 показників для країн, що охоплюють 92,8% населення світу та близько 97,9% світового ВВП (у поточних доларах США).

Згідно з методикою, яка використовується Міжнародною школою інноваційного бізнесу INSEAD спільно з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WorldIntelleetualPropertyьrganization «WIPO» - спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй) для розрахунку даного індексу, визначаються значення вхідного та вихідного підіндексів, на основі яких вже потім розраховуються загальний глобальний інноваційний індекс (середнє значення вхідного та вихідного підіндексів) та коефіцієнт ефективності інновацій (відношення між вихідним та вхідним підіндексами).

При цьому, вхідний підіндекс складається з п'яти складових, які фіксують елементи національної економіки, що забезпечують інноваційну діяльність: (1) інститути, (2) людський капітал та дослідження, (3) інфраструктура, (4) розвиток ринку та (5) розвиток бізнесу.

Вихідний підіндекс надає інформацію про результати інноваційної діяльності в рамках економіки і включає дві складові: (6) отримані знання і технології та (7) творчі здобутки.

Дослідження показників, що використовуються для обчислення вихідного підіндексу, дозволяє дійти висновку, що ці показники безпосередньо відбивають результати інноваційної діяльності по країні в цілому, отримані завдяки наявності внутрішніх можливостей всіх її регіонів до здійснення інноваційної діяльності, а також здатності трансформувати ці можливості в результати, тобто є інтегрованим відображенням внутрішніх факторів формування інноваційного простору країни. Отже, ці показники не можуть бути віднесені до зовнішніх факторів формування інноваційного простору.

Щодо показників, що беруться в розрахунок при обчисленні вхідного під-індексу, то всі вони (окрім показників, що відображають стан досліджень та розробок - 3 група показників в рамках 2 складової) безпосередньо не генерують інноваційні результати, але створюють можливості для їхнього отримання. Тож саме ці показники пропонується відносити до зовнішніх факторів формування інноваційного простору.

Таким чином, пропонується виділити такі групи зовнішніх факторів загальнодержавного рівня:

- розвиток інститутів (включає оцінку політичного, регуляторного та підприємницького середовища);

- розвиток людського капіталу (включає оцінку освіти та вищої освіти);

- розвиток інфраструктури (включає оцінку розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, загальної інфраструктури та екологічної стійкості);

- розвиток ринку (включає оцінку умов кредитування, інвестування, оцінку торгівлі, конкуренції та масштабу ринку);

- розвиток бізнесу (включає оцінку працівників у галузі знань, розвиток інноваційних зв'язків, розповсюдження знань у бізнесі).

Зміна бальної оцінки цих факторів по Україні та її місця в глобальному інноваційному рейтингу наведені в таблиці 1, де t - покращення (збільшення рейтингової оцінки або покращення місця України в рейтингу) та І - погіршення (зменшення рейтингової оцінки або погіршення місця України в рейтингу).

При цьому, якщо зростає як значення бальної оцінки за даним фактором, так і місця України в рейтингу, то цей фактор можна віднести до тих, що сприяють формуванню інноваційного простору регіонів. Якщо відбувається зниження значення бальної оцінки, що супроводжується зниженням місця України за цим фактором в загальному рейтингу, то такий фактор може відноситися до тих, які стримують формування інноваційного простору регіонів. В іншому разі фактори є такими, що чинять суперечливий вплив і потребують подальшого дослідження та діагностики.

Таблиця 1. Зміна бальної оцінки зовнішніх факторів формування інноваційного простору регіонів України загальнодержавного рівня

Як видно з таблиці, факторами, які сприяють формуванню інноваційного простору регіонів України, можна вважати покращення порівняно з 2016 роком політичного середовища, покращення рівня вищої освіти, активізацію розвитку ІКТ, покращення загальної інфраструктури та екологічної стійкості, поліпшення умов інвестування, зростання кількості працівників у галузі знань, поліпшення у сфері розвитку інноваційних зв'язків та розповсюдження знань у бізнесі. Факторами, що стримували формування зовнішнього середовища, є негативні зміни у сфері освіти, погіршення умов кредитування, погіршення умов торгівлі, конкуренції та масштабів ринку. До факторів, що чинять неоднозначний (суперечливий) вплив на формування інноваційного простору, можна віднести зміни в регуляторному та підприємницькому середовищі.

Щодо зовнішніх факторів формування інноваційного простору регіонів України регіонального рівня, то їх пропонувалося оцінювати за показниками, що використовуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального будівництва для проведення моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №856 «Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики» [4] для підготовки щорічних моніторингових звітів про рівень соціально-економічного розвитку регіонів України [5; 6].

Таким чином, до зовнішніх факторів формування інноваційного простору регіонів України регіонального рівня відносяться наступні групи:

- економічна ефективність;

- інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця;

- фінансова самодостатність;

- ефективність ринку праці;

- розвиток інфраструктури;

- відновлювальна енергетика та енергоефективність.

Більш детально розглянемо першу групу факторів, адже вона є найзагальнішою та безпосередньо впливає на подальшу дію всіх інших факторів.

Оцінка зовнішніх факторів за групою «економічна ефективність» включає оцінку за показниками:

1.1 - Індекс промислової продукції, відсотків до відповідного періоду попереднього року;

1.2 - Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу населення, гривень;

1.3 - Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва, відсотків до відповідного періоду попереднього року;

1.4. - Обсяг виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одну особу сільського населення (у постійних цінах), гривень;

1.5. - Індекс будівельної продукції, відсотків до відповідного періоду попереднього року;

1.6. - Обсяг виконаних будівельних робіт у розрахунку на одну особу населення, гривень;

1.7. - Індекс споживчих цін, відсотків до грудня попереднього року.

На основі даних [5, C. 3] та [6, C. 3] було визначено зміну за показниками оцінки за групою «економічна ефективність» за значенням показників (таблиця 2) та за місцем у рейтингу (таблиця 3). При цьому було враховано, що всі показники за цією групою є стимуляторами формування інноваційного простору.

інноваційний регіон просторовий

Таблиця 2. Зміна значень за показниками оцінки економічної ефективності по регіонах України

Як видно з даних таблиці, індекс обсягів промислової продукції зростав по більшості регіонів, крім Донецької, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва. За величиною обсягів реалізованої промислової продукції на одну особу спостерігалось зростання за всіма регіонами, окрім Луганської області.

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у більшості регіонів зменшився. Виключенням були лише Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області. У цих регіонах (окрім Закарпатської), а також у Сумській, Рівненській, Житомирській, Донецькій та Дніпропетровській областях спостерігалось зростання обсягів сільськогосподарського виробництва на одну особу. В інших регіонах цей показник знижувався.

Незважаючи на те, що в 11 регіонах України відбувалось зниження індексів будівельної продукції, обсяги виконаних будівельних робіт на одну особу скоротився лише у Луганській області.

Щодо індексу споживчих цін, то він збільшувався по всіх регіонах України, окрім Полтавської, Сумської областей та по місту Києву, що свідчить про покращення за даним показником у більшості регіонів.

Зміну місця регіонів у рейтингу за показниками економічної ефективності наведено в таблиці. При цьому, якщо регіон поділяє в рейтингу два чи більше місць з іншими регіонами, при розрахунку його переміщення за позиціями рейтингу враховується середнє з місць, що обіймає цей регіон.

Таблиця 3. Зміна місця регіонів України за показниками оцінки економічної ефективності

Як видно з даних таблиці, за індексом промислової продукції свої позиції в рейтингу покращили 14 регіонів (найбільше - Рівненська область), а погіршили 10 регіонів України (найбільше - Донецька область); за обсягами реалізованої промислової продукції на одну особу 10 регіонів не змінили своїх позицій, 8 регіонів їх покращили, а решта - поступилися своїми позиціями. За індексом сільськогосподарського виробництва не змінила своєї позиції лише Донецька область, 13 регіонів покращили свої місця в рейтингу, а в решті спостерігалось погіршення позицій, які вони займали.

Розподіл показників на такі, зміна яких вчинила стимулюючий вплив на формування інноваційного простору (» +»), зміна яких чинила стримуючий вплив на його формування («-»), зміна яких не вплинула на його формування (» =»), та зміна яких чинила суперечливий вплив («?»), наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Характер впливу змін за показниками оцінки економічної ефективності на формування інноваційного простору

До регіонів, які мали найбільшу кількість позитивних змін за наведеними показниками економічної ефективності формування інноваційного простору, можна віднести: Івано-Франківську обл. (п'ять позитивних змін за показниками); Дніпропетровську, Закарпатську, Хмельницьку, Чернівецьку та Чернігівську області (по чотири позитивні зміни за показниками). Натомість сповільнили темпи інноваційного розвитку Луганська та Черкаська області (по п'ять негативних змін за наведеними показниками), а також Київська обл. (чотири показники). Треба зауважити, що багато регіонів мають невизначений, суперечливий вплив факторів. Це Донецька, Луганська, Рівненська, Херсонська, Львівська та ін. області.

Проведене дослідження дало змогу визначити, що за зміною бальної оцінки зовнішніх факторів, які сприяють формуванню інноваційного простору регіонів України, можна вважати покращення порівняно з 2016 роком політичного середовища, покращення рівня вищої освіти, активізації розвитку ІКТ, покращення загальної інфраструктури та екологічної стійкості, поліпшення умов інвестування, зростання кількості працівників у галузі знань, поліпшення у сфері розвитку інноваційних зв'язків та розповсюдження знань в бізнесі. Стосовно зміни рівня сформованості інноваційного простору та змін за показниками, що відображають зовнішні фактори за групою «Економічна ефективність» формування інноваційного простору загальнодержавного та регіонального рівня та характер впливу цих змін на формування інноваційного простору регіонів.

Дотримання запропонованих автором наукових підходів до розробки системи та оцінки зовнішніх факторів впливу на формування інноваційного простору регіонів, а також аналіз характеру цих змін є підґрунтям для подальшого діагностування ситуації, виявлення сильних та слабких сторін регіонів, їх можливостей та загроз у сфері формування інноваційного простору.

Список використаних джерел

1. Князевич А. Глобальний інноваційний індекс - оцінка інноваційного потенціалу України / А. Князевич // Вісник ТНЕУ. - №2. - 2013. - С. 142148.

2. The Global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation. [Електронний ресурс] / S. Dutta, B. Lanvin, S. Wunsch-Vincent. - Режим доступу: www.globalinnovationindex.org.

3. the global Innovation Index 2017. Innovation Feeding the World. [Електро - нний ресурс] / S. Dutta, B. Lanvin, S. Wunsch-Vincent. - Режим доступу: www. globalinnovationindex.org.

4. Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики [Електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №856. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/856-2015-%D0% BF

5. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за січень-грудень 2017 року / Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального будівництва. - Режим доступу: http://sg.vn.ua/wp-content/uploads/ 2018/03/Reytingova-otsinka-za-sichen-gruden-2017-roku-prezentatsiyni - materiali.pdf

6. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за січень-грудень 2016 року [Електронний ресурс] / Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального будівництва. - Режим доступу: https://dei. kievcity.gov.ua/files/2017/7/24/Reytingova_otsinka_za_12.pdf

References

1. A. Knyazevych, Global Innovation Index - Assessment of Ukraine's Innovation Potential / A. Knyazevych // Bulletin of TNEU. - №2. 2013, pp. 142-148.

2. the global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation. [Electronic resource] / S. Dutta, B. Lanvin, S. Wunsch-Vincent. - Access mode: www.globalinnovationindex.org.

3. the global Innovation Index 2017. Innovation Feeding the World. [Electronic resource] / S. Dutta, B. Lanvin, S. Wunsch-Vincent. - Access Mode: www. globalinnovationindex.

4. on approval of the Procedure and Methodology for Monitoring and Evaluation of the Effectiveness of Implementation of the State Regional Policy [Electronic resource] / Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 21.10.2015 No. 856. - Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/856-2015-%D0% BF

5. Monitoring of socio-economic development of the regions for January-

December 2017 / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services. - Access mode: http://sg.vn.ua/wp-content/

uploads/2018/03/Reytingova-otsinka-za-sichen-gruden-201 7-roku-prezenta - tsiyni-materiali.pdf

6. Monitoring of socio-economic development of regions for January-December 2016 [Electronic resource] / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services. - Access mode: https://dei.kievcity.gov.ua/ files/2017/7/24/Reytingova_otsinka_za_12.pdf

Размещено на Allbest.ru