Актуальні проблеми зайнятості й безробіття населення на сільському ринку праці Львівської області та основні шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальні проблеми зайнятості й безробіття населення на сільському ринку праці Львівської області та основні шляхи їх вирішення

Андрій Слащук, Мирослава Мельник

Проаналізовано основні показники ринку праці Львівської області та визначено його вплив на внутрішньорегіональні диспропорції економічного розвитку адміністративних районів. Здійснено кластеризацію районів за станом соціально-економічного розвитку та розвитку локальних ринків праці. Запропоновано стратегічні напрями регулювання зайнятості сільського населення на депресивних територіях, що включають розробку цільових комплексних програм зайнятості, підтримку ділової активності, інституційне забезпечення регулювання трудових відносин і ринку праці, формування привабливого інвестиційного середовища тощо. Зазначено, що найефективнішим напрямом є розвиток туристичних послуг та сільського господарства, для здійснення пріоритетів соціально-економічного та туристичного розвитку, розвитку ринку праці сільського населення депресивних районів Львівської області.

Ключові слова: ринок праці, безробіття, економічна активність, зайнятість, регулювання ринку праці.

Слащук Андрей, Мельник Мирослава. Актуальные проблемы занятости и безроботицы населения на сельском рынке труда Львовской области и основные пути их решения. Проанализировано основные показатели рынка труда Львовской области и определено его влияние на внутрирегиональные диспропорции экономического развития административных районов. Осуществлено кластеризацию районов по состоянию социально-экономического развития и развития локальных рынков труда. Предложены стратегические направления регулирования занятости на депрессивных территориях, которые включают разработку целевых комплексных программ занятости, поддержку деловой активности, институционное обеспечение регулирования трудовых отношений и рынка труда, формирования инвестиционной среды и тому подобное. Отмечено, что наиболее эффективным направлением является развитие туристических услуг и сельского хозяйства, для осуществления приоритетов социально-экономического и туристического развития, развития рынка труда сельского населения депрессивных районов Львовской области.

Ключевые слова: рынок труда, безработицы, экономическая активность, занятость, регулирование рынка труда.

Slashchuk Andryi, Melnyk Myroslava. Actual Problems of an Employment and Unemployment of the Population in the Rural Labor Market of Lviv Region and the Main Ways of Solving Them. The main labor market indicators of Lviv region are analyzed and its influence on intra-regional disproportions of economic development of administrative districts is determined. Clustering of districts by the state of socio-economic development and development of local labor markets has been carried out. Strategic directions of regulating employment in depressed areas have been suggested, which include the development of targeted comprehensive employment programs, support for business activity, institutional support for regulating labor relations and the labor market, creating an attractive investment environment, etc. It is noted that the most effective direction is the development of tourist services and agriculture, to implement the priorities of socio-economic and tourist development, the development of the labor market of rural population in depressed areas of Lviv region.

Key words: labor market, unemployment, economic activity, employment, regulation of the labor market.

Постановка наукової проблеми та її значення. Протягом останніх років низка поселень практично в усіх регіонах України почала активно втрачати чисельність населення. Це обумовлено низкою факторів, одним із найважливіших серед яких є проблема функціонування регіональних ринків праці. Львівська область не є винятком. Тому дослідження проблем та виокремлення основних шляхів розвитку ринку праці Львівської області є надзвичайно актуальним, й особливо, з метою подолання стану депресивності гірськими районами області.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем функціонування ринку праці в Україні, управління персоналом, оцінки людського капіталу присвячені праці багатьох фахівців у галузі економіки. Зокрема, фінансово-економічним аспектам ринку праці та боротьби з безробіттям приділили увагу П. О. Нікіфоров та А. О. Вольська [7]. Дослідження ринку праці Львівської області здійснили такі науковці, як У. Я. Садова, М. М. Біль, Л. К. Семів, В. С. Кравців, Р. Т. Теслюк, В. Я. Бідак, М. А. Козоріз, С. Л. Шульц та ін. Крім того моніторинг ситуації на ринку праці здійснюють Головне управління статистики у Львівській області, Львівська обласна служба зайнятості [3].

Мета статті: аналіз можлдивостей підвищення рівня економічного розвитку адміністративних районів Львівської області шляхом розробки заходів щодо розвитку ринку праці.

Досягнення поставленої мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

- на основі статистичних показників проаналізувати співвідношення між основними категоріями економічно активного населення області, показати їх динаміку, виявити основні тенденції зайнятості та безробіття;

- визначити основні напрями вдосконалення ринку праці для підвищення економічного розвитку адміністративних районів Львівської області.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Аналіз основних тенденцій, що характеризують стан розвитку ринку праці Львівської області є свідченням впливу різних факторів на соціально-економічний розвиток регіону. Спостерігається все більший занепад соціального розвитку сільських територій, посилення розвитку депопуляційних процесів, значне зростання зовнішньої міграції серед працездатного населення, серед якого молодь, зокрема висококваліфіковані працівники.

Важливим показником ринку праці є економічна активність населення, яка суттєво впливає на рівень економічного розвитку. У Львівській області в період із 2014 до 2017 рр. показники кількості економічно активного населення є вищими від показників економічно неактивного населення. За даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) із питань економічної активності, кількість економічно активного населення віком 15-70 років у 2017 р. на досліджуваній території становила 1136,6 тис. осіб, із яких 1050,8 тис. осіб, або 92,4 % були зайняті економічною діяльністю; 85,8 тис. осіб або 7,6 % - безробітні відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП). Спостерігаються значні просторові диспропорції в його територіальному розподілі (рис. 1). Причина значного скорочення чисельності економічно активного населення пов'язана з тривалим негативним сальдо міграції в регіоні, а також зі смертністю населення у працездатному віці.

Рис. 1. Економічна активність та зайнятість населення районів Львівської області у 2017р. [1]

Низький рівень оплати праці призводить до формування неповної та неофіційної зайнятості, прихованого безробіття. Для Львівської області характерним є вимушена неповна, або часткова зайнятість сезонного характеру. Це пов'язано з нестабільністю попиту на робочу силу у промисловості регіону, яка прямо пропорційно залежить від попиту на продукцію промислового виробництва. Основними причинами виникнення тіньового ринку праці у Львівській області є низький рівень оплати праці в районах (рис. 2), насамперед, у сільському господарстві та державному секторі, де зайнята третя частина економічно активного населення області. Нерівномірне й високе податкове навантаження особливо на малий та середній бізнес, який переважає у структурі податкових доходів області, не сприяє створенню нових робочих місць [3]. Все це значною мірою здійснює вплив на розвиток економічного потенціалу Львівської області. Відповідно в регіоні виділяють високорозвинені, розвинені та депресивні території. До високорозвинених районів, для яких характерна найкраща ситуація на ринку праці (висока частка економічно активного населення, низький показник безробіття, висока заробітна плата тощо), відносяться м. Львів, міста обласного підпорядкування та такі райони, як Пустомитівський, Сокальський, Яворівський та Золочівський.

Рис. 2. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників районів Львівської області у 2017р. [8]

Найбільша кількість районів Львівської області належить до розвинених, для яких характерними є відносно висока частка економічно активного населення, незначний показник безробіття. До цих районів відносяться Кам'янка-Бузький, Мостиський, Бродівський, Перемишлянський, Радехівський, Городоцький райони та ін.т (рис. 1 і 2). До депресивних районів відносяться Самбірський, Сколівський, Дрогобицький та Турківський райони. Для цих територій характерними є високі показники безробіття та низька частка економічно активного населення. Стан економічного розвитку цих територій зумовив проблеми зайнятості населення, серед яких особливо гострими є безробіття та гіпертрофована зовнішня трудова міграція. Рівень заробітної плати в депресивних районах є досить диференційованим і залежить від структури економіки (рис. 2). Найнижчим він є в Старосамбірському районі, найвищим - у Сколівському районі (за рахунок високих заробітних плат у лісгоспах).

Досить актуальним залишається питання демографічного навантаження та недосконалої структури зайнятості в районах. Найбільшим демографічне навантаження є в Турківському та Дрогобицькому районах, де 30-40 % усього ринку праці є незареєстрованим, що складає значний ресурс для відкриття нових підприємств та виробничих потужностей. Погіршення стану ринку праці депресивних районів Львівської області стимулює місцеве населення, передусім молодь, до трудової міграції за кордон та у великі міста, де значно вищий рівень оплати праці, розвинена інфраструктура й кращі умови для проживання. Цим ускладнюється формування та ефективне використання інтелектуально-кадрового потенціалу МСП районів. Унаслідок зменшення кількості молодих людей актуалізується проблема «старіння» та «вимирання» сіл, що негативно впливає на самоорганізацію населення й реалізацію підприємницьких проектів і громадських ініціатив, які мають на меті вирішення актуальних господарських, побутових та культурних проблем гірських територій. В умовах перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї важливим напрямом зниження напруги на ринку праці України є подальше вдосконалення механізму регулювання процесів розвитку підприємницької діяльності. У 2017 р. доволі привабливим серед депресивних територій із поглдядлу відкриття нових підприємств виглядає Дрогобицький район, де в поточному році вже відкрито тваринницькі комплекси та підприємство деревообробки. Натомість, найгірші перспективи у створенні нових підприємств мають Сколівський та Турківський райони.

Важливим напрямом стимулювання економічної активністі, розвитку малого та середнього бізнесу, є розвиток туризму, який сприятиме створенню нових робочих місць у різних секторах економіки, зростанню доходів місцевого населення, покращенню не тільки туристичної, а й соціальної інфраструктури загалом, забезпеченню збереження навколишнього середовища, а також покращенню інших сфер соціально-економічного життя територій [5].

Рекреаційний та історико-культурний потенціал гірських територій Львівщини за напрямами використання для розвитку галузі туризму можна характеризувати так:

1. Активний туризм, що включає гірськолижний спорт, зимові види спорту, гірський тренінг, гірський велотуризм, дельтапланеризм. У Львівській області функціонують одні з кращих гірськолижних курортів України. Тисовець і Орявчик розміщені на відстані 25 км від м. Сколе. В Орявчику є кілометровий підйомник, 400 -метровий бугельний підйомник та 300-метровий «дитячий» мультиліфт. В урочищі Тисовець знаходяться, крім крісельного підйомника довжиною 1000 м, три трампліни.

2. Санаторно-курортний відпочинок та оздоровлення, реабілітація. Західний реабілітаційно-спортивний центр України, що знаходиться у селі Яворів Турківського району, спеціалізується на фізкультурно-спортивній реабілітації та оздоровленні інвалідів усіх нозологій. У Дрогобицькому районі знаходяться мінеральні джерела в гірських селах Заколоть, Смільна, Опака.

3. Агротуризм, зелений туризм, етнотуризм. Найкраще народні промисли збереглися у віддалених селах Турківського району. У районі збереглося ручне ткацтво (с. Івашківці), плетіння із соломи (села Ластівка та Беньова), виготовлення традиційних килимів (села Верхній та Нижній Турів).

Важливим напрямом вирішення проблем ринку праці та посилення міжрегіональної співпраці є розвиток сільського господарства. Найбільш стримуючим фактором розвитку сільського господарства в депресивних районах є домінування у структурі виробництва особистих селянських господарств [4].

Розвиток сільського господарства сприятиме створенню нових робочих місць шляхом підвищення самозайнятості в сільській місцевості, збільшення обсягів виробництва молочної та товарної продукції, а в результаті зростання надходжень у бюджети районів або об'єднаних територіальних громад.

Основними заходами впровадження цієї політики є:

- розробка системи доплат за утримання поголів'я корів молочного напряму продуктивності;

- сприяння створенню нових підприємств (будівництво міні -плодоконсервних цехів; будівництво мініпідприємств із переробки молоко- та м'ясопродукції);

- реалізація проекту «500 успішних сімейних господарств» - створення сільськогосподарських кооперативів по заготівлі недеревної продукції лісопродукції, вирощуванню ягід, із заготівлі молока.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проаналізувавши ситуацію, що склалася на сільському ринку праці Львівської області та вивчивши залежності від умов функціонування економіки тенденції його розвитку, виявлено низку загальних і локальних проблем. Зокрема, підл час дослідження визначено групу районів з низьким рівнем розвитку ринку праці (депресивні райони). Нами запропоновано низку заходів для вирішення цих проблем. Передусім, це перетворення екскурсійно-туристичних і саніторно-оздоровчих послуг у регіоні у високоприбуткову галузь господарства області й забезпечення високого рівня зайнятості. У цій сфері можна створити, за нашими підрахунками, понад 10 тис. робочих місць для робітників та спеціалістів саме в тих районах області, де високий рівень безробіття. Другим важливим напрямом вирішення цієї проблеми є розвиток сільського господарства. Під час реалізації цієї програми очікується підвищення дохідності сільськогоспосподарських товаровиробників, створення нових робочих місць, зниження темпів спаду поголів'я ВРХ.

Література

1. База даних управління статистики у Львівській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/18PRACIA/databasetree_uk.asp

2. Легомінова С. В. Шляхи вдосконалення ринку праці і маркетинг / С. В. Легомінова // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2015. - № 4. - С. 748-751.

3. Мезенцева Н. І. Ринок праці Тернопільської області: сучасний стан та проблеми / Н. І. Мезенцева, Д. Є. Базар // Географія та туризм. - 2012. - № 21. - С. 178-183.

4. Мульска О. П. Оцінка ринку праці Львівської області у контексті зовнішньої трудової міграції / О. П. Мульска // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія: Економічні науки. - 2015. - Вип. 10. Ч. 3. - С. 127-131.

5. Онікієнко В. В. Ринок праці та соціальний захист населення України: ретроаналіз, проблеми, шляхи вирішення / В. В. Онікієнко. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2013. - 456 с.

6. Пасевич Ю. В. Актуальні проблеми зайнятості та безробіття населення на ринку праці Волинської області / Ю. В. Пасевич // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Географічні науки. - 2014. - № 11 (288). - С. 53-57.

7. Пасевич Ю. В. Ринок праці прикордонного регіону (на прикладі Волинської області) / Ю. В. Пасевич // Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи. - 2013. - Т. 2. - С. 75-80.

8. Праця у Львівській області (за 2016 рік) : статистичний збірник. - Львів: Голов. упр. статистики у Львівській області, 2017. - 165 с.

References

1. Baza danykh upravlinnia statystyky u Lvivskyi oblasti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/ Database/18PRACIA/ databasetree_uk.asp

2. Lehominova S. V. Shliakhy vdoskonalennia rynku pratsi i marketynh / S. V Lehominova // Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. - 2015. - № 4. - S. 748-751.

3. Mezentseva N. I. Rynok pratsi Ternopilskoi oblasti: suchasnyi stan ta problemy / N. I. Mezentseva, Ye. Bazar // Heohrafiia ta turyzm. - 2012. - № 21. - S. 178-183.

4. Mulska O. P. Otsinka rynku pratsi Lvivskoi oblasti u konteksti zovnis hnoitrudovoimihratsii/ O. P. Mulska// Nauk. visn. Kherson. derzh. un-tu. Seriia: Ekonomichni nauky. - 2015. - Vup. 10. Ch. 3. - S. 127-131.

5. Onikiienko V.V Rynok pratsi ta sotsialnyi zakhyst naselennia Ukrainy: retroanaliz, problemy, shliakhy vyrishennia/ V.V Onikiienko. - K. : In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhenim. M. V Ptukhy NAN Ukrainy, 2013. - 456 s.

6. Pasevych Yu. V. Aktualni problemy zainiatosti ta bezrobittia naselennia na rynku pratsi Volynskoi oblasti/ Yu. V. Pasevych// Nauk. visn. Skhidnoievrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Heohrafichni nauky. - 2014. - № 11(288). - S. 53-57.

7. Pasevych Yu. V. Rynok pratsi prykordonnoho rehionu (na prykladi Volynskoioblasti) / Yu. V. Pasevych// Ukraina ta Polshcha: mynule, sohodennia, perspektyvy. - 2013.- T. 2. - S. 75-80.

8. Pratsia u Lvivskii oblasti (za 2016 rik) : statystychnyi zbirnyk. - Lviv : Hol. upr. statystykyu Lvivskii oblasti, 2017. - 165 s.

Размещено на Allbest.ru