Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Економічний коледж

Державного вищого навчального закладу

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

КУРСОВА РОБОТА

Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

Виконав студент

Микитенко Владислав Андрійович

Київ - 2019

Вступ

прибуток господарський управління

Отже, актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності. Тобто дослідження питань підвищення прибутковості підприємств стає дуже нагальним, що зумовлює доцільність розгляду цього питання.

Об'єктом дослідження є прибутковість підприємства та шляхи їх підвищення

Метою роботи є дослідження теоретичних основ організації, розкриття діючої практики підприємств щодо підвищення прибутковості, а також пошук напрямків та шляхів вдосконалення цього процесу на основі систематизації наведених пропозицій щодо даного питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

а) дослідження ролі прибутку у господарській діяльності підприємства;

наведення сучасного стану питання;

б) розгляд організації роботи з формуванням, управлінням та використанням прибутку;

в) проведення аналізу прибутковості

г) пропозиції напрямків щодо вдосконалення системи формування, управління та використання прибутку.

Даному питанню приділяється значна увага з боку Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки, що знаходить своє відображення у законах, постановах та інструкціях.

Розділ 1. Прибутковість підприємства та шлях її підвищення

1.1 Прибуток як результат фінансово - господарської діяльності підприємства

Результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток є перевищенням доходу над витратами. З економічної точки зору прибуток - різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарської точки зору прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це перш за все виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток - це частина додаткової вартості, вироблена і реалізована, готова до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена в створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на її формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту.

Разом з тим прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток показує її результати і враховує вплив багатьох чинників. Існують особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їх діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Основними функціями прибутку є такі:

а) слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;

б) є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);

в) в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;

г) прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язані з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;

д) прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання.

Прибуток класифікується за декількома ознаками, основними з яких є:

- джерела формування;

- види діяльності;

- склад елементів, що формують прибуток;

Рис. 1.1. Види прибутку підприємства

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації в діючих цінах без ПДВ і акцизів та втратами на виробництво і реалізацію продукції. Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибутку з виручки від реалізації продукції виключають ще й експортні тарифи.

Рис 1.2. Прибуток від реалізації продукції

Прибуток від позареалізаційних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю: здавання майна в оренду, доходи за цінними паперами підприємства, перевищення сум отриманих штрафів над сплаченими, прибуток від спільної діяльності, прибуток минулих років, виявлений у звітному році тощо.

Рис 1.3. Прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна

У процесі управління прибутком ключову роль приділяють формуванню прибутку від операційної діяльності. Під операційною діяльністю розуміють основний вид діяльності підприємства, для здійснення якого воно саме й створене. Безумовно, характер операційної діяльності визначається специфікою галузі, у якій працює дане підприємство. Для більшості енергетичних підприємств базою операційної діяльності є виробничо-комерційна або товарно-збутова діяльність.

Інвестиційна діяльність пов'язана із процесом обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу енергетичного підприємства. Результати цієї діяльності відображені частково у прибутку від позареалізаційних операцій (у вигляді доходів від участі у спільних підприємствах або вкладення цінних паперів), а частково - у прибутку від реалізації майна.

Фінансова діяльність пов'язана із забезпеченням підприємства зовнішніми джерелами фінансування (залучення додаткового акціонерного капіталу, емісія облігацій та інших цінних паперів, залучення кредиту, а також обслуговування залученого капіталу шляхом виплати дивідендів і кредитів). Виходячи з того, що в цьому разі сформувати прибуток прямо не можна, під прибутком від фінансової діяльності розуміють непрямий ефект від залучення капіталу із зовнішніх джерел на умовах більш вигідних, ніж середньо ринкові.

Маржинальний прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності (валового доходу підприємства від цієї діяльності, зменшеного на суму непрямих податкових платежів) за відрахуванням суми змінних витрат. Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за відрахуванням усіх операційних витрат: як постійних, так і змінних (балансовий прибуток відповідно становить різницю між усією сумою чистого доходу і всією сумою його поточних витрат). Чистий прибуток характеризує суму балансового (або валового) прибутку, зменшеного на суму податкових платежів за його рахунок.

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку підприємства:

Валовий прибуток, що обчислюється різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію виробничого обладнання, опалення приміщення виробничого цеху тощо):

Операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

Прибуток від звичайної діяльності підприємства визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Величину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток:

Чистий прибуток підприємства визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:

У додатку А подано розгорнуту схему формування прибутку підприємства відповідно до чинних в Україні положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Як видно, загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Прибуток від звичайної діяльності становить близько 95% загальної суми отриманого підприємством прибутку. Більша частка прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг). Прибуток від іншої операційної діяльності складається з прибутку від реалізації оборотних активів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, залишків незавершеного виробництва тощо), реалізації іноземної валюти, якою підприємство володіє з метою забезпечення операційної діяльності (наприклад, імпортування сировини, комплектуючих), прибуток від операційної оренди та інших операцій підприємства, що не належать до фінансової або інвестиційної діяльності.

1.2 Аналіз прибутковості підприємства

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування отримання прибутку суб'єктам господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показниками витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на 1 грн. продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод. Може використовуватися для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, але також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції, асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівняною і непорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок прибутку за порівняною продукцією здійснюється в такій послідовності:

а) визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

б) порівняна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

в) виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

г) розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Фінансова стійкість підприємства, з одного боку, є необхідною умовою його сталого функціонування і розвитку, а з іншого боку, відображає ефективність функціонування через його прибутковість, яка оцінюється за допомогою системи наступних показників рентабельності:

· Рентабельність активів;

· Рентабельність оборотних активів;

· Рентабельність інвестицій;

· Рентабельність власного капіталу;

· Рентабельність проданої продукції.

1.3 Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об'єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об'єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об'ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток.

Багато підприємств проводять розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах розвитку ринкових відносин, а разом з ними і конкуренції, підприємства намагаються не займатися їх продажем. Однак відмова від надання ліцензій на виробництво продукції іншим підприємствам не завжди є правильним кроком. Вона позбавляє підприємства, що здійснили нововведення крупних доходів від продажи ліцензій. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі , який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною. В результаті обсяг реалізації продукції підприємства-власника ліцензії може знизитись чи підвищитись в залежності від попиту на продукцію і відповідно зменшиться або збільшиться прибуток.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу. Так, наприклад, для ЗАТ “Лідер” велике значення при здійсненні торгівельної діяльності надавалось розташуванню фірми, від якого залежало отримання фірмою прибутку.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських зв'язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для росту обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції - необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Ефективне використання матеріальних ресурсів в значній мірі залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання промислових підприємств (об'єднань) є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а, з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб'єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі , по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення якості виробленої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов'язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення цін.

Ціни відображають кон'юнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку промисловим підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни.

У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит.

Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан.

Промислові підприємства можуть підвищити прибуток, використавши послуги банків по факторинговому обслуговуванню. Факторингове обслуговування спрямоване на ліквідацію несвоєчасних платежів клієнтів.

Правильний розрахунок резервів росту прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.

Рис. 1.4.Резерви збільшення прибутку

Розділ 2. Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства

2.1 Оцінка руху та ефективності трудових ресурсів

До таких показників відносять:

Коефіцієнт обороту з вибуття (К_ОВ) характеризує частку звільнених працівників за певний період та розраховується за формулою:

Ков =Чзв/Ч ср*100%

де Ч_зв - чисельність звільнених працівників з усіх причин за певний період, осіб;

Ч_ср - середньооблікова чисельність персоналу за певний період, осіб.

Розрахуємо коефіцієнт обороту з вибуття:

Ков= 9/54*100%=16,67%

Коефіцієнт обороту з прийому (К_ОП) характеризує частку прийнятих працівників за певний період та розраховується за формулою:

Коп =Чпр/Чср*100%

де Ч_пр - чисельність прийнятих працівників за певний період, осіб.

Розрахуємо коефіцієнт обороту з прийому:

Коп=13/54*100%= 24,07%

Коефіцієнт плинності кадрів (К_ПЛ) характеризує надлишковий обіг і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітний період за прогул (або порушення трідової дисципліни) та за власним бажанням до середньооблікової чисельності працівників.

Розрахуємо коефіцієнт плинності кадрів:

Кпл=14/54*100%=25,93%

Основним показником, за яким визначається ефективність використання трудових ресурсів є продуктивність праці (ПП), яка у загальному вигляді характеризує співвідношення результатів праці та витрат праці та визначається за формулою:

ПП=ВП/Чср

де ВП - випуск продукції у вартісному виразі, тис. грн.

Розрахуємо продуктивність праці:

ПП= 4376,97/54=81,06

2.2 Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства

До показників стану та руху основних засобів відносять такі:

Коефіцієнт оновлення (К_он), який розраховується за формулою

К он=ОЗввед./Оз кр*100%

ОЗ_кр - вартість основних засобів на кінець року, грн;

ОЗ_виб - вартість основних засобів, що вибули з експлуатації протягом року,грн.

Розрахуємо вартість основних засобів на кінець року:

ОЗ_кр=ОЗ_пр-ОЗвиб+ОЗввед

ОЗкр=2086-625+320=1781 (тис.грн)

коефіцієнт оновлення:

Кон= 320/1781*100%= 17,97%

Коефіцієнт оновлення характеризує рівень введення в експлуатацію нових основних засобів у звітному році.

Коефіцієнт вибуття (К_виб), який розраховується за формулою:

К виб= Оз виб/ ОЗ пр*100%

де ОЗ_пр - вартість основних засобів на початок року, грн;

ОЗ_виб - вартість основних засобів, що вибули з експлуатації протягом року, грн.

Розрахуємо коефіцієнт вибуття:

Квиб= 625/2086*100%=29,96%

Коефіцієнт вибуття характеризує рівень вибуття основних засобів з експлуатації у звітному році у зв'язку з їх моральним чи фізичним зносом.

Коефіцієнт приросту (К_прир), який розраховується за формулою:

Кприр=( Озв в-ОЗвив) / ОЗкр*100%

Розрахуємо коефіцієнт приросту:

Кприр=(320-625)1781*100%=-17,13%

Коефіцієнт приросту характеризує частку приросту основних засобів у загальній вартості засобів на кінець року.

До показників ефективності використання основних засобів відносять: Фондовіддача (ФМ) - характеризує вартість вартість продукції( товарної, валової, реалізованої), що припадає на 1 грн середньорічної вартості основних засобів та розраховується за формулою:

ФВ=V (ВП,ТП,РВ)*100% ,

ОЗср

де V (ВП, ТП, РП) - випуск продукції у вартісному виразі, грн;

ОЗ_ср - середньорічна вартість основних засобів, грн, яка визначається за формулою:

ОЗ= ОЗ+ ОЗвв Ч Ч1 - ОЗвиб Ч Ч2 ,

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

српр1212

де ОЗ_пр - вартість основних засобів на початок року, грн;

Оз_вв - вартість основних засобів, введених в експлуатацію протягом року, грн;

Оз_виб - вартість основних засобів, виведених з експлуатації протягом року, грн;

Ч₁ - число місяців роботи засобів до кінця року після введення в дію. Основних засобів;

Ч₂ - число місяців до кінця року , пясля яких вибулт основні засоби

Розрахуємо середньорічну вартість основних засобів:

ОЗср=2086+ ((320*8)/12) - ((625*6)/12)=1986,83(тис.грн)

Розрахуємо фондовіддачу:

ФВ= 4376,97/1986,83*100%=220,3%

Фондомісткість (ФМ) - яка характеризує вартість основних засобів на одну гривню продукції (валової, товарної, реалізованої) та розраховується за формулою:

ФМ=1/ФВ*100% або ФМ= ОЗср/(ВП,ТП,РП)

Розрахуємо фондомісткість:

ФМ=1/2,203*100%=45,39%

Фондоозброєність праці (ФО) - характеризує рівень забезпечення основними засобами промислово-виробничого персоналу під- приємства та розраховується за формулою:

ФО= ОЗср/Чп.ср

де Чп_со - середньооблікова чисельність персоналу підприємства, осіб.

Розрахуємо фондоозброєність праці:

ФО=1986,83/54=36,79

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства

До основних показників ефективності використання оборотних коштів підприємства відносять

1. Коефіцієнт оборотності (К_о) характеризує кількість обертів, що здійснюються оборотними коштами за певний період часу (рік, квар- тал) та розраховується за формулою:

Ко=РП/ОК

де РП - сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємств, грн;

ОК - середньорічна вартість оборотних коштів, грн.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності:

Ко= 4376,97/503,35=8,7

2. Коефіцієнт завантаження (К_з) характеризує величину оборотних коштів, яка припадає на одну гривню реалізованої продукції за певний період та розраховується за формулою:

Кз = ОК/РП або Кз=1/Ко

Розрахуємо коефіцієнт завантаження:

Кз=1/8,7=11,49

3.Тривалість одного обороту (Т_о) - характеризує швидкість оберту оборотних коштів за певний період (рік) та розраховується за формулою:

То=365/Ko

Розрахуємо тривалість одного обороту:

To=365/8,7=41,95

Розділ 3. Оцінка ефективності діяльності підприємства

3.1 Розрахунок витрат підприємства та собівартості продукції

Загальна сума витрат операційної діяльності підприємства визначається на підставі використання групування витрат за економічними елементами. Групування витрат за економічними елементами регламентується в П(С)БО № 16 та включає п'ять економічних елементів:

1.Матеріальні витрати включають: сировина і основні матеріали; купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби; паливо і енергія, запасні частини та будівельні матеріали; тара і тарні матеріали; допоміжні та інші матеріали.(1706,7 тис.грн)

2.Витрати на оплату праці включають заробітну плата за окладами та тарифами; премії та заохочування; компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці.

Розрахуємо чисельність робітників:

Чроб=54*0,65=35 (осіб)

Розрахуємо чисельність управлінського персоналу:

Чупр=54*0,35=19 (осіб)

Розрахуємо витрати на заробітну плату робітникам:

Вроб=6765*35=236775(грн)

Розрахуємо витрати на заробітну плату управлінського персоналу:

Вупр=8294,5*19=157595,5(грн)

Розрахуємо загальні витрати на оплату праці:

Витрати на оплату праці=236775+157595,5=394370,5(грн)

3.Відрахування на соціальні заходи визначаються у вигляді єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховується на суму заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються відповідно до ЗУ "Про оплату праці" (108/95-ВР).

4.Амортизація включає суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. (190 тис.грн)

5.Інші операційні витрати - це витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу інших чотирьох елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Розрахуємо інші операційні витрати:

Інші опер. витрати = 466,87+100,67+51,2+1285=1903,74(тис.грн)

Розрахуємо загальну суму витрат операційної діяльності підприємства:

Заг. витрати опер. діяльності = 1903740 +190000 +394370,5 +1706700 =4194810,5 (грн)

Структуру витрат операційної діяльності підприємства також можна представити як суму витрат на продукцію (виробничої собівартості) та витрат періоду. На підставі чого можна розрахувати виробничу собівартість.

До витрат періоду відносять:

1.Адміністративні витрати включають: загальнокорпоративні витрати, тобто витрати, пов'язані з проведенням річних зборів, представницькі витрати; витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством, іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання, а саме: операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалювання, освітлення, водопостачання, каналізація, охорона; винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс); на врегулювання суперечок у судових органах; платня за розрахунково-касові та інші банківські послуги; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого користування; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, окрім тих, які включаються у виробничу собівартість продукції.(1285 тис.грн)

3. Витрати на збут включають: витрати на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції на складах, витрата на ремонт тари; витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товару; оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам тих підрозділів, що забезпечують збут; витрати на відрядження працівникам, які зайняті збутом продукції; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів пов'язаних, зі збутом продукції; витрати на транспортування, перевалку та страхування продукції, товарів, транспортно- експедиційні та інші послуги, пов'язані із транспортуванням товарів (готової продукції) відповідно до договору постачання; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції (товарів, робіт, послуг).

Розрахуємо витрати на збут:

Витрати на збут=100,67+51,2=151,87(тис.грн)

3.Інші операційні витрати включають: собівартість реалізованих виробничих запасів, що складаються з їх облікової вартості і витрат на їх реалізацію; сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування в резерв сумнівних боргів; втрати від знецінення запасів та від операційних курсових різниць; штрафи, пені, неустойки, що признані підприємством; нестачі й втрати від псування цінностей; витрати на дослідження і розробки; собівартість реалізованої іноземної валюти, перерахованої в національну валюту за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем; витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.(466,87 тис.грн)

Розрахуємо загальну суму витрат періоду:

Витрати пер.= 466,87+100,67+51,2+1285=1903,74(тис.грн)

Розрахуємо виробничу собівартість продукції:

Виробнича собівартість=4194810,5-1903740=2291070,5 (тис.грн)

3.2 Розрахунок фінансових результатів діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.1

Розраховуємо Чистий Дохід:

ЧД=5252,36-(5252,36*0,2)=4201,89 (тис.грн)

Розрахуємо Валовий прибуток:

ВП=4201890-2291070,5=1910819,5 (грн)

Розрахуємо прибуток від операційної діяльності:

Прибуток від о.д.= 1910819,5+667000-1903740=674079,5 (грн)

Прибуток до оподаткування становить також 674079,5 грн.

Розрахуємо Чистий прибуток:

ЧП=674079,5-(674079,5*0,18)=552745,19 (грн)



Рис. 3.2.

Розрахуємо рентабельність виробництва:

Рвироб.= 1910819,5/(1986830+503350)=0,7673 або 76,73%

Розрахуємо рентабельність продукції:

Рпрод=1910819,5/2291070,5=0,8340 або 83,40%

Розрахуємо рентабельність операційної діяльності:

Ро.д.= 674079,5/4194810,5= 0,1607 або 16,07%

Розрахуємо рентабельність продажу:

Рпродаж=1910819,5/8038410= 0,2377 або 23,77%

Висновки

Таким чином, ми з'ясували, що прибуток є однією з найважливіших категорій в економіці. Прибуток - кінцевий позитивний результат господарської діяльності будь-якого підприємства.

Значення прибутку полягає в тім, що він є:

а) основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування;

б) об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків.

Існує майже необмежена кількість шляхів підвищення росту прибутку. Основними з них є:

а) збільшення обсягу реалізації товарної продукції;

б) ефективний маркетинг;

в) зниження собівартості продукції;

г) вдосконалення нормативів;

д) більш повне використання вторинних ресурсів;

е) підвищення продуктивності праці;

є) оновлення основних фондів;

ж) впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу;

з) підвищення якості продукції та ліквідація втрат від браку;

Звідси можемо сказати, що побудова на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування може значно скоротити шлях до досягнення основної мети підприємства - до прибутку

Список використаних джерел

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: підручник. / І.М.Бойчик. -К.: Кондор - Видавництво, 2016. -378 с.

2. Березін О.В., Л.М.Березіна, Н.В.Бутенко. Економіка підприємства: навч.посіб./ -К.:Знання, 2009, - 390с.

3. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч.посіб.-3-тє вид., виправ. І доп.-К.: Знання-Прес, 2006.- 350 с.

4. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. 2-ге видання. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2010. - 480 с.

5. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Вид. 2-ге - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 302

6. Економіка підприємства: Навч. посіб./ За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431с.

7. Мацибора В.І. Економіка підприємства: навч. посіб. для вузів / В.І.Мацибора, В.К.Збарський, Т.В.Мацибора. -К.:Каравела, 2008. -312с.

Размещено на Allbest.ru

...