Формування середнього класу в контексті соціально-економічних процесів (на прикладі Житомирської області)

Для оцінювання середнього класу в регіональному розрізі проаналізовано низку критеріїв, що репрезентують головні сфери життєдіяльності суспільства, у яких відбуваються процеси формування та розвитку середнього класу в Житомирській області. В узагальненому вигляді соціально-економічними процесами, що впливають на формування середнього класу, у межах дослідження схарактеризовано зайнятість населення за видами економічної діяльності та місцем проживання й динаміку середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності у 2012 та 2015 рр., порівняно з чисельністю населення в міських поселеннях і сільській місцевості Житомирської області.

Регіони мають різний рівень соціально-економічного розвитку. Рівень життя населення зумовлюється різним географічним положенням, природно-кліматичними умовами, демографічною ситуацією, історією розвитку та ін. [1, с. 38]. Отже, суспільно-географічне дослідження спрямоване на виявлення відмінностей у межах територіальної одиниці. Зважаючи на це, можемо проаналізувати демографічний складник Житомирської області. (табл. 1).

Регіональне соціально-економічне середовище Житомирської області відрізняється специфічними ознаками, а саме: динаміка наявного населення та його чисельності, що характеризується зменшенням, починаючи від 1991 р., і на початок 2016 р. становить лише 1247,5 тис. осіб. Причому сільське населення скоротилося на 4, 7 %, у той час як міське за аналогічний досліджуваний період зросло на 4,7 %. Якщо взяти за основу 2015 та 2016 рр., то можна помітити: чисельність населення скоротилася на 8,5 тис. осіб, у той час як міське населення з 737,7 у 2015 р. зменшилося до 733, 6 на початок 2016 р., а сільське населення за аналогічний період також зазнало змін - із 518,3 тис. осіб до 513,9 тис.

Таблиця 1. Чисельність наявного населення Житомирської області*

Регіони мають різний рівень соціально-економічного розвитку й, відповідно, рівень життя населення зумовлюється різним географічним положенням, природно-кліматичними умовами, демографічною ситуацією, історією розвитку та ін. [1, с. 38]. Як зазначає, О. Є. Цісецький, та чисельність населення визначає глибину й широту суспільного поділу праці, стан національного й регіонального ринку праці, а часто - і їх кон'юнктуру. Зі зниженням приросту чисельності населення зменшується приплив молоді в різні галузі економіки, гальмуються позитивні зрушення в якісній структурі робочої сили, знижується як територіальна, так і професійна їх мобільність [8, с. 65]. Із цього твердження варто зробити висновок, що, по-перше, чисельності населення та його задіяння в різних галузях економіки є основою економічного розвитку регіону, а, по-друге, населення працездатного віку є основною продуктивної силою розвитку суспільства загалом і середнього класу зокрема. Комплексне дослідження соціально-економічного складника на формування середнього класу на території Житомирської області відіграє вагому роль під час висвітлення проблем на ринку праці та є основою для розроблення регіональної політики.

У дослідженні чисельності населення й проведенні ґрунтовного аналізу процесів соціально- демографічного характеру в Житомирській області доцільно представити структуру населення Житомирської області за місцем проживання у 2015 р. (табл. 2).

Таблиця 2. Населення Житомирської області за місцем проживання у 2015 р.*

Виходячи з аналізу даних, можна констатувати, що економічна основа економічно активного населення Житомирської області зосереджена саме в містах, оскільки в сільській місцевості зазвичай діяльність спрямована на ведення сільського господарства, тому відбувається нерівномірний розподіл за представленими показниками й більшою мірою можна простежити залежність від розвитку міського чинника. Показник зайнятого населення в містах складає 304,4, а в сільській місцевості - 202,2, що окреслює значні диспропорції в межах району. Тому стабілізація показників чи зменшення значних відмінностей між населенням, що проживає на території, яка є сільським поселенням, порівняно з містом, дасть змогу окреслити найбільш оптимальне середовище для формування середнього класу.

Тенденції в структурі зайнятості населення - це вагома рушійна сила демографічної функції, що уможливлює оцінювання передумов для формування середнього класу. Динаміка розвитку процесів демографічного характеру й зайнятості населення тісно пов'язані між собою. Тобто розвиток економіки, зайнятість населення впливають на перебіг демографічних процесів, у той час економічні, соціальні, демографічні, культурні та інші чинники по-різному впливають на рівень народжуваності та смертності, що визначає значну диференціацію демографічних особливостей у міській і сільській місцевості, у різних регіонах [8, с. 62]. Простежено динаміку спадання основних показників за видами економічної зайнятості населення (рис. 1).

Рис.1. Зайнятість населення за видами економічної діяльності [6; 7]

За основу для порівняння взято показники за 2012 та 2015 рр., щоб проаналізувати найбільш суттєві ознаки зниження частки зайнятості населення. Розкриваючи показники зайнятості населення в сільському господарстві, спостерігаємо досить суттєве зменшення в цьому секторі економіки, порівняно з іншими видами економічної діяльності, на 7,5 тис. осіб, що можна пов'язати зі зменшенням чисельності населення в сільській місцевості. Також значні коливання відбулись у промисловості (зменшення на 8,9 тис. осіб за три роки). Незначні зміни засвідчує показник освітньої сфери, будівництва та охорони здоров'я.

Аналіз динаміки середньомісячної заробітної плати у 2010-2015 рр. за видами економічної діяльності в Житомирській області свідчить про зростання заробітної плати (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності у 20і2 та 2015 рр. [6; 7]

Вплив соціально-економічного фактора через аналіз рівня зайнятості населення за місцем проживання дає змогу найбільш ґрунтовно схарактеризувати тенденції, які становлять основу для формування чисельного середнього класу на цій території. На сьогодні, незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, рівень конкурентоспроможності в системі координат світового господарства залишається досить низьким і сформувати середній клас у межах певної територіальної одиниці можливо за допомогою регіональної політики. Лише окремі галузі за певними напрямами економічної діяльності в досліджуваному регіоні займають провідні позиції.

Варто зазначити, що основи для формування середнього класу закладаються під час розробки програм на державному й регіональному рівні під час здійснення державою в особі уповноважених на це органів щодо створення сприятливих умов для середнього класу в регіоні. Більшість учених дотримується позиції, що стабілізація українського суспільства можлива лише з виникненням, інституціалізацією та повноцінним функціонуванням у соціальному просторі середнього класу. Організаційними цілями, які має на меті управління на місцях, що повинно враховувати механізми та напрями формування місцевого самоврядування з позиції результативності й територіальної організації влади, що обґрунтовується створенням повноцінного середовища для громадян у межах територіальних одиниць, надання високоякісних і публічних послуг, які повинні бути доступними, а також становлення інститутів прямого народовладдя, задоволення інтересів громадян у всіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад для повноцінного формування середнього класу.

Ураховуючи думку науковців, можна сказати, що середній клас - це досить складна категорія, що потребує злагоджених дій та уваги з боку як суспільства, так і держави. Середній клас - результат зусиль держави, тому позитивні тенденції в соціальній стратифікації суспільства, пов'язані з його зростанням, уважають достовірним індикатором ефективності реформування національної економіки.

Отже, для формування середнього класу на рівні регіону повинні бути розроблені норми, які спрямовані на реформування місцевого самоврядування, та розробляються науково-практичні рекомендації щодо визначення основ і завдань для запровадження цілей, спрямованих на формування середнього класу в межах території нашої країни для досягнення найбільш значущих результатів управління територіальною одиницею.

З огляду на проведене дослідження, ураховуючи наукові трактування та аналіз статистичних даних, доцільно виділити такі особливості регіональної політики в питанні основ для формування середнього класу: розробити певну модель умов, спрямовану на демократизацію організації в суспільстві та передачу управлінських функцій на місця; на розширення повноважень органів місцевого самоврядування й органів виконавчої влади місцевого значення за напрямом забезпечення суспільних благ населення в межах територіальної одиниці.

Запропонований підхід сприятиме розвитку регіональної політики в питанні соціально-економічного розвитку території як основи для формування середнього класу.

Отже, за допомогою обґрунтованих дій, спрямованих на поступовий процес удосконалення регіональної політики, можливо досягти ефекту в процесі врахування всіх соціально-економічних особливостей території загалом та демографічного складника зокрема.

Висновки

Констатуємо, що формування середнього класу залежить від стану економіки та соціально-економічних показників як у межах територіальної одиниці, так і в країні загалом. Визначальним у формуванні механізмів та реалізації інструментів регіональної політики, які повинні бути спрямовані на зменшення соціально-економічної нерівності в регіоні, є передбачення також економічного компонента. На думку О. Л. Закотнюк і Ю. М. Попової, державна політика обов'язково включає заходи та проекти з нівелювання наслідків міжтериторіальної нерівності, викликаної відмінностями в рівні якості життя й відтворення регіонального соціуму під впливом економічних, соціальних і культурних чинників [3, с. 4].

За допомогою результативного запровадження комплексного підходу до розподілу повноважень між органами державної влади в межах території країни можливо встановити високий рівень самостійної спрямованості діяльності суб'єктів на місцях, що дасть змогу реалізовувати регіональну політику, ураховуючи проблематику території. Потрібно зазначити, що державна політика сьогодні, що має бути спрямована на регіональний розвиток території, є досить складним явищем, а тому науковці зосереджуються на пошуку теоретико-методологічних засад в умовах переходу до децентралізації державного управління. Середній клас відображає умови розвитку населення в межах конкретної територіальної суспільної системи, а вивчення всіх процесів у регіоні має велике значення як теоретичного, так і практичного характеру. Процес формування середнього класу повинен враховувати наукові розробки в цій сфері, які б могли бути в подальшому розглянуті на державному рівні та запроваджені в законодавство, зважаючи на специфіку території.

Джерела та література

економічний державний регіон

3.Закотнюк О. Л. Вплив між територіальних економічних нерівностей на відтворення регіонального соціуму : монографія / О. Л. Закотнюк, Ю. М. Попова. - Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2015. - 270 с.

4.Куцмус Н. М. Соціально-економічний розвиток села в умовах європейського вибору : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03-економіка та управління національним господарством / Н. М. Куцмус. - Київ : ДУІЕП НАН України, 2008. - 20 с.

5.Руснак А. В. Напрями удосконалення управління зайнятістю на селі / А. В. Руснак // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2012. - № 4. - С. 54-56.

6.Статистичний щорічник Житомирської області за 2015 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zt.ukrstat.gov.ua/

7.Статистичний щорічник Житомирської області за 2012 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zt.ukrstat.gov.ua/

8.Цісецький О. Є. Трансформація структури зайнятості населення регіону в умовах економічних перетворень (на прикладі Хмельницької області) : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.09.01 / О. Є. Цісецький ; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. - Київ : Вид-во Ради по вивч. продукт. сил України, 2003. - 20 с.