Сучасний стан та структурний аналіз зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та структурний аналіз зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції

Крутько М.А.

Krutko M.

Current state and structural analysis of the external market of agricultural products

Summary. The article deals with the current state of the foreign market and conducted a structural analysis in terms of types of agricultural products and countries in which it was implemented in the framework of trade cooperation with the European Union and the world. Perspective directions for establishing the system of agricultural products realization are established. The reserves and potential of agricultural producers in the future are investigated. The study of international experience of increasing trade potential through the application of mechanisms of agro-industrial integration has been conducted. The priority directions for strengthening of European integration processes and agro-industrial integration in the middle of the country are substantiated.

Key words: market, agricultural products, analysis, integration processes, agrarian sector, trade.

Анотація

Розглянуто питання сучасного стану зовнішнього ринку та проведено структурний аналіз в розрізі видів сільськогосподарської продукції та країн, в які вона була реалізована в рамках торговельної співпраці з Європейським Союзом та світом. Встановлено перспективні напрямки для налагодження системи реалізації сільськогосподарської продукції. Досліджено резерви та потенціал сільськогосподарських товаровиробників в подальшій перспективі. Проведено дослідження міжнародного досвіду нарощення торговельного потенціалу за рахунок застосування механізмів агропромислової інтеграції. Обґрунтовано пріоритетні напрямки для посилення євроінтеграційних процесів та агропромислової інтеграції в середині країни.

Ключові слова: ринок, сільськогосподарська продукція, аналіз, інтеграційні процеси, аграрний сектор, торгівля.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день однією з пріоритетних напрямків розвитку економіки України залишається сільськогосподарське виробництво. Аграрний сектор виступає гарантом продовольчої безпеки та стабільності забезпечення дієвого соціально-економічного середовища. Перспективними напрямками АПК, з нарощенням процесів євроінтеграції, стають міжнародні відносини та зовнішня торгівля. Важливе місце в процесі нарощення міжнародних торгівельних економічних відносин займає фіксація, аналіз, планування та шляхи забезпечення необхідних обсягів. Важливу роль в міцності такого роду відносин відіграє науковий супровід, інституціональне забезпечення, підтримка держави, що говорить про актуальність даного дослідження. сільськогосподарська продукція торговельна співпраця

Аналіз існуючих досліджень і публікацій

Вивчено роботи, в яких здійснено розгляд питань сучасного стану та проведення структурного аналізу зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції нашої країни, серед вітчизняних вчених варто приділити увагу працям авторами яких виступили: Морозова Г.С., Кравченко О.М., Радченко О., Гордієнко М.І., Якимчук Ю.М., Нелеп В.М., Прися- жнюк М.В., Зубець М.В., Саблук П.Т. та ін.

Мета дослідження: полягає в досліджені сучасного стану та проведення структурного аналізу зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції нашої країни в рамках торговельної співпраці з

Європейським Союзом та світом. Встановлення перспективних напрямків для налагодження системи реалізації сільськогосподарської продукції. Дослідження резервів та потенціалів агровиробників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Український аграрний сектор із потенціалом виробництва, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку, є ланкою, що, з одного боку, може стати локомотивом розвитку національної економіки та її ефективної інтеграції в світовий економічний простір, а з іншого - зростання доходів задія- ного в аграрній економіці сільського населення, що становить понад третину всього населення країни, може дати мультиплікативний ефект у розвитку інших галузей національної економіки [1, 109].

Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України спрямована на формування ефективного соціально спрямованого сектору економіки держави, здатного задовольнити потреби внутрішнього ринку та забезпечити провідні позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства на основі закріплення його багатоукладності, що на даному етапі розвитку вимагає пріоритету формування різних категорій господарств (селоутворюючих господарств), власники яких проживають у сільській місцевості, поєднують право на землю із працею на ній, а також - власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою [2].

Наша країна посідає перші місця з поставки соняшникової олії і шроту, ріпаку, жита, горіхів, кукурудзи та вівса. Чиновник зупинився на необхідності збільшити частку експорту продукції з доданою вартістю, адже наразі наш експорт на 55% - це сировина, і лише 45% експорту складає продукція з доданою вартістю.

Зміна структури та обсягів експорту агропро- дукції тягне за собою також і нові виклики для інфраструктури та логістики. Зокрема, зростання ролі бізнесу та бізнес-асоціацій у підтримці прагнення до експорту. В ряді випадків, експорт є не похідною, а стимулом до зростання внутрішнього виробництва, причому експорт сировини та експорт переробленої продукції не суперечать один одному, а навпаки - доповнюють.

Поточний стан і перспективи розвитку світового ринку зернових та олійних накреслила заступник директора «ПроАгро Груп» Марія Колесник. Вона навела низку додаткових чинників, на які варто звернути увагу при прогнозуванні розвитку подальшої ситуації. Це хороший стан озимих в Чорноморському регіоні, погода в Південній Америці, попит на біоетанол, політика КНР в області наповнення Держрезерву і стимулювання внутрішнього виробника тощо.

Якщо вірити прогнозам USDA, врожай пшениці (а значить і ціна на неї) цього року суттєво не зросте: якщо в ЄС, Росії та Туреччині розраховують зібрати більше на 23 млн т, то Австралія і США навпаки, скоротять своє виробництво на 23,4 млн т. А от кукурудза обіцяє радувати своєю ціною - лише Аргентина додасть до минулорічного показника 1 млн т, зате решта виробників (у т.ч. і Україна) втратять разом 28 млн т. Так само має подорожчати і ячмінь, бо, крім Росії, решта його виробників очікує скорочення врожаю. А от соя навряд подорожчає - хоча загальне виробництво трохи скоротиться, на тлі великих перехідних запасів світова пропозиція сої буде більшою на 16 млн т. Так само стабільним буде і позиція ріпаку - зростання попиту складе 72,2 млн т, а пропозиція - 78,5 млн т.

Стосовно прогнозів українського врожаю: загальне виробництво зернових за врожайності 45,4 ц/га складе понад 65 млн т - майже на 7% більше, ніж минулого року. Пшениці планується зібрати понад 27 млн т (на 4,5% більше проти 2017-го), ячменю - майже 9 млн т (на 8% більше ніж торік). Натомість виробництво жита продовжить скорочуватися: нинішнього року може бути зібрано лише 437 тис. т, що на 13,8% менше, ніж роком раніше. Зате виробництво кукурудзи додасть майже 10% і складе 26,4 млн т.

На гідному рівні буде і виробництво олійних - соняшнику планується зібрати 13,8 млн т (на 13,8% більше проти 2017-го). Позитивну динаміку мають продемонструвати і соя з ріпаком: сої буде зібрано 4,5 млн т, що на 16% більше ніж торік, ріпак додасть 13%, а його валовий збір складе майже 2,5 млн т. А от цукрові буряки залишаться практично на місці - приріст буде лише 1% [3].

Поряд із цим важливо окреслити низку переваг, що має Україна для розвитку свого експорту:

- за рівнем запасів і видобутку мінеральноси- ровинних ресурсів входить до групи провідних країн континенту, виробляючи до % світової мінеральної сировини та продукції переробки;

- володіє понад 25% найбільш родючих чорноземів світу та має сприятливі кліматичні умови для розвитку аграрного виробництва [4].

Зарубіжна практика свідчить, що нині найбільш прогресивним видом агропромислової інтеграції є злиття виробничого і фінансового капіталів [5]. Підтвердження цих слів виступає поданий вище аналіз європейської та американської моделей агропромислової інтеграції, який показує, що завдяки власним фінансовим структурам можна оперативніше мобілізувати грошовий капітал та ефективніше використати його забезпеченні господарського процесу.

За даними Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінагрополітики, наразі сільгоспвиробництво держави створює 16% національного ВВП, у галузі зайнятий кожен п'ятий працюючий (загалом 3,1 млн осіб). При цьому продукція вітчизняного АПК складає 42% загального експорту держави у грошовому виразі. У планах Мінагрополітики - до 2020 року наростити аграрний експорт ще на 20%, при цьому експорт до країн Євросоюзу та Африки має збільшитися аж на 30%.

Загалом плани цілком реальні, бо попит на аграрну продукцію у світі лише зростатиме. За прогнозами аналітиків, до 2026 року потреба світового ринку у сої зросте на 23%, інших олійних - на 16%, рослинних олій на 18%, а шроту - на 19%. Попит на зернові також не скоротиться: пшениця додасть 12%, кукурудза - 10%.

Продукція тваринництва також матиме попит - яловичини їстимуть на 19% більше, м'яса птиці - на 20%, а баранини - на 10%. А от свинина потихеньку втрачатиме свої позиції: аналітики прогнозують, що її попит до 2026 року скоротиться на 2%. Так само впаде споживання на світовому ринку сирого молока (на 10%). А от молочних продуктів світ потребуватиме більше: твердих сирів - на 21%, а вершкового масла - аж на 29% [3].

Запропоновані методологічні підходи щодо інтеграційних процесів дають можливість визначити перспективи євроінтеграції для національної економіки базуються на вивченні досвіду інших країн світу, формуванні власних методологічних підходів, адаптованих до вимог Європейського Союзу, що в сучасних умовах суттєво впливає на розвиток галузей народного господарства України, з метою поступового перетворення на стабільні та конкурентоспроможні галузі економіки на засадах синергетичного поєднання загальнонаціональних і регіональних принципів [6]. Конкурентоспроможність агропромислового виробництва - основна ціль функціонування аграрної сфері та є одним із вирішальних факторів, що формує загальне ефективне соціально-економічне середовище нашої країни.

За даними Міністра аграрної політики та продовольства України [7] у січні експорт аграрної продукції склав 1,7 млрд дол. США, що майже на 22,5% більше у порівнянні з першим місяцем 2018 року. На перше місце серед наших ринків збуту вийшли країни Європейського Союзу, куди за січень поточного року експортувано продукції на 668 млн дол. США. Країни Азії поступились нашим європейським сусідам з результатом трохи більше ніж 641 млн дол. США, а третє місце у країн Африки, куди український агроекспорт склав за цей період 292,2 млн дол. США. Лідерами українського сільськогосподарського експорту традиційно залишаються зернові культури з часткою 44,6% в загальній структурі аграрного експорту, олії - 19,8% та насіння олійних культур - 9,7%. За цей період імпорт харчової продукції також збільшився порівняно з січнем 2018 року на 9,5% та склав 462,6 млн дол. США. Найактивніше Україна імпортувала плоди, горіхи, рибу, тютюн та вироби з нього, какао боби та шоколад, зернові злаки, каву, чай, прянощі та олію. ТОП-5 ключових країн-імпортерів нашої аграрної та харчової продукції в січні виглядав наступним чином (за обсягом експорту у вартісному еквіваленті):

- Єгипет - 153,6 млн дол. США,

- Нідерланди - 149,9 млн дол. США,

- Індія - 143,9 млн дол. США,

- Іспанія - 135,8 млн дол. США,

- Туреччина - 112,3 млн дол. США.

Україна закрила квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу кількох аграрних продуктів - кукурудзи, меду, виноградного та яблучного соків. За даними українського клубу аграрного бізнесу, експорт даних продуктів буде продовжуватися і надалі, не дивлячись на вичерпання квот безмитного ввезення.

«Станом на 21 січня Україна закрила квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу меду, виноградного і яблучного соків, а також основну і додаткову квоти на кукурудзу. Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС», - за даними прес-служби українського клубу аграрного бізнесу. Також, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається пришвидшення темпів закриття квот на оброблений крохмаль, цукор, солод та пшеничну клейковину, які вже закриті на 17%, 38% і 44% відповідно. Натомість, у порівнянні з 2018 роком змінилась ситуація з поставками оброблених томатів у межах квот. На сьогодні використано лише 3%, у той час як в минулому році станом на 20-ті числа січня було використано 11%. Українські виробники сільськогосподарської продукції все більше виходять із новими продуктами на європейські ринки: зокрема, це гриби та молочні продукти [9].

ТОП-20 ключових товарів українського аграрного та харчового експорту за січень 2019 року

Джерело: складено на основі [8]

Позитивна динаміка міжнародного торгового балансу нашої країни на початок 2019 року говорить про значний потенціал розвитку та нарощення потужності України, як розвиненої Європейської країни. Дані говорять про довіру та високу якість агропромислової продукції, яка виготовляється в нашій країні. Це потужний стимулятор розвитку та можливість для побудови планів і розробки стратегій для подальшої інтеграції України до Європейського економічного простору.

Світовий досвід говорить про можливість стабільного розвитку євроінтеграційних процесів та агропромислової інтеграції в середині країни. Інтеграція - інноваційний інструмент сучасності, що розширює можливості для нарощення виробництва, стабілізації економічного середовища, налагодження тісних міжнародних зав'язків, що в перспективі призведе до притоку іноземних інвестицій, збільшення торгових партій та квот. Методологічна основа забезпечення розвитку інтеграції, яка базується на ґрунтовному теоретико-аналітичному забезпеченні може стати міцним фундаментом для подальших тісних економічних відносин України з Європейськими країнами.

Список літератури:

1. Нездойминога О.Є. Розвиток експорту аграрної продукції в Україні МДУ «Світове господарство і міжнародні економічні відносини [Електронний ресурс] / О.Є. Нездойминога. - Режим доступу

http://www.economyandsociety.in.ua/journal/13_ukr/ 18.pdf - 2017. - Вип. № 13. - С. 108-112.

2. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://minagro.gov.ua/node/7644.

3. Аграрний експорт-2018: буде що продавати

і покупці знайдуться! [Електронний ресурс]. - Режимдоступу:

http://www.agroprofi.com.ua/statti/1585-2018

4. Сотник І. Розвиток зовнішньої торгівлі Ук

раїни з країнами Європейського Союзу / І. Сотник, Ю. Шафорост [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.sophus.at.ua/publ/2016_06_1_kampodilsk/.

5. Бесараб Є.О. Роль банків у формуванні інвестиційних ресурсів ФПГ / Є.О. Бесараб // Фінанси України. - 2004. - №6. - С. 116.

6. Попова В.В. Становлення аграрного сектору економіки України в умовах міжнародної конкуренції //Економіка АПК. - 2005. - № 4. - С. 131 - 137.

7. Країни ЄС вийшли на перше місце з-поміж ринків збуту української агропродукції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://euяччч- ua.org/novyny/krayiny-yes-vyyshly-na-pershe-misce- z-pomizh-rynщзззззззззkiv-zbutu-ukrayinskoyi- agroprodukciyi.

8. ТОП-20 ключових товарів українського аграрного та харчового експорту за січень 2019 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eu- ua.org/novyny/krayiny-yes-vyyshly-na-pershe-misce- z-pomizh-rynkiv-zbutu-ukrayinskoyi-agroprodukciyi.

9. Україна закрила три квоти на безмитний ек

спорт до Євросоюзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://eu-ua.org/novyny/ukrayina-zakryla-try-kvoty-na-bezmytnyy-eksport-do- yevrosoyuzu.

Размещено на Allbest.ru