Глобалізаційні передумови формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глобалізаційні передумови формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики підприємств України

Ляденко Тетяна Володимирівна

GLOBALIZATION PRECONDITIONS FOR FORMATION OF STRATEGIC ORIENTATIONS OF UKRAINIAN ENTERPRISES' COMPETITION POLICY

В статті розглянуто глобалізацію в контексті впливу на навколишнє бізнес-середовище підприємств України. Проведено оцінку системності та відповідності загальносвітовим і регіональним тенденціям глобалізаційних процесів в нашій державі. Розроблено структурно-змістову модель впливу глобалізації на формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики підприємств України. Описано якісні зміни характеристик конкурентного середовища підприємств України. Розглянуто критерії розробки ефективної в сучасних умовах конкурентної політики

Ключові слова: глобалізація, навколишнє бізнес-середовище, конкурентна політика, Аналіз п'яти сил Портера

Summary

The article deals with globalization in the context of influence on the business environment of Ukrainian enterprises. Compliance with global and regional tendencies and systemicity of globalization processes in our country are assessed. The structural model of the influence of globalization on the formation of strategic orientations of Ukrainian enterprises' competition policy has been developed. The qualitative changes in the competitive environment of Ukrainian enterprises are described. The criteria of relevant competition policy development are considered.

Key words: globalization, business environment, competition policy, Porter five forces analysis

Постановка проблеми

Результативність та ефективність господарської діяльності підприємства і у коротко-, і у довгостроковому періоді прямо залежать від того, наскільки парадигма управління підприємством є адекватною поточним і перспективним викликам навколишнього бізнес-середо- вища. А. В. Войчак та А. В. Федорченко зазначають, що останнє впливає на визначення предмета та об'єкта маркетингу, створення системи та формування структури його засобів [1, с. 12]. Таким чином, розуміння елементів, процесів та тенденцій навколишнього бізнес-середовища дозволяє в рамках маркетингового управління встановити відповідність ресурсів ринковим цілям підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливу увагу при дослідженні зовнішніх умов та сил, які мають вплив на маркетингову діяльність підприємства, необхідно звернути на такий макрофактор як глобалізація. Питання глобалізації розглядаються вже тривалий час й їм присвячено значний обсяг робіт зарубіжних та вітчизняних науковців: дану тематику висвітлювали такі вчені як Дж. Стігліц, Я. Шольте, У. Бек, Г. Колодко, В. І. Власов, О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненко, Власов В. І. та ін. Разом з тим, слід відзначити, що власне термін «глобалізація» не набув однозначного трактування, про що зокрема зазначається в роботах [4, 9, 11, 12, 13]. Також подальших досліджень вимагає врахування позитивних та негативних аспектів глобалізаційних процесів при формуванні конкурентної політики підприємств.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Глобалізація знаходиться на етапі поглибленого вивчення, структуризації та системності. Даний аспект потребує постійного оновлення інформації, оскільки деформується та змінюється із шаленою швидкістю. Дослідники намагаються встигати за віхами змін та показувати все нові аспекти даного процесу, проте передумови та причини виникнення знаходяться на етапі пізнання.

Ціль статті: вивчення глобалізаційних передумов формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики підприємств України

Виклад основного матеріалу. Тлумачення терміну «глобалізація» об'єктивно ускладнене ба- гатоаспектністю глобалізаційних процесів. Так, О.

Г. Леонова говорить про існування економічного, політичного, соціокультурного, екологічного, інформаційного, міжнародно-правового аспектів глобалізації [2]. За Х. А. Барлибаєвим можна говорити про глобалізацію світоглядну, потреб, способу життя, демографічну, релігійну, соціальну, професійно-трудову, інформаційно-комунікаційну, транспортно-комунікаційну, економічну, екологічну, політичну, освітньо-просвітницьку, культурологічну, науково-пізнавальну [3]. Відомий дослідник глобалізації Ян Шолте надає наступне загальне визначення останній - поширення транспла- нетарних та надтериторіальних зв'язків між людьми [5].

Одна з найбільш змістовних дефініцій терміну наведена у монографії «Глобалізація і безпека розвитку», створеній колективом авторів під керівництвом академіка НАН України О. Г. Білоруса. В зазначеній науковій праці глобалізація визначена як комплексний процес, який розвивається у трьох основних напрямах:

1) усунення бар'єрів для економічної, політичної і культурної взаємодії країн і народів;

2) формування однорідного економічного, політичного і культурного просторів;

3) створення структур глобальної керованості [8, с. 12-13].

Швейцарський економічний інститут (KOF Swiss Economic Institute) використовує наступне визначення глобалізації: процес створення мережі зв'язків між суб'єктами на інтра- та мультиконти- нентальних відстанях, опосередкований різноманітними потоками, які включають людей, інформацію, ідеї тощо. Цей процес руйнує національні кордони, об'єднує національні економіки, культури, технології та управління й формує складні відносини взаємозалежності [6].

Для кількісної оцінки масштабу інтеграції тієї чи іншої країни в світовий простір Швейцарський економічний інститут розраховує індекс рівня глобалізації країн світу (KOF Index of Globalization) - найбільш використовуваний індекс рівня глобалізації в науковій літературі. Відповідно до наведеного тлумачення сутності глобалізації, загальний KOF Index of Globalization розраховується за економічними, соціальними та політичними аспектами (вимірами), при цьому вага цих трьох аспектів в розрахунках є однаковою.

Разом з тим, рівнозначність різних аспектів глобалізації є дискусійним питанням. Так, на думку Г. Колодка економічний зміст глобалізації є визначальним та має специфічні наслідки для таких сфер як культура, ідеологія та політика [7, с. 29]. Під глобалізацією Г. Колодко розуміє історичний процес лібералізації та інтеграції ринків товарів, капіталів та праці, які раніше функціонували певною мірою ізольовано, в єдиний світовий ринок [10]. Аналогічні погляди про економічну детермінованість глобалізаційних процесів в різний час висловлювали Т. Левітт, У. Бек, Дж. Сорос та ряд інших авторитетних спеціалістів [13].

На нашу думку, вплив економічного, соціального чи політичного фактору на загальний рівень глобалізації конкретної національної економіки у певний період часу різниться залежно від стану розвитку країни та ситуації у світовому співтоваристві загалом. Скориставшись розрахованими Швейцарським економічним інститутом індексами рівня глобалізації, розглянемо кількісну оцінку рівня глобалізації України та динаміку зміни показника за роки незалежності, проведемо порівняльний аналіз із даними по регіону та світу. (рисунок 1.1), визначимо роль економічного, соціального та політичного чинників у формуванні загального рівня глобалізації України (рисунок 1.2).

Як видно з рисунку 1.1, розвиток глобалізацій- них процесів в нашій державі цілком відповідає загальносвітовим та регіональним тенденціям. Коефіцієнт кореляції Пірсона між індексом загального рівня глобалізації України та світовим індексом дорівнює 0,972, відносно індексу загального рівня глобалізації Європи та Середньої Азії коефіцієнт кореляції складає 0,988. Обидва результати вказують на наявність сильної позитивної лінійної залежності, відтак, інтеграція України до світового простору відбувається успішно і є об'єктивною реальністю. Втім, за рейтингом загального рівня глобалізації держав в 2016 році Україна посіла 42 місце із 196, що означає необхідність подальшого розвитку в даному напрямку.

На рисунку 1.2 ми бачимо динаміку зміни економічного, соціального та політичного вимірів глобалізації України, представлених відповідними індексами.

Рисунок 1.1. Динаміка зміни загального індексу рівня глобалізації України, Європи та Середньої Азії, світу у 1991-2016рр. (KOF Index of Globalization [14])

Рисунок 1.2. Динаміка зміни індексів за вимірами глобалізації України у 1991-2016 рр. (KOF Index of Globalization [14])

Коефіцієнт кореляції Пірсона між індексом загального рівня глобалізації України та індексами рівня економічної, соціальної і політичної глобалізації складає 0,981, 0,928 та 0,975 відповідно. Маємо сильну позитивну лінійну залежність за всіма вимірами, що вказує на гармонійність та системність глобалізаційних процесів у державі. Варто, однак, звернути увагу на факт найсиль- нішого зв'язку саме з економічним чинником.

Рисунок 1.3. Структурно-змістова модель впливу глобалізації на формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики підприємств України

Наведені дані вказують на глобалізацію як потужну детермінаційну силу навколишнього бізнес- середовища вітчизняних підприємств, яку останнім необхідно враховувати при формуванні стратегічних орієнтирів конкурентної політики. Ми вважаємо першопричиною глобалізації суспільний прогрес провідних країн світу - зростання чисельності населення, зростання тривалості та рівня людського життя, розвиток науково-технічної та освітньої сфер. Таким чином, глобалізація є реакцію окремих країн на якісну та кількісну зміну потреб населення (в тому числі, потреб у захищеності прав та свобод громадян).

В рамках елементів економіки - процесу виробництва, реалізації (розподілу та обміну), споживання - глобалізація вирішує проблеми економічних суб'єктів стосовно розширення ресурсної бази, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності, розширення ринків збуту задля забезпечення відтворювальної функції економіки. В ринкових термінах глобалізація веде до формування повноцінного попиту, стабільного та якісно повного задоволення потреб.Як слушно зазначають О. В. Хмелевський [15] та Н. В. Можайкіна [16], при оцінюванні наслідків глобалізації для окремих національних економік необхідно враховувати ступінь економічного розвитку останніх. Аналіз зазначених джерел, роботи Н. А. Навроцької про детермінанти змісту глобалізації економіки [17], роботи Е. Н. Клімової, присвяченої трендам глобалізації [18], роботи І. І. Поліщука, в якій розглянуті питання формування маркетингового потенціалу промислових підприємств в контексті міжнародних інтеграційних процесів [19] дозволив сформулювати перелік глобалізаційно обумовлених, релевантних до формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики, змін системи «підприємство - ринок - економіка» підприємств України (рис. 1.3).

Наслідки глобалізаційних процесів:

інтернаціоналізація виробництва та обміну; інтернаціоналізація капіталу; олігополізація глобальних ринків; становлення ТНК;

розвиток стратегічних альянсів підприємств;

зростання ролі людського капіталу; інтелектуалізація бізнесу; формування глобальної ринкової інфраструктури;

конвергенція споживчих запитів; гармонізація стандартів (якості, технологічних, екологічних, бухгалтерських тощо);

гармонізація виробничих, маркетингових та управлінських технологій; залежність національних економік від зовнішньоекономічної кон'юнктури.

міни у системі «підприємство - ринок - економіка» підприємств України релевантні до формування стратегічних орієнтирів конкурентної політики:

розширення ринків збуту (переважно для сировинних ресурсів, напівфабрикатів); збільшення кількості потенційних контрагентів; залучення іноземних інвестицій; залучення новітніх виробничих, маркетингових і управлінських технологій;

необхідність дотримання світових стандартів (якості, технологічних, екологічних, бухгалтерських тощо.);

банкрутство неконкурентоспроможних виробників;

ймовірність поглинання потужними компаніями; ймовірність входження до стратегічних альянсів підприємств; загострення конкуренції.

Фактично, наслідки глобалізаційних процесів для вітчизняного підприємства зводяться до трьох основних проявів:

1) якісна зміна характеристик конкурентного середовища;

2) поява нових можливостей розвитку бізнесу;

3) зростання невизначеності та складності при прийнятті господарських рішень.

На базі методики вивчення сил конкурентного середовища [1, сс. 219-221] охарактеризуємо у розрізі визначальних чинників тенденції якісних змін конкурентної взаємодії підприємства із суб'єктами навколишнього бізнес-середовища.

Інтенсивність галузевої конкуренції залежить від дії наступних чинників:

1) капіталомісткість бізнесу (при урахуванні і основного, і оборотного капіталу) - глобальне поширення прогресивних управлінських, маркетингових та виробничих технологій (наприклад, концепції ощадливого виробництва) сприяє зменшенню даного показника діяльності підприємств. Відповідно до класичної схеми аналізу сил конкурентного середовища це має знизити інтенсивність суперництва серед фактичних галузевих конкурентів.

2) величина і кількість підприємств - вплив даного чинника залежить від величини конкретного підприємства. Глобалізація однозначно збільшує кількість конкурентів, що призводить до загострення конкуренції, однак, чим більшим є підприємство, тим більшою є ймовірність його входження до потужних промислово-фінансових груп, для яких характерною є діяльність в умовах глобальної олігополії;

3) міра диференціації продукції - діяльність підприємства у глобальному ринковому середовищі сприяє розширенню можливостей для диференціації навіть для високостандартизованої продукції. Як мінімум, це справедливо для ознаки країни походження продукції і пов'язано з логістичними та трансакційними витратами [20]. Збільшення міри диференціації пом'якшує конкуренцію.

Слід, однак, зазначити, що вказані трансформації дії усіх перерахованих чинників в епоху глобалізації є справедливими лише є для продукції конкурентоспроможної за технічними показниками якості.

Однозначно, глобалізаційні процеси підвищують загрозу з боку потенційних конкурентів знижуючи наступні вхідні бар'єри до регіональних ринків:

1) величина ефектів масштабу та ефектів навчання, імідж наявних на ринку товарів, величина витрат переключення, доступ до каналів розподілу - знижуються завдяки глобальному доступу до прогресивних управлінських, маркетингових та виробничих технологій;

2) потреби в капіталовкладеннях - значення бар'єру нівелюється через вільний глобальний обіг капіталу;

3) правова база - глобалізаційні процеси впливають на скорочення юридичних обмежень ведення бізнесу нерівномірно. Загалом тенденція виглядає таким чином, що для країн із відносно низьким ступенем економічного розвитку характерним є рух в напрямку лібералізації економічної діяльності та зниження протекціонізму відносно національних виробників. Про це зазначає П. Т. Бубенко, вказуючи на те, що активні гравці глобальних ринків лобіюють вигідні правила і умови для свого поля діяльності через світові економічні організації [21, с. 57].

Ці ж міркування є справедливими й щодо то- варів-субститутів, які ми розглядаємо як частковий випадок виходу на цільовий ринок нового учасника.

Глобалізація сприяє зменшенню ринкової влади постачальників завдяки доступу покупців до більшої кількості можливих альтернатив за ціновими та якісними характеристиками, в тому числі до товарів-замінників. Логічним продовженням за цих умов є збільшення ринкової влади виробничих та покупців: зростає поінформованість та можливість координувати (групувати) закупівлі, використання промисловими підприємствами сучасних прогресивних управлінських, маркетингових та виробничих технологій знижує величину витрат переключення на інших постачальників.

Поява нових можливостей розвитку бізнесу, окрім стратегій глибокого проникнення на ринок та розвитку товару (відповідно до матриці І. Ансоффа «товар - ринок» [22, с. 73]) за рахунок впровадження більш ефективних підходів до ведення господарської діяльності, очевидно передбачає вихід на нові регіональні ринки. В усіх випадках зростає кількість інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, збільшуються горизонти планування, підвищується невизначеність як через ускладнення мікросередовища підприємства, так і через подальше зростання динамізму економіки.

Взагалі, по мірі розвитку інтеграційних процесів глобалізація призводить до поступового підвищення конкурентоспроможності економік, що розвиваються, із відповідним підвищенням рівня життя населення, що має мультиплікативний ефект стосовно розвитку економічної, політичної і культурної взаємодії між представниками різних країн. В. Л. Інозємцев зазначає: глобалізація базується не на примусі, а на привабливості образів, що вона створює, та на стохастичних діях мільярдів людей, які й визначають глобалізаційні тенденції. Це обумовлює зростання невизначеності [12].

Таким чином, в епоху глобалізації навколишньому бізнес-середовищу вітчизняних підприємств притаманний суттєвий обсяг динамічних кількісних й якісних змін за всіма умовами та силами, які визначають результативність і ефективність економічної діяльності. Ці зміни посилюють вимоги до конкурентоспроможності суб'єктів ринку, що формує запит на врахування поточних та прогнозованих глобалізаційних викликів у конкурентній політиці підприємств.

Висновки та пропозиції

Відповідно до робіт В.М. Ткача та В.М. Соломахи [23, 24] адекватна сучасним умовам та ефективна конкурентна політика вітчизняного підприємства передбачає комплексне управління на засадах маркетингу. Також перспективним є застосування інституційного підходу до підвищення конкурентоздатності, зокрема, теорії відносин [25]. Відповідно, розробка ефективної в умовах глобалізації конкурентної політики вітчизняного підприємства має відповідати таким критеріям:

1) моніторинг мікросередовища підприємства;

2) моніторинг та прогнозування стану навколишнього бізнес-середовища;

3) інтегроване планування виробничої та збутової діяльності з урахуванням фактичної конкурентоспроможності підприємства, резервів підвищення останньої;

4) спрямованість на максимально повне використання потенціалу наявних ресурсів;

5) спрямованість на отримання додаткових ресурсів від взаємодії з іншими учасниками ринку.

Список літератури

1. Войчак, А.В. Маркетингові дослідження: підручник / А.В. Войчак, А.В. Федорченко. - К.: КНЕУ, 2007. - 408 с.

2. Леонова О.Г. Концептуализация понятия "глобализация" в современной науке // Век глобализации. - 2018. - № 1 (25). - С. 15-23

3. Власов В.И. Глобализация и устойчивое развитие // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 1 (часть 3) - С. 608-610

4. Рудніченко Є. М. Глобалізація, імпорто- заміщення та економічна безпека держави: взаємовплив та взаємозалежність / Є. М. Рудніченко, Н. І. Гавловська, В. І. Гавловська // Бізнес Інформ. - 2018. - № 4. - С. 26-32

5. Scholte, J. A. (2008). Defining globalisation. World Economy, 31(11), 1471-1502

6. Gygli, Savina, Florian Haelg, Niklas Potrafke and Jan-Egbert Sturm (2019): The KOF Globalisation Index - Revisited, Review of International Organizations, https://doi.org/10.1007/s11558-019-09344-2

7. Колодко Г. В. Глобализация, трансформация, кризис - что дальше? - М: Магистр, 2011. - 176 с.

8. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненко, М.О. Гончаренко, В.А. Зленко [та ін.]; кер. авт. кол. і наук. ред. О.Г. Білорус. К. : КНЕУ, 2001. 733 с.

9. Козлов С. Д. Глобализация и регионализация, локализация и глокализация: некоторые вопросы методологии исследования и преподавания процессов // Проблемы современной науки и образования. - 2018. - №1 (121). - С. 64-71.

10. Колодко Г. Глобализация и экономический рост // Мир перемен. - 2004. - № 1. - С. 44-52

11. Навроцька Н.А. Економічна глобалізація: проблема сутнісного розуміння та визначення // Культура народов Причерноморья. -- 2012. -- № 233. -- С. 65-68.

12. Иноземцев В. Л. Современная глобализация и ее восприятие в мире // Век глобализации .2008. - №1. - с. 31-44

13. Власов В. І. Ґенеза поняття "економічна глобалізація" // Гілея: науковий вісник. - 2017. - Вип. 116. - С. 189-194

14. KOF Globalisation Index. URL: https://www.kof.ethz.ch/en/forecasts-and-indica- tors/indicators/kof-globalisation-index.html

15. Хмелевський О. В. Глобалізація міжнародного економічного середовища за впливом на міжнародний бізнес транснаціональних корпорацій / О. В. Хмелевський, Н. О. Керницька // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2018. - № 3, т. 1. - С. 235-239

16. Можайкіна Н. В. Особливості сучасного етапу глобалізації [Електронний ресурс] / Н. В. Можайкіна, Д. В. Рудь // Інфраструктура ринку. - 2018.

- Вип. 24. - С. 21-26. - Режим доступу: http ://www. market-

infr.od.ua/journals/2018/24_2018_ukr/24_2018.pdf#p age=21.

17. Навроцька Н. А. Зміст процесів економічної глобалізації / Н. А. Навроцька // Наукові праці НДФІ. - 2012. - Вип. 3. - С. 97-102

18. Климова, Э. Н. Глобализация: основные тренды и коммуникационные инструменты // Международный научно-исследовательский журнал. - 2015. - № 1-2. - С. 44-46

19. Поліщук І. І. Міжнародна інтеграція і розвиток маркетингового потенціалу промислових підприємств // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. - 2017. - № 4 (82).

- с. 152-158

20. Aviat, A. and N. Coeurdacier (2007). The geography of trade in goods and asset holdings/ Journal of International Economics. Volume 71, Issue 1, 8 March 2007, Pages 22-51

21. Бубенко П. Т. Інституційна динаміка просторової організації економічного розвитку / П. Т. Бубенко. - Х.: Харківська національна академія міського господарства, 2008. - 295 с.

22. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. -- Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ 2006.--152 с.

23. Ткач В. М. Особливості формування стратегії розвитку залізорудних підприємств України на засадах маркетингу в умовах глобалізації [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/78513123 .pdf

24. Ткач В.М., Соломаха В.М. Дослідження можливостей підвищення конкурентоспроможності підприємств засобом ранжування резервів впливів елементів їх потенціалу [Електронний ресурс].--Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/32608114.pdf

25.Головачев А. С. Конкурентоспособность экономики в формировании прибыли: эволюция, глобализация, пути повышения / А.С. Головачев, Б.А. Гедранович, А.Л. Мацко // Экономика. Управление. Инновации. - 2018. - №1(3). - С. 3-9.

Размещено на Allbest.ru