Креативне підприємництво - основа креативної економіки країни та її регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРЕАТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО - ОСНОВА КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ

Чечетова Н. Ф.

д.е.н., професор, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, Україна, м.Харків

Чечетова-Терашвілі Т.М.

д.е.н., доцент

Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця, Україна, м. Харків

Chechetova N.F.

Doctor of Economics, professor, M. Beketov National University of Municipal Economy,

Ukraine, Kharkiv Chechetova-Terashvili T.M. Doctor of Economics, Associate Professor Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics,

Ukraine, Kharkiv

CREATIVE ENTREPRENEURSHIP - THE BASIS OF THE CREATIVE ECONOMY OF THE COUNTRY AND ITS REGIONS

Summary. The article is devoted to topical issues of creative entrepreneurship. The main importance of creative entrepreneurship as a resource of economic activity is revealed. In addition, creative entrepreneurship is considered in the context of creative economy formation and regional policy. he influence of creative industry activity on the main economic indicators of the state both in Ukraine and abroad is investigated. The directions of activity of the authorities to support the development of creative entrepreneurship have been determined.

Key words: creative entrepreneurship, human capital, economy, regional policy

Анотація. Стаття присвячена актуальним питанням діяльності креативного підприємництва. Розкрито основне значення креативного підприємництва як ресурсу економічної діяльності. Крім того, креативне підприємництво розглядається в контексті формування креативної економіки та регіональної політики. Досліджено вплив діяльності креативної індустрії на основні економічні показники держави як в Україні так і за кордоном. Визначено напрямки діяльності влади щодо підтримки розвитку креативного підприємництва.

Ключові слова: креативне підприємництво, людський капітал, економіка, регіональна політика

креативний підприємництво економіка

Постановка проблеми та її зв'язок із ґрунтується на високому рівні знань, важливими науковими чи практичними інтелектуальному потенціалі, інноваціях, завданнями. Сучасний етап розвитку економіки запровадженні новітніх досягнень науки.

Рушійною силою такого розвитку визнається потенціал людини, її креативність. Стандартом успішності країни замість кількісних показників визнаються показники якості життя та умови розвитку потенціалу людини. Відповідно, в економічній системі перевага надається тій економічній діяльності, яка пов'язана з використанням знань, навичок та природних здібностей. Все зазначене характеризує людський капітал. Натомість, можливість застосовувати свій капітал, реалізовувати креативні ідеї, в першу чергу, надає саме підприємницька діяльність. Стале зростання економіки будь-якої країни світу неможливе без динамічного розвитку та ефективного функціонування підприємництва. На сьогодні достатньо ґрунтовно вивчена креативна підприємницька діяльність, яка безпосередньо пов'язана з креативною індустрією. Проте на сучасному етапі розвитку економіки недоцільно розглядати креативне підприємництво тільки з цієї сторони. Характеристика креативності підприємництва має бути більш багатогранною. Серед значної кількості теорій постіндустріального суспільства на сьогоднішній день концепція креативної економіки є найбільш поширеною. Натомість, взаємозв'язок креативного підприємництва з розвитком креативної економіки, обґрунтування його рушійної сили в конкурентній боротьбі в цій новій економічній системі ще потребують вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Чимало наукових досліджень та публікацій було присвячено розвитку підприємництву, етапів та особливостей його розвитку. Дослідженням підприємництва та формуванням наукової думки щодо такого економічного явища займалися такі відомі вчені, як Н. Агурбаш, Е. Долан, П. Друкер, І. Кірцнер, Д. Ліндсей, К. Маркс, К. Маршал, Г. Саймон, А. Сміт, Д. Рікардо, Р. Рамелт, Ф. Хайєк, Й. Шумпетер та інші. Сучасний етап у вивченні підприємництва досліджують такі відомі вітчизняні вчені, як В. Геєць, І. Брциєва, З. Варналій, Л. Воротіна, М. Долішній, А. Кісельов, Ю. Клочко, С. Мочерний, Ю. Ніколенко, С. Реверчук, С. Соболь, С. Чеботар, А. Чухно. З вивченням креативності пов'язані такі відомі науковці, як З. Фрейд, К. Роджерс, Дж. Гілфорд, Е. Торренс, Р. Стернберг, Т. Амабайл, А. Маслоута інші. Такі науковці як А. В. Букацелі, О.М Ткачук розглядають креативне підприємництво в культурній сфері.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. За результатами огляду наукової літератури та наукових досліджень, слід зазначити, що окремі питання не знайшли достатнього опрацювання і потребують подальшого дослідження, зокрема деякі аспекти діяльності креативного підприємництва, як основи розвитку креативної економіки.

Формулювання мети і завдань дослідження

Метою статті є дослідження нових сучасних характеристик креативного підприємництва та впливу його діяльності на розвиток креативної економіки країни та окремих регіонів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. З середини минулого сторіччя термін «креативність» з'явився в дослідженнях економічних систем різного рівня. Проте креативність асоціювалась тільки з оригінальністю та нестандартністю. На сучасному ж етапі розвитку економіки інтелектуальний капітал вже виступає як один з найважливіших економічних ресурсів, причому, найчастіше його ставлять на більш вищій шабель ніж природні ресурси. Водночас і креативність стає одним з основних важелів економічного розвитку і, зокрема, підвищення ефективності підприємницького сектора. Підприємництво як різновид господарської (економічної) творчості створює підґрунтя для розкриття сутності креативності. Адже процес творчості в сфері підприємництва пов'язаний із постійною динамікою та зміною цілей діяльності, пошуком оптимальних варіантів їх досягнення. У підприємця на перший план виходять такі якості як креативність, здатність до інновацій, високий рівень адаптації до змін, вміння швидко приймати рішення тощо. Тобто приходить усвідомлення того, що саме людина стає фактором економічного зростання. Креативна діяльність підприємництва спрямована на підвищення його конкурентоспроможності та якості обслуговування споживачів за рахунок освоєння нових товарів (послуг) і бізнес-процесів, максимізації можливостей та миттєвої реакції на зміну ситуації на ринковому полі. Така реакція креативного підприємництва на ринкові події може створити ефективне підґрунтя для розвитку креативної економіки.

Креативна економіка призводить до стійкого зростання. Натомість, для того, щоб досягти стійкого і змістовного зростання, розвиток світової економіки потребує «зміни парадигми», а не поступового коригування макроекономічної політики або політики в галузі підприємництва. Креативна економіка може стати двигуном такого зростання. Адже креативні галузі прагнуть базуватися на природному генії людського потенціалу, на відміну від існуючих промислових галузей, виробництво яких базується на добуванні природних ресурсів. Особливістю креативної економіки є також те, що вона ґрунтується на знаннях, інформації та людському потенціалі. Поряд з креативністю, підприємництво також є підґрунтям для успішної реалізації концепції креативного погляду на економіку. Креативність породжує інноваційні ідеї, а підприємництво призводить інновацію в дію. Підприємництво з'єднує разом креативні ідеї для того, щоб створити нові ринки та нові робочі місця. Слід також відмітити соціально-екологічну значущість креативної економіки адже діяльність креативного підприємництва не погіршує якість навколишнього середовища. Креативність людства невичерпна, вона властива всім людям, незалежно від віку, класу, раси або національності. Таким чином вона відкриває перспективу для інклюзивного зростання.

Важливу роль у креативній економіці відіграють нові технології в різних сферах життєдіяльності та аналіз існуючих та відкриття нових знань. В рамках креативної економіки створюються нові напрями та моделі бізнесу, а креативне підприємництво може бути застосовано в будь-яких сферах бізнесу. Більшість креативних компаній - це маленькі або навіть мікро підприємства, дуже мобільні, часто сезонні, засновані на проектах. Вони значно відрізняються від старої моделі виробництва. Креативне підприємництво вимагає різних навичок і використання різноманітних методів роботи. Успіх підприємницької творчості полягає у народженні нової цікавої ідеї, у реалізації та перетворенні в прибуткову діяльність. До природної креативності підприємця треба віднести розробку, впровадження і реалізацію бізнес-ідеї.

Зважаючи на те, що Україна має великий людський потенціал, то в контексті конкурентоспроможності повинна розвивати нову модель людино орієнтованого креативного підприємництва, в основі якого знаходяться: покращення умов для розвитку бізнесу; запровадження інновацій та новітніх технології; розвиток фінансового ринку; підвищення якості вищої освіти та розширення інклюзивної освіти тощо.

Це має бути таке суспільство, в якому креативні працівники, які володіючи накопленим багажем знань та умінь, можуть передбачати новітні тенденції розвитку суспільства. Це досить оптимістичне завдання. Адже сучасний стан інноваційного розвитку України є не найкращим. Так, в липні 2019 року Кабінетом Міністрів України була схвалена Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року [2]. В Стратегії визначена мета побудови інноваційної економіки з розвинутим підприємництвом, інноваціями та високою продуктивністю виробництва. Проте, за даними Державного комітету статистики України у 2017 році порівняно з 2016 роком погіршилася переважна кількість показників, що характеризують інноваційну діяльність. А саме: кількість інноваційно-активних підприємств зменшилася з 834 до 759; обсяг фінансування інноваційної діяльності зменшився до 9117,54 млн. гривень, або до 0,3 відсотка валового внутрішнього продукту (основним джерелом залишаються власні кошти підприємств - 84,5 відсотка загального обсягу фінансування інновацій); кількість впроваджених у 2017 році інноваційних видів продукції зменшилася на 42,3 відсотка порівняно з 2016 роком; кількість інноваційних видів продукції, які є новими для ринку, зменшилася на 51,2 відсотка; кількість переданих нових технологій становила 61 одиницю у 2017 році та 118 одиниць у 2015 році, у тому числі за межі України було передано дві технології. Крім того, кількість дослідників в Україні стрімко скорочується (із 133744 осіб у 2010 році до 59392 у 2017 році), а наукоємність валового внутрішнього продукту у 2017 році становила лише 0,45 відсотка. Динаміка кількості підприємств, що займаються інноваціями, негативна (у 2017 році відбулося скорочення кількості підприємств промисловості, що провадили інноваційну діяльність, на 9 відсотків порівняно з 2016 роком до 16,2 відсотка всіх промислових підприємств), хоча окремі приклади інноваційного підприємництва та високих технологій, що успішно розвиваються, у нашій економіці є [2].

Стрімко зростаюча турбулентність в геополітиці та все нові глобальні виклики в соціальній сфері потребують переосмислення економічної політики країни. Без проведення структурних реформ та багатократного підвищення уваги до креативних інновацій темпи зростання економіки залишатимуться низькими ще тривалий час. Побудувати нову економічну систему країни можуть наука та освіта, унікальні знання та навички. Розширення сфери інновацій, розвиток креативних індустрій і людського капіталу зроблять економіку менш залежною від природних ресурсів, її розвиток залежитиме лише від висококласних фахівців та сміливих ідей.

Саме креативний сектор притягує найбільш активну молодь, перешкоджаючи «витоку мізків», сприяє формуванню комфортного міського середовища та сприятливого інвестиційного клімату та створює атмосферу відкритості та ефективного міжнародного співробітництва.

У недалекому минулому творчий підхід та державна підтримка в Великобританії стали одним з ключових чинників формування ефективного креативного сектора і креативного середовища - від створення нових творчих проектів до модернізації цілих районів і міст. Саме британський уряд першим оголосив креативні індустрії стратегічним пріоритетом розвитку країни. Політик і економіст Вінс Кейбл є одним з прихильників концепції диверсифікації економіки і розробником стратегії Create UK [3].

В опублікованій в 1984 році британській доповіді Creative Industries Mapping Document зазначалося, що потенціал креативних індустрій базується на створенні та експлуатації інтелектуального капіталу. Для ефективної підтримки креативного підприємництва в межах стратегії Create UK в Великобританії була створена Рада з розвитку креативних індустрій. Окремі креативні підприємства були частково звільнені від оподаткування. Як зазначалося в зазначеній доповіді, це призводить до певних втрат бюджету, проте уряд вважає, що наявність таких креативних індустрій є принциповим для підтримки конкурентоспроможності країни в світі. Для розвитку креативного підприємництва також була розроблена політика захисту авторських прав.

Креативні індустрії в Великобританії - це 5% економіки країни, де працює більше 1,7 мільйона громадян [3].

Подальший розвиток креативного підприємництва ставить перед країною багато ще невирішених питань. В першу чергу це створення сприятливого середовища, пошуку балансу між масштабними інфраструктурними ініціативами та точковою підтримкою креативних проектів. Це механізм взаємодії держави, регіону та окремого міста з такими підприємцями.

Залишається законодавчо невирішеним статус креативного підприємництва. В українському законодавстві визначення поняття підприємницької діяльності містить ч.2 статті 3 Господарського кодексу України, згідно з яким «господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями» [4]. Водночас термін «підприємницька діяльність» різні джерела трактують по-різному. Але так або інакше підкреслюється, що це діяльність з метою отримання прибутку і всі ризики цього процесу покладаються безпосередньо на підприємця - організатора бізнесу. Підприємець ризикує своїми ресурсами (часом, грошима) і сам за них відповідає. Щоб мінімізувати ці ризики, бізнесмен хоче одного: створити продукт, який буде максимально затребуваний ринком [5, с. 211].

Крім того, окремі джерела відносять креативне підприємництво до бізнесу, який працює в рамках культурних і творчих індустрій і охоплює такі культурні сфери та види діяльності, як аудіовізуальна творчість (ТБ, радіо, меді, музика, фільми тощо); туризм; спорт; преса та друкарська справа; національна культурна спадщина (історичне середовище, в тому числі, музеї та бібліотеки); мистецтва (театр, виконавське мистецтво, хореографія тощо); візуальні мистецтва (галереї, архітектура, дизайн, ремесла) [1, с. 501].

Одним з перших, хто став розглядати підприємництво не як звичайну, здійснювану на свій ризик господарську діяльність, а з принципово інших позицій, був Й. Шумпетер [6]. В своїх роботах науковець зазначає, що інноваційність є іманентною властивістю підприємництва, а критеріями успіху, ефективністю підприємницьких проектів є підприємницький надприбуток. При цьому сам прибуток не є самоціллю підприємця. Підприємець прагне, в кінцевому рахунку, до свободи та самореалізації. Таке визначення можна трактувати так, що основною функцією певної частини підприємництва все ж є креативність.

Певна думка існує щодо того, що креативна ініціативність підприємництва є інноваційною діяльністю. Проте інноваційне підприємництво - це підприємницька діяльність в науково технічній сфері. Інновації -- це монетизовані ідеї.

Щодо визначення креативного підприємництва, то слід звернути увагу й на те, що така діяльність в першу чергу грунтується на знаннях. Так, всі знання можна поділити на отримані (які були отримані від іншого носія), унікальні (поєднують відомості з різних областей, що склалися у окремого індивідуума в ході його діяльності) та креативні (створені людиною в процесі творчого переосмислення різних факторів, об'єднання даних, отриманих з різних джерел). З точки зору підприємництва отримані знання забезпечують конкурентну рівність з іншими гравцями ринку, унікальні знання надають конкурентну перевагу, а креативні знання гарантують стійку конкурентну перевагу. Найбільша перевага підприємцю дає створення не просто нової ідеї, а в першу чергу інноваційної ідеї - яка очевидно, будучи реалізованої в продукті, стане затребуваною на ринку завдяки своїм перевагам. Креативність допомагає в підприємництві не тільки створювати інновації в існуючих сферах, а й відкривати нові сегменти ринку. Так, за рахунок креативності думки в останні кілька десятиліть зародилися цілі галузі: соціальні мережі, штучний інтелект, ІТ- технології тощо. Креативний підприємець відрізняється від звичайного типового підприємця тим, що займається створенням або експлуатацією творчого або інтелектуального капіталу. Таким чином, креативне підприємництво принципово відрізняється від звичайної підприємницької діяльності.

Саме в креативному підприємництво має бути зацікавлена будь-яка держава. Державні програми підтримки повинні бути спрямовані не на підприємництво взагалі, а саме на креативне підприємництво. Незаперечним фактом є необхідність в існуванні найрізноманітніших соціально значущих підприємств торгівлі, масового харчування, підприємств служби побуту та багатьох інших подібних малих підприємницьких структур. Але для еволюційного розвитку держави більш значущими є креативні підприємницькі структури.

Сучасне розуміння креативного підприємництва сформулював Ф.Котлер, який вважає, що головним фактором підприємницького успіху є комбінація виробничої рентабельності з максимальним задоволенням потреб суспільства та особистості, залученням найбільш здібних і креативних підприємців до розвитку соціально відповідального бізнесу [7]. Вони вміють робити те, що зараз називається терміном «рефреймінг» - зміна рамки, здатність проінтерпретувати події, побачити в них користь та вигоди. Вони вміють перетворювати «точки слабкості» в «умови сили». Креативність у сфері бізнесу - це напрямок мислення, за допомогою якого визначається напрямок вирішення проблеми, відбуваються певні удосконалення (наприклад, якості товарів або послуг).

Слід також зазначити, що креативне підприємництво - це бізнес у межах креативної економіки, особливість якої - базуватись на знаннях, інформації, емоціях. Зауважимо, що на сьогоднішній день сектор креативної економіки створює робочі місця з найбільшою оплатою. Досвід креативного підприємництва достатньо розповсюджений за кордоном. В ЄС культурні та творчі індустрії складають 4,4% ВВП та нараховують 7 млн. співробітників [1, с. 502].

Крім того креативність ототожнюють не тільки з інноваційністю але й існує ототожнення креативності та творчості. В цьому випадку, зазвичай, використовується поняття креативні індустрії. Підприємництво відіграє велику роль у сфері культури та надає поштовх для регулювання останньої. Креативні індустрії дозволяють вирішувати проблеми облаштування міського середовища та стають однією з прогресивних технологій та засобів розвитку сучасної інноваційної економіки, в тому числі в сферах культури і мистецтва.

Слід зауважити, що 19 листопада 2015 року у м. Києві підписано Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі «Креативна Європа» [8]. Імплементація Угоди передбачає створення бюро програми «Креативна Європа» в Україні, функціями якого є інформаційно-аналітичний супровід реалізації програми в Україні: аналіз впливу та результатів діяльності програми на розвиток вітчизняного сектору культури та креативних індустрій. Водночас в липні 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії»» [9]. Необхідність прийняття закону обґрунтовувалось тим, що законодавче визначення терміну «креативні індустрії» дозволить розпочати нормотворчу роботу в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, адже креативне підприємництво має високий потенціал до генерування доданої вартості та створення нових робочих місць. Крім того, це сприятиме виконанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Креативна індустрія це ще й значний внесок в економіку країни. Так, Бюро економічного аналізу міністерства торгівлі США (BEA) в спеціальному звіті «Допоміжний рахунок мистецтва і культурної продукції» (ACPSA), який охоплює період з 2013 по 2016 рр., доводить, що мистецтво - це стабільний і потужний двигун американської економіки. Реальний внесок креативної індустрії в економіку країни склав, наприклад, у 2016 році 804 млрд. доларів. Цей показник перевершує такі галузі, як будівництво (745 млрд. дол.), транспорт (577 млрд. дол.), туризм (516 млрд. дол.) та сільське господарство (164 млрд. дол.) [10, с. 118]. Внесок же українського культурного сектору у ВВП країни у 2014 році становить біля 4,04% [10, с.282].

Зважаючи на зазначене, можна відмітити, що у сучасних економіках креативні індустрії стають усе важливішими. Вони роблять значний внесок в розвиток як економіки держави так і її регіонів, створюють робочі місця. Окрім того, вони створюють підґрунтя для реалізації креативної думки, та розвитку людського капіталу.

Підкреслимо, що саме культура стає основою для здійснення креативної діяльності у всіх сферах людської активності. Креативне підприємництво стає важливим об'єктом управлінської, економічної та політично-правової діяльності органів влади і, зокрема, регіональної. Для підтримки креативного підприємництва у Україні стартувала програма Creative Enterprise - глобальна програма навчання у сфері культурних та креативних індустрій, яка проводиться Британською Радою спільно з британською агенцією з інновацій Nesta у більш ніж 15-ти країнах світу. В Україні тренінги були проведені у восьми українських містах, зокрема, у Харкові. Участь у програмі поглиблює розуміння підприємців щодо формату ведення креативного бізнесу. Так, підприємці вчяться працювати не для вузького кола споживачів, а розбудовувати свій людський креативний потенціал, створюючи підприємство та співпрацюючи з юридичними особами. Водночас, підприємці - учасники програми Creative Enterprise Ukraine підкреслили, що навіть у великих містах для креативних людей не створюються відповідні умови для реалізації їх творчих ідей та створення бізнесу на базі їх творчого таланту. Зокрема, бракує освітніх програм для підготовки креативних підприємців, тоді як талантів не бракує.

Висновки та пропозиції

Підприємницька діяльність як соціальний фактор формується в умовах ринкової інноваційно-орієнтованої економіки. Головне значення підприємницької діяльності полягає в тому, що вона створює умови для творчості та сприяє розвитку нового етапу розвитку економіки країни - креативної економіки. Підприємництво може діяти ефективно та креативно за наявності двох взаємопов'язаних обставин: креативної економічної свободи та підтримки влади. Для формування креативної економіки важлива активна позиція кваліфікованих творчих людей, які потребують самостійності, які бажають реалізувати свої творчі та організаційні здібності, мати можливість вибору.

Отже, формування креативної економіки напряму залежить від розвитку креативного підприємництва. Водночас створення необхідної інфраструктури та сприяння креативному сектору не може бути тільки ініціативою підприємців. Цей сектор економіки потребує залучення місцевої влади та громадських організацій для створення повноцінної екосистеми розвитку підприємництва. Держава та регіональна влада мають бути зацікавлені в діяльності ефективного конкурентоспроможного креативного підприємництва, яке забезпечуватиме відповідний рівень зайнятості та сприятиме підвищенню рівня життя населення. Підтримка креативного підприємництва може йти в напрямку створення сприятливого бізнес-середовища, запровадження освітніх програм підготовки творчих талантів та зміцнення їх компетенції при створенні креативного підприємництва.

Список літератури:

Ткачук О.М. Креативність у підприємництві / О.М.Ткачук/ Глобальні та національні проблеми економіки. - 2015. - Випуск 7. - С. 500-503.

Стратегія розвитку інноваційної діяльності на період до 2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 526-р. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-209р

Скиба М. Креативна економіка в Європі: 5 кроків для злету [Електронний ресурс]/ Микола Скиба. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://life.pravda.com.ua/culture/2016/03/21/209710/.

Господарський кодекс України. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15

Інноваційне підприємництво : креативність, комерціалізація, екосистема : навч. посіб. для вищих навч. закладів / Авт. кол. : Ю. М. Бажал, І. В. Бакушевич, У. Венесаар ін. / за ред. д- ра екон. наук проф. Ю. М. Бажала.-- К. : Унів. вид- во ПУЛЬСАРИ, 2015.-- 278 с.

Шумпетер Й. Теория экономического развития [исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредиты, проценты и циклы конъюнктуры] / Й. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1982. - 453 с

Котлер Ф. Основи маркетингу. - М.: видавництво «Прогрес». - 1991.

Закон України «Про ратифікацію Угоди

між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі «Креативна Європа»: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та співробітництва між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі «Медіа» програми «Креативна Європа» - [Електронний ресурс] - Режим доступу:

https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/978-19

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії»» //відомості Верховної Ради. - 2018. - № 34. - ст. 257.

Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови : монографія / С. А. Давимука, Л. І. Федулова ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». - Львів, 2017. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru