Промисловий потенціал України як передумова перспективного розвитку держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Промисловий потенціал України як передумова перспективного розвитку держави

Словська І.Є.,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування

Проаналізовані проблеми промислового розвитку України на сучасному етапі державного будівництва. З'ясовано, що економічний розвиток неможливий без науково-технічних досягнень або технологічних інновацій, поява нових видів яких може швидко і докорінно змінити наявну структуру економіки, надати їй нового поштовху для розвитку. Визначення пріоритетів модернізації економіки країни та її секторів й окремих підприємств має відбуватися з урахуванням такого важливого чинника їх розвитку, як зовнішній попит на продукцію і послуги. Тобто має йтися, насамперед, про відвоювання промисловістю України втрачених та завоювання нових ринків шляхом задоволення їх попиту на інноваційну продукцію.

Доцільним є перетворення наявного промислового комплексу на такий, що не тільки задовольняє соціальні вимоги населення, а й підвищує рівень життя населення через підвищення ефективності праці. Цей процес можна здійснити за умов розумної державної політики, яка б мала включати такі заходи щодо врегулювання ситуації: забезпечення рівних і стабільних умов господарювання і конкурентного середовища для всіх промислових підприємств; забезпечення поступового нарощування виробництва якісних товарів на основі глибокого вивчення кон'юнктури ринку; модернізація економічно неефективних та екологічно шкідливих виробництв; зменшення залежності від імпортних комплектуючих у вітчизняній продукції; встановлення стабільності національної валюти і зосередження банківської кредитної політики на довгострокових інвестиціях.

Сукупність проектів модернізації підприємства має спрямовуватися на виважене вирішення поточних проблем та забезпечення позитивних тенденцій у діяльності промисловості в перспективі.

Очевидно, нині Україна не готова до революційних економічних реформ, оскільки так і не подолала негативної радянської спадщини, має нормативні та організаційні проблеми з модернізацією практично всіх сфер промисловості.

Ключові слова: держава, суспільство, економічний розвиток, промисловий потенціал, промисловість, населення.

THE PRINCIPLE OF THE CONSTITUTION'S SUPREMACY

IN THE SYSTEM OF UKRAINIAN CONSTITUTIONALISM

The problems of industrial development of Ukraine at the present stage of state construction are analyzed. It has been found that economic development is impossible without scientific and technological advances or technological innovations, the emergence of new species of which can quickly and fundamentally change the existing structure of the economy, give it a new impetus for development. The priorities of modernization of the economy of the country and its sectors and individual enterprises should be determined taking into account such an important factor in their development as external demand for products and services. That is, it should be, first of all, about reclaiming the industry of Ukraine lost and conquering new markets by meeting their demand for innovative products.

It is advisable to transform the existing industrial complex into one that not only satisfies the social requirements of the population, but also improves the standard of living of the population by improving labor efficiency. This process can be carried out under the conditions of sound public policy, which should include the following measures to resolve the situation: to ensure a level and stable economic environment and a competitive environment for all industrial enterprises; ensure a gradual increase in the production of quality goods based on a thorough study of the market; to modernize economically inefficient and environmentally harmful production; reduce dependence on imported components in domestic products; to establish stability of the national currency and to focus bank credit policy on long-term investments.

The set of enterprise modernization projects should be aimed at balanced solution of current problems and ensuring positive trends in the activity of industry in the future.

Obviously, now Ukraine is not ready for revolutionary economic reforms, since it has not overcome the negative Soviet legacy, it has regulatory and organizational problems with modernization of almost all spheres of industry.

Key words: state, society, economic development, industrial potential, industry, population.

Постановка проблеми

Конституція України проголосила вищою метою суспільного виробництва забезпечення зростаючих матеріальних і духовних потреб народу. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за своє функціонування. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України) [1].

Економічний розвиток неможливий без науково- технічних досягнень або технологічних інновацій, поява нових видів яких може швидко і докорінно змінити наявну структуру економіки, надати їй нового поштовху для розвитку. Проте наші уявлення щодо інноваційних процесів та їх впливу на економіку ще недостатні, й проблеми оцінки як рівня інновацій- ності промисловості, так і ефективності технологічних інновацій залишаються актуальними як для наукового пошуку, так і для практичного використання.

Нині технологічна інноваційність оцінюється майже за трьомастами показниками, що, цілком зрозуміло, не може дати якісної картини інноваційного розвитку промисловості через розпилення уваги дослідників серед великої сукупності показників. Структурна політика держави має враховувати вплив інноваційного чинника та можливості інноваційної сфери в подоланні структурних диспропорцій. Структурну стратегію необхідно розробляти з позицій вимог суспільства до економіки майбутнього, а також бачення ролі і місця України у складі світової економічної системи [2, с. 11].

Одним з основних організаційно-економічних заходів проведення реформ має стати модернізація промислового комплексу України, яка дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Такі кроки дадуть змогу в перспективі долати наслідки фінансово-економічної кризи, сприяти структурно-технологічній перебудові економіки, забезпечити її розвиток у процесі економічних реформ сьогодення.

З метою дослідити перспективність розвитку промислового сектору економіки як передумову успішного подолання наслідків світової фінансово- економічної кризи і нестабільності національної економіки пропонується ця стаття.

Стан опрацювання проблеми. Питання промислового потенціалу України та перспективи розвитку міжнародної економіки вивчали такі науковці, як В. Борбулевич, Д. Закіянов, Й. Петрович, Н. Попа- динець та ін. Проте, попри наявні теоретичні дослідження, не можна вважати тему остаточно вивченою.

промисловий потенціал модернізація

Виклад основного матеріалу

Модернізація економіки, а отже, підприємства - це такий стан сталого і ефективного розвитку, який ґрунтується на впровадженні у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, спрямованих на оновлення матеріально-технічної бази усіх секторів національного господарства та їх підприємств із метою домогтися виготовлення продукції з інноваційним наповненням та конкурентоспроможної на зовнішньому і внутрішньому ринках. У зв'язку з цим державна політика має бути спрямована на зміну структури економіки шляхом пріоритетного розвитку високо- технологічних виробництв як основи переведення її на інноваційний шлях розвитку. Актуальність і необхідність модернізації економіки України зумовлена впливом низки зовнішніх і внутрішніх чинників.

Серед найбільш потужних зовнішніх чинників необхідно враховувати той факт, що світовий ринок став глобальним. Це зумовлює необхідність відповідної орієнтації економіки і стратегії розвитку кожної країни, її участі в глобальній конкуренції. Перемагають у такій конкурентній боротьбі країни, які здійснюють системну модернізацію своїх економік, постійно орієнтують їх діяльність на виготовлення продукції з інноваційним наповненням. Насамперед, орієнтація економіки має бути спрямована на зростання обсягів виготовлення такої продукції, яка позитивно позначається на якісних змінах в структурі валової та доданої вартості. Це свідчитиме про результативність модернізації вітчизняної економіки та набуття нею сучасного рівня конкурентоспроможності.

Отже, визначення пріоритетів модернізації економіки країни та її секторів і окремих підприємств має відбуватися з урахуванням такого важливого чинника їх розвитку, як зовнішній попит на продукцію і послуги. Тобто має йтися, насамперед, про від- воювання промисловістю України втрачених та завоювання нових ринків шляхом задоволення їх попиту на інноваційну продукцію [3, с. 249].

Четверта індустріальна революція, на порозі якої перебуваємо, безжально трансформує світове виробництво і лише 25 країн готові до неї. Україна - серед тих, що відстають. Внаслідок стрімкого розвитку інтернету, штучного інтелекту, робототехніки та адитивних виробництв (3D-принтерів) компаніям і країнам доведеться вчергове переходити на нові технології та заново вибудовувати виробничо-збутові ланцюжки.

За прогнозом аналітиків, уряди багатьох провідних держав незабаром активно почнуть створювати державно-приватні партнерства для розробки, тестування та впровадження інноваційних технологій, щоб максимізувати вигоду, яку їхні економіки отримають від четвертої індустріальної революції.

Ця стратегія, втім, вимагатиме глобальних, а не тільки національних рішень. Для створення нових виробничих систем потрібно буде впровадити не просто технології нового типу, але також стандарти, норми й правила, в яких не має бути технічних, географічних і політичних обмежень. Подібно до того, як провідні країни зараз узгоджують квоти на емісію парникових газів, їм доведеться спільно домовлятися про сумісність промислового обладнання, про вільний обмін даними й усунення інших потенційних перешкод на шляху прогресу.

Коли держави-лідери створять зв'язки для спільного розвитку виробництв нового типу, в решти залишиться два шляхи: намагатися вклинитися в цю зв'язку або переорієнтувати свою економіку на сільське господарство, сферу послуг та ті галузі промисловості, які зможуть зберігати конкурентоспроможність без переходу на революційні технології. Однак із часом таких галузей ставатиме менше [4].

Перед Україною стоять серйозні виклики. Доцільним є перетворення наявного промислового комплексу на такий, що не тільки задовольняє соціальні вимоги населення, а й підвищує рівень життя населення через підвищення ефективності праці. Цей процес можна здійснити за умов розумної державної політики, яка б мала включати такі заходи щодо врегулювання ситуації: забезпечення рівних і стабільних умов господарювання і конкурентне середовище для всіх промислових підприємств; забезпечення поступового нарощування виробництва якісних товарів на основі глибокого вивчення кон'юнктури ринку; модернізація економічно неефективних та екологічно шкідливих виробництв; зменшення залежності від імпортних комплектуючих у вітчизняній продукції; встановлення стабільності національної валюти і зосередження банківської кредитної політики на довгострокових інвестиціях [5, с. 162]. Ці та інші заходи мають стати основою економічного модернізаційного процесу реформування промисловості в національній економіці.

Промислова політика має сприяти створенню гнучкої системи управління промисловістю.

Варто визначити і підтримувати пріоритетні галузі, забезпечити інноваційну модель розвитку цих галузей та орієнтувати виготовлену продукцію, в першу чергу, на внутрішній ринок споживання. Необхідно переорієнтуватися з сировинного виробництва на виробництво готової продукції [6, с. 51-52]. Ці завдання є найбільш актуальним, оскільки в державі мають місце фізичне і матеріальне старіння виробничого потенціалу, значна енергоємність виробництва, що призвело до низької конкурентоспроможності продукції та звуження ринку збуту. Велика частина промислових підприємств є збитковою, а однією з причин проблемного розвитку промисловості є затягування і непослідовність економічних реформ [5, с. 161]. Тобто Україна не готова бути на передовиці світової економіки.

У вирішенні проблем модернізації промислових підприємств чільне місце має бути відведене забезпеченню їх фахівцями високого рівня кваліфікації. Варто зазначити, що на цьому етапі чисельність таких фахівців не зростає, а постійно зменшується, повільно переорієнтовується на вирішення цієї проблеми і вища школа України, яка не здійснює підготовку фахівців для розробки і впровадження новітніх технологій на промислових підприємствах, які здійснюють модернізацію своєї техніко-технологічної бази. Кадрове забезпечення процесів модернізації є актуальним для підприємств усіх секторів економіки України. Надзвичайно важливим чинником у цьому контексті є працевлаштування молодих спеціалістів, які здатні розробляти і впроваджувати новітні технології, здійснювати організування виробництва продукції з інноваційним наповненням високої якості й конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках [3, с. 250].

Готовність країни до майбутнього визначають два чинники: наскільки масштабна й складна її нинішня структура виробництва і наскільки сильні п'ять рушійних сил, що зможуть тягнути вперед процес трансформації.

Технологічна платформа і здатність до інновацій. Для впровадження нових технологій країні необхідна розвинена, захищена і підключена інформаційно-комунікаційна інфраструктура. Також у країні мають бути створені умови для генерування і монети- зації інновацій, які можна застосувати у виробництві.

Людський капітал. Перехід країни на нові технології прискорюватимуть сильний ринок праці і наявність довгострокових можливостей навчати робітників, розкривати таланти й залучати фахівців із-за кордону.

Міжнародна торгівля, інвестиції та інфраструктура. Чим активніше країна торгує на світових ринках, тим легше їй обмінюватися продуктами, знаннями і технологіями. Швидкість впровадження цих технологій прямо залежатиме від доступу до фінансування, а також від якості інфраструктури для забезпечення виробничої активності.

Інституційна система. Від того, наскільки ефективні державні структури, наскільки обтяжливі правила і обмеження та наскільки чітко дотримується верховенство закону, залежатиме кількість бажаючих створювати у країні складні виробництва.

Ринки збуту. Швидкість трансформації виробництв буде тим більшою, чим кращим виявиться доступ до внутрішніх та зовнішніх ринків споживання і чим складнішою буде споживча база. Попит на нову, технологічну й різноманітну продукцію стимулюватиме промислову активність до розвитку в правильному напрямі.

Які перспективи Україні на міжнародному ринку? Країна отримала непогану оцінку - 6 - за десятибальною шкалою за здатність українських виробництв виготовляти складну продукцію, що забезпечило їй 41-е місце в рейтингу зі 100 країн. Всесвітній економічний форум (відбувається в Давосі) непогано оцінив людський капітал. За стан ринку праці та здатність готувати фахівців у майбутньому Україна отримала 5,8 бала й опинилася на 34-му місці.

Однак в Україні негативна ситуація з попитом на продукцію (4,5 бала, 58-е місце), а також міжнародною торгівлею та інвестиціями (5,1 бала, 59-е місце).

Вкрай погано, за оцінкою міжнародних експертів, в Україні йдуть справи із впровадженням технологій та інновацій (3,5 бала, 74-е місце). За трансфери технологій та прямих іноземних інвестицій Україна отримала оцінку 3,5 й опинилася на 95-му місці. У нашій країні інтернетом користуються лише 52% населення (у Британії - 94%, у Росії та США - 76%), а доступ до мобільного зв'язку четвертого покоління мають лише 1,4% українців, тоді як у Німеччині та Китаї 4G-мережі охоплюють близько 97% населення, а в Польщі - 100%.

Українська інституційна система і зовсім потрапила до десятки найгірших у світі (3,4 бала і 94-е місце). За кількістю інцидентів корупції Україна стоїть на 89-му місці в списку зі 100 країн, за орієнтацією уряду на майбутнє - на 91-му місці, за забезпеченням верховенства закону - на 90-му місці, а за ефективністю регуляторних органів - на передостанньому 99-му місці [4].

Висновки

Сукупність проектів модернізації підприємства має спрямовуватися на збалансоване виважене вирішення поточних проблем та забезпечення позитивних тенденцій у діяльності промисловості в перспективі. Практичне втілення поставлених завдань полягає у послідовному визначенні сукупності актуальних для держави і народного господарства проектів модернізації, формуванні цільової моделі перетворень різних секторів, уточненні структури та обсягів джерел інвестування [7, с. 113]. Очевидно, що нині Україна не готова до революційних економічних реформ, оскільки так і не подолала негативної радянської спадщини, має нормативні та організаційні проблеми з модернізацією практично всіх сфер промисловості.

Список використаних джерел

Конституція України від 28 червня 1996 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua

Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структурно-інноваційних трансформацій / Відпов. ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерський. Київ : Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2007. 408 с.

Петрович Й.М. Модернізація промислових підприємств як передумова їх ефективного розвитку. Сучасні проблеми економіки і менеджменту : тези доповідей міжнарод. наук.-практ. конф., Львів, 10-12 листопада 2011 р. / Національний університет. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011. С. 249-250.

Закіянов Д. До майбутнього не готові: ВЕФ оцінив виробничий потенціал України. Mind. 24.01.2018. URL: https://mind.ua/publications/20180876-do-majbutnogo-ne-gotovi-vef-ociniv-virobnichij-potencial-ukrayini

Попадинець Н.М. Роль промислового сектора економіки в розвитку внутрішнього ринку України. Наукова спадщина професора Злупка С.М. у світі формування сучасної парадигми економічної науки в Україні : матеріали всеукр. наук. конф., Львів, 29-30 верес. 2011 р. Львів, 2011. С. 160-162.

Попадинець Н.М. Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України. Економіка^промисловості. 2012. № 1-2. С. 50-58.

Петрович Й.М., Борбулевич В.З. Модернізація промислових підприємств та її інноваційне забезпечення. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016. № 1. С. 106-116.

Размещено на Allbest.ru