Забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас

Абрамов Євген Валентинович

Науковий консультант:

Дороніна Ольга Анатоліївна

доктор економічних наук, професор

Вінниця, 2020

Вступ

ринок праця зайнятість військовий

Актуальність теми. У зв'язку з подіями на півдні та сході України ця тема становиться ще більш актуальною. Так як зросла кількість військовослужбовців, звільнених у запас які працездатні та можуть продовжать працювати далі на цивільному підприємстві. Але їх конкурентоспроможність на ринку праці зразу зменшується по перше тому що професія військовослужбовця має в основному тільки військовий напрямок і мало де потрібна, а також працедавці рідка хочуть брати на роботу військовослужбовців звільнених у запас, які побували в гарячих точках.

Цей автореферат спрямовано на те щоб розкрити та вирішувати проблеми які пов'язані з конкурентоспроможністю військовослужбовців, звільнених у запас на ринку праці.

Актуальність конкурентоспроможності на ринку праці в своїх працях розглядали Л.В. Шаульска, О.А. Дороніна, Ю.О. Амосов, М.М. Медвідь, О.В. Макарова, А.Л. Красильщиков, Н.І. Кучер, О. Сасько, Р.Л. Ткачук, А.В. Панов та інші. Серед зарубіжних вчених ця тема розкрита, зокрема, в працях К. Брюстера, Ю. Пенца, А. Пізама, П. Спероу, У. Трейсі.

Мета і задачі дослідження. Метою афтореферату є дослідження особливостей конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у запас, та розробка теоретико-методичних заходів вирішення проблематики конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у запас на ринку праці.

Відповідно до мети дисертаційній роботі були поставлені та вирішені такі задачі:

дослідити та розробити теоретичний підхід щодо дослідження конкурентоспроможності робочої сили на сучасному ринку праці

визначити особливості військової служби як особливого виду зайнятості

проаналізувати методологічні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас

дослідити та проаналізувати сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні в контексті окремих соціальних груп

проаналізувати тенденції та проблеми виходу на ринок праці військовослужбовців

визначити соціологічну оцінку чинників та передумов

конкурентоспроможності на ринку праці України

військовослужбовців, звільнених у запас

розробити концептуальні засади забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас

Об'єктом дослідження є система працевлаштування та конкурентоспроможність військовослужбовців, звільнених у запас на ринку праці України.

Предметом дослідження є теоретичні, організаційно-економічні і науково-практичні аспекти розробки реалізації системи працевлаштування та конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у запас на ринку праці України.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження дисертації складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у запас. Для досягнення поставленої мети та поставлених задач дисертації використано діалектичний метод наукового пізнання, аналізу і синтезу, історичний, формальний і діалектично логічний підхід для дослідження еволюції теорії конкурентоспроможності на ринку праці, порівняння економічного та статистичного аналізу, анкетування (з вивчення проблем адаптації на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас).

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі акти та нормативні документи Верховної Ради України, укази президента України, постанови кабінету міністрів України, нормативні документи та накази Міністерства оборони України та Національної Гвардії, нормативні документи та матеріали Департаменту соціальної політики та Державного служби зайнятості України, аналітичні данні Державної служби статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в особливому підході та розроблені нові підходи до соціального захисту та соціальної адаптації військовослужбовців звільнених у запас як інструмент, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності звільнених військовослужбовців, теоретичні підходи щодо дослідження конкурентоспроможності робочої сили на сучасному ринку праці. Та розглянуто ринок праці як важливий економічний механізм, який регулює та забезпечує працевлаштування і конкурентоспроможність робочої сили, а також встановлює, регулює і контролює справедливі відносини між роботодавцями та працівниками. Досліджено еволюцію терміну конкурентоспроможності робочої сили та показано як воно еволюційне змінювалось в процесі свого існування. Приведена таблиця еволюції поняття конкурентоспроможності робочої сили. Визначено, що конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці - це сукупність особистих та професійних навичок працівника (вік, освіта, професійні знання, працездатність, творчість та ін.), які сприяють працевлаштуванню на ринку праці. Визначено особливості військової служби як особливого виду зайнятості, і державної служби яка несе воєнний захист, оборону та безпеку держави від зовнішніх та внутрішніх ворогів, яку забезпечують Збройні Сили України, Національна гвардія України, Служба безпеки України, Державне Бюро розслідувань України, правоохоронні органи України, прокуратура України, Міністерство Юстиції України та інші воєнні і правоохоронні структури. Розглянуто методологічні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас. Яким є забезпечення соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас на державному, регіональному та місцевому рівнях доцільно сформувати певне інституційне та матеріальне забезпечення, зокрема створити: мережу навчально-консультативних пунктів, бізнес-центрів та технопарків на базі військових містечок, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України та інших військових формувань; центр перекваліфікації та центр професійної підготовки; підприємства, установи та організації на базі вивільнюваних військових містечок; медико-психологічні реабілітаційні центри для військовослужбовців звільнених в запас; соціальний відділ, який буде займатися соціальною адаптацією та працевлаштуванням військовослужбовцями, звільненими в запас; забезпечення соціального захисту та нормативно-правовою базою проведення програм соціальної адаптації та працевлаштуванням. Метою забезпечення соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас на державному, регіональному та місцевому рівнях доцільно сформувати певне інституційне та матеріальне забезпечення, зокрема створити: мережу навчально-консультативних пунктів, бізнес - центрів та технопарків на базі військових містечок, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України та інших військових формувань; центр перекваліфікації та центр професійної підготовки; підприємства, установи та організації на базі вивільнюваних військових містечок; медико-психологічні реабілітаційні центри для військовослужбовців звільнених у запас; соціальний відділ, який буде займатися соціальною адаптацією та працевлаштуванням військовослужбовцями, звільненими у запас; забезпечення соціального захисту та нормативно-правовою базою проведення програм соціальної адаптації та працевлаштуванням.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому що основні заходи дисертації доведені до рівня конкретних методичних розробок та практичних рекомендацій упровадження, яких забезпечить конкурентоспроможність військовослужбовців на ринку праці, та збільшить їх працевлаштування, що знизить процент безробітних військовослужбовців звільнених у запас на ринку праці.

Особистий внесок здобувача Усі наукові положення, висновки та рекомендації здобувачем були отримані самостійно і знайшли відеозображення автором в його працях. З робіт опублікованих в співавторстві у дисертації використані лише матеріали, які отримані особисто автором.

1. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні підходи щодо дослідження конкурентоспроможності робочої сили на сучасному ринку праці” досліджено що ринок праці є ринок праці є важливим економічним механізмом, який регулює та забезпечує працевлаштування і конкурентоспроможність робочої сили, а також встановлює, регулює і контролює справедливі відносини між роботодавцями та працівниками. Конкурентоспроможність в сучасних ринкових умовах господарювання та відкритості глобалізованого світового простору є основною сукупною характеристикою товарів та послуг, що роблять ту чи іншу сферу діяльності успішною та прибутковою. Водночас без наявності на фірмі, в організації, державі в цілому високо компетентного трудового потенціалу усі спроби через потужні фінансові потоки, використання новітніх технологій, обладнання тощо створити конкурентоспроможний продукт практично неможливо, саме тому роботодавці висувають надзвичайно високі вимоги до якості робочої сили. В умовах ринкової економіки, якій властива конкурентна боротьба та всеохопна глобалізація економічного розвитку, зростає потреба ефективного використання робочої сили для забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Останні тенденції, що відбуваються у політичній та економічній сферах України, прискорюють процес активізації пошуку внутрішніх джерел інноваційного розвитку у соціальній сфері країни. За таких умов необхідним стає формування конкурентоспроможного ринку праці у державі, впровадження якого можливе за умови створення нової гуманістичної моделі розвитку економіки. Реалізація поставленої мети буде забезпечена, передусім, за рахунок зростання ролі персоналу у підвищенні конкурентоспроможності підприємств. На сучасному етапі розвитку економіки трудові відносини почали розвиватися на конкурентній основі, у зв'язку з чим учасникам на ринку праці необхідно володіти певними конкурентними перевагами. У зв'язку з цим, актуальними є дослідження, пов'язані з пошуком стратегічних та оптимізаційних напрямів розвитку ринку праці і формування ефективного механізму підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств. Формування основних концептуальних підходів до конкурентоспроможності робочої сили, заслуговує особливої уваги науковців та дослідників. Поняття конкурентоспроможності робочої сили є досить новим для України у сфері наукових досліджень та напрямом практичної діяльності підприємств. Оскільки категорія “конкурентоспроможності робочої сили” на ринку праці увійшла у науковий світ відносно недавно та є недостатньо висвітленою, її термінологічне визначення ще й досі потребує подальшого дослідження. Вагомим імпульсом у появі та еволюції нових поглядів на робочу силу стали праці закордонних та вітчизняних вчених-науковців. Значна їх увага, присвячена використанню робочої сили на ринку праці, сприяла формуванню наукової точки зору щодо актуальності проблем, пов'язаних із оцінкою конкурентоспроможності персоналу, можливістю його конкурувати у сфері соціально-економічних відносин. При цьому, у сукупності наукових підходів, переважають праці, присвячені проблемам становлення ринку праці та розроблення системи заходів, спрямованих на виявлення додаткових джерел підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на підприємствах. Критичне вивчення наукових джерел дозволяє зробити висновок про наявність відмітних рис еволюційних етапів розвитку тлумачень поняття “конкурентоспроможність робочої сили” (табл. 1).

Таблиця 1. Еволюція визначення терміну “конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці”

Таким чином, конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці - це сукупність особистих та професійних навичок працівника (вік, освіта, професійні знання, працездатність, творчість та ін.) , які сприяють працевлаштуванню на ринку праці. При вивчені конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці доцільно звернути увагу на конкурентоспроможність військовослужбовців звільнених у запас. Актуалізація цього питання обумовлена суттєвим збільшенням на ринку праці кількості військовослужбовців звільнених у запас - з декількох тисяч до десятків тисяч осіб. Конкурентоспроможність військовослужбовців звільнених у запас можливо розділити на дві групи, на конкурентоспроможність між військовослужбовцями та конкурентоспроможність між цивільними працівниками (Рис. 1). Також слід розмарювати конкурентоспроможність військовослужбовців як інструмент їх працездатності на ринку праці України, яка залежить від їх особистих якостей та потенціалу., якій на їх працевлаштування на ринку праці України і на конкурентоспроможність на ринку праці України. Військова служба має свою специфічну форму та має свої специфічні аспекти праці, яких не має в інших виробництвах та організаціях, таких як висока дисциплінованість, вміння проявляти ініціативність, висока професійність, вміння зберігати таємницю, висока працездатність, постійна самоосвіта. Зазначені особливості безумовно визначають рівень конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців звільнених у запас . Але серед військових професій є професії які потребують часткового перенавчання, а є такі що вимагають кардинальної перепідготовки для виходу на ринок праці. І для того щоб встановити баланс необхідно створити відділи (центри) окремо для військовослужбовців, де вони можуть здобути професійну допомогу для успішного працевлаштування, та пройти перенавчання на іншу професію, або перекваліфікацію своєї професії на цивільну.

Рис. 1. Схема “Конкурентоспроможності військовослужбовців звільнених у запас"

Також потрібно проводити психологічну роботу з військовослужбовцями, які вийшли у запас, так опитування, яке ми проводили показало, що 30 відсотків військовослужбовців потребують психологічної допомоги при працевлаштуванні, та 43 відсотка не потребують психологічної допомоги і 22 відсоткам трудно відповісти на дане питання. При сукупності питання конкурентоспроможності військовослужбовців і цивільними працівниками ми бачимо, що система працевлаштування потребує удосконалення. Та поняття конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців і цивільних працівників не має суттєвих відмінностей. Таким чином, можна зробити висновок, що термін “конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці” еволюціював у напрямі розширення сутності та складових. Та що цей термін набирав більше точне значення, як науковий термін, який показує характеристики, якими довжин обладати працівник для того, щоб конкурувати та бути запотребованим на ринку праці. Характеристиками які розкривають його кваліфікацію та рівень професійних здібностей, які він може реалізувати на ринку праці. Таким чином можна зробити висновок, що поняття “конкурентоспроможності робочої сили” має різноманітні формулювання, які дозволяють боліє точніше побачити значення цього терміну.

Військова служба це державна служба яка несе воєнний захист, оборону та безпеку держави від зовнішніх та внутрішніх ворогів, яку забезпечують Збройні Сили України, Національна гвардія України, Служба безпеки України, Державне Бюро розслідувань України, правоохоронні органи України, прокуратура України та інші воєнні і правоохоронні структури. Військова служба це захист незалежності і територіальної цілісності держави, а також допомога іншим державам захистити свою незалежність, цілісність та демократію в державі. Структуру Збройних Сил України, яка є складною системою і включає в себе різноманітні військові сили та підрозділи як показано на рис. 2.

Рис. 2. Схематична структура і цілі Збройних Сил України

Для ефективного забезпечення адаптації військовослужбовців на ринку праці доцільною є розробка Державної цільової програми соціальної адаптації. Вона має передбачити, перш за все, розробку теоретичних і правових основ її функціювання, а також дати відповіді на нинішні виклики та загрози, спланувати необхідні організаційні заходи. Розв'язанню проблем сприяло створення робочої групи по опрацюванню пропозицій. Також слід посилити складову соціальної адаптації та розвивати набутий досвід.

У другому розділі проведено “Соціально-економічний аналіз передумов забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців звільнених у запас” дослідження сучасних тенденцій розвитку ринку праці в Україні в контексті окремих соціальних груп. Доведено, що гідна праця є передумовою для формування справедливих, рівних і вільних можливостей для всіх категорій робочої сили, що допомагає їм самоствердитися і самореалізуватися на ринку праці, та нових рівноправних стосунків між роботодавцями і трудящими. І позитивно впливає на працездатність і конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці. Тема справедливих трудових відносин досить є актуальною проблематикою й у сучасних умовах, яка досліджується та модернізується. Постійні пошуки справедливих відносин праці привели сучасних вчених до поняття гідна праця. Уперше поняття гідної праці було введено у доповіді Х.А. Сомавіа «Гідна праця» (1999) і визначалося як праця, під час якої права трудящих захищені, яка приносить адекватний дохід і забезпечує соціальну захищеність. Вона також передбачає достатню працю у тому сенсі, що кожний індивід має повний і вільний доступ до можливостей заробляти й отримувати дохід. До того ж, дотримання принципів гідної праці означає нові перспективи з точки зору економічного та соціального розвитку, нові можливості, коли зайнятість, дохід і соціальна захищеність можуть бути досягнуті без компромісу між правами трудящих і соціальними стандартами». Концепцію гідної праці спрямовано, насамперед, на забезпечення усіх належною роботою, розвиток соціального діалогу, соціальний захист і створення робочих місць, а також дотримання міжнародних трудових стандартів, що забезпечать досягнення основної мети - поліпшення життя людини та збереження її гідності. Основними цінностями, що формують основу концепції гідної праці, є свобода, рівноправність, гарантії захисту, а також безпека та гідність людини. Вважаємо, що у контексті сучасної економічної теорії праці гідну працю доцільно досліджувати серед визначальних чинників, що впливають на конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці (рис. 3).

Рис. 3. Гідна праця як визначник конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці

Поширенню гідної праці для представників різних груп носіїв робочої сили сприяє практична імплементація Програм гідної праці на різних рівнях управління. Програма гідної праці МОП, спрямована на забезпечення гідної роботи, є програмою розвитку із загальним рівноправним залученням, що базується на правах і реальній економіці. Зазначена програма визначає підходи МОП до всіх працівників, враховуючи й тих, хто має інвалідність. Вона базується на відсутності дискримінації та на розширенні можливостей працевлаштування і підприємництва, а також доступу до професійного навчання. Так завдяки проектам “НАТО -- УКРАЇНА” та “УКРАЇНА -- НОРВЕГІЯ” більше кілька тисяч військовослужбовців звільнених у запас пройшли перенавчання в ВУЗах України та здобули цивільну професію з подальшим працевлаштуванням. Гідна праця також передбачає розширення соціального захисту, підтримку тим, хто не має змоги працювати, сприяє початку роботи або поверненню до неї для тих, хто має такі можливості. Фундаментальними елементами в цьому є право на об'єднання, висловлення думки та діалог. Таким чином ми можемо казати, що основним пріоритетом гідної праці є економічно-соціальний захист і соціальна безпека населення, що приводить нас до думки, що гідна праця - це справедливі трудові відносини між роботодавцями і працівниками та належний соціально- економічний захист і соціальна безпека населення. Таким чином, умови гідної праці є чинником, що створює передумови для справедливого та рівного працевлаштування, є джерелом справедливих трудових відносин між роботодавцями та трудящими. Також гідна праця виступає як позитивний чинник впливу на конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці і допомагає реалізувати себе в пошуках роботи та працевлаштуватися згідно своєї освіти, продуктивно працювати і отримувати гідну заробітну плату (рис. 3). Поширення гідної праці на ринку праці України, через декілька років принесе позитивні результати, які добре вплинуть на економіку України, тобто це змінить соціальну політику України, дозволить відкрити нові робочі місця, надасть нові соціальні гарантії, покращить соціальний захист та безпеку населення, підвищить матеріальне становище населення, підвищить продуктивність та зменшить міграцію і еміграцію населення України. Також поширюючи гідну працю встановляться нові, рівноправні стосунки між роботодавцями та трудящими, підвищиться конкурентоспроможність населення на ринку праці.

Рис. 4. Напрями взаємовпливу умов гідної праці та конкурентоспроможності робочої сили

Комплексний аналіз тенденцій та проблем виходу на ринок праці військовослужбовців звільнених у запас показав що в Україні функції працевлаштування населення, яке потребує допомоги в пошуку роботи та підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці покладено на Державну службу зайнятості, аналогічні функції виконують також кадрові агенції (на комерційній основі), крім того, до сприяння працевлаштуванню окремих соціальних категорій громадян активно долучаються громадські організації, профспілки та інші установи. Державна служба зайнятості в Україні має централізовану структуру. Аналогічні підходи використовують і інші країни, зокрема, Норвегія та США. У той же час, структура Міністерства праці США відрізняється від структури Міністерства праці та соціальних справ Норвегії й Державної служби зайнятості України розмежуванням повноважень між центром і штатами, причому багато важливих питань часто вирішуються на рівні окремих штатів, а в Норвегії та на Україні служба зайнятості розподілена на територіальні органи, що розташовані по всім обласним, міським та районним центрам. Однак, більшість питань вирішуються за допомогою центральних органів служби зайнятості. Тому Державній службі зайнятості треба більше повноваження передати в обласні, міські та районі служби зайнятості, так як це допоможе працевлаштуванню безробітних та скоротить безробіття на ринку праці України. Варто зауважити, що Норвегія та Сполучені Штати Америки завдяки своїй системі соціального захисту і працевлаштування населення займають перші місця в світі за показниками соціально-економічного розвитку, а порівняння, цих систем допоможе удосконалити систему соціального захисту і працевлаштування в Україні . З урахуванням успішного зарубіжного досвіду та наукових робіт українських вчених в Україні треба створити соціальний відділ для працевлаштування військовослужбовців звільнених у запас при Державній службі зайнятості, щоб успішно працювати над працевлаштуванням звільнених військовослужбовців: пройти адаптацію до цивільного життя, сприяти працевлаштуванню та перенавчанню з військової на цивільну професію з подальшим працевлаштуванням. Функції і повноваження цього відділу мають бути розширені та уточнені, що дозволить їм надавати більш якісні соціальні послуги військовослужбовцям, звільненим у запас. Вважаємо, що зазначеним відділам враховуючи засоби гідної праці необхідно сконцентрувати свою роботу на таких напрямках : адаптація військовослужбовців, звільнених в запас до цивільного життя та виходу на ринок праці; навчання та перенавчання військовослужбовців цивільній професії; надання юридичних консультацій та послуг з питань працевлаштування; допомога у відкритті власного бізнесу; сприяння підбору підходящої роботи для військовослужбовців звільнених у запас та їх працевлаштуванню. З метою виявлення проблем працевлаштування після звільнення в запас та розробки заходів, що сприятимуть швидкому виходу на ринок праці за допомогою розробленої анкети проведено опитування військовослужбовців, які нещодавно звільнені в запас, або будуть звільнені найближчим часом (опитуванням охоплено 100 респондентів). Актуальність проблем працевлаштування військовослужбовців, звільнених в запас підтверджується тим, що у ході опитування 65% респондентів зазначили, що за ними не залишилось робоче місце, на якому вони працювали до служби в збройних силах; тільки 15% респондентів впевнені, що за ними залишилось робоче місце і 15% респондентів відповіли, що у них не має повних гарантій того, що за ними залишилось робоче місце (рис. 5).

Рис. 5. Соціологічна оцінка військовослужбовцями гарантій отримання робочого місця після звільнення у запас, % від загальної кількості респондентів

При цьому, на питання чи планують вони повернутися на старе місто роботи після звільнення з військової служби тільки 24% респондентів відповіли «ТАК», 28% респондентів відповіли, що не планують повертатися на своє робоче місце. Більшість респондентів, які не відповіли на це питання однозначно, у коментарях зазначали, що скоріше за все не повернуться назад на старе робоче місце. Отже, нагальною є проблема працевлаштування військовослужбовців, звільнених у запас, зокрема через підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Це підтверджується розумінням представників даної категорії учасників ринку праці того, що наразі існують певні ризики щодо їх працевлаштування.

У ході анкетування було оцінено рівень інформованості військовослужбовців про те, які вони мають гарантії соціального захисту і працевлаштування (табл. 2).

Таблиця 2. Інформованість респондентів щодо передбачених для військовослужбовців, звільнених у запас гарантій соціального захисту і працевлаштування [58]

Узагальнення відповідей респондентів, представлених у табл. 1 свідчить про те, що доволі значна частина військовослужбовців, які звільняються в запас (близька 50% респондентів) необізнані в повній мірі про те, які права та гарантії мають щодо працевлаштування та отримання освіти. Отже, важливого значення для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених в запас має просвітницька та інформаційна робота, яка може проводитися ще під час проходження ними служби з метою скорочення часу їх адаптації до життя поза межами військової служби. Для того, щоб військовослужбовці знали свої гарантії щодо працевлаштування та соціального захисту після звільнення зі Збройних Сил України, необхідно проводити командирам з виховання особового складу бесіди та дискусії з військовослужбовцями, на яких обговорювати зазначені питання та перспективи вибору ними нової сфери зайнятості.

У відповідь на питання щодо видів соціальних послуг, які є для них найбільш привабливими щодо прискорення адаптованості до цивільного життя та працевлаштування найбільша кількість респондентів (24%) висловилися про безкоштовне перенавчання та навчання, 20% - про допомогу в організації власного бізнесу, по 18 % - про професійно-інформаційні послуги та фінансову підтримку власного бізнес-проекту (рис. 6).

Рис. 6. Соціальні послуги та гарантії, що найбільш затребувані військовослужбовцями, які звільняються в запас, % від загальної кількості респондентів

Оцінюючи ефективність діяльності установ, які надають військовослужбовцям, звільненим в запас та перспективи їх реформування тільки 6% респондентів відповіли, що чинна державна система працевлаштування, адаптації та соціального захисту є достатньо ефективною; 25% респондентів зазначили, що більшість функцій виконується не державними організаціями; 52% респондентів відповіли, що є потреба створення додаткових незалежних центрів зайнятості, організацій які будуть виконувати зазначені функції; 11% респондентів зазначили, що функції працевлаштування державними установами виконуються не в повної міри (рис. 7).

Рис. 7. Оцінка респондентами ефективності діяльності установ, які надають військовослужбовцям, звільненим в запас послуги щодо працевлаштування, % від загальної кількості респондентів

Отже, як видно з рис. 3 більше 50% респондентів висловилися, що є потреба створення нових структур та покращення функцій працевлаштування та соціального захисту. Для покращення функцій працевлаштування та соціального захисту необхідно реалізувати такі напрями: додаткове фінансування; спільна робота з навчальними закладами та роботодавцями; нові підходи до працевлаштування військовослужбовців, звільнених у запас, надавати безкоштовні юридичні послуги військовослужбовцям звільнених у запас. З метою розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас в анкета, з використанням якої проводилося опитування військовослужбовців було передбачено блок питань, що стосуються зазначеного аспекту. На думку більшості респондентів (67%) на даний момент не існує суттєвих обмежень конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у запас порівняно з іншими категоріями громадян, які формують пропозицію на ринку праці. Вважаємо, що частково такі відповіді обумовлені тим, що на момент участі у опитуванні ці респонденти не робили спроб виходу на ринок праці та не мають повного уявлення щодо власної конкурентоспроможності на ринку праці. Ті респонденти (33%), які визнають, що військовослужбовці, звільнені у запас є неконкурентоспроможними на ринку праці серед основних причин цього називають такі: брак інформації з джерел влади та організацій, які займаються працевлаштуванням; не достатньо робочих місць; побутові умови; інвалідність, отримана при проходженні служби; відношення до військовослужбовців роботодавців; не достатня освіта або її відсутність. Потрібно відновити соціальну систему соціального захисту населення, тобто зробити систему соціального захисту населення таким чином, щоб кожен хто потребує допомогу міг отримати необхідну допомогу, а не попасти під контроль соціальної системи. Для цього необхідно налагодити роботу державних та приватних здравниць, медичного обслуговування, дитячих таборів відпочинку, також необхідно відкрити та підтримувати роботу середньо-професійних училищ, технікумів і ВУЗов та ін.. Люба соціальна система не може бути доскональною, але прагнення удосконалити та зробити соціальну систему краще приводить до змін які покращують роботу соціальних систем. Виходячи з цього, можна відзначити, що для підвищення конкурентоспроможності військовослужбовців звільнених у запас, на ринку праці важливе значення має навчання і перенавчання цивільної професії, соціально-психологічна адаптація та ін. Соціологічна оцінка чинників та передумов конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас що конкурентоспроможність це сукупність професійних навичок робочої сили, які сприяють на працездатність робочої сили на ринку праці. Проводячи соціологічне анкетування серед військовослужбовців (100 чол.) можна побачити, що

43% військовослужбовців це працівник професійних категорій слюсаря, токаря, трактористи, комбайнери та ін.;

18% військовослужбовців це фахівці журналісти, учителя, медики, юристи та ін.;

10% військовослужбовців це керівники начальники відділів, начальники цехів, , начальники підрозділів;

10% військовослужбовців це підприємців;

12% військовослужбовців це безробітні;

6% військовослужбовців це студенти;

8% військовослужбовців віднесли себе іншим категорії (Рис. 8).

Як бачимо що почті половина військовослужбовців це прости робітники, люді які звільнившись в запас будуть працювати в сфері послуг, 20% військовослужбовців це керівники і підприємці, 26% військовослужбовців звільнившись в запас це потенціальні безробітні, так як до служби в армії були безробітними та студентами. Також треба брати до уваги що не за кожним робітником та керівником залишилось робоче місце, так як на питання залишилось за ними робоче місце 65% відповіли, що не залишилось, та 28% відповіли що не планують повертатись на старе місце роботи, таким чином 83% військовослужбовців це потенційні безробітні (Рис. 8). Таким чином ми бачимо що після служби в армії більшість військовослужбовців будуть нуждатися в працевлаштуванні.

Рисунок 8. Інформація респондентів о видах економічної діяльності та категорій до котрих вони відносились до проходження служби

Рисунок 9. Інформація респондентів о їх працевлаштуванні після звільнення зі Збройних Сил України.

Рисунок 10. Інформація респондентів о їх віку

Також при розроблені програми по працевлаштуванню, треба брати до уваги вік військовослужбовців. Так як при найму на роботу роботодавець звертає увагу на вік працівника якого він приймає. А так як більшість респондентів це військовослужбовці віком 18 -- 25 років (37%) (рис. 10), то треба брати до уваги що у них не має трудового опиту, який їм потрібен для працевлаштування, а у деяких немає професійної освіти 19% (Рис. 11), також треба брати до уваги що біля 30% респондентів це військовослужбовці віком від 36 і вище (29%) (рис. 11), що ставить їх в рамки, так як це вік при котрому працівнику важко знайти роботу при тому що він має опит роботи, так як для роботодавця цей вік дуже старий і він хоче взяти на роботу молодих та перспективних людей, також треба брати до рахунку, що цей віковий категорії дуже складно буде навчатися іншої професії, тобто для цей вікової категорії треба зробити окремі курси перенавчання та навчання професії.

Рисунок 11. Інформація респондентів о їх освіті

При опитуванні 19% респондентів проінформували що мають середню освіту (Рис. 11), тобто для таких військовослужбовців після звільнення з армії треба передбачити безкоштовне навчання будь якої цивільної професії з урахуванням їх подальшого працевлаштування. Також треба взяти до уваги що більшість військовослужбовців з середньо -- технічною і вищою освітою, мають військову середньо -- технічну та вищу освіту, тобто для таких військовослужбовців треба відкривати курси перенавчання на цивільну професію з подальшим їх працевлаштуванням. При цьому при перенавчанні та навчанні треба працевлаштувати на не повний день зайнятості військовослужбовців звільнених у запас які будуть навчатись на курсах перекваліфікації та вивчатись професії (якщо її немає).

Рисунок 12. Інформація респондентів о їх статі

Досліджено сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні в контексті окремих соціальних груп. Приведена таблиця офіційної зайнятості та тіньових трудової зайнятості і показані негативні наслідки тіньових трудових відносин та позитивні сторони офіційної зайнятості. Досліджено умови гідної праці як ключ на ринку праці, який відчиняє двері для справедливих рівних і вільних демократичних можливостей для всіх категорій населення. Які сприяють працевлаштуванню на ринку праці та розширюють можливості кожної людини, та допомагають їй показати свої творчі та трудові навички. Та сприяють позитивно на конкурентоспроможність на ринку праці, та дають можливість кожної людині самореалізуватися та підняти свій рівень працездатності на ринку праці, умови гідної праці є позитивний шлях справедливих і рівноправних трудових відносин між роботодавцями та працівниками. Проведено комплексний аналіз тенденцій та проблем виходу на ринок праці військовослужбовців, звільнених у запас. Проаналізовано анкетування яке проведено серед військовослужбовців, та виявлено що одним з важливих напрямів забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас є розробка програми соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей. Доведено про необхідність створення відділу соціального захисту та працевлаштування військовослужбовців при Державної службі зайнятості. Проведене дослідження досвіду роботи із зазначеною категорією щодо їх виходу на ринок праці державних установ в Україні та за кордоном, а також результати проведеного опитування військовослужбовців дозволяють зробити висновок, що підвищення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених в запас потребує модернізації технологій роботи державних установ щодо працевлаштування досліджуваної категорії громадян, пошуку джерел додаткового фінансування, адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, надання їм безкоштовних юридичних послуг з питань зайнятості та працевлаштування, активної співпраці служби зайнятості з навчальними закладами, роботодавцями та іншими суб'єктами ринку праці тощо. Перспективи подальших досліджень в межах даної проблематики мають полягати у розробці ефективних механізмів взаємодії всіх агентів ринку праці щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених в запас, мотивації їх активної поведінки на ринку праці та працевлаштування на робочі місця, що відповідають критеріям гідної праці. Проведено соціологічна оцінка чинників та передумов конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас. Соціальний захист військовослужбовців визначений як діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Доведено про необхідність створення та реалізації програми соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей, яка включає: проведення семінарів по перепідготовки та підвищенню кваліфікації; проведення юридичних консультації; проведення семінарів по успішному працевлаштуванню; проведення семінарів по соціальної і психологічної адаптації; проведення навчання та перенавчання цивільним професіям та ін.. Доведено доцільність на державному рівні фінансування програм соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей, а також залучення до реалізації цих програм громадських організацій і профспілок. Доведено о необхідності створення правової бази програми соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей.

У третьому розділі “Пріоритетні напрямки конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців звільнених у запас” досліджено концептуальні засади забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас. В умовах вільного ринку праці для забезпечення конкурентоспроможності необхідні рівні умови працевлаштування. Тобто щоб кожен мав рівні умови працевлаштування на працю не завісимо від його віку, полу, свита шкіри, національності, етнічних, релігійних поглядів та інше. Для підвищення конкурентоспроможності військовослужбовців звільнених у запас залежить від їх соціального захисту. Соціальний захист військовослужбовців звільнених у запас здійснюється на підставі постанов і актів Кабінету Міністрів та Верховної Ради, але у деяких постанов і актів вже закінчився строк дії. Таким чином для підвищення конкурентоспроможності військовослужбовців звільнених у запас необхідно розробити та запровадити “Закон соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас та їх сімей”. Розробка та запровадження до життя “Закону соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей” надасть можливість на правових підставах відкрити відділи для соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас в Міністерстві соціального захисту населення України, в Державної служби зайнятості України, в громадських організаціях і профспілках, та розробити програми соціального захисту звільнених військовослужбовців, які будуть сприяти продуктивної роботи відділів соціального захисту. Трудовий потенціал це професійні характеристики і здібності робочої сили, які сприяють на конкурентоспроможність на ринку праці. Так, за результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності в Україні кількість зайнятого населення віком 15-70 років у І кварталі 2018 р. становила 16,0 млн. осіб, а кількість безробітних відповідного віку - 1,7 млн. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років порівняно з відповідними даними попереднього року збільшився на 0,7 в.п. та склав 55,9%, а серед населення працездатного віку - на 1,4 в.п. та 64,7% відповідно. Рівень безробіття серед економічно активного населення віком 15-70 років у I кварталі 2018р. порівняно з І кварталом 2017р. зменшився на 0,4 в.п. та становив 9,7%, а серед населення працездатного віку - на 0,5 в.п. та 10,0% відповідно. Позитивний опит працевлаштування в зарубіжних країнах дозволить Державної службі України удосконалити систему працевлаштування, та підвищить рівень своєї праці. Для перейняття позитивного опиту Державної служби України потрібно проводити семінари для працівників центрів зайнятості на які запрошувати спеціалістів із зарубіжних країн, які на цих семінарах розповіли о системах та особливостях роботи допомоги по пошуку роботи в їх країнах Також для обмінна опитом та для підвищення кваліфікації потрібно обмінюватися спеціалістами, тобто прикрашати спеціалістів по працевлаштуванню із зарубіжжя та відправляти своїх спеціалістів за границю. Таким чином розробка правової бази, тобто розробка та запровадження Закону соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей, дасть підґрунтя для відкриття відділів соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас і їх сімей при Міністерстві соціальної політики України, Державної служби України, в громадських організаціях та профспілках, а також дасть підґрунтя для створення програм соціального захисту військовослужбовців звільнених у запас. Необхідно при Міністерстві соціальної політики України, відкрити відділ , “Відділ соціального захисту військовослужбовців, звільнених у запас і їх сімей” який буде нести соціальний захист військовослужбовців, та надати цьому відділу такі функції: надавати правову-юридичну допомогу (безкоштовно); здійснювати соціальний захист звільнених військовослужбовців та їх сімей; здійснювати оздоровчі комплекси (надання путівок в санаторії та в дома відпочинку, надавати фінансову допомогу для медичних послуг та купівлі коштовних ліків і т.д.); надавати допомогу в отриманні житла та ін. Таким чином на Україні треба допомагати розвивати сферу послуг та надавати пільги підприємцям, які працюють в сфері послуг. А також відкривати та надавати пільги підприємствам, які виготовляють продукцію. По перше це дасть нові робочі місця, по друге це допоможе суспільству отримувати більше податків, по третє це вплине на позитивний розвиток економіки України. Необхідно підтримувати звільнених військовослужбовців які відкривають свою власну справу. Необхідно підтримувати військовослужбовців і звільнених військовослужбовців і допомагати їм здобувати освіту. Необхідно розробити програму працевлаштування звільнених військовослужбовців, в яку треба включити такі аспектні функції: навчання та перенавчання цивільної професії; правова юридична допомога; допомога в відкритті власного бізнесу; морально-психологічна підтримка; адаптація до цивільного життя та ін.

Висновки

Результатом дисертаційної роботи є обґрунтований аналіз конкурентоспроможності військовослужбовців звільнених у запас на ринку праці України. Котрий показав, що необхідно створити умови для покращення конкурентоспроможності звільнених військовослужбовців. Розкрито теоретичні підходи щодо дослідження конкурентоспроможності робочої сили на сучасному ринку праці. Та розглянуто ринок праці як важливий економічний механізм, який регулює та забезпечує працевлаштування і конкурентоспроможність робочої сили, а також встановлює, регулює і контролює справедливі відносини між роботодавцями та працівниками. Досліджено еволюцію терміну конкурентоспроможності робочої сили та показано як воно еволюційне змінювалось в процесі свого існування. Приведена таблиця еволюції поняття конкурентоспроможності робочої сили. Визначено особливості військової служби як особливого виду зайнятості, який несе воєнний захист, безпеку та оборону держави від зовнішніх та внутрішніх ворогів. Розглянуто методологічні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас. Яким є забезпечення соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас на державному, регіональному та місцевому рівнях доцільно сформувати певне інституційне та матеріальне забезпечення, зокрема створити: мережу навчально-консультативних пунктів, бізнес - центрів та технопарків на базі військових містечок, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України та інших військових формувань; центр перекваліфікації та центр професійної підготовки; підприємства, установи та організації на базі вивільнюваних військових містечок; медико-психологічні реабілітаційні центри для військовослужбовців звільнених в запас; соціальний відділ, який буде займатися соціальною адаптацією та працевлаштуванням військовослужбовцями, звільненими в запас; забезпечення соціального захисту та нормативно-правовою базою проведення програм соціальної адаптації та працевлаштуванням.

Досліджено сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні в контексті окремих соціальних груп. Приведена таблиця офіційної зайнятості та тіньових трудової зайнятості і показані негативні наслідки тіньових трудових відносин та позитивні сторони офіційної зайнятості. Досліджено умови гідної праці як ключ на ринку праці, який відчиняє двері для справедливих рівних і свободних можливостей для всіх категорій населення. Які сприяють працевлаштуванню на ринку праці та розширюють можливості кожної людини, та допомагають їй показати свої творчі та трудові навички. Та сприяють позитивно на конкурентоспроможність на ринку праці, та дають можливість кожної людині самореалізуватися та підняти свій рівень працездатності на ринку праці, умови гідної праці є позитивний шлях справедливих і рівноправних трудових відносин між роботодавцями та працівниками. Проведено комплексний аналіз тенденцій та проблем виходу на ринок праці військовослужбовців, звільнених у запас. Проаналізовано анкетування яке проведено серед військовослужбовців, та виявлено що одним з важливих напрямів забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених у запас є сучасна та гнучка політика щодо їх працевлаштування й адаптації до цивільного життя. Для цього необхідно створити відділ соціального захисту та працевлаштування військовослужбовців при Державної службі зайнятості. Проведене дослідження досвіду роботи із зазначеною категорією щодо їх виходу на ринок праці державних установ в Україні та за кордоном, а також результати проведеного опитування військовослужбовців дозволяють зробити висновок, що підвищення конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених в запас потребує модернізації технологій роботи державних установ щодо працевлаштування досліджуваної категорії громадян, пошуку джерел додаткового фінансування, адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, надання їм безкоштовних юридичних послуг з питань зайнятості та працевлаштування, активної співпраці служби зайнятості з навчальними закладами, роботодавцями та іншими суб'єктами ринку праці тощо. Перспективи подальших досліджень в межах даної проблематики мають полягати у розробці ефективних механізмів взаємодії всіх агентів ринку праці щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці військовослужбовців, звільнених в запас, мотивації їх активної поведінки на ринку праці та працевлаштування на робочі місця, що відповідають критеріям гідної праці. Проведено соціологічна оцінка чинників та передумов конкурентоспроможності на ринку праці України військовослужбовців, звільнених у запас. Соціальний захист військовослужбовців визначений як діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.