Актуальні завдання забезпечення фінансово-економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

ACTUAL TASKS OF ENSURING FINANCIAL AND ECONOMIC SECURITY OF THE STATE

злочин економічний міліція податковий

Мулявка Д.Г.,

кандидат юридичних наук, професор, завідувач кафедри оперативно-розшукової діяльності Університету державної фіскальної служби України

Самілик Г.М.,

кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України, професор кафедри оперативно-розшукової діяльності Університету державної фіскальної служби України

У статті проаналізована діяльність правоохоронних органів щодо боротьби з економічними злочинами в Україні і аргументовано доводиться їх неефективність, дублювання компетенцій. Обґрунтовується позиція щодо створення єдиного правоохоронного органу на базі податкової міліції з поетапною передачею всіх повноважень боротьби з економічними злочинами від інших правоохоронних структур.

Подальший економічний розвиток української держави неможливий без подолання корупції та здійснення рішучих кроків щодо безпосереднього захисту фінансово-економічних інтересів держави як від внутрішніх, так і від зовнішніх протиправних посягань. Очевидно, що високий рівень тінізації економіки засвідчує, по-перше, значну криміналізацію фінансово-економічних відносин в державі, а по-друге, відсутність ефективного адміністративно-правового механізму забезпечення нормального функціонування економіки України. Йдеться насамперед про недосконалу систему правоохоронних органів, завданням яких є запобігання, виявлення, розслідування і розкриття економічних злочинів.

Відсутність системного підходу до питань реформування правоохоронних органів призвело до того, що завдання боротьби з економічною злочинністю виявились розпорошеними серед низки правоохоронних відомств, яких сьогодні налічується шість, що не лише потягло за собою скорочення економічної злочинності, а навпаки суттєве її зростання в останні роки. Саме тому на порядку денному гостро постало питання створення в Україні єдиного правоохоронного органу з відповідними повноваженнями у сфері протидії та боротьби з фінансово-економічними правопорушеннями.

У дослідженні приводяться реальні статистичні дані зростання економічної злочинності і при цьому робиться висновок про загрозливу тенденцію не лише для економічної, а і національної безпеки української держави. Створена система правоохоронних органів виявилась не тільки вкрай неефективною, а і значною мірою корумпованою. Нереформованою залишається Служба безпеки України, на яку покладені невластиві для неї функції протидії корупції та організованій злочинності, що прямо суперечить стандартам НАТО, і це при тому, що є Державна фіскальна служба, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань, які безпосередньо наділені повноваженнями боротьби з економічними злочинами, корупцією та організованою злочинністю. Такий стан речей суперечить і Рекомендаціям Парламентської Асамблеї Ради Європи 1402 (1999), за якими вважається доцільним позбавити спецслужби прав проводити досудове розслідування злочинів, здійснювати арешти та затримання, а також обов'язків у сфері протидії організованій злочинності, за винятком дуже специфічних випадків, коли організована злочинність створює пряму загрозу демократичній державі.

Ключові слова: економічна злочинність, правоохоронні органи, податкова міліція, корупція, організована злочинність.

The article analyzes the activities of law enforcement agencies in combating economic crimes in Ukraine and substantiates their inefficiency and duplication of competencies. The position on the creation of a single law enforcement authority based on the tax police is substantiated, with a gradual transfer of all powers to combat economic crimes from other law enforcement agencies. Further economic development of the Ukrainian state is impossible without overcoming corruption and taking decisive steps to directly protect the financial and economic interests of the state from both internal and external unlawful encroachments. It is obvious that the high level of shadowing of the economy testifies, first, to a significant criminalization of financial and economic relations in the state, and secondly, to the absence of an effective administrative and legal mechanism for ensuring the normal functioning of the Ukrainian economy. Mainly, it is an imperfect law enforcement system whose task is to prevent, detect, investigate and solve economic crimes. The lack of a systematic approach to law enforcement reform has led to the challenge of combating economic crime among a number of law enforcement agencies, of which there are six today, which not only resulted in a reduction in economic crime, but on the contrary, a significant increase in economic crime years. That is why the issue of creating a single law enforcement agency with relevant powers in the sphere of counteraction and combating financial and economic offenses has been urgently on the agenda. The study provides real statistics on the growth rates of economic crime, and concludes that the threatening trend is not only for the economic but also national security of the Ukrainian state. The established law enforcement system has proven to be not only highly inefficient, but also largely corrupt. The Security Service of Ukraine remains unreformed, and its functions are counteracted to combat corruption and organized crime, which directly contradicts NATO standards and is because there are the State Fiscal Service, the National Police, the National Anti-Corruption Bureau and the State Bureau of Investigation, which are directly vested with the power to combat economic crime, corruption and organized crime. This situation is also contrary to Council of Europe Parliamentary Assembly Recommendation 1402 (1999), which considers it expedient to deprive special services of the right to conduct pre-trial investigations of crimes, to arrest and detain, as well as duties in the field of combating organized crime, except in cases where there is a very special nature of organized crime. Organized crime poses a direct threat to a democratic state.

Key words: economic crime, law enforcement, tax police, corruption, organized crime.

Сучасний етап розвитку української держави характеризується пошуком шляхів прискореного економічного розвитку, суттєвого підвищення рівня життя людей, подолання корупції, виходу із боргової залежності від зарубіжних інституцій. Зрозуміло, що розпочаті в країні реформи потребують більш активних, цілеспрямованих і професійних зусиль. При цьому важливо всіляко підтримувати і сприяти розвитку підприємницької діяльності, вдосконалювати правила ведення бізнесу до стану прозорості, простоти і зрозумілості їх для кожного підприємця чи іноземного інвестора.

Не менш важливо здійснити рішучі кроки щодо безпосереднього захисту фінансово-економічних інтересів держави як від внутрішніх, так і від зовнішніх проти правних посягань, що є суттєвою і необхідною умовою для виконання нею своїх зобов'язань. Очевидно, що високий рівень тінізації економіки (33% від офіційного ВПП) засвідчує, по-перше, значну криміналізацію фінансово-економічних відносин в державі, а по-друге, відсутність ефективного адміністративно-правового механізму забезпечення нормального функціонування економіки України. Йдеться насамперед про недосконалу систему правоохоронних органів, завданням яких є запобігання, виявлення, розслідування і розкриття економічних злочинів. Як справедливо наголошується в літературі, «одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є криміналізація суспільства: збільшення кількості економічних злочинів, широкомасштабний розвиток організованої злочинності, що веде до втрати державою своїх регулювальних, контрольних та інших соціально важливих функцій» [1, с. 200].

Сьогодні завдання по боротьбі з економічною злочинністю розпорошені серед низки правоохоронних відомств, тоді як міжнародний досвід і вітчизняна правоохоронна практика ставлять на порядок денний питання створення єдиного правоохоронного органу з відповідними повноваженнями у сфері протидії та боротьби з фінансово-економічними правопорушеннями. В рамках цього дослідження ми ставимо завдання проаналізувати окремі аспекти ефективності діяльності правоохоронних органів в Україні, які наділені повноваженнями боротьби з економічними злочинами, повноту та якість законодавчого врегулювання їхньої діяльності з метою формування власної позиції з даного питання і відповідних рекомендацій.

Слід зазначити, що в законодавстві відсутнє поняття «економічні злочини», а в літературі позиції авторів різняться. На нашу думку, критерієм віднесення злочинів до числа економічних є сфера господарської діяльності, яку і створюють економічні відносини, і на які посягає кожен економічний злочин. Не випадково законодавець передбачив спеціальний розділ VII у Кримінальному кодексі (далі КК), який отримав назву «Злочини у сфері господарської діяльності» [2, р. VII]. Саме в цьому розділі розміщені склади злочинів, які посягають на суспільні відносини у сфері господарської діяльності, що виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг [3, с. 201]. Разом з тим слід визнати, що кримінальна відповідальність за ряд злочинів, які також вчиняються у сфері господарської діяльності посадовими особами і спричиняють, відповідно, шкоду господарським відносинам, але розміщені в інших розділах Кримінального кодексу. До таких злочинів, які теж, на нашу думку, слід віднести до числа економічних, належать: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК); зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК); службове підроблення (ст. 366 КК); службова недбалість (ст. 367 КК); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК), за умови, що такі злочини відбуваються у сфері господарської діяльності. Схожої точки зору дотримується, наприклад, професор В.І. Антипов, який під економічною злочинністю розуміє сукупність (систему) злочинів, що вчиняються в сфері економічної діяльності, а також шахрайства і розкрадання шляхом привласнення і розтрати, пов'язаних з такою діяльністю [4, с. 116]. Аналізуючи особливості цієї групи злочинів, автор сформулював критерії, за наявності хоч б одного з яких злочин належить до числа економічних, а саме:

- вчиняються в процесі професійної діяльності;

- вчиняються в процесі і під прикриттям законної економічної діяльності (в тому числі підприємницької);

- вчиняються в процесі і під прикриттям фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування;

- вчиняються в сфері комп'ютерної інформації у зв'язку, під прикриттям або під час посягання на суб'єктів професійної, економічної діяльності, фінансової діяльності держави.

Таким чином, робить висновок автор, до економічних злочинів належать суспільно небезпечні корисливі діяння, що використовують легальні економічні інституції, тобто правила, форми, процедури, контрольні і санкційні механізми економічної діяльності в будь-яких її формах [4, с. 118].

Відповідно до ст.216 Кримінально-процесуального кодексу України [5] (далі КПК) досудове розслідування зазначених злочинів здійснюють слідчі органи Національної поліції, слідчі органів безпеки, слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчі органів Державного бюро розслідувань, детективи Національного антикорупційного бюро, слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби. Повноваження зазначених органів щодо боротьби з економічними злочинами закріплені, крім КПК та КУпАП, у спеціалізованих нормативних актах, а також визначаються Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», в якому, зокрема, передбачено обов'язок оперативно-розшукових підрозділів у межах своїх повноважень вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів [6, ст. 8]. Таким чином, на цей час боротьба зі злочинами економічного спрямування в Україні законом покладена на шість відомств. Здавалося б з такою армією правоохоронців у нас буде покінчено з економічною злочинністю, або ж її рівень буде зведений до мінімуму. Але відбувається все навпаки. Злочинність зростає паралельно збільшенню кількості правоохоронних структур. Підтвердженням тому є наступні статистичні дані. Так, у 2017, 2018 роках відбувалось суттєве збільшення зареєстрованих кримінальних проваджень за ст. 191 КК України привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальних проваджень за фактами використання бюджетних коштів, зловживань у сфері земельних правовідносин, приватизації та зовнішньоекономічної діяльності. Якщо в 2016 р. зафіксовано 9 787 кримінальних правопорушень за ст. 191 КК України, то у 2017 р. кількість таких зареєстрованих кримінальних правопорушень зросла майже на 10% до 10 756 випадків, а вже за перший квартал 2018 року зростання зареєстрованих кримінальних правопорушень становило 4 101. За аналогічний період 2017 року їх було зареєстровано 3 307, тобто зростання становить 24%.

У 2016 році на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності вчинено 2 129 злочинів, пов'язаних з незаконним використанням бюджетних коштів, а в 2017 році кількість таких випадків збільшилась на 43% до 3 049. У 2018 році негативна тенденція росту зареєстрованих злочинів цієї категорії продовжилась: за перший квартал 2018 року їх кількість становила 1 182, порівняно з 877 зареєстрованими випадками за перший квартал 2017 року, що свідчить про динаміку зростання зареєстрованих кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним використанням бюджетних коштів у 2018 році до 2017 року на 35% [7].

Лише за останні два роки від хабарництва та корупції постраждали 48% опитаних компаній, а кожний третій український респондент (33%) пригадав, що його організація отримувала пропозицію дати хабара. Такими виявилися нещодавно представлені компанією PwC результати опитування українських респондентів у рамках Всесвітнього дослідження економічних злочинів та шахрайства [8].

Приведені дані зростання економічної злочинності, на наш погляд, вочевидь засвідчують, що намітилась без перебільшення загрозлива тенденція не лише для економічної, а і національної безпеки держави. При цьому наявна система правоохоронних органів виявилась не тільки вкрай неефективною, а і значною мірою корумпованою, про що можна дізнатися із засобів масової інформації. Про це йдеться, наприклад, у статті «Секретна вседозволеність, або як реформувати Службу безпеки України». В ній, зокрема, зазначається: «Обіцяючи реформувати прогнилу та корумповану правоохоронну систему, постмайданна влада бралася за всі органи, крім найбільш безконтрольного і закритого Служби безпеки України, яка була й залишається недоторканною «священною коровою» з невластивими функціями, далекими від стандартів НАТО. Так відбувається тому, що завдання СБУ досі включають протидію корупції та організованій злочинності, а також контррозвідувальну діяльність у сфері економіки. Ці завдання рудименти минулого від КДБ, помилки та дублюючі гілки правоохоронної системи» [9].

Абсолютно вірно вказано на «дублюючі гілки правоохоронної системи», оскільки існує Державна фіскальна служба, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро і Державне бюро розслідувань, які безпосередньо наділені повноваженнями боротьби з економічними злочинами, корупцією і організованою злочинністю. Такий стан речей суперечить і Рекомендаціям Парламентської Асамблеї Ради Європи 1402 (1999), за якими вважається доцільним позбавити спецслужби прав проводити досудове розслідування злочинів, здійснювати арешти та затримання, а також обов'язків у сфері протидії організованій злочинності, за винятком дуже специфічних випадків, коли організована злочинність створює пряму загрозу демократичній державі, що пов'язано з наявністю ризику зловживання повноваженнями службами внутрішньої безпеки і, таким чином, ризику серйозного порушення прав людини. Подібна ситуація виникає, коли служби мають певні повноваження, такі як попереджувальні та примусові методи, які передбачають можливість використання сили і коли вони неналежним чином контролюються [10].

Зазначене в рекомендаціях стовідсотково відображає ситуацію в Україні. Залучення Служби безпеки до боротьби з економічними злочинами негативно впливає на економіку країни. Такого висновку дійшли аналітики Центру економічної стратегії. Для оцінки фактичних збитків від дій силових структур Центр скористався відкритими джерелами інформації та запитами у постраждалих підприємств. Аналітики ЦЕС також врахували показники інфляції та привели усі збитки до вартості гривні 2018 року. Таким чином, доведено, що середній розмір збитку від контактів СБУ на одне підприємство дорівнює 8,23 млн грн.[11].

Збереження абсурдної ситуації продовжилось і з прийняттям Рішення Ради національної безпеки і оборони від 3 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України», затверджену Указом Президента України, відповідно до якої за Службою безпеки збережені повноваження щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень [12].

Слід зазначити, що в рамках реформи силових відомств за стандартами НАТО Верховна Рада прийняла закон «Про національну безпеку України», яким СБУ позбавлена повноважень боротьби з економічними злочинами. Разом з тим викликає подив той факт, що безпосередньо в закон «Про Службу безпеки України» [13], який визначає завдання служби щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів у сфері економіки, зміни не вносилися. Це ж стосується і закону «Про організаційноправові основи боротьби з організованою злочинністю», що встановлює систему органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю [14]. Зокрема, залишаються чинними положення ст. 5 закону, відповідно до якої в структурі Служби безпеки функціонують спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, а інші підрозділи цієї ж служби беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю. Боротьбою з організованою злочинністю за цим законом беруть також органи Національної поліції, органи прокуратури, органи фіскальної служби, Державної прикордонної служби та фінансового контролю, органи та установи виконання покарань, слідчі ізолятори, розвідувальний орган Міністерства оборони, Національне антикорупційне бюро.

Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю, відповідно до ст. 6 закону, є виявлення, розкриття, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками злочинних угрупувань, притягнення винних до відповідальності. Оскільки під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угрупувань (ст. 1 закону), в яку не просто вірогідно, а насамперед входять економічні злочини, то фактично на всі зазначені державні органи покладені завдання боротьби з економічною злочинністю, причому найбільше повноважень закріплено саме за Службою безпеки. Виникає запитання, яким же законом тепер будуть керуватися правоохоронці цього відомства? За такої колізії навряд чи щось зміниться на краще, а то і навпаки з'являється більше можливостей для зловживань, адже вони і так існують. Йдеться про положення ст. 216 КПК, яка до підслідності СБУ відносить досудове розслідування справ, пов'язаних з контрабандою, що належить до числа економічних правопорушень. Але одночасно в цій же статті є положення, відповідно до якого СБУ може відкривати кримінальні провадження і розслідувати економічні злочини, підслідні іншим правоохоронним органам. Це випадки, коли злочин вчинено особою, щодо якої СБУ вже веде слідство, чи вчинено іншою особою, але пов'язано зі злочинами, що розслідуються цією службою. Виняток передбачений лише відносно злочинів, підслідних НАБУ.

Дублювання повноважень стосовно відкриття кримінальних проваджень з приводу вчинення економічних злочинів КПК у тій же статті 216 передбачає і для інших зазначених вище правоохоронних органів. Так, якщо під час розслідування злочинів слідчими підрозділами податкової міліції, віднесених до їх компетенції, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192 (Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), 199 (Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) і ряд інших злочинів, передбачених КК, і боротьба з якими покладена на органи Національної поліції, якщо вони вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Крім того, в п. 9 ст. 216 КПК закріплене положення, відповідно до якого у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) і 209-1 (умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму) Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого належить суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, крім випадків, коли ці злочини віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Навіть більше, п. 10 зазначеної статті КПК передбачені випадки, коли прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою має право взагалі визначити підслідність того чи іншого злочину.

Вищесказане вочевидь засвідчує ту ситуацію, що наявність в Україні багаточисельних правоохоронних відомств за відсутності чіткого розмежування їх повноважень, дублювання передбачених законами завдань та інших недоліків у законодавстві призвело до «роздування» штатів правоохоронців і одночасно до вкрай низької ефективності їх роботи. Про це може свідчити, наприклад, таке порівняння. Велика Британія на 65 млн. населення має лише 11 тисяч співробітників органів безпеки (включно з внутрішньою і зовнішньою розвідкою), у нашій же Службі безпеки працює 31 тисяча осіб на майже у два рази менше населення країни [15].

Лише зазначені обставини, що склались у правоохоронній системі України, дають вагомі підстави для кардинальних змін і реального, а не бутафорного, реформування правоохоронних відомств, створення нового і єдиного органу з повноваженнями боротьби з економічними злочинами.

Реальні кроки щодо створення єдиного правоохоронного органу, наділеного повноваженнями боротьби з економічними злочинами, були зроблені у 2017 році, коли уряд схвалив відповідний законопроект про Службу фінансових розслідувань. Крім завдань щодо виявлення, припинення, розкриття та досудового розслідування злочинів, законопроект передбачає ведення аналітичної роботи, на основі якої повинна здійснюватися ефективна превенція економічних злочинів. Не дивлячись на те, що документ підтримали бізнес-асоціації, експерти та іноземні партнери, що створення служби було передбачено коаліційною угодою та планом дій уряду і за наявності зобов'язань України в рамках Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, при тому, що Міністерство фінансів досягло згоди щодо проведення навчань для нових працівників СФР фахівцями з США та Італії, а законопроект був визначений Президентом і Прем'єр-Міністром як пріоритетний, фінальної стадії не відбулося [16].

На початку 2018 р. на засіданні уряду Володимир Гройсман нагадав про необхідність передачі повноважень щодо перевірки бізнесу в інтелектуальну Службу фінансових розслідувань. «Нам потрібно ліквідувати, я підкреслюю, повноваження Служби безпеки України, Національної поліції, податкової міліції, прокуратури у сфері підприємництва і бізнесу. Треба, щоб ці органи не мали права приходити до підприємців і їх перевіряти» [17].

Водночас голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зареєструвала в парламенті законопроект за №8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України». Законопроект передбачає ліквідацію податкової міліції та створення єдиного органу НБФБ, який буде займатись розслідуванням економічних злочинів і підпорядковуватися президенту та парламенту. Якщо урядовий законопроект передбачає створення аналітичного органу, то останній зареєстрований законопроект передбачає наявність у НБФБ силового крила [18].

Сутність останнього законопроекту наштовхує на думку, що робиться спроба створити новий державний орган на кшталт уже наявного Державної фіскальної служби, яка і має у своїй структурі це саме силове крило у виді податкової міліції. Ефективність такого кроку викликає дуже великі сумніви, оскільки, як засвідчує практика, на створення нових правоохоронних структур в Україні витрачається не один рік і величезні кошти, а гарантій на позитивний результат жодних. На нашу думку, незрівнянно більш ефективним шляхом вирішення проблеми було б не створення нового органу, а реорганізація наявного тієї ж податкової міліції, на створення якої пішли роки і яка демонструє свою ефективність у боротьбі з економічними злочинами, організованою злочинністю і корупцією. Так, лише тютюну і тютюнових виробів працівники податкової міліції вилучили у першому півріччі 2019 року на загальну суму більше ніж 260 млн гривень і, як результат, припинено діяльність п'яти незаконних виробництв тютюнової продукції [19].

Пріоритетом останніх років для фіскальної служби є електронізація і автоматизація процесів, запровадження ІТ-технологій, розширення міжнародних зв'язків і впровадження передового досвіду діяльності правоохоронних органів щодо боротьби з корупцією та економічною злочинністю. У червні 2019 р. керівництво ДФС та Академії розслідування економічних злочинів Поліції м. Лондона домовились про співпрацю і обмін досвідом у напрямі боротьби з ухиленням від сплати податків та боротьби з корупцією. «Адже, як зазначив очільник ДФС України, тільки спільно можна протидіяти транскордонній злочинності, викривати схеми, у тому числі й міжнародні, й таким чином убезпечувати бюджети наших країн від збитків, яких своїми діями завдають махінатори» [20].

Слід зазначити, що саме податкова міліція повинна стати базовим органом реорганізації її у принципово новий правоохоронний орган по боротьбі з економічними злочинами, оскільки вона уже є таким. Саме податковій міліції підслідні суто економічні злочини, саме у податковій міліції працюють співробітники, підготовка яких характеризується знаннями в галузі економіки, фінансів, бухгалтерського обліку, оперативно-розшукової діяльності тощо. До речі, підготовка саме таких фахівців уже більше 20-ти років ведеться на єдиному в Україні спеціальному факультеті підготовки і перепідготовки працівників податкової міліції, який функціонує в структурі університету Державної фіскальної служби України. На 4-х кафедрах факультету впроваджені спеціалізації за першим (бакалаврським) і другим (магістерським) рівнями підготовки. Так, за другим рівнем вищої освіти ведеться підготовка фахівців за спеціальностями:

1) «Право», спеціалізації «Фінансові розслідування» і «Правове забезпечення митної безпеки»; «Правоохоронна діяльність» спеціалізації «Фінансова розвідка», «Приватна детективна (розшукова) діяльність і «Економічна безпека та фінансові розслідування». Діяльність кафедр забезпечена науково-педагогічним складом із значним стажем практичної та наукової роботи, спеціалізованими класами, навчальними лабораторіями і комп'ютерною технікою, полігонами й іншим, що повністю відповідає вимогам підготовки висококваліфікованих фахівців [21]. Загалом Університет визнаний в Україні і за її межами як навчальний, науковий, методичний центр, в якому напрацьовано значний досвід міжгалузевого об'єднання економічної та правової освіти, науки і практики під час здійснення профільної підготовки фахівців (податківців, митників, економістів, юристів, бухгалтерів, аудиторів, аналітиків, менеджерів, ІТ-фахівців і так далі) за першим (бакалаврськими) і другим (магістерськими) рівнями вищої освіти відповідно до вимог сучасного ринку праці [22].

Враховуючи вищесказане, на нашу думку, було б доцільно створювати новий правоохоронний орган на базі саме податкової міліції, працівники якої здійснюють боротьбу тільки з економічними злочинами, а тому є найбільш підготовленими як структурно, так і загалом. Процес передачі повноважень і розширення підвідомчої компетенції щодо підслідності економічних злочинів повинен відбуватися поступово з відбором найбільш підготовлених і нескомпрометувавших себе співробітників. Саме таким шляхом за 2-3 роки можна створити єдиний, повноцінний і ефективний орган по боротьбі з економічною злочинністю. Наша позиція в цьому питанні продиктована уболіванням за долю України і базується на відповідних знаннях та досвіду роботи у правоохоронних органах, а також на здоровому глузді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економічна безпека: навч. посіб. / О.Є. Користін, О.І. Барановський, Л.В. Герасименко та ін. ; за ред. О.М. Джужі. Київ : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2014. 368 с.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-111. Ред. від 19.05.2019 р.

3. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. ; за ред. проф. В.Я. Тація, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. 5-те вид. переробл. і допов. Харків : Право, 2015. 680 с.

4. Антипов В.І. Тіньова економіка та економічна злочинність: світові тенденції, українські реалії та правові засоби контролю (теоретико-методологічне узагальнення). Вінниця : ДП ДКФ, 2006. 1040 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88) з наступними змінами, доповненнями, а також рішеннями Конституційного суду про неконституційність окремих положень кодексу.

6. «Про оперативно-розшукову діяльність». Закон України від 18. 02.1992 р. № 2135-Х11. Ред. від 22.05.2019 р.

7. Економічна злочинність розправила крила. URL: https://ukr.lb.ua/blog/victor_neganov/397147_ekonomichna_zlochinnist_rozpravila.html.

8. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/pwc-gecs-2018-ukr.pdf).

9. Секретна вседозволеність, або як реформувати Службу безпеки України. URL: https://dt.ua/internal/sekretna-vsedozvolenist-aboyak-reformuvati-sluzhbu-bezpeki-ukrayini-277520_.html.

10. Parlamentaru Asscmbly of the Council of Europe. Recommendation 1402 (1999) control of internal gecnrity gervices in Conneil of Europe member gtates. URL: http.//asscmbly.coe.int/Mainf. As Documentents/Adopted Text/ ta 99/ EREC 1402. Htm.

11. Чи варто позбавити СБУ функції розслідування економічних злочинів? Сайт «Центр економічної стратегії». URL: https://ces.org.ua/sbu-ekonomichni-zlochyny/

12. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України». Указ Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016.

13. «Про Службу безпеки України». Закон України від 25. 03.1992 р. № 2229-Х11. В ред. від 03.07.2019 р.

14. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» Закон України від 30 червня 1993р. № 3341-Х11. Ред. від 05.01.2017р.

15. Красносільська А. Секретна вседозволеність, або Як реформувати Службу безпеки України. ZN.ua. 12 травня 2018 р. URL: https://dt.ua/internal/sekretna-vsedozvolenist-abo-yak-reformuvati-sluzhbu-bezpeki-ukrayini-277520_.html.

16. Електронний ресурс. URL: https://www.minfin.gov.ua/news/organi-v-kompetencii-mfu/stvorennya-sluzhby-finansovyh-rozsliduvan.

17. URL: https://dt.ua/POLITICS/groysman-chekaye-vid-parlamentskogo-komitetu-zakonoproekt-pro-sluzhbu-finansovih-rozsliduvan-267798_.html.

18. Винокуров Я. У Раді зареєстрували проект про Національне бюро фінансової безпеки. URL: https://hromadske.ua/posts/v-radizareiestrovano-zakonoproekt-pro-natsionalne-biuro-finansovoi-bezpeky.

19. Олександр Власов: Пріоритетом міжнародної взаємодії є електронізація процесів на митниці і посилення протидії економічним злочинам та корупційним проявам. URL: http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/380286.html.

20. ДФС перейматиме досвід Поліції м. Лондона щодо боротьби з ухиленням від оподаткування та протидії корупції. URL: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/382682.html.

21. URL: http://www.nusta.edu.ua/fakyltet-police/.

22. Національний університет Державної фіскальної служби України. URL: https://uk.wikipedia.Ord/wiki/

Размещено на Allbest.ru