Банкрутство підприємства як економічне явище

Размещено на http://www.allbest.ru

МІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ПРИКЛАДКИХ НАУК

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Економіка підприємства»

на тему:

«Банкрутство підприємства як економічне явище»

Студентки ІІІ курсу, групи: Об-18

Спеціальності 071 «Облік і оподаткування»

Яловенко Кирила

Керівник Сахно О. В.

Київ, 2020



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ПРИКЛАДНИХ НАУК

ЗАТВЕРДЖУЮ

Цикловою комісіює (кафедрою)

Бізнесу та управління

«__» _________________2020р.

Голова комісії

_____________Оксана САХНО

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ___________________________________________

з дисципліни «Економіка підприємства» _

студенту Яловенку Кирилу __________________

Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» _

Курс ІІІ група Об-18_________________________________________________________

Тема завдання: Аналіз систем управління на підприємстві ТДВ «Яготинський маслозавод»

Курсова робота виконується в такому обсязі:

ВСТУП
РОДІЛ І.
1.1 Поняття та ознаки банкрутства
1.2 Санація. Її суть та види
1.3 Мирова угода
РОЗДІЛ ІІ.
2.1 Загальна характеристика АСК Укррічфлот
2.2. Аналіз фінансового стану АСК Укррічфлот
2.3 Аналіз проведення антикризових методів на підприємстві АСК Укррічфлот
РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи подолання банкрутства на АСК Укррічфлот
ВИСНОВОК
Список використаних джерел



Дата видачі 01 вересня 2020 року

Строк закінчення 20 листопада 2020 року

Викладач_____________ Оксана САХНО

Керівник факультету____________ Анна СОКОЛ

Банкрутство підприємства як економічне явище



Зміст

Вступ

* Розділ 1. Сутнiсть, поняття та причини банкрутства пiдприємства

1.1 Поняття та ознаки банкрутства

1.2 Санація. Її суть та види

1.3 Мирова угода

Розділ 2

2.1 Загальна характеристика ТОВ

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ

2.3 Аналіз проведення антикризових методів на підприємстві

Розділ 3 Шляхи подолання банкрутства на ТОВ

Висновок

Список використаної літератури:



Вступ

Метою даної роботи є встановлення понять неплатоспроможностi, а також процедура визнання суб'єкта пiдприємницької дiяльностi банкрутом, а також у дослiдженнi питань, пов'язаних з сутнiстю процедур банкрутства, передумов банкрутства та заходи щодо запобiгання кризовим ситуацiям; стадiями процедур банкрутства та можливих наслiдкiв у разi визнання пiдприємства неплатоспроможним. Таким чином, перш нiж почати це робити, необхiдно дiзнатись, що являє собою саме поняття "банкрутство" i всi процеси, що з ним по`язанi.

Отже: Банкрутство - встановлена судом неспроможнiсть боржника сплатити свої зобов`язання; примусова лiквiдацiя пiдприємства для подiлу майна боржника мiж кредиторами. Пiдставою для вiдкриття справи з банкрутства у судi є неплатоспроможнiсть юридичних осiб та їх спадкоємцiв, перевищення боргу, судовий позов одного чи кiлькох кредиторiв. Якщо майна боржника недостатньо для покриття витрат судового процесу, подання про банкрутство вiдхилено. Кредитори можуть в такому разi застосувати примусове виконання.

Об'єктом дослідження курсової роботи є Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія Укррічфлот». Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми діагностики банкрутства в Україні. Інформативною основою є праці українських та закордонних вчених в області банкрутства в Україні, матеріали наукових конференцій, періодичні преси. В якості нормативної бази дослідження використані законодавчі акти та нормативні документи регулюючі фінансову діяльність в Україні.

Теоретико-методологічною основою курсової роботи є основні положення і висновки, сформульовані в наукових працях вітчизняних та закордонних вчених в області банкрутства.



Роздiл 1. Сутнiсть, поняття та причини банкрутства пiдприємства

Поняття банкрутства органiчно притаманне сучасним ринковим вiдносинам. Воло характеризує неспроможнiсть пiдприємства (органiзацiї) задовольнити вимоги кредиторiв щодо оплати товарiв, робiт, послуг, а також забезпечити обов'язковi платежi в бюджет та позабюджетнi фонди. Закон України "Про банкрутство" пiд банкрутством розумiє зв'язок з позбавленням активiв у лiквiднiй формi неможливостi юридичної особи суб'єкта пiдприємницької дiяльностi задовольнити встановленi для цього строки, пред'явленi йому з боку кредиторiв вимоги та виконання зобовязання перед бюджетом. Неможливiсть задовольнити вимоги кредиторiв щодо оплати товарiв, робiт, послуг, неможливостi забезпечити обов'язковi платежi в бюджет i позабюджетнi фонди виникає внаслiдок перевищення зобов`язань боржника за вартiстю його майна або за причини неадекватної структури його балансу.

Одна з перших ознак руху до банкрутства - зниження прибутковостi фiрми нижче вартостi її капiталу. Вiдсотки за кредит i дивiденти, що сплачуються фiрмою, перестають вiдповiдати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладення коштiв у таку фiрму стає невигiдним. Кредитори (власники облiгацiй та iншi) отримують певнi суми, визначенi кредитними договорами, але вiдносна їх вигiднiсть у цьому роцi зменшується, а у зв'язку з падiнням вартостi акцiонерного капiталу падає й цiна акцiй, зростає ризик неповернення коштiв, у фiрмi виникають труднощi з готiвкою, особливо, якщо кредитори не продовжують кредитнi угоди на наступний перiод, i фiрма змушена виплачувати не тiльки вiдсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза лiквiдностi та фiрма увiйде в стан "технiчної неплатоспроможностi". Це явище можна розглядати як банкрутство. Зарубiжний досвiд показує, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних ознак. Цiлком можливим є виявлення вихiдних ознак банкрутства через прогнозування "цiни пiдприємства" на найближчу i довгострокову перспективу. Зниження прибутковостi фiрми або збiльшення середньої вартостi зобов'язань означає зниження її цiни. Цiна фiрми - це приведенi до теперiшнього часу потоки виплат кредиторам i акцiонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартiсть капiталу. Цiна фiрми може впасти нижче суми зобов'язань кредиторам. Це означає, що акцiонерний капiтал "зникає". Ось це i є повна банкрутство - банкрутство акцiонерiв. Цiна фiрми може впасти нижче за лiквiдацiйну вартiсть активiв. Тодi лiквiдацiйна вартiсть розглядається як цiна фiрми, а лiквiдацiя фiрми стає вигiднiшою за її експлуатацiю. Акцiонери в цьому випадку втрачають свiй капiтал. Банкрутство пiдприємств - це наслiдок глибокої фiнансової кризи. Пiд фiнансовою кризою розумiють фазу розбалансованої дiяльностi пiдприємства та обмежених можливостей впливу його керiвництва на фiнансовi вiдносини. Фiнансову кризу на пiдприємствi характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадiя розвитку кризи. Для правильного визначення дiагнозу фiнансової неспроможностi пiдприємства, перш за все необхiдно iдентифiкувати причини фiнансової недiєздатностi суб'єкта господарювання.

Фактори, якi можуть зумовити фiнансову кризу на пiдприємствi, повиннi бути роздiленi на зовнiшнi, або екзогеннi (якi не залежать вiд дiяльностi пiдприємства), i внутрiшнi, або ендогеннi (залежать вiд пiдприємства). Головними екзогенними факторами фiнансової кризи на пiдприємствi можуть бути:

нестабiльнiсть господарського та податкового законодавства; нестабiльнiсть фiнансового та валютного ринкiв;

посилення конкуренцiї в галузi; посилення монополiзму на ринку;

дискримiнацiя пiдприємства органами влади та управлiння;

полiтична нестабiльнiсть в країнi мiсцезнаходження пiдприємства або в

країн пiдприємств-постачальникiв сировини (споживачiв продукцiї).

Вплив зовнiшнiх факторiв кризи, як правило, має стратегiчний характер. Вони обумовлюють фiнансову кризу на пiдприємствi, якщо менеджмент помилково чи невчасно реагує на них, тобто якщо вiдсутня система раннього попередження та реагування, одним iз завдань яких є прогнозування банкрутства чи така система функцiонує недосконало.

Можна видiлити велику кiлькiсть ендогенних факторiв фiнансової кризи.

З метою систематизацiї, їх можна згрупувати в такi блоки: Низька якiсть менеджменту.

Дефiцiти в органiзацiйнiй структурi.

Низький рiвень квалiфiкацiї персоналу.

Недолiки у виробничiй сферi.

Прорахунки в галузi постачання.

Низький рiвень маркетингу та втрата ринкiв збуту продукцiї.

Прорахунки в iнвестицiйнiй полiтицi.

Брак iнновацiй та рацiоналiзаторства.

Дефiцити в фiнансуваннi.

Цiльковитий брак контролю або незадовiльна робота його служб

В цiлому всi цi причини кризи створюють складний комплекс причинно-наслiдкових зв`язкiв. Звичайно, дослiджуючи той чи iнший пiдприємство, той чи iнший випадок фiнансової кризи, можна видiлити певнi специфiчнi причини фiнансової неспроможностi, але всi вони, як правило, обмежуються перелiченими вище. Типовими наслiдками впливу названих причин i факторiв на фiнансово-господарський стан пiдприємства є: втрата клiєнтiв та покупцiв готової продукцiї; зменшення кiлькостi замовлень i контрактiв з продажу продукцiї; неритмiчнiсть виробництва, неповне завантаження потужностей; зростання собiвартостi та рiзкого зниження продуктивностi працi; збiльшення розмiру нелiквiдних обiгових коштiв та наявнiсть надлишкових запасiв; виникнення внутрiшнiх виробничих конфлiктiв i збiльшення плинностi кадрiв; зростання тиску на цiни; суттєве зменшення обсягiв реалiзацiї та, як наслiдок, недоотримання виручки вiд реалiзацiї продукцiї.

1.2 Сутність сaнaції підприємств

Нaйдієвішим зaсoбoм зaпoбігaння бaнкрутству підприємствa є фінaнсoвa сaнaція.

Термін «сaнaція» пoхoдить від лaтинськoгo «sanare » -- oздoрoвлення, видужaння. Екoнoмічний слoвник тлумaчить це пoняття як систему зaхoдів, здійснювaних для зaпoбігaння бaнкрутств прoмислoвих, тoргoвельних, бaнківських мoнoпoлій, визнaчaючи, щo сaнaція мoже відбувaтися злиттям підприємствa, яке перебувaє нa межі бaнкрутствa, з пoтужнішoю кoмпaнією, випускoм нoвих aкцій aбo oблігaцій для мoбілізaції грoшoвoгo кaпітaлу; збільшенням бaнківських кредитів і нaдaнням урядoвих

Існує ширoкий спектр думoк щoдo сутнoсті пoняття сaнaції, тoж якщo їх синтезувaти, тo мoжнa oтримaти визнaчення яке мaє ввібрaти в себе рaціoнaльне зернo кoжнoгo . Тaким мoжнa ввaжaти визнaчення, дaне відoмими зaрубіжними екoнoмістaми (Н. Здрaвoмислoв, Б. Бекенферде, М. І'елінг), прoвідними фaхівцями у питaннях виведення підприємств із фінaнсoвoї кризи: сaнaція -- це системa фінaнсoвo-екoнoмічних, вирoбничo- технічних, oргaнізaційнo-прaвoвих тa сoціaльних зaхoдів, спрямoвaних нa дoсягнення чи віднoвлення плaтoспрoмoжнoсті, ліквіднoсті, прибуткoвoсті і кoнкурентoспрoмoжнoсті підприємствa - бoржникa в дoвгoстрoкoвoму періoді. Тoбтo сaнaція -- це сукупність усіх мoжливих зaхoдів, які здaтні привести підприємствo дo фінaнсoвoгo oздoрoвлення.

Пoдaне визнaчення втілює кoмплексний підхід дo рoзглядувaнoгo пoняття, є універсaльним і всебічнo висвітлює екoнoмічну сутність сaнaції підприємств. Для пoвнішoгo рoзкриття змісту сaнaції слід кoнкретизувaти види зaхoдів, які прoвoдяться в межaх фінaнсoвoгo oздoрoвлення суб'єктів гoспoдaрювaння.

Oсoбливе місце у прoцесі сaнaції пoсідaють зaхoди фінaнсoвo- екoнoмічнoгo хaрaктеру, які відбивaють фінaнсoві віднoсини, щo виникaють у прoцесі мoбілізaції тa викoристaння внутрішніх і зoвнішніх фінaнсoвих джерел oздoрoвлення підприємств. Джерелaми фінaнсувaння сaнaції мoжуть бути кoшти, зaлучені нa умoвaх пoзики aбo нa умoвaх влaснoсті; нa пoвoрoтній aбo безпoвoрoтній oснoві.

Метoю фінaнсoвoї сaнaції є пoкриття пoтoчних збитків тa усунення причин їх виникнення, пoнoвлення aбo збереження ліквіднoсті й плaтoспрoмoжнoсті підприємств, скoрoчення всіх видів зaбoргoвaнoсті, пoліпшення структури oбoрoтнoгo кaпітaлу тa фoрмувaння фoндів фінaнсoвих ресурсів, неoбхідних для прoведення сaнaційних зaхoдів вирoбничo-технічнoгo хaрaктеру.

Сaнaційні зaхoди oргaнізaційнo-прaвoвoгo хaрaктеру спрямoвaні нa вдoскoнaлення oргaнізaційнoї структури підприємствa, oргaнізaційнo прaвoвих фoрм бізнесу, підвищення якoсті менеджменту, звільнення підприємствa від непрoдуктивних вирoбничих структур, пoліпшення вирoбничих стoсунків між членaми трудoвoгo кoлективу тoщo. У цьoму кoнтексті рoзрізняють двa види сaнaції.

1. Сaнaція зі збереженням існуючoгo юридичнoгo стaтусу підприємствa-бoржникa.

2. Сaнaція зі змінoю oргaнізaційнo-прaвoвoї фoрми тa юридичнoгo стaтусу сaнoвaнoгo підприємствa (реoргaнізaція).

Вирoбничo-технічні сaнaційні зaхoди пoв'язaні нaсaмперед з мoдернізaцією тa oнoвленням вирoбничих фoндів, зі зменшенням прoстoїв тa підвищенням ритмічнoсті вирoбництвa, скoрoченням технoлoгічнoгo чaсу, пoліпшенням якoсті прoдукції тa зниженням її сoбівaртoсті, вдoскoнaленням aсoртименту прoдукції, щo випускaється, пoшукoм тa мoбілізaцією сaнaційних резервів у сфері вирoбництвa.

Oскільки сaнaція підприємствa пoв'язaнa, як прaвилo, зі скoрoченням зaйвoгo персoнaлу, велике знaчення мaють сaнaційні зaхoди сoціaльнoгo хaрaктеру. Oсoбливo це стoсується фінaнсoвoгo oздoрoвлення підприємств- гігaнтів aбo підприємств-міст. В тaкoму рaзі звільнення прaцівників мoже призвести дo сoціaльнoї нестaбільнoсті в регіoні. Сaме тoму слід вести пoміркoвaну пoлітику звільнення у взaємoзв'язку із реaлізaцією сoціaльнoгo плaну прoекту сaнaції. Тут мoжуть бути передбaчені тaкі зaхoди, як ствoрення тa фінaнсувaння системи перепідгoтoвки кaдрів, пoшук і прoпoзиція aльтернaтивних рoбoчих місць, дoдaткoві виплaти з безрoбіття, нaдaння звільненим прaцівникaм пoзик тoщo.

Нa прaктиці дoсить чaстo із сaнaцією ідентифікується пoняття «реструктуризaція». Реструктуризaція суб'єктa гoспoдaрювaння -- це прoведення oргaнізaційнo-екoнoмічних, прaвoвих, вирoбничo-технічних зaхoдів, спрямoвaних нa зміну йoгo структури, системи упрaвління, фoрм влaснoсті, oргaнізaційнo-прaвoвих фoрм, які здaтні віднoвити прибуткoвість, кoнкурентoспрoмoжність тa ефективність вирoбництвa.

Мoжнa стверджувaти, щo «сaнaція» є ширшим пoняттям, ніж «реструктуризaція». Реструктуризaцію дoцільнo рoзпoчинaти нa рaнніх стaдіях кризи. Вoнa спрямoвaнa перевaжнo нa пoдoлaння причин стрaтегічнoї кризи тa кризи прибуткoвoсті. A сaнaція включaє в себе як реструктуризaцію (зaхoди щoдo віднoвлення прибуткoвoсті тa кoнкурентoспрoмoжнoсті), тaк і зaхoди фінaнсoвoгo хaрaктеру (спрямoвaні нa віднoвлення ліквіднoсті тa плaтoспрoмoжнoсті).

Прoте, в літерaтурних тa нoрмaтивнo-прaвoвих джерелaх недoстaтньo вирішенoю зaлишaється прoблемa сaнaції як тaкoї через невизнaченість джерел її фінaнсувaння.

Aнaліз сучaснoї прaктики свідчить, щo дoсвід прoведення сaнaції підприємств в Укрaїні прaктичнo відсутній. Брaкує дoсліджень цієї прoблеми нa aнaлoгічні теми, як через недoскoнaлість бaнкрутствa, тaк і через те, щo перевaжнa більшість керівників укрaїнських підприємств ще не знaйoмі з метoдaми прoведення діaгнoстики бaнкрутствa, із зaстoсувaнням пoпереджувaльних прoцедур тa прийoмaми aнтикризoвoгo фінaнсoвoгo упрaвління. Тoму знaчну дoпoмoгу підприємствaм, щo пoтребують вжиття aнтикризoвих фінaнсoвих зaхoдів, мoжуть нaдaти спеціaлізoвaні кoнсультaційні підприємствa з aнтикризoвoгo фінaнсoвoгo упрaвління, нaвчaльні центри для керівнoгo склaду підприємств з питaнь упрaвління фінaнсaми в умoвaх кризи.

Oтже, сaнaція є дієвим зaхoдoм щoдo зaпoбігaння бaнкрутству підприємств, які перебувaють у фінaнсoвій кризі, a чaсткa тaких підприємств в екoнoміці крaїни стaнoвить пoнaд 40%.

1.3 Мирова угода

Мирова угода (як судова процедура у справi про банкрутство) - це домовленiсть мiж боржником i кредиторами стосовно вiдстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргiв боржника, яка оформляється як письмова угода сторiн.

Закон обумовлює випадки, коли допускається укладення мирової угоди:

-- тiльки щодо вимог, забезпечених заставою;

-- вимог другої та наступних черг.

Не пiдлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованiсть iз сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування та iншi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування. У разi, якщо умови мирової угоди, укладеної вiдповiдно до встановлених Законом правилами, передбачають

розстрочку чи вiдстрочку або прощення (списання) боргiв чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення вiдновлення платоспроможностi пiдприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадiйним та списується, а податковi зобов'язання або податковий борг, якi виникли у строк протягом трьох останнiх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних рокiв, розстрочується (вiдкладається) або списується на умовах мирової угоди.

Змiст мирової угоди:

? обов'язковi положення: про розмiри, порядок i строки виконання зобов'язань боржника; про вiдстрочку або розстрочку або прощення (списання) боргiв чи їх частини;

? факультативнi положення: про виконання зобов'язань боржника третiми особами; про обмiн вимог кредиторiв на акцiї боржника; про задоволення вимог кредиторiв iншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода може бути укладена на будь-якiй стадiї провадження у справi про банкрутство. Вона вступає в силу в разi затвердження її господарським судом, про що виноситься вiдповiдна постанова. Рiшення про укладення мирової угоди приймається вiд iменi кредиторiв - комiтетом кредиторiв бiльшiстю голосiв при наявностi письмової згоди всiх кредиторiв, вимоги яких забезпеченi заставою; вiд Iменi боржника - керiвником боржника чи арбiтражним керуючим, якi виконують повноваження органiв управлiння боржника.

Для конкурсних кредиторiв, якi не брали участi в голосуваннi або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановленi умови гiршi, нiж для кредиторiв, якi висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких вiднесенi до однiєї черги.

З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторiв згiдно з умовами мирової угоди. Винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди є пiдставою для припинення провадження у справi про банкрутство i, вiдповiдно, припинення повноважень арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора).

У разi не затвердження господарським судом мирової угоди (якщо було порушено порядок укладення мирової угоди або мирова угода мiстить умови, що суперечать закону), така угода вважається неукладеним.

Мирова угода може бути розiрвана за рiшенням господарського суду у разi:

-невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимоги кредиторiв;

- виробництва боржником дiй, що порушують права i законнi iнтереси кредиторiв.



Розділ. 2

2.1 Загальна характеристика ТОВ

Об'єктом дослідження курсової роботи є Акціонерна судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ". Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" була створена в 1992 році на базі Міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот".

Розвиток водного транспорту, який функціонує за ринковими умовами господарювання, покликаний забезпечити чітку координацію виробничих процесів усіх його підсистем, внутрішніх структурних підрозділів і суміжних підприємств, а це пов'язане з необхідністю швидкого прийняття рішень, направлених на скорочення термінів обробки транспортних засобів і доставки вантажів споживачам. Тому вдосконалення методів і способів - одна з найважливіших задач поліпшення економічних показників роботи підприємств водного транспорту. Морський транспорт - вид транспорту, що спеціалізується на обслуговуванні міжнародної торгівлі.

На рис. 1 відображено розподіл тоннажу світового торговельного флоту по країнах.



Сьогодні АСК "Укррічфлот" та її дочірні підприємства надають комплекс транспортних послуг по перевезенню вантажів та пасажирів морським і річковим флотом, навантажувально-розвантажувальним роботам у портах, по суднобудуванню та судноремонту, фрахтуванню та агентуванню флоту, по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, по туризму тощо. До складу компанії входить понад 200 самохідних та несамохідних суховантажів. Ці судна стабільно працюють на перевезеннях експортно-імпортних вантажів та вантажів закордонних фрахтувальників у Середземноморському, Чорноморсько-Азовському, Дунайському басейнах і вантажів вітчизняних споживачів на внутрішніх водних шляхах України. Головними напрямками міжнародних перевезень є лінії з річкових та морських портів України в порти Болгарії, Туреччини, Греції, Італії, Ізраїлю, Румунії, Югославії, Франції, Іспанії, а також між закордонними портами Середземноморського басейну.

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ

АСК «УКРРІЧФЛОТ»

Поняття банкрутства запроваджено Законом №2343-ХІІ, згідно з яким банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури, а банкрут - неплатоспроможний боржник.

Для визнання суб'єкта підприємницької діяльності боржником необхідно, щоб неспроможність виконання грошових зобов'язань тривала не менше трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Основною ознакою, за якою може ініціюватися справа про банкрутство, є мінімальний розмір заборгованості. Так, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (сукупні вимоги кредиторів) складають не менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати (до 30.09.2018 р. - 189,0 тис.грн., з 01.10.2018 р. по 30.11.2018р. -195,0 тис. грн., з 01.12.2018 р. по 31.12.2018 р. - 200,7 тис. грн.)

Для оцінки можливої вірогідності банкрутства проведемо горизонтальний аналіз за 2018 - 2019 роки.

Таблиця 1.1 Аналіз балансу АСК «Укррічфлот» за 2018 рік

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+, -)
	Тис.грн.	Пит. вага(%)	Тис.грн	Пит. вага (%)	Тис.грн	Пит. вага (%)
Актив
Необоротні активи	495799,8	81,41	507359	82	11559,2	53,54
Оборотні активи	110137,1	18,08	106076,9	17,2	-4060,2	18,8
Витрати	3038,7	0,6	4661,8	0,8	1623,1	7,51
Баланс	608975,6	100	618098,2	100	9122,6	42,2
Пасив
Власний капітал	552064,1	91	557544,9	90,2	5480,8	25,38
Забезпечення майбутніх витрат	5831,3	0,9	7117,6	1,1	1286,3	5,95
Довгострокові зобов'язання	12860,4	2,1	9437,8	1,5	-3422,6	15,85
Поточні зобов'язання	38219,8	6	43994,7	7,2	5774,9	26,74
Баланс	608975,6	100	618098,2	100	9122,6	42,2

Висновок: з проведеного аналізу видно, що в активі балансу необоротні активи збільшились на 11559,2 тис.грн, оборотні активи зменшились на 4060,2 тис.грн, витрати збільшились на 1623,1 тис.грн,

В пасиві балансу власний капітал збільшився на 5480,8 тис.грн, забезпечення майбутніх витрат збільшилось на 1286,3 тис. грн., довгострокові зобов'язання зменшились на 3422,6 тис.грн., поточні зобов'язання збільшились на 5774,9 тис.грн. В загалом баланс збільшився на 9122,6 тис грн..



Таблиця 1.2 Аналіз балансу АСК «Укррічфлот» за 2019 рік

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+, -)
	Тис.грн	Пит. Вага (%)	Тис.грн	Пит. вага (%)	Тис.грн	Пит. вага (%)
Актив
Необоротні активи	507359,5	83	522329,8	82	14970,3	48,74
Оборотні активи	106076,9	16,9	113051,8	17,8	6974,9	22,71
Витрати	4661,8	0,1	1561,8	0,2	-3100,8	10,09
Баланс	618098,2	100	636943,4	100	18845,2	61,3
Пасив
Власний капітал	557544,9	90,2	544368,6	85,4	-13176,9	42,9
Забезпечення майбутніх витрат	7117,6	1,6	9239,5	1,44	2121,9	6,9
Довгострокові зобов'язання	9437,8	1,4	9984,8	1,56	547	1,78
Поточні зобов'язання	43994,7	7	73350,5	11,6	29355,8	95,58
Баланс	618098,2	100	636943,4	100	18845,2	61,3

Висновок : в активі балансу необоротні активи збільшились на 14970,3 тис.грн, оборотні активи збільшились на 6974,9 тис.грн,витрати збільшились на 3100,8 тис.грн,

В пасиві балансу власний капітал зменшився на 13176,9 тис.грн, забезпечення майбутніх витрат збільшилось на 2121,9 тис.грн, довгострокові зобов'язання збільшились на 547 тис. грн., поточні зобов'язання збільшились на 29355,8 тис. грн..

Загалом баланс збільшився на 18845,2 тис.грн.

З проведених розрахунків можна зробити такі висновки : для запобігання банкрутства підприємства необхідно зменшити витрати, збільшити оборотні активи та власний капітал.

Для більш детальнішого розрахунку вірогідності банкрутства використовується модель Альтмана.

Модель Альтмана

Дана модель, відома також як Z - рахунок або індекс кредитоспроможності, є, мабуть, найбільш поширеною у світовій аналітичної практиці. Незважаючи на численні критичні виступи (застарілі дані - статистика до 1968, мала нерепрезентативна вибірка - 66 фірм), даний показник став практично стандартом при оцінці ймовірності банкрутства підприємства. У групу показників Альтмана входить кілька моделей. Найбільш відома з них п'ятифакторна модель 1968 року. Найбільш передбачаючу силу за даними сучасної фінансової статистики показує ZETAtm модель, проте її параметри захищені патентом і не розголошуються.

Модель Альтмана має такий вигляд :

Z = 1,2 Х1 + 1,4 Х2 + 3,3 Х3 + 0,6 Х4 + 1,0 Х5

Х1 = робочий капітал/активи;

Х2 = нерозподілений прибуток/активи;

Х3 = EBIT (експлуатаційний прибуток)/активи;

Х4 = ринкова власність власного капіталу /бухгалтерська (балансова, облікова) вартість заборгованості;

Х5 = виручка (загальний дохід) /активи.

Використовуємо модель Альтмана для підприємства за 2018 рік :

На початок звітного періоду :

Z = 1,2 *1,1+ 1,4 *0,06 + 3,3*0,6 + 0,6 *0,05 + 1,0*0,07

Z = 1,32+0,08+1,9+0,03+0,07 = 3,4

На кінець звітного періоду :

Z = 1,2 *1+ 1,4 *0,05 + 3,3*0,5 + 0,6 *0,05 + 1,0*0,04

Z = 1+0,08+1,9+0,03+0,04 = 3,05

Використовуємо модель Альтмана за 2019 рік

На початок звітного періоду :

Z = 1,2 *1,2+ 1,4 *0,03 + 3,3*0,4 + 0,6 *0,06 + 1,0*0,08

Z = 1,4+0,04+1,3+0,4+0,08 = 3,2

На кінець звітного періоду :

Z = 1,2 *1+ 1,4 *0,05 + 3,3*0,5 + 0,6 *0,08 + 1,0*0,06

Z = 1,3+0,07+1,6+0,5+0,06 = 3,5

якщо Z< 1,81 - дуже висока вірогідність банкрутства;

якщо 1,81 ? Z ? 2,7 - висока вірогідність банкрутства;

якщо 2,7 ? Z ? 2,99 - можливе банкрутство;

якщо Z ? 30 - вірогідність банкрутства дуже мала.

З проведених розрахунків по Моделі Альтмана, видно, що підприємство має дуже малу вірогідність банкрутства, що дуже позитивно впливає на підприємство.

2.3 Аналіз проведення антикризових методів на підприємстві

АСК «УКРРІЧФЛОТ»

Антикризове управління - це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

Метою та головним завданням антикризового управління на підприємстві є передбачення, своєчасне розпізнавання та успішне вирішення всіх проблем, пов'язаних з об'єктивним циклічним розвитком економіки та суб'єктивними факторами на макро- та мікрорівнях.

Саме забезпечення антикризової діяльності на постійній основі дає змогу цілеспрямовано формувати ефективну підсистему управління підприємством в кризових ситуаціях. Усвідомлення необхідності формування, а також ролі, місця та варіантів побудови системи антикризового управління на підприємстві як особливої підсистеми - нагальна проблема, що потребує подальшого розгляду.

За розділом два з проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

- На підприємстві на 2019 рік порівняно з 2018 рік збільшились оборотні активи ;

- Збільшились довгострокові зобов'язання ;

- Зменшився осяг грошового потоку ;

- Зменшився власний капітал ;

- Збільшились забезпечення майбутніх витрат ;

- Збільшились поточні зобов'язання;

Для того, щоб запобігти банкрутства, підприємство повинно :

- Зменшити витрати ;

- Збільшити грошові потоки ;

- Розширити спектр послуг ;

- Збільшити власний капітал ;

З розрахунків по моделі Альтмана, видно, що вірогідність банкрутства дуже мала.

Проаналізувавши розраховані вище показники, можна сформулювати такі висновки.

Підприємству необхідно підтримувати певний обсяг наданих послуг для забезпечення відповідного обсягу надання послуг. Оскільки, з другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. Підтримувати запаси слід на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продаж.

Основним напрямком покращення фінансового стану підприємства є збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на надані послуги, виконану роботу.



Розділ 3. Шляхи подолання банкрутства на АСК «Укррічфлот»

Проаналізувавши розраховані вище показники, можна сформулювати критерії покращення фінансового стану підприємства та уникнення банкрутства.

Підприємству необхідно підтримувати певний обсяг наданих послуг для забезпечення відповідного обсягу надання послуг. Оскільки, з другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. Підтримувати запаси слід на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продаж.

Негативним фактором є зростання залежності від позикових коштів. Оскільки дані свідчать про зростання прибутковості підприємства, то зменшення цієї залежності можливе шляхом виплати частини прибутку кредиторам. Рівень коефіцієнтів загальної ліквідності свідчить про те, що у компанії рівень дебіторської заборгованості зменшується.

Аналіз показників оборотності капіталу вказує також на бездіяльність частини власних коштів компанії. Тому необхідно збільшити швидкість обертання власного капіталу.

Основним напрямком покращення фінансового стану підприємства є збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіант не завжди може пройти, оскільки на сучасному етапі розвитку нашої країни підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги, роботу, товари.

Отже, резерви зростання прибутку - це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:

1. Збільшенню обсягу наданих послуг;

2. Зменшенню витрат на реалізацію послуг;

3. Постійному зниженню позареалізаційних збитків.

Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсів підприємства, собівартості наданих послуг. Зниження витрат на реалізацію послуг - основний резерв збільшення прибутку компанії.

То ж аналізуючи витрати на надання послуг, знаходимо резерви її зниження, які водночас є і резервами збільшення прибутку.

У ході оцінки були виявлені резерви зростання прибутку за рахунок декількох факторів:

- за рахунок збільшення обсягу наданих послуг;

- за рахунок зниження собівартості надаваних послуг;

- за рахунок підвищення середньореалізаційних цін внаслідок оптимізації структури послуг.

Усе це говорить про успішне функціонування підприємства в звітному році. Більш того, порівнюючи темпи зростання прибутку і виторги від реалізації, можна зробити висновок, що підприємство йде по інтенсивному шляху розвитку, тобто при не значному росту надання послуг показники прибутку і рентабельності виросли на досить значну величину. Це говорить про досить ефективне використання підприємством своїх ресурсів.

Таким чином, підприємство в своїй подальшій діяльності буде і надалі керуватися стратегією зростання частки на ринку разом з утриманням високого рівня прибутковості своєї діяльності.



Висновки

банкрутство підприємницький санація антикризовий

Підводячи підсумки вивчення теми банкрутство, треба визначити наступне:

Банкрутство - це об'єктивне економічне явище, яке набуло поширення в Україні з набуттям нею незалежності. Банкрутство є наслідком розвитку та поглиблення економічної кризи на підприємстві. Воно обумовлюється певним кризовими факторами які необхідно враховувати при побудові системи виходу підприємства з кризи. На українські підприємства в більшій мірі впливають зовнішні кризові фактори, ц пов'язано з нестабільною економічною ситуацією в країні. Наслідки визнання підприємства банкрутом є негативними для всіх суб'єктів ринкових відносин.

Основним нормативним актом, який регламентує банкрутство в Україні є Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на думку автора повинен виконувати наступні функції:

Служити механізмом запобігання непродуктивного використання активів підприємства.

Бути законодавчим інструментом виведення підприємств з кризового стану, якщо вони мають значні резерви для продовження успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому.

Сприяти найповнішому задоволення претензій кредиторів.

За цим законом з позовом до господарського суду можуть звертатися : кредитори, боржник.

Підставою для порушення справи про банкрутство є заява кредитора, сума вимог якого перевищує 300 мінімальних заробітних плат та не була сплачена протягом трьох місяців з дня настання терміну сплати.

Якщо господарський суд визнає боржника банкрутом, то автоматично припиняється його діяльність і починається ліквідаційна процедура.

Якщо суд визнає можливість відновлення платоспроможності боржника то починається процедура санації підприємства, в разі невдачі якої розпочинається ліквідаційна процедура.

3. Діагностика банкрутства - це система цільового фінансового аналізу, направленого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства.

Науковцями розроблена певна послідовність здійснення діагностики банкрутства, яка була докладно вивчена в процесі написання курсової роботи.

Розроблено безліч методів діагностики банкрутства, але існує єдиного універсального, кожна методика розглядає певний аспект фінансово-господарської діяльності, тому найкращим варіантом є застосування кількох методик визначення загрози банкрутства, які взаємодоповнюють одна одну.

4. Забезпечення фінансового оздоровлення підприємства потребує пошуку та використання внутрішніх резервів забезпечення позитивності та зростання чистого грошового потоку підприємства (різниця між вхідним та вихідним грошовими потоками), що генерується в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Використання внутрішніх фінансових джерел відновлення платоспроможності, підприємство може не лише подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежність ефективності санації від залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Проведений аналіз підприємства показав, що основною метою діагностики банкрутства та антикризового фінансового управління є розробка й першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найнебезпечніших шляхів у ланцюжках економічних явищ, то призводять до кризового стану, заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стабільності господарюючого суб'єкта.



Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. Офіційне видання. К: Урядовий кур'єр, 13.07.96 N 129 - 130.

2. Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Відомості Верховної Ради України. -1992, N 31, ст.440, с доповненнями 22.12.2010 - rada.gov.ua

3. Закон України "Про банкрутство"Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 42-43, ст.378 - rada.gov.ua

4. Айвазян З. А. Антикризисное управление : сущность стабилизационной программы / З. А. Айвазян, В. В. Кириченко // Эксперт. - 2008. - №8. С 45 - 47

5. Вiнник О. М. Господарське право: Навч. посiбник. - 2-е вид., змiн, та допов. - К.: Всеукраїнська асоцiацiя видавцiв "Правова єднiсть", 2008. - 766 с. 16) Мирова угода у справi про банкрутство . - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://osvita.ua/vnz/reports/law/9513/

6. Офіційний сайт АСК «Укррічфлот»

7. Трiска Н.I., Зав'ялець Г.В. Судова та досудова санацiя пiдприємств. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/27_NNM_2009/Economics/52935.doc.htm

8. Фiлатов В.А. Санацiя боржника ( вiдновлення платоспроможностi). -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://filatov.kiev.ua/uk/arbitrazhnyi/sanaciya-borzhnika-vidnovlennyaplatospromozhnosti

9. Ананченко А.Е. "Банкрутство в Україні" збірник нормативних актів -К.:КНЕУ, 2008. - 410 с.

10. Грамотенко Т.А. "Банкротство предприятий: экономический аспект". М. Курсор: 2006, 510 с.

Размещено на Allbest.ru

...