Легалізація грального бізнесу як можливість наповнення бюджету України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Легалізація грального бізнесу як можливість наповнення бюджету України

Полулях О.В.,

магістр

Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

Рєзнік О.М.,

доктор юридичних наук, доцент кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

У статті здійснено спробу дослідження грального бізнесу в Україні та його порівняння з досвідом зарубіжних країн. Виділено основні напрями негативної діяльності грального бізнесу. Проведено ознайомлення з історією азартних ігор. Вказано, що існує три моделі регулювання грального бізнесу у світі: повна заборона, часткова заборона та повна легалізація. Проаналізовано дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, які вивчали вплив грального бізнесу на розвиток економіки країни.

Зауважено, що обмеження грального бізнесу чи його заборона не приводять до його зникнення, а тільки стимулюють розвиток тіньового сектора економіки країни, а в країнах, де гральний бізнес є легалізованим, податкові надходження від нього становлять значну частину до бюджету порівняно з іншими надходженнями. Наголошено на необхідності посилювати контроль над гральним бізнесом, робити його прозорим та контрольованим з огляду на його прибутковість, а також системному врегулюванні питань з ведення цього бізнесу спеціальним законом, який би легалізував діяльність, що на сьогодні перебуває в «тіні» та водночас захистив би населення від шкідливого впливу азартних ігор, обмежив доступ до нього широким верствам населення.

Проаналізовано законопроекти, які стосувалися легалізації грального бізнесу. Зазначено, що гральний бізнес не потрібно виводити з «тіні» і легалізувати, позаяк легалізація має бути соціально відповідальною і добре продуманою. Висловлена думка щодо створення фондів, які стануть важливими для суспільства компенсаторами шкідливого впливу грального бізнесу. Узагальнено світовий досвід правового регулювання сфери азартних ігор та ситуації, яка склалася на сьогодні з цього питання в країні. Наведено позитивні аспекти легалізації грального бізнесу в Україні.

Зроблено висновок щодо необхідності легалізації такого виду бізнесу в Україні, що дасть можливість наповнити бюджет України всіх рівнів, а також збільшить туристичну привабливість для країни в цілому, зокрема шляхом відміни Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 р. та прийняття закону наоснові законопроекту від 29 вересня 2019 р. «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

Ключові слова: азартні ігри, гральний бізнес, корупція, легалізація, наповнення бюджету.

LEGALIZATION OF GAMBLINGAS AN OPPORTUNITY TO FILL THE BUDGET OF UKRAINE

This article attempts to study gambling in Ukraine and compares it with the experience of foreign countries. The main directions of negative activity of the gambling business are highlighted. Gambling history is introduced. It is pointed out that there are three models of regulation of the gambling business in the world, including total ban, partial ban and full legalization. The study of domestic and foreign scientists who studied the influence of gambling on the development of the economy of the country is analyzed. It is noted that restrictions on gambling or its prohibition do not lead to its disappearance, but only stimulate the development of the shadow sector of the economy of the country, and in countries where gambling is legalized, its tax revenues make up a large part of the budget, compared to other revenues.

Key words: gambling, corruption, legalization, budget stuffing.

Постановка проблеми

гральний бізнес економіка

Закономірності розвитку грального бізнесу та особливості фінансового механізму його регулювання показують, що в Україні немає чітко визначеної державної політики щодо цієї сфери послуг і розваг. Несистемний контроль та корупція в країні призвели до посилення тінізації цього виду бізнесу, що в свою чергу вплинуло на ефективність його функціонування для держави та призвело до втрати мільярдів надходжень до бюджетів. На сьогоднішній день гральний бізнес процвітає, не зважаючи на його заборону, і приносить дохід власникам у розмірі 2 млрд грн на рік [1]. Викладене зумовлює актуальність і своєчасність дослідження цієї тематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових дослідженнях виділяють основні напрями негативної діяльності грального бізнесу: 1) економічна безпека держави; 2) морально-етичний складник (психічне здоров'я людини). Так, В.Є. Скулиш обґрунтовує суспільну небезпечність грального бізнесу для національної економіки країни і вбачає тісний зв'язок із легалізацією доходів [2]. А.С. Політова визначає характер суспільної небезпечності зайняття азартними іграми і бачить зв'язок із організованими злочинними групами, що також створює загрозу безпеці держави [3, с. 97]. З.М. Топорецька вбачає суспільну небезпечність грального бізнесу, що полягає у формуванні в особи стійкої психологічної залежності від гри [4, с. 1].

А.В. Савченко визнає суспільну небезпечність незаконних азартних ігор одразу із двома вказаними напрямами загроз [5, с. 40]. Н.О. Петриченко зазначає, що безконтрольність азартних ігор впливає на формування тіньового сектора економіки, створює необмежені можливості для вчинення шахрайств та легалізації брудних коштів, а також ухиляння від оподаткування та хабарництва, сприяє поширенню небезпечних психічних хвороб [6, с. 3].

Н. Яресько оцінює додаткову вигоду бюджету від легалізації азартних ігор в країні. Оцінював доходи бюджету також А. Аваков. О. Маркарова вважає легалізацію азартних ігор здатною поповнити державний бюджет. Сучасний науковець А.Є. Овчаренко однин із не багатьох зробив спробу розібратися в цій проблемі і вважає за доцільне скасувати заборону грального бізнесу в Україні [7].

Зважаючи на вищезазначене, автор спробує проаналізувати, наскільки реальними є зазначені загрози для грального бізнесу в сучасних умовах, враховуючи вимоги чинного законодавства і думки науковців.

Мета статті полягає у доведенні доцільності легалізації грального бізнесу в сучасній Україні з урахуванням чинного законодавства та зарубіжного досвіду, а також формулювання науково-обґрунтованих пропозицій.

Виклад основного матеріалу

Вперше згадки про азартні ігри можна спостерігати з розвитком цивілізації й виникненням великих міст, тоді вони почали проводитись на гучних базарах та в заможних дворах. Але це були азартні ігри, які офіційно не регламентувалися. Перший указ, який почав регламентувати азартні ігри, був виданий у 1276 р. королем Іспанії. У XIX столітті в ігорних закладах з'являється якісний сервіс, стає розкішним і комфортним їх внутрішній інтер'єр, а охорона починає пропускати всередину громадян, які виглядали поважно.

Сьогодні діяльність ведення бізнесу азартних ігор з урахуванням світового досвіду показує, що існують три моделі його регулювання різними країнами: повна заборона, часткова заборона та повна легалізація. Так, повна заборона азартних ігор існує у країнах із високим рівнем впливу релігії на суспільне життя, наприклад в Ірані, Туреччині [8]. Часткова заборона грального бізнесу означає, що держава дозволяє лише певні види азартних ігор або певні території, тобто він може бути зосереджений у спеціальних гральних зонах. Прикладами таких країн є Росія, Португалія, Сполучені Штати Америки [8]. У Єгипті та Монако в казино можуть грати лише туристи, а більшість таких розваг знаходиться в готелях курортних районів [4, с. 12]. В Британії і Німеччині є обмеження за загальною кількістю ліцензій [8]. Повна легалізація грального бізнесу існує в багатьох державах світу, і вона постає в рамках жорсткого державного контролю цього виду бізнесу або повною державною монополією. У такому випадку можна говорити про Австралію [1].

Є країни, в яких вводилася повна заборона грального бізнесу (Ізраїль), яка призвела до поширення його нелегальної діяльності у прикордонних районах. Натомість у Бразилії падіння світових цін на енергоресурси, передусім нафту, зумовили скорочення бюджетних надходжень до казни держави. Тому уряд цієї країни планує легалізувати гральний бізнес з метою отримання нових джерел для поповнення бюджету країни [8].

Отже, обмеження грального бізнесу чи його заборона не приводять до його зникнення, а тільки стимулюють розвиток тіньового сектора економіки країни. У державах, де гральний бізнес є легалізованим, податкові надходження від цього виду діяльності становлять значну частину до бюджету порівняно з іншими надходженнями, як зазначає FinancialTimes. Тому важко переоцінити гральний бізнес як джерело бюджетних надходжень.

В Україні у фінансово нестабільних умовах господарювання гральний бізнес становить особливий інтерес для дослідження, позаяк характеризується надзвичайно швидкими темпами розвитку, є однією з найприбуткові- ших сфер діяльності, але й неоднозначно сприймається у суспільстві через свій негативний вплив на широкі верстви населення. Нашій державі потрібно посилювати контроль над гральним бізнесом, робити його прозорим та контрольованим з огляду на його прибутковість.

Суспільна небезпечність діяння у гральному бізнесі оцінюється на законодавчому рівні як його криміналізація. Так, до літа 2009 р. гральний бізнес в Україні був процвітаючою галуззю легальної економіки, яка налічувала близько 10 тис. закладів і близько 200 тис. робочих місць. Усе змінилося після пожежі в залі ігрових автоматів, коли загинуло одразу 9 осіб [1]. Після цього Верховна Рада прийняла Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», відповідно до ст. 1 якого гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера [9]. Ще тоді було зрозуміло, що під новою запропонованою зміною нікуди не поділися всі ті ж заборонені ігрові автомати [1].

Несприятлива економічна ситуація, у якій нині перебуває Україна, змушує осмислити питання легалізації гральної індустрії в країні. Так, розмови про необхідність хоча б часткової легалізації грального бізнесу почалися відразу після заборони азартних ігор. Це питання обговорюється всіма учасниками ринку, науковцями, представниками органів різних гілок влади.

На думку науковців, після тотальної заборони грального бізнесу він залишився, але відійшов у «тінь» та діє поза будь-яким контролем держави, але доступ населення до нього та його шкідливий вплив не змінився [10, с. 96]. За таких обставин виникає нагальна необхідність у системному врегулюванні питань з ведення цього бізнесу спеціальним законом, який би легалізував діяльність, яка на сьогодні перебуває в «тіні», та водночас захистив би населення від шкідливого впливу азартних ігор, обмежив доступ до нього широким верствам населення.

Це питання є дуже суперечливим. Протягом останніх шести років законодавчими органами було внесено на розгляд Верховної Ради України понад 10 законопроектів щодо легалізації та врегулювання ринку азартних ігор, однак жодна з цих спроб не була втілена в життя [10, с. 95]. У 2010 р. в Міністерстві фінансів та одночасно у парламенті пропонували дозволити гру на гроші в курортних зонах. Напередодні Євро-2012 група народних депутатів підготувала проект щодо повернення в Україну букме- керських контор. 22 грудня 2014 р. у Верховній Раді було зареєстровано проекти законів Кабінету Міністрів «Про діяльність казино в Україні» (№ 1571 від 22.12.2014 р.), який дає змогу регулювати діяльність казино та азартні ігри виключно як розваги для багатих [11], «Про букме- керську діяльність в Україні» (№ 1572 від 22.12.2014 р.), який має на меті її легалізувати, інші [12]. Ще одна спроба легалізувати гральний бізнес в Україні була зроблена в січні 2015 р.: був внесений один із законопроектів «Про державне регулювання азартних ігор в Україні» (№ 1807 від 21.01.2015 р.)., однак ініціатива не була підтримана, оскільки була визнана як лобістська, корупційна і виписана під конкретних осіб [13].

У зв'язку з нестачею коштів у бюджеті, Міністерство фінансів не полишало спроб легалізувати гральний бізнес,і вже у 2016 р. Верховна Рада зареєструвала проект закону «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань» (№ 4663), На думку Кабінету Міністрів України, детінізація ринку азартних ігор дозволить йому забезпечити доходами бюджет з метою виконання соціальних зобов'язань [1].

За висновками експертів, легалізувати гральний бізнес в Україні потрібно, але зробити це слід у такий спосіб, щоб держава максимально могла отримувати прибутки від цієї сфери діяльності. В сучасних країнах світу вже давно зрозуміли, що, легалізуючи подібну індустрію, її потрібно підключити до створення і підтримки соціально значущих і корисних для громадян видів програм діяльності. Такий приклад можна побачити у Великобританії, Сполучених Штатах Америки, Канаді і навіть у пострадянській Естонії [8].

Соціальне компенсування - це дуже важливий елемент політичної відповідальності при легалізації азартних ігор, оскільки ігровий бізнес є значною мірою соціально деструктивним і викликає ігрову залежність у громадян, стимулює зростання злочинності. Це не означає, що гральний бізнес не потрібно виводити з «тіні» і легалізувати, проте його легалізація має бути соціально відповідальною і добре продуманою. У таких країнах, як Великобританія та Естонія, реалізацією соціального компенсування займаються спеціальні фонди, що допомагають розвиватися сферам культури, що відвертають увагу від азартних ігор і створюють альтернативні можливості проведення дозвілля [8].

Так, у Великобританії відрахування з лотерейного фонду Національної лотереї на культурні та суспільні потреби «Добрі Справи» (GoodCauses) здійснюються з 1994 р. і спрямовуються на фінансування значущих для країни гуманітарних проектів, грантових програм у сфері культури і мистецтва [8]. Так само відбувається і в Естонії, де більше 10 р. діє аналогічний державний фонд «Культурний капітал». Як свідчать експерти, фонд успішно здійснює підтримку сучасних культурних проектів та ініціатив і за десятиліття став ефективним інструментом реалізації культурної політики Естонії [8]. Тому створення подібного фонду в Україні не тільки сприятиме істотному соціокуль- турному розвитку нашої країни, але й стане важливим для суспільства компенсатором шкідливого впливу грального бізнесу, адже найпоширеніша причина виникнення залежності людини -її нереалізованість у суспільстві.

О.Гладун вважає, що зменшення чи нейтралізація існуючих загроз грального бізнесу вимагають перегляду закріпленої у законодавстві України оцінки суспільної небезпечності цього діяння. Актуальність такого рішення обумовлена також наближенням нового етапу державного регулювання грального бізнесу, який ознаменований тим, що у 2019 р. під час візиту до Туреччини чинний Президент України анонсував ініціативу щодо легалізації індустрії азартних ігор в Україні [8]. Поки експерти сперечалися про найкращу модель, президент поставив перед новим урядом чітке завдання - до кінця вересня 2019 р. розробити законопроект про легалізацію грального бізнесу. Вже 29 вересня було презентовано проект закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» [1]. Означений проект дозволить захистити права і свободи громадян, мінімізувати суспільну шкоду, пов'язану з організацією та проведенням нелегальних азартних ігор та пов'язаним із цим ухилянням від сплати податків, мінімізувати ризики для суспільства і вразливих груп населення від участі в азартних іграх, залучити інвестиції в економіку України, створити додаткові робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до Державного бюджету України.

Аналіз світового досвіду правового регулювання сфери азартних ігор у країнах світу та ситуації, яка склалася на сьогодні з цього питання в країні, свідчить про наступне: майже у всіх країнах Європи гральний бізнес є легальним та бюджетоутворюючим видом діяльності, чітко регулюється на законодавчому рівні; будь-які заборони на гральну діяльність не є ефективним інструментом регулювання такої сфери бізнесу, особливо в умовах доступності таких розваг для людини; захистити вразливу частину суспільства від ризиків, пов'язаних із виникненням залежності від азартних ігор, можливо лише через врегулювання цієї сфери життя суспільства і винятково в умовах, коли гральний бізнес працює у правовому полі; докорінна заборона азартних ігор призведе до укріплення корупційного складника в діяльності правоохоронних органів та тініза- ції азартних ігор; прямий взаємоз'язок азартних ігор з розвитком інших секторів економіки та культури. Виходячи з вищенаведеного, очевидним є те, що азартні ігри мають бути законодавчо врегульованими, і такий крок необхідний не лише з точки зору додаткового наповнення державного бюджету, а він є позитивним кроком для держави, яка проголосила курс на боротьбу з корупцією у найближчому майбутньому і має наметі шлях до Європи [1].

Ще одним позитивним аспектом легалізації грального бізнесу в Україні є те, що така сфера діяльності суб'єктів господарювання, які мають намір провадити господарську діяльність з організації діяльності із проведення азартних ігор та бажанням отримати відповідну ліцензію, надасть значну кількість робочих місць, чим збільшить рівень занятості для населення. До введення заборони на гральні заклади в Україні у 2009 р. така сфера охоплювала приблизно 200 тис. робітників, але якщо буде прийнято легалізацію, то це означає, що в перші роки після її відновлення можна очікувати появи близько 300 тис. робочих місць, тобто 100 млн доларів прибутку від податків щорічно [10, с. 94].

Висновки

Автор вважає за доцільне скасувати заборону на гральний бізнес шляхом відміни Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. [9]; прийняти закон на основі законопроекту від 29.09.2019 р. «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», що дозволить захистити права і свободи громадян, мінімізувати шкоду, що наноситься азартними іграми суспільству, залучити інвестиції в економіку України, створити додаткові робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до Державного бюджету України.

Список використаних джерел

1. Синіцин Н. З тіні у світло перелітаючи: Що чекає на гральний бізнес в Україні - амністія чи новий вирок? URL: https://ua.112.ua/statji/z-tini-u-svitlo-perelitaiuchy-shcho-chekaie-na-hralnyi-biznes-v-ukraini--amnistiia-chy-novyi-vyrok-509460.html.

2. Скулиш В.Є. Правопорушення у сфері грального бізнесу як загроза економічній безпеці країни. Вісник Верховного Суду України. 2004. № 12. С. 41-44.

3. Політова А.С. Соціальна обумовленість криміналізації злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України щодо зайняття гральним бізнесом / Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6-2. Т. 2. С. 95-98.

4. Топорецька З.М. Розслідування зайняття гральним бізнесом : навч. посібн. / за заг. ред. М.А. Погорецького. К. : Алерта, 2015. 176 с.

5. Савченко А.В. Кримінально-правова кваліфікація незаконних азартних ігор. Адвокат. 2010. № 1(112). С. 40-44.

6. Петриченко Н.О. Незаконні азартні ігри: кримінально-правове та кримінологічне дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук:

12.0. 08. К., 2010. 20 с.

7. Овчаренко А.Є. Легалізація грального бізнесу на теренах України. Молодий вчений. 2018. № 4 (56). С. 734-738.

8. Гладун О.З. Суспільна небезпечність зайняттям гральним бізнесом. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_4_18.