Оптимізація транспортних процесів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра маркетингу та логістики

Курсова робота

на тему:

Оптимізація транспортних процесів

Виконала: Янкович В.М.

студентка гр. МЕ-311

Перевірила: Гринів Н.Т.

Львів 2020



Зміст

Вступ

1. Дослідження та аналіз основних проблем транспортної галузі України

2. Підготовка вантажів до транспортування

2.1 Визначення характеристик первинної упаковки

2.2 Формування вантажної одиниці

2.3 Маркування вантажної одиниці

3. Побудова транспортної схеми і розрахунок найкоротших відстаней

3.1. Побудова транспортної схеми

3.2 Визначення обсягів перевезень

3.3 Вибір транспортного засобу

4. Визначення маршрутів руху транспортних засобів

5. Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи транспорту

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Транспортний процес - це сукупність дій, взаємопов'язаних технічних засобів і живої праці, у результаті яких відбувається зміна просторового стану вантажів і пасажирів. Транспортний процес є складовою частиною будь-якого виробничого процесу і його різновидом. Особливістю транспортного процесу є те, що в результаті переміщення зростає вартість початкового продукту, що відображує суспільно необхідні витрати на його транспортування.

Транспортний процес є складною сукупністю окремих процедур, пов'язаних не тільки з фізичним переміщенням вантажу, а й з іншими логістичними операціями. Окрім того, процес доставки товарів охоплює окрім транспортної, ще й інші області логістики, зокрема закупівельної та розподільчої.

Традиційні методи торгівельних поставок включають в себе ряд етапів, зокрема:

- оптові закупівлі у оптовиків або у виробника безпосередньо;

- доставку і розвантаження на власний склад;

- розміщення вантажу на зберігання;

- прийом замовлень у покупців;

- формування партій товару відповідно до замовлення;

- організація доставки товару покупцю.

Транспортно-технологічна схема доставки товару включає в себе ряд етапів, найважливіші з яких:

1. Формування вантажних одиниць. На цьому етапі близькі за характеристиками товари об'єднуються разом і далі переміщуються як єдине ціле. При цьому їх ідентифікують як «одиниці транспортного вантажу» або «юніти». На даному етапі фірма несе затрати на експлуатацію і капітальні вкладення в затарювання вантажу, формування пакетів, купівлю (оренду) піддонів або інших засобів пакетування, контейнерів тощо.

2. Навантаження сформованих вантажних одиниць на транспортні засоби. На цьому етапі при взаємодії складу вантажовідправника і транспортних засобів здійснюється фізичне переміщення вантажів в рамках обмеженого складською територією простору. На витрати впливає спосіб виконання вантажних робіт.

3. Підвезення вантажу до терміналу магістрального виду транспорту. На цьому етапі, за умови його наявності, найчастіше здійснюється сортування, групування та перерозподіл вантажів.

4. Об'єднання на терміналі вантажних одиниць, які мають спільні адреси отримувачів або рухаються в однаковому напрямку.

5. Перевезення вантажів магістральними видами транспорту. Витрати на перевезення визначаються відповідно до варіанту транспортної системи.

6. Транспортно-складські операції на етапі розвантаження вантажу в терміналі пункту призначення.

7. Вивезення вантажу з терміналу магістрального виду транспорту і доставка його на постачальницько-збутові бази.

8. Доставка вантажу з бази кінцевому споживачу. На цьому етапі використовуються, в основному, автомобілі низької та середньої вантажопідйомності. Часто створюються певні маршрути розвезення, за умови існування розподільчого центру.

9. Контроль виконання доставки у відповідності з обраною транспортно-технологічною схемою.



1. Дослідження та аналіз основних проблем транспортної галузі України

Організація перевезення вантажів авіатранспортом

Авіаційний транспорт - один із видів транспорту, що здійснює перевезення пасажирів, пошти і вантажів повітряним шляхом. Включає повітряні судна і необхідну для їх експлуатації інфраструктуру: аеропорти, диспетчерські й технічні служби.

Як вид транспорту почав розвиватися у 1920-тих. На початку 21 ст. мережа авіаційних трас перевищила 8 млн км; щорічно авіаційний транспорт перевозить понад 1,6 млрд пасажирів і понад 30 млн тонн вантажів; частка авіаційного транспорту у пасажирообігу транспорту світу перевищує 10%, хоча у вантажообігу - лише 1% (однак, за темпами зростання частка вантажних авіаперевезень перевищує частку пасажирських, особливо після введення в експлуатацію літаків великої вантажопідйомності).

Авіаційних перевезеннях належить важливе місце в системі доставки товарів. Сучасний етап їх розвитку характеризується постійним збільшенням обсягів. Щорічний приріст повітряних перевезень становить 5-6%, причому практично по всій земній кулі. Подібне зростання пояснюється розширенням міжнародної торгівлі товарами високого ступеня переробки й науковою продукцією, на ціни яких високі авіаційні тарифи не роблять істотного впливу. Це пов'язано також з підвищенням вимог вантажовласників до швидкості транспортування і збереження вантажу в дорозі. Авіатранспорт активно використовується при міжнародних змішаних повідомленнях з використанням сучасних технологій, зокрема, при перевезеннях вантажів у контейнерах. При цьому авіатранспорт в основному перевозить коштовні вантажі. За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту, частка авіатранспорту в загальному обсязі перевезених вантажів у світі становить 0,2-0,6%, у той час як частка перевезених авіатранспортом вантажів у вартісному вираженні досягає 35-40%.

До провідних типів вантажних літаків у світі ставляться важкі широкофюзеляжні літаки. В основному це вантажні моделі "Боїнг-747" і ДС-8. Транспортна авіація Росії і країн СНД також починає виходити на світові ринки вантажних перевезень. Такі моделі, як АН-124 ("Руслан") і АН-225 ("Мрія"), не мають собі рівних у світі за вантажопідйомністю і вантажомісткості. Цими літаками можна перевозити великовагові і великогабаритні вантажі, що є вельми цінною послугою на міжнародних ринках транспортної продукції.

Слід зазначити, що хоча повітряні перевезення вантажів в основному здійснюються авіакомпаніями, чиєю основною діяльністю є перевезення пасажирів, у світі діють авіапідприємства, що спеціалізуються на транспортуванні вантажів. Сьогодні на вантажоперевезення припадає 12% всіх доходів повітряного транспорту, або 55 млрд. дол. Загальний вантажообіг авіакомпаній світу перевищує 200 млрд. т-км, а загальна кількість перевезених по повітрю вантажів - 40 млн т. В даний час лідируюче положення в області вантажних перевезень повітряним транспортом займають США, які значно випереджають Німеччину, Японію, Францію, Великобританію. Найбільшою вантажний авіатранспортної компанією в світі є Federal Express (більше 15 млн т * км на рік), за нею йдуть: UPS Aitiains, Korean Air Cargo, Cathay Pacific Airways, Luftganssa, Singapore Aitiains, Emirates, Air France, Crgolux, China Air. Всі ці компанії щорічно перевозять від 5 до 10 млн т * км вантажів.

До складу державної системи використання повітряного простору України входять органи виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері використання повітряного простору України, організації та підприємства, на які покладено функції щодо організації повітряного руху, радіотехнічного, аеронавігаційного та метеорологічного забезпечення авіації, підготовки та публікації нормативних документів з питань аеронавігації, а також підготовки фахівців у сфері використання повітряного простору та їх медичної сертифікації.

На ринку вантажних і поштових перевезень 2017 року працювали 23 українські авіакомпанії. Вони перевезли 82,8 тисяч тонн (+11,4% до показників 2016 року). В цій царині лідерами є Державне підприємство “Антонов”, “МАУ”, “ЗетАвіа”, “Максімус Ейрлайнс”, “Українські вертольоти”, “Україна Аероальянс” і “Альфа Ейр”.

Вперше за останні чотири роки перейшли до зростання й показники Державного підприємства обслуговування повітряного руху України “Украерорух”. Протягом минулого року підприємство обслугувало 253 969 польотів (+18,5 % до рівня 2016 року). Хоча до найкращого показника ще далеко (2013 рік, 534 581 рейс), тенденція дає підстави для оптимізму. Більше за інших послугами “Украероруху” користувалися українські авіакомпанії “МАУ”, “Роза вітрів” і “Azur Air Ukraine”, турецькі “Turkish Airlines” і “Pegasus Airlines”, білоруська “Белавіа”, польська “LOT”, угорська “Wizz Air Hungary”, молдовська “Air Moldova” і австрійська “Austrian Airlines”. Тоді як до трагічних подій 2014 року (окупація Криму, війна на Донбасі, збиття малайзійського Boeing 777) серед лідерів були також російські “Аерофлот” і “Трансаеро”, дубайська “Emirates”, катарська “Qatar Airways” і британська “British Airways”.

Таким чином, авіатранспортна галузь України протягом 2017 року продемонструвала остаточний вихід із кризи та досить високі темпи зростання. Свою роль у цьому зіграли стабілізація становища нашої країни, активізація зарубіжних компаній, збільшення кількості іноземних пасажирів (зокрема й транзитних), підвищення купівельної спроможності українців і фактор “відкладеного попиту”: частина наших співвітчизників не могли собі дозволити скористатися послугами авіаційного транспорту у 2014-2016 роках, але зробили це у 2017-му.

Переваги доставки вантажів авіатранспортом:

· мінімальний транзитний час перевезення;

· безпечність;

· точність у розкладі відправки і прибуття;

· можливість доставки практично у будь-яку точку;

· низька страхова премія;

· низький ризик пошкоджень та крадіжок;

· невеликі витрати на утримання складських приміщень;

· зниження витрат на упаковку (зазвичай, упаковка для перевезення вантажів авіатранспортом не вимагає великої жорсткості в зв'язку з меншою кількістю операцій, які виконуються при відправленні);

· Cargo IQ (спільна програма всіх учасників авіатранспортування вантажів, що дозволяє клієнту відслідковувати рух товару в режимі реального часу).

При експорті товарів логістичні компанії, що займаються міжнародними авіаперевезеннями, надають клієнтурі наступні послуги:

· перевірка стану тари і наявність необхідного маркування;

· доставка вантажу від складу відправника вантажу до аеропорту;

· оформлення товарно-транспортної документації;

· оплата вартості перевезення за дорученням і за рахунок клієнта;

· митне оформлення експортного товару;

· вантажні роботи;

· страхування вантажу;

· ряд інших робіт за дорученням клієнтури.

Робота логістичної компанії (експедитора) по відправленню вантажу починається після отримання заявки від клієнта у письмовому вигляді. Після отримання заявки експедитор зв'язується з різними авіакомпаніями з метою з'ясування найбільш вигідної ставки авіафрахт. При цьому слід зазначити, що в даний час існує тенденція укладання угод між авіакомпаніями і експедиторськими фірмами. Згідно з угодами авіакомпанія перевозить вантажі, що надаються експедиторської фірмою за спеціальними тарифами, які нижчі від звичайних. Однак клієнтові оголошується ставка авіафрахт, яка включає в себе як тариф авіакомпанії, так і певну надбавку, яка представляє собою дохід експедитора.

Потім клієнт отримує тарифи експедиторської фірми на здійснення послуг з транспортування вантажу і, якщо вони його влаштовують, сповіщає про це експедитора, який починає роботу з вантажем. При цьому за бажанням клієнта обсяг послуг, що надаються експедиторської фірмою, може бути різним. Так, експедитор може почати роботу з вантажем безпосередньо в аеропорту, в цьому випадку доставку вантажу бере на себе клієнт. Однак такого роду ситуації зустрічаються досить рідко. Найчастіше експедитор сам забирає вантаж у клієнта і доставляє його в аеропорт.

Крім того, за бажанням клієнта, можливе здійснення також експедирування по прибуттю в пункті призначення. У цьому випадку експедитор зв'язується з партнером в пункті призначення, з'ясовує вартість здійснення експедирування по прибуттю і оголошує клієнтові повну вартість послуг.

Експедитор повинен отримати у клієнта документи, які будуть йому необхідні при роботі з вантажем. Вантаж відправляється з додатком рахунки-фактури, сертифіката якості і гарантійних свідоцтв, а також документів, що підтверджують вага, об'єм вантажу, число місць в упаковці і т.д. Якщо фірма не зареєстрована в аеропорту, то знадобляться документи, необхідні для її реєстрації. Після отримання від клієнта всіх необхідних документів здійснюється бронювання рейсу.

При відправленні вантажу авіатранспортом експедитор також повинен забезпечити належну упаковку, необхідну для перевезення товару по повітрю, за винятком випадків, коли торгові звичаї допускають відправку товару без упаковки. Крім того, експедитор забезпечує укладання вантажу в спеціальний контейнер перевізника.

Вантажовідправник сповіщається про відправку товару шляхом пересилання йому авіанакладною. Можлива пересилка по каналах електронного зв'язку. Часто експедиторські фірми використовують у своїх інтересах і в інтересах вантажовідправників ряд міжнародних звичаїв комерційного та правового характеру. Насамперед, це стосується вантажний авіаційної накладної як документа, що відображає наявність договору перевезення вантажу. Зокрема, експедитори підтримали ідею авіакомпаній не надавати авіанакладною функцій товаророзподільного документа. Це призвело до того, що в даний час зі схвалення Міжнародної торгової палати банками як розрахункового документа приймаються не тільки документи, що видаються авіакомпаніями, але й накладні, виписані експедиторськими фірмами.

Таким чином авіанакладна стає документом:

· підтверджує наявність договору перевезення;

· документи, що обґрунтовують суму провізної плати;

· страховим сертифікатом;

· документом, згідно з яким вантаж проходить митне очищення.

Ще при зародженні вантажних перевезень авіатранспортні компанії передали функції з їх залучення і організації транспортування експедиторам. З метою уніфікації та полегшення управління діяльністю вантажних агентів (так називаються експедитори, що забезпечують авіаперевезення вантажів у міжнародному сполученні) ІАТА (міжнародна авіатранспортна асоціація) створила Всесвітню організацію вантажних агентів і ввела правило "призначення" вантажних агентів ІАТА. Призначення експедитора агентом ІАТА досить почесно. Проте стати агентом ІАТА не так просто. Еспедітори повинні довести цієї організації свою фінансову стабільність і компетентність в роботі.

Робота експедитора, пов'язана з прибуттям вантажу, досить складна. Важливим тут є володіння митної, товарної і вантажний класифікаціями, побудованими на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, випущеній у світ "Європейським митним радою".

Операції з експедирування прибулого в пункт призначення вантажу полягають в наступному:

· інформування одержувача про прибуття вантажу;

· здійснення імпортного митного оформлення;

· оплата і доплата провізних платежів;

· доставка вантажу до складу одержувача.

Робота експедитора з імпортним вантажем починається після одержання повідомлення про його відправку. Як правило, по факсу приходить копія авіанакладною із зазначенням всіх параметрів вантажу. Після цього підрозділ експедиторської компанії, що займається питаннями митного оформлення, отримує документи, які слідували з вантажем. Після отримання документів експедитор сповіщає одержувача про прибуття вантажу. При цьому необхідно якнайшвидше забезпечити експедиторів усіма необхідними документами, щоб уникнути платного зберігання вантажу в аеропорту. Вантаж в аеропорту безкоштовно зберігається протягом двох днів. Далі виробляються митне очищення вантажу і його відправка до складу одержувача.

Вантажні авіатарифи являють собою плату за перевезення 1 кг вантажу від пункту відправлення до пункту призначення. Вони можуть розглядатися з урахуванням загальної ваги і об'єму вантажу і включають оплату завантаження і розвантаження літака, зберігання вантажу і експедиторського обслуговування.

При встановленні авіатарифів, як правило, враховуються такі витрати:

· доставка вантажу від відправника в аеропорт відправлення і з аеропорту прибуття одержувачу;

· зберігання вантажу на складі понад строку, передбаченого правилами застосування тарифів;

· страхування вантажу;

· виконання митних формальностей;

· заміна або ремонт тари та упаковки;

· перевідправка або повернення вантажу.

Система тарифів диференційована. Основні тарифи підрозділяються на три категорії:

· звичайні тарифи (для вантажів до 45 кг);

· кількісні, що передбачають заохочення вантажовідправників при перевезенні великих партій вантажу, незалежно від їх однорідності. Для цього встановлюються додаткові вагові категорії (наприклад, 100, 200,500 кг), для кожної з яких застосовуються різні знижки, розмір яких залежно від районів перевезення може становити від 25 до 70%;

· мінімальні вантажні збори встановлюються на дуже дрібні партії вантажів. Вони узгоджуються з вантажовідправником в тому випадку, якщо провізна плата по нормальному вантажному тарифом виявляється нижче мінімального збору. За величиною мінімальні ставки відповідають зазвичай вартості перевезення 5 кг вантажу.

При вирішенні питання про доцільність авіаційного перевезення вантажу слід брати до уваги, що якщо відправляється вантаж при малій вазі має великий об'єм (зазвичай більше 6000 куб. См на 1 кг ваги), то оплата стягується в залежності від обсягу. При злом кожні 6000 куб. см приймаються рівними 1 кг.

При визначенні обсягу заміри робляться між найвіддаленішими точками кожного з трьох вимірів.

На деяких маршрутах існують окремі тарифи для певних класів вантажів (газети і журнали, тварини, золото і коштовності, несупроводжуваний цінний багаж і т.д.). Відносно цих вантажів застосовується система надбавок до звичайного тарифу.

На окремих напрямках для деяких категорій вантажів поширена практика встановлення спеціальних пільгових тарифів (корейтов). Вони встановлюються диференційовано для різних партій вантажу, як правило, з мінімальною стандартною масою відправки від 45 до 1000 кг.

При встановленні тарифу важливо, яким літаком буде відправлений вантаж - пасажирським або вантажним. За міжнародними правилами, на рейсових пасажирських літаках до перевезення приймаються вантажі, пес одного місця яких не перевищує 200 кг, а габарити відповідають розмірам вантажного люка.

Перевезення великовагових і негабаритних вантажів здійснюється спеціальними вантажними літаками. Ці літаки обладнані засобами для навантаження і розвантаження. Тарифи у цьому разі мають договірний характер.

Особлива увага при авіаперевезенні фармакологічної продукції приділяється системам контролю температури вантажу в дорозі. Для цього використовуються бездротові датчики, які знаходяться в «сплячому» режимі під час польоту і записують дані. Цей активний бездротовий датчик (Blue Sensor) відправляє інформацію про температуру вантажу (в майбутньому - і про вологість) в реальному часі на приймачі, так звані бездротові сенсорні шлюзи (USG), які пересилають дані через локальну мережу або GPRS на моніторингові інструменти постачальника логістичних послуг . Таким чином, клієнти можуть відстежувати вантаж і бачити, чи відповідає температура встановленим раніше рівням.

За період з січня по вересень 2019 року обсяг перевезень вантажів та пошти авіаційним транспортом України скоротився порівняно з відповідним періодом минулого року на 2,7 відсотка та становив 68,2 тис. тонн.

Перевезення вантажів та пошти виконували 20 вітчизняних авіакомпаній. Лідери вантажоперевезень - АТП ДП «Антонов», авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», «ЗетАвіа», «Максімус Еірлайнс» та «Южмашавіа». Зазначеними авіапідприємствами у звітному періоді було виконано 84 відсотки загального обсягу перевезень вантажів та пошти. Слід зазначити, що більшу частину вантажоперевезень традиційно складали чартерні рейси в інших державах в рамках гуманітарних та миротворчих програм ООН, а також згідно з контрактами та угодами з іншими замовниками.

Україна володіє значним потенціалом створення і виробництва авіаційної техніки. Авіаційний транспорт України об'єднаний у “Авіалінії України”, до яких належать майже 30 авіазагонів, 100 аеродромів, а також підприємства з ремонту авіатехніки, приватні авіалінії. Існуючі виробничі потужності аеропортів дозволяють забезпечити перевезення до 60 млн. пасажирів та 182,5 тис. т. вантажів на рік.

Важливо наголосити на тому, що якість літака й ефективність його використання як транспортного засобу визначаються його льотно-технічними характеристиками, надійністю, терміном служби й безпекою застосування. Останні три показники оцінки якості не відрізняють літак від інших видів транспорту, відносно ж льотних характеристик є свої особливості. До льотних характеристик, звичайно, відносять швидкість, дальність, висоту, швидкопідйомність, маневреність, злітно-посадочні характеристики й вантажопідйомність. Для літаків різного призначення ці характеристики нерівнозначні за своїм значенням і можна для кожного з них указати основні льотні характеристики, що забезпечують найбільшу ефективність його застосування, тобто виконання якнайкраще поставлених перед ним завдань.

Оскільки сучасні реалії вимогають звертати увагу на розвиток авіаційної науки й техніки постає необхідність дозволили неухильно підвищувати швидкість, висоту й дальність польоту літака протягом всієї його історії. Підтвердженням цього положення є дані про досягнуті на літаках рекордні швидкості, висоти й дальності.

На думку світових експертів в перспективі розвитку авіаційного транспорту, безперечно, повідні позиції будуть займати повітряні перевезення. Останніми десятиліттями їх світовий обсяг неухильно зростає, щорічно становлячи від 5 до 7%. І хоча, за статистикою послугами повітряного транспорту сьогодні користується лише 7% населення нашої планети, дані про перевезенням промовисто свідчать у тому, що пересуватися повітрям, максимально економлячи свій час, воліє дуже велика частина людства. Авіаційний транспорт відіграватиме дедалі більше помітну роль в житті нашого суспільства та взагалі цивілізації.



2. Підготовка вантажів до транспортування

2.1 Визначення характеристик первинної упаковки

Дані про первинну упаковку й вантажі наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Вихідні дані для вантажів і первинної упаковки

Варіант	Найменування вантажу	Об'ємна маса, т/м3	Розміри ящика (довжина-ширина- висота), мм	Власна вага ящика, кг	Особливості транспортування
15	вантаж 1	0,5	280	250	135	1	затискати тут (дерев'яні дощечки для нарізання продуктів)
	вантаж 2	0,8	385	295	195	2	не більше 8одна на одну (склянки)
	вантаж 3	1,4	605	410	405	3	легко б'ється (тарілки)

До основних характеристик первинної упаковки відносяться: маса брутто, маса нетто, габаритні розміри.

Внутрішній об'єм первинної упаковки визначають за формулою:

V_уп = a*b*c

- вантаж 1: V_уп = 0,28*0,25*0,135 = 0,00945 м³;

- вантаж 2: V_уп = 0,385*0,295*0,195 = 0,022147125 м³;

- вантаж 3: V_уп = 0,605*0,41*0,405 = 0,10046025 м³.

Масу нетто первинної упаковки визначити за формулою:

= V_уп*Р

- вантаж 1: = 0,00945*0,5 = 0,004725 = 4,7 кг;

- вантаж 2: = 0,022147125*0,8 = 0,0177177 = 17,7 кг;

- вантаж 3: = 0,10046025*1,4 = 0,14064435 = 140,6 кг.

Масу брутто первинної упаковки визначити за формулою:

- вантаж 1: = 4,7+1 = 5,7 кг;

- вантаж 2: = 17,7+2 = 19,7 кг;

- вантаж 3: = 140,6+3 = 143,6 кг.

2.2 Формування вантажної одиниці

Необхідно розмістити первинну упаковку на піддонах. Характеристика піддонів: довжина - 1200 мм, ширина - 1000 мм, висота - 1500 мм, власна вага - 30 кг, вантажопідйомність - 1250 кг.

При розміщенні упаковок на піддонах необхідно враховувати наступне:

- упакування не повинні виступати за межі піддону більше ніж на 20мм з кожного боку;

- висота сформованого пакету не повинна перебільшувати габаритної висоти відповідного транспортного засобу.

Масу брутто сформованої вантажної одиниці (пакету) визначити за формулою:

де - відповідно маса брутто і нетто вантажної одиниці (пакету), кг; - маса піддону, кг.

Масу нетто вантажної одиниці (пакету) необхідно визначити за формулою:

,

де - кількість упаковок, що розміщуються на піддоні.

Вантаж 1:

= 5,7*176 = 1003,2 кг;

= 1003,2+30 = 1033,2 кг.

Вантаж 2:

= 19,7*61 = 1201,7кг;

= 1241,1+30 = 1231,7 кг.

Вантаж 3:

= 143,6*12 = 1148,8 кг;

= 1723,2+30 = 1178,8 кг.

Далі доцільно графічно зобразити розміщення вантажів на піддоні (рис. 2.1, 2.2, 2.3).

Рис. 2.1 Схема розташування ящиків з вантажем 1 на піддоні ІІ типу

транспортний маршрут перевезення вантаж



Рис. 2.2 Схема розташування ящиків з вантажем 2 на піддоні ІІ типу

Рис. 2.3 Схема розташування ящиків з вантажем 3 на піддоні ІІ типу

2.3 Маркування вантажної одиниці

Для транспортування пакетів проводять закріплення окремих вантажних місць (ящиків). На пакети також наносять транспортне маркування. Схема розташування транспортного маркування для вантажу наведена на рис. 2.4, 2.5, 2.6.



Рис. 2.4 - Транспортне маркування

Рис. 2. Схема розташування транспортного маркування для вантажу

Рис. 2.6 Схема розташування транспортного маркування для вантажу



3. Побудова транспортної схеми і розрахунок найкоротших відстаней

3.1 Побудова транспортної схеми

Відповідно до варіанту, потрібно скласти транспортну схему та провести розрахунок найкоротших відстаней між ресторанами компанії «Fast food systems» по місту Львову, обсяг замовлення складає 11 тонн.

«Fast Food Systems» вже понад 20 років на ринку громадського харчування. Є найбільшим оператором в сфері ресторанного бізнесу в Україні, який розвиває франчайзингові мережі ресторанів. За роки своєї роботи компанія «Fast Food Systems» розширилась від єдиного закладу у Львові до понад 220 ресторанів у 65 містах України.

Ресторани між якими потрібно розвезти вантаж, зображені в табл. 3.1

Таблиця 3.1

Адреси об'єктів доставки у м. Львові

Позначення	Об'єкти доставки вантажу
С0	Місце відправлення: вул. Митрополита Андрея, 5
М1	вул. Галицька, 1, Львів
М2	вулиця Личаківська, 4, Львів
М3	площа Генерала Григоренка, 5, Львів
М4	проспект Свободи, 24/23, Львів
М5	вулиця Володимира Великого, 123, Львів
М6	вулиця Городоцька, 141, Львів
М7	вулиця Джорджа Вашингтона, 17б, Львів
М8	площа Митна, 6, Львів
М9	вулиця Стрийська, 35, Львів
М10	проспект Свободи, 6/8, Львів

Наносимо об'єкти доставки вантажу на карту Львова (рис. 3.1).



Рис. 3.1 «Об'єкти доставки вантажу на карті Львова»

Необхідно побудувати схему розміщення складу і споживачів та визначити відстані між ними згідно даних (рис. 3.2).

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Рис. 3.2



3.2 Визначення обсягів перевезень

Увесь вантаж необхідно розвести з початкового пункту С0 (складу) у пункти Мі (ресторани). Для цього поділимо загальний обсяг замовлення на кількість об'єктів. Розподіл загального обсягу замовлення на 3 об'єкти:

М1 складає q1=1000 кг певного товару;

М2 складає q1= 1000 кг певного товару;

М3 складає q1=1000 кг певного товару;

М4 складає q1= 1000 кг певного товару;

М5 складає q1= 1250 кг певного товару;

М6 складає q1= 1250 кг певного товару;

М7 складає q1=1250 кг певного товару;

М8 складає q1=1000 кг певного товару;

М9 складає q1=1250 кг певного товару;

М10 складає q1= 1000 кг певного товару.

3.3 Вибір транспортного засобу

Обираємо оптимальний транспортний засіб виходячи з даний отриманих у попередніх розділах. Було обрано: для першого маршруту автомобіль Mercedes-Benz Atego II 1218; для другого - Mercedes-Benz Atego II 918L; для третього - Mercedes-Benz Atego II 918L.

У таблиці 3.3 зображено характеристику транспортних засобів.

Таблиця 3.3

Характеристика транспортних засобів

№ п/п	Марка автомобіля	Довжина кузова, м	Ширина кузова, м	Висота кузова, м	Вантажопідйомність автомобіля, кг
1.	Mercedes-Benz Atego II 1218	7,4	2,5	2,4	5000
2.	Mercedes-Benz Atego II 918L	6,2	2,1	2,5	3200
3.	Mercedes-Benz Atego II 918L	6,2	2,1	2,5	3200

4. Визначення маршрутів руху транспортних засобів

На рис. 4.1 побудуємо найкоротшу мережу доставки з складу.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Рис. 4.1 Найкоротша мережа (“мінімальне дерево”)

Результати досліджень доцільно подати у вигляді табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Групування пунктів, враховуючи вантажопідйомність автотранспорту

Маршрут 1	Маршрут 2	Маршрут 3
Пункт	Обсяг поставки, кг.	Пункт	Обсяг поставки, кг.	Пункт	Обсяг поставки, кг.
M6	1250	M3	1000	M10	1000
M5	1250	M4	1000	M2	1000
M9	1250	М1	1000	M8	1000
M7	1250
Всього	5000	Всього	3000	Всього	3000



Визначаємо раціональний порядок розвезення товарів на кожному маршруті. Для цього необхідно побудувати матрицю, в якій по діагоналі розташовуємо пункти, що включаються в маршрут, і склад, а у відповідних клітках - найкоротші відстані між ними (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Матриця для визначення раціонального порядку розвезення для маршруту 1

С0	0,95	4,2	3,6	9,2
0,95	М6	5,5	6,5	7,6
4,2	5,5	М5	3,6	8,7
3,6	6,5	3,6	М9	6,0
9,2	7,6	8,7	6,0	М7
17,95	20,55	22,0	19,7	31,5

Початковий маршрут будуємо для трьох пунктів матриці, що мають найбільше просумоване значення, причому пункти розмі-щуємо в порядку спадання цього значення. Для включення решти пунктів вибираємо пункт, що має найбільшу суму, і вирішуємо, між якими пунктами його необхідно включити. Щоб це визначити, для кожної пари пунктів необхідно знайти величину приросту маршруту за формулою:

Будуємо початковий маршрут, який матиме вигляд:

С0 - М6 - М5 - С0.

Включаємо в маршрут пункт М9. Для цього знаходимо величину приросту маршруту:

Новий маршрут матиме такий вигляд:

С0 - М6 - М5 - М9 - С0

Включаємо в маршрут пункт М7. Знаходимо величину приросту маршруту:

Новий маршрут матиме такий вигляд:

С0 - М6 - М5 - М9 - М7 - С0.

Аналогічно визначаємо раціональний порядок розвезення для маршруту 2 та 3 (табл. 4.3, 4.4).

Таблиця 4.3

Матриця для визначення раціонального порядку розвезення для маршруту 2

С0	2,6	2,0	2,5
2,6	М3	1,0	1,7
2,0	1,0	М4	0,35
2,5	1,7	0,35	М1
7,1	5,3	3,35	4,55

Будуємо початковий маршрут, який матиме вигляд: С0 - М3 - М4 - С0. Включаємо в маршрут пункт М1.

Для цього знаходимо величину приросту маршруту:

Новий маршрут матиме такий вигляд:

С0 - М3 - М4 - М1 - С0.



Таблиця 4.4

Матриця для визначення раціонального порядку розвезення для маршруту 3

С0	2,7	2,9	2,8
2,7	М10	0,8	0,6
2,9	0,8	М2	0,17
2,8	0,6	0,17	М8
8,4	4,1	3,87	3,57

Будуємо початковий маршрут, який матиме вигляд: С0 - М10 - М2 - С0. Включаємо в маршрут пункт М8.

Для цього знаходимо величину приросту маршруту:

Новий маршрут матиме такий вигляд:

С0 - М10 - М2 - М8 - С0.

Побудова схем руху за різними маршрутами. Після визначення порядку розвезення будуємо схему маршруту 1 (рис. 4.2). L = 24,75 км.

Рис. 4.2 Порядок руху на маршруті 1

Аналогічну будуємо схему для маршруту 2 та 3 (рис. 4.3, 4.4).

L = 6,45 км



Рис. 4.3 Порядок руху на маршруті 2

L= 6,47 км

Рис. 4.4 Порядок руху на маршруті 3



5. Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи транспорту

Розрахуємо техніко-експлуатаційні показники роботи двох автомобілів по маршруту 1 та маршруту 2.

Таблиця 5.1

Техніко-експлуатаційні показники

№	Показник	Формула	Позначення
1	2	3	4
1	Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один робочий день		де Аre - кількість автомобілів, готових до експлуатації; Ас - спискова кількість автомобілів.
2	Коефіцієнт використання автомобілів за один робочий день		де Аек - кількість автомобілів в експлуатації
3	Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності		де Qф - маса фактичного перевезеного вантажу, т; Qв - маса вантажу, яка могла бути перевезена, т.
4	Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності		де Рф - фактично виконана транспортна робота, т/км; Рв - можлива транспортна робота, т/км.
5	Коефіцієнт використання пробігу		де lвант- вантажний пробіг, км; - загальний пробіг, км; - перший нульовий пробіг, км; - холостий пробіг, км; - другий нульовий пробіг, км.
6	Середня відстань поїздки з вантажем, км		де n - кількість поїздок
7	Середня відстань перевезень, км		де Q - обсяг перевезень, т; Р - транспортна робота, т/км.
8	Технічна швидкість, км/год		де tдв - час руху, год
9	Експлуатаційна швидкість, км/год.		де ТН - час в наряді, год
10	Час на нульовий пробіг, год.	де lН - нульовий пробіг
11	Час роботи на маршруті, год.	де ТН - час в наряді, год
12	Час одної їздки, год.		- час руху завантаженого автомобіля, год.; - час руху без вантажу, год.; - час завантаження вантажу, год.; - час розвантаження вантажу, год.
13	Кількість їздок, разів		де te - час однієї їздки, год. Тн- час наряду
14	За зміну пробіг автомобіля, км		- експлуатаційна швидкість.
15	Загальний пробіг за рік, км		- календарні дні; приймаємо - 0,8.
16	Пробіг із вантажем за рік		Приймаємо - 0,6.
17	Обсяг перевезень за місяць, т		- число автомобіле-днів в експлуатації; - середньо добова продуктивність.
18	Середня кількість їздок, разів		Тм- час роботи автомобіля; - час однієї їздки в середньому за місяць автомобілем першого і другого типу.
19	Середньодобова продуктивність, т/добу	- фактична вантажопідйомність автомобілів відповідного типу.
20	Річний обсяг перевезень, т	- обсяг перевезень за місяць;
21	Річний вантажообіг, т	- обсяг перевезень за рік; - пробіг з вантажем за одну їздку.

Отже, розрахувавши усі техніко-експлуатаційні показники, зроблено висновки, що автомобілі використовуються ефективно. Тому що коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт використання автомобілів, коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності вищі за 0,9.



Висновки

В ході виконання курсового проекту було досліджено та проаналізовано основні проблеми транспортної галузі України, а саме організацію перевезення вантажів авіатранспортом.

Під час виконання другого розділу було визначено характеристику для розробки первинної упаковки, об'єм, масу нетто та брутто вантажів. Також було сформовано вантажну одиницю на піддоні, визначили кількість ящиків, які помістяться на піддоні для кожного вантажу з врахуванням всі обмежень. В розділі відобразили схематично вигляд первинної упаковки, розташування цих ящиків на піддоні ІІ типу.

В третьому розділі було обрано автомобілі для здійснення перевезення. Було обрано такі транспортні засоби: один Mercedes-Benz Atego II 1218 і два Mercedes-Benz Atego II 918L. Визначено пункти доставки вантажів (10 магазинів), відобразили маршрут, та необхідну кількість доставки того чи іншого вантажу.

В четвертому розділі визначено маршрути руху транспортних засобів. За допомогою складання матриць та проведення маршрутизації було сформовано два оптимальні маршрути, які є кільцевими:

На основі здійснених розрахунків у п'ятому розділі зроблено висновки, що автомобілі використовуються ефективно. Тому що коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт використання автомобілів, коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності вищі за 0,9. Окрім того, в даному розділі було розраховано середні відстань поїздки з вантажем, відстань перевезень тощо.



Список використаних джерел

1. Авіаційний транспорт [Електронний ресурс]

2. Повітряний транспорт України: підсумки 2017 року [Електронний ресурс]

3. Організація авіаперевезень вантажів [Електронний ресурс]

4. Організація перевезень вантажів авіатранспортом [Електронний ресурс]

5. Оптимізація транспортних процесів. Методичні рекомендації до курсової роботи для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» (фахове спрямування «Логістика») / Укл. Н.Т. Гринів, Г.В. Подвальна - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. - 20 с.

6. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: Підручник - 2-е вид., доп. і переробл. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2006. - 456 с.

Размещено на allbest.ru

...