Розвиток інноваційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Гавриленко А.С.

кандидат економічних наук, викладач кафедри військової підготовки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Summary

DEVELOPMENT OF INNOVATIVE SOCIETY

Gavrilenko Anna

Ph.D. in Economics, Teacher of the Department of Military Training of the Military Institute of Telecommunications and Informatization named after Heroes of Krut

In the article the essence of the concept "technological way" is disclosed. It was noted that technological innovation leads to the result of scientific and technological progress, which leads to an increase in labor productivity, modernization of means of production and transformation of the current technological structure. Technological structures formed as a result of the development of society are considered. It is noted that the delay in preparing for the transition to a new technology leads to the country lagging behind the leaders of world development, and the premature stimulation of the transition can lead to heavy losses in the economy, social disasters, lower living standards and economic security.

технологічний уклад продуктивність праці суспільство

Анотація

В статті розкрито сутність поняття «технологічний уклад». Зауважено, що результатом науково-технічного прогресу виступають технологічні інновації, які призводять до зростання продуктивності праці, модернізації засобів виробництва і трансформації чинного технологічного укладу. Розглянуто технологічні уклади, що сформувались в результаті розвитку суспільства. Відзначено, що запізнювання в підготовці переходу на новий технологічний уклад веде до відставання країни від лідерів світового розвитку, а передчасне стимулювання переходу може привести до важких втрат в економіці, соціальних катаклізмів, зниження рівня життя і економічної безпеки.

Key words: scientific and technological progress, technological style, innovation, innovative economy, innovation culture, innovative society.

Ключові слова: науково-технічний прогрес, технологічний уклад, інновація, інноваційна економіка, інноваційна культура, інноваційне суспільство.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями

Структура більшості світових держав побудована на ринковій економіці. Це не ідеальна і досить нестабільна система. Економіка постійно то піднімається, то зазнає спади, депресії. Це циклічність системи, де кожен новий цикл приносить зміни в технологічний уклад, який склався. Обсяги переходять в якість, а виробництво модернізується, переходячи на наступний рівень. Всі ці аспекти сильно впливають на економіку. Тому все частіше в літературі різної спрямованості ми стикаємося з таким поняттям, як «Інновація»: інноваційна економіка, інноваційна культура, інноваційне суспільство і т.д. Але нерівномірність інноваційного розвитку національних економік, і як наслідок глобальної економічної системи, пов'язана саме із зміною поколінь техніки. Послідовна зміна технологічних укладів спричиняє появу довгих хвиль економічного розвитку. Елементи різних технологічних укладів можна знайти в будь-якій техніко- економічній системі, що перебуває в процесі певної трансформації. Тому необхідно з'ясувати теоретичні аспекти технологічних укладів, а також визначити пріоритетні напрями для досягнення високого рівня інноваційного розвитку суспільства.

Аналіз останніх досліджень чи публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Поняття технологічного укладу введено в науковий обіг у 80-ті роки XX століття такими вченими, як С.Ю. Г лазьє- вим, Д.С. Львовим, Г.Г. Фетісовим, Ю.В. Яковцом. Даній проблемі присвячує свої дослідження австрійський вчений-економіст Й. Шумпетер. Представниками теорії циклічності економічного розвитку є такі вчені як М. Кондратьєв, С. Кузнец, Г. Менш, К. Фрімен. Основні положення концепції технологічного укладу в своїх працях висвітлюють Ю.Ба- жал, К. Перес. Серед сучасних вітчизняних вчених, питаннями вивчення інноваційної складової економічного розвитку займаються Т.С.Рожкова, І. Ф. Коломієць, Г. В. Гошовська, І. Б. Дашковська, О.А. Довгаль, В. М. Комаров. Проблематиці постіндуст- ріального розвитку присвячують свої роботи такі вчені як А. Чухно, К. Швабб, М. Девіс, Е. Тоффлер, та інші. Однак варто зазначити, що ряд робіт, присвячених процесам формування технологічних укладів та інноваційного розвитку суспільства недостатньо систематизовані і відрізняються різноманітністю методів, підходів і дискусійних положень.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В зв'язку з тим, що тенденцією сьогодення є розвиток постіндустріального суспільства та передумов для шостого технологічного укладу економічного розвитку, актуальним є визначення ролі та значення концепції технологічних укладів в даному процесі.

Формування цілей статті. Основною ціллю статті є аналіз зміни технологічних укладів в процесі розвитку суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Науково-технічний прогрес є основним двигуном розвитку світової економіки. Його результатом виступають технологічні інновації, які призводять до зростання продуктивності праці, модернізації засобів виробництва і трансформації чинного технологічного укладу. В економічній науці XXI століття все більшої актуальності набуває теорія технологічних укладів, в основу якої покладено концепції вченого-економіста Н. Д. Кондрать- єва. Вчений прийшов до ідеї існування великих - протяжністю в 50-55 років - економічних циклів, для яких характерний певний рівень розвитку продуктивних сил ( «технологічний уклад, цикл»). Початок кожного циклу характеризується підйомом економіки, тоді як завершення - кризами, за якими слідує етап переходу продуктивних сил на більш високий рівень розвитку [8, с. 282].

На основі цієї та інших теорій вченими-еконо- містами і була розроблена концепція технологічних укладів. На початку 1990-х Дмитро Львов і Сергій Глазьєв запропонували поняття «технологічний уклад» як сукупність технологій, характерних для певного рівня розвитку виробництва, і виділили п'ять уже реалізованих укладів. Кожен такий цикл починається, коли новий комплект інновацій надходить в розпорядження виробників. Основи подальшого технологічного укладу зароджуються, як правило, ще в період розквіту попереднього [9, с. 176].

Також поняття “технологічний уклад” обґрунтовано в роботах Ю. Бажала, Ю. Яковця та інших вчених, які зробили вагомий внесок у розробку дослідження концепції техніко-економічної парадигми (технологічної структури економіки) [1, с. 6; 16, с. 86].

Критерієм віднесення виробництва до певного технологічного укладу є використання в даному виробництві технологій, властивих цьому укладу, або технологій, що забезпечують випуск продукції, яка за своїми технічними або фізико-хімічними характеристиками може відповідати продукції даного укладу [7, с.180].

Техніко-економічний уклад зумовлюється певними ключовими факторами та характером розвитку галузей виробництва протягом життєвого циклу цього укладу. Ключовими факторами є нові технології і засоби виробництва, які впливають на зміну структури витрат, створюють нові продукти, покращують якість традиційних товарів. В економічній літературі виділяються шість технологічних укладів, п'ять з яких знайшли практичне втілення, а шостий формується в даний час. Їх характеристика та ключові фактори наступні:

Перший технологічний уклад (1770-1830 рр.). Перша промислова революція. Був заснований на нових технологіях у текстильній промисловості, використанні енергії води, що призвело до механізації праці та початку поточного виробництва. Змінився і побут, з якого стали зникати найпростіші, засновані на мускульній силі знаряддя для переробки зерна та інших харчових продуктів. Пік розвитку цього технологічного укладу за різними оцінками припадає на кінець XVII - початок XVIII століття. Країни-лідери: Великобританія, Франція, Бельгія [4, с. 35].

Другий технологічний уклад (1830-1880 рр.) Ще називають «Епохою пара». Характеризувався прискореним розвитком залізничного та водного транспорту на основі парових машин, широким впровадженням парових двигунів в промислове виробництво. Ця хвиля, за Й.Шумпетером, доводиться на 1840-1890 гг. у всіх галузях економіки, створення трансмісій для приводу різних механізмів. У сільському господарстві з'явилися парові млини. Поява машин із використанням енергії пара істотно підвищили продуктивність праці і в значній мірі звільнити людину від важкої ручної праці. У побуті громадян стали застосовуватися, відповідно даному технологічному укладу, пристрої: самовари, титани і інші, в т.ч. металевий посуд, що з'явилася в результаті індустріалізації цього промислу. Країни-лідери: Великобританія, Франція, Бельгія, Німеччина, США [15, с. 178].

Третій технологічний уклад (1880-1930 рр.) отримав назву «Епоха сталі» (Друга промислова революція). В основі - використання в промисловому виробництві електричної енергії, розвиток важкого машинобудування та електротехнічної промисловості на основі використання сталевого прокату. Безліч відкриттів в області хімії. Були впроваджені радіозв'язок, телеграф, автомобіль. З'явилися великі фірми, картелі, синдикати, трести. На ринку панували монополії. Почалася концентрація банківського і фінансового капіталу. Електрифікація істотно змінила побут громадян: з'явилися освітлювальні прилади, радіо, радіоприймальні пристрої та інша побутова техніка [5, с. 30].

Четвертий технологічний уклад (1930-1970 рр.) - «Епоха нафти». Характеризується подальшим розвитком енергетики з використанням нафти і нафтопродуктів, газу, засобів зв'язку, нових синтетичних матеріалів. Період масового виробництва автомобілів, тракторів, літаків, різних видів озброєння, товарів народного споживання. Широке поширення комп'ютерів і програмних продуктів. Використання атомної енергії у військових і мирних цілях. Конвеєрні технології стають основою масових виробництв [3, с. 218].

П'ятий технологічний уклад (1970-2010 рр.) - технології, що використовуються в мікроелектрон- ній промисловості, обчислювальній, оптико-воло- конній техніці, програмному забезпеченні, телекомунікації, роботобудуванні, при виробництві і переробці газу, наданні інформаційних послуг; виробництві, заснованому на використанні біотех- нологій, космічній техніці, хімії нових матеріалів із заданими властивостями [14, с. 131].

Важливою особливістю п'ятого технологічного укладу є його іманентний зв'язок з явищем глобалізації, становленням феномена нової інтелектуальної економіки, а також посиленням конкуренції у всіх сферах господарської діяльності [12, с. 97].

Сформований ритм довгострокового техніко- економічного розвитку свідчить, що стійке зростання домінуючого сьогодні п'ятого технологічного укладу близьке до межі. Тому вчені вже констатують зародження і становлення наступного.

Тому сьогодні світ стоїть на порозі шостого технологічного укладу. Його контури тільки починають складатися в розвинених країнах світу.

Шостий технологічний уклад (2010-2040 рр.) - це нанотехнології (наноелектроніка, молекулярна і нанофотоніка, наноматеріали і наноструктуровані покриття, оптичні наноматеріали, наногетерогенні системи, нанобіотехнології, наносистемна техніка, нанообладнання); клітинні технології; технології, що використовуються в генній інженерії, а також для створення штучного інтелекту і глобальних інформаційних мереж - синтез досягнень по цих напрямках повинен привести до створення, наприклад, квантового комп'ютера, штучного інтелекту і в кінцевому рахунку забезпечити вихід на принципово новий рівень в системах управління державою, суспільством, економікою [11, с. 8].

Технології на базі наноенергетики забезпечуватимуть ще більш високі продуктивні можливості економіки і громадян. Скажімо, з'являється можливість лікування хронічних хвороб через управління розвитком живого організму на рівні генної структури і стовбурових клітин, що призведе до суттєвого зростання тривалості життя людини і тварин. Ми тільки починаємо усвідомлювати можливості цього першого постіндустріального технологічного укладу. Над реалізацією цих можливостей у всьому світі працюють вчені, винахідники, проектувальники та виробники [3, с. 223].

Зауважимо, що у зв'язку зі зростанням швидкості науково-технічного прогресу (часу між появою технологічного сценарію і його практичною реалізацією) початок постіндустріальних технологічних укладів, на наш погляд, може зрушуватися, тобто може мати стиснення тривалості хвилі до періоду менше 40 років. Вважаємо, що масове освоєння технологій першого постіндустріального технологічного укладу відбудеться раніше 2040 року.

Цікавим фактом є те, що деякі вчені виділяють сьомий технологічний уклад, який пов'язують з розвитком когнітивних технологій, що пов'язані з вдосконаленням менталітету та процесів пізнавання та навчання людини [10, с. 94].

Когнітивні технології будуть зменшувати обмеженість можливостей індивіда до адекватної і своєчасної інтерпретації та усвідомлення інформації, підтримувати процеси формування колективного знання та підвищувати критерій задовільності вибору рішення. Ці технології пов'язані не тільки з інформаційними процесами, але й базуються на можливостях людської свідомості пізнавати та сприймати навколишній світ [17].

У першу чергу когнітивні технології практично реалізовуються при створенні інтерфейсів взаємодії між людиною та комп'ютером у рамках досліджень питань штучного інтелекту у прикладній інформатиці. Для ефективної роботи людини з комп'ютером постали питання «прозорості» та зрозумілості інтерфейсу - посередника між людиною та машиною. Ці властивості стало можливо реалізувати з розвитком як суміжних з інформатикою, так і далеких від неї наук - психології, медицини, лінгвістики, фізики та техніки. Прикладом когніти- вних технологій в інформатиці можна назвати ког- нітивну графіку, природно-мовні інтерфейси і т.д. Отже, реалізація когнітивних технологій в інформатиці дає можливість стверджувати про важливість врахування особливостей протікання пізнавальних процесів у свідомості людини для підвищення ефективності її діяльності. Активне поширення інформаційних технологій стало можливим завдяки їх пристосуванню до особливостей сприйняття інформації людиною [6, с. 31].

Розширення і заміщення технологічних укладів обумовлено перш за все процесом розвитку всієї групи сполучених систем і вимагає відповідних змін в соціальних та інституційних структурах. Так, перші два укладу поступово змінювали побут людей, підвищуючи якість їх життя, а розвиток третього і четверного, створивши нові галузі економіки, істотно вплинуло на структуру виробництва і продуктивність праці. При цьому в силу певної інерції розвитку народження і становлення технологій третього і наступних укладів відбувалося задовго до їх масового освоєння. [2, с. 25].

Таким чином, найважливішим і необхідним, на наш погляд, умовою переходу економіки на новий технологічний уклад, є втрата ефективності традиційної технології, які проявляються в зростанні витрат і зниженні випуску. Держава повинна на цей момент створити всі умови, що забезпечують поширення нових технологій в приватному секторі економіки. Основні зусилля уряду мають бути спрямовані на стимулювання інвестицій і ділової активності на пріоритетні напрями нового технологічного укладу, шляхом зниження податків і зборів, фінансування розробок ключових технологій, а також освіти і перепідготовки кадрів. Комплекс заходів по підготовці до переходу на новий технологічний уклад вимагає великої роботи по координації всіх учасників програми і концентрації достатньої обсягу ресурсів. Так, перехід на другий технологічний уклад був забезпечений протекціоністською політикою, стимулюванням металургійного виробництва і будівництвом залізниць в Європі і Північній Америці. Перехід на третій технологічний уклад був забезпечений інвестиціями в будівництво електростанцій та ліній електропередач. Четвертий технологічний уклад був можливий в країнах з розгалуженою мережею швидкісних автомобільних доріг, які в 30-ті роки минулого століття активно будувалися в США і Німеччини. З одного боку, запізнювання в підготовці переходу на новий технологічний уклад веде до відставання країни від лідерів світового розвитку. З іншого боку, передчасне стимулювання переходу може привести до важких втрат в економіці, соціальних катаклізмів, зниження рівня життя і економічної безпеки [13, с. 50].

В Україні на даний момент переважає доля третього (58%) та четвертого технологічних укладів (38%) з дуже низьким відсотком технологій п'ятого укладу (близько 4 %), а технології шостого укладу майже відсутні (<1%). Таким чином, в економіці України спостерігається її невідповідність сучасним викликам світового економічного розвитку. Це є підтвердженням важливості розвитку саме в напрямі новітніх укладів, оскільки саме вони дозволять перейти на новий тип економіки [14, с.132].

Висновки та пропозиції

Отже, формування інноваційного суспільства та інноваційної економіки слід розглядати через концепцію «трикутника знань», в рамках якої інтегровано основні три складові такої суспільної формації: освіта, дослідництво та інновації, розвиток яких дозволить вирішувати проблеми технологічного, освітянського та ментального характеру.

Також системна, хронологічна класифікація послідовної зміни домінуючих технологічних укладів у взаємозв'язку і взаємозалежності з концепцією довжинних хвиль Н. Д. Кондратьєва відображає інноваційно-еволюційні тенденції структурного розвитку системи. Незважаючи на різний ступінь впливу, структурно-динамічні процеси мають загальні закономірності трансформації, що дозволяє побудувати прогнозний тренд довгострокового соціально-економічного розвитку з врахуванням коротко, середньо- і довгострокових циклів і виявити критичні значення основних параметрів зростання. При цьому численні дослідження не звузили, а навпаки розширили коло не вирішених теоретико-методологічних проблем розвитку економіки в умовах багатоукладності, що в свою чергу висуває на перший план питання оптимізації структури народного господарства як на макро-, так і на мікрорівнях і пошуку інтегрального показника заміни одного технологічного укладу іншим.

Список літератури:

1.Бажал Ю. М. Шумпетерівська парадигма “статики” і “динаміки” економічної системи та її практичне значення / Ю. М. Бажал // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - Випуск 4 (145 ). - С. 5-8.

2.Богашко О.Л. Еволюція теоретичних підходів до інноваційного розвитку в економічній науці / О.Л. Богашко / Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2013. - № 2 (22). - С. 23-29.

3.Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С.Ю. Глазьев. -Г. : Владар, 1993. - 456 с.

4.Глазьев С. Ю. Современная теория длинных волн в развитии экономики / С. Ю. Глазьев // Экономическая наука современной России. - 2012. -№ 2(57). - С. 27-42.

5.Грущинська Н.М. Теоретико-методологічні засади сучасного економічного розвитку з урахуванням трансформації технологічних укладів / Н.М. Грущинська // Економіка і держава. - 2009. - №12. - С. 29- 32.

6.Иноземцев В. Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в XXI столетии / В. Л. Иноземцев // Полис. - 2000. - №6. - С. 28-39.

7.Коломієць І. Ф. Еволюція теорій інноваційно-технологічного розвитку в ретроспективній оцінці / І. Ф. Коломієць, Г. В. Гошовська // Регіональна економіка. - 2014. - №2. - С. 178-186.

8.Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н. Д. Кондратьев. - М.: Экономика, 2002. - С. 282-283.

9.Нанотехнологии как ключевой фактор нового технологического уклада в экономике / Под ред. Академика РАН С. Ю. Глазьева и профессора В. В. Харитонова. - М. : «Тровант», 2009. - 304 с.

10.Основи когнітивної економіки: колективна: монографія / за наук.ред. д. е. н., проф. О. Ю. Чубукової, д.т.н., проф. В. Я. Рубана. - К.: ВД «Стилос», 2011. - 180 с.

11.Пересунько З.М. Теоретичні аспекти розвитку інноваційної теорії / З.М. Пересунько // Ефективна економіка. - 2013. - №7. - С. 3-13.

12.Погоржельская Н. В. Технологические уклады как фактор структурного развития социально-экономических систем / Н. В. Погоржельская // Экономика строительства и городского хозяйства. - 2017. - № 1. - С. 93-100.

13.Хрусталёв Е.Ю., Хрусталёв Ю.Е. Оценка состояния экономической безопасности высокотехнологичных производств / Е.Ю. Хрусталёв, Ю.Е. Хрусталёв // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. -2006. - № 2. - С.46-52.

14.Чубукова О. Ю. Складові інноваційної економіки - освіта, технологічні уклади, когнітивні технології / О. Ю.Чубукова // Науковий вісник Полісся. - 2016. - № 3 (7). - С. 130-133.

15.Шумпетер Й. Теория экономического развития [исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредиты, проценты и циклы конъюнктуры] / Й. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1982. -453 с.

16.Яковец Ю.В. Эпохальные инновации ХХІ века : монография / Яковец Ю.В. - М.: Экономика, 2004. - 444 с.

17.Тихомирова Е. В. Технологии для экономики знаний [Електронний ресурс] / Е. В. Тихомирова, В. В. Бовт // Центр проектирования контента. -Режим доступу : http://www.cpk.mesi.ru/.

Размещено на Allbest.ru