Інституціональне проектування регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Інституціональне проектування регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми міста

Оболенський Олексій Юрійович доктор економічних наук, професор, професор кафедри регіоналістики і туризму

Пилипів Віталій Володимирович доктор економічних наук, професор, професор кафедри регіоналістики і туризму

Смірнова Олена Юріївна аспірант кафедри регіоналістики та туризму



Анотація

Міста України знаходяться на ранньому етапі формування екосистеми, у тому числі підприємницького характеру. Тому модернізація інституціональної системи функціонування певної сфери має відповідати даній стадії її розвитку, враховувати особливості розвитку держави та бути релевантною стратегії її майбутнього розвитку. Формування екосистем адміністративно-територіальних одиниць є нагальною світовою проблемою та задачею для міст України.

Стаття присвячена дослідженню однієї з складових підприємницької екосистеми міста, а саме - інвестиційної. Визначені необхідні інструменти та стратегічні дії держави, а також органів місцевого самоврядування для покращення інвестиційного клімату, розвитку та ефективного функціонування підприємницької екосистеми міста. З'ясована роль інституційного проектування, його інструменти, методи, принципи для створення нових проектів інвестиційного регулювання.

Зазначено, що інвестиційне регулювання місцевим самоврядуванням і державою полягає у застосуванні різних інструментів і методів, що можуть бути відмінними в певній мірі та різними способами впливати на інвестиційну діяльність як окремого міста, так і держави в цілому. Інституційне проектування регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми означає розробку або модифікацію інститутів, які прямо або побічно регулюють процеси інвестування. Окрім того, наведено план алгоритму дій інституціонального проектування регулювання інвестиційною діяльністю, який має практичну користь для регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми міста.

Розкритий потенціал проектного підходу дозволяє представити ідеальну модель дії конкретного міста, окреслити перспективні та фактичні завдання, встановити механізми досягнення мети, скласти нову структуру та імідж міста, порівняти бездоганно побудовані закономірності процвітання економіки міста з конфігурацією та етапами його дійсного функціонування.

Ключові слова: інвестування, підприємницька екосистема, інституційне проектування, економіка міста.



Abstract

Obolenskyi Oleksii Yurievich Doctor of Economics, professor, Professor of the Department of Regional Studies and Tourism, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman

Pylypiv Vitaliy Volodymyrovych Doctor of Economics, professor, Professor of the Department of Regional Studies and Tourism, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman

Smirnova Olena Yurievna Postgraduate Student of the Department of Regional Studies and Tourism, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman

INSTITUTIONAL DESIGN OF THE URBAN ENTREPRENEURIAL ECOSYSTEM INVESTMENT COMPONENT REGULATION

Cities of Ukraine are at an early stage of ecosystem formation, including entrepreneurial nature. Therefore, certain area institutional system modernization should correspond to this stage of its development, consider the peculiarities of the state development and be relevant to the development strategy. The administrative-territorial units ecosystems formation is an urgent global problem and task for the cities in Ukraine.

The article is devoted to the study of the investment components of the entrepreneur ecosystem of the city. Necessary tools and strategic actions of the state, as well as local governments to improve the investment climate have been identified. The role of institutional design, its tools, methods, principles for new projects creation of investment regulation are found out. In addition, the actions plan and algorithms of investment management institutional designing is resulted.

It is noted that the state local and government investment regulations are the using different tools and methods that may be different to some extent and influence the investment activities in different ways of both the individual city and the state as a whole. Institutional design of entrepreneurial ecosystem investment component regulation means the development or modification of institutions that directly or indirectly regulate investment processes. In addition there is a plan of institutional design algorithm of investment regulation which has practical benefits for managing the investment component of the entrepreneurial ecosystem of the city.

The revealed potential of the project approach allows presenting the ideal model of action of a concrete city, to outline perspective and actual tasks, to establish mechanisms of the purpose achievement, to make new structure and image of the city, to compare faultlessly constructed laws for urban economy prosperity.

Keywords: investment, entrepreneurial ecosystem, institutional design, urban economy.



Постановка проблеми

Модернізація інституціональної системи функціонування певної сфери має відповідати даній стадії її розвитку, враховувати особливості розвитку держави та бути релевантною стратегії її майбутнього розвитку. Формування екосистем адміністративно-територіальних одиниць є нагальною світовою проблемою та задачею для міст України.

Міста України знаходяться на ранньому етапі формування екосистеми, у тому числі підприємницького характеру. «Загалом місто вже має всі ресурси для підприємців та їхніх ідей. Місто пропонує інфраструктуру, таланти, клієнтів, капітал, інші компанії, що діють як постачальники й потенціальні клієнти, освітні заклади та зв'язки з іншими містами [1, с.1]». Для злагодженого функціонування необхідно формування інституційного середовища інвестиційної діяльності на рівні міста.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Базові дослідження феномену підприємницьких екосистем розкриті у працях таких вчених як Дж. Мур, Д. Айзенберг, Б.Фелд, A. Захаракіс, К. Хансен та ін. Різні аспекти впливу підприємницьких екосистеми та економіку міста досліджувалися у працях Р.Флорида, Е.Глезер, А.Родрігес-Посе, Б.Беекман, Р.Ньювенхауз та ін.

В Україні проблеми залучення інвестиційного капіталу, регулювання інвестиційною складової підприємницької екосистеми, функціонування інститутів та інституційного проектування досліджують багато науковців, серед яких Болотіна Є. В, Шубна О.В., Качула С.В, Федорчак О.В., Шаров Ю.П., Безверхнюк Т.М., Омельяненко В.А., Шушкова Ю.В., Західна О.Р., Карпенко Л.М., Воронжак П.В., Варещенко В.І., Юшков П.О., Ситнік Н.І., Черненко Н.О., Черненко Н.А. та інші.

Метою статті є дослідження проблем сучасного стану регулювання інвестиційною складової підприємницької екосистеми міста шляхом інституційного проектування, аналіз залежності та впливу інституціонального проектування на інвестиційну екосистему міста.

Виклад основного матеріалу

Підприємницька екосистема міста - це сукупність взаємозалежних суб'єктів і факторів, координованих у такий спосіб, щоб сприяти продуктивному підприємництву певного міста. Цей термін використовується для опису умов, які допомогають об'єднати людей, сприяють економічному процвітанню та створенню національного багатства.

ОЕСР визначає підприємницькі екосистеми як «сукупність взаємопов'язаних суб'єктів підприємницької діяльності (як потенційних, так і існуючих), підприємницькі організації (наприклад, фірми, венчурні капіталісти, бізнес - ангели, банки), установи (університети, агенції державного сектору, фінансові органи) та підприємницькі процеси (наприклад, кількість фірм з високим темпом зростанням, рівні успішного підприємництва, кількість серійних підприємців), які формально та неформально поєднуються для опосередкування та управління результатами в місцевому підприємницькому середовищі» [2].

Складовими підприємницької екосистеми міста визначають підприємців, бізнес-асоціації та корпорації, донорів, фонди, інвесторів, інкубатори, акселератори, вищі навчальні заклади, організації, що надають посередницькі та дослідницькі послуги, органи місцевого самоврядування, медіа та громаду. Отже, кожна частина екосистеми певною мірою впливає на розвиток підприємництва міста та може бути окремим предметом дослідження.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. [3]

Такими цінностями можуть бути [3]:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права інтелектуальної власності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

Необхідно зазначити, що залучення внутрішнього та іноземного інвестиційного капіталу, що забезпечує економічний розвиток міста - одне з найважливіших цілей органів місцевого самоврядування.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей. Інвестиційний проект - це комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб'єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей відповідно до положень [3].

Інвестиційна діяльність супроводжується системою міського інвестиційного регулювання, що представляє собою спрямований, налагоджений у відповідній підпорядкованості та послідовності механізм взаємопов'язаних організаційно - структурних компонентів, що впливають на інвестиційну складову підприємницької екосистеми міста та структурують системні ресурси громади, а також забезпечують інтереси розширеного виробництва. У процесі структурної та організаційної побудови системи інвестиційного регулювання утворюється інституціональний простір управління інвестиційними відносинами, складовими якого стають різні види інституціональних організацій.

Відмінності в рівні інвестиційної активності міста обумовлені впливом різних специфічних територіальних чинників, які в сукупності називаються факторами інвестиційної привабливості. Загальною ознакою цих факторів є їх прямий або опосередкований вплив на ризик і прибутковість всіх інвестиційних проектів, що реалізуються в межах даної територіальної одиниці. Серед факторів інвестиційної привабливості відокремлюються дві категорії: екосистема адміністративний інституційний інвестиційний

1) базові умови, до яких відносять чинники, які не можуть бути змінені в результаті діяльності людини;

2) інвестиційний клімат, що включає в себе всі фактори, які можуть змінюватися в результаті діяльності суспільства та держави.

Крім названих факторів, визначальними чинниками інвестиційного клімату є макроекономічні та інфраструктурні параметри, стан фінансових ринків і ринків праці, а також стан споживчого ринку. Всі ці фактори об'єднує одна загальна властивість: вони можуть змінюватися під впливом державної політики і, як наслідок, можуть бути об'єктами реформ.

Формування умов для інвесторів до відповідної кооперації, позитивного іміджу міста, сприятливого інвестиційного клімату, безпеки бізнесу постають неодмінними завданнями місцевої влади. Інструментами для стимулювання державою інвестиційної діяльності підприємництва є кредитно-фінансова, податкова, бюджетна політики, інфраструктурне забезпечення, певні інвестиційні проекти тощо.

Інвестиційне регулювання місцевим самоврядуванням і державою полягає у застосуванні різних інструментів і методів, що можуть бути відмінними в певній мірі та різними способами впливати на інвестиційну діяльність як окремого міста, так і держави в цілому. При цьому, місцева влада безсильна в деяких питаннях без впровадження державою певних умов і програм, спрямованих на покращення інвестиційного клімату. Тому однією з оперативних цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 рр. є «Підвищення інвестиційної привабливості територій, підтримка залучення інвестицій», відомо з [4], що визначає напрями досягнення мети, а саме: оцінювання інвестиційного потенціалу громад (регіонів); забезпечення застосування на місцевому рівні інструментів стимулювання інвесторів; ефективне планування інвестиційних зон та інвестиційних проектів; підтримка нових чи використання вже існуючих промислових майданчиків; проведення моніторингу середовища бізнесу та зменшення виявлених перешкод для інвестування; маркетингову підтримку; системне професійне супроводження та подальше обслуговування інвесторів тощо.

Поліпшенню інвестиційної привабливості територій крім нових податкових надходжень, сприятиме також доступ територіальних громад до потужних державних інвестиційних ресурсів: державного фонду регіонального розвитку, субвенцій на соціально-економічний розвиток територій, розбудову інфраструктури територіальних громад тощо, що вимагає від посадових осіб органів місцевого самоврядування нових компетенцій та кардинально вищої кваліфікації у сфері довгострокового планування та проектування регіонального та місцевого розвитку. [4]

Так, поштовхом до збільшення інвестицій має стати стратегічна націленість держави на розвиток малого та середнього підприємництва шляхом запровадження наступних програм: забезпечення фінансової підтримки через доступне кредитування; сприяння створенню стабільного та комфортного середовища для початківців та існуючих суб'єктів підприємницької діяльності; забезпечення умов фіскального стимулювання підприємництва через регулювання місцевих ставок на податки; створення необхідних об'єктів інфраструктури, таких як бізнес-інкубатори, стартап-центри, центри підтримки бізнесу, коворкінг-центри тощо; поширення практики отримання безоплатної інформації, консультацій підприємців; проведення діалогу між підприємництвом, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади; створення нових програм до фінансування мікрогрантами; безоплатне навчання для підприємців; тощо.

Відомо, що додатково для розвитку та ефективного функціонування підприємницької екосистеми міста в державі мають бути реалізуватися сталі сприятливі умови, а саме: зміцнення та стабільність національної валюти, гарантованість бізнес-безпеки, надання підтримки правового захисту, забезпечення захисту інтелектуальної та інших видів власності, врегулювання законодавства щодо міжнародних стандартів і норм, активне стимулювання співробітництва комерційних структур з органами публічної влади, навчальними закладами, науково-дослідними інститутами, консалтинговими та навчальними організаціями, комерційними банками тощо.

Фактично перелічені фактори і норми є основою для формування інституціональної основи регулювання інвестиційною діяльністю на територіальному чи місцевому рівні.

Під інститутом розуміється система взаємопов'язаних відносно стійких (по відношенню до коливань поведінки або інтересів окремих суб'єктів і їх груп), а також таких, що продовжують діяти протягом значного періоду часу формальних та неформальних норм, правил і відносин, що регулюють прийняття рішень, діяльність і взаємодію соціально-економічних суб'єктів і їх груп. Система норм постає інститутом в ході процесу інституціоналізації, тобто створення повноцінного інституціонального середовища [5].

Воно може бути сформоване за умови, якщо основний процес сприяння інвестиційної діяльності (так званий «технологічний») підтримується цілеорієнтованими допоміжними нормами і правилами, у тому числі аксіологічними настановами і механізмами взаємодії з існуючими нормами.

Інституціональне середовище включає в себе два типи інститутів:

1) формальні інститути, які є результатом цілеспрямованих дій із затвердження та прийняття чітких норм і правил поведінки;

2) неформальні інститути, які є усталеними способами взаємодії між людьми, традиції, звичаї, стереотипи, ментальність тощо.

Кожен з інститутів складається з наступних груп норм Структура груп запропонована: Г.Б. Клейнер, институциональные изменения: проектирование, селекция или протезирование?:

1) групи базисних норм, що віддзеркалюють сутність і положення даного інституту (так зване «ядро» інституту, що залишається незмінним протягом життєвого циклу інституту);

2) групи додаткових норм, що забезпечують «захисний шар» інституту і можуть змінюватися в залежності від зовнішніх обставин без зміни «ядра інституту;

3) групи допоміжних підтримуючих норм, що визначають механізми моніторингу, контролю та підтримки «ядра» інституту;

4) групи аксіологічних (ціннісних) норм, що відносяться до оцінювання даного інституту з боку суспільства, зацікавлених суб'єктів і «сторонніх спостерігачів»;

5) групи когнітивних норм, що регулюють процес сприйняття, аналізу і пізнання сутності та дії даних норм різними суб'єктами.

При цьому група аксіологічних норм має як соціально-економічний, так і культурний та політичний характер.

В інституціональному середовищі інвестиційної складової підприємницької екосистеми міста чинне місце займає інститут управління. Цей інститут має охоплювати сукупність найбільш загальних, закріплених законодавчими і нормативно-правовими актами норм і правил, функціональні та організаційні структури управління економічними об'єктами, процесами, відносинами та взаємодії між ними, а також сформовані неформальні інститути, що ґрунтуються на нормах суспільної етики і моралі.

Функціональні та організаційні структури як правило представлені органами публічного управління - системою публічних інституцій - органами державної влади, органами місцевого самоврядування, недержавними суб'єктами публічної влади та зацікавленими суб'єктами громадянського суспільства.

Формування нового стійкого та еластичного інституту передбачає певну сумісність із діючою системою: новий інститут має сполучатися з іншими інститутами, спиратися на них і, свою чергу, слугувати опорою для інших. Невід'ємною умовою є відповідність суспільним цінностям. Еластичність нового інституту має проявлятися через характер взаємодії нового та існуючих інститутів та взаємосприяння їх діяльності.

Формування нового інституту та відповідного ньому інституціонального середовища охоплює інституційне проектування. Під інституційним проектуванням слід розуміти цілеспрямовану діяльність суб'єкта економічного господарювання та/або публічного управління щодо впровадження в функціонування певної складової публічної сфери сформованого нового або модернізованого існуючого інституту, що оптимально вписуються в існуючі зовнішнє та внутрішнє інституційні середовища і дозволяють ефективно вирішувати проблемні питання.

Інституційне проектування регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми означає розробку або модифікацію інститутів, які прямо або побічно регулюють процеси інвестування. Таким чином, до проектування інститутів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату, можна віднести створення та впровадження законів, регламентів, стандартів та інших нормативно-правових документів, що регулюють підприємництво на різних етапах життєвого циклу компаній і формують інвестиційну політику держави. Для якісного проектування відповідних інститутів міського рівня необхідна їх комплексна оцінка, а також виявлення специфічних факторів, що впливають на процес інституційних змін.

Інституціональне проектування регулювання інвестиційної діяльності та впровадження його результатів може здійснюватися за допомоги наступного алгоритму дій:

1) формулювання протиріччя чи проблеми, що потребує зміни

інституційного середовища та/ або впровадження нового інституту, на основі аналізу існуючого стану та з урахуванням вітчизняного і світового досвіду;

2) вироблення концепції інституту;

3) формулювання цілей щодо вирішення проблеми на основі цінностей суспільства та громади;

4) розробка та затвердження стратегії впровадження інституту;

5) аналіз існуючих та формування необхідних груп норм, що:

5.1) віддзеркалюють сутність і положення нового інституту;

5.2) забезпечують «захисний шар» інституту і можуть змінюватися в залежності від зовнішніх обставин без зміни «ядра інституту»;

5.3) визначають механізми моніторингу, контролю та підтримки «ядра» інституту;

5.4) відносяться до оцінювання даного інституту з боку суспільства, зацікавлених суб'єктів і «сторонніх спостерігачів»;

5.5) регулюють процес сприйняття, аналізу і пізнання сутності та дії даних норм різними суб'єктами;

6) перевірка співставності полей груп норм;

7) формування механізму реалізації інституту, що передбачає забезпечення організаційно-виконавчої, ціннісно-мотиваційної, технологічної та контрольно-аудиторської діяльності;

8) перевірка вертикальної та горизонтальної співставності управлінських процесів;

9) впровадження нового інституту та моніторинг результатів його функціонування;

10) контроль і аудит впровадження нового інституту.

Відповідно до запропонованого алгоритму на етапі реалізації інституціонального проектування перед виконавцями можуть постояти завдання щодо удосконалення нормативно -правового супроводу, зміни менеджменту, модернізації організаційно-функціональної структури, впровадження нових технологій тощо.

Інституційне проектування та запропонований алгоритм має практичну корисність для регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми міста.



Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що інвестиційна складова займає центральне місце у підприємницької екосистемі міста, яка формується під впливом різноманітних факторів, норм, чинників та вимагає від влади ефективних рішень. Потенціал проектного підходу дозволяє представити ідеальну модель дії конкретного міста, окреслити перспективні та фактичні завдання, встановити механізми досягнення мети, скласти нову структуру та імідж міста, порівняти бездоганно побудовані закономірності процвітання міста з конфігурацією та етапами його дійсного функціонування.

Зазначено, що утворення спроможних територіальних громад та децентралізація влади потребують якісного оновлення кадрів органів місцевого самоврядування. Також було б ефективно залучити інші інституції регіонального розвитку до процесу проектування та планування, які б ефективно співпрацювали з місцевими органами влади для забезпечення розвитку економіки міста. Що дозволяє сформувати інституціональну основу регулювання інвестиційною діяльністю на територіальному чи місцевому рівні.

Рекомендовано подальше дослідження у напрямку сучасного світового досвіду інституціонального проектування регулювання інвестиційною складовою підприємницької екосистеми міста.



Література

1. Беекман Б., Ньювенхауз Р. Місто стартапів. Роль місцевої влади у побудові підприємницьких екосистем. Київ, 2016. 192 с.

2. Mason С., Brown R. (2014) Entrepreneurial Ecosystems and Growth Oriented Entrepreneurship / OECD LEED Programme and the Dutch Ministry of Economic Affairs. 38 p.

3. Про інвестиційну діяльність, Закон України від 18.09.1991 року (редакція станом на 16.10.2020 року) №1560-XII.

4. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695.

5. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики\ Пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. М.: Фонд экономической книги “Начала”, 1997. 180 с.

6. Безверхнюк Т.М. Проектування, стратегічне планування, проектний менеджмент: що? де? коли? в публічному управлінні / Реформування публічного управління та адміністрування: теорія, практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. за міжнар. уч. 26 жов. 2018 р. Одеса : ОРІДУ НАДУ. 2018. С.3-5. URL:

7. Болотіна Є.В., Шубна О.В. Інституційні зміни і траєкторія попереднього розвитку / Економічний вісник Донбасу № 3(45). 2016. С.50-57.

Публічне управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства: вітчизняний і зарубіжний досвід: монографія / За заг. ред. С. Чернова, В. Воронкової, В. Банаха, О. Сосніна та ін. Запоріз. держ. інж. акад. Запоріжжя: ЗДІА. 2016. 606с.

8. Feld B. (2012) Startup Communities: Building an Entrepreneurial Ecosystem in Your City. New York: Wiley. 224 p.

9. Isenberg D. (2011) The entrepreneurship ecosystem strategy as a new paradigm for economic policy: principles for cultivating entrepreneurship, Babson Entrepreneurship Ecosystem Project, Babson College, Babson Park, MA. 

References

1. Beekman B., & Nieuwenhuis R. (2016) Misto startapiv. Rol' mistsevoyi vlady u pobudovi pidpryyemnyts'kykh ekosystem [City of startups. The role of local government in building business ecosystems]. Kyiv [in Ukrainian].

2. Mason С., Brown R. (2014). Entrepreneurial Ecosystems and Growth Oriented Entrepreneurship / OECD LEED Programme and the Dutch Ministry of Economic Affairs. 38 p. [in English]

3. Zakon Ukrayiny Pro investytsiynu diyal'nist': pryiniatyi 18.09.1991 roku №1560-XII. [Law of Ukraine On Investment Activity from September 18, 1991 №1560-XII]. (2020, October 16,).

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi stratehiyi rehional'noho rozvytku na 2021-2027 roky: vid 5 serpnya 2020 r. № 695. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approval of the State Strategy for Regional Development for 2021-2027, from August 5, 2020 № 695.

5. North D. (1997) Instituty, institutsional'nyye izmeneniya i funktsionirovaniye ekonomiki [Institutions, institutional change and the functioning of the economic performance]. (A.N. Nesterenko, Trans). B.Z. Milner (Ed.). Moscow: Fond economic book "Beginnings".

6. Bezverkhnyuk T. M. (2018) Proektuvannya, stratehichne planuvannya, proektnyy menedzhment: shcho? de? koly? v publichnomu upravlinni [Design, strategic planning, project management: what? where? When? in public administration]. Reformuvannya publichnoho upravlinnya ta administruvannya: teoriya, praktyka, mizhnarodnyy dosvid: materialy Vseukrayins'koyi nauk.-prakt. konf. za mizhnar. uch. - Reforming public administration and administration: theory, practice, international experience: materials of the All-Ukrainian scientific-practical. conf. for international. part. (pp.3-5) Odessa: ORIDU NADU.

7. Bolotina E.V., & Shubna O.V. (2016) Instytutsiyni zminy i trayektoriya poperedn'oho rozvytku [Institutional changes and the trajectory of previous development]. Ekonomichnyy visnyk Donbasu - Economic Bulletin of Donbass, 3 (45), 50-57.

8. Chernov S., Voronkova V., Banach V., Sosnin O. & et al. (Eds.). (2016). Publichne upravlinnya ta administruvannya v umovakh informatsiynoho suspil'stva: vitchyznyanyy i zarubizhnyy dosvid: monohrafiya [Public management and administration in an information society: domestic and foreign experience: a monograph]. Zaporizhia. state eng. acad. Zaporozhye: ZDIA.

9. Feld B. (2012) Startup Communities: Building an Entrepreneurial Ecosystem in Your City. New York: Wiley. 224 p. [in English]

10. Isenberg D. (2011) The entrepreneurship ecosystem strategy as a new paradigm for economic policy: principles for cultivating entrepreneurship, Babson Entrepreneurship Ecosystem Project, Babson College, Babson Park, MA.

Размещено на Allbest.ru

...