Уточнення сутності бізнесу в ринковій економіці

Kasatonova Inna - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Taxation and International Economic Relations Kharkov National Automobile and Highway University

The article defines the essence and content of the concept of “business” on the basis of generalization of modern approaches of leading scientists. The basic components of business are established, namely: risk, innovation, autonomy, leadership, individuality, profit, business operations. All forms of business are promising form of functioning of enterprises in the conditions of further development and informatization of the Ukrainian economy. Business infrastructure is an enterprise that provides the business with the necessary means of production, transportation, communications, information, credit, workers and advertising. The purpose of operating a business is to generate and maximize profits. The main differences between business and entrepreneurship, general socio-economic aspects of managing them are considered in the article.

Current conditions economies characterized by rapid economic development systems require enterprises to put them into practice effective ways of organizing business activities. The purpose of this work is to generalize the approaches to the essence and features of the business of the enterprise. Business can be called different parts of human life, but there are four main types of it: industrial, commercial, financial and electronic business. In the conditions of the greatest spread of information computer technologies, the scale of e-business of all industries and economic entities is not an exception. Object of study is the process of business activity, which is considered from the point of view of doing business. The subject of research is a methodological toolkit for influencing business as an economic category at the current stage of market economy of the country. Methodology of research: the study has been carried out through an analysis of scientific papers on the topic. The methods of theoretical generalization, analysis and synthesis of information, formalization are used in the article. Findings: in the article theoretical principles of economic category “business” axe examined. Practical relevance: evolution of scientific approaches to defining the essence of business (entrepreneurship).

Key words: business, entrepreneurship, businessman, entrepreneur, innovation.

Постановка проблеми. Коли наша країна почала етап переходу від планової економіки до ринкових відносин, то одночасно, окрім ринкових методів господарювання, з'явилась нова економічна термінологія. Більшість населення країни почала займатися підприємницькою діяльністю, що зазвичай називають бізнесом. Це слово походить від англійського “business” й позначає справу, заняття, комерційну, торгову діяльність. Проблемою постає місце бізнесу в науці та уточнення його сутності, яка впливає на його розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Представниками сучасної української школи, які розглядають питання ведення бізнесу, є В.І. Богачов, К.В. Кравченко, В.В. Селезньов, С. Соснін, П.П. Пригунов, А.М. Виноград- ська, Б.З. Воробйов, Є.М. Локтев, Ю.І. Плетень, О. Сизоненко, Л.І. Донець, Н.Г. Романенко, А.В. Шлійко, В.Н. Тупкало, К.І. Редченко, Л.Д. Гуторова, Т.В. Калінеску, В.Г. Шинкаренко, О.С. Іванілов, І.А. Дмитрієв. Представниками сучасної російської школи з питань бізнесу та підприємництва є В.Д. Грибов, Ю.В. Богатін, В.А. Швандар, І.Н. Герчикова, Ю.В. Тарануха, О.С. Віханський, Н.І. Базилев, В.Я. Горфін- кель, Е.Я. Шейнин, Ю.Б. Рубін, Н.Ю. Круглова, М.Г. Лапуста. Науковці описують економічну природу бізнесу, коригують політико-економіч- ну трактовку цієї категорії, пропонують перспективні напрями обґрунтування всієї ринкової трансформаційної економіки.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. В економічній літературі існують різні точки зору науковців щодо змісту бізнесу, адже вони розуміють його як вид діяльності, як комерційну вигоду, як грошовий потік, як економічну категорію. Однак реалії сьогодення говорять про те, що в літературі з економіки єдиного термінологічного підходу, який би характеризував зміст, галузі функціонування, мету, організаційно-правові форми бізнесу, однозначно ще не встановлено, тому проблема уточнення сутності бізнесу має досить великий інтерес для вивчення наявних форм бізнесу й потребує визначення теоретичних та методологічних принципів підприємницької діяльності.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Зріст ролі та впливу підприємницької діяльності на економіку вказав на необхідність інтеграції підходів до обґрунтування сутності та ознак бізнесу в ринковій економіці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізувавши погляди різних учених на питання формулювання понять «підприємництво» й «бізнес», можемо побачити досить багато розбіжностей у визначенні, хоча досить часто ці категорії ототожнюють. О.С. Іванілов аргументує різницю цих понять таким чином.

Бізнес -- поняття ширше, ніж підприємництво, й охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи в дію не тільки підприємців, але й споживачів, найманих працівників, державні структури.

Підприємництво -- динамічний, активний елемент бізнесу, що є ініціативною, самостійною діяльністю, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами, об'єднаннями громадян. Підприємництво включає в обіг свого суб'єкта-підприємця, а не всіх учасників ринку, тому можемо говорити про підприємницький бізнес разом зі споживчим і трудовим. Переважно є такі дві моделі підприємницького бізнесу:

— класична, що орієнтується на максиміза- цію віддачі від ресурсів, які має підприємство (фірма, організація);

— інноваційна, що передбачає використання будь-яких можливостей (у межах закону) для підприємництва, навіть якщо власних ресурсів для цього недостатньо [1, с. 43].

Розглянемо визначення, наведене у великому економічному словнику: «бізнес -- економічна діяльність, що дає прибуток; будь-який вид діяльності, що приносить дохід або іншу особисту користь» [2].

А.С. Соснін, П.П. Пригунов під «бізнесом розуміють особливий вид економічної активності (доцільна діяльність, спрямована на вилучення прибутку), яка базується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї» [3, с. 77].

Колектив авторів Б.З. Воробйов, Є.М. Локтев, Ю.І. Плетень характеризують бізнес як справу у той чи іншій сфері підприємництва, коли за наявності визначеного ризику досягається намічений комерційних успіх [4, с. 389].

Статтею 42 Господарського кодексу України (з 1 січня 2004 р. вступив у дію) встановлено таке визначення: «підприємництво -- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку» [5].

Нормативною базою для здійснення підприємницької діяльності є Господарський кодекс України. На відміну від нього, Закон України «Про підприємництво» зазначає, що існує «спрямованість такої діяльності на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг та здійснення торгівлі з метою одержання прибутку» [6].

Далі розглянемо еволюцію наукових підходів до встановлення сутності та змісту бізнесу (підприємництва) у табл. 1 [7, с. 64--66].

Згідно з Цивільним кодексом України трактування підприємництва має такий зміст: «самостійна, здійснювана на власний ризик діяльність, спрямована на систематичне одержання прибутку від використання майна, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку». «Ефективність підприємницької діяльності може оцінюватися не тільки розмірами отриманого прибутку, але й зміною вартості бізнесу (ринкової вартості підприємства)» [10].

Після того як Україна стала незалежною державою та змінилась її законодавча база, на підставі різних форм власності почав розвиватися бізнес. Це є наслідком змін у законодавчому аспекті нашої країни, неналежним рівнем володінням методологією менеджменту та досвідом ведення підприємницької діяльності, неврахуванням фактору ризику у перспективі ведення власної справи.

Бізнесом можна назвати різні ланки людського життя, але існує чотири основних його види, а саме виробничий, комерційний, фінансовий та електронний бізнес.

До виробничого бізнесу можна віднести підприємства державного та недержавного секторів, які займаються виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Серед них слід назвати фізичних та юридичних осіб, які виробляють матеріальні й духовні блага, споживчі товари. Розвиток суспільства базується переважно на цьому виді бізнесу, який з'явився ще в епоху становлення цивілізації як такої. На жаль, реалії сьогодення вказують на зменшення обсягів виробничого бізнесу в нашій країні.

Таблиця 1.Еволюція наукових підходів до визначення сутності бізнесу

Комерційний бізнес представлений торговельними підприємствами, а саме супермаркетами, магазинами, ринками, кіосками, продовольчими ларьками, товарними біржами та іншими комерційними організаціями. їх комерційна діяльність здійснюється через купівлю й продаж будь-яких товарів і послуг. Комерційний бізнес є закупівельно-посередницькою діяльністю підприємств, тобто у товаровиробників купується товар за зниженою ціною й перепродається за збільшеною ціною споживачам, при цьому виникає націнка, що утворює прибуток цих підприємств. Чим більше посередників між товаровиробниками й торгівельними підприємствами, тим дорожче товари для споживачів. Одним з напрямів комерційного бізнесу є експортно-імпортні операції, що свідчить про те, що товар закуповується в одній країні, а продається в іншій.

Фінансовий бізнес -- це відособлена сфера комерційного бізнесу, у якій продається й купується особливий товар, а саме гроші, акції, векселя, облігації, іноземна валюта, цінні папери фондового ринку країни. У цьому бізнесі гроші у формі кредиту «продаються» на певний час покупцеві, що згодом повертає у повному обсязі зайняту в кредитора суму й виплачує за користування нею заданий відсоток. Відсоток характеризує певну ціну цього товару й забезпечує підприємству-кредитору його заробіток. Продаж і перепродаж іноземної валюти, а також цінних паперів також належать до галузі фінансового бізнесу, де є свій предмет праці та готовий товар, що приносить прибуток його власникові за умови вдалого ведення бізнесу.

Фінансовий бізнес реалізується через різні організації й установи, такі як комерційні банки, кредитні союзи, інвестиційні й лізингові компанії, фондові біржі, трастові й страхові компанії. Однак помилково вважати, що різні організаційні форми бізнесу зможуть розвиватися самостійно. Перехід до регульованої ринкової економіки потребує не лише відповідної правової бази, але й надання відповідної допомоги цим формам бізнесу, а також умілої організації, управління (керівництва) й контролю [11, с. 7].

Нині економіка країни не стоїть на місці, а постійно розвивається, пристосовується й змінюється. Ті умови, в яких підприємства працювали ще п'ять років тому, неможливо порівнювати з тими умовами, в яких підприємство має працювати зараз. Нині склалась така ситуація в країні, коли відбувається швидка зміна економіки, відповідно, змінюються підприємство, його умови й методи господарювання. Підприємства України мають перейти на новий рівень: від копіювання аналогів розвитку підприємств за кордоном до розроблення своїх перспективних програм розвитку і виживання підприємств у сучасних швидкозмінних умовах [12, с. 115].

Серед багатьох напрямів розвитку інформатизації суспільства особливу увагу останнім часом приділяють проблемі переходу ринкової економіки на рівень електронної. В умовах найбільшого поширення інформаційних комп'ютерних технологій не є винятком масштабність електронного бізнесу всіх галузей і суб'єктів господарювання. З ростом населення планети й мобілізації ресурсів електронна економіка не обмежується бізнесом електронної торгівлі й сервісів, а стосується кожного аспекту життя, а саме культури, охорони здоров'я, освіти, фінансової сфери.

Завідувач кафедри Електронної комерції Поволзького державного університету телекомунікації та інформатики, доктор економічних наук, дійсний член Академії Телекомунікації та Інформатики, автор понад 60 наукових та навчально-методичних публікацій в галузі сучасних технологій ведення бізнесу в умовах по- стіндустріальної економіки А.В. Юрасов вперше дав закінчене наукове визначення поняття електронного бізнесу та його предметної галузі: «під електронною комерцією слід розуміти будь-яку економічну діяльність з використанням електронних інформаційних технологій. Предметною областю електронної комерції як галузі економічної науки є економічні відносини, в процесі яких використовуються електронні інформаційні технології» [13].

Підприємства бізнесу за масштабами та розмірами здійснюваних основних технологічних операцій можуть бути великими, середніми й малими. Віднесення бізнесу до тієї чи іншої категорії переважно базується на чисельності зайнятих у бізнесі. Так, до малого бізнесу зазвичай відносять структури з чисельністю працюючих, що не перевищує 50 осіб. Підприємства середнього бізнесу мають чисельність працівників від 50 до 250 осіб, а підприємства великого бізнесу -- більше 250 осіб.

Сам по собі бізнес без широко розгалуженої інфраструктури існувати не може. Під інфраструктурою бізнесу варто розуміти сукупність підприємств, організацій та установ, які, функціонуючи спільно, обслуговують бізнес, надаючи йому ті чи інші платні послуги, забезпечують його необхідними засобами виробництва, транспортом, зв'язком, інформацією, кредитними ресурсами, робочою чисельністю, рекламою, консультаціями тощо. Саме завдяки наявності необхідної інфраструктури сучасний бізнес придбав цивілізовані форми, у яких кожен його елемент спеціалізується на виконанні певних функцій, чим забезпечується висока продуктивність праці й у сфері самого бізнесу, й у сфері підприємств інфраструктури [14, с. 6].