Еколого-економічна ефективність реабілітації порушених земель унаслідок незаконного видобутку бурштину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічна ефективність реабілітації порушених земель унаслідок незаконного видобутку бурштину

Качановський О.І.

заступник директора, ВСП "Рівненський коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України"

Анотація

Процес незаконного видобування бурштину призводить до погіршення соціального клімату в північно-західних районах Полісся, завдає серйозних економічних утрат державі та суспільству, а також призводить до деградації значних площ земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення. Оскільки порушені ландшафти не можуть відновитися у первісному стані природним шляхом, без утручання людини, вони потребують рекультивації. Законодавство, що регулює суспільні відносини у сфері рекультивації порушених земель, потребує внесення подальших змін, адже, переважна більшість нормативно-правових актів указує на здійснення рекультивації або відповідальність за її нездійснення особами, що проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, що передбачають механічне пошкодження ґрунтового покриву. Недосконалість законодавчої бази та політична нестабільність сприяють розвитку даного виду тіньового бізнесу, отже, проблема незаконного видобутку бурштину є нагальною і потребує якомога швидшого вирішення.

Ключові слова: незаконний видобуток бурштину, порушені землі, рекультивація, непроведення рекультивації земель, еколого-економічна ефективність. шкода незаконний бурштин

Аннотация

Процесс незаконной добычи янтаря приводит к ухудшению социального климата в северо-западных районах Полесья, наносит серьезные экономические потери государству и обществу, а также приводит к деградации значительных площадей земель сельскохозяйственного и лесохозяйственного назначения. Поскольку нарушенные ландшафты не могут восстановиться в первоначальном состоянии естественным путем, без вмешательства человека, они нуждаются в рекультивации. Законодательство, регулирующее общественные отношения в сфере рекультивации нарушенных земель, требует внесения дальнейших изменений, ведь подавляющее большинство нормативно-правовых актов указывает на осуществление рекультивации или ответственность за ее неосуществление лицами, которые проводят горнодобывающие, геологоразведочные, строительные и другие работы, предусматривающие механическое повреждение почвенного покрова. Несовершенство законодательной базы и политическая нестабильность способствуют развитию данного вида теневого бизнеса, следовательно, проблема незаконной добычи янтаря является насущной и требует скорейшего решения.

Ключевые слова: добыча янтаря, нарушенные земли, рекультивация, непроведение рекультивации земель, эколого-экономическая эффективность.

ECOLOGICAL AND ECONOMIC EFFICIENCY OF DISTURBED LANDS REHABILITATION DUE TO ILLEGAL AMBER MINING

Kachanovskyi Oleh

Rivne College of National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine

The process of illegal amber mining leads to a deterioration of the social climate in the north-western regions of Polisia, causes serious economic losses to the state and society, and also results in the degradation of large agricultural and forestry land areas. Since the disturbed landscapes cannot be restored to their original state without human intervention, they need to be rehabilitated. Legislation which regulates public relations in the field of disturbed lands rehabilitation requires further changes to be made. After all, the vast majority of regulations indicate the implementation of rehabilitation or liability for its failure by persons carrying out mining, exploration, construction and other works involving mechanical damage to the soil. Failure to rehabilitate the disturbed lands is an offense that causes damage to legal owners and users of land, the local community and the state. A violator of land legislation, who does not implement a set of organizational, technical and biotechnological measures aimed at restoring soil cover, improving the condition and productivity of disturbed lands in accordance with the approved land management documentation, receives illegal income from the use of funds for other purposes, which according to the estimates approved in the land management projects should be aimed at rehabilitation of the disturbed lands. The researches that cover the agenda include the issues of monitoring and determination of locations of lands disturbed due to illegal amber mining as well as the use and classification of lands disturbed as a result of mining industry's activities. Introduction of economic and legal mechanism for compensation by violators for damages caused by illegal amber mining, failure to perform land rehabilitation works after completion of mineral deposits, will provide more effective protection of the state and territorial communities interests, the rights of owners and users of land, will have a positive impact on reducing offenses in the field of land use. Imperfect legal framework and political instability contribute to the development of shadow business, so the problems of illegal extraction and rehabilitation of disturbed lands are urgent and need to be addressed as soon as possible.

Key words: illegal amber mining, disturbed lands, rehabilitation, failure to perform lands rehabilitation, ecological and economic efficiency.

Постановка проблеми. В умовах фінансово-економічної кризи в Україні значного поширення набула проблема незаконного видобування бурштину. Натепер відсутні дані про обсяги матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної діяльності з використання надр, також не досліджується оцінка впливу незаконного видобутку на екологічний стан, тому актуальним є вивчення даного питання, адже відшкодування незаконно отриманих доходів не звільняє порушника від необхідності відшкодування реальних збитків, тобто здійснення за власний рахунок усього комплексу заходів із рекультивації порушених земель, що передбачено законодавством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До наукових робіт, що привертають увагу дослідників до проблем раціонального використання земель, еколого-економічних аспектів рекультивації та вибору технологічних схем відновлення земельних угідь належать праці Д.С. Добряка [1], В.О. Мандрика [2; 3], А.Г. Мартина [4], РМ. Панаса [5], Л.В. Моторіної [6], В.А. Овчіннікова [7] та ін. Процес досліджень із використання даних дистанційного зондування для виявлення місць незаконного видобування бурштину висвітлено у наукових працях В.Є. Філіповича [8], С.С. Ковалевського [9].

Одним із напрямів утручання у ситуацію з боку державних органів та громадськості є діяльність із практичної реалізації реабілітації порушених ділянок. Із цією метою Кабінет Міністрів ухвалив постанову від 30.11.2016 № 1063 [10], якою затверджено "Порядок реалізації пілотного проєкту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених унаслідок незаконного видобування бурштину". На виконання цієї Постанови прийнято низку супровідних документів, зокрема "Перелік земель лісогосподарського призначення, у межах яких є частини, які порушені внаслідок незаконного видобування бурштину і потребують рекультивації", затверджений Наказом Держлісагентства України від 21.04.2017 № 138 [11]. Даний перелік включає

2 046 порушених ділянок; площа порушених земель унаслідок незаконного видобування бурштину становить 30 037,6 га; сумарна площа лісових виділів у межах цих кварталів, на яких є порушені площі, - 9 816,9 га; сумарна площа власне порушених угідь - 4 385,45 га.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Механізм відшкодування збитків, що завдані невиконанням робіт із рекультивації земель, після завершення видобутку корисних копалин залишається недостатньо дослідженим, тому важливим залишається питання розроблення нового та вдосконалення чинного законодавства щодо діяльності з видобування бурштину та рекультивації порушених земель.

Постановка завдання. Метою дослідження є оцінка впливу незаконної діяльності використання надр на екологічний стан території Рівненської області та економічна оцінка розміру шкоди, заподіяної незаконним видобуванням коштовного каміння.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Реабілітація (rehabilitate) - придатність, спроможність, поновлення (префікс re - зворотність). Цим заходом мається на меті вилучення

3 інтенсивного землеробського використання деградованих та малопродуктивних ґрунтів на певний час для мінімізації або припинення деградаційних процесів чи навіть відновлення втрачених ґрунтами властивостей.

Рекультивація земель - комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля. Роботи з рекультивації порушених земель виконують поетапно і поділяють на три основних етапи робіт: підготовчий, гірничотехнічний (інженерний, технічний) і біологічний. Реалізація проєктів рекультивації широко застосовується в провідних країнах світу. Так, США є однією з передових країн щодо законодавчого забезпечення вирішення та врегулювання правовідносин у сфері рекультивації земель [12]. Рекультивацією земель у США займаються федеральне агентство OSMRE [13], служба охорони ґрунтів, лісова та геологічна служба, інші відомства штатів. Відповідно до Закону "Про відтворення порушених земель гірничими роботами" (Surface Mining Control and Reclamation, 1977) запроваджено програми щодо регулювання активних шахт та рекультивації земель покинутих шахт [13]. Підприємство, діяльність якого пов'язана з порушенням земель, під час отримання ліцензії на проведення видобутку корисних копалин має внести заставу за ділянку, яка згідно з проєктною діяльністю підлягає порушенню [14]. При цьому якісний стан рекультивованої ділянки має зберігатися постійним упродовж декількох років. У разі невиконання цих вимог підприємство втрачає свою заставу і право на проведення видобувних робіт та отримання ліцензій на інший видобуток корисних копалин.

Для вирішення проблем реабілітації порушених земель у США прийнято програму резервування територій (Conservation Reserve Program), відповідно до якої землекористувачі укладають із державою контракт, за яким вони зобов'язані на певний час вилучити із землеробства частину своїх земель, схильних до деградації, з метою відновлення природної екосистеми (рис. 1).

Рис. 1. Механізм реалізації Програми резервування територій США

В Україні земля є особливо цінним видом природних ресурсів (Конституція України, стаття 14). Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави [15].

Відповідно до статті 166 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-Ш [16], рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Рекультивація здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель [17].

Шляхи рекультивації залежно від природно- господарських особливостей території та інших чинників можуть бути різними. Проте, вибираючи напрям рекультивації порушених територій, необхідно враховувати комплекс економічних, екологічних та соціальних вимог, що у підсумку сприятиме раціональному перерозподілу територій між різними видами господарського використання.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV [18] визначено, що непроведення рекультивації порушених земель - це невиконання комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X [19], непроведення рекультивації порушених земель тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, згідно зі статтею 56 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV [17], юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом, а застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Сама ж шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відшкодування незаконно одержаних доходів, одержаних порушенням земельного законодавства, не звільняє порушника від необхідності відшкодування реальних збитків, тобто здійснення за власний рахунок усього комплексу заходів із рекультивації порушених земель, що передбачені затвердженою документацією із землеустрою.

Гірничодобувна галузь промисловості найбільш негативно впливає на земельні ресурси Рівненської області. За інформацією Департаменту екології на природних ресурсів обласної державної адміністрації, кількісний показник площ рекультивованих земель коливається від 0 до 0,1 тис га, це вказує на недостатню увагу до рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Площа рекультивованих земель незначна порівняно з площами порушених земель (рис. 2).

Рис. 2. Відношення площ порушених земель до площ рекультивованих земель у Рівненській області

Досвід рекультивації порушених земель Рівненської області передбачає застосування після повернення родючого шару ґрунту на поверхню висівання багаторічного люпину та жита.

Оскільки під час незаконного добування бурштину родючий шар ґрунту не зберігався взагалі, а тільки знищувався, то повернення його на вирівняну поверхню ділянок не вбачається можливим. Тобто середовище для створення первинного рослинного покриву є у цілому несприятливим.

У методичному відношенні розмір доходу, що був одержаний унаслідок іншого використання коштів, аніж передбачене робочим проєктом рекультивації порушених земель, може бути визначений виходячи з таких показників:

1) кошторисної вартості комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;

2) індексу цін на будівельно-монтажні роботи у добувній промисловості, який характеризує зміни у часі вартості будівельно-монтажних робіт із рекультивації земель, порівняно з періодом, на який розроблявся робочий проєкт землеустрою;

3) облікової ставки Національного банку України, що, відповідно до статті 1 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-XIV, є орієнтиром ціни на гроші;

4) строку непроведення рекультивації порушених земель, обраховується починаючи з наступного місяця після закінчення проєктного строку реалізації робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, до місяця, що передував виявленню порушення включно, і, відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV, не може перевищувати трьох років (після завершення проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, що призвели до порушення земель).

Місяцем виявлення порушення слід уважати місяць, у якому було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, яка виявила порушення, відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від

19.06.2003 № 963-IV[18].

Визначення та застосування понять "строк" та "термін" здійснюється відповідно до статті 251-254 Цивільного кодексу України від

16.01.2003 № 435-IV[20].

Алгоритм визначення розміру збитків, завданих невиконанням робіт із рекультивації земель, є таким:

1) визначення приведеної кошторисної вартості комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель на дату проведення перевірки під час здійснення державного контролю над використанням та охороною земель шляхом множення її на індекс цін на будівельно-монтажні роботи у добувній промисловості, який характеризує зміни у часі вартості будівельно-монтажних робіт із рекультивації земель порівняно з періодом, на який розроблявся робочий проєкт землеустрою;

2) визначення середньорічного доходу порушника від непроведення рекультивації порушених земель шляхом множення приведеної кошторисної вартості комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель на облікову ставку Національного банку України;

3) визначення загального розміру завданих непроведенням рекультивації порушених земель збитків шляхом множення середньорічного доходу порушника від непроведення рекультивації порушених земель на строк непроведення рекультивації порушених земель.

Таким чином, загальна формула визначення розміру збитків, завданих невиконанням робіт із рекультивації земель, матиме вигляд:

де Зр - розмір збитків, гривень;

ВК - кошторисна вартість комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою, гривень;

І - добутокпомісячних індексів цін на будівельно-монтажні роботи еа даними Держкомстату України за термін непроведення рекультивації порушених земель;

С - облікова ставка Національного банку України на дату визначення розміру збитків, %;

Т - строк непроведення рекультивації порушених земель, місяців.

У разі повторного невиконання робіт із рекультивації земель після завершення експлуатації родовища корисних копалин із розміру збитків, визначених за запропонованою формулою, має бути вилучена сума раніше відшкодованих збитків, оскільки подвійне покарання за одне й те саме правопорушення не допускається [4].

Приклад розрахунку збитків, завданих невиконанням робіт із рекультивації земель після завершення експлуатації родовищ корисних копалин наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунок збитків унаслідок непроведення рекультивації порушених земель

Таким чином, економічним виразом збитків, що завдані невиконанням робіт із рекультивації порушених земель власнику земельної ділянки або землекористувачу, є упущена вигода, яка, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV [20], не може бути менше (прирівнюється) до доходу, одержаного правопорушником. Ефективне попередження правопорушень, пов'язаних із непроведенням рекультивації земель у перспективі, може також здійснюватися шляхом уведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності осіб, що здійснюють гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, які призводять до порушення земель [20].

Висновки

Проведення рекультивації земель спрямоване на відновлення не лише ґрунтового покриву, а й продуктивності порушених земель, поліпшення їх стану, тому шляхи рекультивації залежно від природно-господарських особливостей території та інших чинників можуть бути різними. Проте, вибираючи напрям рекультивації порушених територій, необхідно враховувати комплекс економічних, екологічних та соціальних вимог, що у підсумку сприятиме раціональному перерозподілу територій між різними видами господарського використання.

У результаті проведених досліджень удосконалено методику еколого-економічної оцінки завданих державі збитків унаслідок нелегального видобування бурштину шляхом імплементації в розрахунки показників площ порушених земель; проведено розрахунки завданих державі фінансових збитків унаслідок нелегального видобування бурштину.

Бібліографічний список