Організаційно-структурні трансформації на сучасних промислових підприємствах: теоретичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Організаційно-структурні трансформації на сучасних промислових підприємствах: теоретичний аспект

Олена Карлова, Вікторія Чобіток, Ольга Щербак

Олена Карлова доктор економічних наук, професор, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Вікторія Чобіток кандидат економічних наук, доцент, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Ольга Щербак магістрант, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Анотація. Ефективне управління вітчизняними промисловими підприємствами залежить від того, наскільки їх структури в змозі забезпечувати ефективну діяльність процесів. Для виходу промисловим підприємствам з тривалої кризи необхідно кардинальне оновлення стратегії і тактики трансформаційних реформ. Курс розвитку вітчизняних промислових підприємств, який був розрахований на механізми ринкової самоорганізації, що повинні були автоматично включитися і, з радикальною лібералізацією економіки і приватизацією власності, вивести на траєкторію економічного зростання, себе не виправдав, бо сучасна соціально-орієнтована ринкова економіка не може ефективно діяти, а отже, вимагає впровадження організаційно-структурних трансформацій.

Розвиток промислових підприємств здійснюється в результаті проведення різних змін, в тому числі і в результаті цілеспрямованого впливу системи управління. При цьому спостереження і аналіз не завжди надає відповідь на питання про те, що є результатом кон'юнктурного розвитку бізнесу, а що наслідком цілеспрямованого управлінського впливу на промислові підприємства. При такому стані речей особливого значення набуває дослідження і представлення можливих організаційно-структурних трансформацій на сучасних промислових підприємствах. В статті виокремлено питання, що вирішуються в процесі проектування організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах. В статті розглянуто формування процесу організаційно-структурної трансформації на промислових підприємствах, який полягає у взаємозв'язку понять «трансформація», «структурні трансформація» та «організаційні трансформація», сутність якої полягає у проведені змін в структурі промислового підприємства. В статті визначено класифікацію неформальних обмежень при проведенні організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах. Авторами в статті розкрито основні тенденції організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах.

Ключові слова: організаційно-структурні трансформації, промислові підприємства, розвиток, конкурентоспроможність, зміни.

Елена Анатольевна Карлова, доктор экономических наук, профессор, Украинская инженерно- педагогическая академия, г. Харьков, Украина

Виктория Ивановна Чобиток, кандидат экономических наук, доцент, Украинская инженерно-педагогическая академия, г. Харьков, Украина

Ольга Александровна Щербак, магистрант, Украинская инженерно-педагогическая академия, г. Харьков, Украина

ОРГАНИЗАЦИОННО-СТРУКТУРНЫЕ ТРАНСФОРМАЦИИ НА СОВРЕМЕННЫХ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

Аннотация. Эффективное управление отечественными промышленными предприятиями зависит от того, насколько их структуры в состоянии обеспечивать эффективную деятельность процессов. Для выхода промышленным предприятиям из затянувшегося кризиса необходимо кардинальное обновление стратегии и тактики трансформационных реформ. Курс развития отечественных промышленных предприятий, который был рассчитан на механизмы рыночной самоорганизации, должны были автоматически включиться и с радикальной либерализацией экономики и приватизацией собственности, вывести на траекторию экономического роста, себя не оправдал, потому современная социально-ориентированная рыночная экономика не может эффективно действовать , а следовательно, требует внедрения организационно-структурных трансформаций. Развитие промышленных предприятий осуществляется в результате проведения различных изменений, в том числе и в результате целенаправленного воздействия системы управления. При этом наблюдение и анализ не всегда предоставляет ответ на вопрос о том, что является результатом конъюнктурного развития бизнеса, а что следствием целенаправленного управленческого воздействия на промышленные предприятия. При таком положении вещей особое значение приобретает исследование и представление возможных организационно-структурных трансформаций на современных промышленных предприятиях.

В статье выделены вопросы, решаемые в процессе проектирования организационно-структурных преобразований на промышленных предприятиях. В статье рассмотрено формирование процесса организационноструктурной трансформации на промышленных предприятиях, состоящий во взаимосвязи понятий «трансформация», «структурные трансформация» и «организационные трансформация», суть которой заключается в проведении изменений в структуре промышленного предприятия.

В статье определена классификация неформальных ограничений при проведении организационно-структурных преобразований на промышленных предприятиях. Авторами в статье раскрыты основные тенденции организационно-структурных преобразований на промышленных предприятиях.

Ключевые слова: организационно-структурные трансформации, промышленные предприятия; развитие, конкурентоспособность, изменения.

Elena A. Karlova Doctor of Economics, Professor, Ukrainian Engineering Pedagogical Academy, Kharkiv, Ukraine

Victoria I. Chobitok Ph.D in Economics, Associate Professor, Ukrainian Engineering Pedagogical Academy, Kharkiv, Ukraine

Olga A. Scherbak Magister, Ukrainian Engineering Pedagogical Academy, Kharkiv, Ukraine

ORGANIZATIONAL-STRUCTURAL TRANSFORMATIONS AT MODERN INDUSTRIAL ENTERPRISES: THEORETICAL ASPECT

Abstract. Effective management domestic industrial enterprises depends on how their structures are able to ensure the effective operation processes. In order for industrial enterprises to recover from the protracted crisis, a radical renewal the strategy and tactics of transformational reforms is necessary. The development course domestic industrial enterprises, which was designed for mechanisms market self-organization, should automatically be included with radical liberalization of the economy and privatization property, take the trajectory economic growth, did not justify itself, because a modern socially-oriented market economy cannot act effectively, and therefore, requires the introduction of organizational and structural transformations.

The development industrial enterprises is carried out as a result various changes, including as a result the targeted impact of the management system. At the same time, observation and analysis does not always provide an answer to the question of what is the result business development on the market, and what is the result of a targeted managerial impact on industrial enterprises. In this state things, the study and presentation possible organizational and structural transformations in modern industrial enterprises is particular importance.

The article highlights the issues that are solved in the process designing organizational and structural transformations at industrial enterprises.

The article describes the formation the process organizational and structural transformation in industrial enterprises, consisting in the interconnection the concepts “transformation”, “structural transformation” and “organizational transformation”, the essence of which is to make changes in the structure of an industrial enterprise.

The article defines the classification informal constraints during organizational and structural transformations at industrial enterprises.

The authors the article disclose the main trends in organizational and structural transformations in industrial enterprises.

Key words: organizational-structural transformations, industrial enterprises, development; competitiveness, changes.

Вступ

Одна з особливостей сучасного етапу розвитку сучасної економіки полягає в тому, що в ній відбуваються паралельно два процесу: до ринку і до інформаційної стадії розвитку, що потребує кардинальних змін структури економіки. З ростом будь-яке промислове підприємство дезінтегрується, тобто розділяючись на частини: люди і їхні інтереси, уявлення і стратегія, процеси і структури більше не інтегровані і не працюють злагоджено, що є підґрунтям появи проблем, найбільша з яких - нездатність промислового підприємства вирішувати свої проблеми.

Для виходу промисловим підприємствам з тривалої кризи необхідно кардинальне оновлення стратегії і тактики трансформаційних реформ. Курс розвитку вітчизняних промислових підприємств, який був розрахований на механізми ринкової самоорганізації, що повинні були автоматично включитися і, з радикальною лібералізацією економіки і приватизацією власності, вивести на траєкторію економічного зростання, себе не виправдав, бо сучасна соціально-орієнтована ринкова економіка не може ефективно діяти, а отже, вимагає впровадження організаційно-структурних трансформацій.

Аналіз останніх публікацій і досліджень

Проблемами проведення організаційно-структурних трансформацій на сучасних промислових підприємствах присвячені праці багатьох науковців, зокрема: О. Ареф'євої [1], М. Берест [2], О. Винокурової [3], Н. Гавкалової [4], Т Іванової [5], О. Кузьміна [6], В. Прохорової [7], Т. Обидєннової [8], Ю. Ус [8], А. Шумілової [9] та інші.

Метою даної статті є теоретичне обґрунтування впровадження організаційно-структурних трансформацій на сучасних промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу

Здійснюючи реалізацію пріоритетних напрямків структурної політики, стимулюючи інноваційну та інвестиційну активність, держава повинна піклуватися про формування і зростання конкурентоспроможних промислових підприємств, здатних до самостійного розвитку, і їх об'єднань в умовах жорсткої конкуренції. Це вимагає впровадження організаційно-структурних трансформацій на сучасних промислових підприємствах.

Ефективне управління промисловими підприємствами залежить від того, наскільки їх структури в змозі забезпечувати ефективну діяльність процесів. Розвиток промислових підприємств здійснюється в результаті проведення різних змін, в тому числі і в результаті цілеспрямованого впливу системи управління. При цьому спостереження і аналіз не завжди надає відповідь на питання про те, що є результатом кон'юнктурного розвитку бізнесу, а що наслідком цілеспрямованого управлінського впливу на промислові підприємства. При такому стані речей особливого значення набуває дослідження і представлення можливих організаційно-структурних трансформацій на сучасних промислових підприємствах.

Процес проведення організаційно-структурних трансформацій відбувається, як наслідок взаємодії бізнес-процесів і, в результаті цілеспрямованого впливу на діяльність промислового підприємства з боку управління. Різні умови і фактори, які впливають на діяльність промислового підприємства формують процес ефективного його функціонування та розвитку. Якщо ж виділити з цих процесів безпосереднє управління, як вплив на підлеглих, то слід, перш за все, розглянути структурні та організаційні зміни в якості статичної основи (рис. 1).

Рис. 1. Формування процесу організаційно-структурної трансформації на промислових підприємствах

Ґрунтуючись на даному підході можна конструктивно виявити і представити організацію бізнесу на основі взаємодії цілого комплексу структур промислового підприємства. Такий підхід дозволяє виділити розробку, побудову, функціонування і розвиток структур організації промислового підприємства протягом усього життєвого циклу та впроваджувати ефективні трансформації, які відбуваються з організаційними структурами в процесі його діяльності.

Трансформації стають цілим ланцюгом актуальних об'єктів теоретичних і прикладних досліджень системи управління промисловими підприємствами (наприклад, реструктуризація дозволяє виділити як самостійний предмет дослідження кожну структурну складову промислового підприємства, на цій основі забезпечується оцінка ефективності її побудови, застосування та органічності взаємодії, що відображає необхідне і природний прояв дії закону єдності аналізу та синтезу.

Це робить можливим адекватне моделювання процесів організаційно - структурних трансформацій і розвитку промислового підприємства).

Зміни зумовлюють здійснення організаційно-структурних трансформацій на промисловому підприємстві та формують відповідні до ланцюга поетапних змін. Зміст організаційно-структурних трансформацій на промисловому підприємстві різновектоний і включає в себе всю можливу гаму цілеспрямованих впливів, що формують ефективний розвиток.

Реальні організаційно-структурні трансформації на промисловому підприємстві забезпечуються за рахунок застосування сформованої комбінації широкого спектру методів і засобів впливу.

Прикладом комбінації, предметно адаптованої до цілей і умов їх досягнення, може служити така стійка комбінація видів впливу на діяльність промислового підприємства, як: реструктуризація, розподілення, реорганізація, реформування тощо. Подібні комбінації видів впливу на діяльність промислового підприємства є основними інструментами розробки і здійснення організаційно-структурних трансформацій. Найбільш конструктивно формування і застосування таких інструментів проявляється в організаційних структурах управління у вигляді визначення ієрархії, розподілу повноважень, побудови комунікацій, формування процедур та здійснення взаємодії органів і суб'єктів управління.

Бачення про проведення організаційно-структурних трансформацій на промисловому підприємстві як рекомбінації і перерозподілу часткових дій між ієрархічними рівнями, підрозділами та учасниками, включає в процес організаційного проектування і такі найважливіші елементи, як права власності, без урахування яких нова організаційна форма позбавляється свого соціально-економічного змісту.

Проблема управління організаційно-структурними трансформаціями на промисловому підприємстві виникає переважно в тій її частині, яка пов'язана зі змінами, що торкаються інших елементів організації діяльності підприємства в міру необхідності.

Планування організаційно-структурних трансформацій на промисловому підприємстві, вибір найбільш ефективного варіанту з безлічі альтернатив - досить складна справа, яка потребує професійного підходу. Тому для розробки концепції та програми проведення організаційно-структурних трансформацій на промисловому підприємстві краще звертатися до спеціалізованих консалтингових фірм, що надають послуги в сфері організаційного розвитку та проектування.

Вважається, що ще в Стародавньому Єгипті (близько шести тисяч років тому) було введено в практику консультування фахівцями учасників господарського життя з різних проблем управління. В сучасних умовах ринок управлінського консультування знаходиться ще в нерозвиненому стані.

Хоча існує потреба в проведенні організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах, їх пристосуванні до мінливого зовнішнього середовища, однак багато керівників вважають за краще здійснювати зміни, покладаючись на власне розуміння, без допомоги професійних консультантів.

Організаційно-структурні трансформації на промислових підприємствах в сучасних умовах відбуваються під впливом досить значних змін зовнішнього середовища. Аналіз цих трансформацій дозволяє виявити найважливіші їх напрями:

- глобалізація конкуренції в результаті розвитку транспорту, інформатики і засобів комунікації;

- підвищення ступеня невизначеності зовнішнього середовища;

- стійка тенденція до фрагментації ринків внаслідок заглиблюється диференціації споживчого попиту.

Процес проектування організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах передбачає вирішення таких питань, що наведені на рис. 2.

Рис. 2. Питання, що вирішуються в процесі проектування організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах

Формальні обмеження пов'язані з правовими актами органів влади і управління, а також з офіційними договорами, угодами, контрактами,укладеними промисловими підприємствами.

Неформальні обмеження прав власності промислових підприємств досить різноманітні і неоднорідні. Для цілей управління організаційно-структурними трансформаціями на промислових підприємствах існує наступна класифікація неформальних обмежень, що наведено на рис. 3.

Рис. 3. Класифікація неформальних обмежень при проведенні організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах

Виділення формальних та неформальних обмежень дозволяє оцінити ступінь «розмитості» права власності на конкретний ресурс і, отже, ступінь його цінності для промислових підприємств. На основі цього можливо визначення доцільності, шляхів і витрат щодо подолання «розмитості» і розробки відповідної практичної програми при проведенні організаційно-структурних трансформацій.

Трансформація власності, як і організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах, може розглядатися в широкому і вузькому сенсах. Трансформація власності у вузькому сенсі передбачає корінні зміни відносин власності в результаті системних, «революційних» перетворень.

У широкому сенсі під трансформацією власності розуміється перманентний процес її змін в складному взаємозв'язку різновекторних тенденцій і переходів з одного якісного стану в інший, короткострокових і довгострокових перетворень різного ступеня складності і «радикальності». Трансформація, яка надається як історично безперервний процес видозмін відносин власності (і форм, і змісту).

Зміна організаційної структури (трансформація організаційної форми) є складовою частиною організаційних змін (трансформації організації). Всі підсистеми і параметри організації тісно пов'язані між собою так, що зміни одного елементу з них ведуть до певних змін інших.

Однак для теоретичного аналізу певною мірою абстрагуємося від зміни інших елементів і підсистем, зосередившись переважно на трансформації організаційних форм, зачіпаючи в міру необхідності і деякі інші характеристики організації.

Основні тенденції організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах в цілому представлені на рис. 4.

Рис. 4. Основні тенденції організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах

організаційний промисловий бізнес власність

На думку дослідника Б. Мільнера [1, 3, 7] можна простежити три фази фундаментальних змін при проведенні організаційно-структурних трансформацій на промислових підприємствах:

- відділення управлінських функцій від власників і перетворення управління в професію;

- поява командно-адміністративних організацій з вертикальною підпорядкованістю і високим рівнем централізації рішень;

- перехід до організації з переважанням горизонтальних структур і зв'язків, що базуються на широкому використанні інформаційних технологій, спеціальних знань і системних методів прийняття рішень.

Отже, для ефективної діяльності вітчизняних промислових підприємств необхідно проводити організаційно-структурних трансформацій, які призведуть до їх ефективного розвитку та адаптуватися до турбулентних змін.

Висновок

За результатами проведеного дослідження, можна зробити висновок, що для розвитку сучасної економіки необхідно впроваджувати кардинальні зміни на промислових підприємствах, що дезінтегруються, тобто розділяються на частини: люди і їхні інтереси, уявлення і стратегія, процеси і структури більше не інтегровані і не працюють злагоджено, що є підґрунтям появи проблем, найбільша з яких - нездатність промислового підприємства вирішувати свої проблеми.

Для виходу з тривалої кризи промисловим підприємствам необхідно кардинально оновити стратегії і тактики трансформаційних реформ шляхом впровадження організаційно-структурних трансформацій.

Література

1. Ареф'єва О.В.Структурні перетворення на промислових підприємствах як фактор сталого розвитку [Текст]. Экономика и управление предприятиями машиностроительной отрасли: проблемы теории и практики. 2014. № 2. С. 36-43.

2. Берест М.М. Формування показників моніторингу розвитку кризових явищ на підприємстві. Вісник економіки транспорту і промисловості. Х.: УкрДАЗ, 2014.№ 45. С. 54-59.

3. Винокурова О.І. Аналіз сучасних проблем реструктуризації підприємств в Україні. Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць; за ред. М. І. Звєрякова (голов. ред.) та ін. (ISSN 2313-4569). Одеса: Одеський національний економічний університет, 2017. № 1 (62). С. 71-76.

4. Гавкалова Н.Л. Реструктуризація як засіб фінансового оздоровлення підприємств. Економіка і управління. 2012. № 6. С. 65-70.

5. Іванова Т.В. Механізм управління реструктуризацією машинобудівних підприємств: авт. дис. к. е. н.: 08.00.04. К., 2014. 23 с. URL: rada.kpi.ua/files/Aref_Ivanova.pdf.

6. Кузьмін О.Є., Смиковчук Т.В. Класифікація видів реструктуризації підприємств. Вісн. Нац. ун-ту"Львів. політехніка". 2012. № 727. С. 181-188.

7. Прохорова В.В., Проценко В.М., Чобіток В.І. Формування конкурентної стратегії підприємств на засадах інноваційно-спрямованого інвестування [монографія]. Харків: УІПА, 2015. 291 с.

8. Ус Ю.В., Обидєннова Т.С. Структурні перетворення машинобудівних підприємств як ефективне поєднання реорганізації, реструктуризації та організаційних змін. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: зб. наук. праць. Серія «Технічний прогрес і ефективність виробництва». Х.: НТУ «ХПІ», 2014. № 33 (1076). С. 54-62.

9. Шумілова А.С. Стратегічна реструктуризація як інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємств. Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць: Вип. 38. Вид-во МОН України. 2010. 404 с.

References

1.Arefyeva O. V. structural transformations in industrial enterprises as a factor of sustainable development [text]. Economics and management of machine-building enterprises: problems of theory and practice. 2014. № 2. pp. 36-43.

2.Berest M. M. formation of indicators for monitoring the development of crisis phenomena at the enterprise. Bulletin of transport and Industrial Economics. Kh.: Ukrdaz Publ., 2014, No. 45, Pp. 54-59.

3.Vinokurova O. I. analysis of modern problems of enterprise restructuring in Ukraine. Bulletin of socio-economic research: sat. scientific works; edited by M. I. Zveryakov (chief editor) et al. (ISSN 2313-4569). Odessa: Odessa National Economic University, 2017, No. 1 (62). P. 71-76.

4.Gavkalova N. L. restructuring as a means of financial recovery of enterprises. Economics and management. 2012. № 6. pp. 65-70.

5.Ivanova T. V. mechanism of management of restructuring of machine-building enterprises: author of dis. Ph. D. in economics: 08.00.04. K., 2014. 23 p. URL: rada.kpi.ua/files/Aref_Ivanova.pdf.

6.Kuzmin O. E., Smykovchuk T. V. classification of types of restructuring of enterprises. VISN. Nats. University " Lviv. Polytechnic". 2012. № 727. pp. 181-188.

7.Prokhorova V. V., Protsenko V. M., Chobitok V. I. formation of a competitive strategy of enterprises based on the principles of innovative-directed investment [monograph]. Kharkiv: UIPA publ., 2015, 291 P.

8.us Yu. V., Obidennova T. S. structural transformations of machine-building enterprises as an effective combination of reorganization, restructuring and organizational changes. Bulletin of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute": sat. scientific works. Series "technological progress and production efficiency". KH.: NTU "KHPI", 2014. № 33 (1076). P. 54-62.

9.Shumilova A. S. strategic restructuring as a tool for improving the competitiveness of enterprises. Bulletin of socio-economic research: sat. 38. publishing house of the Ministry of education and science of Ukraine. 2010. 404 p. (in Russian)

Размещено на Allbest.ru