Проблеми оцінки ефективності діяльності державних підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Проблеми оцінки ефективності діяльності державних підприємств в Україні

Problems of efficiency evaluation of Ukraine's state-owned enterprises

Яскал І.В.,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Yaskal Ihor

Яскал О.О.,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Yaskal Oksana

Панчук К.В.,

магістрант

Panchuk Kateryna

Анотація

Особливість господарювання державних підприємств зумовлюється поставленими перед ними не лише економічними, а й соціальними завданнями. У зв'язку із цим оцінка ефективності їхньої діяльності істотно ускладнена, що пояснюється обмеженістю статистичної інформації. Дані офіційної статистики свідчать про зростання кількості прибуткових державних підприємств протягом останніх років. Незважаючи на це, скорочення кількості державних підприємств України відбулося не за рахунок скорочення неефективних та малоефективних підприємств. Окрім того, офіційна інформація не відображає повною мірою ефективність діяльності ні як окремо взятого підприємства, ні всіх державних підприємств України у цілому. Ефективність функціонування державних підприємств пропонується визначати за двома показниками: віддача податків на 1 грн бюджетного фінансування та віддача чистого прибутку на 1 грн бюджетного фінансування.

Ключові слова: державне підприємство, результати діяльності, максимізація ефективності, оцінка ефективності, Україна.

Аннотация

Особенность хозяйствования государственных предприятий обусловлена поставленными перед ними не только экономическими, но и социальными задачами. В связи с этим оценка эффективности их деятельности существенно затруднена в связи с ограниченностью статистической информации. Данные официальной статистики свидетельствуют о росте количества прибыльных государственных предприятий. Несмотря на это, сокращение количества государственных предприятий Украине произошло не за счет сокращения неэффективных и малоэффективных предприятий. Кроме того, официальная информация не отражает в полной мере эффективность деятельности ни как отдельно взятого предприятия, ни всех государственных предприятий Украины в целом. Эффективность функционирования государственных предприятий предлагается определять по двум показателям: отдача налогов и отдача чистой прибыли на 1 грн бюджетного финансирования.

Ключевые слова: государственное предприятие, результаты деятельности, максимизация эффективности, оценка эффективности,

Основна частина

Постановка проблеми. Державні підприємства та державне підприємництво відіграють значну роль у будь-якій національній економіці. Останнім часом спостерігається посилення уваги до ефективності функціонування державних підприємств в українській економіці. Неоднорідність складу державного підприємництва зумовлюється різноманітністю функцій держави в сучасній ринковій економіці, для реалізації яких воно створює різні структури. Мета створення державних і комунальних підприємств, як правило, зумовлена вирішенням визначених соціальних завдань, а не отриманням прибутку. Окрім того, в їхній діяльності присутні певні обмежувачі у виборі методів господарювання, що підтверджує їх неринковий характер створення та діяльності. Оскільки дані підприємства орієнтовані на соціальний ефект, то з урахуванням даного факту оцінка ефективності їх діяльності істотно ускладнена. Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Розвиток практики управління в державному підприємництві формує нові підходи до організації діяльності підприємств. Прихильники концепції New Public Management (нового державного управління) акцентують увагу на двох факторах - ефективності й економічності. Обмеженість ресурсів розвитку державного сектору вимагає застосування найкращих практик управління, що забезпечують ефективність і результативність діяльності. Д. Осборн і Т. Геблер визначають New Public Management як «концепцію, орієнтовану на результативність процесу державного управління в усіх його формах - економічній, соціальній, організаційній» [1, с. 58]. За М. Консідіним традиційна бюрократична система управління (Pubic Administration) меншою мірою враховувала «ресурсні можливості й обмеження у прийнятті рішень, що призводить до зростання витрат управління, зниження ефективності керуючої системи. Це є однією з причин «поганого управління» (maladministration). Традиційна бюрократія починає поступово заміщатися новою моделлю, в якій присутні елементи ринкових механізмів. У процесах такої трансформації значно посилюється роль громадянина як заявника та одержувача державних послуг (customers role)» [2, с. 10]. Саме поняття «клієнт державної організації» означає необхідність забезпечити індивідуалізованість послуг, підвищити їх якість, а отже, якість управління.

На початку практики оцінювання державних підприємств на перший план виходять завдання «скорочення бюджетних витрат і максимізації ефективності ресурсів («витрат»). Цьому етапу відповідають оцінки соціальної ефективності (effectiveness) і економічної ефективності (efficiency). Даний підхід принципово відрізняється змістовною орієнтацією на поточну діяльність конкретного підприємства чи процесу» [3, с. 10]. Тоді як традиційний акцент на «ефективність витрат належав до сфери відповідальності зовнішнього оцінювання (політична місія якого зводилася переважно до скорочення дорогих бюджетних проєктів «політики загального добробуту»), нові напрями і види оціночної активності захопили сферу внутрішнього оцінювання, сконцентрованого, в першу чергу, на завданнях управління за результатами, розвитку процедур поточного аналізу і самооцінки в рамках конкретних державних агентств і програм. Ці методи і процедури оцінювання поряд з інструментарієм контрактування, аутсорсингу, агентифікації та ін. стали інтегральною частиною того, що прийнято називати «пакетом нового державного менеджменту» [4, с. 18].

Водночас в Україні, як зазначає А.І. Старух, у найближчі кілька років «перезавантаження державного підприємництва відбуватиметься за 18 напрямами, затвердженими у 2014 р. Національною радою реформ України і представленими у численних документах стратегічного значення (ключове значення серед яких відводиться Стратегії підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки), що виступають гарантією невідворотності задекларованих трансформацій, проте знову, як і у попередні роки, спостерігається відсутність детальної покрокової «інструкції до дій», що зумовило необхідність формування власного бачення шляху проведення ребредингу державного підприємництва» [5, с. 87].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Ситуація достовірної оцінки результативності кожного окремого державного підприємства та сукупності державних підприємств у цілому ускладнюється обмеженістю статистичної інформації та чітких індикаторів оцінки ефективності їх діяльності. Тривале ігнорування необхідності трансформації державного підприємництва в Україні призвело до того, що сьогодні його фундамент формують неефективні об'єкти державної власності. Постановка завдання. Метою дослідження є вивчення ефективності діяльності державних підприємств в Україні та визначення основних індикаторів оцінки ефективності їхньої діяльності. Виклад основного матеріалу дослідження.

Згідно з даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у більшості видів економічної діяльності частка державного сектору економіки України скоротилася протягом 2015-2019 рр. за винятком сфери будівництва (частка державного сектору збільшилася із 0,6 % у 2015 р. до 0,66 % у 2019 р.); сфери інформації та комунікації (із 3 % у 2015 р. до 4 % у 2019 р.); сфери адміністративного та допоміжного обслуговування (із 0,5 % у 2015 р. до 0,64 % у 2019 р.) та сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (із 12,7 % у 2015 р. до 14,3 % у 2019 р.). Питома вага державного сектору залишалася протягом 2015-2019 рр. на рівні або вище середнього значення для економіки у цілому у таких сферах, як транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, професійна, наукова та технічна діяльність та промисловість.

Основні показники результативності фінансово-господарської діяльності державних підприємств України представлено в табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка показників результативності фінансово-господарської діяльності державних підприємств за 2015-2019 рр., млрд. грн.

Як бачимо з табл. 1, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) державних підприємств України зростав протягом 2015-2019 рр. та становив 825,06 млрд грн у 2019 р. Чистий фінансовий результат державних підприємств є позитивним протягом усього періоду, що досліджувався, тобто величина отриманого прибутку була більша, ніж отриманий збиток. Щодо динаміки показників результативності фінансово-господарської діяльності державних підприємств, то за період 2015-2019 рр. відбулися такі зміни: - чистий дохід від реалізації продукції зріс на 99,9 млрд грн у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 230 млрд грн - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 92,2 млрд грн - у 2018 р. порівняно з 2017 р. та скоротився на 43,4 млрд грн у 2019 році порівняно з 2018 р.; - собівартість реалізованої продукції зросла на 51,8 млрд грн у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 225,8 млрд грн - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 90,3 млрд грн - у 2018 р. порівняно із 2017 р. та скоротився на 34,6 млрд грн у 2019 р. порівняно з 2018 р.; - валовий прибуток зріс на 48,1 млрд. грн. у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 4,1 млрд грн - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 1,9 млрд грн - у 2018 р. порівняно з 2017 р. та скоротився на 8,8 млрд. грн.. у 2019 р. порівняно з 2018 р;

- чистий фінансовий результат зріс на 43,4 млрд. грн.. у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 9,5 млрд. грн.. - у 2017 р. порівняно з 2016 р., скоротився на 26,8 млрд. грн.. у 2018 р. порівняно з 2017 р. та зріс на 24,3 млрд. грн.. у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- доходи зросли на 20,7 млрд. грн.. у 2016 р. порівняно із 2015 р., на 275,4 млрд. грн.. - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 40,5 млрд. грн.. - у 2018 р. порівняно з 2017 р. та на 19,8 млрд. грн.. - у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- витрати скоротилися на 22,7 млрд грн у 2016 р. порівняно з 2015 р., зросли на 265,9 млрд грн у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 67,3 млрд грн - у 2018 р. порівняно з 2017 р. та скоротилися на 4,5 млрд грн у 2019 р. порівняно з 2018 р. (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка відхилення показників результативності фінансово-господарської діяльності державних підприємств за 2015-2019 рр.

Джерело: складено на основі табл. 1

Наведені дані свідчать, що величина отриманого збитку державними підприємствами протягом 2017-2019 рр. становить близько 40 млрд грн щорічно, а величина отриманого прибутку коливається в межах 70-79 млрд грн за цей же період (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка фінансового результату державних підприємств України за 2015-2019 рр.

Джерело: побудовано на основі табл. 1

Таким чином, кількість державних підприємств, які працювали прибутково, зростає протягом 2015-2019 рр. (із 69,08 % у 2015 р. до 71,06 % у 2019 р.), а кількість державних підприємств, які працювали збитково, скорочувалася протягом 2015-2018 рр. (із 26,37 % у 2015 р. до 23,6 % у 2018 р.), а в 2019 р. дещо зросла і становила 23,96 %. Кількість державних підприємств, які працювали на межі беззбитковості, коливається в межах 4-5 % (рис. 2).

Ще одним індикатором ефективності діяльності державних підприємств є показники рентабельності та фінансової стійкості. Розрахунок цих показників представлено в табл. 3.

Таблиця 3. Динаміка якісних показників діяльності державних підприємств за 2015-2019 рр.

Джерело: побудовано на основі даних [5]

Основні якісні показники діяльності державних підприємств свідчать про те, що чіткої тенденції не спостерігалося. Так, у 2016 р. спостерігалося поліпшення, а в 2017-2018 рр. - відносне погіршення показників діяльності, у 2019 р. - знову незначне поліпшення. Дещо краще розуміння змін розрахованих показників дають відхилення якісних показників діяльності державних підприємств України в 2015-2019 рр. (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка відхилення якісних показників діяльності державних підприємств за 2015-2019 рр.

Джерело: складено на основі табл. 3

Характеризуючи динаміку якісних показників діяльності державних підприємств за період 2015-2019 рр., варто відзначити, що:

- рентабельність діяльності зросла на 7,9 % у 2016 р. порівняно із 2015 р., скоротилася на 1,2 % - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 3,8 % - у 2018 р. порівняно з 2017 р. та зросла на 3,1 % у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- рентабельність активів зросла на 2 % у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 0,5 % - у 2017 р. порівняно з 2016 р., скоротилася на 1,1 % у 2018 р. порівняно з 2017 р. та зросла на 1,4 % у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- рентабельність власного капіталу зросла на 2,9 % у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 1 % - у 2017 р. порівняно з 2016 р., скоротилася на 1,8 % у 2018 р. порівняно з 2017 р. та зросла на 2,1 % у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- коефіцієнт фінансової стійкості скоротився на 0,02 у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 0,5 - у 2017 р. порівняно з 2016 р., на 0,01 - у 2017 р. порівняно з 2017 р. та на 0,1 - у 2019 р. порівняно з 2018 р.;

- коефіцієнт зносу основних засобів скоротився на 0,2 у 2016 р. порівняно з 2015 р., на 0,03 - у 2017 р. порівняно з 2016 р., зріс на 0,1 у 2018 р. порівняно з 2017 р. та скоротився на 0,04 у 2019 р. порівняно з 2018 р.

Так, коефіцієнт фінансової стійкості державних підприємств перебуває у межах значно вище (близько 2), ніж оптимальне значення (0,7-0,8), що свідчить про недостатню активність державних підприємств та далеко не оптимальну структуру довгострокових та поточних зобов'язань.

На нашу думку, «безпосередній» ефект від функціонування підприємств державного сектору України враховується в доходах бюджету, тобто в обсязі сплачених податків. Окрім того, що державні підприємства є платниками податків до державного та місцевих бюджетів, вони отримують бюджетне фінансування. Динаміку бюджетного фінансування державних підприємств України за 2015-2019 рр. представлено на рис. 3.

Рис. 2. Динаміка кількості державних підприємств України, які працювали збитково та прибутково

Джерело: побудовано на основі даних [5]

Рис. 3. Динаміка джерел капітальних інвестицій державних підприємств України за 2015-2019 рр.

Джерело: побудовано на основі даних [5]

Так, левову частку у структурі джерел фінансування державних підприємств становлять власні кошти (близько 70 %), проте частка бюджетного фінансування збільшилася з 1,5 % у 2015 р. до 5,2 % у 2019 р., що свідчить про збільшення видатків на утримання державних підприємств в Україні. Відповідно, вважаємо за доцільне обов'язково враховувати обсяги бюджетного фінансування під час оцінювання рівня ефективності державних підприємств.

Ефективність функціонування державних підприємств пропонуємо визначати за двома показниками: віддача податків на 1 грн бюджетного фінансування та віддача чистого прибутку на 1 грн бюджетного фінансування (рис. 4).

економічний прибуток бюджетний фінансування

Рис. 4. Динаміка ефективності використання бюджетних коштів на фінансування державних підприємств України за 2015-2019 рр.

Джерело: побудовано на основі власних розрахунків

Віддача податків на 1 грн бюджетного фінансування зростала протягом 2015-2016 рр. (із 220,03 до 530,2), а потім знижувалася протягом 2017-2019 рр. (зі 183,73 до 51,25), а віддача чистого прибутку на 1 грн бюджетного фінансування зростала протягом 2015-2016 рр. (із 3,28 до 185,71), а потім знижувалась протягом 2017-2019 рр. (із 54,19 до 12,25). Це свідчить про те, що, незважаючи на скорочення кількості державних підприємств, ефективність їх діяльності погіршується.

Висновки. На нашу думку, необґрунтоване зменшення кількості державних підприємств в Україні може поглибити соціально-економічні проблеми. Приватизація виявилася недостатньо ефективною для зміцнення позицій державного підприємництва, яке повинно слугувати локомотивом трансформаційних змін в економіці. Зважаючи на військовий конфлікт на Сході України, системні кризи та неоднозначність позицій міжнародних партнерів, використовувати інструменти підвищення ефективності функціонування державних підприємств в Україні слід украй виважено, комплексно та системно. Традиційні показники (чистий дохід від реалізації продукції, чистий фінансовий результат, рентабельність, кількість прибуткових та збиткових підприємств) не відображають повністю ефективність діяльності ні окремо взятого підприємства, ні всіх державних підприємств України у цілому. З огляду на сказане, пропозицією авторів є впровадження до постійного статистичного моніторингу (як доповнення до традиційних показників) таких показників, як віддача податків на 1 грн бюджетного фінансування та віддача чистого прибутку на 1 грн бюджетного фінансування. Пропоновані показники дадуть змогу виявити найбільш ефективно працюючі державні підприємства, з одного боку, та визначити шляхи підвищення ефективності діяльності найменш ефективно працюючих підприємств - з іншого.

Бібліографічний список

1. Osbome D., Gaebler T. Reinventing Government. How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. New York, 1992. 630 p.

2. Considine M. The corporate management framework as administrative science: a critique. Australian Journal of Public Administration. 1988. Vol. 47. № 1. P. 4-18.

3. Wollmann H. Evaluation in public-sector reform: Toward a `third wave' of evaluation? Cheltenham/Northampton, 2003. 98 p.

4. Bozeman В., Straussman J. Public Management Strategies: Guidelines for Managerial Effectiveness. San Francisco, 1991. 111 p.

5. Старух А.І. Механізм трансформації міжбюджетних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку підприємництва у державному секторі економіки України. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 12. С. 82-90.

6. Офіційний сайт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Ust? lang=uk-UA&tag=UpravlinniaDerzhavnimSektoromEkonomikiIs (дата звернення: 01.07.2020).

References

1. Osbome D., Gaebler T. (1992) Reinventing Government. How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. New York.

2. Considine M. (1988) The corporate management framework as administrative science: a critique. Australian Journal of Public Administration, vol. 47, no. 1, pp. 4-18.

3. Wollmann H. (2003) Evaluation in public-sector reform: Toward a `third wave' of evaluation? Cheltenham/ Northampton.

4. Bozeman В., Straussman J. (1991) Public Management Strategies: Guidelines for Managerial Effectiveness. San Francisco.

5. Starukh A.I. (2016) Mekhanizm transformatsiyi mizhbyudzhetnykh vidnosyn iz urakhuvannyam priorytetiv roz - vytku pidpryyemnytstva u derzhavnomu sektori ekonomiky Ukrayiny [The mechanism of transformation of inter-budgetary relations taking into account the priorities of business development in the public sector of the economy of Ukraine]. Prychornomors'ki ekonomichnistudiyi, vol. 12, pp. 82-90.

6. Ofitsiynyy sayt Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta sil's'koho hospodarstva Ukrayiny [The official website of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine]. Available at: https://www.me.gov.ua/ Documents/ List? lang=uk-UA&tag=UpravlinniaDerzhavnimSektoromEkonomikiIs (accessed 01 June 2020).

Размещено на Allbest.ru