Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України”

Львівський торговельно-економічний університет

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону

Тарас Васильців, Руслан Лупак, Марта Куницька-Іляш,

Ольга Левицька, Ольга Мульска

Мета. Метою статті є ідентифікація та аналіз негативних тенденцій, обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону України.

Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові (графічний, структурний аналіз) та спеціальні (соціологічний, інтегральне оцінювання, кореляційний аналіз) методи наукового пізнання. Соціологічне дослідження проведено ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”) у вересні-жовтні 2019р. Об'єкт дослідження - студенти випускних курсів закладів вищої освіти, закладів загальної професійно-технічної освіти та учні випускних класів закладів загальної середньої освіти Карпатського регіону (1200 осіб). Авторський підхід до побудови інтегрального індексу середовища міграційної активності населення передбачав реалізацію алгоритму, базисом якого виступало нормування показників (стимуляторів і дестимуляторів), визначення ваг показників і груп показників за допомогою побудови матриці кореляційних порівнянь, розрахунок багатовимірних величин у формі зважених групових індексів.

Результати. У статті із застосуванням соціологічного дослідження виявлено характеристики зовнішньої міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону України. Зроблено висновки щодо проблемних аспектів міграції молоді та її впливу на розвиток сільських територій. Розраховано інтегральні індекси “виштовхування” населення України та Львівської області, що дозволило констатувати вищий рівень «агресивності» середовища для міграції населення в Карпатському регіоні в порівнянні із середнім у країні. Обґрунтовано рекомендації щодо інструментів регулювання міграції молоді на сільських територіях для збереження людського потенціалу їхнього розвитку.

Оригінальність / наукова новизна. Розроблено нову методику розрахунку інтегрального індекса середовища міграційної активності населення (за п'ятьма групами показників: демографічна стабільність і стан здоров'я населення; охоплення населення освітніми послугами; стан ринку праці та зайнятості; рівень життя населення; економічний розвиток країни), а також удосконалено підхід до оцінки взаємозв'язку середовища “виштовхування ” та міграційної активності населення.

Практична цінність /значущість. Обґрунтовано інструменти регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій (за групами: організаційні, економічні, інституційні) для їх впровадження регіональними органами влади.

Ключові слова: розвиток сільських територій, збереження людського ресурсу, міграційна активність молоді, регіональна політика, інструменти регулювання, Україна.

INSTRUMENTS OF REGIONAL POLICY FOR HUMAN RESOURCES CONSERVATION BY MEANS OF REGULATION OF EXTERNAL YOUTH MIGRATION OF RURAL TERRITORIES OF THE CARPATHIAN REGION

Purpose. The aim of the article was to identify and analyze negative trends, substantiate practical recommendations for improving regional policy for preserving human resources by regulating the external migration of young people from rural territories of the Carpathian region in Ukraine.

Methodology / approach. The methodological basis of the study involved general scientific (graphic, structural analysis) and special (sociological, integral and correlation analysis) methods of research. Sociological survey was conducted by the SI “Dolishniy Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine ”) in September-October 2019. The survey was focused on the higher educational institutions, vocational schools and general secondary schools graduate students from the Carpathian Region (1200people). The author's approach to constructing an integral index of the migration activity environment involved the implementation of an algorithm based on the normalization of indicators (stimulators and de-stimulators), determination of the weights of indicators and groups of indicators by constructing a correlation matrix, calculation of multidimensional values in the form of weighted group indices.

Results. In the article, due to sociological research, characteristics of external migration activity of young people from rural areas of the Carpathian Region in Ukraine were analyzed. Conclusions were based on the problematic aspects of youth migration and its impact on the further development of rural areas. The integral indices of push-factors determining population migration in Ukraine and Lviv Region were calculated, which allowed stating a higher level of “aggressiveness ” of the population migration environment in the Carpathian Region compared to the average in the country. Recommendations on the instruments for regulating migration of young people from rural areas to preserve human potential for their development were substantiated.

Originality / scientific novelty. A new methodology for calculating the integral index of the environment of population migration activity was developed (using five groups of indicators: demographic stability and health status; population enrolment in education; labour market and employment conditions; living standards; economic development), as well as approach to evaluation of the relationship between the push-environment and migration activity of population was improved.

Practical value / implications. policy instruments for conserving human resources by regulating the external migration of young people from rural areas (by organizational, economic and institutional groups) were substantiated for their implementation by regional authorities.

Key words: rural development, human resource preservation, youth migration activity, regional policy, regulatory instruments, Ukraine.

Постановка проблеми

Регіональні економіки західних областей України розвиваються в умовах впливу чинників глобального, національного та регіонального характеру. З одного боку, на тлі повільних темпів розвитку внутрішнього виробництва, нової спеціалізації ринків, поділу праці усе гостріше постають проблеми дефіциту професійних кадрів. З іншого, українська робоча сила надає перевагу пошуку місця праці в більш заможних суспільствах, “оголюючи” через міграцію цілі сектори економіки у власній державі. Особливо критичними для національних інтересів є втрати людського потенціалу молоді.

Рівень міграційної активності населення областей Карпатського регіону є одним із найвищих у країні, що, крім іншого, пов'язано з його геополітичним розташуванням, а також зі зміною вектора трудової міграційної активності населення країни в напрямі країн Європейського Союзу.

За результатами опитування з проблем зовнішньої трудової міграції Державної служби статистики України, мешканці західного регіону країни традиційно більше беруть участь у трудових міграціях і їхня частка становить близько 70,0 %; більшість мігрантів, які прямують у всі без винятку країни призначення, походять із західного регіону (73,7 % у Польщі, 95,2 % у Чеській Республіці, 54,2 % у Португалії, 57,4 % у Російській Федерації); наміри українців щодо того, аби найближчого року поїхати за кордон на тимчасові заробітки, в західних областях України були одними з найвищих (30,6 %, тоді як ствердну відповідь “ні” дали лише 19,4 % опитаних) [1].

У структурі зовнішніх міграцій значно переважає населення сільських територій, що особливо негативно в контексті подальшого погіршення рівня їхнього соціально-економічного розвитку та зростання депресивності. Зовнішні міграційні процеси населення сільських територій Карпатського регіону набувають дедалі більш загрозливих масштабів, призводячи до значних втрат людського потенціалу, руйнування родин, депопуляції сільських територій і малих міст, формування працедефіцитної кон'юнктури та диспропорцій на ринку праці.

Останнім часом спостерігається зміна соціально-демографічної структури міграційних потоків, зокрема збільшується частка осіб молодого віку як у процесах зовнішньої трудової, так й освітньої міграції. Частка зовнішніх трудових мігрантів з України у віці 15-35 років у 2015-2019 рр. становила 47,2 % для чоловіків та 26,9 % для жінок; високою залишалася й частка населення у віці 15-35 років у структурі українських зовнішніх трудових мігрантів у країнах із найвищими обсягами трудової міграції населення з України, зокрема в Польщі (46,4 %), в Угорщині (62,6 %), у Чеській Республіці (45,6 %) [1]. Обсяги освітньої міграції молоді сільських територій областей Карпатського регіону за 2000-2019 рр. зросли більше ніж у 4 рази, а частка осіб у віці до 35 років у віковій структурі мігрантів досягла 40,0 % [2]. Посилюються і настрої української молоді щодо навчання за кордоном. Наприклад, за даними дослідження МІОК, дві третини студентів НУ “Львівська політехніка” хотіли б навчатися за кордоном та близько 16,0 % із них оцінює таку можливість як реальну. Серед найбільш бажаних для навчання країн студенти назвали Польщу (67,8 %), Німеччину, Велику Британію, США [3]. Зростають і налаштування щодо подальшого працевлаштування українських студентів за кордоном. Так, найбільша чисельність студентів з України навчається в Польщі (близько 35 тис. осіб), при цьому, згідно з даними дослідження аналітичного центру CEDOS, чіткий намір до повернення на батьківщину після завершення навчання має лише близько 6,0 % [4].

Зростає інтенсивність інтелектуальної міграції, що посилює загрози демографічній, інтелектуальній, соціальній та іншим компонентам безпеки сільських територій західних регіонів та країни в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми функціонування та розвитку сільських територій, у т. ч. у фокусі їх ресурсного забезпечення, достатньо комплексно проаналізовані В. Бойком [5] та О. Іляш [6]. Результати досліджень цих авторів висвітлюють загальні сучасні передумови, тенденції, а також чинники розвитку сільських територій. Проте, більш глибоко аспекти людського ресурсу з прицілом на забезпечення економічної безпеки сільських територій розглядаються В. Бойком, П. Оліщук [7], Y. Woo, E. Kim [8].

Для забезпечення сталого розвитку сільських територій важливе значення мають усі компоненти їх потенціалу - економічний, соціальний, ресурсний та ін. Проте, з поміж них визначальне значення належить чинникам людського капіталу та людського ресурсу. До таких висновків доходять A. Wenham [9], M. Плотнікова [10], O. Бородіна, O. Rykobskaagro [11].

Власне, якість життя на сільських територіях значною мірою визначає поведінку населення, зокрема, з однієї сторони, щодо зайнятості й економічної активності, бажання проживати й робити свій внесок у розвиток цих територій; з іншої, в разі незадоволення рівнем якості життя та рівнем якості трудового життя, - до прийняття рішень про внутрішню чи зовнішню міграцію. Це висвітлено в працях S. Ayhana, K. Gatskova, H. Lehmann [12], S. Bauernschuster, О. Falck, S. Heblich, J. Suedekum, A. Lameli [13], A. Danzer, B. Dietz [14], N. Gheitarani, S. El-Sayed, S. Cloutier, M. Budruk, L. Gibbons, M. Khanian [15].

Для стримування міграційних процесів чи, навпаки, використання міграційного потенціалу в цілях збереження людського ресурсу та забезпечення покращення соціально-економічного розвитку сільських територій розробляються державні та регіональні програми, інформаційною основою яких слугують результати моделювання міграційних процесів, розроблені O. Левицькою, О. Мульскою, У. Іванюк, М. Куницькою-Іляш, T. Васильцівим, P. Лупаком [16]. При цьому, більш глибоко ці процеси досліджені в публікації T. Васильціва, Р. Лупака, М. Куницької-Іляш [17], де моделюється вплив міграційних процесів на соціальну безпеку територій.

Достатньо детально питання формування ефективної державної політики регулювання міграційних процесів безпосередньо молоді та на сільських територіях аналізуються T. Васильцівим, Р. Лупаком, О. Левицькою [18], P.- A. Rosvall [19], А. Wolfe, L. Black, H. Welser [20], R. Nugin [21].

Проблемами регіональної міграції та дослідженням впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток територій активно займається Львівська школа регіоналістики [22-23].

Разом із тим, міграція набуває нових особливостей, у т. ч. у зв'язку із закономірними еволюціями безпосередньо сільських територій і їхнім впливом на соціально-економічний розвиток країни. Відтак, актуалізується потреба в більш ґрунтовному дослідженні та обґрунтуванні нових інструментів регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій.

Метою статті є аналіз та ідентифікація негативних тенденцій, обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону України.

Виклад основного матеріалу дослідження

За результатами соціологічного дослідження, проведеного у вересні-жовтні 2019 р., ідентифіковано високий рівень міграційної готовності студентської та учнівської молоді сільських територій Карпатського регіону України щодо працевлаштування, здобуття освіти, постійного місця проживання за кордоном (табл. 1). Загалом, було опитано 1200 студентів випускних курсів та учнів випускних класів із 16 закладів вищої освіти (ЗВО), 18 закладів загальної професійно-технічної освіти (ЗПТО) та 21 закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО) Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

Найбільш критичними та загрозливими для подальшого соціально- економічного розвитку сільських територій Карпатського регіону України тенденціями стали зазначені нижче. Сформувався високий рівень міграційної налаштованості студентської та учнівської молоді. При з'ясуванні, які ж плани має молодь після закінчення навчального закладу, виявилося, що більше 40,0 % респондентів має намір “їздити на тимчасові заробітки в інші країни”, “продовжити навчання за кордоном”, “виїхати на роботу за кордон на тривалий час (більше року)”, або ж “виїхати за кордон на постійне проживання” (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристики зовнішньої міграційної активності молоді Карпатського регіону України за групами закладів освіти

Джерело: складено за результатами соціологічного дослідження ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”, проведеного у вересні-жовтні 2019 р. [23].

Високі міграційні установки молоді підтверджуються й результатами, одержаними в межах відповідей респондентів на запитання: “Чи виїхали б Ви за кордон, якби була така можливість?”. Сумарний відсоток відповідей “виїхав би на постійне місце проживання”, “виїхав би на кілька років, щоб поліпшити матеріальне становище”, “поїхав би на тимчасові заробітки” склав для представників ЗВО 51,6 %, ЗПТО - 55,4 % та ЗЗСО - 59,9 %.

Про високий рівень міграційної готовності молоді свідчить і те, що близько 40,0 % учнів та студентів Карпатського регіону вже здійснювали певну підготовку для реалізації своїх міграційних планів. Це особливо негативно в контексті очікувань до потенційного посилення рівня міграційної активності студентської та учнівської молоді областей Карпатського регіону України. Так, якщо позитивні міграційні установки в сегменті представників ЗВО були виявлені у 51,0 % опитаних, то підготовку до міграції здійснювали 36,0 % із них. Отже, йдеться про так звані пороги очікуваної міграції в цьому сегменті молоді, де нижній - 36,0 % (така частка осіб уже однозначно визначилася щодо свого майбутнього за кордоном), а верхній - 51,0 % (мають позитивні установки). Відповідно, різниця у 15,0 % є цільовим сегментом молодих осіб, на наміри яких усе ще можуть мати реальний вплив заходи ефективної міграційної політики.

Попри високий рівень міграційних установок молоді, було також виявлено і їх прагнення розпочати власну справу, працевлаштуватися чи продовжити навчатися в Україні. Так, серед планів після закінчення навчального закладу значна частка респондентів обрала варіант “працевлаштуватися за спеціальністю” (48,7 % представників ЗВО та 37,2 % - ЗПТО) та “продовжити навчатися в Україні” (41,5 % учнів ЗЗСО). Відмітимо, що розпочати власну справу планує майже третина випускників ЗВО, чверть - ЗПТО та кожен п'ятий учень випускних класів ЗЗСО Карпатського регіону. Цей момент слід урахувати під час розроблення засобів державної політики, орієнтованої на формування економічних стимулів для зайнятості й працевлаштування молоді в Україні.

Нерозв'язаними залишаються проблеми працевлаштування та зберігається низький рівень оплати праці, що є головними можливими причинами виїзду за кордон на постійне місце проживання учнів та студентів. Так, основною причиною, що змусила б молодь виїхати на постійне місце проживання за кордон, є низький рівень оплати праці. Її обрала половина усіх опитаних. Наступною стала відсутність роботи в Україні. На неї вказало 29,2 % ЗВО, 35,0 % ЗПТО та 41,1 % ЗЗСО; на недостатню можливість професійної реалізації, погані умови праці - 29,2 %, 24,3 %, 28,2 %, відповідно; відсутність стабільності й упевненості в майбутньому - 42,5 %, 28,5 %, 24,3 %, відповідно.

Основними чинниками, що втримали б молодь від виїзду за кордон, є високий рівень заробітної плати (86,6 % серед студентів та 78,3 % - учнів ЗПТО), стабілізація політичної та соціально-економічної ситуації в Україні (58,3 % та 41,1 %), наявність постійного місця праці (38,8 % та 45,1 %), можливість ведення бізнесу (35,3 % та 28,4 %).

Також державним органам регіонального рівня управління не вдається зменшити високу частку умовно-потенційних мігрантів серед молоді, що мають наміри мігрувати на постійне місце проживання за кордоном. У сегменті осіб, орієнтованих на стаціонарну міграцію (виїзд на постійне місце проживання), серед представників ЗВО позитивні міграційні установки мали 26,0 % опитаних, із них 5,0 % були готовими в найближчий рік мігрувати за кордон, відповідно, частка умовних стаціонарних мігрантів становила 21,0 %. Відповідні показники для представників ЗПТО становили 22,0 %, 5,0 % та 17,0 %, а ЗЗСО - 34,0 %, 7,0 % та 27,0 %. Відмітимо наявність відмінностей у рівнях міграційної активності студентської та учнівської молоді між різними областями Карпатського регіону (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристики зовнішньої міграційної активності молоді за областями Карпатського регіону України, %

Джерело: складено за результатами соціологічного дослідження ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”, проведеного у вересні - жовтні 2019 р. [23].

Зокрема, серед чотирьох областей Карпатського регіону в Закарпатській області зафіксовано найвищий рівень реалізованої міграційної активності молоді, а в Чернівецькій - найнижчий. Так, дев'ять із десяти учнів та студентів Закарпатської області упродовж останніх п'яти років мали досвід перебування за кордоном, тоді як у Чернівецькій області - лише близько 60,0 %.

Для представників студентської й учнівської молоді Львівської та Івано-Франківської областей міграційні налаштування вищі та вищою була активність за такими аспектами мети поїздки за кордон, як наукові конференції, олімпіади; навчання, практика та стажування; виконання робіт, надання послуг; дрібна комерція.

Студенти Чернівецької області вирізняються найвищим рівнем готовності до стаціонарної зовнішньої міграції. Якщо в середньому по регіону її виявило 4,7 % респондентів, то в Чернівецькій області - 10,9 %. Планують поїхати на роботу за кордон на кілька років студенти - респонденти з Івано-Франківської області (17,4 %, тоді як у середньому - 10,2 %). Натомість, намір тимчасових заробітків за кордоном найчастіше виявляють студенти із Закарпатської області (23,2 % за середнього - 19,2 %).

Можна припустити, що головними причинами вищої схильності до стаціонарної міграції студентської молоді Чернівецької області є труднощі з працевлаштуванням. Підтвердженням цьому можуть слугувати відповіді респондентів на запитання “Що саме могло б змусити вас виїхати за кордон на постійне місце проживання?”. Так, майже половина респондентів у цій області вказала на відсутність роботи, тоді як у середньому цей показник становив 29,0 % усіх опитаних. Вагомою причиною названо також житлові проблеми (9,2 % за середнього 4,7 %.

Івано-Франківську область вирізняє дещо вищий рівень міграційної готовності студентської молоді. Так, 45,0 % респондентів цього регіону вже здійснювали підготовку для реалізації міграційних планів, тоді як у середньому в Карпатському регіоні цей показник становив 36,0 %.

Тривалий час зберігається високий рівень впливу push-чинників середовища міграції, що посилює міграційну активність молоді. Значення інтегральних коефіцієнтів середовища міграційної активності населення (розраховані методом зважування багатомірних величин на основі врахування 30 факторів за групами: демографічна стабільність і стан здоров'я населення, охоплення населення освітніми послугами, стан ринку праці та зайнятості, рівень життя населення, економічний розвиток) для Карпатського регіону за 2005-2018 рр. були істотно вищими в порівнянні із середніми значеннями для України (рис. 1). По-перше, це свідчення більш “агресивного” середовища, яке “виштовхує” населення за кордон; по-друге, у всіх роках аналізованого періоду значення інтегрального індексу для Карпатського регіону перебували в діапазоні критично високого ризику.

Для доведення достовірності отриманих даних, особливо щодо реального впливу досліджуваних умов на рівень міграційної активності населення застосовано кореляційний аналіз (табл. 3). Зокрема, оцінено залежність між інтегральним показником середовища “виштовхування” та динамікою виїзду громадян за кордон, яка представлена інструментальною змінною - рівнем міграційної активності населення (Y). Результати кореляційного аналізу підтверджують наявність тісного зв'язку між рівнем зовнішньої міграційної активності населення та її середовищем (коефіцієнт кореляції становить 0,793), а також щільність зв'язку п'яти груп показників (демографічна стабільність і стан здоров'я населення (Iij); охоплення населення освітніми послугами (hj); стан ринку праці та зайнятості (І3); рівень життя населення (І4); економічний розвиток країни (Ту)) та рівня зовнішньої міграційної активності (коефіцієнти кореляції відповідно дорівнювали -0,474; 0,594; 0,440; 0,751; 0,663).

Рис. 1. Середовище міграційної активності населення України та Львівської області: інтегральні коефіцієнти, 2005-2018 рр.

Однозначно таке зростання міграційної активності молоді Карпатського регіону та недостатня керованість розвитку цих процесів зумовлені низкою причин, які тривалий час не вирішуються органами різних рівнів державного управління.

Наразі в регіонах, як і на всій території України, не сформована єдина цілісна система інституційного забезпечення планування міграційної політики, зокрема йдеться про її недостатнє поширення на регіональний рівень, неврахування особливостей міграційних процесів і пов'язаних із ними проблемами в специфічних соціально-демографічних групах.

В Україні чинною залишається Концепція державної міграційної політики [24], реалізуються положення Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 р. [25], прийнято План заходів на 2018-2021 рр. щодо реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 р. [26]. Проте положення системи стратегічного планування не поширені належним чином на регіональний рівень.

Відсутня Державна програма реалізації міграційної політики в Україні з відповідними підпрограмами на регіональному та місцевому рівнях: території з особливим характером міграції (обсяги, рівень, темпи нарощування, критичність наслідків), соціально-демографічні групи (учні/студенти, молодь, інтелектуальні кадри, науковці, освітяни, медики), критичні демографічні, суспільні та соціально-економічні загрози, пріоритетні проблеми.

Таблиця 3

Взаємозв'язок середовища “виштовхування” та міграційної активності населення (на прикладі України): кореляційний аналіз

Примітки. 1. Рівень зовнішньої міграційної активності населення розраховано як співвідношення кількості виїздів громадян з України (у найчастіше відвідувані країни: Австралія, Білорусь, Велика Британія, Греція, Єгипет, Ізраїль, Іспанія, Італія, Молдова, Німеччина, ОАЕ, Польща, Росія, Словаччина, Туреччина, Угорщина, Чехія) до загальної кількості населення;

2. Багатовимірні величини (Inj) - це зважені групові індекси середовища “виштовхування” населення за кордон;

3. У дужках зазначено t-критерій Стьюдента при *р<0,1 і **p<0,05;

4. r - коефіцієнт кореляції.

Відмітимо й інше, зокрема відсутність програмування міграційної політики на регіональному та місцевому рівні. У Львівській, Івано - Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях не застосовується практика розробки та реалізації програмних документів (стратегії, програми, плани заходів) обласного та місцевого рівня, спрямованих на регулювання міграційних процесів. Це є негативним моментом, оскільки неконтрольовані міграційні втрати людського потенціалу дестабілізують функціонування ринку праці, погіршують забезпечення регіональних економік необхідним трудовим потенціалом, відтак, потребують упровадження окремого напряму в системі регіональної політики.

На регіональному рівні не утворено повноцінної ефективної організаційної системи регулювання міграційних процесів. Попри загальне визнання активного збільшення обсягів зовнішньої міграції системною проблемою, загрозою сталого розвитку територій, у системі регіональних органів влади відсутній орган, відповідальний за регіональну політику в цій сфері, а місцеві представництва державної міграційної служби України виконують здебільшого функції щодо надання послуг у сферах громадянства, роботи з іноземцями та особами без громадянства, шукачами притулку, контролю за дотриманням міграційного законодавства, здійснення заходів щодо запобігання та протидії нелегальній міграції. Відтак, на жодну з владних структур не покладені завдання ініціювання питань формування та реалізації регіональної міграційної політики, координування дій органів влади, дотичних до тих, чи інших проблем міграції, освітніх послуг, функціонування ринку праці й т. ін.

Також на регіональному рівні не сформовано систему якісного комплексного моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення обліку й аналізу обсягів, рівня та структурно-динамічних характеристик міграції, а, відтак, належного відстеження та своєчасного виявлення викликів і загроз, прогнозування наслідків зовнішньої міграції населення, особливо найперспективнішої його частини - молоді.

Нині в належній мірі не налагоджено роботу з реалізації спільних (передусім із сусідніми країнами та країнами з найбільшими обсягами освітніх і трудових мігрантів із Карпатського регіону) міждержавних, освітніх, науково - дослідних та бізнес-проєктів, у т. ч. орієнтованих на зміцнення конкурентоспроможності регіональної системи освіти й науки, розвиток нових, зокрема “мобільних”, видів освіти й економічної діяльності.

Органи державного управління недостатньо стимулюють економічну активність молоді. До прикладу, проєкт “Доступні кредити 5-7-9 %” передбачає пільгову відсоткову ставку для кредитування діючих і новостворюваних бізнесів [27]. Його впровадження значною мірою було спрямоване на стимулювання повернення трудових мігрантів, а також на створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні як альтернативи реалізації міграційних намірів молоді. Проте ця практика ще не набула поширення та не реалізуються програми створення фондів співфінансування витрат зі здобуття освіти, відкриття малого бізнесу, впровадження фінансово-інвестиційних стимулів щодо залучення міграційного капіталу до підприємницької діяльності.

Крім цього, не повною мірою ведеться діяльність щодо формування та розвитку елементів інституційної інфраструктури міграційної сфери: функціонування ринку міграційних послуг, використання фінансових ресурсів мігрантів, транскордонної співпраці з урегулювання міграційних процесів.

З метою усунення зазначених проблемних аспектів і підвищення ефективності регіональної міграційної політики необхідно реалізувати низку інструментів (рис. 3).