Аналіз діяльності підприємств машинобудування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз діяльності підприємств машинобудування в Україні

Зборовський Роман Володимирович

аспірант Запорізького національного університету

Анотація

машинобудування галузь промисловість інноваційний

В статті здійснено аналіз рівня розвитку машинобудування у 2013-2017 рр. Досліджено структуру реалізації продукції за основними галузями промисловості України. Проаналізовано індекси промисловості в цілому та машинобудування окремо. Здійснено оцінку розподілу загального обсягу витрат за напрямками інноваційної діяльності машинобудівної галузі. Дослідження дозволило зробити висновок, що інноваційна активність машинобудівних підприємств переживає кризу. Проведений аналіз дозволив обґрунтувати перспективні напрями розвитку машинобудівної галузі України та економіки в цілому на 2018-2019 роки.

Ключові слова: машинобудування; аналіз; інновації; розвиток; витрати.

Zborovskij R.V.

PhD student, Ukrainian National University in Zaporizhzhia, Ukraine

Analysis of mechanical engineering enterprises in Ukraine

Summary

In the article analyzed the level of the mechanical engineering development in 2013-2017. Studied the structure of the realization of the products according to the main industries of Ukraine. Analyzed the indexes of the industry as the whole and mechanical engineering separately. Rated the distribution of the total costs according to the directions of the innovative mechanical engineering industry activity. The research allowed to draw a conclusion, that the innovative mechanical engineering enterprises experiences be in a state of crisis. The performed analysis allowed to ground the perspective directions of the mechanical engineering development of Ukraine and the economy as the whole in 2018-2019.

Key words: mechanical engineering; analysis; innovations; development; costs.

Постановка проблеми

Машинобудівна галузь є однією з базових галузей економіки, її системоутворюючим елементом, що визначає загальний стан виробничого потенціалу України. Від результатів діяльності машинобудівних підприємств здебільшого залежить функціонування всіх інших галузей промисловості. Жорсткі умови глобалізова- них економічних трансформацій диктують необхідність активної реалізації стратегічних змін та результативної інноваційної діяльності на підприємствах машинобудівного комплексу.

Аналіз існуючих досліджень і публікацій

Дослідженням різних аспектів питання розвитку персоналу присвячені наукові праці Н. Карачина, О. Кузьміна, Д. Малащука, А. Півень, І. Фариновича, І. Яновського, О. Курчука та іншіх. Результати досліджень вищеназваних вчених охоплюють широке коло зазначеної проблеми. Однак динаміка розвитку машинобудівних підприємств потребує проведення постійних досліджень з метою вивчення основних напрямків і заходів подальшої реалізації процесу вдосконалення системи їх розвитку.

Метою даної статті є оцінка проблем та перспектив розвитку машинобудівних підприємств України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Більшість сучасних учених підкреслюють, що економічний розвиток та науково-технологічного прогрес в економіці України неможливий без стабільного економічного становища промисловості. Безумовно, машинобудування є єдиною галуззю промисловості, яка забезпечує впровадження досягнень науково-технологічного прогресу в усі інші сектори економіки. Для здійснення ефективного керівництва галуззю в цілому та управління окремими машинобудівними підприємствами зокрема, необхідним є дослідження стану та структури ринку машинобудівної сфери, визначення проблемних аспектів і формування напрямів їх подальшого усунення. Ключовим питанням у цьому є дослідження економічного стану галузі машинобудування.

Продукція машинобудівних підприємств традиційно відіграє вирішальну роль в реалiзацiї досягнень науково-технічного прогресу у всіх галузях економіки. У машинобудуванні зосереджено майже 15% вартості основних засобів та понад 21% загальної кількості найманих працівників промисловості [1].

Машинобудування є багатогалузевим комплексом, який складається за класифікацією КВЕД з:

виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції;

виробництва електричного устаткування;

виробництва машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань;

виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів.

Ремонт і монтаж машин і устаткування віднесено за КВЕД до окремої статті, але оскільки цей вид діяльності тісно пов'язаний з машинобудуванням, у роботі досліджено динаміку і цього напряму, як частини загального машинобудування.

Аналіз рівня розвитку машинобудування в Україні показав, що у період з 2008 по 2011 рр. галузь мала позитивні темпи розвитку, з 2012 року по 2014 рік спостерігається поступовий спад галузі, про що свідчать обсяги реалізованої продукції машинобудівних підприємств України.

Машинобудування є однією з небагатьох вітчизняних галузей, яка у 2016 році ще не досягла обсягів реалізації продукції 2012 року: у 2012 році ці обсяги складали 140539,3 млн.грн., а у 2016 році - 130290,2 млн. грн., тобто темп падіння за 5 останніх років дорівнює 92,7 %. Зважаючи на те, що загальний темп зростання обсягів реалізації усього промислового комплексу України за аналогічний період складає 155,6 %, тенденції розвитку машинобудівного сектору слід вважати достатньо тривожними [2].

Негативні тренди розвитку вітчизняного машинобудування підтверджує співставлення з зарубіжними країнами. Як відомо, у більшості розвинутих країн світу машинобудування є пріоритетною галуззю розвитку промисловості, оскільки має величезний вплив на всі сфери економічної діяльності країни, а саме: забезпечує рентабельність та конку- рентоздатність товарів і послуг на ринку та сприяє зростанню матеріального та інтелектуального рівня населення. Провідними виробниками продукції галузі є США, Франція, Італія, Китай, Японія, Німеччина, Росія. Що стосується вітчизняної галузі машинобудування, яка завжди була орієнтована на експорт, то за останні роки спостерігається зниження експорту української машинобудівної продукції з 5670416,3 тис. дол. у 2010 році до 3940855,8 тис. дол. у 2015 році. Темпи імпорту машинобудівної продукції за аналізований період значно випереджають темпи експорту, що негативно впливає на торговельний баланс та збільшує його від'ємне сальдо [3, с. 230].

Багато учених відзначають, що однією з головних причин падіння розвитку машинобудівної галузі України є суттєвий розрив економічних зв'язків з Росією. Як підсумовує Кравченко М.О., в останні роки, з огляду на майже повну економічну дезінтеграцію з Росією, яка була основним партнером України в галузі машинобудування, машинобудівні підприємства втратили можливість виробництва та продажу традиційної продукції. Це, а також інші прояви соціально-економічної кризи в країні, суттєво похитнули економічну стійкість підприємств. Аналіз також свідчить, що ситуація в машинобудуванні почала погіршуватись набагато раніше окреслених подій. Це підтверджується динамікою індексів промислового виробництва [4, с. 236].

Дослідження структури реалізації продукції за основними галузями промисловості України за 2013-2017 рр. показує щорічне зниження частки машинобудівної продукції у загальних обсягах промисловості, що також підтверджує скрутне становище машинобудування (табл. 1).

Якщо у 2013 році частка машинобудування складала 10,3%, то у 2017 році вона зменшилась до 6,1 %.

Таблиця 1. Структура реалізації продукції за основними галузями промисловості України за 2013-2017 рр., %[2]

Якщо у 2013 році частка машинобудування складала 10,3%, то у 2017 році вона зменшилась до 6,1 %.

На сьогодні машинобудування суттєво поступається таким галузям, як постачання електроенергії, газу, кондиціонованого повітря (частка - 26,7 %), виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (частка - 21,6 %), металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів (частка - 14, 9 %) та добувна промисловість (частка - 11,2 %).

Відповідні негативні тенденції розвитку машинобудівної галузі підтверджується й динамікою індексів промислової продукції.

Співставлення індексів промисловості в цілому та машинобудування за 011 - 2016 рр. в Україні (рис. 1) показує певне відставання досліджуваної галузі від промисловості в цілому, особливо у 203 - 2015 рр. Тільки у 2016 році індекси майже вирівнялись: за промисловістю в цілому індекс склав 102,8; за машинобудуванням - 102,0.

Рис. 1. Співставлення індексів промисловості в цілому та машинобудування за 2011-2017 рр. в Україні [2]

Динаміка обсягів реалізованої продукції та послуг за основними видами діяльності у галузі машинобудування також є різною. Найбільші темпи зростання демонструє виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції: обсяги реалізації 2017 року складають 12153,4 млн.грн., тобто 138,5 % від попереднього 2016 року. На тлі стрімкого розвитку високотехнологічних галузей в світі та України, зокрема, така тенденція є зрозумілою та виправданою. Достатньо високі темпи мають також ремонт і монтаж машин і устаткування: обсяги реалізації 2017 року сягають 41602 млн.грн., темпи росту - 116,7 %. За іншими видами машинобудівної продукції темпи зростання обсягів реалізації є нижчими: виробництво електричного устаткування - 110, 6 %; виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів -103, 8 % [2].

Проведений аналіз дозволяє обґрунтувати перспективні напрями розвитку машинобудівної галузі України та економіки в цілому на 2018-2019 роки. Високий рівень відкритості економіки України обумовлює значущість впливів на національний економічний розвиток з боку глобальних економічних трендів.

Результати дослідження показників розвитку машинобудівної галузі України вказують про нестабільність та ринкові коливання в економіці України (табл. 2). За період 2013-2017 рр. частка збиткових підприємств у загальній кількості економічно-активних машинобудівних підприємств має коливання, найбільший їх відсоток припадає на 2016 р. - на 4,53% збільшилось в порівнянні з 2015 р., та найменший у 2014 р. - на 19,11% знизилось в порівнянні з 2013 р., у 2017 р. хоча і спостерігається зниження на 1,43% та воно все ж залишається значущим. Такі обставини вказують на кризові явища у вітчизняній економіці.

Таблиця 2. Фінансові результати діяльності підприємств машинобудівної галузі України в 2013-2017 рр., млн. грн. [2]

Фінансовий результат до оподаткування за аналізований період має позитивний результат, крім 2017 р., з 2013 р. видно зростання та у 2014 р. має найвищий результат - 14637,6 млн. грн., і це на 7778,6 млн. грн. більш за попередній рік, а в же з 2015 р. - спадок діяльності машинобудівної галузі. У 2017 рік фінансові результати мають дуже негативний стан - підприємства отримали збитки від діяльності. Обсяг збитків підприємств машинобудівної галузі з кожним роком зростає. Відтак темп росту знижується, що вказує на зміну як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, які впливають на отримання прибутку підприємством. Така ситуація в галузі вказує на низьку конкурентоспроможність продукції машинобудування, високою собівартістю, ресурсо-, фондо- та енергоємністю.

При аналізі структури всього об'єму інноваційного інвестування були виявлені суттєві недоліки в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності в машинобудування. Найбільший з них - участь держави у фінансуванні інноваційної діяльності. Частка коштів іноземних інвесторів у фінансування інновацій також має не великі резерви. Необхідно зазначити, що відсутність зацікавленості в прагнення до інновацій з боку машинобудівних підприємств пояснюється в значній мірі відсутністю необхідних як фінансових ресурсів, так і механізмів інноваційної мотивації. Власні кошти підприємств вкрай обмежені, бюджетні капіталовкладення у виробництво залишаються на низькому рівні, інвестиційні можливості національних банків дуже незначні.

Згідно розподілу загального обсягу витрат за напрямками інноваційної діяльності машинобудівної галузі можна зробити висновок, що у 2017 р. найбільшу частку в загальному обсязі витрат на інноваційну діяльність займає придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 899,59 млн. грн. або 39,68% та в порівнянні з попереднім роком витрати скоротились на 116,11 млн. грн., цей напрямок займає найбільшу частку в зальному обсязі витрат на інноваційну діяльність ніж інші [5, с. 27].

Витрати на зовнішні НДР у 2017 р. склали 401,08 млн. грн. та це найбільша сума витрат по цьому напрямку за весь аналізований період. Найбільший обсяг витрат відбувся у 2016 р. - за всіма напрямкам, крім придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - воно знизилось в порівнянні з 2015 р. на 227,81 млн. грн. або на 12,09%. Найменша частка обсягу витрат - інші зовнішні знання - у 2017 р. показник значно знизився. Обсяги витрат на інноваційну діяльність у машинобудівної галузі у 2013-2017 рр. є найвищим показником серед інших видів промислової діяльності, в середньому становить 2,84 млрд. грн. на рік або 28,9% від загального обсягу витрат на інноваційну діяльність у промисловість.

На сьогоднішній день в інноваційній сфері склалась дуже складна ситуація з урахуванням теперішніх проблем в економіці країни. Дослідження показали, що інноваційна активність машинобудівних підприємств переживає кризу. 2013 рік є часом подолання кризових явищ, відновлення виробничих потужностей, нарощування обсягів виробництва та, відповідно, зростання обсягів реалізованої продукції. 2014 рік має найвищі показники ніж в інші роки. Починаючи з 2015 року під впливом кризових явищ в галузі, інноваційна активність машинобудівних підприємств знижується. Машинобудування є більш інноваційно-активною галуззю промисловості, тому зниження інноваційного розвитку є негативною тенденцією, як для держави, так і на конкурентному ринку, продукція даної галузі є одним із важливих об'єктів інвестицій для суб'єктів господарювання інших галузей, тому від рівня нових технологічних видів продукції та процесів залежить якість вкладення інвестицій у економіку.

На сьогоднішній день інноваціям висуваються жорсткі вимоги, крім конкурентоздатності, вони повинні вдовольняти потреби сучасності, низькою у результаті вартістю виробленої продукції, якістю, бути екологічними та ресурсозберігаючими. Підприємствам потрібно пам'ятати про своєчасність реалізації інноваційних програм, проектів та можливостей. Інноваційний розвиток вітчизняних підприємств оцінюється за рівнем впровадження інновацій.

В економіці України у 2016 р. було започатковано повільні тенденції економічного зростання, рушійні сили яких виявилися несподіваними для багатьох експертів. Активне збільшення капітальних інвестицій, що відбувалося за несприятливих поточних тенденцій як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках, при збереженні ускладненого доступу до кредитування та вкрай слабких бюджетних стимуляторах свідчить про здорові процеси адаптації бізнесу до макроекономічних ризиків, його реагування на конкурентні виклики та може передувати етапу циклічного пожвавлення і у машинобудуванні. Проте брак міцного макроекономічного підґрунтя такого пожвавлення зберігає невизначеність подальших прогнозів. Провідні міжнародні аналітичні структури сповідують обережний оптимізм з приводу динаміки світової економіки у 2017 р., очікуючи помірне прискорення її зростання у порівнянні з 2016 р. Зокрема, експерти ОЕСР прогнозують приріст світового ВВП у 2017 р. на 3,2 % у порівнянні з 2,9 % у 2016 р. МВФ трохи оптимісти- чніший, прогнозуючи приріст ВВП на рівні 3,4 % у 2017 р. після 3,1 % у 2016 р.

Вищезазначені тенденції глобальної економіки у 2017 р. дають підстави для обережного оптимізму щодо перспектив розвитку машинобудівної галузі і її експорт орієнтованих секторів, зокрема. Слід очікувати більш сприятливих умов для експортерів аграрної та машинобудівної продукції, частка яких в структурі товарного експорту має збільшитися насамперед внаслідок зменшення частки продукції металургії, світові ринки якої стагнуватимуть. Загальна обмеженість динаміки глобальної торгівлі не дозволяє очікувати повноцінного відновлення ролі експорту як рушія економічного зростання за зразком 2003-2004 чи 2006-2007 рр., проте відновлення позитивних показників приросту експорту вельми ймовірне.

Висновки і пропозиції

Машинобудівна промисловість України є однією з головних та перспективних галузей вітчизняної економіки, від якої залежить забезпечення підприємств інших секторів основними засобами. В результаті глобальної економічної кризи та структурних змінах, що відбулися в світі, продукція машинобудування України практично не має конкурентних переваг на зовнішніх ринках. Проте, при сприятливих політичних, соціально-економічних та зовнішніх умовах, досліджувана галузь може забезпечити стабільний розвиток та функціонування економіки України.

Пріоритетними напрямками розвитку машинобудівного комплексу України та підвищення конкурентоспроможності продукції галузі мають стати: технологічне відновлення машинобудівних фондів, що дозволить знизити матеріальні витрати на виробництво продукції та підвищити її якість до рівня світових виробників; впровадження інноваційних процесів на підприємствах, які сприятимуть виготовленню більш широкого асортименту продукції, що задовольнятиме різні сегменти внутрішнього та зовнішнього ринків збуту; відновлення інвестиційної привабливості галузі, яка сприятиме надходженню фінансових ресурсів та забезпеченню підприємств «прийнятними» для галузі кредитами; просування українських товарів на світові ринки збуту, а також скорочення асортименту продукції, що імпортується; розвиток наукоємних та високо- технологічних виробництв; державна підтримка розвитку галузі машинобудування та розвиток брен- дової політики; вдосконалення законодавчої та нормативної бази.

Список літератури

1. Данилишин Б.М. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка України / Б.М. Данилишин, Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа; за наук. ред. Б.М. Данилишина. - Ніжин: ТОВ „Вид-во „Аспект-По- ліграфІІ, 2007. - 688 с.

2. Державний комітет статистики України : офіційний сайт [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.

3. Промисловість України: тенденції, проблеми, перспективи: монографія / Н.В. Тарасова, Л.П. Клименко, В.М. Емельянов та ін. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. - 320 с. - С. 222-241.

4. Огородников П.О., Перунов В.Б. Биотехнический подход к анализу и прогнозированию финансовой устойчивости предприятия. / П.О. Огородников. В.Б. Перунов //Экономика региона. 2017. № 2. С. 235-238.

5. Гладка Л.І. Конкурентоспроможність української продукції на прикладі машинобудівного комплексу та шляхи її підвищення / Л.І. Гладка, В.Р. Васильєва, К.Е. Шинкаренко// Молодий учений. - 2016. - № 7 (34). - С. 26-32.

Размещено на Allbest.ru