Вплив мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат індустрії туристичних послуг на економіку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат індустрії туристичних послуг на економіку України

В.С. Демко, викладач

Анотація

В статі досліджено наукові підходи до проблем розвитку світової індустрії туристичних послуг, досліджено концепції кредитного механізму при взаємодії з принципами фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу. Визначено форми розвитку світової індустрії туристичних послуг та приток приватних інвестицій при використанні моделей державно-приватного партнерства та державних програм. Розраховано економічний вплив індустрії туристичних послуг на світову економіку в реальних цінах.

На основі результатів дослідження обґрунтовано необхідність комплексних підходів до системи розподілу залучених коштів в дохідній частині бюджету макрорівня, їх витрачання на інвестиційні потреби туристичного сектора мезо- та макрорівня. Визначено прямий та сукупний ефект мультиплікатора витрат туристичних послуг в ВВП України та світу, враховуючи прямі, непрямі та індуковані чинники впливу на лаг поставок товарів, послуг та зміни прибутку Запропоновано ефективні форми щодо залучення державних програм та проектів, приватних інвестиції в економіку країни (регіону, міста) та реалізації соціально-значущих проектів на засадах використання державного майна.

Ключові слова: мультиплікативний ефект; індустрія туристичних послуг; інвестиційна діяльність; природно- рекреаційний та культурно-історичний потенціал; світова економіка; експорт туристичних послуг; прибуток від міжнародних туристичних подорожей.

V. S. Demko, Lecture

ECONOMIC INFLUENCE OF MULTIPLICATIVE EFFECT OF INVESTMENT CHARGES OF INDUSTRY OF TOURIST SERVICES

Abstract

The combination of economic, social and cultural aspects of the development of tourism services has the inexhaustible potential for progress in achieving the effect of interaction between other sectors of the economy, leading to accelerated capital turnover between countries, playing an important role in creating international tourism infrastructure. Therefore, it is important to study the methodological approaches to assessing the quality of the system of financial support for investment activities of tourism entities.

Keywords: multiplier effect; tourist services industry; investment activity; natural-recreational and cultural-historical potential; world economy; export of tourist services; profit from international tourist trips.

Актуальність теми дослідження

Індустрія туристичних послуг - важлива сфера економіки, інвестиційний розвиток якої є засобом валютних надходжень, забезпечення зайнятості, збільшення внеску в платіжний баланс та ВВП країни, диверсифікації економіки, зростання прибутковості даної сфери та рівня добробуту нації. Поєднання економічних, соціальних та культурних аспектів розвитку туристичних послуг має невичерпний потенціал прогресу щодо здійснення ефекту взаємодії між іншими галузями економіки, зумовлюючи прискорення обігу капіталу між країнами, відіграючи важливу роль у створенні інфраструктури міжнародного туризму. Тому в сучасний час є актуальним дослідження та удосконалення методологічних підходів оцінки якості системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності суб'єктів туристичної діяльності, визначення необхідності посилення заходів мультиплікативного ефекту від фінансової політики для координації міжнародних зв'язків між фінансовими інститутами та об'єднаннями їх фінансових систем для залучення інвестицій в туристичну галузь країн світу.

Постановка проблеми

Малорозвиненість туристичного бізнесу в деяких країнах світу, і України зокрема, обумовлена нестабільним економічним станом через вплив воєнних конфліктів на фінансовий потенціал держав, а відповідно, і, на потенціал туристичних послуг. Це вимагає дослідження методологічного підходу до оцінки якості корпоративної системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності з метою визначення динамічної зміни часового тренду інтегрального мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат туристичного сектора.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Концепції кредитного механізму при взаємодії з принципами фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу розглядають Дж. Бартлетт [1], M. Де Лонг Кемп [5], Д. Хокінс та К. Ламуре [19], С. Вуйович, Л. Арсіч [2].

Сучасний стан і динаміка розвитку світової індустрії туристичних послуг досліджують українські науковці, серед яких: В. Гречаник, С. Васильченко [3], Н. Гук [4], Л. Іванова [6], Є. Мілінчук [11], І. Темник [9]; багатоаспектні питання впливу фінансових важелів на реалізацію інвестиційної стратегії світової індустрії туристичних послуг вивчають - А. Кулінська [7], А. Лиманський, Я. Ружковський [9], А. Музиченко [12], В. Полюха [13], М. Рипкович [15].

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Незважаючи на значний інтерес науковців до механізму організації та функціональності туристичного бізнесу в світі, пріоритетом нашого дослідження є обґрунтування методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо розвитку корпоративної системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності суб'єктів туристичних послуг з метою відновлення природно-рекреаційного та культурно-історичного потенціалу регіонів.

Постановка завдання

Дослідження та оцінка якості світової системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності суб'єктів туристичної діяльності.

Викладення основного матеріалу

Методологічний підхід до оцінки якості системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності передбачає застосування методу експертних оцінок з метою визначення динамічної зміни часового тренду інтегрального мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат туристичного сектора. За оцінкою експертів, мультиплікативний ефект інвестиційних витрат туристичної індустрій істотно диференціюється в залежності від країни або регіону і становить від 1,2 до 4,0 [26].

Виокремлення адитивного методологічного підходу основаного на координації взаємообумовлених зв'язків між фінансовими інститутами, які забезпечують залучення інвестицій в туристичну галузь мають враховувати етапи (підготовчий, аналітичний та заключний) та методи оцінки якості корпоративної системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності суб'єктів індустрії туристичних послуг держав світового рівня, диференційованих за рівнем формалізації обслуговуючих технологій.

Відповідно, комплексне сприйняття якості корпоративної системи фінансового забезпечення спрямоване на обслуговування потоків фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів туристичного бізнесу (готелів, туристичних комплексів, кемпінгів, мотелів, пансіонатів, підприємств харчування, транспорту, закладів культури, спорту тощо) та покращення їх привабливості, враховуючи принципи соціальної відповідальності.

Конструктивне співробітництво світових лідерів та суб'єктів туристичної діяльності в економічній, політичній, соціальній та інших сферах для реалізації значущих бізнес-проектів на засадах пріоритетності інтересів держав, їх політичної підтримки, консолідації ресурсів, ефективного розподілу ризиків передбачає державно-приватне партнерство як інноваційну форму залучення фінансових ресурсів у світову індустрію туризму. Використання в світовій практиці контрактної та інституційної моделей державно-приватного партнерства (ДПП) дозволяє підтримувати приватних інвесторів, регулювати та наповнювати бюджети всіх рівнів, підвищувати соціальну відповідальність суб'єктів туристичної діяльності та прискорювати економічне зростання країни.

Розвиток світової індустрії туристичних послуг та притоку приватних інвестицій передбачає використання таких форм за участі держави (Табл. 1):

* пряма державна участь у реалізації великих інфраструктурних проектів в туристичних центрах (транспорт, система водопостачання, електроенергетика) і розвитку об'єктів національного значення (заповідники, національні парки, пам'ятники природи, історії і культури) шляхом концесійних угод і цільового фінансування будівництва об'єктів інфраструктури, проведення природоохоронних заходів, створення спеціальних територій з особливим режимом економічної діяльності;

* стимулювання надходження приватних інвестицій в розвиток об'єктів туристичної інфраструктури (готелі, санаторії, об'єкти розваг) шляхом надання податкових пільг, пільг при купівлі (оренді) земельної ділянки, гарантій для отримання кредитів, зниження комунальних платежів;

* спільне фінансування маркетингових заходів щодо просування туристичного напрямку через національні туристичні організації.

* Використовуючи методику оцінювання мультиплікативного ефекту від інвестицій, який визначає взаємообумовлений зв'язок між «витрати-випуск» в індустрії туристичних послуг на мезорівні з використанням інформаційних технологій моделі генерації грошей [17] проведемо оцінку впливу мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат індустрії туристичних послуг на економіку України (Табл. 2). Так, у 2018 р. прямий внесок даного коефіцієнта склав 1,4% ВВП (або 1,74 млрд. дол. США). Відповідно, сукупний внесок, враховуючи прямі, непрямі та індуковані чинники впливу туристичного сектора у ВВП країни було забезпечено в обсязі 6,46 млрд. дол. США або 5,1% ВВП. До 2026 р. очікуваний ефект зростання прямого внеску від мультиплікатора в ВВП прогнозується на рівні 2,9% або 1,97 млрд. дол. США (1,4% ВВП).

Таблиця 1

Державно-приватне партнерство світової індустрії туристичних послуг

Рис. 3. Внесок мультиплікативного ефекту інвестиційних витрат у світовому ВВП (враховуючи прямі, непрямі та індуковані чинники впливу на лаг поставок товарів, послуг та зміни прибутку) Джерело: власні розрахунки автора

Витрачення коштів іноземними туристами в країні (або експорт туристів) є ключовим компонентом прямого впливу мультиплікатора доходу від інвестицій індустрії туристичних послуг. У 2018 р. сформований туристичний потенціал світових лідерів генерував 1643,2 млрд. дол. США світового експорту туристів, у 2019 р. він збільшився на 4,0%, додатково було залучено прибутку в розмірі 1484,91 тис. дол. США.

Згідно прогнозу, у 2029 р. прибуток від міжнародних туристичних подорожей складе 2096,09 тис. дол. США, що забезпечить збільшення загального ефекту мультиплікатора доходу від інвестицій в сектор туризму на 3,8% та дорівнюватиме 2483,9 млрд. дол. США (Табл. 3).

Таблиця 3

Економічний вплив індустрії туристичних послуг на світову економіку в реальних цінах 2018 р., млрд. дол. США

Джерело: власні розрахунки автора на основі даних [10]

Так, у Франції політика державного регулювання побудована на дотаціях і позиках підприємницькому сектору з метою стимулювання їх участі в туристичній діяльності. За умови будівництва готелів в районах, де є нестача готельної бази та надлишкові трудові ресурси, держава встановлює премії за участь в будівництві і модернізації готельної мережі, за умови додаткового введення в експлуатацію більш як 50% фонду розміщення. При цьому, згідно національної програми економічного розвитку, державне кредитування капіталовкладень в будівництво готельних комплексів передбачає пільгові умови, терміном на 20 років. Протягом перших двох з половиною років суб'єкти туристичного бізнесу звільняються від виплати кредитних відсотків (для підприємства, що мають сезонний вид діяльності, пільга продовжується до 24 років) [8, с. 115-116].

В Іспанії та Греції приватним інвесторам забезпечений пільговий податковий режим та пільгова ставка амортизаційних відрахувань, що дозволяє зменшити податку з обороту. У Греції ставка ПДВ на розміщення туристів та їх харчування становить 8%, крім того урядом розроблено систему знижок для туристичних фірм, які здійснюють прийом у несезонний період. Ставки ПДВ від туристичного бізнесу в Польщі також складає - 8%, тоді як для інших видів бізнесу вона дорівнює 23% [18].

У Туреччині діють пільгові тарифами на комунальні послуги, тобто прийнято рішення лібералізації умов здачі в оренду на 49 років неосвоєних земельних ділянок підприємницькими структурами та виконання ними зобов'язань щодо будівництва готелів. На такі цілі видаються безвідсоткові кредити, при цьому суб'єкт туристичної діяльності звільняється від сплати податків на 5 років. Цей досвід перейняли уряди Єгипту та Тунісу. Уряд Кіпру здає землю в оренду з метою стимулювання будівництва нових туристичних об'єктів на 99 років з можливістю продовження оренди на такий самий термін.

Висновки

Зовнішнє та внутрішнє середовище індустрії туризму вимагає якісного рівня фінансового забезпечення, враховуючи фінансово-кредитні та податкові важелі впливу на активізацію інвестиційної діяльності суб'єктів туристичних послуг. Необхідно акцентувати увагу на комплексному підході до системи розподілу залучених коштів в дохідній частині бюджету макрорівня, їх витрачання на інвестиційні потреби туристичного сектора мезо- та мікрорівня. Це сприятиме, як фінансовому забезпеченню державних інвестиційних програм та проектів, так і зменшенню податкового тягаря на суб'єктів туристичної діяльності з метою формування їх власного фінансового потенціалу та інвестиційних ресурсів розвитку.

Пріоритетами ефективних форм державних програм та проектів щодо залучення приватних інвестиції в економіку країни (регіону, міста) та реалізації соціально-значущих проектів на засадах використання державного майна має бути: переорієнтація в умовах кризи виїзних туристичних потоків на внутрішні; створення нових спеціальних економічних зон туристично- рекреаційного типу, реконструкція існуючої рекреаційної інфраструктури згідно вимог світових стандартів; створення системи малого та середнього бізнесу, що забезпечує всебічний розвиток туристичного сектора; усвідомлення необхідності інноваційного розвитку туризму і відпочинку на всіх рівнів.

Список використаних джерел

1. Бартлетт, Дж. IFC PEP-Тихоокеанський сектор туризму Діагностичний інструмент підтримки відповідального розвитку туризму. 2011. Отримано з https://www.usaid.gov/sites/default/files/documents/2151/InvestmentWorkbook _4%5B2%5D.pdf.

2. Vujovic, S., Arsic, L., Premovic J. (2018) Фінансування в туризмі: основні моделі фінансування пропозиції проживання. J Hotel Bus Manage 7: 185. doi: 10.4172 / 2169-0286.1000185.

3. Гречаник, В. П. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму: Україна та світ / В. П. Гречаник, С.М. Васильченко // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Економіка. - 2008. - № 6. - С. 18-29.

4. Гук, Н. А. Перспективи розвитку туризму у світі та в Україні / Н.А. Гук // Культура народов. Причерноморья. - 2005. - № 59. - С. 99-100.

5. Де Лонг Кемп, М. Концепція Субсидований кредитний механізм для зменшення впливу туристичних операторів на біорізноманіття Підсумок. Вашингтон: WWF Conservation Finance 2010. https://ec.europa.eu/environment/emas/ takeagreenstep/pdf/TourismBEMP.pdf [англійською мовою].

6. Іванова, Л. О. Кон'юнктура міжнародного ринку туристичних послуг: нові / Л. О. Іванова // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. - Хмельницький, 2009. - Т. 3. - С. 202-205.

7. Кулінська, А. Особливості фінансового механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери (на прикладі туристичної галузі в Україні) / А. Кульнська // Ефективність державного управління: збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 18/19. - С. 468-476.

8. Леннон, Дж. Дж., Сміт, Х., Кокерілл, Н., і Треу, Дж. (2006). Бенчмаркинг національних туристичних організацій та агентств: розуміння найкращих показників. (Досягнення в галузі туризму). Elsevier B. V. http://www.sciencedirect. com/science/book/9780080446578.

9. Манцо, Г. Г. Оксфордська економіка для Світової ради з питань подорожей і туризму. Економічний вплив 2019 Світ. Отримано з https://www.wttc.Org/-/media/files/reports/economic-impact-research/regions-2019/world2019.pdf [англійською мовою].

10. Мілінчук, Є. С. Системний підхід до вивчення основних проблем туризму / Є. С. // Туризм та культурна спадщина. - 2006. - № 2. - С. 154-161.

11. Музиченко, А. С. Державно-приватне партнерство як інститут взаємодії влади та бізнесу / А. С. Музиченко, А. Л. Бержанір // Економічний простір. - 2013. - № 75. - С. 100-108.

12. Полюха, В. Теоретичні основи вимірювання та представлення туристичного продукту в макроекономічних показниках / В. Полюха // Вісник Львівського університету. Серія: Економіка. - 2010. - Вип. 44. - С. 543-551.

13. Подорожі та туризм Економічний вплив 2018 Україна. Світова рада подорожей і туризму. - Режим доступу: https://www.wttc.org/economic-impact/country-analysis/country-reports/#undefined.

14. Рипкович, М. П. Фінансове забезпечення розвитку туристичної галузі / М. П. Рипкович // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. - 2014. - № 2. - С. 41-45.

15. Темник, І. О. Умови та фактори розвитку міжнародного туризму [Електронний ресурс] / I. О. Темник // Ефективна економіка. - 2011. - № 3. - Режим доступу: http: //www.economy.nayka.com.ua.

16. Трусова, Н. В. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності суб'єктів світової індустрії туристичних послуг /

Н. В. Трусова, Н. С. Танклевская, Т. А.Чернявская, А. С. Пристемский, Д. В. Еременко, В. С. Демко // Журнал Екологічного Управління і Туризму. - 2021. - Том 11 No 4. - С. 890-902. - Режим доступу

:https://journals.aserspublishing.eu/jemt/article/view/5214.

17. Філліпс, Дж., Фолкнер, Дж., Хільбрунер, Р., Хокінс, Дональд, Е. (2011). Туристичні інвестиції та фінанси, доступ

до стійкого фінансування та капіталу соціального впливу. Сталий туризм: міжнародна співпраця для розробки онлайн- набору інструментів та серії ресурсів. Вашингтон: Міжнародний інститут досліджень туризму Університет Джорджа Вашингтона. - Режим доступу: https://www.usaid.gov/sites/default/files/documents/2151/InvestmentWorkbook

18. Хокінс Д. та Ламуре К. (2008). Програми моніторингу ефективності та показники діяльності для сталого туризму.

Вашингтон, округ Колумбія: Університет Джорджа Вашингтона. - Режим доступу: https://business.gwu.

19. Міжнародний туризм, витрати (%of імпорт підсумку). - Режим доступу: https://data.worldbank.

20. Міжнародний туризм, витрати для пасажирських транспортних виробів (поточний US$). - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TRNX.CD.

21. Міжнародний туризм, витрати для виробів подорожі (поточний US$). - Режим доступу: https://data. worldbank.org/indicator/ST.INT.TVLX.CD.

22. Міжнародний туризм, виручки (% з повного експорту). - Режим доступу:https://data.worldbank.

23. Міжнародний туризм, виручки для пасажирських транспортних виробів (поточний US$). - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TRNR.CD.

24. Міжнародний туризм, виручки для виробів подорожі (поточний US$). - Режим доступу:

25. UNWTO приладова Панель Туризму - Інтуїції на ключових показниках діяльності для виїжджаючих за кордон.

References

1. Bartlett, J. (2011). IFC PEP-Pacific Tourism Sector Diagnostic Tool Supporting Responsible Tourism Development. Retrieved from https://www.usaid.gov/sites/default/files/documents/2151/InvestmentWorkbook_4%5B2%5D.pdf [in English].

2. Vujovic, S., Arsic, L., Premovic, J. (2018). Financing in tourism. Basic Sources of Financing the Accommodation Offer, 7(2), 223-243 [in English].

3. Hrechanyk, V., Vasylchenko, S. (2008). Suchasni tendentsii rozvytku mizhnarodnoho turyzmu: Ukraina ta svit [Current trends in the development of international tourism: Ukraine and the world]. VisnykKarpatskoho universytetu. Seriia: Ekonomika - Bulletin of the Carpathian University. Series: Economics, 6. Retrieved from http://tourlib.net/statti_ukr/grechanyk2.htm [in Ukrainian].

4. Huk, N. (2005). Perspektyvy rozvytku turyzmu u sviti ta v Ukraini [Prospects for tourism development in the world and in Ukraine]. Kultura narodiv Chornoho moria - Culture of the Peoples of the Black Sea, 59, 99-100 [in Ukrainian].

5. De Long Camp, M. (2010). Concept Subsidized Credit Facility to Reduce the Impact of Tourism Operators on Biodiversity

Summary. Washington: WWF Conservation Finance https://ec.europa.eu/environment/emas/takeagreenstep

/pdf/TourismBEMP.pdf [in English].

6. Ivanova, L. (2009). Koniunktura mizhnarodnoho rynku turystychnykh posluh: novi realii [The conjuncture of the international market of tourist services: new realities]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnitsky National University, 5(3), 202-205 [in Ukrainian].

7. Kulinska, A. (2009). Osoblyvosti finansovoho mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia subiektamy nevyrobnychoi sfery (na prykladi turystychnoi haluzi v Ukraini) [Features of the financial mechanism of public administration by subjects of the nonproductive sphere (on the example of the tourism industry in Ukraine)]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: zbirnyk naukovykh prats - The Effectiveness of Public Administration: a Collection of Scientific Papers, 18-19, 468-476 [in Ukrainian].

8. Lennon, J. J., Smith, H., Cockerill, N., & Trew, J. (2006). Benchmarking National Tourism Organisations and Agencies: Understanding Best Performance. (Advances in Tourism Research). Elsevier B.V. http://www.sciencedirect. com/science/book/9780080446578.

9. Manzo, G. G. (2019).Oxford Economics for World Travel & Tourism Council. Economic impact 2019 World. Retrieved from https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic-impact-research/regions-2019/world2019.pdf [in English].

10. Milinchuk, E. (2006). Sistemnyi podkhod k issledovaniiu osnovnykh problem turizma [A systematic approach to the study of the main problems of tourism]. Turizm i kulturnoe nasledie - Tourism and Cultural Heritage, 2, 154-161 [in Russian].

11. Muzychenko, A. (2013). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instytut vzaiemodii vlady ta biznesu [Public-private partnership as an institution of interaction between government and business]. Ekonomichnyi prostir - Economic Space, 75, 100-108 [in Ukrainian].

12. Poliuha, V. (2010). Teoretychni osnovy vymiriuvannia ta predstavlennia turystychnoho produktu v makroekonomichnykh pokaznykakh [The theoretical basis of the measurement and presentation of the tourism product in macroeconomic indicators]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Ekonomika - Bulletin of the Lviv University. Series: Economics, 44, 543-551 [in Ukrainian].

13. Travel & Tourism Economic Impact 2018 Ukraine. The World Travel & Tourism Council. www.wttc.org. Retrieved from https://www.wttc.org/economic-impact/country-analysis/country-reports/#undefined [in English].

14. Rypkovych, M. (2014). Finansova pidtrymka rozvytku turystychnoi haluzi [Financial support for the development of the tourism industry]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy - Bulletin of the University of Banking of the National Bank of Ukraine, 2, 41-45 [in Ukrainian].

15. Temnyk, I. (2011). Umovy ta faktory rozvytku mizhnarodnoho turyzmu [Conditions and factors of international tourism development]. Efektyvna ekonomika - An Efficient Economy, 3, 2011. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=499 [in Ukrainian].

16. Trusova, N. V., et al. (2020). Financial Provision of Investment Activities of the Subjects of the World Industry of Tourist

Services. Journal of Environmental Management and Tourism, 11(4), 890-902. Retrieved from

https://journals.aserspublishing.eu/jemt/article/view/52141. DOI https://doi.org/10.14505//jemt.v11.4(44).13 [in English].

17. Phillips, J., Faulkner, J., Hilbruner, R., Hawkins, Donald E. (2011). Tourism investment and financeaccessing sustainable funding and social impact capital. Sustainable tourism: international cooperation for development online tool kit and resource series. Washington: International Institute for Tourism Studies The George Washington University. Retrieved from https://www.usaid.gov/sites/default/files/documents/2151/InvestmentWorkbook_4%5B2%5D.pdf [in English].

18. Gutierrez, E., Hilbruner, R., Hawkins, D. E. (2008). Performance monitoring programs and performance indicators for sustainable tourism. Washington, DC: George Washington University. Retrieved from https://business.gwu.edu/sites /g/files/zaxdzs1611/f/downloads/Project-Development-for-Sustainable-Tourism.pdf [in English].

19. International tourism, expenditures (%of total imports). data.worldbank.org. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.XPND.MP.ZS?view=chart [in English].

20. International tourism, expenditures for passenger transport items (current US$). data.worldbank.org. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TRNX.CD [in English].

21. International tourism, expenditures for travel items (current US$). data.worldbank.org. Retrieved from

https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TVLX.CD [in English].

22. International tourism, receipts (% of total exports). data.worldbank.org. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.RCPT.XP.ZS?view=chart [in English].

23. International tourism, receipts for passenger transport items (current US$). data.worldbank.org. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TRNR.CD [in English].

24. International tourism, receipts for travel items (current US$). data.worldbank.org. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.TVLR.CD [in English].

25. The UNWTO Tourism Dashboard - Insights on key performance indicators for inbound and outbound tourism at the global, regional and national levels. www.unwto.org. UNWTO Tourism Dashboard. Retrieved from https://www.unwto.org/unwto- tourism-dashboard [in English].

Размещено на Allbest.ru