Інформаційно-комунікаційна інфраструктура комерціалізації інновацій сфери вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-комунікаційна інфраструктура комерціалізації інновацій сфери вищої освіти України

В.Г. Маргасова, д. е. н., професор,

Н.В. Ткаленко, д. е. н., професор,

Т.Л. Шестаковська к. е. н.

Анотація

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах, коли Україна інтегрується в інформаційну економіку, комерціалізація інновацій, які отримані в результаті наукових досліджень закладами вищої освіти є важливим фактором їх розвитку.

Постановка проблеми. В Україні виробляється менше 6% інноваційної продукції від загального обсягу всієї виробленої продукції. Серед головних причин такої проблеми є відсутність в Україні розвиненої інфраструктури для комерціалізації інновацій сфери вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорети- ко-прикладні засади комерціалізації інновацій закладами вищої освіти розкриваються у працях М. Блізніченко, Т. Голубєвої, М. Дудкіної, В. іноземцева, Р. Крамаренко, О. Ляшенко, С Остапюка, Р. Росвелла. Ю. Смирнова, Н. Холявко, Р. Шелтона. П. Якубека.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на значні наукові напрацювання аналіз останніх публікацій свідчить про необхідність дослідження перспектив формування ефективної інформаційно-ко муніка ційної інфраструктури комерціалізації інновацій закладами сфери вищої освіти в Україні

Постановка завдання. Стаття покликана струк- турувати науково-методичні підходи до удосконалення інформаційно-ко муніка ційної інфраструктури комерціалізації інновацій у сфері вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано досвід функціонування моделі інформаційно- комунікаційного забезпечення комерціалізації інновацій через створення спін-офф компанії Виявлено проблеми комерціалізації інновацій. Обґрунтовані стратегічні напрями щодо забезпечення розвитку вищої освіти в Україні

Висновки. Результатами дослідження є розроблені заходи щодо удосконалення функціонування інформаційно- комунікаційної інфраструктури комерціалізації інновацій в сфері вищої освіти України у контексті створення спін- офф компаній та формування центрів комерціалізації

Ключові слова: вища освіта: інноваційний розвиток: комерціалізація; інформаційно-комунікаційна інфраструктура: центр комерціалізації

Abstract

V. G. Marhasova, Doctor of Economics, Professor,

N. V. Tkalenko, Doctor of Economics, Professor,

T. L. Shestakovska, Candidate of Economic Sciences

INFORMATION COMMUNICATION INFRASTRUCTURE OF INNOVATIONS COMMERCIALIZATION OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE

Urgency of the research, tn today's conditions, when Ukraine integrates into the information economy, the commercialization of innovations obtained through research by higher education institutions is an important factor in their development.

Target setting, tn Ukraine, less than 6% of innovation products are produced from the total volume of all manufactured goods. The main reason for this problem is the lack of developed infrastructure in Ukraine for the commercialization of innovations in the field of higher education.

Actual scientific researches and Issues analysis. Theoretical and applied principles of commercialization of innovations by institutions of higher education are disclosed in works by M. Bliznichenko, T, Holubieva, M. Dudkina, V. Inozemtseva, R, Kramarenko, O. Liashenko, S. Ostapiuk, R, Roswell, Yu. Smymov, N. Khoiiavko, R. Shelton, P. Yakubeko.

Uninvestigated parts of general matters defining. Despite the significant scientific developments, the analysis of recent publications shows the need to investigate the prospects for the formation of an effective information communication infrastructure for the commercialization of innovations by institutions of higher education in Ukraine.

The research objective. The article is intended to structure scientific and methodological approaches to improving the information and communication infrastructure of commercialization of innovations in the field of higher education.

The statement of basic materials. The article analyzes the experience of functioning of the model of information communication support for the commercialization of innovations through the creation of a spin-off company The problems of commercialization of innovations are revealed. The strategic directions for ensuring the development of higher education in Ukraine are grounded.

Conclusions. The results of the research include measures aimed at improving the functioning of the information communication infrastructure of commercialization of innovations in the field of higher education of Ukraine in the context of the creation of spin-off companies and the formation of commercialization centers

Keywords: higher education; innovation development; commercialization; information communication infrastructure; commercialization center.

Актуальність теми дослідження

У сучасному світі, коли національна економіка все більше інтегрується у світову, необхідно усвідомлювати те, що комерціалізація інновацій є важливим фак-тором лідерства в глобальному освітньому просторі. Маючи за своїм родовим покликанням брати на себе головну роль у реалізації місії розвитку людського капіталу, заклади вищої освіти мають самі бути дійсними генераторами прогресивних змін і лідерами суспільного поступу. Це стосується як продукування і поширення передових знань та створення на їх основі інноваційних технологій, так і обґрунтування перспективних ідей, які є ефективними в організації людського буття в сучасних умовах та в майбутньому, У зв'язку з швидким зростанням ринку науково-технічної продукції та високим рівнем конкуренції даного ринку доцільним рішенням стає пошук ефективної інформаційно-комунікаційної інфраструктури комерціалізації інновацій закладів вищої освіти.

Постановка проблеми

Українські заклади вищої освіти здійснюють поступовий перехід на нові засади функціонування, перетворюючись на повноправного суб'єкта економічних відносин, конкуруючи на ринку, розширюючи свої підприємницькі функції, надаючи платні послуги та комер- ціалізуючи інновації своїх учених. Це спричинено передусім скороченням державного фінансування системи вищої освіти, що актуалізує пошук закладами вищої освіти нових джерел наповнення власних бюджетів. У світі апробовані різні моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення комерціалізації інновацій, наприклад, які функціонують через створені при закладах вищої освіти start-up компаній, офісів, відділів чи лабораторій з трансферу технологій і комерціалізації, а також через розширення співпраці в рамках державно-приватного партнерства. Світовий досвід інформаційно-комунікаційного забезпечення комерціалізації інновацій заклади вищої освіти намагаються імплементувати у вітчизняну практику. Однак, переважно це здійснюється несистематично, непослідовно, несинхронізовано, що обмежує можливості досягнення запланованих ефектів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретике-при клад ні засади комерціалізації інновацій закладами вищої освіти розкриваються у працях: М. Блізніченко, Т. Боголіб, Т. Голубєвої, П. Дракера, М, Дудкіної, С, Золотарьова, С, Ілляшенко, В. Іноземцева, Р. Косцика, Р. Крамаренко, О. Ляшенко, С. Остапюка, С. Полякова, Н. Рудь, Р. Росвелла, Ю. Смирнова, Н. Холявко, Р. Шелтона, П, Якубека та інших.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на широкий спектр напрямів дослідження особливостей комерціалізації інновацій закладів вищої освіти, у працях зазначених учених практично не знайшли відображення питання функціонування українських моделей комерціалізації інновацій в сфері вищої освіти та необхідного їх забезпечення ефективною інформаційно-комунікаційною інфраструктурою.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження наукових та прикладних засад функціонування моделей комерціалізації інновацій закладами вищої освіти в Україні та напрямів удосконалення їх інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

Виклад основного матеріалу

Складність процесів комерціалізації представляється в існуванні сукупності проблем, з якими зіштовхується вища освіта в середовищі розвитку інформаційної економіки: нерозвиненість соціально-економічного та нормативно-правового механізмів реалізації даних процесів; недосконалість системи оцінки ринкової вартості результатів наукових досліджень, відповідної інфраструктури; неурегульованість положень законодавства та нестача висококваліфікованих фахівців з питань інноваційного розвитку вищої освіти та комерціалізації її результатів наукових досліджень. З огляду на вищезазначене, поглибленого наукового опрацювання потребують аспекти функціонування моделі комерціалізації інновацій як напряму інноваційного розвитку вищої освіти в глобальному освітньому інформаційному середовищі [1-2].

Одним із ефективних моделей інформаційно-комунікаційного забезпечення комерціалізації інновацій вітчизняних закладів вищої освіти можуть стати створювані ними спін-офф компанії, головне завдання яких полягає в доведенні інновацій до стану, придатного для використання в промисловості, наприклад, в технології, з подальшою передачею її бізнесу або для отримання платежів роялті. На перший погляд, цей варіант комерціалізації результатів наукових досліджень нічим не відрізняється від звичайного ліцензування, проте, він має комплекс переваг: по-перше, заклад вищої освіти має можливість брати участь у процесі трансферу своїх інновацій у функціонуючі технології; по-друге, здійснювати консультації щодо вдосконалення результатів наукових досліджень. Крім того, так як спін-офф створюється на основі інновацій із найбільшим потенціалом комерціалізації, то для закладів вищої освіти є можливість отримати значні за розміром роялті. комерціалізація інновація освіта стратегічний

Схематичне представлення моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення комерціалізації через створення спін-офф компанії за участю закладів вищої освіти відображено на Рис. 1. За цією схемою заклад вищої освіти самостійно або із залученням партнера - інноваційної компанії, що спеціалізується на наданні послуг з інноваційного менеджменту, засновують спін-офф компанію. Організацій но-правовою формою такої компанії може бути господарське товариство, наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю. Однією з умов створення господарського товариства є формування його учасниками статутного капіталу. Законодавство України дозволяє вносити в статутний капітал відчужувані права, що мають грошову оцінку. Це означає, що з цією метою можна використовувати майнові права на об'єкти комерціалізації, створені в результаті наукових досліджень. Така можливість ґрунтується на нормі Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (ст. 11 ч. 1), згідно з якою майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, створені за державні гроші, належать розробнику, тобто науковій організації, що отримала державне замовлення на виконання наукових досліджень [3].

Відповідно до статті 27 Закону України «Про вищу освіту» заклади вищої освіти можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність [4]. Отже, немає ні юридичних, ні економічних бар'єрів щодо заснування спін-офф компаній (ТОВ) закладами вищої освіти.

Рис. 1. Схематична інтерпретація моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення комерціалізації інновацій закладів вищої освіти через спін-офф компанію*

*Джерело; розроблено авторами на основі [5-6]

Отриманий спін-офф компанією прибуток розподіляється так: заклад вищої освіти отримує платежі роялті; інноваційна компанія - платіж за надання послуг з інноваційного менеджменту; інвестор - платіж у розмірі наданої інвестиції і плату за користування його капіталом.

В Україні вже існує досвід створення спін-офф компаній для комерціалізації інновацій. Але найчастіше вони створюються не закладами вищої освіти, а найбільш активними вченими як фізичними особами. Тому при створенні спін-офф компаній слід подбати про те, щоб правова сторона була прозорою і взаємовигідною для всіх її засновників [5].

Комерціалізація інновацій є ефективним механізмом взаємодії закладів вищої освіти, науково-дослідних, проектних і науково-виробничих підприємств, окремих вчених, зацікавлених в практичній реалізації своїх наукових розробок та проектів як на території України, так і за її межами. Вибір можливих замовників (партнерів) комерціалізації інновацій ґрунтується на аналізі інформації з різних джерел: спеціалізовані бази даних, публікації, буклети, рекламні матеріали, оцінки авторитетних експертів та ін. Особливе значення для успішного просування інновацій має наявність бази даних для відповідних зв'язків та підтримка розробників результатів досліджень зі сторони держави.

Важливою складовою формування інформаційного суспільства в Україні є використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для того, щоб продукувати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, сприяючи сталому розвитку країни. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин є одним з найбільш важливих елементів ефективного регулювання інноваціями закладів сфери вищої освіти.

Функціонуючі в Україні автоматизовані інформаційні системи комерціалізації інновацій призначені для вирішення проблем місцевого, регіонального, галузевого, національного або міжнародного значення. Так Українська інтегрована система трансферу технологій призначена для накопичення та забезпечення оперативного обміну інформацією між розробниками і споживачами інноваційної продукції [4-5].

Головною метою функціонування каналів трансферу є створення умов для просування інформаційних технологій, високотехнологічної продукції і послуг на внутрішній та міжнародні ринки, скорочення витрат закладів вищої освіти та розробників на пошук замовників й партнерів, забезпечення юридичної чистоти відповідних угод та правової охорони результатів наукових досліджень.

Метою функціонування такої системи є: - забезпечення відкритості доступу до інформації щодо результатів наукових досліджень та інших об'єктів комерціалізації, які мають комерційну цінність; - автоматизація проведення процедур розміщення інформації про результати наукових досліджень, створення відкритих каталогів, конкурсів, систем запитів; - створення прозорого процесу взаємодії брокерів і потенційних покупців; - розвиток інформаційних ресурсів і послуг, які сприяють об'єктивному сприйняттю України в світовому співтоваристві, зміцненню довіри в різних сферах міжнародного співробітництва.

При створенні Української інтегрованої системи трансферу технологій реалізовані базові принципи побудови Європейської мережі підтримки підприємництва та інновацій (Enterprise Europe Network - EEN) [7], російської мережі трансферу технологій (Russian Technology Transfer Network - RTTN) та досвід створення таких мереж в Білорусі і Україні. Основні цілі, завдання, структура та організація діяльності такої системи пов'язані із здійсненням функцій і завдань в сфері комерціалізації результатів наукових досліджень закладів вищої освіти, які викладені в Положенні роботи Української інтегрованої системи трансферу технологій.

Координатор Української інтегрованої системи трансферу технологій надає клієнтам послуги, спрямовані на пошук українських і зарубіжних партнерів у сфері комерціалізації результатів наукових досліджень та їх трансферу, а також допомога в налагодженні технологічного співробітництва між зацікавленими сторонами (продавцем і покупцем відповідної технології).

Міністерством освіти і науки України як уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері трансферу технологій та Академією технологічних наук України у 2018 році було підписано Договір про співробітництво в сфері трансферу технологій (далі - Договір). За час дії Договору Академія виробила концептуальні засади та методологічні засади формування Національної мережі трансферу технологій (далі - мережа NTTN), які були покладені в основу функціонування і робочої моделі пілот-проекту - Української мережі трансферу технологій UTTN та її сегментів [8].

До національної мережі трансферу технологій на правах її сегмента можуть приєднатися існуючі в Україні мережі трансферу технологій в особі їх координаторів або мережі, створені з ініціативи національного координатора чи суб'єктів інноваційної діяльності. Для приєднання до національної мережі трансферу технологій потенційний учасник подає заявку національному координатору і встановлює з ним договірні відносини. Учасники національної мережі зобов'язані пройти сертифікацію на відповідність вимогам мережі згідно Положення, яке затверджується національним координатором [5; 8].

Для забезпечення ефективності комерціалізації інновацій закладів вищої освіти пропонуємо створити відповідні центри комерціалізації. Під центрами комерціалізації інновацій закладів вищої освіти запропоновано розуміти організацію або структурний підрозділ діяльність якого орієнтована на отримання доходу від використання інновацій, які формуються в закладах вищої освіти.

Головна місія центру полягає у визначенні доцільності комерціалізації інновацій, сприянні оформленню прав на відібрані для комерціалізації інновації, укладанні ліцензійних договорів на передачу майнових прав, сприянні створенню стартап-компаній, справедливому розподілі роялті між авторами результатів наукових досліджень, підрозділами, в яких вони працюють, закладом вищої освіти. Легалізація діяльності центру комерціалізації інновацій закладів вищої освіти, створюваних у формі структурного підрозділу, здійснюється на основі наступних документів: - рішення про створення структурного підрозділу (наприклад, наказ ректора (директора) закладу вищої освіти); - положення про структурний підрозділ.

Досвід передових країн показує, що центри комерціалізації інновацій закладів вищої освіти заробляють лише 1-2 % від бюджету закладу вищої освіти на наукові дослідження. Головний результат роботи центру комерціалізації інновацій закладів вищої освіти полягає в стимулюванні творчої активності вчених закладів вищої освіти на створення інноваційних результатів наукових досліджень, а також у передачі їх до промисловості, де вони створюють значно більший фінансовий потік, що, у свою чергу, забезпечує інноваційний розвиток економіки [1].

Клієнтами центру комерціалізації, насамперед, є вчені закладу вищої освіти, аспіранти та студенти. Партнерами центру можуть виступати науково-дослідні сектори закладів вищої освіти, сформовані технопарки і наукові парки, а також стартап-компанії та структурні підрозділи, які мають відношення до комерціалізації інновацій. Можливими замовниками можуть бути потенційні ліцензіати, створені закладом вищої освіти стартапи, представники малого бізнесу тощо. Пов'язані з закладом вищої освіти наукові парки та технопарки, патентно-ліцензійні відділи, науково-дослідні сектори можуть бути як партнерами, так і конкурентами.

У якості зовнішніх загроз функціонування центру комерціалізації інновацій закладів вищої освіти відзначимо низький попит на результати наукових досліджень у сфері промисловості та недосконалість законодавства, що регулює процес комерціалізації результатів наукових досліджень. Однак, у зв'язку з підписанням Україною договору про асоціацію з ЄС з'явилася перспектива істотного зниження цих загроз. Підтвердженням тому є рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки і науково-технічної сфери держави». Слід відзначити ще одну, не всіма усвідомлену загрозу суб'єктивного характеру: значна частина вчених і керівників закладів вищої освіти вважає, що основне призначення освіти та науки - створення нових знань, а застосування цих знань - завдання держави. Такий підхід є хибним. І наука, і держава повинні докладати взаємоузгоджених зусиль у напрямку комерціалізації результатів наукових досліджень. У процесі створення центру комерціалізації інновацій закладів вищої освіти слід також звернути увагу на його внутрішні потенційні можливості (фінансові, матеріальні, людські ресурси). Вони багато в чому визначаються юридичним статусом такого центру, розміром і фінансовими можливостями закладу вищої освіти, а також ефективністю його роботи. Як мінімум, розмір одержуваних центром комерціалізації роялті повинен бути не меншим, ніж витрати на його утримання.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє дійти висновків про необхідність удосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури комерціалізації інновацій закладами вищої освіти з метою їх розвитку в умовах інформаційної економіки. Адже імплементація інноваційних наукових розробок у реальному секторі національної економіки спроможна забезпечити інноваційний розвиток країни та підвищити лідерські позиції на світовому рівні.

Реалізовані в Україні заходи з удосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури щодо активізації комерціалі- заційних процесів відрізняються фрагментарністю і непослідовністю. Засновані національні мережі трансферу та комерціалізації інновацій мають дублюючі функції, через що лімітують можливості акумулювання повної, вичерпної інформації про вітчизняні розробки на єдиному зручному для потенційних інвесторів ресурсі. У свою чергу, глобалізація освітнього простору створює реальні передумови для включення України у міжнародні системи та мережі комерціалізації інновацій. Для України, враховуючи особливості функціонування моделі організації наукового та освітнього процесу, актуальною буде діяльність більш комплексних центрів, які разом із безпосередньо трансфером технологій, займались би питаннями, які охоплюють ввесь процес комерціалізації (від формування інноваційної ідеї до її просування на ринок: розробка стратегії використання інновацій; набуття прав на результати наукових досліджень; інші проблеми життєвого циклу інноваційної продукції").

Одним із ефективних моделей комерціалізації інновацій вітчизняних закладів вищої освіти можуть стати створювані ними стартап- або спін-офф компанії, головне завдання яких полягає в доведенні інновацій до стану, придатного для використання в промисловості. Серед перспективних напрямів удосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури комерціалізації інновацій сфери вищої освіти є формування центрів комерціалізації, які представляють собою новостворену організацію або структурний підрозділ в закладі вищої освіти, діяльність якого орієнтована на отримання доходу від використання інновацій.

Література

1. Якубек, П. Світовий досвід інноваційного розвитку вищої освіти 1 П. Якубек // Вісник Хмельницького національного університету, серія: Економічні науки. -2017.-№ 6. -Том 2. -С.54-61.

2. Боголіб. Т. М. Комерціалізація наукових розробок університетів / Т. М. Боголіб н Економіка України. - 2014. -№ 1С. 33-50.

3. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. №143-V. [із змінами та доповненнями].

4. Закон України «Про вищу освіту» редакція від 01.01.2018 р. №1556-18.

5. Цибульов, П. М. Основи інтелектуальної власності: підручник / П. M. Цибульов. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. - 124 с.

6. Холявко, Н. і. Теоретико-прикладні аспекти комерціалізації результатів наукових досліджень в умовах інформаційної економіки / Н. І. Холявко н Ukraine - EU. Innovations in Education, Technology, Business and Law: collection of international scientific papers. - Chernihiv: CNUT, 2018.-C.169-172.

7. Європейська мережа підприємств (EEN).

8. Національна мережа трансферу технологій.

References

1. Yakubek, P. (2017). Svitovyi dosvid innovatsiinoho roz-vytku vyshchoi osvity [World experience of innovative development of higher education]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, seriia: Ekonomichni пайку - Bulletin of Khmelnitsky National University, series: Economic sciences, 6, 2, 54-61 [in Ukrainian],

2. Boholib, T. M. (2014). Komertsiaiizatsiia naukovykh rozrobok universytetiv [Commercialization of scientific researches of universities], Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 1, 33-50 [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro derzhavne rehuliuvannia diiainosti u sferi transferu tekhnoiohii» : vid 14.09.2006, № 143-V [Law of Ukraine "On State Regulation of Activities in the Field of Technology Transfer from 14.09.2006, № 143-V]. zakon.rada.gov.ua.

4. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» : vid 01.01.2018, № 1556-18 [The Law of Ukraine "On Higher Education" from 01.01.2018, № 1556-18]. zakon rada gov.ua.

5. Tsybulov, P. M. (2014). Osnovy intelektualnoi vlas-nostl [Fundamentals of Intellectual Property], Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian],

6. Kholiavko, N. I. (2018). Teoretyko-prykladni aspekty komertsializatsii rezultativ naukovykh doslidzhen v umovakh informatsiinoi ekonomiky [Theoretical and applied aspects of commercialization of scientific research results in the conditions of the information economy]. Ukraine - EU. Innovations In Education. Technology. Business and Law: collection of international scientific papers (pp. 169-172). Chernihiv: CNUT [in Ukrainian],

7. Sait Yevropeiskoi merezhi pidpryiemstv (EEN) [Site of European Network of Enterprises (EEN)].

8. Natsionaina merezha transferu tekhnoiohii [National Technology Transfer Network]

Размещено на Allbest.ru