Формування прибутку виробничого підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗП «ДНІПРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Економіка підприємства в готельно-ресторанному господарстві»

на тему:

«Формування прибутку виробничого підприємства»

Виконавець:

Ст.гр. Гр-19-1

Молчанова Ю.О.

Науковий керівник:

Доцент, кандидат економічних наук

Лисенко О.В.

Дніпро 2021



Реферат

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконаленням його матеріально-технічної бази. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні. Процес накопичення прибутку відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.

В першому розділі курсової роботи розглянуто прибуток як основний фінансовий показник підприємства, його сутність, види та функції, розглянуто сучасні методи аналізу прибутку та механізм розподілу цільової величини прибутку.

У другому розділі розглянуто підприємницьку діяльність на прикладі компанії ТОВ «Долфі Україна» , а саме: техніко-економічну характеристику підприємства, розглянуто та проаналізовано такі показники як обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції, динаміку чистого та валового прибутку.. Також, проаналізувавши чинники, що впливають на суму прибутку даного підприємства, визначено, що основними є товарно-збутові націнки, товарні націнки та, найголовніше, реалізація продукції та собівартість. Також розглянуто та проаналізовано статистичні дані діяльності та зроблено факторний аналіз чистого прибутку даного підприємства.

У третьому розділі курсової роботи визначено шляхи підвищення прибутковості , способи вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку підприємства, та стратегію управління прибутком підприємства. Для того, щоб ТОВ «Долфі Україна» примножувало прибуток, запропоновано знижувати собівартість продукції, проводити інвентаризацію основних засобів, розробляти незвичні та цікаві маркетингові програми, знижувати ціни на продукцію, налагоджувати господарські зв'язки та впроваджувати науково-технічний прогрес. Для ефективного управління розподілом та використанням прибутку слід визначати пріоритетні напрямки використання прибутку, оптимізувати розміри коштів, які спрямовуються до фондів спеціального призначення, складати план використання та розподілу прибутку, контролювати поставлені завдання, аналізувати розмір отриманого прибутку, виявляти резерви для його максимізації.



ЗМІСТ

ВСТУП

МЕТА

РОДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретико - суттєва характеристика прибутку

1.2 Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства до реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності та введення національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку

1.3 .Напрями використання прибутку

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

2.2Аналіз формування прибутку на підприємстві

2.3 Аналіз і оцінка прибутку

2.4 Факторний аналіз прибутку

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВОДІЛУ ПРИБУТКУ

3.1 Збільшення прибутку

3.2 Шляхи підвищення ефективності формування та розподілу прибутку підприємства

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

прибуток виробничий облік

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вигода відіграє вагому роль в житті, як для домогосподарств так і для фірм. Загалом можна відзначити головні риси вигоди в умовах ринку: вигода виступає рушійною силою для становлення економіки, вигода вважається джерелом розширення соціального виготовлення, нарощування національного багатства, потяг отримати вигода сприяє дієвого розподілом і використання ресурсів, зменшення витрат для максимізації отримання вигоди.

Вигода вважається однією з найважчих фінансових категорій. тому що для складання вигоди, його аналізу, подальшого застосування необхідна економічна грамотність, для такого щоб як швидше його в подальшому розподілити. Маючи пізнання можливо залагоджувати всілякі трудності проблеми, пов'язані доходами, забезпечити максимальну користь, дієвого розподілу залишку в фонди, рентабельності фірми, аналізом вигоди.

Прибуток - це заробіток фірми, господарства, одержуваної від реалізації пропозицій або ж продукту, операцій з цінними паперами та від інших видів роботи. Але суть вигоди можливо по-різному давати і в світовій економіці майже всі науковці мають власні визначення вигоди. Ключове завдання фірми в умовах ринкової економіки вважається задоволення потреб етнічного господарства і людей в його продукції, роботах і послугах з високим споживчим якостями і якістю при найменших витратах, нарощування внеску в прискорення соціально-економічного становлення держави. Для здійснення своєї ключового завдання підприємство гарантує нарощування вигоди.

Ключове завдання фірми в умовах ринкової економіки вважається задоволення потреб етнічного господарства і людей в його продукції, роботах і послугах з високим споживчим якостями і якістю при найменших витратах, нарощування внеску в прискорення соціально-економічного становлення держави. Для здійснення своєї ключового завдання підприємство гарантує нарощування вигоди. Актуальність теми полягає в тому, власне що вигода - це ключовий показник роботи будь-якого фірми, в наслідок цього досить принципово відзначення моментів, що впливають на збільшення цього показника. Завдання роботи - узагальнення і подальший розвиток теоретико-методологічних підходів до формування та застосування вигоди компанії. Для досягнення встановленої мети в роботі приймають рішення належні завдання: - визначити ??суть вигоди, її види та функції; вивчити стан прибутковості на разі ТОВ «Долфі Україна» виконати факторний тест вигоди фірми, виявити шляхи збільшення обсягу вигоди компанії. Об'єктом вивчення вважається процес формування і застосування вигоди компанії. Річ вивчення - теоретико-методичні аспекти формування та застосування вигоди ТОВ «Долфі Україна». Імовірність отримання вигоди надихає людей знаходить більш ефективні методи поєднання ресурсів, винаходити нові продукти, на які має можливість з'явиться попит, використовувати організаційні і технічні нововведення, які обіцяють збільшити ефективність виготовлення. Працюючи на прибуток, будь-яке підприємство заносить особистий внесок у фінансове становлення суспільства, сприяє створенню і примноженню соціального багатства і підйому добробуту народу. Вигода дає собою останній економічний результат, що характеризує виробничо-господарську робота всього фірми, тобто оформляє базу фінансового становлення компанії. Підйом вигоди робить економічну базу для самофінансування роботи фірми, здійснюючи розширене відтворення. Труднощі застосування вигоди фірми, його більш вигідної роботи в різних якостях вивчали науковці України та зарубіжжя. Теоретичною підставою для наданої курсової роботи вважаються наукові роботи наступних науковців: Блонської В.І., Аверіна К.П., Афанасьєва М.В., Іванова В. А. Кулешова В.В., Мельничук В. К., Орлова А.А., Рудницьке А.Н., Хмелевський А.В. Хміль С.В., Баранцев С.А. та ін. Як за радянських часів, наприклад в етап ринкових модифікацій, ці труднощі залишаються не до кінця вирішеними. Так, за межами передових вивчений залишаються хитросплетіння високоякісної і кількісної даних вигоди, роздає НЕ лише тільки систему об'єктів властивості, а й просуває показник вигоди на принципово новий рівень і простір в економічному механізмі компанії.



МЕТА

Мета даної роботи полягає у поглибленні знань з питань ролі та місця прибутку в економіці та діяльності підприємства, аналізу використання та формування прибутку підприємства, розробці перспективних шляхів вдосконалення використання формування прибутку, направлених на корінні зміни в організації і управлінні діяльності підприємства.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішені такі завдання:

1.Встановлено суть та зміст прибутку підпрємства.

2.Проведено аналіз

Предметом дослідження є процес формування прибутку підприємства, а тако його аналіз.

Об'єкт дослідження це процес формування прибутку виробничого підприємства.

Методика дослідження: описовий, порівняльний, структурний.

Інформаційна база дослідження. Дана курсова робота складається з інформації, яка була отримана в ході вивчення матеріалів вчених-науковців, деякі фрагменти з Інтернет мережі, періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, закони та декрети Уряду України.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновка, списку використаних джерел із 19 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 33 сторінки друкованого тексту, включає 4 таблиці.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретико - суттєва характеристика прибутку

Вигода, як ключовий економічний результат роботи фірми, складається помаленьку в напрямок фінансово-господарського напрямку від усіх видів звичайної та незвичайної роботи і вважається системою доходів і прибутків

Прибуток- це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Прибуток - це показник, що формується на мікро-рівні.

Він включає :

чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

валовий (балансовий) прибуток (збиток);

фінансовий результат від операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними або фінансовими) ;

прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

прибуток (збиток) від звичайної діяльності (будь-якого виду основної діяльності підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її здійснення);

прибуток від іншої (надзвичайної) діяльності.

Прибуток від реалізації продукції утворюється у процесі розподілу виручки підприємства і може бути розрахований шляхом віднімання від виручки сум непрямих податків та собівартості продукції. Це головна ціль основної діяльності (операцій з виробництва та реалізації продукції, послуг чи робіт, що є основною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу) майже будь-якого підприємства. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг) визнається в разі виконання таких умов:

покупцеві передані вигоди і ризики, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, послугу);

підприємство в подальшому не управляє і не контролює реалізовану продукцію (товари, послуги);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

Існує впевненість у тому, що внаслідок операції економічні вигоди підприємства збільшиться, а пов'язані з цим витрати можуть бути достовірно визначені. Але підприємство, як і будь-який інший господарюючий суб'єкт, володіє свободою вибору джерела прибутку і може отримувати його і з інших джерел і видів діяльності.

Прибуток підприємств формується за рахунок таких джерел:

продаж (реалізація) продукції

продаж іншого майна

позареалізаційні операції.

Прибуток підприємства вважається ключовою метою роботи. Головним спонукальним мотивом втілення всякого вигляду бізнесу, його ключовий кінцевою метою вважається підйом благоустрою господарів фірми. Рисою цього підйому вважається величина поточного х доходу на інвестиції грошових коштів, джерелом якого вважається отримання вигоди. Об'єктом фінансових інтересів країни є доля вигоди, що виплачується у вигляді податків і невід'ємних платежів. Фінансовий увагу фірми знаходить своє узагальнення в розмірі вигоди, що залишається в розпорядженні фірми і застосовується для укладання виробничих і громадських завдань його становлення. Фінансовий увагу співробітників фірми пов'язаний перш за все з об'ємом вигоди, який спрямовується на матеріальне схвалення, громадські виплати і суспільне становлення. Володаря фірми цікавить, перш за все, величина фондів виплати дивідендів, а значить - і доля вигоди, яка пов'язана з виробничим розвитком, а відповідно до цього приростом грошових коштів компанії. У зв'язку з тим, власне що вигода вважається єдиним джерелом реалізації фінансових інтересів всіх перерахованих сторін, ні 1 з них не має можливість володіти цінностей в задоволення, тому що це призведе до ущемлення інтересів Інших сторін. Наприклад, зайві податки з вигоди фірми знижують фінансову зацікавленість фірми в підвищення, власне що призводить до скорочень надходжень до бюджет. Вигода робить підставу фінансового становлення суспільства в цілому. Пристрій перерозподілу вигоди фірми крізь податкову систему дозволяє "заповнювати" прибуткову доля муніципальних бюджетів всіх значень, власне що дозволяє державі благополучно виконувати покладені на неї функції і продавати намічені програми становлення економіки. . Вигода фірми вважається аспектом продуктивності операційної роботи компанії. Особистий ступінь вигоди фірми по зіставлення з галузевим характеризує рівень вміння менеджерів втілити в життя домашню робота. Середньогалузевої ступінь вигоди компаній вважається головним регулятором "переливу грошових коштів" в галузі з більш ефективним його використанням. При цьому капітал переїжджає в тому розділи ринку, які характеризуються важливим розміром незадоволеному попиту, сприяє задоволення соціальних і власних потреб. . Вигода вважається головним внутрішнім джерелом формування грошових ресурсів фірми, що забезпечують його становлення. Чим вище ступінь вигоди, що менше потреба в залучення коштів із зовнішніх джерел, і що вище ступінь самофінансування становлення фірми, забезпечення реалізації стратегічного цілей, збільшення конкурентної позиції фірми на ринку. При цьому, на відміну від деяких внутрішніх джерел формування грошових ресурсів фірми, вигода вважається цим джерелом, Який щодня відтворюється. . Вигода вважається ключовим джерелом підйому ціни компанії. Дієздатність самозростання ціни, грошових коштів гарантується методом капіталізації частини придбаної підприємством вигоди, тобто його направлення на приріст активів компанії. Чим вища сума та ступінь капіталізації придбаної вигоди, що більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а відповідно до цього і ринкова ціна фірми в цілому.

Характеристика видів прибутку:

Бухгалтерський прибуток характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг нерозподіленого прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відображається на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений» (збитки відповідно на рахунку 442 «Непокриті збитки»). Його можна визначити за формулою:

БП = П - БВ,

де БП - бухгалтерський прибуток;

П - загальний прибуток;

БВ - бухгалтерські (зовнішні, явні) витрати.

Економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого. При цьому враховуються поточні витрати як внутрішні так і зовнішні, перші не відбиваються бухгалтерським обліком та оцінюються за їхньою альтернативною вартістю. Економічний прибуток підприємства завжди менше бухгалтерського на величину внутрішніх поточних витрат. Його можна визначити за формулою:

ЕП = П - ЕВ,

де ЕП - економічний прибуток;

П - загальний прибуток;

ЕВ - економічні витрати.

Прибуток від звичайної діяльності характеризує фінансовий результат від всіх традиційних для даного підприємства видів діяльності й господарських операцій, формується на регулярній основі. Його можна визначити за формулою:



Пзд = Под + Пфд + Пізд

де Пзд - прибуток від звичайної діяльності;

Под - прибуток від операційної діяльності;

Пфд - прибуток від фінансової діяльності;

Пізд - прибуток від іншої звичайної діяльності.

Прибуток від надзвичайних подій характеризує незвичайне або дуже рідкісне для даного підприємства джерело формування.

1.2 Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства до реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності та введення національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку

По-перше, це головна робота, її підсумком вважається вигода від реалізації продукції (товарів, справ, послуг). Як правило, дана вигода займав провідною питома вага в складі балансової вигоди. Вигода від реалізації продукції (товарів, справ, послуг) визначався відніманням з порятунку від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митних зборів, а ще витрат, включалися в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, вигляду роботи фірми мали простір деякі особливості формування даної вигоди, способу його розрахунку.

По-друге, це робота, яка не вважається провідною для наданого фірми, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких пропозицій, її визначали як вигода від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації міг бути отриманий при реалізації на сторону продукції підсобних, запасних і обслуговуючих виробництв. В даному випадку вигода розраховувався наприклад же, як і від реалізації продукції провідної роботи. Вигода від реалізації провідних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховувався відніманням вартості їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх ціни. Вигода від реалізації цінних паперів обчислювався як різниця між вартістю їх реалізації і вартістю покупки. При цьому з вартості реалізації виключали витрати, пов'язані з реалізацією (комісійний збір).

По-третє, це робота, пов'язана з втіленням у життя грошових вкладень. В результаті фірми отримують зиск у вигляді дивідендів на промоакції, від вкладення коштів в статутні фонди інших підприємств (прибуток від володіння корпоративними правами) у вигляді% по муніципальних цінних паперів, облігацій підприємств, за депозитними рахунками в банках. Розмір даної вигоди і його питома вага в балансовому вигоди мали тенденцію до підйому, власне що було обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

На розмір якого нарекли вигоди виготовляв вплив розмір грошових вкладень, їх призначення і конструкція, обставини оподаткування.

По-четверте, це робота, пов'язана з отриманням позареалізаційних прибутків і появою позареалізаційних витрат (збитків) підприємств. До них включали:

вигоди і збитки минулих років, виявлених у звітному періоді;

неповернені збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій)

надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

штрафи, пені, неустойки, надходили за недотримання домашніх угод суб'єктами господарювання у зв'язку з використанням фінансових санкцій;

штрафи, придбані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з державного бюджету;

кредиторська хвіст між підприємствами недержавної форми власності, за якою минув строк позовної давності;

дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності;

вигода від завищення тарифів і тарифів;

курсова різниця від операцій в іноземній валюті;

вигода (збиток) від ліквідації провідних засобів;

вартісна різниця відвантаженої та отриманої частини виконаного повністю бартерного контракту;

вигода (збиток) від спільної роботи.

Основні принципи і етапи розподілу прибутку. Набутий підприємством вигода вважається об'єктом розподілу. Виділяють такі етапи розподілу вигоди:

Розподіл валової вигоди.

Валова вигода розподіляється на: благодійні цілі, податки, відсотки за кредит, орендну плату, чистий прибуток.

Розподіл загального прибутку.

Учасниками цього розподілу уряд і підприємство. В результаті розподілу кожний з членів отримує власну частку вигоди. Пропорція розподілу вигоди між державою і підприємством містить вагоме значення для забезпечення державних справ і потреб компаній. Це раз з принципових питань реалізації економічної політики держави, від вірного висновку якої знаходиться в залежить становлення економіки в цілому.

На пропорцію розподілу вигоди між державою і підприємством впливає ряд моментів. Головним з них вважається податкова політичного діяча країни щодо суб'єктів господарювання. Дана політичного діяча реалізується в числі податків, що сплачуються за рахунок вигоди, в конкретні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, в порядку надання податкових пільг.

1.3 Розподіл чистого прибутку

Чистий прибуток - це вигода, отримана згодом сплати податків, залишається в постанові фірми, відповідно до установчих документів визначає призначення його застосування. Ключові основи розподілу чистої вигоди зафіксовані статутом фірми. Практично розподіл виповнюється відповідно до поточної та стратегічної політики, орієнтується підприємством.

Основи розподілу вигоди можна сформулювати наступним чином:

Вигода, придбана підприємством в результаті здійснення виробничо-господарської і економічної роботи, ділиться між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом;

Прибуток для країни надходить в належні бюджети у вигляді податків, невід'ємних платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, до їх нарахування і внесення до бюджетів встановлюється законодавчо;

Розмір вигоди фірми, що залишилася в його розпорядженні згодом сплати податків, не зобов'язана знижувати його зацікавленості в підйомі обсягів виробництва і вдосконалення підсумків виробничо-господарської і економічної діяльності;

Прибуток, що залишається в розпорядженні фірми, в першу чергу, посилається на заощадження, забезпечення його подальшого становлення, і лише тільки в іншій частині - на справи споживання.

.Напрями використання прибутку

Провідними напрямками впровадження прибутку вважаються:

Кошти на розвиток і вдосконалення виробництва.

Ці кошти витрачаються на задоволення потреб, пов'язаних з підйомом обсягів виробництва, технічним переозброєнням, поліпшення технології виготовлення та інших потреб, власне що забезпечують підйом і поліпшення матеріально - технічної бази фірми.

сплата заборгованості фірми по тривалим банківськими кредитами на інвестиційні цілі, ще за відсотками за кредити.

збільшення фонду власних оборотних коштів. Нарощування особистих грошових ресурсів, що вкладаються в запаси сировини, матеріалів, Перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, товарів.

призначення коштів на соціальні потреби:

Будівництво, перебудову і серйозний лагодження житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери;

Утримання закладів, об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);

Проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, в тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

Інші необхідні витрати;

Кошти матеріального заохочення. Вони використовуються для стимулювання зацікавленості працівників підприємств в досягненні високих результатів праці. Прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі.

Виплата дивідендів засновникам і акціонерам.

Створення резервних (страхових) фондів. Використовуються в разі різкого погіршення фінансового становища.

Вигода, власне що залишається згодом, сплата податків та інших невід'ємних платежів, має можливість бути застосований ще й на інші цілі його власниками або ж трудовими колективами. З вигоди компанії можуть перераховувати способи на навмисне розкриті рахунки благодійних фондів, створювати внески установам культури і спорту тощо

Нерозподілений прибуток - це частка чистої вигоди, яка залишається в постанові фірми згодом виплати прибутків власникам у вигляді дивідендів та впровадження на інші потреби. Нерозподілений вигода говорить про економічної стійкості, про наявність джерела для Подальше становлення фірми.

Отже, прибуток вважається важливі економічної категорії, робить ряд вагомих функцій і відображає утішний економічний результат домашньої роботи фірми, Характеризуючи ефективність виготовлення і в кінцевому рахунку говорить про Розміри і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

У ринковій економіці вигода вважається рушійною силою і провідною метою компаній і вважається джерелом оновлення виробничих ФОНДІВ.

Прибуток, як ключовий економічний результат роботи фірми, складається помаленьку в напрямок фінансово-господарського року від усіх видів Звичайні та незвичайні Роботи і вважається системою доходів і прибутків.

Вигода фірми складається за рахунок 3-х провідних джерел: перепродаж (реалізація) продукції, продажів Іншого майна, позареалізаційні операції.

Розподіл вигоди вважається елементах і обов'язковою частиною спільної системи розподільчих відносин компаній.

Певні форми і способи розподілу вигоди. Кожен день змінюються і майорять по розвитку соціального відтворення і зі зміною завдань і цілей, що стоять перед економікою. Будь період у відносинах між бюджетом і підприємствах з приводу розподілу вигоди породжує свіжі форми і способи цього розподілу.

Розподіл вигоди розглядається в 3-х спрямованості. Він ділиться між державою, власниками фірми і самим підприємствах. Співвідношення цього розподілу в значній мірі впливають на ефективність роботи фірми як позитивно, наприклад і негативно.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Об'єктом курсової роботи було обране ТОВ «Долфі Україна». Товариство засноване 20 березня 2000 року фізичними особами шляхом добровільного об'єднання майна, майнових та особистих немайнових прав учасників для здійснення фінансово-господарської діяльності товариства та надходження прибутків.

Протягом проведення оцінки ТОВ «Долфі Україна» за три роки розглянуто, що фінансовий потенціал підприємства збільшився, це є наслідком зростання головних господарських даних. Прибуток підприємства більшою мірою залежить від керування підприємством. При ринковій економіці надходження прибутків і отримання рентабельності господарювання підприємства являється потрібною частиною, що забезпечує збільшення ціни товариства. В процесі збільшення доходу зростають і затрати, але великий ріст доходів порівняно із затратами не привели до збитковості фінансових результатів, отже, при цьому зростанні факторів підприємство збільшило можливості у майбутньому просуванні господарювання.

2.2 Аналіз формування прибутку на підприємстві

Як головний узагальнений фактор господарювання товариства, прибутки являються джерелом створення капіталу, що забезпечує фінансову стійкість і ліквідність. Саме цьому надходження прибутків є однією із стратегічних цілей керування та важливим об'єктом аналізу фінансового результату.

Горизонтальний аналіз доходу і затрат ТОВ «Долфі Україна» дозволяє відмітити ряд позитивних змін, до яких у першу чергу належать збільшення операційного фінансового результату в 2016 році порівняно з 2014 роком зросли на 4335,1 тис.грн. В 2016 році порівняно з 2015 роком операційні фінансові результати збільшився на суму 3974,0 тис.грн., при тому ,що в 2015 році він становив 2234,1 тис.грн. ,що на 361,1 тис.грн. більше ніж в 2014 році.

Фінансові результати від звичайних діяльності до оподаткування 2016 році порівняно з 2014 роком збільшився на 2090,5 тис.грн., а порівняно з 2015 роком на 2479,0 тис.грн. Чистий прибуток підприємства «Долфі Україна» в 2016 році порівняно з 2014 роком збільшився на 1567,9 тис.грн. Ці процеси являються наслідком дії таких факторів: збільшення доходу та падіння затрат товариства.

Результат аналізу вказує на стабільність структури операційних прибутків до оподаткування. Слабке погіршення структури, що є наслідком падіння питомої частки операційних прибутків компенсовано часткою операційних збитків. Таким чином, необхідно підкреслити, що в 2016 році пройшло покращення структури прибутків, тільки негативний вплив зростання абсолютного розміру збитку від інших операцій в сумі 5047.1 тис.грн. покращився внаслідок недоотримання іншого фінансового прибутку.

2.3 Аналіз і оцінка прибутку

Дослідження процесу формування та використання прибутку як і інших досліджень супроводжується різними розрахунками, які узагальнюються в системні таблиці.

Динаміка показників прибутку за ІІІ квартали 2016 року ТОВ «Долфі Україна»



Показники	І кв.	ІІкв.	ІІІ кв.	Відхилення ІІІ кв. 2015
Дохід від реалізації товарів	1272,6	1263,1	1144,0	від І кв.	від ІІ кв.
				абсол.	відн.	абсол.	відн.
				-128,6	-0,11	-119,1	-0,10
Чистий дохід	1060,5	1040,7	965,2	-95,3	-0,10	-75,5	-0,08
Валовий дохід (прибуток)	227,2	202,9	205,8	-21,4	-0,10	+2,9	+0,01

Таблиця 1 (тис. грн.)

Для дослідження показників доходів, визначення їх динаміки та тенденції змін, в роботі використані дані ТОВ «Долфі Україна»І, ІІ, ІІІ кварталів 2015 року і відповідно - 2016 року.

Таблиця 1 наочно ілюструє динаміку досліджених показників.

Дещо змінились обсяги інших операційних доходів і характеризуються наступними даними. За І кв. вони склали 52,6 тис. грн.

Протягом ІІ кварталу інші операційні доходи суттєво зросли (на 18,7 тис. грн.) і склали 71,3 тис. грн. Але за ІІІ квартал цей показник знизився в порівнянні з ІІ кв. на 22,2 тис. грн. і склав 49,1 тис. грн.

Динаміка показників формування прибутку ТОВ «Долфі Україна» за 2015 - 2016 роки

Показники	2015 рік	2016 рік	Відхилення
	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	Разом за ІІІ кв.	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	Разом за ІІІ кв.	абсол.	відн.
1. Дохід від реалізації товарів	1376,4	1445,2	1295,1	4116,7	1272,6	1265,1	1144,0	3679,7	-437,0	-0,11
ПДВ	231,5	242,8	214,7	689,0	212,1	222,4	178,8	613,3	-75,7	-0,12
2. Чистий дохід	1144,9	1202,4	1080,4	3427,7	1060,5	1040,7	965,2	3066,4	-361,2	-0,12
Собівартість реалізованих товарів	925,2	971,9	851,1	2748,2	833,3	837,8	759,4	2430,5	-317,7	-0,13
3.Валовий дохід (прибуток)	219,7	230,5	229,3	679,5	202,9	202,9	205,8	636,0	-43,5	-0,07
4.Інші операційні доходи	9,4	5,2	8,1	22,7	52,6	71,3	49,1	173,0	+150,3	+0,87
Витрати	216,2	232,8	256,0	705,0	257,9	242,1	239,0	739,0	+34	+0,05

Таблиця 2 (тис.грн.)

ТОВ «Долфі Україна» за три квартали 2016 року отримало доходів від реалізації та інших операцій на суму 3852,7 тис. грн. За відповідний період 2015 року ці показники складали 4139,4 тис. грн. Ці дані демонструють пониження якісних показників - доходів на 286,7 тис. грн.

В свою чергу питома вага доходів від реалізації товарів за три квартали 2015 року, склала 99,5% і тільки 0,5% склали інші операційні доходи. За три квартали 2016 року структура доходів дещо змінилась, питома вага доходів від реалізації товарів склала 95,5%, до 4,5% зросла питома вага інших операційних доходів (150,3 тис. грн.).

Таблиця 3

Висновки з приводу зниження доходів, зменшення обсягів реалізації говорять про те, що ТОВ «Долфі Україна» повинно переглянути бізнес-план, вивчити та проаналізувати (по можливості) комерційну діяльність нових конкурентів.

Найважливіші умови зростання доходу від реалізації товарів такі: збільшення обсягу доходів від реалізації товарів, зниження їх собівартості, підвищення якості, конкурентоздатності і т. ін. У табл. 3 подано динаміку показників доходів від реалізації товарів валового прибутку.

Як видно з табл. 3 за аналізований період відбулося зниження обсягу реалізованих товарів на 6,25% (704,47:751,40 х 100 - 100), при цьому собівартість реалізації товарів знизилась на 8,61% (585,26: 640,38 х 100 - 1100). Це призвело до збільшення суми прибутку від реалізації товарів на 8,19 тис. грн. (11921 - 111102), або на 7,4%.

2.4 Факторний аналіз прибутку

Розрахунок впливу показників - факторів на величину прибутку від реалізації товарів будується на підставі даних табл. 3

У результаті проведених розрахунків визначається ступінь впливу на прибуток таких показників-факторів: зміна обсягу реалізації обчислюється з урахуванням коефіцієнта зростання обсягу реалізації:

k1= 698,75 : 751,40 = 0,929

При оцінці реалізації товарів за собівартістю

K2 = 589,16 : 640,38 = 0,92 і

Таким чином, за рахунок падіння обсягу реалізації товарів у звітному році на 0,071 і в оцінці за собівартістю на 0,08 прибуток від реалізації товарів зменшився відповідно на 7,88 і 8,88 тис. грн.

в) зміна у структурі реалізованих товарів, обчислюється з урахуванням рентабельності окремих видів товарів за двома показниками:

- обсяг реалізації товарів в оптових цінах:

- собівартість:

За рахунок збільшення частки рентабельності товарів у загальному обсязі реалізації в аналізованому періоді приріст прибутку становить 6,45 і 7,45 тис. грн.;

г) зміна собівартості реалізованих товарів, обчислюється з урахуванням можливого одержання економії витрат:

DР4 = 585,26 - 589,16 = - 3,90 тис. грн.

Як видно з даних табл. 3 на відхилення валового прибутку найбільше вплинула зміна структури та асортименту товарів. Значні втрати прибутку відбулися в результаті зниження обсягу реалізації товарів.

Результати факторного аналізу валового прибутку

Показники - фактори, що впливають на прибуток	Зміна прибутку, тис. грн.
	І	ІІ
Обсяг реалізації продукції	-7,88	-8,88
Структура та асортимент продукції	+6,45	+7,45
Собівартість продукції	+3,9	+3,9
Відпускні ціни	+5,72	+5,72
Разом	+8,19	+8,19

Таблиця 4 (тис.грн.)

Підводячи підсумки необхідно зазначити, що в результаті своєчасного та системного аналізу прибутку, його складових можна підняти управлінські рішення з приводу отримання доходів та прибутку на якісний рівень, переглянути показники бізнес-плану та вжити заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства ТОВ «Долфі Україна»



РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВОДІЛУ ПРИБУТКУ

3.1 Збільшення прибутку

Нарощування вигоди можливо домогтися 2-мя методами: знизити витрати на створення або ж збільшити заробіток від реалізації. В наслідок цього, перед будь-якої компанією виникає питання вірно утворити власну цінову стратегію і вибрати потрібний обсяг виробництва. На мою думку, повний розклад до оптимального виготовлення і вживання матеріалів зобов'язаний підключати належні спрямованості. · Поліпшення структури застосування ресурсів методом нескінченного нарощування частки свіжих видів в загальному розмірі матеріалів з високими технічними параметрами; · Удосконалення експлуатаційних якостей і структури класичних матеріалів; · Поліпшення класичних форм і способів економії матеріалів, охоплюючи зниження матеріаломісткості в процесі конструювання виробів, а ще поліпшення нормативів технологій обробки матеріалів; · Організація повторного застосування матеріальних ресурсів (використання принципу кругообігу матеріалів); Причини забезпечити максимальну користь ті ж, власне що і мотиви максимізації корисності покупця. Максимізація вигоди вважається вирішальним умовою успішної конкретності фірми, його життєздатності і зміцнення на ринку. Можливо позначити належні резерви збільшення вигоди. Потрібно кожен день покращувати способи виготовлення: вводити свіжу техніку, покращувати технології, вводити прогресивні матеріали. Це дозволить важливо знизити собівартість продукції і що найбільш підвищить вигода Зниження собівартості продукції вважається важливим моментом підйому вигоди. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відображається ощадливість речових, трудових і грошових ресурсів, якими командує підприємство. Гранична мобілізація резервів собівартості продукції вважається необхідною умовою ефективного функціонування фірми. Механізоване створення вимагає значно менше трудящих і це в свою чергу зменшить витрати на плату праці. Ще за рахунок нового обладнання можна збільшити випуск продукції, власне що в свою чергу призведе до зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції. Але згодом цього підприємству буде необхідно шукати нові ринки збуту продукції - і в Україні, і за етапом. Тобто треба відзначити деякі способи на рекламу, це в обов'язковому порядку доставить підсумки. Йде по стопах ще позначити, власне що з підйомом обсягу випуску продукції вигода фірми зростає не тільки лише за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок нарощування числа продукції, що випускається. Цим чином, чим більш обсяг виробництва, що при інших рівних умовах більш сума одержуваної підприємством вигоди. Але в той же час підйом вигоди на підприємстві значить і нарощування відрахувань до державного бюджет. Резервом підйому вигоди промислових компаній вважається підвищення якості здійснюваної продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді секторів економіки індустрії пов'язана зі збільшенням надійності і тривалості застосування виробів. Майже всі фірми відпускають продукцію із заставою. Практика демонструє, власне що деякі фірми забезпечують гарантований термін служби виробів за рахунок оплати витрат по достроковому лагодження бракованої продукції, реалізованої покупцеві в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і нарощування її собівартості, наприклад як в плановій собівартості вже враховані витрати на гарантійний ремонт, власне що завдає як моральний, наприклад і матеріальний збиток і клієнтові і виробнику. Збільшення вигоди має можливість трапиться ще за рахунок збільшення продуктивності праці. З підйомом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємству потрібно застосувати всілякі мотиваційні методи: перемістити як можливо більш співробітників на відрядну форму оплати праці, співробітникам погодинної форми в більшому обсязі оплачувати роботу в надурочний час, гарантувати доставку службовців на роботу і з роботи по злагодженим маршрутами, надавати матеріальну підтримку співробітникам з нагоди ювілейних та інших знаменних дат. Беручи до уваги специфіку роботи йде по стопах ще проводити профілактичне оздоровлення та лікарське обстеження співробітників за рахунок фірми, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці. Вагоме значення в боротьбі за зниження собівартості і збільшення вигоди містить дотримання режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської роботи фірми. Послідовне втілення на підприємствах режиму економії має місце бути перш за все в скороченні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, урізання витрат з обслуговування виробництва і управління та інших непродуктивних витрат. Потрібно періодично проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки потрібно реалізовувати за ринковими тарифами. Потребують вдосконалення і нормативи. На технічному рівні аргументовані норми і нормативи, їх актуальний перегляд, з одного боку, впливають на плату праці, а з іншого - на складання вартості, наприклад як виявлення резервів призводить до зниження суспільно важливих витрат співробітників. Одним з резервів нарощування вигоди промислових компаній вважається більше абсолютне впровадження вторинних ресурсів і попутних продуктів. Участь вторинної сировини в загальному розмірі матеріальних ресурсів, що застосовуються в господарстві держави, важливо зростає. Резервом нарощування вигоди суб'єктів господарювання вважається ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і час морально змінного невигадливий, доплат за роботу в допоміжний час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на сервіс загонів виготовлення і управління. Ще вагому роль у збільшенні вигоди відведена маркетингу. Практика світової торгівлі зарекомендувала, власне що майже всі види свіжих виробів не знаходять свого клієнта на ринку без якісної організації маркетингу. В наслідок цього в даних умовах господарювання йде по стопах більше уваги приділяти маркетингу. Для нарощування розміру одержуваної вигоди підприємству потрібно використовувати вірну стратегію в області встановлення цін. У тарифах мають відбиватися суспільно необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі якості, якість, платоспроможний попит. Від коректності розрахунку вартості багато в чому залежить розмір одержуваної вигоди, ліквідність і платоспроможність фірми, його економічне становище. Значить, для збільшення вигоди треба спиратися на повний техніко-економічний тест роботи фірми: дослідження техніко-економічних показників роботи фірми і організаційного значення виготовлення, впровадження виробничих посиленнях і провідних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, домашніх зав'язків і що аналогічне. За навмисне розробленої політикою підприємство втілить в життя розробку однієї з найважчих завдань - це управління прибутком. Дана політичного діяча покликана відображати запити спільної стратегії становлення фірми, гарантувати збільшення його ціни на ринку, створювати важливий розмір грошових ресурсів, задовольняти речові інтереси власників і персоналу. У процесі управління формуванням вигоди приймають рішення 2 основні завдання: а) збільшення спільного обсягу вигоди в процесі його формування; б) реальна розподіл придбаної вигоди по окремим тенденціям його застосування. Між даних завдань важливою вважається 1-ша, наприклад як від її волі перебувають в залежності форми і співвідношення розподілу вигоди на торговому підприємстві. Пристрій управління формуванням вигоди від реалізації товарів (робіт, послуг) ґрунтується на тісному взаємозв'язку цього показника з показниками обсягу фінансових відносин, прибутків і витрат обігу торгового фірми. Система зв'язку дозволяє виявити роль окремих моментів, що впливають на складання вигоди від реалізації товарів (робіт, послуг) і гарантувати ефективне управління даними ходом. Стратегія управління підприємством пов'язана з визначенням ключової мети його функціонування. Найчастіше дана ключове завдання формуються як досягнення конкретного значення рентабельності на вкладений капітал і, відповідно до цього, отримання конкретної маси вигоди. Безліч вигоди фірми знаходиться в залежності від величини прибутків, отримує підприємство і обсягів витрат обігу. Формування прибутків і витрат фірми обумовлюються перш за все розмірами його роботи (товарообігу), а ще асортиментної, цінової політикою і ресурсним забезпеченням грошових відносин. На першому кордоні визначають цільову необхідну суму вигоди фірми, розмір якої залежить від стадії життєвого циклу фірми, стратегічних завдань, що стоять перед підприємством в майбутньому періоді, стратегії їх укладення. Як відомо, будь-яка кількість грошових відносин додає конкретну значення в заробіток і витрат фірми. Даний приріст отримав найменування: граничні прибутку і граничні втрати. У разі якщо різниця між доходами і витратами збільшується, то це означає і підйом вигоди фірми. Максимально вигоди досягається при цьому розмір грошових відносин, коли граничні прибутку і граничні втрати рівні. На другому кордоні обґрунтування стратегій визначають розмір грошових відносин, який гарантує отримання мотивованої суми вигоди. Для цього планують важливий розмір грошових відносин, який відповідає попиту на продукти і ресурсозабезпеченості обороту (можливий розмір закупівлі продуктів, потужність торгового фірми і її визначення, чисельність робітників і продуктивність їх праці). Розробка асортиментної політики фірми (третій етап) має бути спрямована на відповідне товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення. Обґрунтування цінової політичні діячі (четвертий етап) належить бути націлене на визначення відповідних тарифів реалізацій продуктів, при яких досягається відповідний розмір грошових відносин, а як наслідок - максимальний прибуток. Складання ресурсної політичні діячі фірми, виповнюється в час 5-ого кроку обґрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів, забезпечують досягнення важливого обсягу виробництва з найкоротшими витратами. 6-ий і 7 кордон, розробки стратегій пов'язані з укладенням завдань управління валовим доходом і поточними витратами фірми. Підсумком розробки стратегії вважається визначення ймовірного (реального) розміру отримання прибутків і реалізації поточних витрат на плановий етап, зіставлення яких дозволить розцінити можливий обсяг вигоди фірми. На восьмому кордоні можливий обсяг отримання вигоди потрібно зіставити з його мотивованим обсягом. У разі якщо співвідношення досягнута, тобто ймовірну вигода більш або ж дорівнює вмотивованим вигоди, стратегічний проект приймається до виконання (дев'ятий етап), виконуються заходи контролю за ходом його реалізації. У разі якщо співвідношення не досягається, потрібно виявити можливі резерви нарощування вигоди за рахунок здорового застосування ресурсів, зниження витрат і нарощування прибутків, або ж самим шляхом іде по стопах відкоригувати (зменшити) цільову необхідну суму вигоди. Нарешті, можна зробити висновок, власне що політичного діяча управління прибутком вважається актуально важливим для будь-якого фірми, наприклад як воно сприяє збільшенню спільного обсягу вигоди, а означає досягнення ключової мети існування компанії.

Шляхи підвищення ефективності формування та розподілу прибутку підприємства

В умовах функціонування ринкової економіки України пристрій розподілу вигоди містить величезне значення, так як в ньому відображається ефективність домашньої роботи, від нього залежить дієвість домашньої самостійності і самофінансування підприємств. Від поліпшення форм і способів розподілу вигоди залежить зацікавленість компаній і окремих співробітників в незмінному збільшенні продуктивності праці та вдосконалення кінцевих фінансових результатів. Труднощі управління, формування і застосування вигоди фірми, його роботи в різноманітних якостях вивчали науковці України та зарубіжжя. Між їх можна назвати Г. Азгальдов, І. Бланка, І. Балабанова, Л. Бадалова, Б. Данилишина, Дж. Джуран, С. Дорогунцова, І. Каца, М. Коробова, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, А. Маршаллових, Н. Менкен, М. Мельников, Л. Омелянович, А. Поддєрьогіна, Р. Солоу, А. Садекова, Р. Сайфуліна, А. Стоянов, Н. Ушаков, Н. Чумаченко, А. Шеремет Для поліпшення формування вигоди фірми і фінансового обгрунтування його потреб, планування розподілу вигоди треба втілити в життя в належному порядку: 1. визначення необхідності в вигоди по тенденціям його використання; 2. складання мотивованої структури розподілу прибутку; 3. визначення пріоритетності в впровадження вигоди по окремим тенденціям застосування. Необхідною напрямком стратегічного планування роботи вважається облік всіх моментів і якостей подальшого становлення фірми для досконалого і обґрунтованого визначення величини вигоди і забезпечення конкретного значення прибутковості. Розподіл вигоди вважається ходом формування напрямків її подальшого застосування відповідно до цілями і завданнями становлення фірми. Характер розподілу вигоди визначає майже всі важливі нюанси роботи фірми, надаючи вплив на її результативність. Це вплив має місце бути в різних формах зворотного зв'язку розподілу вигоди з її формуванням в майбутньому періоді. Розподіл вигоди виповнюється відповідно до навмисне розробленої політичні діячі (її базу оформляє дивідендна політика), складання якої вважається однією з найважчих завдань спільної політичні діячі управління прибутком фірми. При розподілі вигоди потрібно ввести аргументовані цінності розподілу з урахуванням обмеженості ресурсів і кваліфікувати певні цілі для досягнення яких стануть мобілізуватися ресурси фірми. Необхідною напрямком збільшення продуктивності розподілу вигоди фірми вважається вдосконалення його вмотивованою структури методом реалізації цих подій як: визначення пріоритетного спрямування застосування вигоди - капіталізації коштів, призведе подальший розвиток фірми і вдосконалення фінансових результатів його діяльності; · Оптимізації обсягу коштів, спрямованих на фонд споживання, зокрема валютних коштів, спеціалізованих для речового схвалення співробітників, власне що сприятиме збільшенню продуктивності праці та, як наслідок, обсягу вигоди в прийдешні періоди, а ще громадського становлення підприємства; · Розплата раціонального обсягу запасного фонду і призначення коштів на його збільшення; · Оптимізації коштів, що спрямовуються в інші мотивовані фонди і на інші цілі; · Забезпеченні умов роботи фірми при яких вигода, що підлягає розподілом фірми, не застосовується для сплати підприємством штрафних санкцій; Формування детального наміри застосування і розподілу вигоди фірми з певними датами і певним кошторисом; · Проведення чіткого контролю за виконанням встановлених завдань в проекті застосування і розподілу прибутку; · Проведення фінансової роботи з аналізу динаміки і моментів придбаних прибутків в базисному періоді, виявлення резервів, які сприяють максимізації вигоди, а ще планування формування, розподілу і використання прибутку на подальші періоди. Одним з резервів підйому вигоди вважається нарощування обсягу реалізації продукції Між прибутком і розміром реалізації є рівна залежність, тобто чим більше продукції реалізується при інших рівних умовах, що більш сума вигоди, і навпаки, невиконання наміри щодо реалізації зменшує вигода. Нарощування вигоди в результаті виробничої роботи виділяє ймовірність підприємству заробити способи на виробниче і суспільне становлення, речовий схвалення, при цьому це робиться функцією самого фірми. У той же час підйом вигоди на підприємстві значить і нарощування відрахувань до державного бюджет. Конкретну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці співробітників відділів реалізована промислових компаній, збереження наявних довгострокових домашніх зав'язків. Ще потрібно періодично проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. годи. Зниження собівартості продукції вважається важливим моментом підйому вигоди.

У зниженні собівартості продукції найбільш повно відображається ощадливість речових, трудових і грошових ресурсів, якими командує підприємство. Зниження собівартості продукції - важлива умова стабілізації цін, фінансового благополуччя всякого фірми, ключ скупчень для прискорення соціально-економічного становлення суспільства, збільшення добробуту населення. Потребують вдосконалення і нормативи. Одним з резервів нарощування вигоди вважається більше абсолютне впровадження вторинних ресурсів і попутних продуктів. Важливе вплив на нарощування вигоди містить оновлення провідних фондів. Технічне переозброєння виготовлення покращує фінансові показники роботи підприємств. Втім вступ нових підприємств і об'єктів в багатьох випадках викликає збільшення собівартості продукції. Нарощування вигоди вважається одним з напрямів збільшення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Резервом підйому оприбутковується підвищення якості продукції та ліквідація втрат від браку. Виявлення його резервів впливає на поліпшення платного розрахунку, на становлення ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ на підприємстві. Цим чином, з метою збільшення результативності роботи фірми і його стратегічного становлення в можливості з'являється потреба в розробці стратегії управління підприємством спрямованої на поліпшення механізму формування та застосування вигоди. Нарешті, для такого, щоб максимізувати вигода фірми потрібно виконати ансамбль завдань по забезпеченню підйому розмірів роботи, дієвого управління витратами, збільшення продуктивності застосування матеріально-технічної бази, оптимізації складу і структури оборотних коштів, збільшення продуктивності праці і системи управління фірми. Розподіл вигоди потрібно втілити в життя відповідно до навмисне розробленої політичні діячі, складання якої вважається важкою фінансовою завданням. Дана політичного діяча зобов'язана відображати головні запити спільної стратегії становлення фірми, гарантувати збільшення його ринкової вартості, створювати необхідні розміри інвестиційних ресурсів, гарантувати речові інтереси власників і співробітників. При цьому в процесі формування політичні діячі розподілу вигоди потрібно брати до уваги 2 зворотні мотивації власників фірми - отримання великих поточних прибутків або ж важливе нарощування їх обсягів в перспективному періоді. Ув'язнення Систематичне вдосконалення технологічного процесу виготовлення, підвищення якості надаваних пропозицій, «нормальне» податкове законодавство, розширення виробництва, зниження собівартості продукції або ж пропозиції, грамотне і ефективне управління це ключові, але далеко не всі, елементи забезпечити максимальну користь фірми в країні з ринковою економікою. Вигода як фінансова категорія відображає заробіток, розроблений в процесі підприємницької роботи. Підсумком з'єднання моментів виготовлення (праці, грошових коштів, природних ресурсів) і потрібної продуктивної роботи господарюючих суб'єктів вважається виробнича продукція, продуктом за умови її реалізації покупцю. Як важлива категорія ринкових відносин вигода робить конкретні функції. Для початку, вона вважається показником, найбільш повно відображає ефективність виробництва, об'єм і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. По-2-х, вигода володіє стимулюючої функцією. По-третє, вигода вважається одним із джерел формування бюджетів різних значень. Вигода дає собою різницю спільної сумою прибутків і витратами на виробництво і реалізацію продукції з урахуванням збитків від домашніх всіляких операцій. Цим чином, вигода складається в результаті взаємодії безлічі компонентів, як з позитивним, так і негативним символом. Вигода, придбана організацією, ділиться наступним чином, перш за все організація сплачує в установленому порядку податок на вигода, коректуючи вигода (збиток) до оподаткування. З скоригованого вигоди віднімаються: прибутку у вигляді дивідендів по звичайних акціях,% і дисконту, придбаних з цінних муніципальних паперів, що є власністю організаціям. Далі віднімається сума пільг, наданих організації згідно з чинним законодавством. У разі якщо в організації з'явилися надзвичайні прибутки або ж витрати, то вони підсумовуються з простим доходом і створюють чиста вигода (нерозподілений вигода звітного періоду). Не звертаючи уваги на те, власне що економіка України визнана ринковою, вона продовжує демонструвати деякі особливості, властиві перехідні економіки. Ці особливості характеризуються, але не обмежуються, низьким рівнем ліквідності на ринках грошових коштів, порівняно високим рівнем інфляції та наявністю грошового контролю, не дозволяє державної грошовій одиниці бути ліквідних засобом платежу за межами України. Міцність економіки України в значній мірі буде залежати від політичних діячів і вчинків уряду, націлених на реформування адміністративної та правової систем, а ще економіки в цілому. Внаслідок цього роботи в Україні притаманні небезпеки, яких не є в умовах більше розвинених ринків. Українська економіка зазнає впливу ринкового регресу i зниження темпів становлення світової економіки. Глобальна економічна занепад привів до зниження валового внутрішнього продукту, нестабільності на ринках грошових коштів, істотного посилення негативних тенденцій ліквідності в банківському секторі та посилення умов кредитування зсередини України. Не звертаючи уваги на стабільні заходи, що вживаються Урядом України з метою допомоги банківського сектора i забезпечення ліквідності українських банків i фірм, є плутанина порівняно спосібності доступу до джерел коштів, а ще ціни грошових коштів для Товариства і його контрагентів, власне що має можливість впливати на економічне становище, підсумки роботи і фінансові можливості Товариства. Інструкція вважає, власне що воно сприймає всіх необхідних заходів для забезпечення стійкості бізнесу Товариства в нинішніх умовах. Втім, раптові зміщення в гіршу сторону в економіці можуть негативно впливати на підсумки роботи Товариства i економічний стан. Ефект такого потенційно несприятливого впливу не має можливість бути справді оцінений.

...