Сталий розвиток ресурсного потенціалу продовольчого комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний технічний університет

Кафедра менеджменту організацій і адміністрування

Сталий розвиток ресурсного потенціалу продовольчого комплексу

Коренюк П.І.

Анотація

аграрний ресурсний потенціал продовольчий

В умовах певного зниження споживання основних продуктів харчування і калорійності добового раціону, актуальною є проблема відтворення природних ресурсів у продовольчому комплексі з позиції сталого розвитку та ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу природного середовища. Оцінка динаміки розвитку зернового підкомплексу продовольчого комплексу для ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу навколишнього середовища можлива через оцінку макроекономічних показників. Динаміка кількісних співвідношень між валовим внутрішнім продуктом держави і продукцією аграрного сектора демонструє зростання обсягу валового продукту у розрахунку на 1 особу. Скорочення площі сільськогосподарських угідь, відбувається при постійному збільшенні посівної площі соняшника, який є пріоритетною експортною культурою.

Тенденції розвитку природно-ресурсного потенціалу продовольчого комплексу країни свідчать про зниження сільськогосподарських угідь. В останні роки збільшилися лише площі соняшнику, що є пріоритетною експортною культурою. Стратегічним напрямом вирішення кризи може бути реструктуризація зернового підкомплексу переробних галузей харчового комплексу на основі ефективного використання аграрно-ресурсного потенціалу довкілля. Україна має потужний аграрний природно-ресурсний потенціал завдяки своєму сприятливому економічному та географічному положенню, а також є потужні ринки продовольства та сировини (країни ЄС, Росія, Китай). Виснаження споживчого кошика працездатного населення на тлі зменшення частки сільськогосподарського виробництва у валовому продукті демонструє зміну пріоритетних видів виробництва. У той же час, зменшення площі сільськогосподарських угідь відбувається при постійному збільшенні площ соняшнику, що провокує дисбаланс у діяльності вітчизняної харчової та переробної промисловості, отже, подальше скорочення споживання та калорійності щоденного раціону, переорієнтація харчової та переробної галузей на імпортну сировину, подальше зниження вітчизняного сільського господарства.

Ключові слова: відтворення, ресурси, продовольчий комплекс, макроекономічні показники, валовий продукт, сталий розвиток.

Koreniuk P.I.

Sustainable development of resource potential in the food complex

Dniprovsky State Technical University,

Department of Management of organizations and Administration

Abstract

At present in the country, there is a certain decrease in the consumption of staple foods and calories of the daily diet. In these conditions, the problem of reproduction of natural resources in the food complex from the point of view of sustainable development and efficient use of the agrarian resource potential of the environment is urgent. Assessment of the dynamics of the development of the grain subcomplex of the food complex for rationalization of the structure of grain production and efficient use of the agricultural resource potential of the environment is possible through the evaluation of macroeconomic indicators. Dynamics of quantitative ratios between the gross domestic product of the state and the production of the agrarian sector over a certain period shows an increase in the volume of the gross product per person. The share of agricultural production in the gross product is decreasing steadily, which shows a change in priority types of production.

Trends in the development of the natural resource potential of the country's food complex show a decline in agricultural land. In recent years, only the acreage of sunflower, which is a priority export crop, has increased. Strategic direction of crisis resolution may be restructuring of grain subcomplex of processing industries of food complex based on effective utilization of agrarian resource potential of environment. Ukraine has a strong agrarian natural- resource potential due to its favorable economic and geographical position, and there are powerful markets for food and raw materials (EU countries, Russia, China).The depletion of the consumer basket of the able-bodied population in the country against the backdrop of a decrease in the share of agricultural production in the gross product demonstrates a change in priority types of production. At the same time, the reduction of agricultural land area occurs with a constant increase of sunflower acreage, which provokes an imbalance in the activities of the domestic food and processing industry. However, consequently, further reduction of consumption and caloric content of the daily diet, reorientation of food and processing industries to imported raw materials, further decline of domestic agriculture.

Key words: reproduction, resources, food complex, macroeconomic indicators, gross product, sustainable development.

Вступ

В Україні спостерігається певне зниження споживання основних продуктів харчування і калорійності добового раціону. Сталий розвиток передбачає раціональне співвідношення економічної, соціальної та екологічної складової національної економіки з позиції відтворювальних процесів. У той же час, в економічно розвинутих країнах аграрні технології базуються на використанні значної кількості матеріально-сировинних ресурсів так званих “третіх країн”. Вищевказане посилює проблему взаємовідносин економічно розвинутих країн і тих, які стали на шлях розвитку ринкових відносин.

Одним з чинників такої домінуючої тенденції є обмеженість капіталовкладень, відсутність власних фінансових ресурсів, що зумовило знос основних фондів харчової та переробної промисловості більш ніж на 35 відсотків. Крім того, 45 відсотків машин і устаткування є морально і фізично застарілими, тобто по технічними та технологічними параметрами не відповідають міжнародним технічним і екологічним стандартам [1]. Стратегічним напрямком виходу з кризи, на нашу думку, може стати реструктуризація переробних галузей продовольчого комплексу і його зернового підкомплексу в напрямку формування раціональної структури зернового виробництва, ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу навколишнього середовища.

Постановка завдання

Окремі складові чинники проблеми відтворення ресурсів продовольчого призначення продовольчої безпеки країни у контексті сталого розвитку досліджували відомі вчені економісти-аграрники П.П. Борщевський [2], З.В. Герасимчук [3], В.М. Другак [4], Д.В. Зеркалов [5], Л.В. Дейнеко [6], А.С. Лисецький [7], Л.Г. Мельник [8], І.І. Оробець [9], В.О. Паламарчук [10], Б.Й. Пасхавер [11], Т.П. Сморжанюк [12], В.Я. Шевчук [13].

Поряд зі значними науковими надбаннями теоретичних і прикладних досліджень ресурсного потенціалу продовольчого комплексу як системи поза межами досліджень залишилися окремі її складники, особливо проблема ефективності відтворення природно-ресурсного потенціалу в контексті впливу природних ресурсів на виробництво продовольчої сировинної продукції у вітчизняній економічній науці.

Цілі статті - визначення актуальних проблем відтворення природних ресурсів у продовольчому комплексі з позиції сталого розвитку та ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу природного середовища.

Результати

Одним із принципів раціонального розміщення продуктивних сил аграрного сектора є стабілізація обсягів виробництва з наближенням їх до державних потреб, що дозволить поступально нарощувати продовольчий експортний потенціал. Як свідчить вітчизняна практика, економічний стан аграрного сектора визначається в значній мірі ефективним функціонуванням підприємств харчової та переробної промисловості [1].

На жаль, практично в даний час припинено оновлення основних виробничих фондів, що є одним з факторів зниження випуску продуктів харчування і продовольчої сировини в кількісному і якісному обсягах [14].

Для попередньої оцінки рівня розвитку національного аграрного сектора можливо скористатися макроекономічними показниками. Динаміка кількісних співвідношень між валовим внутрішнім продуктом держави і продукцією аграрного сектора за певний період наведена в таблиці 1.

Як видно з даних табл. 1 та рис. 1, за останні роки спостерігається тенденція зростання валового внутрішнього продукту, причому за останні п'ять років більш ніж у 2,5 рази.

Рис. 1. Динаміка валового продукту у розрахунку на 1 особу Fig. 1. Gross product dynamics per person

Але, для країн, що розвиваються, характерна відносно висока частка аграрної продукції в структурі валового внутрішнього продукту при порівнянні з технологічно розвиненими державами. Одним з вирішальних факторів є економічна невиправданість збільшення обсягів виробництва продукції, так як через відносну дорожнечу енергоносіїв, високим енерго- і матеріалоємності вона є переважно збитковою.

В той же час, з рисунка 1 видно, що більш високими темпами зростає обсяг валового продукту у розрахунку на 1 особу, що може свідчити про скорочення абсолютної чисельності населення. До того ж, частка продукції сільського господарства у валовому продукті планомірно зменшується (див. рис. 2), що демонструє зміну пріоритетних видів виробництва.

Таблиця 1. Динаміка основних макроекономічних показників розвитку продовольчого комплексу

Table 1. Dynamics of maior macroeconomic indicators of food complex development

Складено на підставі даних [15-17]

Рис. 2. Динаміка частки продукції сільського господарства у валовому продукті території

Fig. 2. Dynamics of the share of agricultural production in the gross product of the territory

Ключові стратегічні пріоритети харчової та переробної промисловості включають прискорення відповідної реакції на зміни, адаптацію товарів і послуг вимогам, орієнтацію на високі стандарти екологічної якості продуктів харчування [10]. Основою виробництва в продовольчому комплексі є виробничі, людські та природні ресурси. Тенденції розвитку природного ресурсного потенціалу продовольчого комплексу країни представлені в таблицях 2 та 3.

Як видно з таблиць 2 і 3, ресурсний потенціал аграрного сектора - це величина, яка є невизначеною константою і розвивається з певними тенденціями. Так, спостерігається скорочення площі сільськогосподарських угідь, особливо орних земель. Однією з причин може бути відведення земель під несільськогосподарські потреби, що в останні десять років стало досить поширеним явищем.

Таблиця 2. Тенденції розвитку аграрної бази продовольчого комплексу країни

Table 2. Trends in the development of the agricultural base of the country's food complex

Складено на підставі даних [18]

Таблиця 3. Тенденції розвитку аграрної бази продовольчого комплексу країни

Table 3. Trends in the development of the agricultural base of the country's food complex

Складено на підставі даних [18]

З рис. 3 видно, що за останні роки збільшилася лише посівна площа соняшника, як пріоритетної експортної культури.

Рис. 3. Динаміка посівної площі основних сільськогосподарських культур (аграрної бази)

Fig. 3. Dynamics of sowing area of main crops (agricultural base)

Згідно з урядовими попередніми розрахунками, споживчий кошик в державі працездатного населення за рік повинен становити: картоплі - 95 кг, цукру - 24 кг, рослинного масла - 7,1 кг, свинини - 8 кг, яловичини - 14 кг, птиці - 12 кг, ковбаси - 9 кг, баранини - 2 кг [7].У розвинених країнах низьку частку (в середньому близько 10 відсотків), сімейного бюджету складають продовольчі витрати, що дозволяє населенню формувати потужний інвестиційний потенціал [11].

За останні роки внаслідок щодо успішних реформ в національній економіці, в тому числі в продовольчому комплексі, зростає обсяг валового внутрішнього продукту держави і його частка на ринку Європейського Союзу. Така ситуація є індикатором стабілізації економічної ситуації в державі, зокрема в аграрному секторі. Спостерігаються постійні темпи зростання виробництва валового внутрішнього продукту на 1 особу.

В окремих областях виробництво сировини для харчової і переробної промисловості впало в 2-2,5 рази, що не могло не відбитися на загальному стані економіки держави і рівні споживання населенням продуктів харчування, як продовольчого раціону.

Для виходу на продовольчі ринки країн Європи основною перешкодою стала невідповідність вітчизняної продовольчої продукції євростандартам, проте головним фактором може виступати аграрна політика європейських країн з метою захисту власних товаровиробників від засилля продукції українського походження. Завоювання нових ринків збуту для вітчизняного продовольства сприяло б зростанню валового внутрішнього продукту в абсолютному (млрд. дол. США) і відносному (тис. грн. на душу населення) виразах і інших макроекономічних показниках розвитку держави. При цьому, головними причинами скорочення вітчизняного виробництва основних видів продовольства є прискорення руйнування суспільного виробництва при недостатній державній підтримці аграрних підприємств, ослаблення державної системи управління сільськогосподарським виробництвом, різке скорочення використання досягнень науково-технічного прогресу, припинення цільових державних інвестицій [19].

Висновки

Рівень виробництва валового внутрішнього продукту як в абсолютному вираженні, так і у відносному (на душу населення) - один з важливих макроекономічних показників розвитку держави. Важливими додатковими показниками є структура і зміст в ньому валового внутрішнього продукту сільського господарства. Слід враховувати, що Україна має потужний аграрний природно-ресурсний потенціал в зв'язку з вигідним економіко- географічним положенням. Фактично поруч знаходяться потужні ринки збуту продуктів харчування та продовольчої сировини (країни Європейського Союзу, Росія, а в перспективі і Китай).

Стратегічним напрямком виходу з кризи, може стати реструктуризація, переробних галузей продовольчого комплексу і його зернового підкомплексу в напрямку формування раціональної структури зернового виробництва, ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу навколишнього середовища.

Література

1. Коренюк П.И. Эффективность использования и воспроизводства природно-ресурсного потенциала: финансовые факторы, доминирующие тенденции: монография. Днепропетровск: ДДФА, 2009. 368 с.

2. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Якушик І.Д. Природокористування в аграрному комплексі України (територіальний аспект). Київ: РВПС України НАН України, 1998. 80 с.

3. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія, практика: монографія. Луцьк: Надстир'я, 2008. 528 с.

4. Другак В.М. Стале землекористування як еколого-економічна складова сталого розвитку суспільства. Проблеми екологозбалансованого розвитку. Київ, 2006. С. 106-112.

5. Зеркалов Д.В. Проблеми екології сталого розвитку: монографія. Київ: Основа, 2013. 430 с.

6. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості в умовах ринкових перетворень: проблеми теорії і практики. монографія. Київ: Знання, 2008. 331 с.

7. Лисецький А.С., Боженар В.Я., Данилишин Б.М. Україна: Проблеми стабілізації та сталого розвитку продуктивних сил аграрного сектору економіки: монографія. Київ: ЗАТ “Нічлава”, 1997. 130 с.

8. Основи стійкого розвитку: навчальний посібник / за заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. 654 с.

9. Оробець І. Історико-генетичний підхід у дослідженні еволюції концепції сталого розвитку. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. 2015. № 8. C. 98-101.

10. Паламарчук В.О., Мішеніна Є.В., Коренюк П.І. Еколого-економічні та соціальні нариси з економіки природокористування: монографія / за ред. В.О. Паламарчука. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. 258 с.

11. Пасхавер Б. Пріоритети продовольчого ціноутворення. Економіка України. 2003. № 4. С. 4-11.

12. Сморжанюк Т.П. Сталий розвиток в умовах глобалізації та його складові. Економічні інновації. 2013. Вип. 53. С. 253-260.

13. Шевчук В.Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку. Київ: Геопринт, 2006. 200 с.

14. Формування системи механізмів управління природними ресурсами в умовах євроінтеграційних процесів /за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України, 2017. 595 с.

15. Валовий внутрішній продукт (1990-2017) (за даними державної служби статистики України). URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vvp/vvp_ric/vvp_u.htm (дата звернення: 18.09.2019).

16. Валовий регіональний продукт (2004-2018) (за даними державної служби статистики України). URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/vvp/vrp/vrp2018_u.xls (дата звернення: 18.09.2019).

17. Продукція сільського господарства у постійних цінах (за даними державної служби статистики України). URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/sg/pro_sg /pro_sg_2017p.zip (дата звернення: 18.09.2019).

18. Рослинництво (1990-2018 роки) (за даними державної служби статистики України). URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sg/sg_rik/sg_u/rosl_u.html (дата звернення: 18.09.2019).

19. Трейси М. Сельское хозяйство и продовольствие в экономике развитых стран / ред. А.Г. Суцкий; пер. с англ. Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1995. 431 с.

References

1. 32 Левандівський О.Т., Дребот С.Д. Фінансове забезпечення...

2. Koreniuk, P.I. Efficiency of use and reproduction of natural resource potential: financial factors, dominant tendencies, DDFA, 2009.

3. Borshchevskyi, P.P., Cherniuk, L.H., and I.D. Yakushyk. Naturemanagement in the agricultural complex of Ukraine (territorial aspect)], RVPS Ukrainy NAN Ukrainy, 1998.

4. Herasymchuk, Z.V. Regional policy on sustainable development: theory, methodology, practice, Nadstyria, 2008.

5. Druhak, V.M. “Sustainable land use as an ecological and economic component of sustainable development of society.” Problems of ecologosustainable development, 2006, pp. 106-112.

6. Zerkalov, D.V. Problems of ecology of sustainable development, Osnova, 2013.

7. Deineko, L.V. The development of the food industry in the context of market transformations: problems of theory and practice, Znannia, 2008.

8. Lysetskyi, A.S., Bozhenar, V.Ya., and B.M. Danylyshyn. Ukraine: Problems of stabilization and sustainable development ofproductive forces of agrarian sector of economy, ZAT “Nichlava”, 1997.

9. Fundamentals of sustainable development, ed. Melnyk L.H., VTD “Universytetska knyha”, 2005.

10. Orobets, I. “Historical-genetic approach in research of evolution of concept of sustainable development.” Bulletin of the Kiev National University them. Taras Shevchenko, no. 8, 2015, pp. 98-101.

11. Palamarchuk, V.O., Mishenina, Ye.V., and P.I. Koreniuk. Ecological-economic and social essays on environmental economics, ed. Palamarchuk V.O, Porohy, 2004.

12. Paskhaver, B. “Food pricing priorities.” Economy of Ukraine. no. 4, 2003, pp. 4-11.

13. Smorzhaniuk, T.P. “Sustainable development in the context of globalization and its components.” Economic innovation , vol. 53, 2013, pp. 253-260.

14. Shevchuk, V. Ya. Macroeconomic problems of sustainable development, Heoprynt, 2006.

15. Forming a system of natural resource management mechanisms in terms of european integration processes, ed. Khvesyk M.A., DU IEPSR NAN Ukrainy, 2017.

16. “Gross domestic product (1990-2017).” Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vvp /vvp_ric/vvp_u.htm. Accessed 18 Sept. 2019.

17. “Gross regional product (2004-2018).” Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/vvp/vrp/vrp2018_u.xls. Accessed 18 Sept. 2019.

18. “Agricultural production in constant prices.” Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/sg/pro_sg /pro_sg_2017p.zip. Accessed 18 Sept. 2019.

19. “Crop production (1990-2018).” Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sg/sg_rik/sg_u/rosl_u.html. Accessed 18 Sept. 2019.

20. Treisi, M. Agriculture and food in the economy of developed countries, Ekonomycheskaia shkola, 1995.

Размещено на Allbest.ru