Забезпечення економічних прав людини в умовах пандемії COVID-19: досвід зарубіжних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпечення економічних прав людини в умовах пандемії COVID-19: досвід зарубіжних країн

ШеховцоваТ.О.

Статтяприсвяченадослідженнюособливостейзабезпеченняекономічних прав людини і громадянина в умовахпандемії СОУЮ-19. Економічні права громадян є важливимскладником правового статусу особи, і в умовахглобалізаціїнабувають особливого значення, оскількивиступаютьмірою і засобомекономічноїінтеграціїдержави. У 2020 р. пандемія СОУЮ-19 стала одним з найсерйознішихвикликівсучасності, якийзавдавсерйозного удару по світовійекономіці. Обґрунтовано, щорозширеннюекономічноїкризизначноюміроюсприяєглобалізація, яка, з одного боку, призводить до інтенсифікаціїекономічногоспівробітництваміж державами, йоготранснаціоналізацію, а з іншого - сприяєзагостренню ряду економічних проблем, які в умовахглобальноїінтеграціївиходять далеко за рамки конкретноїдержави. В умовахпандеміїглобальнівиробничіланцюгивиявилисьнедостатньостійкими, тому нормальна економічнадіяльність держав, залежнихвідглобальноїторгівлі, виявилась практично паралізованою. Обґрунтовано, що в умовах практично повноїзупинкигосподарськоїдіяльності, руйнування балансу між попитом і пропозицією, а такожрозривомзв'язківміжвиробником і споживачем активна участь держави у регулюванніекономіки і, як наслідок, забезпеченніекономічних прав громадяннабуває особливого значення.

Акцентуєтьсяувага на тому, иио в періодпандеміїекономіки держав стикаються з рядом проблем, середякихосновними є: стагнаціявиробництва і експлуатаціїпідприємств; труднощіізфінансуванням; труднощі при відновленніроботипідприємств. Попри те, ииркожна держава встановлює та реалізуєвласніантикризовіпрограми, їмпритаманний ряд спільних рис, зокрема: поєднаннязаходівфінансового і нефінансового характеру; акцент на забезпеченнястабільності і розвиткупідприємств малого і середньогобізнесу; дотримання прав працівників, недопущенняїхдискримінації; збільшенняповноважень і впливудержавнихінститутів; стимулюваннярозвиткуінноваційнихтехнологій.

Ключові слова: економічні права людини, глобалізація, пандемія СОУЮ-19, економічна криза, глобальнівиробничіланцюги, малий і середнійбізнес, фінансовадопомогагромадянам.

Shekhovtsova T. O. Ensuring economic human rights in a pandemic COVID-19: experience of foreign countries

The article is devoted to the study of peculiarities of ensuring economic human rights in a pandemic COVID-19. Economic rights is an important component of the legal status of person. They acquire special significance in the context of globalization, because they act as a measure and means of economic integration of the state. In 2020 pandemic COVID-19 has become one of the most serious challenges of our times, which dealt a serious blow to the global and national economy. It is substantiated that expansion of the economic crisis is greatly facilitated by globalization. On the one hand, globalization leds to intensification of economic cooperation between countries, its transnatiolization; on the other hand, it contributes to the aggravation of economic problems, which go far beyond a state in the context of global integration. Global production chains have become insufficiently stable and effective. Consequently, normal economic activity of states, especially those, which depends on global trade, proved to be practically paralysed. It is substantiated that in conditions of almost complete cessation of economic activity, destruction of the balance between supply and demand, rupture of ties between producer and consumer, active participation of the state in regulation of the economy and, as a consequence, ensuring the economic rights of citizens acquires special significance.

Emphasis is placed on that economies of states consern with problems in pandemic, such as: stagnation of production and operation of enterprices; financial problems and risks; problems with restoring the work of enterprices. Despite the fact that each state establishes and implements its own anti-crisis programms, they also have some common features, such as: combination of financial and non-financial measures; emphasis on ensuring the stability and development of small and medium enterprices; observance of workers' rights, non-discrimination; increasing the powers and influence of state institutions; stimulated the development of innovative technologies.

Key words: economic human rights; the globalization; pandemic of COVID-19; economic crisis; global production chains; small and medium business; financial assistance to citizens.

Постановка проблеми та її актуальність

Економічні права людини є важливимскладником правового статусу особи. Самеекономічні права забезпечуютьзовнішню сферу життялюдини, даютьїйможливістьвільноіснувати та перебувати у станіекономічноїсвободи, використовуючисвоїздібності, задовольнятисвої потреби та інтереси [1, с. 92]. В умовахглобалізаціїекономічні права людининабувають особливого значення, оскількивиступаютьміроюекономічноїінтеграціїдержави, інтенсивностіміжнародногопроникненнякапіталу, розвиткуекономічних свобод і підвищеннярівняжиття у світі. Водночасглобалізаціяпризводить до суттєвихзмін у змісті та структуріекономічних прав особи. З одного боку, глобалізаційніпроцесиспричиняютьрозширеннясуб'єктного компоненту міжнародноїекономічноїсистеми (законодавчеоформлення правового статусу транснаціональнихкорпорацій (ТНК), формування і розвитокновихвідносин в економічнійсфері (міжнародний факторинг). З іншого боку, зважаючи на амбівалентністьпроцесуглобалізації, можнастверджувати, щовінмаєтакож і негативнийвплив на зазначенукатегорію прав.

Зокрема, як справедливо відзначає Л.Г. Удо- вика, глобалізаціяоб'єктивнопороджуєчисленнінегативнісоціально-економічніявища, призводить до послаблення державного контролю над національноюекономікою, зростанняролітранснаціональнихкорпорацій, щосвоєючергоюмаєнаслідкомзростаннясоціальноїнерівності та соціальноїнапруженості [2, с. 25].

Крім того, на рівеньбезпекисвітовогосуспільно-економічногорозвиткузагаломсуттєвовпливаютьсвітовізагрози глобального характеру, такі як тенденція до зростаннякількостілокальнихконфліктів, у тому числізбройних, розширенняміжнародноготероризму, формуваннявпливовихнезаконнихзбройнихформувань, поширенняядернихтехнологій, зняттяобмежень з контролю за стратегічнимиозброєннями [3, с. 31]. Проте одним з найсерйознішихвикликівсучасності стала пандеміякоронавірусноїінфекції COVID-19.

Станом на 15 лютого 2021 р. у світібуловиявленобільше 108 мільйоніввипадківзараженнякоронавірусом, з якихбільше 2 мільйонів - летальні. Найбільшакількістьвипадківприпадає на Північну та Південну Америку (близько 48 мільйонів) [4]. Пандеміяпризвела не лише до загибелі людей, але й завдаласерйозного удару практично по всім сферам життєдіяльності (медична, освітня, культурна, політична, міграційна та інші).

Протеголовнийгеополітичний перелом відбувається в економіці, яка переживає обвал.

У мірупоширенняпандеміїекономіка держав переживаєзначнийекономічний спад: велика кількістьіндустрій у світі переходить у розрядпроблемних, значнихзбитківзазнаєбізнес (як великий, так і середній). Зупинкаекономічноїактивності у зв'язку з карантином і соціальнимдистанцію- ваннямсприяливиникненнюкризи на фінансових ринках, однакадекватніобставинам заходи реагуванняекономічноїполітикипостраждалих держав спроможніубезпечитивідбільшнегативнихтенденційекономічногорозвитку [5, с. 30]. При цьомукожна держава розробляє і реалізуєвласнустратегіювиходуізкризи і підтримкиекономіки, щобезпосередньовпливає на стан реалізаціїекономічних прав людини. З урахуванням того, щонаразівідсутнінауковообґрунтованіпрогнозищодотривалостіпандемії, дослідженнязарубіжногодосвідузастосуванняантикризовихзаходів у ційсферінабуваєособливоїактуальності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Методологічним підґрунтям дослідження особливостей реалізації та забезпечення економічних прав в умовах пандемії COVID-19 є наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджували тенденції трансформації прав людини в умовах глобалізації, насамперед таких, як: І. Білас, О. Зайчук, Л. Луць, С. Максимов, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, О. Петришин, Л. Удовика, І. Яковюк та інші. Крім того, у нагоді стануть здобутки українських та зарубіжних вчених щодо впливу пандемії COVID-19 на міжнародні та економічні відносини, зокрема таких, як: В. Бєлов, О. Громико, В. Гулаков, О. Іванов, М. Клінов, Т. Ковальов, О. Потьомкін, С. Ребело, Д. Сасскінд, Дж. Стігліц, М. Шерешев, О. Шумілін та інших. Водночас слід зауважити, що наразі проблеми трансформації права в цілому та прав людини зокрема в умовах поширення пандемії COVID-19 є малодослідже- ними.

Метою статті є дослідженняособливостейзабезпеченняекономічних прав людини в умовахпандемії COVID-19 на прикладізарубіжнихкраїн (Австрія, Китай, США). економічне право пандемія covid

Виклад основного матеріалу

Міжнароднийвалютний фонд у своїйдоповідівід 13 жовтняцьогороку прогнозуєскороченнясукупного ВВП більшеніж на 4%. Для порівняння, у доповідівід 14 квітнязазначена цифра складала 3%, що є найбільшимекономічним обвалом з часівВеликоїдепресії [6]. При цьому, на думку експертіворганізації, найбільшепостраждаютьвіднаслідківпандеміїкраїни з великою залежністювідглобальноїторгівлі, наданняпослугчифінансовихпотоків; більшоптимістичніпрогнозистосовнокитайськоїекономіки, яка першоювідчула на собінаслідкиепідемії - за прогнозом, об'ємвиробництва в Китаї в цьомуроціперевищитьвідповіднийпоказник 2019 р.

Схожий погляд на ситуаціювисловлюєОрганізаціяекономічногоспівробітництва і розвитку: нова економічна криза, спричиненапандемією, виявитьсябільшзагрозливою для міжнародноїекономічноїсистеми, ніжаналогічна у 2008 р. Так, експертиорганізаціїпрогнозуютьпадінняВВП на 4,5% (попередняоцінка - 6%), а сумарнийзбитоксвітовоїекономікивідпандемії корона- вірусу до кінця 2021 р. сягне 7 трильйонівдоларів, щоскладає цифру сукупного бюджету США (4,1 трильйонів) і Китаю (3,2 трильйонів) [7]. При цьомуексперти та фінансовіаналітикисходяться в одному: викликанапандемієюкриза обіцяєбути затяжною, а їїнаслідкисвітоваекономіка буде відчуватипротягомтривалого часу.

Водночасвважаємослушною думку тих дослідників, якіще до пандеміїзверталиувагу на скороченнязростанняекономіки, яке неминуче призведе до серйозноїекономічноїкризи. Так, економічнийаналітикДжессіКоломбо, якийпередбачивнастаннякризи 2008 р., заявляв, щопандемія є не причиною, а лишетригеромглибокоїкризи, оскільки «ми уже в самому кінці циклу, і хочакоронавірус - усьоголише пара додатковихударів кулаком, але ми вже й так йшли до рецесії до того, як почули про нього» [8, с. 26]. Крім того, на нашу думку, розширеннюекономічноїкризизначноюміроюсприяєглобалізація, яка, з одного боку, призводить до інтенсифікаціїекономічногоспівробітництваміж державами, йоготранснаці- оналізацію, а з іншого - сприяєзагостренню ряду економічних проблем, які в умовахглобальноїінтеграціївиходять далеко за рамки конкретноїдержави.

І. Бреммер, президент і засновниккомпаніїEurasiaGroup, виокремлює три основнігеополі- тичнітенденції, якібудутьвідіграватидомінуючу роль у новійпобудовіміжнародногоправопорядку:збільшеннявпливунаціоналізму і політикипід лозунгом «моя держава понад усе», геополітичнійпідйом Китаю, адміністративнамодель якогопродемонструвалабільшуефективність в умовахкризовоїситуації, і деглобалі- зація [9, с. 29]. Останнятенденціяпредставляєнайбільшийінтерес у контекстідослідженняекономічних прав людини.

Глобальна перебудовавідносин, розпочата з початку XXI ст., сприялазародженнюновихцентрівекономічноїсили, перерозподілувигод, прав та обов'язків держав, а такожжорсткомузіткненню і протистояннюінтересіврізних держав і груп держав. Основною метою і центральною тенденцієюцієїперебудовивизначалосьформування глобального економічного простору, в якомувідбувалося б вільнепереміщенняресурсів з однієїнаціональноїекономіки в іншу. На виконанняцьогозавданняекономічнорозвиненимикраїнамивпродовжостанніхдесятиліть активно підтримувалось і заохочувалосьстворення ТНК, головнаособливістьякихполягає в створенні мереж виробництва і реалізації глобального масштабу.

З господарської точки зору ТНК діють у різнихкраїнах: так, виробничіпотужності таких підприємствнерідкознаходяться на територіїкраїн, щорозвиваються, з огляду на низькийрівеньвиробничихвитрат, а збутпродукціїздійснюється там, де на неївище попит (головним чином, у розвиненихкраїнах). Проте в умовахпандеміїглобальнівиробничіланцюгивиявилисьнедостатньостійкими і ефективними. Наочним прикладом цього є ситуація в США, де компаніївиявилисьнеспроможнимивиготовляти в необхідномуоб'ємінавітьелементарнізасобиіндивідуальногозахисту (маски, гумовірукавиці), не кажучивже про більштехнологічнускладнупродукцію, таку як набори для тестування і апаратиштучноївентиляціїлегень [10, с.19]. В умовах глобального карантину і закриттякордонівдіяльність ТНК виявилась практично паралізованою.

Більшістьдослідників (І. Бреммер, С. Ребело, Дж. Стігліц) впевнені, щоматеріально-технічніпроблеми, виявленіпандемією, призведуть до зворотногопроцесуповерненнявиробництва на територіюкраїнпоходження і відмовивідглобальнихвиробничихланцюгів [9, с.29]. Власне, цейпроцесрозпочавсязадовго до пандемії: так, Президент США Д. Трамп, вступаючи у торговельнувійну з Китаєм, не приховував, що одним з основнихзавданьсвоєїполітикивбачаєповерненнявиробництв, особливо високотехнологіч- них, на територію Америки.

Протеіснуєінша точка зору, згідно з якоюпіслязавершенняпандемії, навпаки, актуальнимвиявитьсяподальшийрозвитокглобалізації і міждержавнихекономічнихзв'язків. Прихильникицьогопоглядунаголошують на тому, щопроведеннязаходівізпідвищенняготовностіекономікидо криз, якіобов'язковобудутьвживатиськраїнами, знизятьдоходністьвідповіднихекономік і тим самим призведуть до необхідностіпошукуспособівїїпідвищення. На нашу думку, у подальшомучастковезгортанняглобальнихвиробничихланцюгів і замінаїхнаціональними все-таки матимемісце, оскількиефективністьтранснаціональноїсистемигосподарювання в умовахпандеміїпродемонструвалавразливість і надзвичайнуризиковість. Водночасглобальнівиробничіланцюгимаютьможливістьпродовжитифункціонувати в деяких видах господарськоїдіяльності, якімаютьбільшустійкість у кризовихперіодах.

Середіншихможливихзмін в забезпеченні і реалізаціїекономічних прав людинивиокремлюють: автоматизаціядеякихкатегорій посад, якітрадиційно не розглядались в якостіризикових; перегляд існуючихстандартів у соціальнійсфері і розширеннясоціального партнерства; спрямуванняекономічноїполітики на досягненняповноїзайнятості і нового суспільного договору; прийняттябільшзбалансованихзаконів про банкрутство; закріплення у корпоративних нормах пріоритетуінтересівусіхзацікавленихсторін, а не лишеакціонерів; забезпечення балансу державного і приватного регулюванняекономіки.

Пандемія COVID-19 призвела до зростанняролінаціональноїдержави, в тому числі в економічнійсфері, яка тривалий час розвивалась в русліглобалізації. В умовах практично повноїзупинкигосподарськоїдіяльності, руйнування балансу між попитом і пропозицією, а такожрозривомзв'язківміжвиробником і споживачем, саме активна участь держави у регулюванніекономіки і, як наслідок, забезпеченніекономічних прав громадян, набуває особливого значення. Тому вважаємо за необхіднедетальнішерозглянутизарубіжнийдосвід у частинізабезпеченняреалізаціїекономічних прав людини в періодпандемії.

Значнийінтерес у ційсферімаєдосвід Китаю, який першим зіткнувся з новою інфекцією і, відповідно, перший відчув на собіїїнегативнінаслідки. Особливо цестосується малого і середньогобізнесу, який є життєвоважливим для економічного і соціальногорозвитку КНР: так, у 2019 р. такіпідприємствазабезпечили в країні 80% зайнятості у містах і 90% новихробочихмісць [8, с. 28].

Середосновних проблем, якіпостали перед підприємцями в періодепідемії, називають:

- різкезниженнякількостізамовлень і, як наслідок, стагнаціявиробництва і експлуатаціїпідприємства;

- труднощіізфінансуванням і фінансовийтиск, пов'язаний з трьомаосновнимиаспектами:під час протиепідемічного простою постійнівидатки, такі як заробітна плата працівників, внескисоціальногострахування, кошти на житловезабезпечення і орендна плата за житло, не зменшились, і частинацихвитратпокладається на підприємство;

- труднощі при відновленніроботипідприємства, зокрема: поверненняпрацівників у виробничий цикл без збоїв, різноманіття процедур отриманнядозволів на проведеннярізнихвидівробіт, необхідністьдотриманняпротиепідемічнихзаходів [8, с. 36-37].

З метою забезпеченняреалізаціїекономічних прав як підприємців, так і працівників, мінімізації негативного впливунаслідківпандемії на діяльністьмалих і середніхпідприємств, а такожзабезпеченнястабільностіїхфінансово-економічного стану, урядом КНР булосформульовано комплекс заходів:

- зниженняадміністративнихзборів (плата за екологічнівипробування, за очищеннястічних вод, за реєстраціювиборумедичногопризначення, за користування дорогами та ін.);

- звільненнявідорендної плати (повністюабочастково, на строквід 2 до 6 місяців за умовидотриманнядержавнихвимогорганізаціїроботи і відсутностіабонезначноїкількостізвільнень);

- податковіпільги - направленіздебільшого на виробництво, транспортування та імпортматеріалів для профілактикиепідемій і контролю за ними. Серед таких заходіввиокремлюють: відстрочкавиплатиподаткуна строк до 3 місяців; повнеповерненнякоштівпрофспілокмалих і середніхпідприємств; зниження ставок деякихподатків і страховихвнесків; відшкодування до 75% фактичнихвитратпідприємств на науково- дослідницькі і дослідно-конструкторськіроботи для профілактики і боротьби з епідемією;

- державнісубсидії - покликаністимулюватирухгрошовихкоштівмалих і середніхпідприємств, забезпечитивідновлення і подальше стимулюваннявиробництва. Вони в основному сконцентровані у сферізайнятості (близько 45%), відновленнявиробничогопідприємства і укріпленняінноваційногопотенціалу (субсидії на науково-дослідницькі та конструкторськіроботи), а такожзривизовнішньоторговельнихконтрактів;

- фінансово-кредитнаполітика (розширеннякредитноїпідтримкипідприємств, причому з боку як державних, так і приватнихбанків, зниженняпроцентних ставок за кредитами, розвитокмеханізмушвидкогореагування і побудовамережіфінансовихпослуг, страхуваннявідбезробіття);

- цільовапідтримкапідприємств, зайнятих в забезпеченніпрофілактикиепідемій та контролю за ними;

- інші заходи підтримки малого і середньогобізнесу для відновленнявиробництва. До них відносять: призупинення оплати комунальнихпослуг; допомога в поверненніна роботупрацівників з іншихпровінцій; тимчасовескасування плати за проїзд по платним дорогам; активна інформаційнапідтримка; створенняспеціальнихгрупюристів та експертів, якінадаютьконсультації і правовудопомогупідприємствам, постражда- лимвідепідемії; підтримкадержавнихзакупівель у малих і середніхпідприємств [8, с. 38-44].

Таким чином, можназробитивисновок, щосвоєпершочерговезавдання уряд Китаю вбачає в реалізаціїпрограмипідтримкималих і середніхпідприємств, які є важливимелементомекономічноїсистемидержави і забезпечуютьзайнятість та економічнеблагополуччягромадян. Причому комплекс підтримкивключає в себе як економічні (кредити, державнісубсидії, податковіпільги та ін.), так і неекономічні (інформаційні, правові, політичні) заходи. На нашу думку, самедотримання оптимального балансу міжфінансовими та нефінансовими заходами впливудозволило КНР вийтиізперіодуепідемії з найменшимитруднощами і навітьзакласти фундамент для зростанняекономіки у майбутньому.

Середєвропейськихкраїн з пандемієюнайкращевпораласьАвстрія. Оперативневпровадженнязаходівпрофілактики(карантин в Австріїбувофіційнооголошений 16 березня) сприялостримуваннюінфекції і дозволило уникнутисерйозних жертв середнаселення. Федеральний канцлер С. Курц, пояснюючи заходи боротьби з коро- навірусом, відзначив: «Наш підхід у наступнімісяці буде граничнозрозумілим: свобода - в міруможливості, обмеження - в мірунеобхідності» [11]. Сприятлива (порівняно з іншимиєвропейськимикраїнами) епідеміологічна обстановка, а такожпослідовна і виваженаекономічнаполітика уряду здійснилипозитивнийвплив й на економічнуситуацію в Австрії. Так, діючий пакет фінансовоїдопомогигромадянамскладаєблизько 20 млрд євро. Вінвключає в себе відстрочки по виплатіподатку на доходи фізичнихосіб (до 10 млрд євро) і прямівиплатипрацюючим на основікороткостроковихцивільно-правовихдоговорів і самозайнятимгромадянам в об'ємі 10 млрд євро. Такожреалізуються заходи, якіпередбачаютьвиплатудопомоги по безробіттю у розмірі 450 євровпродовжтрьохмісяців, скороченнянайнижчої ставки подо- хідногоподатку з 25% до 20% і податковіпільги для інвестицій (максимальнийрозмірпільг, як і в Китаї, надаєтьсякомпаніям, якіінвестують в сфериохорониздоров'я, цифровізації та науки). Крім того, австрійський уряд реалізуєдодаткові заходи підтримкинефінансовогохарактеру.Зокрема, працівники, якімаютьдітейвіком до 14 років, можутьвзятиспеціальнувідпустку за сімейнимиобставинами до трьохтижнів з постійноювиплатоюзаробітної плати у повномуобсязі. При цьому Уряд Австріївідшкодовуєроботодавцю 1/3 заробітної плати працівників, якіберутьтакувідпустку [11].

Заходи підтримкибізнесу в Австріїздійснюються за чотирмаосновниминапрямами:

- наданняліквідностіприватнимкомпаніям у виглядіпозик. Загальнийрозмір пакету заходівпідтримкиліквідностіскладає 50 млрд євро, при цьомуосновна доля виділенихкоштівприпадає на фонд допомогинайбільшпостраждалим секторам економіки;

- скороченнядефіцитуліквідності, викликаногонеобхідністювиплатиподатків і соціальнихвнесків. Цейнапрямвключає в себе відстрочки з виплатиподатку на доходи фізичнихосіб і компаній, відрахуваннісоціальнихвнесківна строк до 3 місяців, пільги по податку на інвестиції;

- компенсаціяскороченогоробочого часу. Передбачаєкомпенсацію за рахунокбюджетнихкоштіввід 80 до 90% втраченихдоходівна строк до 3 місяців, а такожтимчасовескороченняробочих годин працівниківзізбереженнямробочихмісць;

- допомога малому бізнесу. Загальнийрозмірвиділенихасигнуваньскладає 2 млрд євро, а виплати не повертаються і неоподатковуються. Другийетаппрограми, якийрозпочався 3 20 квітня 2020 р. і триватиме до серединигрудня, передбачаєкомпенсацію до 80% втраченихдоходівмалих і мікропідприємств на суму до 2 тис. євро в місяцьна строк до 6 місяців. При цьомузагальнийрозмірдопомогиоднійкомпаніїможедосягати 15 тис. євро [11].

Крім того, додаткові заходи економічноїпідтримкивживаютьфедеральніземлі. Наприклад, програма Innovate4Vienna забезпечуєсприянняприватнимкомпаніям з оперативноїреалізаціїпроектів, направлених на виробництвопродукції, необхідної для боротьби з поширеннямінфекції (медичнеобладнання, засобизахисту і спеціалізованепрограмнезабезпечення) [11].

Отже, механізмреалізаціїекономічних прав громадянАвстрії в періодпандемії COVID-19 включає в себе комплекс заходівфінансового і нефінансового характеру, спрямований на забезпечення балансу міжекономічнимиінтересами і стабільністю та епідеміологічнимивимогами. Виконаннюцьогозавданнясприяєтакожавстрійськийменталітет, якийтрадиційновідзначаєтьсявисокоюдисциплінованістю, готовністючітковиконувативладнівказівки і значнимрівнемдовіри до чиновників та посадовців. Проаналізувавшипроміжніпідсумкиреалізаціїантикризовоїпрограми, можнастверджувати, щоавстрійськийпідхід у ціломупродемонстрував свою ефективність.

Підтвердженнямцієїтезислугує прогноз Європейськоїкомісії, згідно з яким за результатами 2020 р. ВВП країниочікуєзагальнескороченняблизько 5,5%; водночасочікуванепадінняекономіки буде не таким сильним, як в інших державах єврозони. До кінця 2021 р. Австріязможекомпенсуватизбиткивнаслідокпандемії і повністювідновитися, а зростання ВВП досягне 5% на рік [11].

Іншийпідхідзабезпеченняекономічнихможливостейгромадяндемонструють США, де ситуація з коронавірусом з перших днівнабулаособливоїгостроти. Так, щоденнийприрістзахворюваності в ційкраїніскладає 60-70 тис. осіб, щоперевищуєкількістьзагиблих у В'єтнамськійвійні. Серед причин, якізумовлюютьскладнуепідеміологічну обстановку, називаютьнезадовільний стан системиохорониздоров'я, самовпевненістьвлади, яка недооціниланебезпекуновоїінфекції, а такожскладністьполітичної обстановки - деякіштативідмовлялисьвводитиобмеження і дотримуватисьепідеміологічних норм, незважаючи на вказівкифедеральноївлади.

Американськийпідхідпротистоянняпандеміїзаснований на імперативнійвказівцівлади“shelter-in-place” («знаходитись у безпечномумісці») і дотримуватись режиму самоізоляції. У рядіштатів введений комендантський час і закритірозважальні та усііншінежиттєвоважливіпідприємства. Очевидно, щомасовийкарантинзавдавсерйозного удару по економіцідержави, внаслідокчоговладазмушенабулапіти на безпрецедентні заходи економічноїсанації.

Американськастратегіяпідтримкибізнесуумовновключає в себе два основнінапрями: підтримка малого і середньогобізнесу, якийтрадиційнозаймаєважливемісце в економіцідержави, і наданнядопомогизначнопостраждалим секторам економіки(SeverelyDistressedSectors). Розглянемодетальніше заходи, якіпередбачаєкоженнапрям.

Основним нормативно-правовим актом, якийрегулюєнаданнядопомогизначнопостраждалим секторам економіки, є Закон «Про допомогу, сприяння та економічнубезпеку у зв'язку з коронавіру- сом» (CoronavirusAid, ReliefandEconomicSecurityAct, далі - Закон абоCARESAct) від 27 березня 2020 р., якийвстановив систему екстраординарноїпідтримкиекономіки у розмірі $2 трлн Розділ IV зазначеного Закону присвяченийекономічнійстабілізації і підтримцізначнопостраждалим секторам економіки, якимвстановлюєтьсязагальнийрозміртакоїдопомоги - $500 млрд. Відповідно до цього нормативно-правового акту до них належать три групипідприємств:

- індустріальний блок: цивільнаавіація, вантажніперевезення, іншісектори, якімаютькритичнезначеннядля забезпеченнянаціональноїбезпекиСША (загальнийрозмірфінансування - $46 млрд);

- будь-якііншісекторибізнесу, суб'єктипідприємництваякихпідпадаютьпідкваліфікованівимоги блоку Загальнихпрограм;

- середнійбізнес (в розумінніCARESAct- бізнес, чисельністьпрацівниківякогоскладає не меншеніж500 і не більшеніж10 000 осіб) [5, с. 30-31].

При цьому до підприємств будь-якоїз вищеперерахованихкатегорійвисуваєтьсяряд додатковихвимог, дотриманняякихє обов'язковим: суб'єктповинен бути створений, зареєстрованийза законодавством США і здійснюватипідприємницькудіяльність на територіїСША (повністюабобільшучастину); більшакількістьробітників повинна знаходитись на територіїСША; пов'язаністьфінансовихвтратпідприємства з пандемією (так званіневизначеніекономічніумови); заявник не повинен перебувати у процедурібанкрутства; наявність «ефективного» забезпеченнявиконаннязобов'язань з повернення кредиту; продовженнядіяльностікомпанії в рамках і масштабах, встановленихуповноваженими державно-владними структурами (для підприємствіндустріальногоблоку). Крім того, для підприємствсередньогобізнесувстановлюєтьсяобмеження у частиніуправлінняперсоналом: зокрема, такікомпаніїможутьрозраховувати на отримання кредиту за умовизбереження не менше 90% працівниківабовідновлення на роботі не менше 90% працівників, якічислилися у компанії станом на 1 лютого 2020 р. у випадку, якщо вони булизвільнені у зв'язкузіскороченням; заборона використаннязовнішнього аутсорсингу; заборона розірванняроботодавцемколективнихтрудовихдоговорів на весь періоддії кредитного договору [5, с. 31-32]. Значнийінтерес, на нашу думку, викликаєвстановленеCARESActспеціальнеобмеженнярозмірукомпенсації для високооплачуванихпосадовихосіб і топ-менеджеріввідповіднихкомпаній.

Щостосується малого бізнесу, то Законом запроваджуєтьсяПрограмаіззахистузарплати(PaybackProtectionProgram-PPP), відповідно до якоївласники малого бізнесу, підприємстваякогопрацювали в періодвсього 2019 р., маютьзмогуотримати кредит, спрямований на найм працівників, виплатузаробітних плат, оплату комунальнихпослуг. Розмір кредиту можескладати суму, яка в 2,5 рази перевищуєсередньомісячнийсукупнийрозмірвидатків на оплату праці(payrollcost) за 2019 р., але не може бути більше 10 млн доларів. При цьомупоняття «видатки на оплату праці» трактуєтьсязаконодавцемдоситьшироко і включає в себе: сумарнівидатки на оплату праці, сумивиплат по комісіям та іншимкомпенсаціям; сумивиплатготівковими коштами; сумивиплат на відпустки, батьківських, лікарняних, допомогиу зв'язкузізвільненням; сумивиплатгруповихмедичнихдопомог, включаючистраховівнески; сумивиплатдопомог у зв'язку з виходом на пенсію; місцеві і державніподатковівиплати в порядку компенсації; сумиплатежів будь-якомунезалежномупідряднику, розміряких не перевищує $100 тис. [12, с. 33].

Середіншихзаходівекономічноїпідтримки, передбачених Законом, виокремлюються:

а) частковесписаннязаборгованості по кредиту у розмірісумарнихвидатків на оплату праці, комунальнихпослуг і сумивиплат на відсотки по іпотечним кредитам за період 8 тижнів;

б) «кредит на утриманняпрацівників» (employeeretentioncredit) - податковий кредит, передбачений для роботодавців, якізакрилипідприємства, абосуттєвоскоротилиїхдіяльністьчивтратили не меншеполовиниваловоївиручки в першомукварталі 2020 р. Розмірскладає 50% заробітної плати, яка виплачуєтьсяпрацівникам, за максимальноївиплати 5 000 доларів на одного працівника [12, с. 33-34].

Крім того, у серпні 2020 р. Президент США Д. Трамп підписав низку документів, спрямованих на пом'якшеннянегативнихекономічнихнаслідківпандемії для громадян. Зокрема, передбачаєтьсявідстрочкавиплатподатків на зарплату до кінцяроку для американців, заробітна плата якихменше$100 тис. на рік; продовженнявиплатдодатковоїдопомоги по безробіттю у розмірі $400 на тиждень; продовження «мораторію на виселення» з найманогожитла за невиплатуоренди; відстрочка по виплатамстудентськихкредитів і списанняпроцентів за ними [13]. Однак через політичні причини зазначеніініціативи не знайшлипідтримки у палатіпредставниківКонгресу США, внаслідокчогоїхреалізаціябулавідкладена.

Зважаючи на викладене, можнастверджувати, щоамериканськийзаконодавецьвикориставскладну, багатоступінчату систему ідентифікації і відборусуб'єктівнаданняфінансовоїдопомоги з детальною регламентацієюкваліфікованихознак і диверсифікацієюможливихзаходіввпливу. При цьому у кризовийперіодрозширюєтьсякомпетенція і можливостіконтролюючихорганів з метою забезпеченняналежноговикористаннянаданихкоштів.

Висновки

Отже, економічні права громадян є важливимскладником правового статусу особи і в умовахглобалізаціїнабувають особливого значення, оскількивиступаютьмірою і засобомекономічноїінтеграціїдержави. Пандемія COVID- 19 стала серйознимгеополітичнимвикликом, якийпризвів до небувалого обвалу світовоїекономіки. Глобалізаціясприяларозширеннюекономічноїкризи, оскільки в умовахглобальноїінтеграціїіснуючіпроблемивийшли далеко за рамки національноїдержави і набулиміжнародного характеру. Тому однією з провіднихтенденцій нового світового порядку післязавершенняпандеміїможе стати деглобалізація, тобтовідмовавідглобальнихвиробничихланцюгів і зворотнєповерненнявиробництв у країнипоходження.

В умовахпоглибленняекономічноїкризи і рецесіїнаціональнідержавирозробляють і реалізуютьвласністратегіївиходуізкризи і підтримкиекономіки. Проаналізувавши анти- кризовіпрограми Китаю, Австрії і США, можнастверджувати, щоїмпритаманний ряд спільних рис, зокрема: комплексність, поєднаннязаходівфінансового і нефінансового характеру; акцент на забезпеченнястабільності і розвиткупідприємств малого і середньогобізнесу; дотримання прав працівників, забезпеченняїмналежних і безпечних умов праці, недопущенняїхдискримінації; збільшенняповноважень і впливудержавнихінститутів, наділенняїхконтрольнимифункціями; стимулюваннярозвиткуінноваційнихтехнологій. Водночасполітичні, економічні, правові, ментальнівідмінностівідповіднихкраїнзумовлюютьрізноманіття спектру конкретнихзаходівпідтримки і забезпеченняреалізаціїекономічнихможливостейгромадян.

Література

1. Ковальський О.В. Економічні права людини як прояввзаємовпливу права та економіки. Актуальні проблеми держави і права. 2014. № . С. 90-97.

2. Удовика Л.Г. Глобалізаційнітрансформації прав людини. Український часопис міжнародного права. Спецвипуск: Права людини. 2013. С. 22-26.

3. Білас І.Г. Сучаснівиклики та загрозисвітовомуспівтовариству і проблемизабезпеченняреалізації прав людини в умовахглобалізації. Український часопис міжнародного права. Спецвипуск: Права людини. 2013. С. 30-34.

4. WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. URL: https://covid19.who.int(дата звернення: 03.02.2021).

5. Ковалева Т.К. Пандемия COVID-19 и значительно пострадавшие секторы экономики: механизмы поддержки в США. Финансовыерынки и банки. 2020. № 3. С. 30-34.

6. Долгое, неравномерное и неопределенное восхождение. URL: https://www.imf.org/ru/ News/Articles/2020/10/13/blog-a-long-uneven-and- uncertain-ascent(датаобращения: 15.10.2020).

7. OECD Economic Outlook, Interim Report. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/economics/oecd- economic-outlook/volume-2020/issue-1_34ffc900-en(датазвернення: 15.10.2020).

8. Симэн Е., Шерешева М.Ю. Государственная политика КНР в отношении китайских малых и средних предприятий в условиях пандемии СОУЮ-19. Государственноеуправление. Электронныйвестник. 2020. № 79. С. 25-50.

9. Как изменится мир после С0УЮ-19. URL: https://www.imf.org/extemal/russian/pubs/ft/fandd/2020/06/pdf/how-wШ-the-world-be-diff^:erent- after-COVID-19.pdf (датаобращения: 15.10.2020).

10. Стиглиц Дж. Преодоление великого разрыва. Финансы и развитие. 2020. № 4. С. 17-19. https://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fandd/2020/09/pdf/COVЮ19-and-globaMnequality- joseph-stiglitz.pdf.

11. Опыт Австрии в борьбе с COVID-19. URL: https://ach.gov.ru/upload/pdf/Страновой%20обзор_ Австрия_рус.pdf (дата обращения: 25.10.2020).

12. Ковалева Т.К. Пандемия COVID-19 и поддержка малого бизнеса в США: институциональные аспекты, инструменты и механизмы. Финансовыерынки и банки. 2020. № 2. С. 32-35.

13. Успеть до выборов: сможет ли Трамп реализовать новые меры по борьбе с последствиями пандемии. URL: https://russian.rt.com/world/article/772179-ssha-tramp-koronavirus-demokraty (датаобращения: 28.10.2020).

Размещено на Allbest.ru