Теоретичні підходи до визначення поняття "економічний потенціал організації"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДДПУ

Теоретичні підходи до визначення поняття --економічний потенціал організації”

Кучеренко А.А. студент 1 курсу магістратури спеціальності «Менеджмент»

Артюхіна М.В. к.е.н. доц. каф. Менеджменту

Анотація

У статті розглянуто основні підходи до розуміння сутності поняття “економічний потенціал організації” та надане визначення цьому поняттю з позицій можливостей організації, яка здатна відтворювати максимально можливий обсяг виробництва та забезпечувати конкурентні переваги на ринку.

Ключові слова: потенціал, економічний потенціал організації.

Ефективне управління потенціалом організацій і, насамперед, промислового комплексу є одним з основних шляхів виходу вітчизняної економіки з кризового стану. Більшість підприємств конкурують між собою. Основними умовами їх конкуренції є можливості, ресурси та ряд інших переваг, які забезпечують стійке положення на ринку.

Термін “потенціал” міцно увійшов в економічний лексикон. До того, як увійти в економічну науку, він широко використовувався в математиці, фізиці, хімії, біології та техніці. У природничих науках потенціал розглядається відносно дії, пошкодження, постсинаптичних явищ, хімічних процесів, електромагнітного поля, термодинаміки, гравітації, електрики, ареалу (території, акваторії) тощо. У 20-ті роки минулого століття цей термін увійшов в економіку і став використовуватися відносно промислового виробництва, що означав реальний обсяг продукції, який можна виготовити, використовуючи наявність ресурсів; або наявні та потенційні можливості виробництва, фактори виробництва, забезпеченість його певними видами ресурсів [1, с.13].

Еволюція розвитку теорії формування та використання потенціалу в економічній науці, його трактування зазнали значних змін. Спочатку -- перехід від розуміння та вивчення потенціалу на рівні країни, національної економіки - на рівень підприємства. Згодом з'явилася класифікація видів потенціалів підприємства за різноманітними ознаками, вивченням його структурних елементів тощо. Широко використовуються поняття: експортний, інноваційний, стратегічний, кадровий, науково-технічний, інформаційний потенціали тощо. Термін потенціал отримав поширення у багатьох галузях економічної науки й практики.

У другій половині 60-х років термін “потенціал” починає використовуватися в соціальній галузі: у соціології, політології, психології, педагогіці, філософії. Широко розповсюджуються такі поняття, як конфліктний потенціал, воєнний потенціал, інтелектуальний потенціал, творчий потенціал, життєвий потенціал.

Термін “потенціал” походить від латинського potentia й означає “потужність, сила”. Енциклопедичні видання трактують термін “потенціал” як наявні в економічного суб'єкта джерела, можливості, засоби, запаси, їх оптимальна структура та вміння раціонально використати для досягнення поставленої мети [1, с.13; 2, с.652]. Наприкінці 1970-х початку 1980-х p.p. вийшло багато публікацій, які розглядають безпосередньо економічну складову поняття “потенціал” організації. Варто відзначити, що категорію “економічний потенціал підприємства (чи організації)” багато авторів розглядали як тотожну категорію “потенціалу підприємства (чи організації)”. Питання та особливості економічної складової потенціалу організації, його формування та оцінки були розглянуті в працях таких дослідників, як В.Авдеєнко, О.Амоша, М.Ануфрієв, В.Архипова, О.Балацький, М.Бухалков, А.Воронкова, В.Гавва, В.Герасимчук, В.Гнатушенко, В.Гриньова, І.Джаїн, О.Добикіна, І.Должанський, Ю.Донець, А.Задая, Н.Іванов, О.Козирєва, Н.Краснокутська, Б.Крижанівський, Є.Лапін, Л.Ревуцький, В.Свободін, М.Сліжіс, В.Спірін, В.Фальцман, О.Федонін, Е.Фігурнов, С.Хейнман, В.Хом'яков, В.Хрумкий, Д.Черніков, П.Шаповалов, Д.Шевченко, Ю.Шипуліна, М.Шафіков.

У більшості робіт відзначається важливість вивчення проблем оцінки економічного потенціалу та вказується на існування значних розходжень у визначенні самого поняття потенціалу, його сутності, складу та співвідношення з іншими категоріями. Найбільш поширене трактування сутності економічного потенціалу організації як сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів та цінностей, що можуть бути використані для досягнення певних цілей [4, с.11; 3, с.5-6]. І.Должанський, Т.Загорна, О.Удалих трактують економічний потенціал “як реальну або ймовірну здатність виконати цілеспрямовану роботу” [4, с.13]. М.Шафіков розуміє потенціал як “сукупність параметрів, що зумовлюють наявність в системах визначених можливостей, здібностей, ресурсів, для здійснення ними тих чи інших зусиль, направлених на самозбереження і саморозвиток, а також перетворення умов і характеристик середовища” [5, с.242].

Якщо продовжити порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо визначення поняття “економічний потенціал”, зроблений Є.Лапіним [6, с. 8], то отримаємо класифікацію підходів, наведену в табл. 1.

Довгий час у вітчизняній економічній науці потенціал організації ототожнювався з масштабом діяльності об'єкта, а для його характеристики використовувалися поняття розмір підприємства та його виробнича потужність. Так, Є.Лапін визначає потенціал організації як можливості господарської системи виробляти продукцію чи послуги, не уточнюючи, водночас, чи відповідає цей ефект поставленим цілям [6, с.4]. Ототожнюючи поняття “потенціал” і “максимальна потужність”, дослідники не врахували можливості організації створювати конкурентні переваги. Але важливим, на думку Є.Лапіна, є те, що “потенціал підприємств варто розглядати не лише як здатність виробляти товари та послуги, але і як систему, що синтезує динамічне зростання такої здатності” [6, с.1].

Таблиця 1 Порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення поняття “економічний потенціал”

Не применшуючи значення ресурсів, як базису у формуванні потенціалу організації, відзначимо, що сама по собі їхня наявність не є гарантом досягнення будь-яких цілей. Другою не менш важливою складовою потенціалу, на думку Т.Йеннера та Н.Краснокутської, виступає здатність організації мобілізувати ресурси в ході здійснення комплексу дій (бізнесів - процесів). З урахуванням того, що сукупність таких здібностей в економічній літературі прийнято називати компетенціями, то економічний потенціал визначають також як можливості системи ресурсів і компет енцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнесів-процесів [7, с.83; 9].

Але найбільш доцільним вважається розуміння економічного потенціалу організації як “конкурентного” чи “конкурентоспроможного”. Наприклад, конкурентноспроможний потенціал промислових підприємств А. Воронкова визначає як “сукупність виробничо-фінансових, інтелектуальних і трудових можливостей підприємства, які забезпечують йому стійкі, конкурентні позиції на ринку”.

Таким чином, практично всі визначення тією чи іншою мірою спираються на ресурси організації, з одного боку, та досягнення з їхньою допомогою поставлених цілей, з іншого. Цікавою в цьому випадку є запропонована Н.Ігнатенком та В.Руденком класифікація за напрямами уявлень про потенціал. Так, у 42% випадків змістове значення терміну “потенціал” асоціюється із сукупністю природних умов і ресурсів, можливостей, запасів, засобів, цінностей; у 18% - з потужністю виробництва (галузей народного господарства), фондів, ресурсів країни, регіону; у 16% - з ресурсною, економічною, природною, регіональною характеристикою; у 8% - з можливістю виробничих сил досягти певного ефекту [8, с.7; 9].

На підставі аналізу сучасних теоретичних підходів щодо розуміння поняття “економічний потенціал” найбільш доречним є його визначення як сукупності можливостей організації, яка здатна відтворювати максимально можливий обсяг виробництва та забезпечувати конкурентні позиції на ринку.

економічний конкурентний виробничий потужність

Список використаних джерел

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 /[Редкол.: ... Мочерний С.В. (відп. ред.) та ін.]. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 952 с.

2. Новейший словарь иностранных слов и выражений. - М.: ООО «Издательство АСТ», Мн.: Харвест, 2002.- 976 с.

3. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник / [Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В. та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

4. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник / [Должанський І.З., Загорна Т.О., Удалих О.О. та ін. ]. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 362с.

5. Шафиков М.Т. Потенциал: сущность и структура / Шафиков М.Т. // Социально-гуманитарные знания, 2002. - №1. - С. 242.

6. Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.07.01 “Економіка промисловості” / Лапін Є.В. - Харків, - 36 с.

7. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента / Йеннер Т. // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 2. - С. 83-87.

8. Игнатенко Н.Т. Производственно-ресурсный потенциал территории / Игнатенко Н.Т., Руденко В.П.- К., 1986. - С. 7.

9. Артюхіна М.В. Формування соціально-економічного потенціалу вищої школи: теоретичні аспекти та практична реалізація: монографія / М.В.Артюхіна. - Слов'янськ: Видав. Б.І.Маторіна , 2015. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru