Вплив пандемії Covid-19 на міграційні потоки з України до країн Європейського союзу

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»

Вплив пандемії Covid-19 на міграційні потоки з України до країн Європейського союзу

Артьомова А.В., к.т.н.

Кузнецова Ю.В., магістрант

Анотація

Мета дослідження - визначення основних факторів і характеру трудової міграції з України до країн Європейського Союзу та наслідків цього процесу для розвитку української економіки. Метою даної роботи є розробка підходів щодо вдосконалення методів розрахунку числа мігрантів по кожному регіону України в залежності від таких чинників як: чисельність робочої сили, середня почасова заробітна плата та рівень безробіття. При дослідженні теми, що розглядається, використано такі методи: метод узагальнення, економічно-статистичний аналіз, факторний аналіз, кореляційний аналіз та графічний аналіз.

Результати. Причинами міграції України до країн ЄС є високий рівень безробіття, інфляція, низькі заробітні плати, незадоволеність рівнем життя в країні. Рейтинг числа мігрантів вдалося представити за допомогою побудови та аналізу багатофакторної лінійної моделі залежності міграційних потоків i-го регіону від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плата та рівня безробіття i-го регіону. Побудована модель є максимально наближеною до реальності. Цей метод дозволяє проводити постійний та детальний моніторинг зміни міграційних потоків по кожному регіону України. Це дозволяє відстежувати реальну картину дійсності та спостерігати наявні проблеми міграційного руху. Загалом же рівень міграції та відтоку робочої сили з України є досить високим, загострення ситуації відбувається ще й внаслідок економічної кризи, спричиненою COVID-19. Вирішення цієї проблеми потребує в першу чергу державного врегулювання.

Наукова новизна полягає в тому, що авторами запропоновано виробничу функцію, яка дозволила кількісно та якісно проаналізувати важливі економічні залежності в сфері міграційних потоків, а її розв'язання на основі вихідних даних регіонів дозволило досліджувати та одержувати конкретні моделі.

Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що запропонована модель може використовуватися статистичними службами, комітетами та органами, які займаються питаннями врегулювання міграції з метою детального дослідження та відтворення ситуації щодо міграції усіх регіонів країни. Це дозволить прогнозувати міграційні потоки, щоб стабілізувати економіку країни.

Ключові слова: міграція; міграційний рух населення; трудова міграція; робоча сила; COVID-19; Європейський Союз; виробнича функція Коба-Дугласа; багатофакторний аналіз.

Аннотация

Влияние пандемии Covid-19 на миграционные потоки из Украины в страны Европейского союза

Артемова А.В., Кузнецова Ю.В.

Цель исследования - определение основных факторов и характера трудовой миграции из Украины в страны Европейского Союза и последствий этого процесса для развития украинской экономики. Целью данной работы является разработка подходов по совершенствованию методов расчета числа мигрантов по каждому региону Украины в зависимости от таких факторов как: численность рабочей силы, средняя почасовая заработная плата и уровень безработицы. При исследовании рассматриваемой темы использованы следующие методы: метод обобщения, экономико-статистический анализ, факторный анализ, корреляционный анализ и графический анализ.

Результаты. Причинами миграции Украины в страны ЕС является высокий уровень безработицы, инфляция, низкие заработные платы, неудовлетворенность уровнем жизни в стране. Рейтинг числа мигрантов удалось представить с помощью построения и анализа многофакторной линейной модели зависимости миграционных потоков i-го региона от численности рабочей силы, средней почасовой заработной платы и уровня безработицы i-го региона. Построенная модель является максимально приближенной к реальности. Этот метод позволяет проводить постоянный и детальный мониторинг изменения миграционных потоков по каждому региону Украины. Это позволяет отслеживать реальную картину действительности и наблюдать существующие проблемы миграционного движения. В целом же уровень миграции и оттока рабочей силы из Украины является достаточно высоким, обострение ситуации происходит еще и вследствие экономического кризиса, вызванной Covid-19. Решение этой проблемы требует в первую очередь государственного урегулирования.

Научная новизна заключается в том, что авторами предложено производственную функцию, которая позволила количественно и качественно проанализировать важные экономические зависимости в сфере миграционных потоков, а ее решения на основе исходных данных регионов позволит исследовать и получать конкретные модели.

Практическая значимость исследования заключается в том, что предложенная модель может использоваться статистическими службами, комитетами и органами, занимающимися вопросами урегулирования миграции с целью детального исследования и воспроизведения ситуации по миграции всех регионов страны. Это позволит прогнозировать миграционные потоки, чтобы стабилизировать экономику страны.

Ключевые слова: миграция; миграционное движение населения; трудовая миграция; рабочая сила; COVID-19; Европейский Союз; производственная функция Кобба-Дугласа; многофакторный анализ.

Annotation

Постановка проблеми

У сучасних реаліях у зв'язку з пандемією Covid-19 міграційні політика європейських країн є важливим чинником безпеки держав Європейського Союзу. Пандемія Covid-19 та економічна криза спричинили значне збільшення кількості безробітних на ринку праці. В Україні рівень безробіття та кількість зареєстрованих безробітних склав більше 486 тис (9,4%). Відсоток та кількість безробітних, які отримують допомогу менше 2000 грн. складає 50 тис (10%). Серед зареєстрованих безробітних 57% становлять жінки та 43% - чоловіки. Більше 50% серед зареєстрованих безробітних працювали в сфері торгівлі та ремонту, сільського господарства та переробної промисловості. За результатами опитування платформи rabota.ua більше 58% опитаних працюють не за отриманим фахом, а за даними Служби Занятості майже 50% зареєстрованих безробітних мають вищу освіту. Більше 42% зареєстрованих безробітних старші за 45 років. Сьогодні така ситуація стимулює громадян України виїжджати на заробітки до європейських країн як ніколи раніше.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти обраної теми дослідження представлено в працях О. Малиновської [1; 2], Т.О. Гнатюк [3], Ю.П. Гуменюк [4], Т. Мельник, О. Лошенюк, М. Пітюлича. Учені зосередили увагу на визначенні мотивації трудових мігрантів і залежності між матеріальним становищем бажаючих виїхати та можливостями реалізації такого бажання. Науковці відзначали наростання загроз для України через збільшення темпів міграції кваліфікованої робочої сили. Слід зауважити, що в даних наукових працях недостатньо приділяється уваги саме методам дослідження міграції робочої сили, адже в сучасних умовах розвитку існуючі методи статистичного дослідження потребують удосконалення та адаптації для відповідного об'єкту дослідження.

Невирішені складові загальної проблеми. Разом з тим багато питань статистичного дослідження міграційної робочої сили, ії причин та наслідків для соціально-економічного розвитку регіону залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень. Це стосується, зокрема, питань про сутність міграції робочої сили, її причин та впливу на розвиток регіону в контексті сучасних методів дослідження, що і зумовило вибір теми.

Формулювання цілей статі. Мета дослідження - визначення основних факторів і характеру трудової міграції з України до країн Європейського Союзу та наслідків цього процесу для розвитку української економіки, а також розробка підходів щодо вдосконалення методів розрахунку числа мігрантів по кожному регіону України в залежності від таких чинників як: чисельність робочої сили, середня почасова заробітна плата та рівень безробіття. При дослідженні теми, що розглядається, використано такі методи: метод узагальнення, економічно-статистичний аналіз, факторний аналіз, кореляційний аналіз та графічний аналіз.

трудовий міграція європейський економіка україна

Виклад основного матеріалу дослідження

Міжнародна міграція робочої сили - це переміщення робочої сили між країнами. Це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення із однієї країни в іншу. Основну роль у сучасному міжнародному русі населення відіграє трудова міграція. Масштаби її постійно ростуть, а в цей процес залучені практично всі країни, але у 2020 році ці потоки мали певні зміни, і тому саме зараз важливо прогнозувати ці потоки, щоб стабілізувати економіку країни.

На наш погляд, досить перспективним напрямком є використання виробничих функції. Серед виробничих формул з частковою заміною ресурсів широко відома функція Кобба-Дугласа.

Дана виробнича функція дозволяє кількісно та якісно проаналізувати важливі економічні залежності в сфері міграційних потоків, а її розв'язання на основі вихідних даних регіонів дозволяє досліджувати та одержувати конкретні моделі. Представлена нами функція - це модель з трьома змінними факторами міграції, які розкриють взаємозв'язок чисельності робочої сили (Ь), середньої почасової заробітної плата (Ж) та рівня безробіття(и).

(1)

де М - число мігрантів;

А - виробничим коефіцієнт, що відображає рівень технологічної продуктивності і змінюється при зміні базової технології;

b, w, u - чисельність робочої сили, середньої почасової заробітної плати та рівень безробіття;

а, b і с - коефіцієнти еластичності за фактором міграції, що вказують на ефект впливу обраних факторів на результуючий показник і-го регіону.

Для спрощення розрахунків показників а, Ь, с використовуємо похідну функцію. Після чого наша багатофакторна модель отримує такий вигляд (формула 2)

(2)

де Мi - число мігрантів і-го регіону;

і - кількість регіонів, що аналізуються (= 25).

Наведена факторна модель представляє собою модель, що відображає кореляційну залежність між єдиним податком від обраних факторів. Невідомі параметри А, а, b, с знаходяться найбільш розповсюдженим методом найменших квадратів. Усі статистичні данні, які було використано у прогнозуванні надходжень від єдиного податку, представлено в табл. 1.

Для створення прогнозного моделювання, нам потрібно виявити, які показники впливають на даний міграційний потік. На основі описаного взаємозвязку побудуємо багатофакторну модель залежності міграційного потоку від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плати та рівня безробіття [5].

Таблиця 1

Статистичні дані для розрахунку багатофакторної моделі

Джерело: складено автором на основі [6]

(3)

Умова існування екстремуму функції - рівність нулю похідної.

Далі складається система з трьох рівнянь, кожне з яких є похідною функції формули (3)

(4)

де n - кількість регіонів.

Розкривши дужки та виконавши перетворення, отримаємо систему з трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими а, b, с, d (формула 5):

(5)

За системою (5), визначаються коефіцієнти еластичності А, а, b, с. Але спочатку для цього нам необхідно на основі цієї системи рівнянь, скласти (6) матрицю для розрахунку А, Да, Дb, Дс та Дd.

(6)

Да обчислюється за формулою (7):

(7)

Дb обчислюється за формулою (8):

(8)

Дс обчислюється за формулою (9):

(9)

Дd обчислюється за формулою (10):

(10)

Визначимо коефіцієнти еластичності а, b, с, та d, що обчислюється за формулами (11-14):

(11-14)

Результати отриманих розрахунків мають наступні значення:

a = -7131,463674;

b = 26,7225766;

с = 110,9379423;

d= 0,026655184.

Отже, на підставі отриманих даних наша багатофакторна лінійна модель набуває наступний вигляд:

Таким чином, на підставі реальних статичних даних ми побудували багатофакторну лінійну модель залежності міграційних потоків і-го регіону (М) від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плата та рівня безробіття і-го регіону, та оцінили н параметри за методом найменших квадратів. Після цього, нам необхідно перевірити побудовану модель на адекватність (відповідність) реальній дійсності. Розрахуємо коефіцієнт детермінації за формулою 15 [7]

Коефіцієнт детермінації показує, що розрахована модель формування доходів від ПДД на 72,38% відповідає реальності.

Після проведених розрахунків надходжень від єдиного податку за багатофакторною моделлю, занесемо отримані суми у табл. 2, та проведемо порівняння цих даних з фактичним надходженнями регіонів для визначення зв'язку між ними.

Для більш зручнішого візуального аналізу, відобразимо рейтинг числа мігрантів за моделлю Кобба-Дугласа на рис. 1. На цьому рисунку можна побачити, що рейтинги за факторною моделлю дуже близькі до фактичного, у більшості регіонах показники співпадають, або дуже близькі до реального рейтингу числа мігрантів за регіонами. Прикладом збігу рейтингів або їх дуже щільного наближення є такі регіони, як: Закарпатський, Одеський, Харківський, Чернігівський та м. Київ. Це вказує на те, що модель дає результати подібні до реальних. Також є регіони у яких рейтинги близькі, але не збігаються, тут можна виділити Житомирську, Запорізьку, Івано-Франківську, Тернопільську та Хмельницьку області. На нашу думку, на число мігрантів впливає не тільки чисельність робочої сили, середня почасова заробітна плата та рівень безробіття, а и інші фактори: рівень інфляції, платоспроможність населення, нормативно-правове поле законодавчої бази, інвестиційний клімат та відстань до найближчих країн, де можна отримати роботу.

Таблиця 2

Рейтингове порівняння числа мігрантів за регіонами України, 2020 рік

Рис. 1. Рейтингове порівняння числа мігрантів від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плати та кількості безробітних за регіонами України

Джерело: складено автором

Отже можемо виділити переваги факторної моделі:

- статистика, що необхідна для розрахунків, представлена в офіційних документах в широкому доступі;

- модель дає результати подібні до реальних;

- модель може використовуватися на практиці;

- модель можливо застосовувати в умовах постійної зміни міграційного потоку.

Висновки. Нами було визначено, що причинами міграції України до країн ЄС є високий рівень безробіття, інфляція, низькі заробітні плати, незадоволеність рівнем життя в країні тощо. Побудова та аналіз багатофакторної лінійної моделі залежності міграційних потоків і-го регіону від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плати та рівня безробіття і-го регіону дали змогу представити рейтинг числа мігрантів. Результати показали, що модель є максимально наближеною до реальності, а розбіжності результатів деяких регіонів пояснюються впливом інших факторів міграції, не розглянутих у моделі. Застосування такого методу дозволяє проводити моніторинг зміни міграційних потоків з метою врегулювання даної проблеми. Загалом рівень міграції та відтоку робочої сили з України є досить високим, загострення ситуації відбувається ще й внаслідок економічної кризи, спричиненою Covid-19. Це змушує привертати до себе увагу держави, займатися питаннями врегулювання міграційних процесів на законодавчому рівні та створювати належні умови для зменшення міграції українців до країн ЕС.

Перелік посилань

1. Малиновська О.А. Політика сусідніх країн щодо співвітчизників як інструмент поповнення людських ресурсів: виклики та уроки для України. Стратегічні пріоритети. №3(28). 2013. С. 138-146.

2. Малиновська О.А. Трудові мігранти з Украіни в каїнах ЄС та їхні перекази на батьківщину у післякризовий період. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2012. Вип. 11. С. 125-143.

3. Гнатюк Т.О. Добровільна зворотна міграція: досвід країн ЄС та перспективи України. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер: Політологія. 2011. Т. 175. Вип.163. С. 22-25.

4. Гуменюк Ю.П. Роль трудової міграції в системі глобального коливання продуктивності праці. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія1(47). 2016. С. 83-88:

5. Могильна Н.С., Тофанюк О.В. Удосконалення процесу прогнозування надходжень від єдиного податку до бюджетів регіонів України. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Випуск 127. 2016:

6. Державний сайт статистики України

7. Аксьонов І.М., Харчук О.Г. Модель економічної оцінки діяльності вагонних дільниць: сайт.

References

1. Malynovska O.A. (2013), Neighboring countries policy towards compatriots as a tool for replenishment of human resources: challenges and lessons for Ukraine [Polityka susidnix krain shhodo spivvitchyznykiv yak instrument popovnennya lyudskyx resursiv: vyklyky ta uroky dlya Ukrainy], Strategic priorities, No.3(28), P.138-146.

2. Malynovska O.A. (2012), Migrant workers from Ukraine in EU countries and their relocations in the post-crisis period [Trudovi migranty z Ukrainy v krainax YeS ta ixni perekazy na batkivshhynu u pislyakryzovyy period], International scientific forum: sociology, psychology pedagogy, management, Vol. 11, P.125-143.

3. Gnatyuk T.O. (2011), Voluntary reverse migration: the experience of EU countries and Ukraines prospects [Dobrovilna zvorotna migraciya: dosvid krain YeS ta perspektyvy Ukrainy], Scientific works of the Black Sea State University named afterPetroMohyla, Ser: Politologiya, Vol. 175, issue163, P. 22-25.

4. Gumenyuk Yu.P. (2016), The role of labor migration in the system of global labor productivity fluctuations [Rol trudovoyi migraciyi v systemi globalnogo kolyvannya produktyvnosti praci], Scientific Bulletin of Uzhhorod University, Vol. (47), P. 83-88.

5. Mogylna N.S., Tofanyuk O.V. (2016), Improving the process of forecasting revenues from the single tax to the budgets of the regions of Ukraine [Udoskonalennya procesu prognozuvannya nadxodzhen vid yedynogo podatku do byudzhetiv regioniv Ukraiiny], Development of productive forces and regional economy, Vol. 127

6. State site of statistics of Ukraine [Derzhavnyj sajt statystyky Ukrayiny]

7. Aksonov I.M., Xarchuk O.G. Model of economic evaluation of car sections [Model ekonomichnoi ocinky diyalnosti vagonnyx dilnycz]

Размещено на allbest.ru