Академік О.А. Бугуцький: наукові індикатори становлення вченого

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академік О.А. Бугуцький: наукові індикатори становлення вченого

Юрій Павлушко (Переяслав-Хмельницький)

У статті визначено основні теоретичні розробки й конкретний практичний внесок О.А. Бугуцького в розвиток вітчизняної аграрної економіки у період здобуття ним наукових ступенів кандидата та доктора економічних наук. З'ясовано чинники, які, як вважав учений, сприяють вирішенню методологічних проблем оцінювання продуктивності праці. Встановлено, що однобічний характер (зосередження на теоретичних основах і розрахункових алгоритмах) застосовуваних у дослідженні галузі сільського господарства математичних методів статистики на початок 70-х років ХХ ст. став вирішальним чинником для ув 'язки О.А. Бугуцьким теоретичних основ з розрахунковими алгоритмами з метою оцінки ефективності сільськогосподарської праці; визначено проблеми, які при цьому були вирішені.

Ключові слова: індикатори, аграрна економіка, статистика, сільськогосподарська праця, продуктивність праці.

В статье определены основные теоретические разработки и конкретный практический вклад А.А. Бугуцкого в развитие отечественной аграрной экономики в период соискания им научных степеней кандидата и доктора экономических наук. Выяснены факторы, которые, по мнению ученого, способствуют решению методологических проблем оценки производительности труда. Установлено, что односторонний характер (сосредоточение на теоретических основах и расчетных алгоритмах) применяемых математических методов статистики в исследованиях отрасли сельского хозяйства в начале 70-х годов ХХ века стали решающим фактором для увязки А.А. Бугуцким теоретических основ с расчетными алгоритмами для оценки эффективности сельскохозяйственного труда.

Ключевые слова: индикаторы, аграрная экономика, сельскохозяйственный труд, статистика, производительность труда.

Pavlushko Y. Academician A.A.

BUGUTSKIY: SCIENTIFIC INDICATORS FORMATION SCIENTISTS

The main theoretical elaborations and particular practical contribution of A. Bugutskiy in the development of the domestic agrarian economy during the getting him scientific degree of candidate and doctor of economic sciences are identified. The factors that, according to the scientist, contributed to the solution of methodological problems of assessment the productivity are elucidated. It was found that the one-sided nature (focusing on theoretical foundations and computational algorithms) of used mathematical statistics methods in studies of the agricultural sector in the early 70s of the twentieth century were the decisive factor for linking by A. Bugutskiy the theoretical bases with the calculated algorithms for evaluating the efficiency of agricultural labor.

Keywords: indicators, agricultural economics, agricultural labor, statistics, productivity.

Зміцнення інтелектуального потенціалу нації - актуальна проблема Української держави, важливий чинник її європейського вибору. Водночас сучасний розвиток науки базується на здобутках попередніх учених, які служили своєму народу, забезпечили «приріст» наукових знань, сприяли суспільному прогресу. До історії знаних українських учених в галузі аграрної економіки і статистики належить академік О.А. Бугуцький.

У даній статті розкриваються найважливіші етапи становлення О.А. Бугуцького, як ученого, сутнісні характеристики його наукового пошуку. Відомо, що після закінчення середньої школи з золотою медаллю у 1949 р. Олексій Бугуцький вступив до Інституту сталі та сплавів (тепер - Державний технологічний університет «Московський інститут сталі і сплавів», МІСіС), звідки через декілька місяців перевівся до Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тимирязєва. У червні 1955 р. Міністерством сільського господарства СРСР був направлений працювати в Донецьку сільськогосподарську дослідну станцію, спочатку молодшим, а згодом старшим науковим співробітником і завідуючим відділу економіки та організації.

У грудні 1957 р. О.А. Бугуцький вступив до аспірантури Українського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства, після закінчення якої в 1960 р. захистив кандидатську дисертацію. У цьому ж році Міністерством сільського господарства СРСР був направлений на роботу в Український науково-дослідний інститут економіки і організації сільського господарства (тепер ННЦ «Інститут аграрної економіки»), де впродовж 36 років завідував різними відділами.

Наразі вийшли у світ небагато праць про вченого, де основну увагу дослідники концентрують переважно на бібліографії та основних його здобутках [3; 4]. Деякі відомості про вченого можна відшукати в наукових виданнях 1950-х - 1970-х років, коли О.А. Бугуцький був здобувачем і захистив кандидатську дисертацію - «Вопросы себестоимости производства зерна в северной и центральной Степи Украинской ССР: (Статистико-экономическое исследование на материалах колхозов и совхозов Сталинской области)» [1] і докторську - «Статистико-экономическое исследование проблем эффективности сельскохозяйственного труда» [2].

У вітчизняній аграрній історіографії відзначається, що найбільш актуальним були проблеми собівартості продукції у колгоспах та радгоспах, адже роботи, які публікувалися на той час повною мірою не розкривали їхньої суті. Назріла необхідність подальшого дослідження даної проблематики та врахування природно-економічних особливостей виробництва окремих видів продукції сільського господарства і поєднання собівартості сільськогосподарського виробництва з його рентабельністю. З огляду на це, Олексій Андрійович свою кандидатську дисертацію, яку захистив у 1960 р., присвятив визначенню проблем собівартості виробництва зерна в умовах північного та центрального степу УРСР, широко застосувавши численні статистичні методи економічного дослідження (Структура його дослідження представлена на мал. 1).

Мал. 1. Структура змісту дисертації на здобуття О. А. Бугуцьким вченого ступеня кандидата економічних наук

Джерело: Побудовано автором за [1]

Нами установлено, що запропоновані вченим у результаті написання кандидатської дисертаційної роботи пропозиції відносно напрямів зниження собівартості виробництва зерна були сформульовані завдяки попередньо розробленим і впровадженим ним у виробництво спільно зі співробітниками Сталінської обласної сільськогосподарської дослідної станції конкретними рекомендаціями.

Відображення змісту дисертації О.А. Бугуцького на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності «Статистика», науковим консультантом якої був член-кореспондент ВАСГНІЛ, доктор економічних наук, професор 1.1. Лукінов, наведено на мал. 2.

Мал. 2. Структура змісту дисертації О.А. Бугуцького на здобуття вченого ступеня доктора економічних наук

Джерело: Складено автором за [2]

академік бугуцький аграрна економіка

Зображена побудова комплексного, різнопланового статистико-економічного дослідження О.А. Бугуцького втілює у собі його надзвичайно клопітку роботу по вдосконаленню існуючих методів і показників визначення ефективності праці, нових підходів щодо розрахунку продуктивності за сукупною працею (живою та уречевленою), а також просторового та динамічного кількісного аналізу показників, чинників та їх прогнозування за допомогою статистико-математичних методів на базі ЕОМ. У роботі він всесторонньо проаналізував кількісні та якісні зміни показників ефективності живої праці не лише у часі; дослідження охоплює колгоспи і радгоспи в цілому по Україні та в розрізі природно-економічних зон з розподілом сільськогосподарських підприємств за рівнем показників ефективності праці та чинників формування за 15-річний період - з 1956 по 1970 рр. На основі даних про рівень трудомісткості виробництва одиниці продукції вчений зробив статистичне групування колгоспів з виробництва основних видів сільськогосподарських культур та продукції тваринництва.

Розкриваючи зміст продуктивності праці, О.А. Бугуцький виділив два її аспекти:

1) соціально-економічний та 2) виробничо-технічний. Останній охарактеризував як такий, де особливу роль відіграє земля; переплітаються економічні процеси виробництва з природнім біологічним процесом відтворення; характеризується сезонним застосуванням праці та широтою просторового базису виробництва, що істотно впливають на докладання праці, використання робочої сили й техніки.

Дослідник запропонував класифікацію об'єктивних та суб'єктивних чинників рівня ефективності праці в колгоспах і радгоспах, які наведено на мал. 3.

Мал. 3. Класифікація О.А. Бугуцьким чинників підвищення продуктивності праці в сільському господарстві [2]

З мал. 3 помітно, що одна частка визначених ученим чинників підвищення продуктивності праці у сільському господарстві направлена на підвищення ефективності використання землі та продуктивності худоби за рахунок підвищення культури землеробства й тваринництва; інша - на скорочення затрат праці на одиницю площі й худоби завдяки підвищенню рівня механізації, вдосконаленню організації праці тощо.

Завдяки вище згаданим дослідженням О. А. Бугуцькому вдалося розробити методичні рекомендації по застосуванню кореляційно-регресивного аналізу в економічних дослідженнях (мал. 4).

Рис. 4. Методичні рекомендації О.А. Бугуцького відносно застосування кореляційно-регресивного аналізу

Джерело: Складено автором за [2]

На той час методика та критерії вибору типу застосовуваного аналітичного рівняння для вирівнювання економічних показників виробництва продукції сільського господарства не були розроблені і вчений запропонував використання конкретних прийомів оцінки. Такими прийомами, що ґрунтувалися на методичних рекомендаціях вченого, були:

1) побудова графіка функції, ескіз якої найкращим чином відтворює основну тенденцію динамічного ряду, розрахованого за допомогою підібраної формули;

2) визначення близькості теоретичної лінії до емпіричної за сумою квадратів відхилень вирівняних членів ряду від фактичних значень;

3) розрахунок індексу кореляції, що відображує тісноту зв'язку між вирівняними та фактичними даними;

4) розрахунок середньої помилки апроксимації, величина якої свідчить про адекватність (відповідність) теоретичної лінії емпіричній;

5) оцінка можливості економічної інтерпретації отриманих аналітичних формул.

Результати проведених О. А. Бугуцьким наукових розвідок відносно вибору та практичного застосування аналітичних виразів для вирівнювання динамічних рядів прямих та оборотних показників продуктивності праці у сільському господарстві та чинників формування їх рівня дозволили йому розробити рекомендації по доцільності використання конкретних математичних рівнянь (у залежності від цілей аналізу) з метою виявлення тенденцій при обробці:

1) показників, які характеризують вихід валової продукції по господарству в цілому, галузі їх окремих видів продукції на одиницю затраченого часу, а також зміни урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби - пряму або параболу другого порядку та ступеневу функцію;

2) питомої трудомісткості, собівартості одиниці продукції, затрат праці на гектар посіву та голову худоби - параболу другого порядку та степеневу криву.

У ході дослідження нами з'ясовано, що О.А. Бугуцький першим на той час спробував вирішити складну актуальну проблему, розробивши методику статистичного прогнозування продуктивності праці та собівартості продукції сільського господарства за допомогою конструювання багатофакторних часових моделей на базі 12-річних даних колгоспів ім. Жданова Миронівського району Київської області, встановивши, що ефективність використання методів соціально-економічної та математичної статистики підвищується при їх комплексному застосуванні як при аналізі фактичного стану, так і в розрахунках прогнозних значень показників ефективності праці в сільському господарстві.

Зауважимо, що здійснювані на той час дослідження та їхню практичну діяльність учений оцінював критично, маючи переконання, що:

1) протиставлення трудомісткості продукції живої та сукупної праці є некоректним, оскільки дані показники різні за економічною сутністю:

а) затрати живої праці на одиницю продукції відображають рівень його продуктивності на останній стадії виробництва;

б) сукупна трудомісткість продукції є сумою затрат робочого часу, уречевленого на всіх стадіях виробництва продукції сільського господарства: сукупна трудомісткість продукції є сумою затрат робочого часу, уречевленого на всіх стадіях виробництва продукції сільського господарства: остання стадія (жива праця); більш рання стадія (робочий час працівників галузі, що є минулою сільськогосподарською працею); промислові та обслуговуючі сільське господарство галузі (промислова праця);

2) підвищення суспільної продуктивності праці у масштабі всього матеріального виробництва є результатом боротьби за економію живої та минулої праці в кожній галузі, на кожному промисловому та сільськогосподарському підприємстві, а тому сукупна трудомісткість повинна розраховуватися на всіх рівнях управління.

До важливих здобутків О.А. Бугуцького належать розроблені ним методологічні та методичні підходи щодо вирішення проблеми обліку сукупних суспільно необхідних виробничих витрат.

Розробку балансу робочого часу на основі виявлення міжгалузевих зв'язків (зведення минулих витрат до єдиного знаменника з живою працею) він вважав ефективною і найбільш точною лише у масштабі народного господарства; стосовно ж республіки, області, району, підприємства чи окремого виду продукції на сучасному етапі застосування даних міжгалузевого балансу праці є суперечливим та умовним.

Отримання точних результатів учений вбачав у використанні методу визначення сукупної трудомістко сті шляхом акумуляції затрат живої праці на попередніх етапах виробництва та сумування їх із затратами живої праці на наступній стадії. На думку вченого, це могло бути основою дослідження процесів формування повних затрат на продукцію сільського господарства безпосередньо в колгоспах і радгоспах, але для масових розрахунків сукупної трудомісткості виробництва сільськогосподарської продукції вважав прийнятною більш просту й не таку трудомістку методику.

Методику перерахунку уречевленої праці з грошового виразу в трудове з використанням даних щорічних затрат живої праці в народному господарстві країни в робочому часі та створеної цією працею вартості (національного доходу) з метою визначення грошового еквіваленту одного робочого дня він вважав значною мірою корисною, але як таку, що дає більш точні результати при розрахунках, насамперед, у народному господарстві і, меншою мірою, є прийнятною для промисловості та, особливо, сільського господарства. При цьому визначив і її недоліки: при розрахунку грошового еквіваленту одного людино- дня необхідно використовувати не весь затрачений у народному господарстві час, а лише час в галузях матеріального виробництва, де створюється національний прибуток.

Червоною ниткою пронизує докторську дисертацію О.А. Бугуцького географія продуктивності сільськогосподарської праці та визначаючих її рівень чинників у розрізі областей України - це побудовані ним картограми ефективності живої праці у сільському господарстві, рослинництві й тваринництві, трудомісткості виробництва зернових, цукрового буряку, соняшника, картоплі, овочів, молока, приросту живої ваги великої рогатої худоби та свиней. Ця трудомістка робота вченого зробила певний внесок у вирішення проблеми оптимізації організації та планування вітчизняного картографічного виробництва.

Отже, основними теоретичними розробками й конкретним практичним внеском професора, академіка в розвиток вітчизняної аграрної економіки у період здобуття ним наукових ступенів кандидата і доктора економічних наук були: вдосконалення методів економічного аналізу продуктивності аграрної праці та трудомісткості продукції сільського господарства; методичні рекомендації по визначенню показників матеріаломісткості, в якій відображається минула праця у вартісному вираженні; пропозиції директивним, планово-економічним та сільськогосподарським органам на різних рівнях управління та безпосередньо господарствам з питань зниження затрат живої праці, економії уречевленої; розробка оптимального співвідношення темпів росту продуктивності й оплати праці в колгоспах та радгоспах; розроблені у співавторстві методичні рекомендації по визначенню сукупної трудомістко сті продукції у сільському господарстві та сукупних затрат праці на виробництво й переробку сільськогосподарської продукції.

Вирішення методологічних проблем оцінювання продуктивності праці науковець вбачав у вивченні чотирьох взаємопов'язаних проблем, а саме: встановлення економічного змісту продуктивності праці як економічної категорії; визначення показників, які є кількісною мірою рівня продуктивності праці та її вимірювання; вироблення принципів співставлення показників продуктивності праці в часі та просторі; розрахунок елементів продуктивності праці.

Однобічний характер (зосередження на теоретичних основах й розрахункових алгоритмах) застосовуваних у дослідженні галузі сільського господарства математичних методів статистики на початок 70-х років ХХ ст. став вирішальним чинником для визначення О.А. Бугуцьким взаємодії теоретичних основ з розрахунковими алгоритмами з метою оцінки ефективності сільськогосподарської праці, що вирішило такі проблеми як от: визначення і кількісного оцінювання міри впливу окремих чинників та їх комплексного поєднання на рівень ефективності праці; отримання на основі розрахованих аналітичних рівнянь не лише просторових, але й очікуваних, і прогнозних кількісних змін ефективності праці при зміні на певну величину окремих чинників у перспективному періоді; оцінювання роботи сільськогосподарських підприємств в аспекті їх об'єктивних можливостей на основі побудованих регресивних моделей залежності показників ефективності праці від різних чинників.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Бугуцкий А.А. Вопросы себестоимости производства зерна в северной и центральной Степи Украинской ССР: (Статистико-экономическое исследование на материалах колхозов и совхозов Сталинской области): Дис.... канд. эконом. наук / Бугуцкий Алексей Андреевич; Укр. науч.-исследоват. ин-т экономики и орг. сел. хоз-ва; науч. рук. Пасхавер И.С. - К.: [б. и.], 1960. - 250 с.

2. Бугуцкий А. А. Статистико-экономическое исследование проблем эффективности сельскохозяйственного труда: Дис.... д-ра эконом. наук: 08.600 / Бугуцкий Алексей Андреевич; Ин-т экономики АН УССР; науч. рук. Лукинов И. И. - Киев, 1972. - 520 с.

3. Бугуцький Олексій Андрійович: біобібліографічний покажчик наукових праць та підготовки кадрів за 1956-1996 рр.: [наукове видання] / Ін-т аграр. економіки УААН; упоряд. Л.Ф. Кондратов. - К., 1996. - 90 с.

4. Вчені економісти-аграрники. - К.: Аграрна наука, 2001. - Кн. 5. - Ч. 1. - (Серія: «Українські вчені-аграрії ХХ століття»). - С. 88-92.

REFERENCES

1. Bugutskiy A.A. Voprosy sebestoimosti proizvodstva zerna v severnoy i tsentralnoy Stepi Ukrainskoy SSR: (Statistiko-ekonomicheskoe issledovanie na materialakh kolkhozov i sovkhozov Stalinskoy oblasti): Dis.... kand. ekonom. nauk / Bugutskiy Aleksey Andreevich; Ukr. nauch.-issledovat. in-t ekonomiki i org. sel. khoz-va; nauch. ruk. Paskhaver I.S. - K.: [b. i.], 1960. - 250 s.

2. Bugutskiy А. A. Statistiko-ekonomicheskoe issledovanie problem effektivnosti selskokhozyaystvennogo truda: Dis.... d-ra ekonom. nauk: 08.600 / Bugutskiy Aleksey Andreevich; In-t ekonomiki AN USSR; nauch. ruk. Lukinov I.I. - Kiev, 1972. - 520 s.

3. Buhutskyy Oleksiy Andriyovych: biobibliohrafichnyy pokazhchyk naukovykh prats ta pidhotovky kadriv za 1956-1996 rr.: [naukove vydannya] / In-t ahrar. ekonomiky UAAN; uporyad. L.F. Kondratov. - K., 1996. - 90 s.

4. Vcheni ekonomisty-ahrarnyky. - K.: Ahrarna nauka, 2001. - Kn. 5. - Ch. 1. - (Seriya: «Ukrayinski vcheni-ahrariyi ХХ stolittya»). - S. 88-92.

Павлушко Ю. Академик А.А. Бугуцкий: научные индикаторы становления ученого.

Размещено на Allbest.ru