Індустрія 4.0 та цифрова готовність українських промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індустрія 4.0 та цифрова готовність українських промислових підприємств

Р.М. Лісова,

здобувач ступеня доктора філософії, Університет ДФС України

У сучасних умовах економічного розвитку масштабне поширення нових технологій робить цифрову трансформацію актуальною майже для кожної галузі, а рівень діджиталізації демонструє ступінь конкурентоспроможності компаній і є визначальним під час розробки стратегії розвитку. Ґрунтуючись на тому, що промислові підприємства є ядром економічного зростання країни, досліджено цифрову готовність українських промислових підприємств у контексті реалізації концепції Індустрія 4.0. На основі звітів міжнародних організацій проаналізовано оцінку виробничої готовності України. Виокремлено основні напрями в сфері розвитку української Індустрії 4.0. Проаналізовано поняття цифрової зрілості підприємства та визначено його сутність. Здійснено оцінку рівня використання цифрових технологій на українських промислових підприємствах та виявлено позитивну динаміку у цьому напрямі за аналізований період. Здійснено огляд сегментів високотехнологічних компаній, що розробляють та впроваджують продукти рішення в Індустрії 4.0 на українських підприємствах, також зроблено висновки щодо потреби розробки системи аналізу та оцінювання рівня цифрової зрілості з метою ефективного впровадження технологій Індустрії 4.0 на українських промислових підприємствах.

Ключові слова: Індустрія 4.0, промислові підприємства, цифрова готовність, цифрова зрілість, цифрова трансформація.

Р.М. Лисова. Индустрия 4.0 и цифровая готовность украинских промышленных предприятий

В современных условиях экономического развития масштабное распространение новых технологий определяет цифровую трансформацию как важный этап развития почти для каждой отрасли, а уровень диджитализации демонстрирует степень конкурентоспособности компаний и является определяющим при разработке стратегий. Основываясь на том, что промышленные предприятия являются ядром экономического роста страны, исследована цифровая готовность украинских промышленных предприятий в контексте реализации концепции Индустрия 4.0. Основываясь на отчетах международных организаций был осуществлен анализ производственной готовности

Украины. Выделены основные направления в сфере развития украинской Индустрии 4.0. Проанализированы понятия цифровой зрелости предприятия и определена его сущность. Осуществлена оценка уровня использования цифровых технологий на украинских промышленных предприятиях и выявлена положительная динамика в данном направлении. Реализован обзор сегментов высокотехнологичных компаний, разрабатывающих и внедряющих продукты и решения Индустрии 4.0 на украинских предприятиях, также сделаны выводы о необходимости разработки системы анализа и оценки уровня цифровой зрелости с целью эффективного внедрения технологий на украинских промышленных предприятиях.

Ключевые слова: Индустрия 4.0, промышленные предприятия, цифровая готовность, цифровая зрелость, цифровая трансформация.

Ruslana M. Lisova, Postgraduate Student, University of the State Fiscal Service of Ukraine Industry 4.0 and Digital Readiness of Ukrainian Industrial Enterprises

Current economic conditions and large-scale spread of new technologies make the digital transformation to be an important level of development for almost all relevant fields. The level of digitalization shows the degree of competitiveness of companies and is crucial in development strategy. Therefore, it is importantfor organizations to invest in their digital assets and constantly diagnose their own level of digitization and readiness for new technologies and solutions. As industry is the core of economic growth, the digital readiness of Ukrainian industrial enterprises in the context of Industry 4.0 has been studied.

The purpose ofthe article is to analyze the characteristics and current state of implementation of Industries 4.0 in Ukrainian industrial enterprises in order to support the transformation and optimization of processes in Industry 4.0 conditions.

The research is based on a literature review, which provides the basic understanding of the impact and implementation of Industry 4.0 technologies at Ukrainian industrial enterprises. In the process of solving the tasks, methods and techniques of economic analysis are used, including a graphical representation of Ukraine's readiness for future production. An analysis of the impact of technology on various types of business models has also been conducted. The method of comparison used to assess the dynamics of digital technologies application at industrial enterprises for the analyzed period is shown.

Based on the reports of international organizations, the assessment of Ukraine's readiness for future production by main components is analyzed. The key areas in the field of Ukrainian Industry 4.0 are investigated and the main global economic and technological challenges are highlighted. The concept of digital maturity of enterprises is analyzed defining its essence. The level of using digital technologies at Ukrainian industrial enterprises is estimated, revealing the positive dynamics in this direction. A review of the segment of high-tech companies that develop products and implement solutions in Industry 4.0 at Ukrainian enterprises is done.

Further research is needed to develop a system for analyzing and assessing the level of digital maturity for the effective implementation of Industry 4.0 technologies at Ukrainian industrial enterprises, as it is impossible to create a strategy or invest in digital technologies without assessing their real capabilities and weaknesses.

Key words: digital transformation, digital readiness, digital maturity, Industry 4.0, industrial enterprises.

Стаття надійшла до редколегії 12 березня 2021 року

Мета статті полягає в аналізі особливостей та сучасного стану впровадження сучасних цифрових технологій на українських промислових підприємствах з метою підтримки трансформації та оптимізації процесів в умовах Індустрії 4.0.

Постановка проблеми. Масштабний вплив цифрових технологій на світовому та європейському рівнях стимулює трансформаційні процеси в економіці, розвиток технологій нових поколінь є провідним фактором побудови конкурентоспроможної національної економіки впродовж наступних десятиліть. Україна демонструє значне відставання від загальних тенденцій в ЄС щодо запровадження цифрового суспільства, і тому постає необхідність прийняття конкретних заходів та зосередження зусиль на подоланні відставання. На нашу думку, встановлення належних умов для розгортання Індустрії 4.0 сприятиме, з одного боку, конкурентоспроможності виробництва та залученню інвестицій в економіку, а з іншого - підвищенню ефективності використання ресурсів.

Необхідність впровадження цифрової інфраструктури зумовлена швидким зростанням нових технологій, що призводить до безпрецедентної автоматизації та діджиталізації реальних виробничих та бізнес-процесів, створення доданої вартості. Інтернет речей, штучний інтелект, машинне навчання, блокчейн та інші технологічні тенденції - це нові перспективи для економіки України. Швидкість впровадження інновацій та здатність надійно захищати свої активи визначають успіх компаній та організацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зважаючи на останні події, щодо прискореного промислового розвитку та впливу Четвертої промислової революції, проблема оцінки цифрової готовності промислових підприємств задля подальшого впровадження концепції «Індустрія 4.0» у виробництво є досить актуальною і привертає увагу багатьох сучасних науковців. Зокрема, багатьма науковцями вже було визначено масштаби та відповідні архетипи цифрової зрілості фірм та галузей, наприклад, А. Шумейхер, С. Ерол, та ін. [7] розробили модель зрілості для оцінки готовності до Індустрії 4.0 виробничих підприємств, Г. Ремане проведено дослідницький аналіз цифрової готовності підприємств у традиційних галузях Німеччини. Фундаментальною є праця К. Шваба [1], де досліджено рушійні сили Четвертої промислової революції та її руйнівний вплив на економіку і суспільство. Е. Раух, М. Унтерхофер та ін. розглядають інструменти оцінки рівня цифрової готовності та підвищення ефективності впровадження Індустрії 4.0 на малих і середніх підприємствах. Серед вітчизняних науковців варто виділити І. В. Струтинську, що використовує інтерактивний та ієрархічний підхід щодо кластеризації підприємств за цифровою зрілістю, О. І. Піжук [12] досліджено рівень готовності України до цифрової трансформації економіки та здійснено оцінку рівня освоєння цифрових технологій у ключових галузях України, В. Г. Бодровим та ін. [9] запропонована концептуальна схема трансформації бізнес-моделей промислових підприємств. В. Вишневський, О. Вієцька та ін. досліджують перспективи, напрями і механізми впровадження Індустрії 4.0 та цифрової економіки.

Варто зазначити, що стандарти Індустрії 4.0 успішно впроваджуються на підприємствах реального сектору в країнах ЄС та інших країнах з розвиненою цифровою економікою, проте відставання українських підприємств у цій сфері залишається досить відчутним. Досі невирішеним залишається питання оцінки рівня цифрової готовності та широкого впровадження принципів Індустрії 4.0 на промислових підприємствах України.

індустрія 4 цифрова готовність український промисловий підприємство

Виклад основного матеріалу дослідження

Революційний розвиток технологій останнього десятиліття ставить серйозні виклики перед промисловими компаніями у всьому світі, адже саме розвиток промисловості є рушійною силою економічного зростання країни, генерує найбільшу кількість робочих місць та є основним замовником технологічних розробок. Країни світу, які прагнуть бути багатими, постійно піклуються та інвестують у розвиток промисловості на державному рівні. Масштабна цифровізація промислових підприємств - це основний тренд останніх років у всіх розвинених країнах світу.

Діджиталізацію варто розглядати не лише як процес оцифрування традиційних інформаційних потоків, а й середовище, що інтегрує цифрові ресурси, послуги та фахівців. Впровадження сучасних технологічних розробок підприємствами, на зразок Інтернету речей (IoT), Індустріального інтернету (IIoT), Хмарних технологій (Cloud-basedManufacturing) та Розумного виробництва (SmartManufacturing), відкриває революційний шлях розвитку Індустрії 4.0, де останні технологічні досягнення та допоміжні технології слугують основою для інтеграції фізичних об'єктів, людей, машин, виробничих ліній та процесів для формування нового виду інтелектуальних, мережевих та гнучких ланцюгів створення вартості. Усі ці цифрові зрушення та руйнівний вплив технологій вимагає від компаній перегляду своїх операційних моделей [1, с. 58].

З метою отримання якісно нових переваг у глобальній конкуренції Україна, як і більшість країн з емерджентною економікою, повинна докорінно змінювати існуючі та створювати нові інноваційні екосистеми і розробляти відповідні державні стратегії інноваційного розвитку, що охоплює основні аспекти «Індустрії 4.0» та діджіталізацію економіки і суспільства. Нові глобальні економіко-технологічні виклики насамперед демонструють зсув традиційної парадигми економічних стратегій як розвинених, так і емерджентних країн, що вимагає цілеспрямованої промислової політики; перехід до нового технологічного укладу з використанням адитивних технологій, що забезпечують 90 % економії енергії та ресурсів порівняно з традиційними способами виробництва; зростання ролі IT-систем; перехід у високорозвинених країнах від промислового аутсорсингу на інсорсинг та здійснення нової національної індустріалізації 4.0; і нарешті відбувається перехід від масового виробництва до масової персоналізації, усі ці глобальні зрушення вимагають швидкого реагування як і збоку держави, так і безпосередньо самих підприємств [2, с. 27-28].

За висновками Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), найбільш підготовленими до Четвертої промислової революції визнано 25 із 100 досліджуваних країн. Відповідно до звіту «Готовність до майбутнього виробництва» 2018 року Україна, як і 90 % інших

країн світу, не здатна пришвидшити технологічний розвиток настільки, щоб наздогнати розвинені країни. У рейтингу Україна опинилася на 74 місці зі 100 можливих, потрапивши до групи країн, що відстають («nascent») (рис.1), разом із Бразилією, Сербією, Колумбією та Єгиптом. Рейтинг враховує два основних показники: показник структури виробництва, за яким Україна займає 43 місце, та показник рушійних сил виробництва, за яким Україна є 67-ю [3].

Рис. 1. Оцінка виробничої готовності України у 2018 р.

Джерело: складено автором за [4]

(1) готовність (організаційну і стратегічну) підприємства до цифрової трансформації і

(2) рівень / інтенсивність впровадження цифрових технологій в практичну діяльність, а також глибину змін у виробничому процесі, в структурі і змісті бізнес-моделі, а також в якісних характеристиках процесів прийняття рішень [7, c. 162].

Цифрова трансформація є складним процесом і вимагає певного алгоритму дій, коротко його можна розділити на три етапи:

1) оцінка поточного рівня цифрової зрілості і наявних навичок розвитку в цій галузі;

2) визначення рівня поточної та бажаної цифрової зрілості бізнесу;

3) визначення плану дій, необхідних для досягнення бажаного рівня цифрової зрілості [8, c. 80].

Визначення рівня зрілості компанії в частині цифрового перетворення дозволяє вже на першому етапі сформулювати перелік організаційних змін, які необхідно здійснити для адаптації організації до викликів внутрішнього і зовнішнього середовища. Визначення поточного і бажаного стану дозволяє найбільш чітко описати кроки, необхідні для досягнення цільового рівня зрілості.

Цифрова трансформація бізнес-моделі промислових підприємств може відбуватись на рівні окремих ланок виробничого ланцюга вартості, а може кардинально змінювати бізнес. Розширюються можливості інтелектуальних, розумних та інноваційних продуктів, пов'язаних між собою. Звичайне конкурентне середовище трансформується під впливом зміни природи «речей», що водночас змінює і конкурентні перетворення. Після трансформації конкурентного середовища настає етап трансформації технологічної інфраструктури, яка називається «Технологічний стек» і має багаторівневу структуру. Наприклад, вона може містити в собі модифіковану технологію, програмні додатки і операційну систему, мережеві комунікації, хмари, боти тощо [9, c. 109].

Для успішної адаптації системи до Індустрії 4.0 варто враховувати три особливості:

1) горизонтальну інтеграцію через ланцюги створення вартості;

2) вертикальну інтеграцію та мережеву взаємодію виробничих або сервісних систем;

3) наскрізне проєктування усього ланцюга створення вартості.

Вертикальна інтеграція вимагає інтелектуального перехресного поєднання і діджиталізації бізнес-одиниць на різних ієрархічних рівнях всередині організації. З іншого боку, горизонтальна інтеграція забезпечує розширення життєвого циклу продукту за допомогою інформаційних систем, ефективного фінансового управління і матеріального потоку. Горизонтальна і вертикальна інтеграція забезпечує обмін даними в реальному часі, продуктивність у розподілі ресурсів, узгоджену роботу бізнес-одиниць і точне планування, що має вирішальне значення для підключених пристроїв в умовах Індустрії 4.0 [10, с. 6].

Оцінка рівня використання цифрових технологій на українських промислових підприємствах дещо ускладнюється якістю даних офіційної статистики України, що охоплює досить вузький спектр спостережень за процесом цифровізації. Діюча на сьогодні практика моніторингу обмежена виміром окремих параметрів розвитку ІКТ та інформаційного суспільства, розміщених у багатьох статистичних публікаціях, тому аналіз динаміки використання цифрових технологій на промислових підприємствах за 2016-2019 роки здійснено без врахування підприємств добувної промисловості (С+D+E, за КВЕД 2010) (табл. 1).

Таблиця 1 Використання цифрових технологій українськими промисловими підприємствами

Джерело: складено автором за [11 ].

Аналізуючи дані таблиці, потрібно зазначити про позитивну динаміку у використанні цифрових технологій практично у всіх наведених показниках, крім аналізу «великих даних». Кількість підприємств, які його здійснювали, скоротилася на 21 %, проте, якщо у 2016 році аналіз «великих даних» проводився підприємствами переважно із соціальних мереж та інших джерел, то у 2019 році більшість підприємств здійснювали аналіз даних за допомогою смарт-пристроїв або датчиків, що свідчить про більш якісне використання технології. За досліджуваний період найпопулярнішими соціальними медіа на промислових підприємствах були соціальні мережі та вебсайти, що використовувалися з метою представлення підприємства і його роботи та для підтримки зворотного зв'язку з клієнтами, також за останній рік зросла кількість підприємств, що почали залучати клієнтів у розвиток або інновацію власних товарів та послуг. Кількість підприємств, що використовують послуги хмарних обчислень за аналізований період, зросла на 53 %, більшість компаній використовують цю технологію на примітивному рівні, тобто як електронну пошту, бухгалтерську та фінансову програми, проте в 2019 році все більше компаній розширюють діапазон використання цієї технології, наприклад, як хостинг бази даних підприємства, сервіс для зберігання файлів, програми для управління взаємовідносинами з клієнтами, якщо у 2018 році ці напрями використовували 8,3 %, 9,1 % та 7,1 % промислових підприємств, то у 2019 р. їхня кількість зросла до 10,6 %, 10,4 % та 8,7 % відповідно, більшість підприємств ці послуги купують із загальних серверів постачальників послуг, а не із серверів зарезервованих виключно для підприємства.

Використання адитивних технологій можна порівняти лише за останні два роки, більшість підприємств здійснювали 3D друк за допомогою власних принтерів з метою виробництва прототипів для власного використання та товарів для застосування у виробничому процесі підприємства.

Якщо порівнювати вищенаведену статистику з високорозвиненими країнами, то українські підприємства залишаються далеко позаду, однак серед країн з трансформаційною економікою найбільший відсоток підприємств, що використовують у своїй діяльності аналіз «Великих даних» (15,46 %), а використання хмарних обчислень перебуває на рівні 9 %, основним гальмуючим фактором поширення хмарних обчислень серед українських підприємств є сумніви клієнтів щодо безпеки даних та небажання передавати дані третім сторонам. Щодо інших цифрових технологій, зокрема програмне забезпечення для управління відносинами з клієнтами (CRM), програмні засоби для управління внутрішніми інформаційними потоками (ERP) та використання 3D printing, то вони є досить слаборозвинені і використовуються не багатьма підприємствами [12, с. 210].

Український ландшафт Індустрії 4.0 представлений низкою високотехнологічних компаній, що розробляють і впроваджують продуктові та програмні рішення як для українських підприємств, так і за кордоном. Ці компанії можна розділити на три основні сегменти (табл. 2).

Таблиця 2 Українські високотехнологічні розробники за сегментами

Джерело: складено автором за [13].

Основними стратегічними викликами, які на сьогодні постають в українських реаліях Індустрії 4.0, можна вважати, по-перше, загальні низькі темпи інноваційного розвитку в Україні, що, насамперед, є результатом відсутності будь-яких державних політик та слабким внутрішнім ринком у сфері промислових інноваційних розробок та застосувань.

По-друге, недооцінювання трансферу технологій, критична кількість стейкхолдерів, що включає державні установи, ВНЗ, донори та великі замовники с фокусовані на «проривних стартапах» як майбутньому інновацій (зокрема в промисловості).

Однак сьогоднішні реалії, а саме: напівзруйновані інноваційні екосистеми та відсутність необхідних та критичних їх елементів, зокрема технопарків, потужних R&D (Research&Development) центрів та лабораторій, показують, що в складних, наукоємних розробках просто неможливо робити інновації світового рівня. Тому в стратегії модернізації української промисловості варто змістити фокус на трансфер технологій до українського замовника та його пришвидшення [13].

Висновки

Отже, в результаті проведеного дослідження узагальнено сутність діджиталізації та ключові для України економіко-технологічні виклики і зрушення на шляху до реалізаціїй концепції Четвертої промислової революції. Аналіз рейтингу виробничої готовності показав, що Україна належить до країн, які мають потенціал та можливості щодо впровадження технологічних рішень Індустрії 4.0. Однак слабка зовнішня підтримка, насамперед з боку держави, слабке представлення окремих регіонів, відсутність цифрових дорожніх карт з чіткими пріоритетами щодо технологій та сегментів застосувань є значними перешкодами, що не дозволяють інноваторам орієнтуватись у власних розробках та достатньо швидко їх впроваджувати на промислових підприємствах. Основним наслідком цього стану є марнування інноваційного потенціалу. Але в цілому є ряд позитивних зрушень, зростання кількості інноваторів у технологічному сегменті в останні роки та рівень реалізацій їх продукції і рішень на українських підприємствах дає певну надію на просування в цьому напрямі.

Подальшого дослідження потребують питання розробки системи аналізу та оцінювання рівня цифрової готовності до впровадження технологій Індустрії 4.0 на українських промислових підприємствах, оскільки неможливо створювати стратегію чи інвестувати в цифрові технології, не оцінивши спочатку свої реальні можливості та слабкі місця.

Список використаних джерел

1. SchwabKlaus. TheFourthIndustrialRevolution. London: PenguinRandomHouse, 2017. 184 p.

2. Бодров В. Г. ГосударственноерегулированиеэкономикиУкраины в контекстеглобальныхтехнологическихсдвигов. Государственноерегулированиеэкономики и повышениеэффективностидеятельностисубъектовхозяйствования: сборникматериалов XV Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 25-26 апр. 2019 г. Минск, 2019. С. 26-29.

3. Майбутнє українського виробництва: чотири ключові бар'єри. Київський міжнародний економічний форум. URL: https://forumkyiv.org/uk/analytics/majbutnye- ukrayinskogo-virobnichtva:-chotiri-klyuchovih-bar'yeri (дата звернення 19.02.2021).

4. ReadinessfortheFutureofProductionReport 2018. WorldEconomicForum. URL: https://www.weforum.org/reports/readiness-for-the-future-of-production-report-2018 (дата звернення 19.02.2021).

5. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Центр Разумкова. 2020. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf (дата звернення 20.02.2021).

6. Юрчак О. 5 років Індустрії 4.0 - де Україна? Investgazeta: вебсайт. URL: https:// investgazeta.ua/blogs/5-rokiv-industriji-4-0-de-ukrajina (дата звернення 20.02.2021).

7. Schumacher A. etal. A maturitymodelforassessingIndustry 4.0 readinessandmaturityofmanufacturingenterprises. Procedia CIRP. 2016. Vol. 52. №. 1. P. 161-166. DOI: 10.1016/j. procir.2016.07.040

8. Савчук С. Щодо питання оцінки цифрової зрілості підприємства в умовах цифрової трансформації. Науковий вісник ІФНТУНГ. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2020. № 1(21). С. 78-85. DOI: 10.31471/2409-0948-2020-1(21)-78-85

9. Bodrov V G. etal. ConceptualSchemeofDigitalTransformationofBusinessModelofIndustrialEnterprises. InternationalJournalofRecentTechnologyandEngineering. 2019. Vol. 8. № 3 P. 107-113. DOI:10.35940/ijrte.C1018.1183C19

10. Ustundag A., Cevikcan E. Industry 4.0: managingthedigitaltransformation. Switzerland 2018, 285 p. DOI: 10.1007/978-3-319-57870-5

11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах у 2016-2019 рр. Державний комітет статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2018/zv/ikt/viktp2018-2019_u.xls (дата звернення 21.02.2021).

12. Піжук О. І. Цифрова трансформація економіки України: обмеження та можливості: монографія. Ірпінь: Університет державної фіскальної служби України, 2020. 504 с.

13. UkrainianLandscapeIndustry 4.0 - друга версія. Індустрія 4.0 в Україні. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/05/27/ukrainian-landscape-industry4-0-druga- vers%d1%96ya/ (дата звернення 22.02.2021).

REFERENCES

2. Bodrov, V G. (2019). GosudarstvennoeregulirovaniejekonomikiUkrainy v konteksteglobalnyhtehnologicheskihsdvigov [StateregulationoftheUkrainianeconomyinthecontextofglobaltechnologicalshifts]. InGosudarstvennoeregulirovaniejekonomiki i povysheniejeffektivnostidejatel'nostisubektovhozjajstvovanija (pp. 26-29). Minsk: AkademiyaupravleniyapriPrezidenteRespublikiBelarus.

3. Maibutnieukrainskohovyrobnytstva: chotyrykliuchovibariery [Thefutureof

Ukrainianproduction: fourkeybarriers] (2018). Kyivskyimizhnarodnyiekonomichnyiforum. URL: https://forumkyiv.org/uk/analytics/majbutnye-ukrayinskogo-virobnichtva:-chotiri-

klyuchovih-bar'yeri

4. ReadinessfortheFutureofProductionReport 2018. (2018). WorldEconomicForum. URL: https://www.weforum.org/reports/readiness-for-the-future-of-production-report-2018

5. Tsyfrovaekonomika: trendy, ryzykytasotsialnideterminant [Digitaleconomy: trends, risksandsocialdeterminants].(2020). TsentrRazumkova. URL: https://razumkov.org.ua/ uploads/article/2020_digitalization.pdf

6. Yurchak, O. (2019). 5 rokivIndustrii 4.0 - deUkraina? [5 yearsofIndustry 4.0 - whereisUkraine?]. Investgazeta. URL: https://investgazeta.ua/blogs/5-rokiv-industriji-4-0-de-ukrajina

7. Schumacher, A., Erol, S., Sihn, W. (2016). A maturitymodelforassessingIndustry 4.0 readinessandmaturityofmanufacturingenterprises. ProcediaCirp, 52, 161-166. DOI: 10.1016/j.procir.2016.07.040

8. Savchuk, S. (2020). Shchodopytanniaotsinkytsyfrovoizrilostipidpryiemstva v umovakhtsyfrovoitransformatsii [Ontheissueofassessingthedigitalmaturityofenterpriseindigitaltransformationconditions]. ScientificBulletinof Ivano-Frankivsk NationalTechnicalUniversityofOilandGas (Series: EconomicsandManagementintheOilandGasIndustry), (1 (21), 78-85. DOI: 10.31471/2409-0948-2020-1(21)-78-85

9. Bodrov, V. G., Lazebnyk, L. L., Hurochkina, V. V., Lisova, R. M. (2019). ConceptualSchemeofDigitalTransformationofBusinessModelofIndustrialEnterprises. InternationalJournalofRecentTechnologyandEngineering, 8, 107-113. DOI:10.35940/ijrte.C1018.1183C19

10. Ustundag, A. &Cevikcan, E. (2017). Industry 4.0: managingthedigitaltransformation. Springer.

11. Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohiinapidpryiemstvakh u 2016-2019 rr. [Usingofinformationandcommunicationtechnologiesinenterprisesbehind 2016-2019]. DerzhavnyikomitetstatystykyUkrainy. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2018/zv/ikt/viktp2018-2019_u.xls

12. Pizhuk, O. I. (2020). TsyfrovatransformatsiiaekonomikyUkrainy: obmezhenniatamozhlyvosti [ThedigitaltransformationofUkraine'seconomy, constraintsandopportunities]. Irpin: UniversityoftheStateFiscalServiceofUkraine.

13. UkrainianLandscapeIndustry 4.0 (2020).Industry4.0in Ukraine. URL: https://industry4- 0-ukraine.com.ua/2019/05/27/ukrainian-landscape-industry4-0-druga-vers%d1%96ya/

Размещено на Allbest.ru