Основні показники оцінки ефективності ланцюгів постачань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні показники оцінки ефективності ланцюгів постачань

Бочарова Н.А., кандидат економічних наук, доцент, кафедра управління та адміністрування, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, , м. Харків, Україна

Анотація

Розглянуто точки зору різних вчених на зміст поняття «оцінка ефективності ланцюгів постачань». Досліджено основні напрямки та елементи, що формують поняття ефективності ланцюгів постачань. Розглянуті методики оцінки ефективності за моделями: збалансована система показників (Balanced Scorecard); модель SCOR (The Supply Chain Operations Reference Model); ABC-аналіз (Activity-based Costing); аналіз економічного ефекту. Виділено основні напрямки ефективності впровадження SCM: збільшення кількості замовлень і підвищення стабільності попиту; зниження страхових запасів; зниження ризиків і підвищення надійності виконання планів та поставок. Запропоновано розглядання основних показників оцінки ефективності ланцюгів постачань за базовими процесами ланцюгів постачань згідно SCOR-моделі: планування, закупівля запасів, виробництво, збут, повернення. За кожною групою показників виділено окремо показники зростання та зниження.

Ключові слова: ланцюг постачань, SCOR-модель, SCM, інтегральний показник, ефективність, управління.

Annotation

стратегічний виробництво інтегральний

Main indicators of assessing the efficiency of supply chains

Bocharova N., Candidate of Economic Sciences (PhD), Associate Professor, Department of Management and Administration, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv, Ukraine

Abstract. The views of various scholars on the content of the concept of "evaluation of the efficiency of supply chains" are considered. The basic directions and elements that form the notion of supply chain efficiency are investigated.

The methods of estimation of performance by models are considered: Balanced Scorecard; the SCOR (The Supply Chain Operations Reference Model); ABC analysis (Activity-based Costing); economic effect analysis. The main directions of efficiency of SCM implementation are highlighted: increase of the number of orders and increase of stability of demand; decrease in insurance stocks; reducing risks and improving the reliability of plans and deliveries.

It is suggested to consider the main indicators of evaluation of the supply chain performance by the basic processes of the supply chain according to the SCOR model: planning, inventory purchase, production, sales, returns.

For each group of indicators, indices of growth and decline are highlighted separately. An integrated metric of supply chain performance evaluation is proposed. Separation of quantitative and qualitative indicators of evaluation is emphasized.

The factors for qualitative evaluation are selected: reliability of the logistics supply chain; fulfillment of conditions for the term of fulfillment on the whole supply chain; level of service; cost control; the interconnection of the logistics process with the sales planning process; loyalty of suppliers.

Key words: supply chain, SCOR-model, SCM, integral indicator, efficiency, management.

Аннотация

Основные показатели оценки эффективности цепей поставок

Бочарова Н.А., кандидат экономических наук, доцент, кафедра управления и администрирования, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, г. Харьков, Украина

Аннотация. Рассмотрены точки зрения различных ученых на содержание понятия «оценка эффективности цепей поставок». Исследованы основные направления и элементы, формирующие понятие эффективности цепей поставок. Рассмотрены методики оценки эффективности по моделям. Выделены основные направления эффективности внедрения SCM. Предложено рассмотрение основных показателей оценки эффективности цепей поставок по базовым процессами цепи поставок согласно SCOR-модели. По каждой группой показателей выделены отдельно показатели роста и снижения. Предложен интегральный показатель оценки эффективности цепей поставок. Подчеркнуто разделение количественных и качественных показателей оценки. Предложенные направления повышения эффективности цепей поставок: улучшение наглядности в цепи поставок; повышение квалификации; вложения в интеллектуальные технологии; разработка плана проекта.

Ключевые слова: цепь поставок, ЯСОЯ-модель, ЯСМ, интегральный показатель, эффективность, управление.

Вступ

Постановка проблеми. Протягом останніх п'ятнадцяти років у більшості українських та світових компаній корпоративний статус логістики зазнав вражаючих змін: від допоміжної - до стратегічної функції основного виробництва. Стратегічні альянси, розширення асортименту продукції, сегментація ринків, екологічні наслідки та глобальна економіка надалі будуть сприяти підвищенню вимог до планування в умовах невизначеності. Проблема стратегічного проектування та наукового управління логістичними системами набула особливої ваги після постіндустріальної революції, але тільки останнім часом стала можливою розробка повноцінних систем дистрибуції з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційних та інформаційних технологій, що дійсно оптимальні для практичного використання в найбільших компаніях. Разом з інформаційними технологіями змінились сфери застосування програмного забезпечення з проектування логістичної системи. Під функціями управління матеріальним потоком згруповано багато індивідуальних управлінських функцій в інтегровану логістику підприємства або групи підприємств.

Метою управління ланцюгами постачань є максимізація загальної вартості, створюваним ланцюгом постачань. Дана величина визначається як різниця тим часом, що клієнт готовий заплатити за продукт, і витратами, які в сукупності виникають у ланцюгах постачань. Для більшості ланцюгів постачань цей показник може бути названий «прибутковість ланцюга постачань», обумовленим як різниця між доходом, отриманим від клієнта, й сукупними витратами в ланцюгу постачань.

Тому виникає потреба у визначенні основних показників оцінювання ефективності ланцюгів постачань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням оцінки ефективності ланцюгів постачань в останній час приділяли багато уваги в економічній літературі, зокрема значну увагу їхньому дослідженню приділяють такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Глінн Ф. [1], Іванова М. [2], Колодізієва Т.О. [3], Кочубей Д.В. [4], Крикавський Є.В. [5], Лебедянська В. [6], Лиса С.С. [7-9], Попов О.І. [10], Сигида Л.О. й Сигида Н.О. [11], Сумець О.М. [12], Хаврук В.О. [13], Чухрай Н.І. [14], Шванський В.С. [15].

Кожний вчений пропонує власні показники. Так, Попов О.І. вважає, що для оцінки ефективності ланцюгів постачань потрібно використовувати сім основних показників, а саме: якість обслуговування; загальні логістичні витрати; час виконання замовлення; фінансові показники; потужність; додану вартість; якість продукції

[9] . Чухрай Н.І. виділяє «три основні вектори оцінювання функціонування ланцюга постачань:

- справність - наскільки задовольняються потреби клієнтів;

- ефективність - як економічно використовуються ресурси підприємства;

- гнучкість - на скільки підприємство підготовлено до наступних змін;

Перекладаючи тріаду рушійних сил ланцюга поставок на критерії оцінки операційної діяльності, слід згадати про такі чинники:

1. Якість - розглядається значно ширший діапазон, ніж узгодженість із специфікаціями і врахування тільки таких аспектів, як специфічні властивості, функціональність, тривалість, надійність, естетика тощо.

2. Умови поставок - їх результатом є позитивна оцінка, коли результати дій відповідають очікуванням з погляду двох головних аспектів поставки: умови щодо кількості та терміну поставки замовлення.

3. Час циклу замовлення - час поставки рахується від моменту прийняття замовлення від клієнта до моменту, коли вантаж прибуде до місця прийому, визначеного клієнтом.

4. Втрати - це марнотратство на зайві процедури і засоби, які не додають вартості в процесі задоволення потреб клієнтів [14, с. 282].

Лиса С.С. вважає важливим відокремлення кількісної та якісної оцінок. Так, серед факторів кількісної оцінки потрібно зазначити точність постачань, строки поставки, використання потужностей, час виробничого циклу, логістичні витрати, запаси, стабільність постачань, вартість бізнесу. Ключові показники (індикатори) якісної оцінки: рівень сервісу, обсяг продажів, швидкість реакції, конкурентоспроможність, частка ринку, прозорість, гнучкість, якість, якість управління [7, с. 58].

Досить розширене дослідження показників оцінки ефективності ланцюгів постачань виконав Шванський В.С. Його дослідження показало, що існують системи показників, орієнтовані на:

1. Кількісну чи якісну сутність показників.

2. Витратноорієнтовані та невитратноорієнтовані.

3. Якість, витрати, доставка та гнучкість.

4. Витрати, якість, використання засобів виробництва, гнучкість, прозорість та інноваційність.

5. Ресурси, результат, гнучкість.

6. Ресурси, результат, гнучкість, інноваційність та інформація.

7. Взаємодія всередині ланцюга, ефективність координації і структури.

8. Внутрішні, зовнішні та змішані показники.

9. Система показників залежно від стратегічного, тактичного чи операційного рівня.

10. Процес у ланцюзі поставок, який вони охоплюють.

11. Збалансовані системи показників і метод розрахунку собівартості по видах діяльності.

12. Метод матриці оцінки продуктивності (Performance Measurement Matrix), система визначників результату, піраміда ефективності [15, с. 259].

Лебедянська В. досліджує конкретні методики та вважає, що до ланцюгів постачань можливо застосовувати такі методики оцінки ефективності: збалансована система показників (Balanced Scorecard); модель SCOR (The Supply Chain Operations Reference Model); ABC-аналіз (Activity-based Costing); аналіз економічного ефекту [6].

Складність полягає ще й у тому, що потрібно розрізняти терміни «ефективність ланцюга постачань» та «ефективність управління ланцюгами постачань». Якщо говорити про ефективність управління ланцюгами постачань, то вчені виділяють такі напрямки: збільшення кількості замовлень і підвищення стабільності попиту, зниження страхових запасів («заміна запасів точної інформацією»), зниження ризиків і підвищення надійності планів і постачань, зниження накладних і трансакційних витрат. При цьому за джерела підвищення економічної ефективності визнають підвищення точності планування за рахунок єдиних інформаційних каналів, синхронізації бізнес-процесів, спільного прогнозування попиту, скорочення часу виводу нових виробів на ринок; підвищення якості оперативного управління за рахунок безперервного моніторингу всього ланцюга постачань, своєчасного визначення відхилень і порушень у ланцюзі постачань; скорочення частини витрат на маркетинг і логістику за рахунок ліквідації бізнес-процесів, пов'язаних з невизначеністю в закупівлях, складуванні й збуті [7, с. 58].

Не менш важливим є дослідження шляхів підвищення ефективності ланцюгів постачань. Фергал Глінн вважає, що навіть найдосконаліші менеджери ланцюгів постачань повинні приділити час переробці своїх стратегій ефективності, коли їхня компанія зростає і бізнес-клімат продовжує розвиватися. У наші дні очікування покупців завжди є високими, особливо, коли мова йде про швидкість виконання, а це означає, що кожну рухому частину ланцюга постачань необхідно ретельно оцінювати та ретельно контролювати, щоб найкраще забезпечити випуск товару на ринок маючи на увазі швидкість та ефективність.

Що стосується підвищення ефективності ланцюгів постачань, коштовні модернізації або наймання капітального ремонту не завжди потрібні для того, щоб зробити серйозні зміни - іноді всі менеджери повинні підвищити рівень обізнаності, зосередитись на навчанні та дивитись у майбутнє, щоб краще досягти чи покращити досягнення цілей. Тому потрібно виконати ці кроки, щоб допомогти підприємству розвивати свою діючу стратегію ефективності ланцюгів постачань:

1. Підвищити видимість мережі постачань.

2. Автоматизувати, де це рахується, і підтримувати всі необхідні деталі добре керованими.

3. Залучити свій ІТ-відділ.

4. Оцінити свої навчальні програми.

5. Виконати добрий план проекту [1].

М. Іванова розподіляє показники ефективності згідно з СОЯ- моделлю за етапами формування ланцюга постачань. Але відокремлює чотири, а не п'ять загальноприйнятих етапів: планування, закупівля запасів, виробництво, збут [2, с. 309-310].

На жаль, немає єдності думок щодо єдиної системи оцінки ефективності ланцюга постачань. Різні думки вчених свідчать про те, що об'єктивно виникає необхідність у створенні універсального програмного рішення, доступного для кожного логіста. Складність полягає в обробці і зіставленні безлічі різних показників, що характеризують діяльність на різних етапах і рівнях управління ланцюгами постачання. Ефективність при управлінні ланцюгами постачання передбачає здійснення всіх операцій з мінімальними витратами на кожному етапі.

Невирішені складові загальної проблеми. Сучасне поширення досліджень питань логістичних процесів та ефекту від їх застосування порушує питання визначення показників їх оцінки та визначення рівня ефективності ланцюгів постачань, що застосовуються на підприємствах.

Формулювання цілей статті. Дослідження основних напрямків ефективності впровадження SCM. Обґрунтування груп показників оцінки ефективності ланцюгів постачань за їх базовими процесами згідно з SCOR-моделлю. Введення інтегрального показника оцінки ефективності ланцюгів постачань. Визначення основних напрямків підвищення ефективності ланцюгів постачань.

Виклад основного матеріалу

При дослідженні механізму функціонування ланцюга постачань було встановлено, що одним з основних етапів його застосування є етап оцінки ефективності запропонованого логістичного ланцюга, тому що за його результатами приймається рішення щодо реалізації ланцюга постачань у випадку задоволення підсумковим ефектом. У протилежному випадку потрібна реструктуризація або модифікація ланцюга постачань [16, с. 53]. Згідно з концепцією впровадження SCM (Supply Chain Management) більшість вчених визначає напрямки та джерела підвищення ефективності діяльності підприємства (табл. 1).

Таблиця 1. Ефективність впровадження концепції SCM