Циркулярна економіка: українські реалії та можливості для промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Циркулярна економіка: українські реалії та можливості для промислових підприємств

В.В. Гурочкіна,

к.е.н., доцент

М.С. Будзинська,

Університет ДФС України

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад концепції «циркулярної» економіки та становлення її в процесі виробництва та споживання ресурсів, наведені ключові принципи формування циркулярної економіки та пропозиції розвитку моделі циркулярної економіки в промисловості. Охарактеризовано сучасний стан поводження з відходами та проаналізовано показники утворення і поводження з відходами в Україні за останні вісім років. Визначені напрями поводження з відходами та наслідки для українського навколишнього середовища. Наведено найбільш привабливі галузі національного господарства та види економічної діяльності для впровадження циркулярної моделі виробництва. Визначені проблемні питання, що виникають у процесі реалізації циркулярної економіки. Сформовано пріоритетні напрями впровадження циркулярної економіки на промислових підприємствах.

Ключові слова: циркулярна економіка, економіка замкнутого циклу, екологізація, скорочення, повторне використання, переробка, відходи виробництва, безвідходна технологія.

Циркулярная экономика: украинские реалии и возможности для промышленных предприятий

В.В. Гурочкина, М.С. Будзинская

Статья посвящена исследованию теоретических основ концепции «циркулярной» экономики и становления ее в процессе производства и потребления ресурсов, приведены ключевые принципы формирования циркулярной экономики и предложения развития модели циркулярной экономики в промышленности. Охарактеризовано современное состояние обращения с отходами и проанализированы показатели образования и обращения с отходами в Украине за последние восемь лет. Определены направления обращения с отходами и последствия для украинской окружающей среды. Приведены наиболее привлекательные отрасли национального хозяйства и виды экономической деятельности для внедрения циркулярной модели производства. Определены проблемные вопросы в течение реализации циркулярной экономики. Сформированы приоритетные направления внедрения циркулярной экономики на промышленных предприятиях.

Ключевые слова: циркулярная экономика, экономика замкнутого цикла, экологизация, сокращение, повторное использование, переработка, отходы производства, безотходная технология.

Viktoriya V. Hurochkina, PhD, Associate Professor, University of the State Fiscal Service of Ukraine;

The directions of circular strategy and policy of industrial enterprises of Ukraine on the example of best practices, such as the EU policy in the sphere of circular and bioeconomy, are offered. EU circular strategy and policies cover different areas of application: climate change and energy conservation, plastic reuse and recycling, biodiversity conservation, sustainable consumption and use, smart (smart) specialization, eco-socio-innovation, resource-efficient and green economies. циркулярна економіка промисловість

Метою статті є обґрунтування теоретичних засад концепції «циркулярної» економіки та становлення її в процесі виробництва і споживання ресурсів, наведення пропозицій щодо її розвитку, враховуючи сучасний стан поводження з відходами та пріоритетні напрями впровадження циркулярної економіки на промислових підприємствах.

Постановка проблеми

Серед актуальних проблем сьогодні на перший план виходить низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної промисловості черезнестачу ресурсів, відсутність інноваційних технологій і недостатність матеріально-технічного й ресурсного забезпечення. Залишаються невирішеними питання раціонального природокористування (екологізації) вітчизняних промислових виробництв, зниження матеріаломісткості вітчизняної продукції та стабілізація ресурсного забезпечення виробництв. Унаслідок цього спостерігається скорочення кількості вітчизняних підприємств, погіршується екологічний стан виробництв, що супроводжується значним рівнем забруднення навколишнього середовища, негативно впливаючи на погіршення стану здоров'я нації. Дослідження моделі циркулярної економіки та напрями покращення поводження з відходами в Україні - один з напрямів, який може розв'язати проблеми ресурсозабезпечення, особливо коли увесь світ стикнувся з проблемами пандемії та закриття кордонів. Кожна країна має обрати шлях якісного інноваційного ресурсозабезпечення промислового виробництва, порятунком для цього є циркулярна модель виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Формування економічної моделі циркулярної економіки на промислових підприємствах є досить актуальною, що підтверджується інтересом відомих практиків, фахівців великих корпорацій, які здійснюють конкретні дії та впроваджують стартапи. Питання формування циркулярної економіки досліджувало багато іноземних і вітчизняних науковців. В Україні питанням промислової модернізації та інноваційного розвитку приділили увагу О. Алимов, В. Геєць, М. Войнаренко, І. Єпіфанова, А. Чухно. Серед іноземних учених, які розглядали сутність, основні принципи реалізації моделі циркулярної економіки та напрями покращення поводження з відходами, можна назвати Х. Нгуєна, М. Зілса, М. Стачті. Питанням формування моделі циркулярної економіки в промисловості багато уваги приділили Н. Г. Гахович, Л. В. Дейнеко, О. О. Ципліцька, М. Шаповалова, Л. В. Шинкарук та інші.

Виклад основного матеріалу

Поняття циркулярної економіки з'явилося 1990 р. як нова стратегія сталого розвитку і можлива альтернатива класичній економіці. У той період, як структурою лінійної економіки був «take, make, waste» («добути, використати, викинути»), принципи економіки замкнутого циклу мали вигляд 3R: reduce (скорочення); reuse (повторне використання); recycle (переробка) [12].

В основі циркулярної економіки полягає формування нових бізнес-моделей, що орієнтовані на зменшення кількості використовуваних ресурсів, впровадження повторного використання або замкнутого циклу виробництва (планування потреби виробництва у матеріалах) і переробки у виробництві, що дозволяє забезпечити захист навколишнього середовища та знижує первинну потребу підприємств промисловості у зовнішніх ресурсах.

Концепція циркулярної економіки заснована на вторинній переробці практично будь- якого товару, що проявляється на етапах планування та розробки товарів для забезпечення тривалого життєвого циклу і високого потенціалу конкурентоспроможності промислового підприємства для подальшого повторного використання, модернізації, відновлення та рециклінгу. Циркулярну економіку ототожнюють з концепцією «кругової економіки» або із замкнутим циклом виробництва, що відображає доіндустріальний підхід майже до всіх форм сільського господарства та промисловості, де залишки сировини і продукції від процесів виробництва послідовними етапами переробляють для того, щоб забезпечити максимально ефективне використання сировини та зменшення кількості відходів.

Якщо вийти за рамки існуючої лінійної моделі промислових підприємств із вивезенням відходів, циркулярна економіка має на меті адаптувати виробництво під існуючу недостатність ресурсного забезпечення та досягти за таких умов стале зростання, орієнтуючись на позитивні переваги для суспільства та природи. Це тяжіє до поступового відокремлення економічної діяльності від споживання обмежених ресурсів, що вирішується шляхом зменшення відходів або нульової безвідходної технології виробництва. Підкріплена переходом до відновлюваних джерел енергії циркулярна модель охоплює економічний, природний і соціальний капітал. Вона заснована на трьох ключових принципах, що зображено на рис. 1.

Рис. 1. Принципи циркулярної економіки

Джерело: сформовано за даними [11].

За оцінками експертів фонду Еллен Мак Артур «Перевагами «циркулярної економіки» для компанії можна визначити такі фактори: суттєва економія матеріалів; стійке ресурсокористування; стимулювання інновацій; можливість задовольнити потреби постійно зростаючого населення Землі; зростання економіки і доходів: збільшення рівня переробки та повторного використання може створити додатково 1 трильйон доларів для глобальної економіки до 2025 року» [11].

Впровадження циркулярної моделі економіки засноване на створенні механізму переробки, мінімізації відходів та поступовому переході до нульового рівня відходів виробництва.

Безвідходна технологія є таким методом виробництва продукції, при якому вся сировина й енергія використовуються найбільш раціонально і комплексно в циклі: сировинні ресурси - виробництво - споживання - вторинні ресурси, і будь-які дії на навколишнє середовище не порушують її нормального функціонування. Для вирішення проблем перероблення відходів виробництва необхідним є введення паспортизації відходів, створення кадастрів, оцінювання токсичності і вивчення наслідків їх впливу на екосистеми. При цьому варто також розробити вимоги щодо їх складування та зберігання за категоріями токсичності, а також технології знешкодження та поховання токсичних відходів, створити регіональні полігони для їхнього знешкодження [4, с. 45].

Система управління відходами на підприємствах заснована на збиранні, перевезенні, переробці (включаючи відновлення, рециклінг та редизайн), контроль над цими операціями, догляд за об'єктами утилізацію відходів. Українські реалії впровадження циркулярної економіки мають бути доведені до нормативів економіки замкненого циклу, побудована багаторівнева ієрархія управління відходами, здійснене планування та системний підхід під час управління відходами й ощадливе та відповідальне ставлення до ресурсів (від зберігання до споживання) [14, с. 186].

Циркулярна економіка в Україні починає своє становлення, впровадження та реалізація принципів мають значні перешкоди, перспективи її розвитку досить примарні. Адже ринок вторинної сировини є непрозорим - більше його 50 % перебуває в тіні [9]. Водночас ринок вторинної переробки та безвідходних технологій, у тому числі і технологій інноваційного типу, перебувають на початковій стадії розвитку. Крім того, другим негативним фактором для розвитку циркулярної економіки в Україні є відсутність тарифів на переробку вторинних ресурсів.

В Україні налічується 6,5 тис. санкціонованих полігонів (а це дорівнює площі Кіпру), з яких 25 % не відповідають екологічним стандартам, та 35 тис. стихійних сміттєзвалищ (еквівалент площі Бельгії) [10]. Станом на 2017 рік на території України було накопичено 36 млрд тонн відходів, з яких 1,5 млрд тонн - небезпечні відходи. Крім того, з метою ефективного управління в Україні ринком вторинної сировини та розвитку циркулярної економіки необхідно прийняти прозорі закони з питань управління відходами. Початок уже закладено, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 25.04.2018 № 313 «Про утворення Координаційної ради з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» [8] та схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року [7].

Офіційна інформація Державної служби статистики України свідчить, що з переробки відходів протягом восьми останніх років українські реалії розвитку циркулярної економіки з відходів І-ІІІ класів небезпеки від економічної діяльності підприємств та організацій мають незначні успіхи. Загальні показники за різними даними щодо відходів І-ІУ класів небезпеки з урахуванням відходів, утворених у домогосподарствах, сягають обсягами сміттєзвалищ від 4 до 7 % нашої країни. Основні показники створення та поводження відходами в Україні за 2010-2018 рр. зображено на рис. 2.

В Україні динаміка поводження з відходами є нестабільною, аналіз показників статистики включає дані про утилізацію, спалювання та видалення у спеціально відведені місця чи об'єкти. За статистикою, лише невелика частка підлягає вторинній переробці.

Рис. 2. Утворення та поводження з відходами в Україні у 2010-2018 рр., тонни

Джерело: складено авторами на основі джерела [6].

Щодо показників загального обсягу відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об'єктах (І-IV класів небезпеки з урахуванням відходів домогосподарств) становить 2010 р. 13 267 455,0 тис. т починаючи, а 2018 р. показник зменшився на -295 026,5 тис. т (-2,22 %) і становить 2018 р. 12 972 428,5 тис. т. Щодо динаміки показників поводження з відходами від економічної діяльності підприємств та організацій, варто зазначити, що підприємства забруднюють довкілля менше за домогосподарства. Так, 2010 р. обсяг відходів становив 16 236,3 тис. т, а 2018 р. - 12 217,2 тис. т, що є меншим на 4 019,1 тис. т (-24,75 %).

Отже, варто виділити більш інтенсивну активність показників щодо зменшення обсягу відходів у підприємств та організацій порівняно з домогосподарствами за останні вісім років. Тому більш детально зупинимось на причинах. Так, І. В. Минчинською було проаналізовано показники кількості зареєстрованих суб'єктів господарювання в економіці України упродовж 2012-2018 рр. та кількості економічно активних підприємств. «Незважаючи на негативну динаміку кількості зареєстрованих суб'єктів господарювання в 2016-2017 рр., коли відбулося зменшення їх кількості до 1 865 631 од. 2016 р. та до 1 805 144 од. 2017 р. 2018 року знову спостерігалося зростання кількості зареєстрованих суб'єктів господарювання до 1 839 672 од. У цілому, порівняно з 2012 р., їх кількість збільшилася на 14,97 %. Щодо кількості економічно активних підприємств в економіці України, кількість економічно активних підприємств 2018 р., порівняно з 2012 р., збільшилася з 622 538 од. до 666 986 од., тобто на 7,14 %» [13].

2018 року динаміка показників впровадження інновацій на промислових підприємствах (табл. 1) дозволяє дійти висновку, що інноваційний розвиток здійснюється екстенсивними темпами, оскільки частка кількості підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), в загальній кількості промислових підприємств становила 15,6 %, а частка обсягу реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) загальним обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) промислових підприємств становила всього 0,8 %. І це все у процесі впровадження у виробництво інноваційних видів продукції (товарів, послуг) 3 843 од. Це досить низький показник впровадження інновацій на промислових підприємствах, так, порівняно з 2000 роком, серед усіх промислових підприємств впроваджували інновації 14,8 %, що дало можливість впровадити у виробництво інноваційних видів продукції 15 323 одиниць, та результатом стала частка обсягу реалізованої інноваційної продукції 9,4 %, що значно перевищує показник 0,8 % за 2018 рік. Враховуючи те, що кількість активних підприємств зростає за низьких показників інноваційних процесів та технологічних інновацій на промислових підприємствах, варто зазначити, що промислові підприємства (особливо переробна промисловість) має більшим потенціал до впровадження моделі циркулярної економіки. Тенденція скорочення відходів може бути пов'язана з активізацією процесів впровадження циркулярної економіки.

Таблиця 1. Впровадження інновацій на промислових підприємствах

Щодо часткової утилізації відходів, то спостерігається нарощування вторинного використання шлаків доменного, сталеплавильного та феросплавного виробництва, але проблема все ще залишається гострою [2, с. 96].

Аналізуючи показники поводження з відходами у структурі їх утворення (I-IV класів небезпеки) без урахування загального обсягу відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об'єктах (місцях видалення відходів), що згруповано на рис. 3, можна зробити висновок про те, що утилізація становить лише третю частину від показника утворення відходів, більше половини просто видаляються у спеціально відведені місця.

Рис. 3. Співвідношення % утилізації, спалення та видалення у спеціально відведені місця відходів до показників їх утворення за 2010-2018 рр., %

Варто відмітити, що тільки 2010 року сумарне значення утилізації, спалення та видалення у спеціально відведені місця відходів у структурі показників їх утворення становлять 113,57 %, тобто поводження з відходами перевищило їх утворення на 13,57 %. Це означає, що 13,57 % опрацьовано з обсягу накопичення за попередні роки, адже саме ця частина не перевезена у спеціально відведені місця чи об'єкти. Залишкова різниця між утворенням та сумарним значенням поводження з відходами накопичується у щорічних показниках завантаження спеціально відведених місць для відходів, що забруднює навколишнє середовище. Більшу частину відходів відвозять на сміттєві полігони, після чого вірогідність їх вторинної переробки суттєво зменшується через наявну проблему відсутності правильного сортування та виокремлення необхідної кількості сировини для подальшої переробки. Тому основним завданням структурної перебудови вітчизняних промислових підприємств на інноваційних засадах є виведення застарілих потужностей і впровадження у виробництво нових наукоємних технологій, створення нових виробництв для поглибленої переробки та виготовлення кінцевої промислової продукції високої якості, підвищення енергоефективності й активізація політики енергоощадження у промисловості, перехід до циркулярної моделі виробництва [5, с. 93].

Обсяги утворення відходів за видами економічної діяльності та в домогосподарствах за 2010-2018 рр. [6] упродовж останніх восьми років скоротилися на 70 216 тис. т. 2018 року показник становив 352 333,9 тис. т, порівняно з 2010 р., коли утворено було 422 549,9 тис. т відходів, що на 16,62 % менше. Найбільше відходів утворюється за такими групами: добувна промисловість і розроблення кар'єрів, що утворюються під час проведення розкривних робіт у процесі створення шахт (копалень) та кар'єрів; відходи збагачення вугілля, переробленого на збагачувальних та брикетних фабриках.

На другому місті переробна промисловість з показником 31 523,2 тис. т 2018 року. Варто відмітити значний показник скорочення утворення відходів 2018 р. на 33,88 % порівняно з 2010 р. Значно скоротилось утворення відходів в інших видах економічної діяльності 2018 р. на 69,74 % порівняно з 2010 р. Щодо поводження з побутовими та подібними відходами в Україні, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках і не використовуються за місцем їх накопичення, варто зазначити, що збирають удвічі більше, ніж видаляють. Для забезпечення більш якісної політики охорони навколишнього природного середовища та поводження з побутовими і подібними відходами в Україні досить важливим є фінансове забезпечення процесів утилізації та впровадження безвідходного виробництва або циркулярної економіки. Упродовж 6 років (2010-2016 рр.) обсяг капітальних інвестицій зростав, надолужуючи поточні витрати на охорону навколишнього середовища, проте 2016 року відбулося значне скорочення та показник знизився до відмітки 10 074 279,3 тис. грн під час поточних витрат у розмірі 24 317 991 тис. грн, що покривається за рахунок державних коштів і міжнародних донорів.

Основними бар'єрами інноваційного розвитку в нашій державі є відсутність фінансової підтримки наукових і дослідних установ з боку держави, відсутність достатньо сильної бази інституцій, що контролюють раціональне використання інноваційного капіталу підприємств [3, с. 56].

Важливими показниками результативності політики поводження з відходами є поточні витрати та капітальні інвестиції на поводження з відходами. Їхня динаміка упродовж 2010-2018 рр. наведена на рис. 4.

Рис. 4. Поточні витрати та капітальні інвестиції на поводження з відходами в Україні у 2010-2018 роках, тис. грн

Щодо поводження з відходами, то у відсотковому значені спостерігається ще більший розрив між показниками поточних витрат та капітальних інвестицій на поводження з відходами (у 8 разів більше поточні витрати). На сьогодні потреба (різниця між поточними витратами та капітальними інвестиціями на поводження з відходами) становить 7 648 157,7 тис. грн. За різними оцінками, середнє значення необхідних капітальні інвестицій на розвиток циркулярної економіки було розраховано у діапазоні 3 % від ВВП на рік. До основних напрямів поводження в Україні з відходами відносять утилізацію, спалення та видалення у спеціально відведені місця, які накопичуються там роками, зменшуючи ймовірність їхньої переробки, тобто залишається на початковій стадії розвитку. Саме тому сьогодні гостро стоїть питання активізації принципів циркулярної економіки в Україні. До першочергового завдання циркулярної економіки варто орієнтувати підприємства на осучаснення виробництв (за рахунок інноваційних технологій), розробку та впровадження маловідходних і безвідходних технологій з вертикально інтегрованими організаційними структурами управління. Саме такий процесний підхід до управління є основою стратегічного напряму розвитку раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища країни. В основі циркулярної стратегії та політики промислових підприємств України мають стати кращі практики, такі як політика ЄС у сфері циркулярної та біоекономіки. Циркулярна стратегія та політика ЄС охоплюють різні сфери застосування: зміна клімату й енергозбереження, повторне використання та переробка пластику, збереження біорізноманіття, стале споживання та використання, smart (розумна) спеціалізація, екосоціоінновації, ресурсоефективна та зелена економіки.

На сьогодні в Україні, спираючись на приклади ЄС, може поступово впроваджувати переробку таких матеріалів, як:

1. Папір, картон, PET і скло. В Європі переробляють майже половину всіх видів відходів та впроваджують обов'язкову переробку цих матеріалів.

2. Старий одяг. Такі компанії, як H&M та Marks&Spencer, збирають використаний одяг, використовуючи спеціальні програми стимулювання клієнтів завдяки системі знижок та пропозицій.

3. Органічні відходи. Це потенційне джерело натуральних добрив для сільського господарства. Впровадження переробки органічних відходів сприятиме нормалізації цінової політики сільськогосподарських виробників за рахунок підвищення конкуренції у сфері добрив та скорочення використання мінеральних добрив, які можуть чинити негативний вплив на зовнішнє середовище.

4. Метал. Цей вид сировини можна переробляти необмежену кількість разів, оскільки під час переплавки метал не втрачає своїх властивостей, на відміну від пластику. Впровадження новітніх технологій з переробки металів сприятиме скороченню обсягів імпорту сировини та більш раціональному використанню ресурсів.

Висновки

Циркулярна економіка невід'ємно пов'язана з формуванням нових бізнес-моделей, що орієнтовані на зменшення кількості використовуваних ресурсів, впровадження повторного використання або замкнутого циклу виробництва, відновлення, редизайну, рециклінгу та вторинній переробці для забезпечення тривалого життєвого циклу. Циркулярну економіку ототожнюють з концепцією «кругової економіки» або із замкнутим циклом виробництва, що відображає доіндустріальний підхід майже до всіх форм сільського господарства та промисловості. На часі українські реалії впровадження циркулярної економіки мають бути доведені до нормативів економіки замкненого циклу із врахуванням «кращих» практик у сфері циркулярної та біоекономіки з побудовою багаторівневої ієрархії управління відходами. В Україні динаміка поводження з відходами є нестабільною. За статистикою, лише невелика частка підлягає вторинній переробці. Більшу частину відходів відвозять на сміттєві полігони, після чого вірогідність їх вторинної переробки суттєво зменшується через наявну проблему відсутності правильного сортування та виокремлення необхідної кількості сировини для подальшої переробки. Серед підприємств промисловості найбільше відходів утворюється в добувній та переробній промисловості, проте в переробній - втричі скоротилось їх утворення, що, відповідно, надає їй більші шанси на інтенсивну реалізацію моделі циркулярної економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Впровадження інновацій на промислових підприємствах. Економічна статистика. Наука, технології та інновації. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Гахович Н. Г. Екологізація промислового виробництва як необхідна умова подолання диспропорційності. Світогосподарська диспропорційність: особливості, тенденції, вплив на економіку України: наукова доповідь / за ред. чл.-кор. НАН України Л. В. Шинкарук; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. К., 2012. С. 94-98.

3. Гурочкіна В. В. Інноваційний потенціал підприємства: сутність та система захисту. Економіка: реалії часу. Науковий журнал. 2015. № 5 (21). С. 51-57. URL: https://economics. opu.ua/files/archive/2015/No5/51.pdf

4. Гурочкіна В. В., Духно О. О. Замкнутий цикл виробництва: практика застосування в українських реаліях. Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи. УДФСУ, Ірпінь. 2018. С. 44-49. URL: http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/2769/1/3005_ IR.pdf

5. Гурочкіна В. В. Формування та оцінювання науково-виробничого потенціалу підприємства. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. № 6 (1). С. 90-93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evzdia_2016_6%281%29__20

6. Економічна статистика - навколишнє природне середовище: держстат України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ns.htm

7. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: розпорядження КМУ від 08.11.2017 № 820-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820- 2017-%D1%80

8. Про утворення Координаційної ради з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: Постанова КМУ від 25.04.2018 № 313. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/313-2018-%D0%BF

9. Циркулярна економіка: йти по колу, щоб піти вперед: Перемога space. URL: https:// peremoga.space/циркулярна-економіка-йти-по-колу-щоб-п/

10. Шаповалова М. Надія на очищення. Як Україна може подолати сміття. URL: https:// lb.ua/society/2018/04/28/395698_nadiya_ochishchennya_yak_ukraina_mozhe.htm

11. Concept. What is a circular economy? A framework for an economy that is restorative and regenerative by design. Global partners of the ellen macarthur foundation. URL: https:// www.ellenmacarthurfoundation.org/circular-economy/concept

12. Heshmati A. Review of the circular economy and its implementation. URL: http://ftp. iza.org/dp9611.pdf

13. Mynchynska I. Business Demography Statistics as an Indicator of Business Environment Opportuneness: Comparative Analysis of Ukraine and EU Member States. URL: http://ir.nusta. edu.ua/jspui/handle/doc/4623

14. Гурочкіна В. В. Менчинська О. М. Моніторинг емерджентних властивостей розвитку промислових підприємств за умов посилення інтеграційних процесів. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2020. № 1, том 2. С. 178187. DOI: 10.31891/2307-5740-2020-278-1-31

REFERENCES

1. Introduction of innovations at industrial enterprises. Economic statistics. Science, technology and innovation. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Ghakhovych, N. Gh. (2012). Ekologhizacija promyslovogho vyrobnyctva jak neobkhidna umova podolannja dysproporcijnosti. Svitoghospodarsjka dysproporcijnistj: osoblyvosti, tendenciji, vplyv na ekonomiku Ukrajiny [Greening industrial production as a necessary condition for overcoming disproportionality. World Economic Disproportionality: Features, Trends, Impact on the Ukrainian Economy]: naukova dopovidj / ed. by chl.-kor. NAN Ukrajiny L. V Shynkaruk. K.: NAN Ukrajiny, In-t ekon. ta proghnozuv, 94-98.

3. Ghurochkina, V. V. (2015). Innovacijnyj potencial pidpryjemstva: sutnistj ta systema zakhystu. [Enterprise innovation potential: essence and system of protection]. Ekonomika: realiji chasu. Naukovyj zhurnal, (5 (21)), 51-57. URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2015/ No5/51.pdf

4. Ghurochkina V. V., Dukhno O. O. (2018). Zamknutyj cykl vyrobnyctva: praktyka zastosuvannja v ukrajinsjkykh realijakh. [Closed Production Cycle: Application Practice in Ukrainian Realities. Environmental Economics: State, Problems, Prospects]. Ekonomika pryrodokorystuvannja: stan, problemy, perspektyvy. UDFSU: Irpinj, 44-49. URL: http://ir.nusta. edu.ua/jspui/bitstream/doc/2769/1/3005_IR.pdf

5. Ghurochkina, V. V. (2016). Formuvannja ta ocinjuvannja naukovo-vyrobnychogho potencialu pidpryjemstva. [Closed Production Cycle: Application Practice in Ukrainian Realities]. Ekonomichnyj visnykZaporizjkoji derzhavnoji inzhenernoji akademiji, (6(1)), 90-93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evzdia_2016_6%281%29 20

6. Economic statistics - environment: state statistics of Ukraine. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/menu/menu_u/ns.htm

7. Kabinet ministriv Ukrainy. (2030). Pro skhvalennja Nacionaljnoji strateghiji upravlinnja vidkhodamy v Ukrajini do 2030 roku. [On approval of the National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80

8. Kabinet ministriv Ukrainy.Pro utvorennja Koordynacijnoji rady z pytanj realizaciji Nacionaljnoji strateghiji upravlinnja vidkhodamy v Ukrajini do 2030 roku. (2018). [On the establishment of a Coordination Council for the implementation of the National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/313- 2018-%D0%BF

9. Cyrkuljarna ekonomika: jty po kolu, shhob pity vpered: #Peremogha space. [Circular Economy: Go Circle to Go Forward: # Winning space]. URL: https://peremoga.space/ циркулярна-економіка-йти-по-колу-щоб-п/

10. Shapovalova, M. Nadija na ochyshhennja. Jak Ukrajina mozhe podolaty smittja. [Hope for purification. How Ukraine Can Deal with Garbage]. URL: https://lb.ua/ society/2018/04/28/395698_nadiya_ochishchennya_yak_ukraina_mozhe.html

11. Concept. What is a circular economy? A framework for an economy that is restorative and regenerative by design. Global partners of the ellen macarthur foundation. URL: https:// www.ellenmacarthurfoundation.org/circular-economy/concept

12. Heshmati, A. Review of the circular economy and its implementation. URL: http://ftp. iza.org/dp9611.pdf

13. Mynchynska, I. Business Demography Statistics as an Indicator of Business Environment Opportuneness: Comparative Analysis of Ukraine and EU Member States. URL: http://ir.nusta. edu.ua/jspui/handle/doc/4623

14. Hurochkina V. V. Menchynska O. M. Monitorynh emerdzhentnykh vlastyvostei rozvytku promyslovykh pidpryiemstv za umov posylennia intehratsiinykh protsesiv. [Monitoring of emergence properties of development industrial enterprises conditions strengthening integration processes]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. DOI: 10.31891/2307-5740-2020-278-1-31

Размещено на Allbest.ru