Аналіз змін в структурі експортних послуг України

Размещено на http://allbest.ru

АНАЛІЗ ЗМІН В СТРУКТУРІ ЕКСПОРТНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Захарченко О.Г., к.е.н., ст. викладач

Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Леушина О.А., к.е.н., доц.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація. Розуміючи важливість розширення можливостей України щодо здійснення торговельних операцій на міжнародних ринках, у статті на основі аналізу кількісних показників експортних галузей у довгостроковому періоді, виявлено позитивні та негативні для країни структурні зрушення у зовнішній торгівлі, розглянуто ступень залучення держави в міжнародні торговельні відносини та зміну пріоритетів при виборі предмета торгівлі.

Постановка проблеми. Зміни кон'юнктури міжнародних ринків мають свою власну логіку розвитку, що може істот- 62 но різнитися залежно від конкретних товарних і географічних ринків. Поширення обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі до яких все більше вдаються розвинені держави, може викликати певні зміни у функціонуванні механізмів Світової організації торгівлі. Зміна ж цих механізмів безпосередньо впливатиме на умови й динаміку української зовнішньої торгівлі. Залучення вітчизняної економіки до світових глобалістських заходів сприяє розширенню можливостей України щодо здійснення торговельних операцій товарами та послугами на міжнародних ринках.

Джерело: побудовано автором на основі даних Державної служби статистики України.

Для того щоб стан експорту послуг України був більш наочним за доцільне застосувати принцип, який був сформульований італійським економістом Вільфредо Парето (1848-1923 рр.) і отримав неодноразове підтвердження на практиці в найрізноманітніших сферах.

На принципі Парето заснований аналіз ABC, сутність якого полягає в тому, що всі досліджувані безліч явищ ділять на три групи: A, B і С. До групи A відносять порядку 35-60% результативної ознаки, а в групу C - 6-15%, групу D -1-5%. Проміжна група В характеризується 10-20% ознак. Факторна ознака розташовується в зворотному порядку. Отже з метою виявлення більш привабливих та перспективних видів послуг, які експортуються був проведений АВС аналіз, що дав змогу класифікувати послуги на 5 основних груп - А, В, С, D та E, для того щоб виявити які саме послуги є провідними і які вимагають підтримки та розвитку з боку уряду.

Найбільшу частину експорту послуг складають транспортні послуги - 46,2% в 2018р., хоча в світі цей сектор вже не перевищує 25%. Експорт послуг пов'язаних з подорожами складає 2,4% в 2018р., хоча в країнах світу займає понад 32%. Якщо в 1980 р транспортні послуги займали одну третину загального обсягу експорту послуг, то в 2017 р - лише 17,6%. Частково це обумовлено відносним зменшенням вартості міжнародних перевезень, а також випереджаючим розвитком експорту інших видів послуг [7, с.505]

До групи «АА» входять послуги, які є лідерами і мають максимальний грошовий обсяг. На протязі аналізованого періоду це були послуги трубопровідного транспорту, так в 2018 році вони займають в структурі послуг 23,65% (рис.2).

Рис. 2. Динаміка відсотку експорту послуг трубопровідного транспорту в загальному експорті послуг України

Джерело: побудовано автором на основі даних Державної служби статистики України.

Послуги групи «А» є пріорітетними і цільовими, а отже вимагають максимальної уваги до їх надання і реалізації на експорт: оперативна інформація, планування і організація надання і контроль якості наданих послуг. Згідно проведеного АВС аналізу в 2008р. послуги групи «А» забезпечили 58,92% загального обсягу експорту послуг України, але це 14% всіх наданих послуг на експорт (табл.2). Таким чином відстежується дія принципу Парето. Так в групу «А» в 2018р. увійшли комп'ютерні послуги, які піднялись з групи «С», послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном перейшли з групи «В» в групу «А», і також послуги повітряного транспорту, які складали 9,77% у структурі (табл.2).

Послуги групи «В» займають менш вагому частину експорту, але вони забезпечують 23,48% в 2018р. у структурі експорту послуг. Тобто ці послуги також відіграють важливу роль і потребують уваги та розвитку. В структурі групи «В» за досліджуваний період відбулись наступні зміни: із групи «Е» в «В» перейшли інформаційні послуги, які є перспективним сучасним напрямком, з групи «А» - послуги морського та залізничного транспорту, ділові послуги, а постійні позиції мають професійні та консалтингові послуги.

Таблиця 2

Структура експорту України за видами послуг в 2008-2018рр.

Джерело: побудовано автором на основі даних Державної служби статистики України ... - формування інформації не здійснювалось до 2013 року.

к - дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності статистичної інформації.

* Інформація за 2018 - без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Групу «С» складають менш цінні послуги експорту, але зміни які відбулись потребують уваги: в цю групу з групи «В» потрапили послуги пов'язані з подорожами, що не є позитивною тенденцією з точки зору розвитку в'їзного туризму.

Група «D» - це послуги сумарна доля яких у складі експорту послуг до 5%. За аналізований період втратили свої позиції і потрапили в цю групу фінансові послуги та послуги зі страхування.

Послуги групи «Е» - це та група, яка взагалі не впливає на обсяги експорту послуг країни, а саме державні та урядові послуги, культурні та рекреаційні послуги, послуги сільського господарства та послуги видобутку, послуги, пов'язані з ліцензійною та патентною діяльністю також в 2018р. туди потрапили послуги, дані по яких є конфеденцій- ними згідно з вимогами Закону України "Про державну статистику". Наукові та технічні послуги в 2014р були в групі «В», а в 2017р - «С», тобто відбулась втрата позицій, хоча світові тенденції характеризуються високими темпами зростання експорту таких видів послуг «дослідження і розробки» і «роялі та ліцензійні платежі».

Графічно результати аналізу зображені на рисунку 3. Проведений аналіз дав змогу виявити зміни які відбулись протягом одинадцяти років та визначити які послуги є найбільш перспективними і користуються попитом на світовому ринку послуг. Враховуючі сучасні тенденції Україна втрачає позиції і не приділяє значної уваги експорту фінансових, страхових послуг.

Рис.3 Зміни в структурі АВС-аналізу експорту послуг за період 2008 -2018рр.

Джерело: побудовано автором на основі даних Державної служби статистики України.

Висновки. У статті встановлено зміни в динаміці показників обсягів зовнішньої торгівлі України. Проведений АВС-аналіз дав змогу виявити зміни за період 2008-2018 рр., а саме, послуги трубопровідного та повітряного транспорту, комп'ютерні послуги та послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном відіграють першочергову роль в експорті послуг і складають 60% (2018р). Також актуальним і перспективним напрямком є зростання обсягу інформаційних послуг. Обсяг наданих інформаційних послуг за 11 років збільшився майже в 12 разів в структурі 2018р і складає 2,6%. В умовах сучасних вимог, особливо з урахуванням пандемії COVID-19 є перспективним напрямком зовнішньоторговельної діяльності є експорт послуг які можливо надавати дистанційно, тобто комп'ютерні, інформаційні фінансові, наукові, професійні та консалтингові послуги, послуги поштової та кур'єрської служби. Вимагає уваги та підтримки з боку держави сфери послуг пов'язаних з подорожами. В цілому розгалужена сфера експорту послуг має певні перспективи з точки зору вимог світового ринку, але в загальному підсумку за десятиріччя експорт послуг України знизився на 6 % (622 млн.дол.США).

Отже, головна особливість експорту послуг України є структурна незбалансованість та зменшення загального обсягу, що не відповідає вимогам сучасного світового ринку.

Помилки в діяльності українських експортерів - явище досить зрозуміле, з причини відсутності єдиної державної експортної стратегії. Проблеми експорту викликають недоліки в зовнішній торгівлі, які полягають, у першу чергу, у відсутності концептуальних підходів у напрямку підтримки експорту державою. Однак Україна має безліч преференцій на міжнародному ринку. Тому, розумне використання можливостей ринку, а також спільна робота держави і бізнес- асоціацій над коригуванням законодавства і розробкою моделі експорту, можуть усунути негативні наслідки в побудові міжнародних економічних відносин.

Список літератури:

2. Держзовнішінформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrdzi.com/ru.

3. Державна служба статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Захарченко О.Г.Україна в аспекті зовнішньо-економічних інтеграційних напрямів: виграші та ризики/ О.Г. Захарченко, Н.В. Кукіна// Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред.М.Ф. Кропивка. - Мелітополь: Вид-во Мелітопольська топографія «Люкс», 2013. -№(24). С.146-151.

5. Онищенко В.П., Гужва І.Ю. Стимулювання національного експорту. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2017 № 6. С. 33-47.

6. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. -- 456 с.

7. Якубук Ю.П. Тенденции мирового экспорта услуг/ Большая Евразия: Развитие, безопасность, сотрудничество, 2018 - С. 504-508

8. Sermcheep Sineenat, Services Export and Economic Growth in ASEAN Countries / Journal of Asian Economic Integration,October, 2019, Pages 163-182

9. Kaur, H. S., Services Exports and SAARC Countries: A Comparative Analysis of Growth, Performance and Competitive Advantage/ Millennial Asia, April 5, 2016, page(s): 20-41.

10. World Bank Group. Economy Rankings [Electronic resource]. Access: http://www. doingbusiness. org/rankings

Размещено на Allbest.ru