Порівняльна характеристика міграційних загроз для країн ЄС через російський чинник: українські мігранти VS сирійські біженці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна характеристика міграційних загроз для країн ЄС через російський чинник: українські мігранти VS сирійські біженці

Чеслава Намонюк (Київ)

Стаття присвячена аналізу загроз поглиблення міграційної кризи у країнах ЄС через розгортання військових конфліктів за участі Російської Федерації. Розглянуто основні показники міграційних потоків до європейських держав за останні два роки, проаналізовано основні чинники, що стримують міграції українців до ЄС та фактори, які сприяють збільшенню кількості сирійських біженців. Розмежовано трудові міграції та примусові міграції осіб до Євросоюзу, а також встановлено різницю між загрозами в'їзду іноземних біженців і можливістю стримування внутрішньо переміщених осіб у межах країн, де військові дії не охоплюють всю територію держави. Зроблено висновки про невелику роль українських громадян у міграційній кризі в Європі та значну участь РФ у дестабілізації політичної ситуації країн ЄС через військові втручання в інші держави та підтримку війн і тероризму у світі.

Ключові слова: міграційна криза ЄС, сирійські біженці, українські мігранти, тероризм сирійського режиму, проурядовий російський військовий контингент у Сирії.

Намонюк Ч. Сравнительная характеристика миграционныхугроз для стран ЕС вследствиероссийского фактора: украинскиемигрантыvsсирийскиебеженцы.

Ключевые слова: миграционныйкризис ЕС, сирийскиебеженцы, украинскиемигранты, терроризмсирийскогорежима, проправительственныйроссийскийвоенный контингент в Сирии.

NamoniukCh. Thecomparisonofmigrationthreatsforthe EU statescausedbyRussianfactor: UkrainianmigrantsvsSyrianrefugees.

Keywords: EU migrationcrisis, Syrianrefugees, Ukrainianmigrants, Syrianregimeterrorism, pro- governmentalRussianmilitarytroopsinSyria.

Воєнні дії на Сході України, зростання кількості внутрішніх переселенців та шукачів притулку в країнах ЄС суттєво обтяжили намагання України впровадити новітні підходи в управлінні міграцією та отримати право на безвізовий в'їзд своїх громадян на територію держав ЄС. Євросоюз, однак, теж зазнає значних незручностей через небувалий наплив біженців з країн Близького Сходу, зокрема Сирії, у якій довготривала війна набирає все нових обертів. Держави Європи, намагаючись протистояти міграційній кризі, роблять спроби обмежити в'їзд шукачів притулку на свою територію, відмовляючи у візах не лише їм, а й трудовим мігрантам з України.

Мета статті - порівняти міграційні загрози для країн ЄС, що походять з України через війну на Донбасі та небезпеку засилля біженців від війни Сирії та інших держав Близького та Середнього Сходу.

Дослідженням основних моментів отримання Україною безвізового режиму з країнами ЄС займались такі дослідники як І. Сушко та К. Кульчицька [5-6], питання трудової міграції громадян України до Євросоюзу вивчали також Е. Лібанова, С. Пирожков, О. Позняк, В. Сусак, О. Хомра, М. Шульга та інші вчена. Основні аспекти нелегальної міграції з юридичної точки зору розглядалися такими українськими дослідниками як О. Кузьменко, О. Малиновська, О. Овсюк, Н. Плахотнюк, О. Піскун, Ю. Шемшученко та С. Чехович. Взаємозв'язок міграційних проблем та зовнішньої політики детально досліджували зарубіжні науковці А. Зольберг, А. Мілардовіч, С. Сассен, М. Сіддік, Дж. Сміт, Е. Соренсен, Дж. Холліфілд [8] та ін. На першочергову увагу заслуговує праця Т Хаммара «Політика імміграційного контролю та політизація міжнародної міграції» [7], в якій міжнародна міграція переконливо представлена як зовнішня загроза для країни. Теми російсько-сирійських відносин і громадянської війни у Сирії торкалися у своїх працях А. Ілларіонов, А. Ірхін, О. Соскін.

Державний контроль над законною і неврегульованою міграцією, політика щодо біженців та притулку, міграційний облік, реадмісія, управління державними кордонами в частині, що стосується міграційного контролю, - ось далеко не повний перелік сфер, у яких в Україні мали відбутись якісні зміни впродовж п'яти останніх років [6].

Деякі зрушення відбулися у напрямку політики притулку. У стані виконання та удосконалення знаходиться інформаційна підсистема «Облік біженців та іноземців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами. Очікується, що саме завдяки цій системі Україна отримає єдиний банк даних щодо наявних потоків мігрантів, що сприятиме створенню ефективної моделі розвитку міграційних процесів з урахуванням українських реалій. європейська держава міграційна сирійський біженець

Удосконалення політики притулку та додаткового захисту неможливе без запровадження на законодавчому рівні визначення, що рішення щодо статусу біженця приймається з використанням точної та актуальної інформації про ситуацію в країні походження. Україні бракує визначення відповідального державного органу та забезпечення його достатніми повноваженнями для збору відповідної інформації. Вчасне отримання таких даних сприятиме деміфологізації перебільшених міграційних та безпекових ризиків України для країн ЄС.

Головні завдання цього напрямку - забезпечення регулярних та оперативних оцінок, пов'язаних з міграційними ризиками, яких так побоюються у країнах-членах Євросоюзу [6].

ЄС шукає нові шляхи вирішення проблеми біженців, а українська система управління міграцією тим часом завершує своє наближення до діючих європейських стандартів. Верховна Рада України ухвалила проект закону про зовнішню трудову міграцію, що входить до пакету законопроектів щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Законопроектом пропонується встановити правові й організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України, які тимчасово виконували або виконують роботу за кордоном (трудових мігрантів), і членів їхніх сімей. Права трудових мігрантів, зокрема на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист регулюються законодавством держави перебування та міжнародними договорами України, згода на обов>язковість яких надана Верховною Радою. Крім того, законопроект прийняли з поправкою, відповідно до якої в разі смерті українця, що здійснює трудову діяльність за кордоном, транспортування тіла загиблого здійснюється за допомогою консульських чи дипломатичних установ з України. Дія закону поширюється на трудових мігрантів, що працюють на підставі трудового договору, контракту чи самостійно забезпечують свою роботу, а також на членів їхніх сімей [2].

Разом з тим, виникають питання, чи є існуючі стандарти політики притулку ЄС ефективними, зокрема з огляду на проблему нелегальних мігрантів з Близького Сходу, з якою сьогодні бореться ЄС.

За словами президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, жодного зв>язку між наявною міграційною кризою в ЄС і питанням надання безвізового режиму Україні немає. Попри це, Європа сама стоїть перед масштабною реформою своєї міграційної політики. Не можна виключати, що вже незабаром Україні доведеться знову змінювати свою систему управління міграцією, «наздоганяючи» Європейський Союз [6].

Відповідно до Євростату, у 2014 р. в ЄС дійсно відбувся сплеск активності шукачів притулку з України - кількість заявок зросла у 13 разів. Втім, Україна займає скромне 12-те місце серед держав, що є постачальниками біженців до ЄС (див. рисунок 1).

Рис. 1. Частка шукачів притулку в ЄС за країною походження [5]

Однак є країни, в яких українські біженці перебувають на чільних позиціях або навіть лідирують у «рейтингу» шукачів притулку. Це Чехія, Португалія та Естонія. Варто зазначити, що ці держави - серед найменш привабливих для біженців з Африки та Близького Сходу.

Натомість у «найбільш популярних» країнах, - приміром, заможних Німеччині, Франції чи Великій Британії - частка заявок українців на притулок у загальній кількості є невеликою. З десяти країн-лідерів ЄС за кількістю шукачів притулку лише у двох - в Італії та Бельгії - вона трохи перевищує 3 % [5].

Водночас у Німеччині, Франції, Австрії та Бельгії значно більш ризикованою групою є громадяни Росії. Кількість російських шукачів притулку перевищила кількість українських більше ніж у 1,5 рази навіть у Польщі, яка є найбільшим і ментально найближчим сусідом України в ЄС.

Українські біженці, подавши запит, майже напевне отримують відмову. 78 % усіх розглянутих заяв у 2014 р. не були задоволені, а статус біженців отримали лише 4 % заявників. Для порівняння - для сирійських громадян імовірність надання притулку перевищує 90 %.

Причиною такому стану речей є те, що Україна не відповідає ключовій вимозі для задоволення заявок про притулок. Наші громадяни, в тому числі переселенці з Донбасу, за бажання могли би лишитися в Україні, без ризику для свого життя. Адже територія, де ведуться бойові дії, охоплює лише невелику частину нашої держави, тому немає підстав надавати їм притулок в Євросоюзі.

У Брюсселі вважають потенційно небезпечним неконтрольований потік внутрішніх переселенців. Згідно з даними Мінсоцполітики та УВКБ ООН, станом на серпень в Україні налічувалося майже півтора мільйони зареєстрованих переселенців, більше половини з них - люди пенсійного віку, що навряд чи приймуть рішення про виїзд за кордон. Трудових мігрантів, що працюють за дозволами, в ЄС не вважають «небезпечними», адже вони не порушують закон, на відміну від тих, хто працює неофіційно (наприклад, за туристичною візою). У 2014 р. кількість українців, що нелегально працювали в ЄС та повернулися до України, зросла. Проте переважна більшість з них повернулися добровільно, а не в рамках процедури депортації.

Проблема підробки документів українцями так само не мала б непокоїти владу ЄС. У 2014 р. кількість осіб, що незаконно перетинали кордон з боку України та намагалась використати підроблені документи, залишилась незначною, а кількість відмов при в'їзді була на рівні попереднього 2013 року. Для прикладу, у першому кварталі 2015 р. лише 211 осіб були спіймані при незаконному перетині кордону між Україною та ЄС. Та й ті - не українці, а переважно громадяни Сирії та Афганістану. Для порівняння - на маршруті із західних Балкан до ЄС було зафіксовано 32950 осіб, тобто у 156 разів більше. Цього року відмінність статистики ще більше свідчить на користь українців, адже потік до ЄС азійських мігрантів через Балкани зріс щонайменше вдесятеро [5].

Найбільше серед держав ЄС внаслідок величезного напливу біженців можуть постраждати саме нові держави-члени ЄС у Центрально-Східній Європі, які є переважно мононаціональними та не звикли до присутності великої кількості представників інших культур на вулицях міст.

Прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан, попередньо посперечавшись із Хорватією та розпочавши будівництво стін на кордонах чи не з усіма своїми сусідами, запропонував, щоб мігранти з Близького Сходу й Афганістану були розподілені не лише в Європі, а й у інших регіонах світу в рамках глобальної системи квот. Зокрема, на його думку, біженців повинні прийняти США та арабські країни, оскільки Європа не здатна впоратися з цим тягарем власними силами. Крім того, він пропонував збільшити фінансування країн-сусідів Сирії, щоб мігранти лишалися там, а не їхали до ЄС [1].

Побоювання з приводу можливої ісламізації Європи і того, що європейці стануть в ЄС меншістю, вочевидь, можуть видатися деяким перебільшенням, так як досі вимушені мігранти становили лише 1 % від кількості населення усіх держав ЄС. Однак, з огляду на загострення ситуації в Сирії та відкрите запрошення Заходом Росії до бойових дій, внаслідок чого та, замість наносити авіаудари по позиціях терористичного угруповання ІДІЛ, як обіцяла, - бомбардує мирні квартали міст Хомс, Хама й Ідліб, а пізніше - й Алеппо, заперечуючи наявність при цьому численних жертв серед дітей, та називаючи повідомлення про це «інформаційною атакою», можна зробити висновок лише про перспективу збільшення кількості принаймні сирійських втікачів від війни до країн ЄС. Зокрема, лише у жовтні 2015 р. до країн Європи прибула рекордна кількість біженців у кількості 218 тис. осіб.

Російська військова підтримка, за інформацію сирійських військових, безперечно спричинить «великі зміни» у війні в Сирії, зокрема, завдяки передовим можливостям відеоспостереження за територією, в силу передових технологій та озброєння російської армії. Однак питання у тому, чи позитивними для західних партнерів Росії будуть ці зміни.

На заході Сирії сформована повноцінна змішана авіагрупа військово-повітряних сил РФ. Перекидання літаків у Латакію почалося паралельно з проведенням військових навчань у Росії у середині вересня. 30 вересня 2015 р. Росія заявила, що їхні літаки здійснили близько 20 авіаударів проти «Ісламської держави». Однак, за даними американської сторони, російські літаки завдали авіаударів у районі міста Хомс, яке перебуває під контролем урядових військ і де немає бойовиків ІДІЛ. Натомість біля міста Хомс знаходиться район, який контролюється повстанцями, що борються проти режиму БашараАсада [3].

Ще одним фактором, що може свідчити про подальше розгорання війни у Сирії є приєднання до урядових військ БашараАсада ліванської «Хезболли» та Ірану для великої наземної наступальної операції, підтримуваної російськими авіаударами. Раніше пряма іранська військова підтримка Асада йшла в основному у вигляді військових радників. Іран також мобілізував бійців шиїтської міліції, в тому числі іракців і деяких афганців, щоб боротися разом з сирійськими урядовими військами. У Лівані «Хезболла», яку підтримує Іран, брала участь у боях на боці сирійської армії від початку конфлікту [4].

Постпред Саудівської Аравії в ООН Абдаллааль-Муаллімі заявив, що країни, які ще недавно говорили про свою готовність боротися проти тероризму (маючи на увазі РФ), не можуть робити це, одночасно підтримуючи тероризм сирійського режиму [3]. Таке звинувачення, очевидно, має підтвердженням залучення сирійською владою терористичних угруповань для підкріплення власних бойових позицій.

Обравши політику втручання у справи Сирії та надаючи підтримку режиму Асада, Росія має на меті, в тому числі, спровокувати неконтрольований потік біженців до держав ЄС, тим самим, створивши Євросоюзу додаткові проблеми щодо їх розміщення та утримання [7, с. 20]. Окрім матеріальних збитків для Європи сирійські біженці можуть мати ще й політичний вплив на розхитування ситуації всередині об'єднання. Не всі країни- учасниці угруповання мають однакові позиції щодо прийому біженців. Подекуди їх думки є кардинально протилежними, що накладає відбиток на виникнення політичних протиріч між державами та створення коаліцій [8, с. 180-184], що, очевидно, наносить деякий удар по єдності ЄС.

Таким чином, загрози європейській безпеці, яких чекали європейці саме від мігрантів-заробітчан з України не можуть порівнятись із шаленим напливом шукачів притулку у найбагатших країнах ЄС із Сирії та інших близькосхідних країн, де не останню скрипку у дестабілізації ситуації відіграє наш північно-східний сусід. Таку ситуацію можна вважати певною мірою наслідком недостатньо рішучої політики умиротворення агресора з боку держав Заходу у відповідь на окупацію Росією українських територій. А те, що антитерористична коаліція, крім усього іншого, проводить «консультації» з державою-агресором та залучає її до військових дій, які РФ проводить на власний розсуд, виступаючи аж ніяк не на боці держав коаліції, а підтримуючи діючу сирійську владу та ще більше розпалюючи ситуацію, свідчить про недооцінку лідерами ЄС та США усієї серйозності намірів Росії будь-що втримати контроль над єдиною лояльною до себе близькосхідною державою та якомога більше дестабілізувати ситуацію з мігрантами в ЄС. Без зміни політики щодо Росії важко сподіватись на швидке подолання найголовніших зовнішньополітичних та внутрішніх загроз існуванню Європейського Союзу.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Прем'єр Угорщини закликав до «глобальних квот» на біженців [Електронний ресурс] / Європейська правда. Міжнародна безпека та євроінтеграція України. - 01 жовтня 2015 р. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/news/2015/10/1/7038964/.

2. Рада ухвалила закон про зовнішню трудову міграцію [Електронний ресурс] / OSP-UA. info - 5 листопада 2015 р. - Режим доступу: http://osp-ua.info/lastnews/53513.html.

3. Саудівська Аравія вимагає від РФ припинити військову операцію в Сирії [Електронний ресурс] / Європейська правда. Міжнародна безпека та євроінтеграція України. - 01 жовтня 2015 р. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/news/2015/10/1/7038973/.

4. Союзники Асада, в тому числі Іран, готують наземну операцію у Сирії - ЗМІ [Електронний ресурс] / Європейська правда. Міжнародна безпека та євроінтеграція України. - 01 жовтня 2015 р. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/news/2015/10/1/7038991/.

5. Сушко І. Українська міграційна загроза: чи варто ЄС чекати небезпеки зі Сходу? [Електронний ресурс] / І. Сушко, К. Кульчицька / Європейська правда. Міжнародна безпека та євроінтеграція України. - 07 вересня 2015 р. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/ articles/2015/09/7/7037935/.

6. Сушко І. Що стоїть на перешкоді скасуванню віз з ЄС: міграція та управління кордонами [Електронний ресурс] / І. Сушко / Європейська правда. Міжнародна безпека та євроінтеграція України. - 24 вересня 2015 р. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/ articles/2015/09/24/7038657/.

7. Hammar T PoliticsofImmigrationControlandPoliticisationofInternationalMigration / T Hammar // IssuesinhonourofReginalAppleyard / ed. By M.A. Siddique. - Cheltenham, Northampton: EdwardElgar, 2001. - P. 15-28.

8. Hollifield J. ThePoliticsofInternationalMigration: HowCanWe «BringtheStateBackIn» / J. Hollifield // MigrationTheory: TalkingacrossDisciplines / Ed. By C. Bretell, J. Hollifield. - N.Y.: Routledge, 2000. - P 137-186.

REFERENCES

1. PremyerUgorshhynyzaklykavdo «globalnykhkvot» nabizhentsiv [Elektronnyyresurs] / Yevropejskapravda. MizhnarodnabezpekatayevrointegraciyaUkrayiny. - 01 zhovtnya 2015 r. - Rezhymdostupu: http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/10/1/7038964/.

2. Radaukhvalylazakonprozovnishnyutrudovumigraciyu [Elektronnyyresurs] / OSP-UA. info - 5 lystopada 2015 r. - Rezhymdostupu: http://osp-ua.info/lastnews/53513.html.

3. SaudivskaAraviyavymagayevid RF prypynytyvijskovuoperaciyu v Syriyi [Elektronnyyresurs] / Yevropejskapravda. MizhnarodnabezpekatayevrointegraciyaUkrayiny. - 01 zhovtnya 2015 r. - Rezhymdostupu: http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/10/1/7038973/

4. SoyuznykyAsada, v tomuchysliIran, gotuyutnazemnuoperaciyu u Syriyi - ZMI [Elektronnyyresurs] / Yevropejskapravda. MizhnarodnabezpekatayevrointegraciyaUkrayiny. - 01 zhovtnya 2015 r. - Rezhymdostupu: http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/10/1/7038991/

5. Sushko I. Ukrayinskamigracijnazagroza: chyvartoYeSchekatynebezpekyziShodu? [Elektronnyyresurs] / I. Sushko, K. Kulchytska / Yevropejskapravda. MizhnarodnabezpekatayevrointegraciyaUkrayiny. - 07 veresnya 2015 r. - Rezhymdostupu: http://www.eurointegration.com.ua/ articles/2015/09/7/7037935/.

6. Sushko I. Shhostoyitnapereshkodiskasuvannyuviz z YeS: migraciyataupravlinnyakordonamy [Elektronnyyresurs] / I. Sushko / Yevropejskapravda. MizhnarodnabezpekatayevrointegraciyaUkrayiny. - 24 veresnya 2015 r. - Rezhymdostupu: http://www.eurointegration.com.ua/ articles/2015/09/24/7038657/.

7. Hammar T. PoliticsofImmigrationControlandPoliticisationofInternationalMigration / T. Hammar // IssuesinhonourofReginalAppleyard / ed. By M.A. Siddique. - Cheltenham, Northampton: EdwardElgar, 2001. - P. 15-28.

8. Hollifield J. ThePoliticsofInternationalMigration: HowCanWe «BringtheStateBackIn» / J. Hollifield // MigrationTheory: TalkingacrossDisciplines / Ed. By C. Bretell, J. Hollifield. - N.Y.: Routledge, 2000. - P. 137-186.

Размещено на Allbest.ru