Формування підприємливості та нового типу економічного мислення в контексті прогресивної глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ ТА НОВОГО ТИПУ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОГРЕСИВНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Різник В.В., Різник Н.А.

Предметом дослідження є процес формування нового типу економічного мислення та підприємливості в контексті прогресивної глобалізації.

Мета статті полягає у з'ясуванні сутності економічного мислення і підприємливості, та обґрунтуванні перспективних напрямів формування нового типу економічного мислення та підприємливості в контексті прогресивної глобалізації.

Завдання дослідження: розглянути сутність підприємливості, обґрунтувати підприємництво як ключову компетентність в умовах глобалізації, виявити компетенції підприємливості та напрями їх формування; розкрити необхідність та специфіку формування нового типу економічного мислення; обґрунтувати перспективні напрями розвитку економічної освіти у контексті формування компетенцій підприємливості та розвитку нового типу економічного мислення в умовах прогресивної глобалізації.

Методи дослідження. У процесі наукового дослідження нами були використані такі загальні та конкретні наукові методи: методи логічного узагальнення та порівняння, наукової абстракції, методи синтезу, логічного узагальнення та аналогій. Методологічною базою дослідження були наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і провідних фахівців, аналітичні матеріали Об'єднаного дослідницького центру Європейської комісії.

Результати роботи. У статті визначено сутність підприємливості та обґрунтовано підприємництво як ключову компетентність в умовах прогресивної глобалізації. Проаналізовано компетенції підприємливості та напрями їх формування. Розкрито необхідність та специфіку формування нового типу економічного мислення. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку економічної освіти у контексті формування компетенцій підприємливості та розвитку нового типу економічного мислення в контексті прогресивної глобалізації.

Галузь застосування результатів. Отримані результати дослідження можуть бути використані закладами освіти з метою розгляду можливостей модернізації системи освіти та формування нового типу економічного мислення й підприємництва в Україні у контексті освітніх реформ.

Висновки. Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що підприємливість є ключовою компетенцією, яку необхідно розвивати протягом життя у процесі неперервного навчання. При цьому, економічна освіта і виховання, як планомірний процес формування в усіх членів суспільства, підприємливості та певних моральних якостей, економічного мислення, оптимального рівня економічної грамотності покликані відіграти важливу роль в активізації людського фактору, в реалізації концепції прискорення соціально-економічного розвитку.

Сучасний рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин вимагає формування нового типу економічного мислення, націленого на ініціативу і підприємливість, на підвищення відповідальності, творчий пошук шляхів, що ведуть до найкращого кінцевого результату при найменших витратах. Характерними рисами сучасного економічного мислення є діловитість, дбайливе ставлення до використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Саме економічне мислення можна визначити як систему поглядів на суспільне життя, сутність і закономірності економічних явищ, на цілі, форми і методи господарювання та управління виробництвом.

Вважаємо, що новий тип успішної, підприємливої та продуктивної особистості епохи прогресивної глобалізації характеризується такими показниками як: високий професіоналізм, активна життєва позиція, розвинене економічне мисленням; сформована оптимальна структура потреб особистості; спроможність розвивати і вдосконалювати міжособистісні відносин; відкритість, толерантність та міжнародне співробітництво.

Ключові слова: економічна освіта, економічна підготовка, економічне виховання, економічне мислення, підприємництво, економічна відповідальність, формування підприємливості.

ФОРМИРОВАНИЕ ПРЕДПРИИМЧИВОСТИ И НОВОГО ТИПА ЭКОНОМИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ ПРОГРЕССИВНОЙ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

Резник В.В., Резник Н.А.

Предметом исследования является процесс формирования нового типа экономического мышления и предприимчивости в контексте прогрессивной глобализации.

Цель статьи состоит в выяснении сущности экономического мышления и предприимчивости, и обосновании перспективных направлений формирования нового типа экономического мышления и предприимчивости в контексте прогрессивной глобализации.

Задачи исследования: рассмотреть сущность предприимчивости, обосновать предпринимательство как ключевую компетентность в условиях глобализации, выявить компетенции предприимчивости и направления их формирования; раскрыть необходимость и специфику формирования нового типа экономического мышления; обосновать перспективные направления развития экономического образования в контексте формирования компетенций предприимчивости и развития нового типа экономического мышления в условиях прогрессивной глобализации.

Методы исследования. В процессе научного исследования нами были использованы следующие общие и конкретные научные методы: методы логического обобщения и сравнения, научной абстракции, методы синтеза, логического обобщения и аналогий. Методологической базой исследования были научные труды отечественных и зарубежных ученых и ведущих специалистов, аналитические материалы Объединенного исследовательского центра Европейской комиссии.

Результаты работы. В статье определена сущность предприимчивости и обоснованно предпринимательство как ключевую компетентность в условиях прогрессивной глобализации. Проанализированы компетенции предприимчивости и направления их формирования. Раскрыта необходимость и специфика формирования нового типа экономического мышления. Обоснованы перспективные направления развития экономического образования в контексте формирования компетенций предприимчивости и развития нового типа экономического мышления в условиях прогрессивной глобализации.

Область применения результатов. Полученные результаты исследования могут быть использованы учебными заведениями с целью рассмотрения возможностей модернизации системы образования и формирования нового типа экономического мышления и предпринимательства в Украине в контексте образовательных реформ.

Выводы. Проведенное исследование позволило сделать вывод, что предприимчивость является ключевой компетенцией, которую необходимо развивать в течение жизни в процессе непрерывного обучения. При этом, экономическое образование и воспитание, как планомерный процесс формирования у всех членов общества, предприимчивости и определенных моральных качеств, экономического мышления, оптимального уровня экономической грамотности призваны сыграть важную роль в активизации человеческого фактора, в реализации концепции ускорения социально-экономического развития.

Современный уровень развития производительных сил и производственных отношений требует формирования нового типа экономического мышления, нацеленного на инициативу и предприимчивость, на повышение ответственности, творческий поиск путей, ведущих к лучшему конечного результата при наименьших затратах. Характерными чертами современного экономического мышления является деловитость, бережное отношение к использованию материальных, трудовых и финансовых ресурсов. Само экономическое мышление можно определить, как систему взглядов на общественную жизнь, сущность и закономерности экономических явлений, на цели, формы и методы хозяйствования и управления производством.

Считаем, что новый тип успешной, предприимчивой и продуктивной личности эпохи прогрессивной глобализации характеризуется следующими показателями как: высокий профессионализм, активная жизненная позиция, развитое экономическое мышлением; сформирована оптимальная структура потребностей личности; способность развивать и совершенствовать межличностные отношения; открытость, толерантность и международное сотрудничество.

Ключевые слова:экономическое образование, экономическая подготовка, экономическое воспитание, экономическое мышление, предпринимательство, экономическая ответственность, направления и пути совершенствования экономической подготовки и формирования предприимчивости.

FORMATION OF ENTREPRENEURSHIP AND NEW TYPE OF ECONOMIC THINKING IN THE CONTEXT OF PROGRESSIVE GLOBALIZATION

Riznyk V.V.,

Riznyk N.A.

The subject of research is the process of forming a new type of economic thinking and entrepreneurship in the context of progressive globalization.

The purpose of the article is to clarify the essence of economic thinking and entrepreneurship, and to justify promising directions for the formation of a new type of economic thinking and entrepreneurship in the context of progressive globalization.

Research objectives: to consider the essence of entrepreneurship, justify entrepreneurship as a key competence in the context of globalization, identify the competence of entrepreneurship and the direction of their formation; reveal the need and specifics of formation a new type of economic thinking; to substantiate promising directions for the development of economic education in the context of entrepreneurship competences formation and the development of a new type of economic thinking in the progressive globalization context.

Research methods. In the process of scientific research, we used the following general and specific scientific methods: methods of logical generalization and comparison, scientific abstraction, methods of synthesis, logical generalization and analogies. The methodological basis of the study was the scientific works of domestic and foreign scientists and leading experts, analytical materials of the Joint Research Center of the European Commission.

Results of the work. The article defines the essence of entrepreneurship and rightly entrepreneurship as a key competence in the context of progressive globalization. Analyzed entrepreneurship competence and their formation direction. Revealed necessity and specificity of formation new type of economic thinking. Reasonably promising directions for development of economic education in the context of entrepreneurship competences formation and development new type of economic thinking in progressive globalization context.

Practical implications. Results of the study can be used by educational institutions to consider the possibilities of modernizing education system and forming a new type of Ukrainian economic thinking and entrepreneurship in educational reforms context.

Conclusions. The study made it possible to conclude that entrepreneurship is the key competence that must be developed throughout life in the process of lifelong learning. At the same time, economic education and upbringing, as a systematic process of forming among all members of society, entrepreneurship and certain moral qualities, economic thinking, optimal level of economic literacy, has an important role to play in activating the human factor, in implementing the concept of accelerating socio-economic development.

Modern level of productive forces development and production relations requires the formation new type of economic thinking, aimed at initiative and entrepreneurship, at increasing responsibility, creative search for ways leading to a better final result at the lowest cost. Characteristic features of modern economic thinking are efficiency, careful attitude to the use of material, labor and financial resources. It is economic thinking that can be defined as a system of views on social life, the essence and laws of economic phenomena, on the goals, forms and methods of managing and managing production.

We believe new type of successful, enterprising and productive personality of progressive era globalization is characterized by following indicators: high professionalism, active life position, developed economic thinking; formed the optimal structure of individual needs; ability to develop and improve interpersonal relationships; openness, tolerance and international cooperation.

Keywords: economic education, economic training, economic thinking, entrepreneurship, economic responsibility, directions and ways to improve economic training, entrepreneurship formation.

Постановка проблеми

Сьогодні все більше науковців присвячують свої дослідження підприємливості та розвитку навиків підприємництва. На наш погляд, не останню роль у цьому процесі відіграла публікація у 2016 році Об'єднаним дослідницьким центром Європейської комісії «EntreComp: Рамки підприємницької компетентності» [2], у якій розвиток підприємливості громадян та організацій Європи визначено однією з ключових цілей політики ЄС та країн-членів.

Науковці єдині у переконанні, що підприємливість є компетенцією, яку необхідно розвивати протягом життя у процесі неперервного навчання. Проте, як зазначає Елін МакКаллум [3]: незважаючи на те, що сприяння підприємництву є європейським пріоритетом з 2006 р., лише через 10 років після рекомендацій європейське бачення було визнано занадто розрізненим та загальним. Зокрема відзначається, що відсутність у європейській науковій спільності спільного бачення підприємництва призвело до поширення різних підходів та трактувань.

Інструментом гармонізації покликаний стати «EntreComp: Рамка підприємницької компетентності», завданнями якої проголошено: побудову містка між освітою та роботодавцями; усвідомлення підприємництва як ключової компетентності; визначення компетенцій, що можуть бути сформовані у процесі освіти; поширення знань серед зацікавлених сторін про очікувані результати для різних рівнів кваліфікації на всіх рівнях навчання; запропонувати базовий набір компетенцій підприємливості [2].

Аналіз основних досліджень і публікацій

Проблеми підприємливості та підприємництва, необхідність формування нового типу економічного мислення, досліджували у своїх працях: Маргеріта Бачігалупо, Панагіотіс Кампиліс, Ів П'юні, Годелів Ван ден Бранде, Елін Мак Каллум, Аранца Аруті та ін.

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що не зважаючи на значну кількість досліджень, проблема формування нового типу економічного мислення та підприємливості в умовах прогресивної глобалізації залишається актуальною сьогодні та потребує подальших наукових пошуків і досліджень.

Метою написання статті є з'ясування сутності економічного мислення і підприємливості, обґрунтування перспективних напрямів формування нового типу економічного мислення та підприємливості в умовах прогресивної глобалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Європейська Комісія вперше відмітила роль та значення розвитку підприємництва в освітньому процесі ще у 2003 році, в європейській Зеленій книзі про підприємництво в Європі. Далі варто відмітити Малий закон про підприємництво для Європи від 2008 року, Повідомлення про переосмислення освіти від 2012 року, План дій щодо підприємництва 2020 від 2013 року, недавня Нова програма для Європи, які підкреслюють необхідність розбудови підприємницької освіти та підприємницького навчання [1].

Розвиток підприємницьких можливостей європейських громадян та організацій проголошено однією з ключових цілей політики ЄС та держав-членів. Європейська комісія визначила ініціативність та підприємливість як одну з 8 ключових компетенцій, необхідних для суспільства, що базується на знаннях. Рамка підприємницької компетентності EntreComp, пропонує узагальнене визначення підприємництва як компетенції з метою досягнення консенсусу серед усіх зацікавлених сторін та створення мосту між освітою та ринком праці. Вона спрямована сприяти розвитку підприємницької спроможності європейських громадян. Рамка підприємницької компетентності складається з трьох взаємопов'язаних та взаємозалежних сфер компетентностей: «Ідеї та можливості», «Ресурси» та «Трансформація в дії». При цьому, кожна сфера складається з п'яти компетентностей, які в сукупності формують структурні елементи підприємливості як компетентності. Рамка передбачає розвиток 15 компетентностей в межах восьмирівневої моделі та пропонує широкий перелік 442 результатів навчання. Розробники наголошують на можливості використання рамки як основи для розробки навчальних планів та навчальної діяльності спрямованих на розвиток компетентності підприємливості [2].

Загалом підприємливість - це «коли Ви дієте відповідно до можливостей та ідей і трансформуєте їх у цінність для інших. Створена цінність може бути фінансовою, культурною чи соціальною» [2].

При цьому соціальне значення для інших включає: генерація проектів соціального підприємництва, розв'язання суттєвих екологічних проблем, створення нових задумів з метою вирішення соціальних питань та інше.

Створення культурної цінності для інших включає: сприяння розвитку міжкультурної обізнаності та навчання, виявлення та створення шляхів вирішення культурних проблем на різних рівнях, розробку нових культурних заходів та ін. економічний мислення підприємливість глобалізація

Формування фінансової цінності для інших включає: прийняття ініціативи міні-компанії, залучення фінансів для місцевих благодійних організацій, створення ідей для розв'язання конкретних завдань, які зустрічаються на шляху місцевого бізнесу [3].

Дослідження європейського досвіду в сфері формування підприємливості свідчить про необхідність формування підприємливості нового типу економічного мислення в умовах прогресивної глобалізації, що обумовлено, по-перше, сучасним характером виробничих відносин, по-друге, активізацією людського фактору, по-третє, поглибленням процесів глобалізації та демократизації управління. Враховуючи зазначене, акцентуємо увагу на тому, що новий вид економічного мислення має обумовлювати вміння особистості здійснити оцінку сучасного економічного стану та знаходження оптимальних шляхів для досягнення позитивного результату.

Основними засобами для досягнення зазначеної мети є творче розв'язання завдань збільшення продуктивності, ініціативність, підприємливість, наявність індивідуальної та групової відповідальності.

Сучасному успішному та продуктивному працівнику притаманні наступні риси: професіоналізм, активна життєва позиція, розвинене економічне мислення, сформована оптимальна структура потреб особистості; здатність розвивати і вдосконалювати міжособистісні відносин та ін.

Сьогодні можна відмітити зростання ролі та значення економічної освіти і виховання, перетворення їх в контексті прогресивної глобалізації в стратегічний компонент способу життя, що здійснює істотний вплив на всі сторони суспільного життя. При цьому рівень економічної грамотності, ступінь розвитку економічного мислення і моральних якостей особистості є сьогодні невід'ємним елементом кваліфікації робочої сили та характеристикою її якості. Економічна вихованість, в свою чергу, являє собою оптимальний рівень економічної грамотності та економічного мислення, дозволяє працівнику правильно орієнтуватися в питаннях соціально - економічного розвитку, конкретних виробничих ситуаціях і усвідомлено, активно брати участь у виконанні професійних і соціальних обов'язків. Достатній рівень економічної культури виступає сьогодні необхідною передумовою можливої участі працівників в управлінні.

Варто відмітити, що посилення значення економічної освіти обумовлено не лише внутрішніми завданнями кожної країни, а й динамізмом економічного і політичного розвитку світової економіки. Адже прогресивна глобалізація та інтенсіфікація економіки припускають нагальне розв'язання таких складних завдань, як формування інтегрованого науково-технічного потенціалу, уніфікація технічних параметрів і використовуваних технологій, виявлення та реалізація можливостей наскрізного економічного управління спільними об'єктами, вироблення єдиних освітніх, кваліфікаційних вимог і узгодження освітніх критеріїв.

Найважливішим структурним елементом економічної культури є економічне мислення. Економічне мислення ми розуміємо як систему поглядів на суспільне життя, сутність і закономірності економічних явищ, на цілі, форми і методи господарювання та управління виробництвом. Економічне мислення можна поділити на практичне (буденне) і наукове. Вважаємо, що сучасне економічне мислення - це перш за все наукове мислення, що дозволяє глибоко і цілісно розуміти економіку в цілому, її суттєві риси, закономірності розвитку, напрями і засоби прогресивних соціально-економічних перетворень.

До основних рис сучасного економічного мислення ми відносимо: чітке розуміння ступеня соціально-економічної зрілості суспільства; критичний аналіз накопиченого досвіду в сфері форм і методів господарювання; комплексний підхід до вирішення економічних завдань будь-якого рівня складності; реалістичність; творчий характер; багатоваріантний підхід; стратегічне мислення.

Вихідним моментом і основою формування сучасного економічного мислення є концепція прискорення соціально-економічного розвитку, що базується на подолані застарілих уявлень про економіку, характер її зростання, методи ведення господарства, які стали серйозною перешкодою своєчасної інтенсифікації економіки. Реалізація концепції прискорення, що ставить своїм завданням досягнення якісно нового стану суспільства, потребує принципово нових підходів та рішень, біль високого рівня економічного мислення. Загалом новий тип економічного мислення відповідає такому періоду розвитку економіки, суспільства та свідомості, коли відбувається перехід від екстенсивного до інтенсивного типу розширеного відтворення, коли діяльність оцінюється не кількісними, а якісними показниками.

В сучасних умовах незмірно зростає роль і значення економічного виховання в підвищенні професійного і культурного рівня працівника. Вважаємо, що під економічним вихованням слід розуміти цілеспрямоване формування економічного мислення і економічної культури, а на цій основі - вироблення таких норм поведінки і практичних дій, які необхідні для ефективного розвитку суспільного виробництва.

Економічна підготовка студентства має бути спрямована на формування економічної культури, що включає в себе: високий рівень освіти і економічного мислення як елементу суспільної свідомості; здатність і вміння ефективно застосовувати свої знання на практиці; високу свідомість, працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати професійної діяльності, творче ставлення до праці.

Вважаємо, що сучасний тип економічного мислення характеризується спроможністю особистості відобразити в поняттях рух, розвиток і об'єктивні реальні суперечності економічної дійсності: бачити взаємозв'язки в економічних відносинах; розвивати знання від емпіричного до теоретичного; виходячи із сутності економічного явища, пояснювати форму його прояву; аналізувати, критично розглядати свої дії та корегувати їх відповідно до мінливих умов; системно підходити до аналізу економічних явищ.

Цікавою в рамках нашого дослідження є програма «Новий план дій для Європи щодо вмінь: Працюємо разом для посилення людського капіталу, працездатності та конкурентоспроможності» розроблена Європейською комісією та спрямована на виклики, які постали перед Європою, щодо розвитку компетентностей.

Мета даного документа полягає в тому, що «кожен повинен мати ключовий набір компетентностей, необхідних для особистого розвитку, суспільної інтеграції, активної громадянської позиції та зайнятості. До таких компетентностей належать знання рідної мови, математики, природничих наук та іноземних мов, а також такі наскрізні компетентності, як вміння у сфері інформаційних технологій, підприємливість, критичне мислення, вирішення проблем, вміння вчитися. Рамка підприємницької компетентності, також відома як EntreComp, пропонує засіб вдосконалення підприємливої здатності громадян та організацій Європиі. Метою рамки є досягнення спільного розуміння щодо такої компетентності, як підприємливість, шляхом визначення трьох сфер компетентностей, 15 компетентностей, результатів навчання та рівнів майстерності, на яких ґрунтуються нинішні та майбутні ініціативи» [2].

Зацікавлені сторони, залучені до розгляду EntreComp, вважають її надзвичайно докладним та всеохоплюючим інструментом з трьома сферами компетентностей, 15 компетентностями, 15 дескрипторами, 8 рівнями майстерності та 442 результатами навчання. Розробники вважають, що Рамка EntreComp відображає складність сфери компетентності підприємливості, що стосується багатьох аспектів нашого буденного життя та цілком може бути використана як багатоцільовий довідник. Серед переваг хоча й широкої, але всеохоплюючої рамки компетентностей, зацікавлені сторони визначають що, незважаючи на можливі вузькоспеціалізовані налаштування, вона також уможливлює порівняння ініціатив, які розглядають підприємливість як компетентність, сприяючи спільному розумінню того, що означає бути підприємливим [2].

Рисунок 1. Сфери та компетентності концептуальної моделі EntreComp [2]

Висновки

Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що підприємливість є ключовою компетенцією, яку необхідно розвивати протягом життя у процесі неперервного навчання. При цьому, економічна освіта і виховання, як планомірний процес формування в усіх членів суспільства, підприємливості та певних моральних якостей, економічного мислення, оптимального рівня економічної грамотності покликані відіграти важливу роль в активізації людського фактору, в реалізації концепції прискорення соціально-економічного розвитку.

Сучасний рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин вимагає формування нового типу економічного мислення, націленого на ініціативу і підприємливість, на підвищення відповідальності, творчий пошук шляхів, що ведуть до найкращого кінцевого результату при найменших витратах. Характерними рисами сучасного економічного мислення є діловитість, дбайливе ставлення до використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Саме економічне мислення можна визначити як систему поглядів на суспільне життя, сутність і закономірності економічних явищ, на цілі, форми і методи господарювання та управління виробництвом.

Вважаємо, що новий тип успішної, підприємливої та продуктивної особистості епохи прогресивної глобалізації характеризується такими показниками як: високий професіоналізм, активна життєва позиція, розвинене економічне мисленням; сформована оптимальна структура потреб особистості; спроможність розвивати і вдосконалювати міжособистісні відносин; відкритість, толерантність та міжнародне співробітництво.

Список використаних джерел

1. Arantza Arruti Developing entrepreneurship competence to became an entrepreneurial person (not just an entrepreneur) material of workshop were launched as a part of the international project of the EU Erasmus + KA2 №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP «Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments - MoPED» based on Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 11-14 March 2019

2. Bacigalupo, M., Kampylis, P., Punie, Y., Van den Brande, G. (2016). EntreComp: The Entrepreneurship Competence Framework. Luxembourg: Publication Office of the European Union; EUR 27939 EN;

3. Elin McCallum Buntani education EntreComp 19 September 2018

References

1. Arantza Arruti Developing entrepreneurship competence to became an entrepreneurial person (not just an entrepreneur) material of workshop were launched as a part of the international project of the EU Erasmus + KA2 №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP «Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments - MoPED» based on Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 11-14 March 2019

2. Bacigalupo, M., Kampylis, P., Punie, Y., Van den Brande, G. (2016). EntreComp: The Entrepreneurship Competence Framework. Luxembourg: Publication Office of the European Union; EUR 27939 EN; doi:10.2791/593884

3. Elin McCallum Buntani education EntreComp 19 September 2018

Размещено на Allbest.ru