Впровадження концепції циркулярної економіки: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження концепції циркулярної економіки: проблеми та перспективи

Жанна Дерій

Наталія Бутенко

Тетяна Зосименко

Анотація

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу «о циркулярної економіки. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого проміжку часу й відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання. Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи з законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

Ключові слова: циркулярна економіка; лінійна економіка; сталий розвиток; бізнес-моделі; ресурсоефективність; декаплінг; сценарії розвитку.

Abstract

Keywords: circular economy; linear economy; sustainable development; business models; resource efficiency; decoupling; development scenarios.

Основна частина

Постановка проблеми. Парадигма сучасного розвитку вибудовується з оглядом на економічний, екологічний та соціальний стан суспільства та виклики глобалізованого світу, пов'язані зокрема з поширенням пандемії, викликаної COVID 19. Для сьогодення України притаманні негативні явища, такі як зростання цін на енергоносії; зменшення запасів корисних копалин та виснаження родовищ; соціальна нестабільність та зниження життєвого рівня всіх демографічних груп населення; зростання рівня забруднення водних, земельних, лісових ресурсів та атмосферного повітря; зростання кількості та площі місць видалення відходів, зокрема й несанкціонованих; вплив людської діяльності на зміни клімату. Окреслені тенденції вимагають перегляду традиційних підходів до економічного зростання та гарантування добробуту в суспільстві, а саме переходу від лінійної моделі розвитку до моделі циркулярної економіки.

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки. За даними фонду Елен Мак Артур, циркулярна економіка вже до 2025 р. зможе щорічно приносити понад 1 трлн дол. доходу й забезпечувати приріст світового ВВП на 7% [14]. Проте впровадження концепції циркулярної економіки у національну практику господарювання та визнання її як парадигми в орієнтирах сталого розвитку перебуває на дуже низькому рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням сталого розвитку та циркулярної економіки входить у коло наукових інтересів багатьох як вітчизняних, так і закордонних фахівців. Зокрема, Ж. Дерій досліджує проблему розвитку циркулярної економіки в розрізі окремих суб'єктів національного господарства та використання інструментів еко - логічної політики при вирішенні задач сталого розвитку [4; 13]. І. Кичко тривалий час опікується проблемою особистих потреб, зокрема вивчає феномен екологічних потреб людини [8]. Підписання Угоди Україна-ЄС актуалізувало вивчення питань євроінтеграції та імплементації принципів сталого розвитку у національну практику господарювання. Зокрема, Т. Зосименко, Н. Шадура-Никипорець опрацьовували питання галузевого співробітництва України та країн Євросоюзу з оглядом на концептуальні засади циркулярної економіки [5]. Вивчення глобальної економіки з погляду циркулярності та як засіб побудови нового екологічно стійкого суспільства, досліджує І. Зварич [6; 7]. М. Варфоломєєв, О. Чуріканова й С. Мірошниченко [2; 9] досліджують циркулярну економіку з погляду впливу на сталий розвиток у контексті глобалізаційних змін.

Усі вищенаведені фактори мають різновекторний вплив залежно від сфери діяльності та ланцюга створення доданої вартості. Вирішення зазначених проблем потребує системних дій на всіх управлінських рівнях: державному, регіональному та місцевому [12]. Оскільки кожна країна має свої власні національні особливості, різні пріоритетні напрями реалізації концепції циркулярної економіки, які передусім зумовлені рівнем економічного розвитку, тому для України постає необхідність вибору чіткої та простої за своєю структурою концепції, яка б зосередила увагу на вирішенні ключових екологічних проблем саме України, а саме: ефективному управлінні та поводженні з відходами, логістиці та застосуванні інноваційних циркулярних бізнес-моделей.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи численні дослідження у цій сфері, актуальними залишаються питання впровадження концепції циркулярної економіки в українські практики, визначення інструментів та моделей циркулярної економіки для національної системи господарювання.

Мета статті. Головною метою статті є дослідження механізмів циркулярної економіки та стану й перспектив впровадження даної концепції в Україні.

Виклад основного матеріалу. У міру зростання населення світу й дедалі більшої залежності економіки від зовнішніх ресурсів для задоволення попиту на енергію, воду і продовольство, людство відчуває величезний тиск у зв'язку з необхідністю пошуку цих ресурсів і задоволення потреб у поводженні з відходами та викидами. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Переважна більшість, включаючи ресурсоцінні та дефіцитні матеріали, вивозиться на звалища або спалюється. У світлі обмежених потоків ресурсів економіка більше не зможе покладатися на лінійні моделі виробництва та споживання (рис. 1).

Рис. 1. Схематичне зображення лінійної економіки

Джерело: побудовано авторами

У лінійній економіці більша частина ресурсів береться з природи, використовується, а потім як відходи ліквідується. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого періоду і відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання.

Оскільки в межах циркулярної економіки використовуються всі доступні ресурси замість того, щоб втрачати їх на звалищах, вона часто називається «круговою економікою», адже цикл постійно повторюється (рис. 2).

У круговій економіці всі ресурси постійно «перевикористовуються», а природа має час на відновлення.

Рис. 2. Схематичне зображення циркулярної економіки

Джерело: побудовано авторами

У країнах, що активно виступають за впровадження циркулярної моделі економіки, зокрема країнах ЄС, розроблено відповідні інструменти для прискорення цього процесу. Серед них можна виділити 6 основних:

- стала ефективність у будівництві;

- верифікація екологічних інновацій та технологій;

- відслідковування вуглецевого сліду;

- екомаркування;

- екоменеджмент та екоаудит;

- зелені закупівлі.

У контексті імплементації циркулярних бізнес-моделей в Україні потрібно мати на увазі те, що все залежить від намірів підприємств реорганізувати свій бізнес. Наявність законодавчих бар'єрів, що обмежують доступ до банківського фінансування є одним із ключових факторів, які стримують впровадження циркулярних бізнес-проектів в Україні. Це викликає необхідність розробки єдиної системи оцінки ефективності, окупності та ризиків реалізації цих проектів.

Одна з проблем, яка є перепоною на шляху впровадження циркулярної економіки, це стан поводження з відходами, яких в Україні накопичено значну кількість, що призводить до забруднення довкілля, додатковим витратам на утримання полігонів відходів, втратам фінансових ресурсів. Використання відходів як вторинних матеріалів має певні переваги перед звичайним захороненням:

- зменшення тиску на навколишнє середовище;

- максимізація використання ресурсів, що підлягають вторинній переробці;

- мінімізація антропогенного забруднення довкілля, запобігання збільшенню сміттєзвалищ;

- збереження енергії та природних ресурсів;

- підвищення рівня культури споживання, формування екологічної свідомості [11].

В європейських країнах деякі відходи великих підприємств використовують як сировину для інших. Так, наприклад, золу, що утворилася при спаленні вугілля на ТЕС використовують при будівництві шосейних доріг. За оцінками експертів, накопичені відходи від роботи українських ТЕС становлять 400 млн. тон золошлаків. Для їх зберігання використовуються землі сільськогосподарського призначення.

Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи із законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

Однією з цікавих концепцій є принцип переходу від стандартної концепції продажу продукції до сервісної моделі. За даним принципом замість продажу продукту, продається послуга користування даним продуктом. Виробник перестає бути зацікавленим у постійному виробництві та перевиробництві, що своєю чергою постійно потребує залучення нових ресурсів. Основна увага приділяється якісним показникам продукції та їх довговічності, оскільки дохід отримуватиметься не з продажу, а з користування продуктами [9].

Існує кілька сценаріїв переходу до циркулярної економіки, в основі яких лежить поняття декаплінгу. Усі досліджувані моделі активно обговорюються у звітах та доповідях ООН, ОЕСР, Світового банку та ЄС.

1. Відновлюваний сценарій. Суть сценарію полягає у зниженні частки викопного палива у виробництві та споживанні удвічі, перехід на альтернативні джерела енергії, збільшення частки відновлювальних джерел енергії. За цим сценарієм також передбачається кардинальна зміна роботи транспортної системи з метою усунення залежності від використання вуглеводнів як палива.

2. Сценарій енергоефективності. Досягнення більш енергоефектнвної економіки шляхом забезпечення підвищення ефективності загалом на 25%, у порівнянні з аналогічним показником на 2010 рік. У цьому випадку досягнення такого показника відбувається за допомогою зменшення обсягів споживаної енергії за всіма напрямами. Здебільшого це стосується економічної діяльності: того, як ми освітлюємо товари, утримуємо необхідні температури в холодильниках, досягаємо ефективності промислових процесів, а також перевезень. У розрізі витрат послуги, що пропонуються нафтопереробними та комунальними підприємствами, скорочуються на 25%. Заощаджені кошти за рахунок сплати за меншу кількість енергії розподіляються на придбання енергоефективного обладнання та проведення навчань та консультацій з енергоефективності. Таким чином сумарні витрати залишаються незмінними, але менша частки буде використовуватися на послуги енергопостачання, а більша - на інноваційне обладнання та ноу-хау для підвищення енергоефективності [3].

Економічне зростання, до якого прагне будь-яке суспільство, так чи інакше призведе до збільшення обсягів видобутку, а це своєю чергою - до збільшення антропогенного навантаження на довкілля. Це ставить людство перед необхідністю зміни методів управління економічною діяльністю, зокрема до переходу до циркулярної економіки.

Велику частку ВВП України становлять ресурсо- та енергомісткі галузі діяльності. Так, добувна та кар'єрна промисловість принесла 7,2% ВВП у 2017 році, переробна - 14,7%, а сільське, лісове та рибне господарство - 12,1% [1]. Це означає, що пріоритетними напрямами державної політики є:

1. Ефективне управління відходами.

2. Оптимізація використання природних ресурсів.

3. Зниження енергоємності.

4. Мінімізація негативного впливу на довкілля.

Усе це є можливим за умови переходу до моделі циркулярної економіки, що передбачає поступове вилучення небезпечних хімічних речовин із процесів виробництва та життєвого циклу продуктів. Саме тому нагальною необхідністю є впровадження європейських стандартів управління виробництвом. Тому першим кроком буде створення та введення в повсякденну діяльність ефективних циркулярних бізнес-моделей, розроблених з урахуванням особливостей економіки України.

Одним із головних ризиків впровадження кругової економіки є логістика. Вона має стати ключовим фактором у нових циркулярних бізнес-моделях. Тому головним питанням є те, як логістична система може адаптуватися до нової моделі й не стати на заваді розвитку циркулярної економіки. У розрізі економіки України тут виявляються принаймні такі ризики:

1. Висока вартість транспортування сировини для вторинної переробки. У циркулярній економіці товари безперервно беруть участь у перевезеннях і не потрапляють у відходи, оскільки вони використовуються повторно. Найскладнішим і найважливішим завданням логістики є передбачуваність вантажних потоків, низька вартість сировини та матеріалів і широка варіативність товарних якостей. У бізнес-процесах циркулярної економіки вартість логістики є першим пріоритетним фактором, що впливає на встановлення конкурентоспроможної ціни товару. З цієї причини виробничі компанії, що випускають недорогу продукцію, загострюють увагу на транспортних витратах і найчастіше розробляють власні логістичні схеми. Одним зі шляхів зменшення ризиковості є запровадження нових транспортних послуг, які об'єднуватимуть інфраструктуру з потребами циркулярної економіки. Прикладом так званої «зеленої логістики» є перевезення вантажу за умови повної загрузки вантажівок в обох напрямках. Дедалі частіше компанії та споживачі обирають послуги оренди та лізингу замість факту власності.

2. Якість доріг - фактор, який є перешкодою вільному та швидкому транспортуванню товарів територією України. Майже всі дороги перебувають у поганому стані. Це тягне за собою збільшення коштів на амортизацію транспортних засобів. Отже, логістика продовжуватиме бути значущою компонентою функціонування та розвитку циркулярної економіки. Вона дозволяє підвищити участь споживачів у повторному виробництві та скороченні витрат шляхом оптимізації вантажних перевезень і циркулярних транспортних маршрутів.

Висновки і пропозиції. Таким чином, необхідно зауважити, що питання впровадження циркулярної економіки в Україні досі залишається відкритим. Попри те, що Україна вже стала на шлях переходу до циркулярної економіки і робить перші кроки, спираючись на досвід європейських країн, існує ще багато проблем, які потребують детального дослідження та впровадження оптимальних рішень на рівнях держави та бізнесу. За допомогою розробки та практичної реалізації інноваційних бізнес-моделей технічні та біологічні матеріали продовжуватимуть брати участь в економічному циклі, а природні ресурси будуть збережені. Можна стверджувати, що циркулярна економіка характеризується формуванням кардинально нових економічних підходів, які дозволяють мінімізувати негативний антропогенний вплив на довкілля. Вивчення механізмів, парадигмальних засад та концептуальних підходів моделі циркулярної економіки дозволяють сформулювати алгоритми її впровадження у національній економічній системі шляхом постійного контролю за використанням ресурсів, збалансованого використання ресурсів та матеріалів, у тому числі вторинних, запуск циклічних процесів у виробництві, спільне використання та споживання товарів, свідоме поводження з відходами.

Імплементація принципів концепції циркулярної економіки призведе до зростання торговельних потоків та поширення інноваційних-інвестиційних підходів до організації процесу торгівлі на різних рівнях у ланцюгу вартості товару: «зелені» закупівлі; реалізація вторинних матеріалів та відходів з метою отримання енергії; торгівля вторинною сировиною, брухтом та товарами, які були у вжитку; торгівля товарами для реконструкції та ремонту; торгівля товарами тривалого використання, які були у вжитку.

Крім того, перехід до моделі циркулярної економіки вимагає відповідних системних змін та впровадження підприємцями нових бізнес-моделей виробництва та реалізації товарів та послуг. Впровадження сучасних бізнес-моделей циркулярної економіки, які вдалось запровадити світовим компаніям, свідчать про перспективність цього напряму розвитку економіки.

Запропоновані стратегії переходу до циркулярної економіки, не можуть бути реалізовані одномоментно, а вимагають певного часу. Проте орієнтир на 2030 рік як контрольну дату є досить реальним. Стимулювання підвищення ефективності використання ресурсів за допомогою оподаткування, більш жорстких цільових показників переробки та повторного використання, вимог до дизайну продуктів, обмежень на спалення відходів, нових бізнес-моделей - усі ці заходи допоможуть вчасно реалізувати поставлені цілі. З часом це сприятиме впровадженню концепції циркулярної економіки, у якій головною сферою інтересів споживачів будуть високоякісні послуги, а не володіння товарами, а показники продажів будуть варіюватися залежно від екологічних характеристик відповідної продукції.

Список використаних джерел

1. Валовий внутрішній продукт у 2010-2018 рр. URL: https://feao.org.ua/wp - content/uploads/2018/10/gdp2010-2018.pdf

2. Варфоломєєв М.О., Чуріканова О.Ю. Цнркулярна економіка як невід'ємний шлях українського майбутнього в аспекті глобалізації. Ефективна економіка. 2020. №5. URL: http: //www. economy.nayka. com.ua/? op=1 &z=7929.

3. Війкман А., Сконберг К. Цнркулярна економіка та перевага для суспільства. Явні переможці в області робочнх місць та клімату в економіці, заснованій на відновлюваній енергії та ресурсоефектнвності. URL: http://www.clubofrome.org.ua/wp-content/uploads/2017/08/The - Circular-Economy-CoR_UA-2.pdf.

4. Дерій Ж.В., Вінннченко К.О. Інструмента екологічної політнкн прн внрішенні проблем раціонального використання земельннх ресурсів. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2018. №4 (16). С. 7-15.

5. Дерій Ж.В., Зоснменко Т І., Шадура-Никипорець Н. Т Імплементація сталого розвнтку як ключовнй принцип галузевого співробітннцтва Україна - ЄС. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2019. №4 (20). С. 9-18.

6. Зварнч І. Глобальна цнркулярна економіка як засіб побудовн нового екологічно стійкого суспільства. Світ фінансів. 2016. Внп. 4 (49). С. 148-155.

7. Зварнч І. Я. Параднгма глобальної інклюзнвної цнркулярної економікн: днс…. д-ра екон. наук: 08.00.02 / ТНЕУ. Тернопіль, 2019. 512 с.

8. Кичко І. І. Особисті потреби: регуляторні механізми формування та забезпечення. Чернігів: Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2010. 258 с.

9. Мірошниченко С. Економіка замкненого циклу як запорука сталого розвитку світової спільноти. URL: https://www.gurt.org.ua/articles/30308.

10. Руда М.В., Мирка Я.В. Циркулярні бізнес-моделі в Україні. URL: http: //science. lpnu.ua/ sites/default/files/j oumal-paper/2020/j un/21886/st 12.pdf.

11. Тимошенко І. П., Дронова О.Л. Циркулярна економіка для умов України. Формування ринкових відносин в Україні. 2018. №9. С. 120-127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2018_9_18.

12. Advancing Sustainable Materials Management: 2015 Fact Sheet. URL: https://www.epa.gov/sites/production/files/2018 - 07/documents/2015_smm_msw_factsheet_07242018_fnl_508_002.pdf.

13. Derii Zh. Households role in the circular economy. Problems and prospects of economics and management. 2017. №3 (11). Рp. 39-45.

14. Official website of Ellen MacArthur. URL: https://www.ellenmacarthur.com.

15. The Circularity Gap Reform 2020. URL: https://circulareconomy.europa.eu/platform/en/news - andevents/all-news/2019-circularity-gap-report-reveals-world-only-9-circular-and-trend-negative.

References

1. Valovyi vnutrishnii produkt u 2010-2018 rr. [Gross domestic product in 2010-2018]. https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/gdp2010-2018.pdf.

2. Varfolomieiev, M.O., Churikanova, O. Yu. (2020). Tsyrkuliarna ekonomika yak nevidiemnyi shliakh ukrainskoho maibutnoho v aspekti hlobalizatsii [Circular economy as an integral part of the Ukrainian future in terms of globalization]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, (5). http: //www. economy.nayka. com.ua/? op=1 &z=7929.

3. Viikman, A., Skonberh, K. (n.d.). Tsyrkuliarna ekonomika ta perevahy dlia suspilstva. Yavni peremozhtsi v oblasti robochykh mists ta klimatu v ekonomitsi, zasnovanii na vidnovliuvanii enerhii ta resursoefektyvnosti [Circular economy and benefits for society. Clear winners in jobs and climate in renewable energy and resource efficiency economy]. http://www.clubofrome.org.ua/wp - content/uploads/2017/08/The-Circular-Economy-CoR_UA-2.pdf.

4. Derii, Zh. V., Vinnychenko, K.O. (2018). Instrumenty ekolohichnoi polityky pry vyrishenni problem ratsionalnoho vykorystannia zemelnykh resursiv [Tools of environmental policy for solving problems of rational use of land resources]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management, (4 (16)), pp. 7-15.

5. Derii, Zh. V., Zosymenko, T I., Shadura-Nykyporets, N. T (2019). Implementatsiia staloho rozvytku yak kliuchovyi pryntsyp haluzevoho spivrobitnytstva Ukraina - YeS [The implementation of sustainable development as a core principle of the EU - Ukraine sectoral cooperation]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management, (4 (20)), pp. 9-18.

6. Zvarych, I. (2016). Hlobalna tsyrkuliarna ekonomika yak zasib pobudovy novoho ekolohichno stiikoho suspilstva [Global circular economy as a means of building a new environmentally sustainable society]. Svit fmansiv - The world of finance, 4 (49), pp. 148-155.

7. Zvarych, I. Ya. (2019). Paradyhma hlobalnoi inkliuzyvnoi tsyrkuliarnoi ekonomiky [Paradigm of global inclusive circular economy] [PhD candidate thesis, TNEU].

8. Kychko, I.I. (2010). Osobysti potreby: rehuliatorni mekhanizmy formuvannia ta zab - ezpechennia [Personal needs: regulatory mechanisms of the formation and provision]. Chernihivskyi derzhavnyi instytut prava, sotsialnykh tekhnolohii ta pratsi.

9. Miroshnychenko, S. (n.d.). Ekonomika zamknenoho tsyklu yak zaporuka staloho rozvytku svi - tovoi spilnoty [Closed-loop economy as a guarantee of sustainable development of the world community]. https://www.gurt.org.ua/articles/30308.

11. Ruda, M.V., Myrka, Ya. V. (2020). Tsyrkuliarni biznes-modeli v Ukraini []. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/jun/21886/st12.pdf.

12. Tymoshenko, І. Р., Dronova, О. L. (2018). Tsyrkuliama ekonomika dlia umov Ukrainy [Circular economy for the conditions of Ukraine]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini - Formation of market relations in Ukraine, (9), pp. 120-127. http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2018_9_18.

13. Advancing Sustainable Materials Management: 2015 Fact Sheet. (2015). https://www.epa.gov/sites/production/files/2018 - 07/documents/2015_smm_msw_factsheet_07242018_fnl_508_002.pdf.

14. Derii, Zh. (2017). Households role in the circular economy. Problems and prospects of economics and management, (3 (11)), pp. 39-45.

15. Official website of Ellen MacArthur. URL: https://www.ellenmacarthur.com.

16. The Circularity Gap Reform 2020. https://circulareconomy.europa.eu/platform/en/news - andevents/all-news/2019-circularity-gap-report-reveals-world-only-9-circular-and-trend-negative.

Размещено на Allbest.ru