Корпоративна соціальна відповідальність логістичного бізнесу

Background. The activities of logistics companies require introduction of management tools of corporate social responsibility (CSR) at the strategic and operational level today. Accordingly, the issues of specific features, manifestation forms and promising areas of development of socially oriented logistics business are relevant.

Analysis of recent research and publications has shown that there is a wide range of publications about CSR nature, principles, forms and its implications for enterprises. However, the features of socially oriented development programs by logistics companies are not studied.

The aim of the article is to investigate the peculiarities of manifestation of corporate social responsibility, the forms and directions of its implementation in the activities of logistics service providers in the context of modern global challenges.

Materials and methods. Methods of comparative analysis, synthesis, systematization, generalization were used in this paper.

Results. Thanks to socially oriented approaches to doing business, logistics companies are often able to achieve significant resource savings, solve staffing issues, support innovative development, establish and maintain transparent and mutually beneficial relationships with all stakeholders in supply chains. The main areas of CSR for logistics companies are environmental, which is manifested in the plane of transport and warehousing operations; economic area ensures the efficiency and reliability of logistics chains, development of economic systems; social area is in the context of labor relations and ensuring consumer rights. Operators of the Ukrainian logistics services market are actively implementing CSR practices and confirm this fact with certificates of compliance with international standards. During the COV1D-19pandemic, logistics companies significantly expanded socially oriented business practice.

Conclusion. 1n the context of the global pandemic crisis, new threats and challenges are emerging for logistics operators, related to their increased accountability to society and growing risks to the uninterrupted functioning of supply chains.

Keywords: corporate social responsibility, logistic companies, sustainable development programs, socially oriented activities, virtuous partnership, standards of sustainnable business development.

Постановка проблеми

Відповідальність бізнесу перед суспільством дедалі більше сприймається як окремий стратегічний управлінський напрям, орієнтований на посилення ринкових позицій підприємства, його конкурентоспроможності та сталий розвиток на тривалу перспективу. Професійна діяльність логістичних компаній сама по собі є соціально орієнтованою, адже покликана забезпечувати потреби людей у найнеобхідніших речах. В умовах сучасних викликів для суспільства, зокрема пов'язаних із пандемією COVID-19, логістика взагалі виведена в ранг ключової галузі, яка забезпечує життєдіяльність економічних, екологічних і соціальних систем. Відповідно для логістичного бізнесу реалізація соціально орієнтованих завдань все більше потребує стратегічно осмисленого управлінського підходу, що і визначає актуальність цього дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням сутності, підходів, форм і проявів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) бізнес-структур присвячені чисельні публікації вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків [1-12]. Зокрема, проблеми впливу КСВ на показники діяльності підприємств різних галузей розглянуто у працях українських науковців О. Білан, М. Буковинської, О. Олійник, С. Ткачук, О. Савчук [1-4; 10]. Дослідженням значення КСВ для розвитку підприємницьких структур приділяють значну увагу такі іноземні автори, як К. Ньюман, Дж. Ренд, Ф. Тарп, Н. Тріфковік [7], Р.Кастурі, Л. Чейс, С. Карім [8]. Інструменти та підходи до соціально орієнтованого ведення бізнесу є предметом дослідження низки аналітичних публікацій [5; 6; 9; 11; 12].

Однак практично відсутні праці, присвячені розгляду специфічних рис реалізації програм КСВ у логістичних компаніях, визначенню їх ролі та перспектив розвитку в системі корпоративного менеджменту провайдерів логістичних послуг.

Метою статті є дослідження особливостей прояву корпоративної соціальної відповідальності, форм та напрямів її реалізації у діяльності провайдерів логістичних послуг в умовах сучасних глобальних викликів.

Матеріали та методи. У ході дослідження використано наукові доробки вітчизняних та зарубіжних учених, аналітичні огляди та коментарі учасників ринку логістичних послуг, а також дані логістичних компаній України. Для виконання поставлених завдань і досягнення мети дослідження застосовано методи порівняльного аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення.

Результати дослідження

Окремі прояви соціальної відповідальності підприємницькі структури практикують уже близько 80 років. Сьогодні інвестиції у цій сфері тільки у США та Європі сягають 2 трлн дол. США [5]. Влучно у цьому контексті висловилась М. Саприкіна, директор центру "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності": "Інвестиції в соціальну відповідальність - це інвестиції в зменшення ризиків" [6]. Бути соціально відповідальною компанією вже є не лише питанням доброї волі власників бізнесу, а дедалі більше - обов'язковою умовою її конкурентоспроможності, популяризації підприємства, бренду, продукції та послуг. Впровадження інструментів КСВ у практичну діяльність підприємства суттєво впливає і на ефективність управління ризиками. Так, за результатами дослідження К. Ньюмана, Дж. Ренда, Ф. Тарпа та Н. Тріфковіка встановлено, що компанії, які у стратегічному й оперативному менеджменті активно використовували ключові інструменти КСВ, інноваційні підходи і модифікували свої продуктові портфоліо та ланцюги постачання, сьогодні легше долають кризові ситуації, зокрема пов'язані із пандемією [7].

Існує багато підходів до трактування поняття КСВ, згідно з якими акцентується увага на різних цілях, формах, способах та інструментах її реалізації. Однак спільною рисою більшості таких визначень є наголос на добровільності та системності діяльності організації у рамках КСВ. Системний характер КСВ має виявлятись не лише у реалізації соціально орієнтованих заходів на регулярній основі, а й в охопленні ними широкого кола напрямів сталого розвитку організації. Автори публікації "Правда про КСВ" наголошують на тому, що компанії, прагнучи досягти фундаментальних цілей соціально орієнтованої діяльності, повинні забезпечити системність процесів для узгодженості злагодженості реалізації своїх КСВ-стратегій [8]. Так, з позицій системності КСВ визначається як комплекс соціальних та екологічних системних дій, що мають позитивно відображатись на економічних показниках компанії [9].

Поширення практики КСВ у бізнесовій діяльності обумовило окреслення основних її рис та принципів і на нормативно-правовому рівні. Зокрема, положеннями Міжнародного стандарту 180 26000:2010 "Керівництво по соціальній відповідальності" передбачено, що соціально відповідальна діяльність будь-якої організації належить до питань сталого розвитку бізнесу і невід'ємно пов'язана із впливом її діяльності на соціальне оточення та довкілля [9]. В Україні згідно з "Меморандумом про соціальну відповідальність бізнесу в Україні" під поняттям "соціальна відповідальність бізнесу" розуміється "відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, яка полягає у гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участь у вирішенні найгостріших соціальних проблем" [10].

Загалом, реалізація стратегій сталого розвитку в бізнесі полягає у площині трьох систем: економічної, екологічної і соціальної, які конкретизуються у 7 головних аспектах КСВ: корпоративному управлінні, правах людини, трудових відносинах, довкіллі, чесних операційних практиках, відносинах із споживачами, розвитку і підтримці громад [2]. Так, виконуючи свою основну функцію підприємницької діяльності - отримання прибутку, організація вже є соціально відповідальною, привносячи у добробут суспільства додаткові економічні блага, виробляючи різноманітні товари і послуги; підприємство виконує свою соціальну роль - забезпечення потреб людей у якісному продукті, убезпечуючи соціальний захист, підтримку і дотримання прав працівників, а також мотивуючи їх та розвиваючи, дбаючи про права людини та відповідальність перед споживачами; беручи активну участь у розвитку місцевих громад і громадських організацій, компанія також реалізує свою соціальну позицію; раціонально використовуючи ресурси та контролюючи наслідки своєї діяльності для довкілля, бізнес-структури реалізовують свою КСВ в екологічній сфері. Важливими формами прояву КСВ бізнесових структур є і дотримання законодавства, чесне ведення бізнесу, відповідальність перед партнерами, а також реалізація широкого спектру форм благодійної діяльності.

Бізнесові організації, впроваджуючи програми сталого розвитку, переслідують здебільшого цілі, пов'язані із покращанням іміджу, ділової та суспільної репутації, підвищенням рівня їх впізнаваності, довіри до них, у результаті чого розширюється збут продукції, залучення інвестицій та присутність на ринках товарів і послуг. Так, згідно з дослідженням компанії Рн'С, у 2015 р. 70 % європейців обирають бренд соціальної компанії при купівлі товарів; 1 з 5 європейців може заплатити у 5 разів більше за товар, який виготовлений з меншою шкодою для природи, а бренди, у розвиток яких закладали принципи сталого розвитку, зростають на 30 % швидше, ніж інші [9]. Крім того, іноді соціально орієнтовані активності компанії можуть стати запорукою зниження репутаційних ризиків та відстоювання її інтересів суспільством у складних ситуаціях. Так, українська логістична компанія "Нова пошта", яка займає активну громадську позицію і реалізовує багато соціальних проектів, завдяки публічній підтримці громадських організацій, волонтерів і окремих громадян змогла протистояти тиску з боку державних органів влади.

Реалізація підприємством соціально орієнтованих програм врешті сприяє і його економічному та фінансовому зростанню, підвищенню ефективності корпоративного управління, оптимізації бізнес-процесів. Відтак, крім задоволення суспільних потреб, КСВ підприємств часто є запорукою ефективного розвитку їх бізнесу у довгостроковій перспективі.

Завдяки впровадженню інструментів КСВ, зокрема екологічного спрямування, бізнес-структурам часто вдається отримати і суттєву економію ресурсів, енерговитрат тощо. Для логістичних компаній прикладом такої економії може бути скорочення витрат пального внаслідок використання транспортних засобів з більш екологічними двигунами, енергозберігаючих технологій на складах, вторинної сировини як пакувальних матеріалів тощо.

Суттєвим мотивом до реалізації КСВ може стати вирішення кадрових питань, пов'язаних з набором персоналу, зменшенням плинності кадрів, формуванням робочого клімату, підвищенням рівня залученості співробітників до бізнес-процесів та їх лояльності до компанії, мотивації і продуктивності праці, що в підсумку покращує показники діяльності всієї організації. Як показали дослідження 2015 р., 65 % респондентів хочуть працювати в соціально відповідальній компанії. Для молодого ж населення - "міленіалів" - цей показник взагалі сягає значення у 70 % (опитування). Більше того, 77 % випускників університетів готові навіть на меншу заробітну плату в компанії з КСВ-стратегією [11].

Для логістичних компаній реалізація заходів КСВ у площині трудових ресурсів є вкрай важливою, зважаючи на дефіцит кадрів на ринку логістичних послуг України. Найбільш актуальними інструментами тут є соціальний тимбілдинг, корпоративне волонтерство, комфортні умови праці, соціальний та медичний захист, організація навчання працівників тощо. Особливо це стосується кадрового забезпечення складської логістики, зокрема у площині безпеки праці.

Результатом відповідального ведення бізнесу є і встановлення прозорих, довірливих, чесних і взаємовигідних відносин з усіма стейкхолдерами. Йдеться про дотримання законодавчих вимог та звичаїв ділового партнерства, виконання договірних умов і зобов'язань. В умовах діяльності логістичних компаній довіра з боку партнерів по ланцюгу постачання, серед яких є і постачальники, і споживачі, й інвестори, і представники влади, зважаючи на зростаючі вимоги до його прозорості, має вирішальне значення для його ефективного функціонування. Дотримання принципів доброчесного партнерства є запорукою надійності, безперебійності, своєчасності та синхронності процесів у логістичних ланцюгах.

Впровадження КСВ-стратегії на підприємстві часто обумовлює і більш інтенсивний інноваційний його розвиток. До прикладу, заходи щодо забезпечення безпеки на робочих місцях, підвищення продуктивності праці, ресурсозбереження та інші часто стимулюють компанії інвестувати у новітні технології. Соціально орієнтований логістичний бізнес, зокрема у площині екологічності та продуктивності своєї діяльності, зазвичай активніше інвестує у новітні технології транспортування (екологічні транспортні засоби), складування (автоматизовані, енергозберігаючі системи), управління й адміністрування (електронний документообіг).

КСВ у площині відносин із споживачами логістичними компаніями реалізується насамперед шляхом вчасного забезпечення їх якісною продукцією у необхідній кількості. Особливо яскраво орієнтованість на кінцевого споживача виявляється у сфері логістичного сервісу, зокрема через такі його параметри, як надійність, вчасність, частота, точність доставки, зворотний зв'язок, швидкість реагування та інформування про стан виконання замовлення.

Відповідальність перед суспільством, навколишнім середовищем і партнерами для логістичної компанії означає також дотримання умов транспортування: уникнення випадків перевантаження транспортних засобів, підтримання їх у справному стані, дотримання вимог пакування та маркування тощо.

Загалом, характер, стратегії та заходи КСВ підприємства можуть суттєво відрізнятись залежно від сфери його діяльності. Наприклад, для виробничої компанії більш значимим буде забезпечення безпеки для працівників, мінімізація травматизму на виробництві. Для компаній, орієнтованих на кінцевого споживача, на перше місце виходять соціально орієнтовані масові заходи, покликані підняти рівень впізнаваності та популярності як самого підприємства, так і його товарів чи послуг. Відповідно, рядом специфічних ознак і форм прояву характеризується і КСВ логістичних бізнес-структур (табл. 1).

Таблиця 1 Характерні риси КСВ у логістичному бізнесі