Система аналітичного інструментарію аналізу функціювання інтелектуального капіталу

На мезоекономічному рівні функціювання ІК на стадії формування оцінюється в статиці системою узагальнювального показника - індексу ІК регіону, інтегральними показниками за його складовими (компетентнісним, структурним, споживчим) та частковими показниками складових ІК мезоекономічного рівня, обґрунтованими та докладно представленими в [11]; у динаміці темпами зміни індексу ІК регіону, темпами зміни інтегральних показників за його складовими (компетентнісним, структурним, споживчим) та темпами зміни часткових показників складових ІК регіону [10].

Для визначення узагальнювального рівня ІК регіонів України використано метод обчислення площ трикутників, утворених векторами, на яких відкладаються інтегральні рівні складових ІК - компетентністного, структурного і споживчого капіталу. Виділення трьох інтегральних показників зумовлено кількістю складових ІК та простотою визначення площ трикутників, на основі яких можуть бути обчислені інтегральні показники ІК економічної системи на рівні регіонів. Інтегральні показники компетентністного, споживчого і структурного капіталу визначаються як середньогеометричні нормовані значення часткових показників для кожної складової інтелектуального капіталу[11]. Отже, інтегральні показники складових інтелектуального капіталу регіонів будуть приведені до спільної розмірності.

На основі аналізу динаміки узагальнювальних показників ІК регіонів України можна стверджувати, що тільки в деяких областях відбувалися тенденції до їх зростання - у Харківський, Київській, Одеській, Рівненській, Херсонській, Дніпропетровській, Чернівецькій. ІК майже всіх регіонів України характеризується незбалансованістю та переважною розвиненістю такої складової як компетентнісний капітал.

Для більшої наочності аналізу отриманих рівнів ІК регіонів України пропонується здійснити їх кластеризацію за нормалізованими груповими показниками, що характеризують інститути, інфраструктуру, якість початкової освіти, вищу освіту і професійну підготовку, ефективність ринку товарів, ефективність ринку праці, технологічну готовність, розмір ринку, рівень розвитку бізнесу, інновації, індекс людського розвитку, ВРП (на одну особу та частки ВРП регіону), індекс конкурентоспроможності.

Для висунення гіпотези щодо наявності природнього групування регіонів України за рівнем досліджуваних показників пропонується використати ієрархічний метод кластеризації Уорда, що надає найменші значення внутрішньо групових дисперсій для об'єктів одного класу й у такий спосіб забезпечує найякіснішу класифікацію. Отриманий склад кластерів здебільшого характеризує області України за концентрацією навчальних закладів у поєднанні зі значною кількістю підприємств, сконцентрованих на цих територіях. Регіони з найбільшими показниками ІК характеризуються розвитком практично всіх сфер виробництва: від сільського господарства до важкого машинобудування. Своєю чергою регіони з низькими показниками ІК зосереджені на сільськогосподарському виробництві. Розрізненість між кластерами спостерігалась за всіма досліджуваними показниками.

Перша група регіонів сформована областями з високими значеннями показників якості середньої освіти, низькими - ефективності ринків товарів і праці та середніми за іншими показниками (Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська, Черкаська області). Другий кластер (Дніпропетровська, Харківська та Одеська області) характеризується високими позначками для всіх показників, окрім інститутів (низький), якості початкової освіти та ефективності ринку праці (середній рівень). Інші області України утворили третій кластер, що характеризується найнижчими досліджуваними показниками, крім ефективності ринку праці та інфраструктури. Середні значення для отриманих кластерів представлені на рис. 1. Якість отриманих груп регіонів, що характеризуються різною сформованістю функціювання ІК, підтверджується низькими значеннями міжгрупової та високими для внутрішньогрупової дисперсії.

На наступному етапі було визначено регресійні моделі залежності між інтегральними показниками складових ІК мезоекономічного рівня.

Враховуючи, що компетентнісний капітал, який формується в системі освіти й професійної підготовки, є драйвером зростання ІК, вплив цієї складової ІК на інші та на валовий регіональний продукт (ВРП) представлено на рис. 2.

Рис. 1 Графік середніх значень для отриманих кластерів.

Рис. 2. Схема напрямів визначення залежностей між складовими інтелектуального капіталу економічних систем мезоекономічного рівня: КК - інтегральний показник компетентністного капіталу; СтК - інтегральний показник структурного капіталу; СпК - інтегральний показник споживчого капіталу

Для кластеру 1 і кластеру 2 було сформовано моделі регресійної залежності між складовими інтелектуального капіталу за визначеними на рис. 2 напрямами. Якість отриманих моделей засвідчується високими показниками R² та F-статистики Фішера. Для кластеру 3 незначимими виявилися впливи структурного і компетентністного капіталу на показник ВРП.

Низький рівень складових ІК за регіонами кластеру 3 унеможливлює вплив ІК та його складових на формування ВРП, а їх незбалансованість унеможливлює синергетичний ефект взаємодії складових ІК у процесі його функціювання.

З метою інформаційної підтримки аналізу і прийняття управлінських рішень щодо функціювання ІК за центрами знань пропонується використання колективної системи підтримки прийняття рішень (СППР) на основі мультиагентної системи (МАС), створеної для вирішення аналітичних задач, що потребують потужних і гнучких інтелектуальних програмних систем [12].

Моделі залежності між складовими ІК і ВРП

Для регіонів першого і третього кластерів характерне суттєве переважання сформованості компетентнісного капіталу в порівнянні з іншими складовими ІК. Для актуалізації внутрішніх факторів, що впливають на сформованість ІК, проведено регресійний аналіз між складовими ІК та результативним показником мезоекономічного рівня - ВРП. Якість регресійних моделей за першими двома кластерами підтверджується високими значеннями коефіцієнтів детермінації (від 0,558 до 0,918) та критерію Фішера. За першими двома кластерами суттєвий вплив на ВРП справляють всі складові ІК, за третім кластером - структурний капітал. Щодо взаємозв'язку складових ІК, то для регіонів першого та другого кластерів виявлено суттєвий вплив компетентнісного капіталу на інші складові ІК - споживчий та структурний капітал, для регіонів третього кластера характерним є вплив компетентнісного капіталу на споживчий і частину структурного капіталу. Для інформаційної підтримки аналізу функціювання ІК розроблено МАС в середовищі «Protйgй». Отримані результати аналізу функціювання ІК на мезоекономічному рівні підтверджують необхідність розроблення окремих програм соціально-економічного розвитку регіонів на основі накопичення ІК, особливостей їх ринків праці та економічних можливостей, які нині існують.

інтелектуальний капітал мультиагентний мезоекономічний

1. Schiuma G. The Knoware Tree and the Regional Intellectual Capital Index: An Assessment within Italy. Journal of Intellectual Capital. 2008. №9(2). p. 283-300.

2. Uziene L. City's Intellectual Capital Framework: The Performance Measurement Point of View. Economics and Management, 2013. 18(2). p. 198-208.

3. Журавльова І.В. Інтелектуальний капітал як об'єкт захисту в системі фінансової безпеки. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. № 29. С. 57-60.

4. Fazlagic J. Intellectual capital statement model for counties in Poland. Amfiteatru Economic Journal. 2018. Vol. 20, Iss. 49. pp. 732-752.

5. Viedma J. M. In Search of an Intellectual Capital Comprehensive Theory. The Electronic Journal of Knowledge Management. 2007. V. 5. Issue 2. P. 245-256.

6. Sveiby K.-E. Intellectual Capital and Knowledge Management.

7. Журавльова І.В. Теоретико-методичні основи управління структурою капіталу підприємства з урахуванням інтелектуальної складової.. Харків: ХНЕУ, 2013. 406 с.

8. Lin C. Y.-Y. National Intellectual Capital: A Comparison of 40 Countries / C. Y.-Y. Lin, L. Edvinsson. New York: Springer, 2011. 392 p.

9. Журавльова І.В. Методичне забезпечення діагностування інтелектуального капіталу макроекономічного рівня. Управління розвитком. № 1. 2016. С. 44-51.

10. Журавльова І.В. Розроблення методичного підходу щодо оцінки функціонування інтелектуального капіталу мезоекономічного рівня. Технологический аудит и резервы производства. № 3/5. 2016. С. 36-40.

11. Журавльова І.В. Функціонування інтелектуального капіталу: методологічне та методичне забезпечення. Харків: ТО Ексклюзив, 2016. 376 с.

Размещено на Allbest.ru