Організаційна структура та господарсько-економічна діяльність кооперативного видавництва "Культур-Ліга" у контексті вивчення проблем економічної історії

Кооперативне видавництво «Культур-Ліга» видавало книги з усіх галузей знань. Серед найбільш популярних серій були: історія, релігія, філософія, культура, мистецтво, освіта, мовознавство, літературознавство, художня література (перекладна та оригінальна), науково-популярна, бібліографічні покажчики [14].

Особливим попитом користувалися підручники: Д.Н. Гофштейна, І.Г. Співака, С. Яхінсона «Хрестоматія» для 3-4 навчального року, Волконський «Математика» для першого року навчання [8, арк. 31]. Для лікнепу були видані підручники С. Жезмера «Ленінським шляхом», І. Кантора та М. Майданського «Ленінський призов», А. Лібермана «Математична настільна книга для лікнепу». У 1923 р. планувалося видати «Практичну математику» - Х. Рєзніка, «Хрестоматію» 2 ч. - І. Співака, «Географію» - Иванова. До друку готувалося праці Капелькіна та Цігера - «Природознавство» 2 ч., Лєбєдінцев - «Алгебра», Любарський - «Географія України». Планувалося до друку ряд підручників, науково-популярних бібліотечок для шкіл і дитячих будинків, книга Я. Рєзника «До нової школи» та ін. Середній наклад усіх підручників кооперативного видавництва «Культур-Ліга» склав - 4000, абетка - 10000, дитячої близько 1500 примірників [5, с. 132]. Усього з 1926 по 1928 р. «Культур-Лігою» було видано 48 назв підручників [10, арк. 299].

Популярною в кооперативному видавництві «Культур-Ліга» була серія «Історична література». Користувалися попитом праці І. Контора «Радянське будівництво у єврейському середовищі», М. Кіпера «Підсумки виборів до Рад і робота у містечку», А. Юдицького «Дні Жовтня», «Шлях до Жовтня: Революційний рух в Росії (1895-1917)», Ш. Яхінсона «Історія культури» та ін.

Практикувало кооперативне видавництво видання перекладної літератури. Видавництвом було видані перекладені твори Джека Лондона, Бабеля, Генрі, Дюамеля, Я. Окунйова, Салтикова-Щедріна, Р. Уельса, Л. Франка та ін. Окрім цього «Культур-Ліга» видавала бібліотечки для шкіл. Так, у перший список книжок для шкіл першого концентру входили: Новогрудський «Юнгер натураліст», Лещинська «Степан Халтурін», «Роза Люксембург», Сорокін «Дер гройсер октябр», Уельс «Гот-динамо», Гольд «Дер цайлунген», Арбетс «Кіндер», Брем «Ві фойгелех бойен нестн», Вагнер «Афн фелд ун лонке», Винниченко «Федька Каламутник», Чехов «Каштенка», Тургенєв «Бирюк», Джек Лондон «Дер цайлунген», Кіп ніс «Май селех русіше», «Абер», «Фарш терте хасене», «Май селех» та ін. [8, арк. 442] Ми бачимо, що до цієї бібліотечки входили різні автори - єврейські, українські, російські, серед них були, як класики так і сучасники. Видавництво «Культур-Ліга» також друкувало: бібліотечки для школярів різного віку, особливим попитом користувалася «Популярна бібліотечка», а також «Бібліотечки єврейською мовою для малописьменних» куди входили твори: Франко «Сорке», Буніна «Кнехт», Гольфа «Дер-Цейлунген», Горький «9-й январь», Островська «Кооперація», Кассель «Нох дер арбайт», Алейхем Ш. «А ворт фар а ворт», «Майсес», «Драй лукес», Мензеле «Келбел», Діккенс «Олівер Твіст» та ін. [8, арк. 74].

Дитяча книжка посідала особливе місце у видавничій діяльності видавництва «Культур-Ліга». Воно видала у красивому ілюстрованому виданні казку Кіплінга «Рікі-тікі-Таві» та збірки віршів Фефера й Фінінберга [5, с. 140]. Дитячі книжки ілюстрували М. Шагал, М. Эпштейн, І.Чайков, Н. Шифрін, Сарра Шор [ 2]. Усього за 1926-1928 рр. «Культур-Ліга» видала дитячої літератури 17 назв [10, арк. 299].

Кооперативне видавництво «Культур-Ліга» видавала і періодичні видання. У цілому видавати періодичні видання було невигідно для видавництва, адже ця справа поглинала майже увесь прибуток видавничого відділу тому без додаткових асигнувань займатися виданням періодики було практично неможливо. Так, у травні 1923 р. Наркомос перерахував видавництву «Культур-Ліга» 4000 крб. для підтримки роботи дитячого журналу «Фрейд» [5, с. 130].

Журнал «Фрейд» кооперативне видавництво «Культур-Ліга» розпочало видавати на початку 1923 р. Головна мета журналу - допомогти дитині зрозуміти особливості навколишнього середовища, а також допомогти батькам у виборі методів виховання кожної окремої дитини. Світ журналу переповнений фантастичними елементами, що дає можливість дитині розвивати інтелектуальні навики, а також спонукає її до гармонійного і всебічного розвитку. Редактором журналу був Лур'є [5, с. 133]. Так, у №12 (березень-квітень, 1924 р.) [15] було надруковано твори І. Фефера (писав мовою ідиш), Л. Сейфуліна - оповідання «Два товариші», переклад Л. Рєзник казки - «Пошуки місяця і сонця», оповідання І. Кіпніс (писав оповідання і прозу) «Про диню та кавунчик», а також географічні подорожі у різні країни світу (Африка). Цікавою для дітей була рубрика «Що можна зробити самому» де подаються креслення та математичні розрахунки різних приладів, механізмів. Окремою сторінкою редакція журналу опубліковувала листи дітей до редакції, як правило ця рубрика вміщувалася у кінці журналу. У журналі «Фрейд» публікувалися анкети (зауваження та пропозиції щодо роботи журналу), ілюстрації, фото [15]. Окрім журналу Фрейд» «Культур-Ліга» видавала також журнал «Педагогічний бюлетень» який був орієнтований на єврейського вчителя.

11 січня 1927 р. управління політосвіти надало дозвіл видавництву «Культур-Ліга» на друк газети «Ойс Аморацес», але згідно таких умов: по-перше, «Культур-Ліга» повинна була видати протягом другої половини 1926/27 навчального року три номери газети згідно графіку: №1 не пізніше 20 січня, №2 - 20 лютого, №3 - 20 березня; по-друге, матеріали у готовому для друку вигляді перед опублікуванням повинні були бути переглянуті Методкомом лікнепу; по-третє, розмір газети повинен був становити 11/8 рояльного аркуша на 12 сторінок; по-четверте, наклад кожного номеру не повинен був перевищувати 3 тис. примірників; по-п'яте, газета надсилалася на місця видавництвом безкоштовно згідно вказаних адрес, а видатки по експедиюванні входили у загальну оплату за випуск кожного номеру. На друк газети Управління політосвіти виділяло 330 крб. 55 коп. [8, арк. 476]. Звичайно цих коштів не вистачало тому видавати газету було збитково.

У грудні 1928 р. Наркомос запропонував кооперативному видавництву «Культур-Ліга» видати 6 номерів - 20 аркушів філологічного журналу «Ді ідіше шпрах». Видавництво погодилося, але з умовою, що Наркомос надасть субсидію в розмірі 2500 крб. Уся сума була поділена на три частини: перша 1250 крб. надійшла у другому кварталі 1928 р., друга - 650 крб. у третьому, третя - 600 крб. у четвертому. Наркомос зобов'язувався вжити усіх заходів щодо розповсюдження журналу [6, арк. 192]. 13 жовтня 1930 р. Наркомос надав «Культур-Лізі» кредит 930 крб. на друк педагогічного журналу «Ратнбідунг» [10, арк. 3], який довгий час фінансувався комітетом у справах друку [10, арк. 92]. Наркомос також фінансував дитячий журнал «Октябрл» на рахунок якого у серпні 1930 р. було перераховано 600 крб., однак перший номер журналу, який повинен був вийти ще у липні, а вийшов з запізненням через те, що трест «Київ-Друк» несвоєчасно підготував кліше. [10, арк. 13, 22, 31].

Організаційно-виробнича та видавнича діяльність будь-якого видавництва, а особливо приватного чи кооперативного була б малоефективною без реклами, як свідчить очевидець М. Биковець, «кожне з видавництв витрачає великі кошти на рекламу, вишукує стежинки до споживача, намагається зняти галас із приводу саме своїх видань. Великі видавництва видають спеціальні бюлетені, каталоги, проспекти, не шкодуючи на те коштів» [16, с. 6]. Дослідник не помиляється, адже ринкові відносини цього вимагали, як приклад, «Культур-Ліга» у власних виданнях, а також у бібліографічному розділі журналів вміщувала короткі відомості про нові видання, на останніх сторінках деяких періодичних видань, що відводилася рекламі, видавництво пропонувало власну продукцію.

Видавництво «Культур-Ліга» організовувала крамниці дешевої літератури, де споживач міг недорого купити потрібну йому книжку. У книжковому магазині періодично проводилися виставки книг у віконній вітрині, яка вважалася найефективнішим засобом реклами та привернення уваги читача [17, арк. 17]. Перш за все враховувалася особливість споживача, який завжди дивився перед собою або трохи вниз, тому найкраще для магазину було встановлювати віконні виставки на відстані 1,2-1,4 метра від землі [18, с. 8]. Вірне розташування товарів, простота та разом з тим оригінальність і помітність - це основні вимоги, що ставило кооперативне видавництво «Культур-Ліга» до оформлення віконної виставки.

Свої рекламні акції кооперативні видавництва часто проводили на зборах та з'їздах різних організацій, але заздалегідь попередивши їхнє правління. Вони проводились у вигляді виставок, симпозіумів, ярмарок. Тут учасники зібрань могли придбати за значно нижчими цінами різноманітну літературу. На початку жовтня 1924 р. у Києві проходила книжкова виставка на якій прийняло участь і кооперативне видавництво «Культур- Ліга», яка презентувала 115 примірників власної друкованої продукції [5, с. 138].

Для збільшення попиту на друковану продукцію видавництво «Культур-Ліга» робило акцент на особливе оформлення книги, яке привертало неабияку увагу покупців, але у зв'язку з економічними труднощами на початку 20-х рр. ситуація з оформленням книги була досить складною, переважна більшість їх мала простий нестилізований характер. Поступово, з розвитком НЕПу «Культур-Ліга» розширювала свої матеріальні можливості, яка все більше звертала увагу не лише на зміст друкованої продукції, а й на її оформлення. Серед відомих єврейських художників-ілюстраторів ряду книжок, виданих видавництвом слід назвати: Е. Гофман, Д. Гофштейн, Б. Гутянський, І. Кіпніс, Н. Лур'є, П. Маркіш, Л. Рєзник, Д. Ройхл, І. Співак та ін. [5, с. 163]

Для друкованої продукції видавництва набула поширення типова обкладинка для видань технічної, художньої, популярно-економічної, дитячої літератури. Як правило, вона використовувалася для оформлення бібліотечок, що їх випускала «Культур-Ліга». Створенням типової обкладинки вирішувалося завдання узагальненого декоративного оформлення книг, об'єднаних у самостійні бібліотечки. Кооперативне видавництво «Культур-Ліга» видавало «Популярну бібліотечку» де друкувалися серії белетристичну та популярну-економічну літературу. «Культур-Ліга» здебільшого уникала занадто заполітизованих елементів в оформленні книг, для них був притаманний простий витончений стиль. Найбільша увага приділялась оформленню художньої літератури й дитячих книжок.

Дослідниця діяльність єврейських бібліотек Півдня України в 1920-30-і роки Ірина Міронова вдало підкреслила, що у 1930-ті роки починається насильне згортання всіх проявів єврейського громадського життя і національної культури. Культурно-освітні заклади були оголошені осередками «буржуазно-націоналістичного впливу», а їхня робота визнавалася «шкідливою». Під час репресій були фізично винищені багато діячів національних культур [19]. Така ж доля спіткала і видавництво «Культур-Ліга».

Висновки

Таким чином, констатуючи розглянутий нами вище факт - розвитку організаційної структури та господарсько-економічної діяльності кооперативного видавництва «Культур-Ліга», дає можливість охарактеризувати особливості формування організаційної структури видавництва, розкрити соціально- професійний склад засновників та членів, проаналізувати систему ведення кооперативного способу господарювання на засадах пайового підприємства. Слід зазначити, що в Україні на сучасному етапі розвитку системи ринкової економіки де домінують різні форми власності, національна видавнича галузь перебуває у край важкому становищі. Досі йде пошук ефективної моделі розвитку національного книговидання, то ж чому б не звернутися до власного історичного досвіду.

Список використаних джерел

1. Костик Є. П. Створення та діяльність кооперативних видавництв в УСРР 1922-1930 рр.: дис... канд. іст. наук: 07.00.01; Переяслав-Хмельницький держ. педагогічний ун-т ім. Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2005. 241 с.

2. Рыбаков М. О деятельности еврейской культурно-просветительной организации «Культурная Лига» в Киеве (1918-1925). URL: Conf27 http://judaica.kiev.ua (дата звернення: 22.02.2019 р.).

3. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). Ф. 271. Оп. 1. Спр. 62.

4. Розанов Я. «Выставка живая книга». Пролетарская правда. 1924. 23 сентября.

5. Правда історії: діяльність єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна Ліга» у Києві (1918-1925): Зб. документів і матеріалів / Укл. М.О. Рибаков. Київ: Кий, 2001. 156 с.

6. Кооперативное издательство «Культур Лига» (из беседы с заведующим тов. Б.И. Маршаком). Пролетарская правда. 1923. 8 августа.

7. Кізюн В.К. Видавнича діяльність державних, суспільно-політичних та громадських організацій в 20-ті р.: Дис.... канд. іст. наук. Київський Національний університет імені Тараса Шевченка: 07.00.06. Київ, 1994. 206 с.

8. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 6/4. Спр. 7230.

9. Козаченко А. Книжкова продукція УСРР (1923-1926). Бібліологічні вісті. 1927. № 2. С. 24-45.

10. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 6/4. Спр. 7231.

11. Пігулін М. Українські видавництва в 1928/1929 році. Радянський книгар. 1930. № 3. С. 3-4.

12. ЦДАВО України. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 42.

13. ЦДАВО України. Ф. 555. Оп. 1. Спр. 39.

14. Сионизмпротив большевизма:украинское измерение. URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/...i.../sionizm- protiv-bolshevizma-ukrainskoe-izmerenie (дата звернення: 22.02.2019 р.).

15. Щомісячний журнал для дітей «Фрейд». 1924. №12.

16. Биковець М. Бібліографія. Культура і побут (додаток до газети «Вісті ВУЦВК»). 1927. 10 серпня.

17. ЦДАВО України. Ф. 174. Оп. 2. Спр. 1.

18. Бородкін В. Проблема вітрини. Радянський книгар. 1930. № 3. С. 7-9.

19. Міронова І. Діяльність єврейських бібліотек Півдня України в 1920-30-і роки. URL: http://judaica.kiev.ua/old/Conference/conf2004/27-2004.htm (дата звернення: 20.02.2019 р.).

References

1. Kostyk, Ye. P. (2006). Stvorennia ta diialnist kooperatyvnykh vydavnytstv v USSR 1922-1930 rokiv [Making and Activities of the Cooperative Publishing in the USSR (1922-1930)]. Candidate Dissertation: 07.00.01 (History of Ukraine). Cherkasy, 241 p. [in Ukr.].

2. Rybakov, M. O deyatel'nosti yevreyskoy kul'turno-prosvetytel'noy orhanizatsiy «Kul'turnaya Liga» v Kiyeve (1918-1925) [On the activities of the cultural and educational organization «Culture League» in Kiev (1918-1925)]. URL: Conf27http://judaica.kiev.ua (Last accessed 22 February 2019) [in Rus.].

3. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy) [Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (TsDA VO of Ukraine)). F. 271. Op.

4. Spr. 62 [in Ukr.].

5. Rozanov, J. (1924). «Vystavka zhyvaya kniga» Proletarskaya pravda. 23 sentyabrya [«Exhibition is a live book» Proletarian truth.» (23 September 1924)]. [in Rus.].

6. Rybakov, M. O. (2001). Pravda istorii: diialnist yevreiskoi kulturno-prosvitnytskoi orhanizatsii «Kulturna Liha» u Kyevi (1918-1925). [The truth of history: the activities of the Jewish cultural and educational organization «Cultural League» in Kyiv (1918-1925)]: Zb. dokumentiv i materialiv. Kyiv: Kyi, 156 p. [in Ukr.].

7. Kooperativnoye izdatel'stvo «Kul'tur Ligi» (iz besedy s zaveduyushchim tov. B.I. Marshakom). Proletarskaya pravda. 1923. 8 avhusta. [Cooperative publishing house «Culture League» (from the conversation by the head comrade B. Marshak). Proletarian truth. 8 August 1923] [in Rus.].

8. Kiziun, V.K. (1994). Vydavnycha diialnist derzhavnykh, suspilno-politychnykh ta hromadskykh orhanizatsii v 20-ti r. [Publishing activities of state, public-political and public organizations in the 1920's]. Candidate's thesis. Kyiv, 206 p. [in Ukr.].

9. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 6/2. Spr. 7230. [in Ukr.].

10. Kozachenko, A. (1927). Knyzhkova produktsiia USRR (1923-1926) [Books production of the Ukrainian SSR (1923-1926)]. Bibliolohichni visti. no. 2. pp. 24-45 [in Ukr.].

11. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 166. Op. 6/2. Spr. 7231. [in Ukr.].

12. Pihulin, M. (1930). Ukrainski vydavnytstva v 1928/1929 rotsi [Ukrainian publishing houses in 1928/1929.]. Radianskyi knyhar. no. 3. pp. 3-4 [in Ukr.].

13. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 42. [in Ukr.].

14. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 555. Op. 1. Spr. 39. [in Ukr.].

15. 14.Sionizm protiv bol'shevizma: ukrainskoye izmerenye [Zionism against Bolshevism: the Ukrainian dimension.] URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/. ..i.../sionizm-protiv-bolshevizma-ukrainskoe-izmerenie (Last

16. accessed 22 February 2019) [in Rus.].

17. Shchomisiachnyi zhurnal dlia ditei «Freid» [Monthly magazine for children «Freud»]. (1924). no. 12 [in Ukr.].

18. Bykovets, M. (1927). Bibliohrafiia. Kultura ipobut (dodatok do hazety «Visti VUTSVK»). 1927. 10 serpnya [Bibliography. Culture and life (appendix to the newspaper «VUTSVK News»). (10 August 1927)]. [in Ukr.].

19. Tsdavo Ukrainy [TsDAVO of Ukraine]. F. 174. Op. 2. Spr. 1 [in Ukr.].

20. Borodkin, V. (1930). Problema vitryny [The problem of a showcase]. Radianskyi knyhar. no. 3. pp. 7-9 [in Ukr.].

21. Mironova, I. Diialnist yevreiskykh bibliotek Pivdnia Ukrainy v 1920-30-i roky [Activities of Jewish libraries in the South of Ukraine in the 1920's and 1930's.]. URL: http://judaica.kiev.ua/old/Conference/conf2004/27-2004.htm (Last accessed 20 February 2019) [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru