Виплата доходів найманим працівникам: альтернативні варіанти економії коштів для роботодавців

Наведемо приклад. Так, працівникам підприємства, які регулярно направляються у відрядження, доцільно, за домовленістю з такими особами, компенсувати заробітну плату добовими. Зрозуміло, що заробітна плата та добові - виплати, що мають різне функціональне призначення. Водночас з метою отримання податкової економії роботодавцем даною обставиною можна знехтувати. Наприклад, працівник підприємства проводить у відрядженні половину робочого часу. За варіантом А йому нараховують 7 000 грн заробітної плати на місяць і по 150 грн добових за кожний день у відрядженні. Нехай у звітному місяці кількість днів у відрядженні склала 10.

Загальна сума доходу працівника з урахуванням виплат на відрядження складе 8 500 грн. З них (з урахуванням вимог податкового законодавства) працівник отримає на руки 7 135 грн, сума обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів складе 2 905 грн. За варіантом Б працівникові нараховують 4 327 грн (розмір заробітку має бути вищим за мінімальну заробітну плату) та виплачують добові у максимальному розмірі (417,30 грн у 2019 р.). Загальна сума доходу працівника з урахуванням виплат на відрядження складе 8 500 грн. З них (з урахуванням вимог податкового законодавства) працівник отримає на руки 7 656,24 грн, сума обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів складе 1 795,71 грн. Тож за другим варіантом зиск матиме як працівник підприємства: він отримає на руки більше на 521,24 грн, так і роботодавець, економія якого за платежами до цільових фондів складе 588,06 грн.

Здійснення роботодавцями на користь працівників інших виплат, що не підпадають під оподаткування, може розглядатися як компенсація основного заробітку за прикладом, поданим вище, так і у якості стимулювання працівників, заохочення до продуктивнішої праці або за двома даними напрямами одночасно.

Реальним способом економії коштів роботодавців на виплату обов'язкових платежів за нараховуваними працівникам доходами, є автоматизація та механізація праці. Наведемо приклад. В умовах розширення обсягів діяльності виробництво продукції можливе: а) в ручному режимі при залученні п'ятьох осіб; б) на обладнанні із залученням до роботи однієї особи. Вартість обладнання становить 1 020 тис. грн (у т.ч. ПДВ), щорічні витрати на його технічне обслуговування та поточні ремонти становлять 10 % від первісної вартості. Праця робітників оплачується із розрахунку 6 100 грн на особу, кожного року заробітна плата підвищується на 15 %. Для придбання обладнання підприємство отримує банківську позику у сумі 70 % вартості обладнання (без ПДВ) терміном на 2 роки під 20 % річних. Основна сума позики погашається рівними сумами, відсотки за користування позикою нараховуються на непогашений залишок. Недисконтована величина витрат підприємства за п'ятирічний період (час повної амортизації обладнання) за першим варіантом (з використанням виключно ручної праці) складе 3 010,5 тис. грн.; за другим варіантом (придбання обладнання) - 2 001,1 тис. грн. Економія для підприємства, яке обрало шлях автоматизації, складе 1 009,4 тис. грн. При дисконтуванні витрат (коефіцієнт дисконтування взятий на рівні 0,2) економія становитиме 329,3 тис. грн. Так чи інакше, переваги від механізації та автоматизації виробництва слід розраховувати у кожному конкретному випадку окремо. Підприємцям та керівникам підприємств просто потрібно мати на увазі цей потенційний напрям економії, реалізація якого виводить суб'єкта господарювання на якісно вищий рівень в очах персоналу, внутрішнього менеджменту, клієнтів та конкурентів, й до того ж відбувається у рамках правового поля.

Висновки

За результатами проведеного дослідження ми доходимо таких висновків:

1. Офіційне працевлаштування працівників та виплата їм винагороди за виконану роботу й надалі лишається складною для «переварювання» темою для працедавців через наявне податкове навантаження на фонд заробітної плати.

2. Основні способи, до яких вдаються суб'єкти підприємницької діяльності для отримання податкової економії: приховування фактів працевлаштування працівників; працевлаштування працівників з виплатою їм офіційного доходу на рівні, близькому до мінімальної заробітної плати, й доплатою у конверті решти суми (за домовленістю); працевлаштування працівників на неповний робочий день при фактичному цілоденному виконанні ними своєї роботи; підміна трудових договорів з працівниками цивільно-правовими та договорами про співпрацю з підприємцями-платниками єдиного податку третьої групи.

3. Повне чи часткове приховування роботодавцем доходів зайнятих у нього працівників обертається погіршенням поточного й майбутнього рівня їх державного соціального захисту та загрожує суттєвими санкціями самому роботодавцеві, найсуворіша з яких - штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, за кожного непрацевлаштованого працівника.

4. Прискіпливе, ретельне вивчення суб'єктами підприємницької діяльності можливих варіантів економії власних коштів та їх впровадження у практику з одночасною відмовою від використання конвертних виплат заробітної плати обернеться вигодою для економічного суб'єкта, діяльність якого потрапить у правове, безризикове поле, його працівників, держави, суспільства в цілому.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України: Закон України № 2755-VI від 02.12.2010 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

2. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України № 2464-VI від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17.

3. Юшко С. В. Навантаження на фонд оплати праці суб'єктів господарювання як чинник тінізації доходів громадян / С. В. Юшко // Фінанси України. 2013. № 2. С. 32 - 45.

1. Verkhovna Rada of Ukraine. (2010). Podatkovij kodeks Ukrayini [Tax code of Ukraine] (Act No. 2755-VI, December 02). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. [In Ukrainian].

2. Verkhovna Rada of Ukraine. (2010). Pro zbir ta oblik yedinogo vnesku na zagalnoobov'yazkove derzhavne socialne strahuvannya [About collection and accounting of the single contribution to compulsory state social insurance] (Act No. 2464-VI, July 08). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17. [In Ukrainian].

3. Yushko, S. (2013) 'Navantazhennya na fond oplaty praci sub'yektiv gospodaryuvannya yak chynnyk tinizaciyi doxodiv gromadyan' [Load on the fund of labor remuneration of business entities as a factor in the shadowing of incomes of citizens] Finansy Ukrayiny [Finances of Ukraine.] (2), pp. 32-45. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru