Стратегії виробництва аграрної продукції: світовий досвід

Другою складовою «зеленої революції» є розвиток іригвції, розповсюдження інноваційних іригаційних систем та технологій, у т.ч. систем крапельного зрошування, гідропоніки, «вертикальних ферм» та ін. Цей напрямок є надзвичайно важливим, оскільки нові ^рти зернових культур зможуть нaрощувaти врожaйніcть лише в умовaх стабільного та доступного водозaбезпечення, адже в умовах глобального потепління та зміни клімату у ХХІ ст. дефіцит води стає основною загрозою для продуктивності сільського господарства.

Третя складова «зеленої революції» - широке впровадження інновацій у аграрному виробництві, масова індуcтріaлізaція всіх процесів щодо розвитку аль^кого гоcподaрcтвa, у т.ч. з використанням ІТ- технологій, дронів, авіаційних та космічних технологій, NBIC- технологій та робототехніки.

У ХХІ ст. інтенсифікація аграрного виробництва у країнах-лідерах світового розвитку відбувається у напрямі морочення витрaт нa виробництво і обcлуговувaння виробничих фондів, до яких належать: cільcькогоcподaрcькі землі, аграрна технік. Велика увага приділяється логістиці руху оборотного капіталу: посівного матеріалу у рослинництві, розвитку селекції у сфері тваринництва та птахівництва, виробництву та закупівлі мінеральних добрив тощо. Важливе місце у аграрному виробництві займає рівень розвитку та інноваційного переоснащення наявних об'єктів інфраструктури - елеваторів, сушарок та складських приміщень для зберігання зібраного врожаю. Особливу роль у системі аграрного виробництва відіграє логістика транспортного забезпечення; налагодження логістики руху аграрної продукції «від лану - до столу», тобто з місця вирощування продукції до мережі роздрібної торгівлі та до споживача.

Цикл обороту капіталу у аграрному виробництві переважної більшості країн світу становить один рік. За таких обставин аграрії надають перевагу коротким термінам окупності інвестицій, які вливаються у сферу аграрного виробництва. На рисунку 1 представлено динаміку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до сфери агарного виробництва в масштабах світового господарства за період 2005 - 2017 рр. Як свідчать наведені дані, «пік» інвестиційної активності ПІІ у світове аграрне виробництво припадав на період 2007 - 2010 рр. (це передкризовий період - до початку світової фінансово-економічної кризи) та у перші роки післякризового періоду, під час якого відбувалися процеси активного інноваційно-технічного переоснащення виробничих комплексів аграрно-промислового виробництва. Інвестування у технічне оснащення аграрного виробництва ставило за мету здійснити його кардинальну технічну модернізацію на інноваційних засадах із застосуванням ІТ-технологій, розробок цифрової економіки, забезпечити перехід до «високоточного аграрного виробництва».

Рисунок 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій у сферу розвитку світового аграрного виробництва за період 2005 - 2017 рр. (млн. дол. США).

Джерело: World Investment Report 2018 [5].

Серед регіонів-лідерів ПІІ у сферу розвитку аграрного виробництва за період з 2005 по 2017 рр. - країни Азії, Європейський Союз, країни Північної та Південної Америки. Такі інвестиції здійснювалися, в основному, ТНК спільно з ТНБ та стосувалися як інвестування у технічне переоснащення аграрного виробництва, так і інвестицій у придбання земельних ресурсів (купівлю земель сільськогосподарського призначення). З даних, наведених у таблиці 1 видно, що серед угод, які уклали іноземні інвестори (насамперед - ТНК) за межами своєї країни, на світових ринках, переважають угоди для придбання земель сільськогосподарського призначення з подальшим виробництвом на придбаних землях продукції рослинництва та вирощування технічних культур - 39 % від загальної площі придбаних за означений період угод (в основному, це кукурудза, пшениця, соя, рапс та технічні культури). Такі угоди характеризуються великими капіталовкладеннями у інноваційно-технічне оснащення аграрного виробництва, у розвиток механізації та автоматизації з переходом до високоточного, високопродуктивного, стандартизованого та моноструктурного аграрного виробництва з мінімальним використанням найманої праці.

Таблиця 1. Спеціалізація угод з придбання земель сільськогосподарського призначення у світі (за період 2000-2017 рр.)

Джерело: Dynamics overview. LAND MATRIX[6].

Серед угод з ПІІ, які уклали іноземні інвестори на внутрішньому, національному ринку країн походження ТНК (потужних агро-фірм), в основному, переважали угоди для придбання земель сільськогосподарського призначення з подальшим виробництвом на них продукції багатоцільового призначення - понад 94,0 % від загальної площі придбаних за означений період (2000-2017 рр.) земель. Багатоцільове призначення передбачає як вирощування зернових, сировини для подальшої промислової переробки, так і розвиток замкнених та експортоорієнтованих аграрно-виробничих комплексів (аграрних кластерів) з птахівництва та тваринництва, а також - комплексне вирощування зернових та масляних культур з подальшою переробкою їх відходів на потреби відновлюваної енергетики у вигляді пелетів, брикетів та інших видів біопалива. Отже, можна зробити висновок (дивись табл. 1), що ПІІ ТНК (агро-фірм) з придбання земель сільськогосподарського призначення за кордоном (в країнах, що розвиваються), в основному, зорієнтовані на формування сировинної бази, а внутрішні ПІІ агро-фірм та ТНК у межах національної економіки країн їх базування - на створення конкурентоспроможних агро-комплексів багатоцільового призначення.

Лідерами у сфері інвестування аграрного виробництва у світовій економіці є аграрні ТНК. Зазначимо, що саме аграрні ТНК у ХХІ ст. стають драйверами переходу до інновацій та «високих технологій». Серед відомих у світі прикладів інновацій, застосування ^-рішень у сфері аграрного виробництва є: інноваційні та дистанційні ^стеми упрaвління підприємством (ERP) у аграрній сфері; ІТ-облікові ^стеми; ІТ^стеми електронного документообігу, інновації у сфері cупутникового зв'язку і нaвігaції; інновації у сфері забезпечення безпеки і контролю за використанням aвтотрaнcпорту в аграрному виробництві, у системі упрaвління персоналом, активами і бізнес-процесами, залучення системи CRM та бізнес-аналітики в процесі розвитку аграрного виробництва. ERP-системи інтегрують у собі різноманітні варіанти застосування ІТ-рішень у сфері розвитку аграрного виробництва.

Серед найважливіших стратегічних пріоритетів технічного переоснащення аграрного виробництва - перехід до високоточного землеробства. Стратегія переходу до «високоточного землеробства» полягає у впровадженні практики максимально-ефективного використання кожного гектара земель, що обробляються; запровадження ІТ-контролю за сходженням посівного матеріалу (озимих, ярових) та за раціональним та рівномірним внесення добрив; ІТ-контроль за ефективним використанням паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та засобів захисту рослин (ЗЗР). Стратегія переходу до «високоточного землеробства» ставить за мету скорочення витрат аграрного виробництва та підвищення врожайності. «Високоточне землеробство» активно розвивається у Північній і Південній Америці, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та в країнах Європейського Союзу. Такі країни як Бразилія, Аргентина, Польща, Угорщина, КНР - демонструють стрімке зростання обсягів аграрного виробництва, в основному, за рахунок його концентрації та централізації, нарощування експортного потенціалу великих аграрних підприємств, агрохолдінгів, аграрних ТНК. Натомість, пріоритетом високоточного аграрного виробництва стає розвиток моноструктурного рослинництва, спеціалізація на вирощуванні технічних культур, що спрощує застосування техніки та мінімізує витрати коштів на найм робочої сили.

У ТОП-10 ТНК, що станом на 2019 р. домінували на світовому аграрному ринку входять шість американських компаній, дві компанії з Німеччини, ТНК з Швейцарії та Нідерландів (дивись табл. 2). Всі ТНК - лідери світового аграрного виробництва у своїй діяльності активно застосовують як ГМО, так і розвивають екологічне аграрне виробництво (орієнтуючись на конкретні сегменти споживачів); широко застосовують гербіциди, фунгіциди, інсектіциди, систему захисту посівного матеріалу (насіння), регулятори росту рослин, різноманітні агрохимікати. Серед інноваційних досліджень ТНК - і споріднені з агро-бізнесом сфери, у т.ч. медичні дослідження. Так, BASF ще у 2016 р. проводила дослідження інноваційного напряму «нутрігеномікі», що вивчає вплив харчування та поживних речовин на гени людини. ТНК масово розвивають рослинництво, у т.ч. вирощування технічних рослин та харчові зернові культури (зерно, соя, рапс, кукурудза та ін.). Аграрні транснаціональні компанії - Syngenta AG, Monsanto Сотрапу, BASF, Вауег AG, DowDuPont та інші ТНК - на світовому ринку тісно співпрацюють, утворюючи олігополістичний ринок та формуючи картельні ціни, що дозволяє не тільки утримувати у світі досить високі ціни на аграрну продукцію, але й щорічно підвищувати світові ціни на готові харчові продукти масового споживання, отримуючи за рахунок цього надприбутки та монопольну ренту.

Таблиця 2. ТОП-10 ТНК у сфері світового аграрного виробництва, 2019 р.

Джерело: Top Ten Agribusiness Companies in the World [7].

Перехід аграрних ТНК до масового застосування високоточного землеробства створює прецендент для копіювання такого досвіду іншими аграрними компаніями, фермерскими господарствами у країнах, для яких аграрний сектор відіграє важливу роль у формуванні національного ВВП. Для промислового, масового впровадження технологій високоточного землеробства необхідні сучасні інноваційні та ІТ-технології: сенсори, інформаційні системи обробки та аналізу даних, в яких все частіше застосовуються технології інтелектуального аналізу даних (data тіпіпд), засновані на автономному машинному самоналаштуванні та самонавчанні.

Переваги високоточного аграрного виробництва стають наочними, що обумовлює масовий перехід аграрних фірм, аграрних ТНК та фермерства різних країн світу до застосування ІТ та інших інноваційних технологій. Так, у сфері «високоточного землеробства» активно розвиваються наступні напрямки:

космічні та авіаційні технології, що дозволяють в режимі online отримувати реальну та актуальну інформацію (у т.ч. фото-знімки високої якості), надають інформацію про всі процеси, що відбуваються на полях, в лісах, контролюють стан водних ресурсів, визначають ризики пожеж та паводків, надають оцінки їх мінімізації;

безпілотні технології, безпілотні літальні апарати (БПЛА) відіграють важливу роль у процесі забезпечення контролю за врожайністю, оцінюють рівень та якість сходження рослин на полях, потребу у здійсненні додаткових посівів тощо;

застосування мультиcпектрaльних, гіперcпектрaльних, мікрохвильових сенсорів (у т.ч. розміщених на основі БПЛА);

масовий перехід до використання апaрaтури онлaйн-aнaлізу грунту, що признaченa для визначення стану передпоcівної готовності та рівня обробки грунту, а також і для інших aгротехнологічних оперaцій;

поширення інноваційної технології «агроcкaутинг» (для якої застосовують і мобільні додaтки), що забезпечує оперативний процеc збору інформaції про стан, якість та відповідність рослин певним параметрам та стандартам їх розвитку безпоcередньо нa полях;

запровадження автоматизованої системи моніторингу тa контролю мaшинно-трaкторного пaрку, заснованої нa викориcтaнні cиcтем cупутникової навігації та бортової телеметрії;

впровадження ІТ-системи обліку витратних матеріалів; впровадження онлайн-датчиків обліку паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин та іншої інформації, яка передається диспетчеру агро-фірми по каналам зв'язку в режимі online;

поширення систем інтелектуального управління процесами висіву, внесення добрив та засобів захисту рослин, масове інноваціне «розумне» технічне оснащення агрегатів для цих цілей (сівалок, плугів, розрідження, боронування та ін.).

прогнозування і моделювання процесів та обсягів врожайності на основі інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень, інтегруючих дані, отриманих з різних інформаційних джерел збору даних [8; 9].

Слід зазначити, що в найбідніших країнах світу, що розвиваються, аграрний сектор відіграє важливу роль. Так, питома вага сільського господарства у секторальній структурі ВВП станом на 2018 р. (у відсотках до ВВП) становила: Ліберія - 76,9 %; Сомалі - 65 %; Гвінея-Бісау - 62 %; Конго - 55 %; Центральна Африканська Республіка - 55 %; Сьера- Леоне - 49 %; Малі - 45 %; Ефіопія - 44,9 %; Камерун - 43,6 %; Руанда - 43,2 %; Соломонові острови - 42 %; М'янма - 40,9 %; Того - 40 %; Лаос - 39,2 % та ін. [10; 11]. Водночас, аграрне виробництво у цих країнах ведеться на старих, не інноваційних засадах та, в основному, спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, зернових та технічних культур як сільськогосподарської сировини та для власного споживання домогосподарств. Такі країни, як правило, експортують аграрну сировину і для них дуже високий ризик голоду на внутрішньому ринку. Коштів на імпорт продуктів харчування у бідних країн, як правило, немає, і уряди цих країн часто звертаються за допомогою до міжнародних організацій (у т.ч. до ООН) для отримання міжнародної гуманітарної допомоги. У світі серед країн-лідерів експорту харчових продуктів (станом на 2018 р.) перебувають індустріальні, високорозвинені країни та країни, які масово переходять до високоточного аграрного виробництва: Європейський Союз - 41,1 %; США - 11 %; Бразилія - 5,7 %; Китай -

%; Канада - 3,4 %; Аргентина - 2,8 %; Австралія - 2,5 %; Індонезія - 2,4 %; Мексика - 2,3 %; Індія - 2,2 % від загального обсягу експорту сільськогосподарської продукції у світовій економіці [10; 12].

Найбільш активно високоточне аграрне виробництво розвивається у країнах Західної та Східної Європи. Станом на 2018 р. лідерами у сфері розвитку високоточного аграрного виробництва у Східній Європі стали такі країни як: Румунія -6,4 %; Болгарія - 6,7 %; Боснія і Герцеговина - 8,45 %; Республіка Білорусь -

%; Сербія - 9,66 %; Чорногорія - 10,1 %; Македонія - 10,2 %; Україна - 12,1 %; Молдова - 13,8 % та Албанія - 21,83 % яких, відповідно, становить частка сільськогосподарського виробництва у структурі ВВП вищеназваних країн [10; 11]. В цілому - спеціалізація країн виключно на розвитку аграрного виробництва не дає вагомих результатів у забезпеченні економічного зростання. Тільки поєднання розвинутого, інноваційного та технологічно оснащеного агропромислового комплексу з розвитком конкурентного індустріального промислового виробництва, що використовує напрацювання «Індустрії 4.0», NBIC-технології та інші інноваційні здобутки, забезпечує для країни гарні конкурентні позиції на світовому ринку та лідируючі позиції у світовому господарстві.

Висновки. Дослідження стратегій виробництва аграрної продукції у світовій економіці дає підстави зробити висновки про те, що «економічними центрами» масового аграрного виробництва в усіх країнах світу є: фермерські господарства та агрохолдінги (агрофірми), аграрні ТНК. Фермерські господарства спеціалізуються, в основному, на виробництві дрібнотоварної аграрної трудомісткої продукції - овочівництво, садівництво, бджолярство та ін. Великі агро-фірми та аграрні ТНК обирають стратегію спеціалізації на масовому індустріальному розвитку тваринництва та птахівництва, на виробництві моноструктурної аграрної продукції рослинництва: зерно, кукурудза, соя, технічні культури. У світі саме експортний аграрний потенціал ТНК та великих національних агро-фірм задовольняє глобальний попит на аграрну сировину та продукти харчування.

Наявність значних обсягів земельного банку у ТНК у розвинутих країн світу та в країнах, що розвиваються, мають різне призначення. У розвинених країнах світу ТНК використовують стратегії багатоцільового використання сільськогосподарських земель, у т.ч. для виробництва сільськогосподарської продукції з високим вмістом доданої вартості; для глибинної переробки продукції тваринництва, рослинництва; для розвитку відновлюваної енергетики та біоенергетики. Такі угоди характеризуються великими капіталовкладеннями у інноваційно-технічне оснащення аграрного виробництва, у розвиток механізації та автоматизації з переходом до високоточного, високопродуктивного, стандартизованого та моноструктурного аграрного виробництва з мінімальним використанням найманої праці. Натомість, для ТНК розвинених країн світу придбання сільськогосподарських земель в країнах, що розвиваються (у т.ч. за допомогою ПІІ), дозволяє втілити стратегію долучення придбаних земель, в основному, для розвитку рослинництва як сировинної бази для її подальшої переробки в країнах походження ТНК.

У розвинених країнах світу та у країнах-лідерах аграрного експорту загальним трендом стає застосування інноваційних технологій, перехід до високоточного аграрного виробництва з використанням ІТ-технологій, авіаційних та космічних технологій, дронів, використання ГМО для збільшення продуктивності, максимізації врожaйності аграрних гоcподaрcтв та мінімізації впливу ризиків дефіциту води та високих температур у літній період на врожайність, внаслідок зміни клімату. Перехід до високоточного аграрного виробництва вже відбувся у США, в країнах ЄС, активно відбувається у КНР, Аргентині, Бразилії, Індії та інших країнах світу.

Усвідомлення важливості стратегії переходу до високоточного аграрного виробництва надзвичайно важливо для України, яка прагне здобути лідерство у експорті аграрної продукції на світовому ринку. Адже без aдaптaції нaціонaльного aгробізнеcу до стандартів високоточного аграрного виробництва, без зниження собівартості виробництва, підвищення його продуктивності та якості - Україна не зможе конкурувати на світовому ринку аграрної продукції. Наступним кроком для України має стати налагодження переробки аграрної сировини та виробництво готових продуктів харчування з високим вмістом доданої вартості у сфері національного промислового виробництва, у т.ч. на рівні малого (фермерство) та середнього бізнесу, і звичайно - на рівні великих національних агрохолдингів.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку

У ХХІ ст. стратегічні пріоритети розвитку конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва напряму будуть пов'язані із розвитком високоточного аграрного виробництва, що засновано на використанні ІТ-технології, здобутків цифрової економіки та «Індустрії 4.0». Натомість, масовий перехід до високих, інноваційних технологій не тільки підвищує продуктивність праці у аграрному секторі, але й породжує багато соціально-економічних проблем. Серед найбільш гострих - масове безробіття та зменшення потреби у кількості населення, яке проживає у сільській місцевості, у селах. Процеси масової міграції населення з сільських територій до міст - породжують нові системні проблеми, пов'язані з урбанізацією, зростаючим попитом на продукти харчування міського населення, санітарними, психологічними та поведінковими економічними проблемами розвитку людства та світової економіки. Ці питання потребують подальших системних наукових досліджень.

Список використаних джерел

Макаренко П. М., Пілявський В. І. Інноваційно-інвестиційне забезпечення потенціалу стійкого розвитку аграрних підприємств. Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. Вип. 4І. 2019. С. 29-35. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41. URL: https://economic-bulletin.com

Шульга О. А. Діалектика взаємозв'язку розвитку інституціональних суспільних форм

функціонування економічних систем та відносин власності в аграрному секторі. Економічний вісник університету. Збірник наукових праць учених та аспірантів. Вип. 41. 2019. С. 35-46.

https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41. URL: https://economic-bulletin.com

Smaller C., and W. Speller, with H. Mirza, N. Bernasconi-Osterwalder, and G. Dixie. 2015. Investment

Contracts for Agriculture: Maximizing Gains and Minimizing Risks. Washington, D.C.: World Bank Group; New York: United Nations; and Winnipeg: International Institute for Sustainable Development (IISD). URL:

http://documents.worldbank.org/curated/en/143361467997246051/pdf/94895-NWP-PUBLIC-Box391483B-Agri- Investment-Contracts-web-06-11-2015-V2.pdf

Keating B., Herrero M., Carberry P. Food wedges: Framing the global food demand and supply challenge towards 2050. Global Food Security. 2014. №3. С. 125-132.

World Investment Report 2018. Investment and New Industrial Policies. URL: https://unctad.org/en/ PublicationsLibrary/wir2018_en. pdf

Dynamics overview. LAND MATRIX. URL: http://www.landmatrix.org/en/get-the-idea/dynamics-overview/.

Top Ten Agribusiness Companies in the World. URL: https://www.tharawat-magazine.com/facts/top-ten- agrib usiness-companies/#gs. sn0k0g

Technological Innovation for Agricultural Statistics. - International Rice Research Institute (IRRI). 2013. Rice Almanac. Los Banos. URL: http://books.irri.org/9789712203008_content.pdf.

Klasen S. and Reimers M. The Pros and Cons of Drones in Agriculture. Drone Guru. 2016. URL: http://www.droneguru.net/the-pros-and-cons-of-drones-inagriculture

Офіційний сайт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. FAO. URL: http://www. fao. org

World Trade Statistical Review 2019. Highlights of world trade. URL: https://www.wto.org/english/res_e/ statis_e/wts2019_e/wts2019chapter02_ e.pdf

Challenges and opportunities of foreign investment in developing country agriculture for sustainable development. URL: http://www.fao.org/3/a-i4074e.pdf

References

Makarenko, P. M. & Pilyavskij, V. I. (2019). Innovacijno-investicijne zabezpechennya potencialu stijkogo rozvitku agrarnih pidpriyemstv [Innovative and investment support for the potential of agricultural enterprises sustainable development]. Ekonomichnij visnik universitetu - University Economic Bulletin, 41. 29-35. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41, URL: https://economic-bulletin.com

Shulga, O. A. (2019). Dialektika vzayemozv'yazku rozvitku institucionalnih suspilnih form funkcionuvannya ekonomichnih sistem ta vidnosin vlasnosti v agrarnomu sektori [Dialectics of interaction of the development of institutional social forms of economic systems and property relationships functioning in the agricultural sector. University Economic Bulletin]. Ekonomichnij visnik universitetu - University Economic Bulletin, 41. 35-46. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41. URL: https://economic-bulletin.com

Smaller C., and W. Speller, with H. Mirza, N. Bernasconi-Osterwalder, and G. Dixie. (2015). Investment

Contracts for Agriculture: Maximizing Gains and Minimizing Risks. Washington, D.C.: World Bank Group; New York: United Nations; and Winnipeg: International Institute for Sustainable Development (IISD). URL:

http://documents.worldbank.org/curated/en/143361467997246051/pdf/94895-NWP-PUBLIC-Box391483B-Agri- Investment-Contracts-web-06-11-2015-V2.pdf

Keating, B., Herrero, M. & Carberry, P. (2014). Food wedges: Framing the global food demand and supply challenge towards 2050. Global Food Security, 3. 125-132.

World Investment Report 2018. Investment and New Industrial Policies. URL: https://unctad.org/en/ PublicationsLibrary/wir2018_en. pdf

Dynamics overview. LAND MATRIX. URL: http://www.landmatrix.org/en/get-the-idea/dynamics-overview/.

Top Ten Agribusiness Companies in the World. URL: https://www.tharawat-magazine.com/facts/top-ten- agribusiness-companies/#gs.sn0k0g

Technological Innovation for Agricultural Statistics. - International Rice Research Institute (IRRI). 2013. Rice Almanac. Los Banos. URL: http://books.irri.org/9789712203008_content.pdf.

Klasen S. and Reimers M. (2016). The Pros and Cons of Drones in Agriculture. Drone Guru. URL: http://www.droneguru.net/the-pros-and-cons-of-drones-inagriculture

Oficijnij sajt Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON. FAO. URL: http://www.fao.org

World Trade Statistical Review 2019. Highlights of world trade. URL: https://www.wto.org/english/ res_e/statis_e/wts2019_e/wts2019chapter02_e.pdf

Challenges and opportunities of foreign investment in developing country agriculture for sustainable development. URL: http://www.fao.org/3/a-i4074e.pdf

Размещено на Allbest.ru