Методика аналізу нематеріальних активів підприємств

Рис. 1. Етапи проведення аналізу НМА підприємства їх загальна характеристика на основі показників фінансової звітності

Проведення аналізу НМА потребують підприємства різних видів економічної діяльності, але в цій статті викладено методику аналізу НМА на прикладі підприємств харчової промисловості Вінницької області. Харчова промисловість має стратегічне значення для держави та членів суспільства та особливого значення її діяльність набуває під час різних кризових явищ. Для оцінювання стану нематеріальних активів як складової майна досліджено 8 провідних підприємств харчової промисловості Вінницької області і визначено динаміку їх зміни.

Аналіз НМА проведений на основі даних, наведених на офіційних сайтах підприємств та в їхній фінансовій звітності, даних незалежних консалтингових агентств. Згідно з даними Головного управління статистики у Вінницькій області за 2018 р., індекс виробництва промислової продукції у харчовій промисловості, порівнюючи з аналогічним періодом 2017 р., зріс на 7,4% та становить 107,4% [7], що вказує на активний динамічний розвиток цього сегмента економіки.

У результаті дослідження вартості НМА на підприємствах згруповано показники, що наведені на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка первісної вартості НМА підприємств харчової промисловості за 20162018 рр., тис. грн

Джерело: сформовано на основі фінансової звітності підприємств

Отже, станом на кінець 2018 р. за показниками балансової вартості найбільше НМА зосереджено в ПрАТ «ПК «Поділля»» (22742 тис. грн), на другому місці - ПрАТ «Концерн Хлібпром» (8061 тис. грн).

Звертає увагу обставина, що у 2018 р. значно зросла вартість нематеріальних активів в ПрАТ «ПК «Поділля»» - на 14214 тис. грн (з 8317 тис. грн у 2017 р. до 22742 тис. грн у 2018 р.). Найменшим обсягом нематеріальних активів володіє ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» - 35 тис. грн.

Зростання вартості НМА простежується майже на всіх досліджуваних підприємствах. Найбільш позитивну динаміку за первісною вартістю за період 2016-2018 рр. показує ПрАТ «ПК «Поділля»» - 6611,1% та ПАТ «Вінницький ОЖК» - 900%. На інших підприємствах зміни не відбулися (ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод» та ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат»). ПАТ «Козятин Хліб» взагалі демонструє зниження первісної та залишкової вартості НМА (59,6% та 62,7%) та зростання накопиченої амортизації (185,4%).

За наведеними показниками неможливо зробити висновок щодо суттєвості частки НМА у складі майна суб'єктів господарювання. Для того, щоб оцінити, наскільки значними є нематеріальні активи в майні підприємства, доцільно розглянути показники динаміки питомої ваги вартості НМА досліджених підприємств у загальній вартості майна та у вартості необоротних активів.

Величина нематеріальних активів у складі майна і необоротних активів, за даними фінансової звітності, є доволі незначною. На ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод» вона становить десяту частину відсотка, а на ПАТ «Вінницький ОЖК» - десятитисячні частини відсотку. Лише в ПрАТ «ПК «Поділля»» та ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика» частка нематеріальних активів у вартості майна і необоротних активів перебуває у межах 1-2%. Найбільша питома вага НМА у вартості необоротних активів на початку досліджуваного періоду зафіксована на ПАТ «Козятинхліб» - майже 2,5%, але вона знизилась до 0,5%. На ПрАТ «Концерн Хлібпром» вона, в середньому, становить третю частину відсотка, а на ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика» - соту частину відсотка. На ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» залишкова вартість НМА не фіксується. Графічно порівняння питомої ваги НМА в майні цих підприємств зображено на рис. 3.

Рис. 3. Питома вага НМА в майні підприємств харчової промисловості Вінницької області за період 2016-2018 рр., %

Джерело: сформовано на основі фінансової звітності підприємств

Зроблений висновок, на основі показників фінансової звітності, суперечить господарській практиці. Нині багато підприємств, а також і ті, що аналізуються, мають значні обсяги реалізації та високу вартість ринкових активів, що свідчить про суттєву частку нематеріальної складової їхнього капіталу. Втім, показники фінансової звітності відображають іншу картину, що вказує на невідповідність балансової вартості НМА їхній реальній цінності.

Така невідповідність є результатом недосконалої системи оцінювання та обліку об'єктів НМА, що застосовуються на практиці. Загалом опитування головних бухгалтерів підприємств вказує на те, що створення нових технологій, впровадження інформаційних систем та технологій, розширення бізнесу на досліджуваних підприємствах зумовлено широким використанням НМА, що підвищує вартість бізнесу. Графічно інформація щодо порівняння показника придатності НМА на досліджуваних підприємствах наведена на рис. 4.

Рис. 4. Придатність НМА підприємств харчової промисловості Вінницької області за період 2016-2018 рр., %

Джерело: сформовано на основі фінансової звітності підприємств

На трьох підприємствах (ПАТ «Вінницький ОЖК», ПрАТ «ПК «Поділля», ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика») показник придатності варіюється в межах 50-100%. Низькі значення коефіцієнта придатності (~ 25-50%) і відповідно високі значення нарахованої амортизації характерні для ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод», ПрАТ «Концерн Хлібпром», ПАТ «Козятинхліб» та ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика». Щодо ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат», то показник придатності взагалі нульовий, оскільки у фінансовій звітності ПрАТ НМА показані як повністю амортизовані за 2016-2018 рр. Водночас у ПАТ «Вінницький ОЖК» та ПрАТ «ПК «Поділля» простежується підвищення значення показника придатності, що свідчить про збільшення обсягів НМА та рівня їхнього використання.

Для детального аналізу використання НМА необхідна інформація ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». У розділі I Приміток розшифровуються дані про НМА підприємства і гудвіл, які наводяться у рядках 1000-1002 і у додатковій статті 1050 форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)». Аналіз даних ф. № 5 досліджуваних підприємств харчової промисловості показує, що майже всі підприємства із зазначених груп НМА використовують: права користування природними ресурсами (ПрАТ «ПК «Поділля», ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод») та права на комерційні позначення (ПАТ «Вінницький ОЖК», ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика»).

Важливим напрямом аналізу нематеріальних активів є дослідження руху нематеріальних активів, що характеризують такі показники:

- коефіцієнт надходження - дає змогу встановити інтенсивність надходження нематеріальних активів, яка обчислюється як відношення вартості нематеріальних активів, що надійшли за звітний період, до їх первісної вартості на кінець періоду;

- коефіцієнт вибуття - характеризує інтенсивність вибуття нематеріальних активів зі сфери виробництва та розраховується як вартість нематеріальних активів, що вибули за звітний період, до їх вартості на початок цього ж періоду;

- коефіцієнт компенсації вибуття - показує інтенсивність процесу заміщення нематеріальних активів, які вибули, та визначається як відношення нематеріальних активів, що надійшли за звітний період, до тих, що вибули;

- коефіцієнт приросту - характеризує рівень приросту нематеріальних активів за звітний період і розраховується як відношення вартості приросту нематеріальних активів до їх вартості на початок періоду [6, с. 132].

Джерелом даних для розрахунку цих показників є ф. № 5 «Примітки до фінансової звітності». Показники руху нематеріальних активів досліджуваних підприємств представлені в табл. 1. За результатами аналізу даних визначено стан інтенсивності заміщення нематеріальних активів на досліджуваних підприємствах. Отже, позитивні та стабільні показники інтенсивності надходження нематеріальних активів, які більші ніж інтенсивність їх вибуття, зафіксовано на ПрАТ «ПК «Поділля»», ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика» та ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика».

Таблиця 1. Показники руху НМА підприємств харчової промисловості Вінницької області за період 2016-2018 рр.

Джерело: розраховано на основі фінансової звітності підприємств

Дещо нижчі показники коефіцієнтів компенсації має ПрАТ «Концерн Хлібпром». Коливання цього показника в гіршу сторону відмічено на ПАТ «Вінницький ОЖК», ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод» та ПАТ «Козятинхліб», що вказує на перевагу негативних тенденцій інтенсивності вибуття нематеріальних активів. Рух НМА на ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» відсутній.

Рівень коефіцієнта компенсації пов'язаний з рівнем коефіцієнта приросту нематеріальних активів, що підтверджується їх однаковою динамікою на досліджуваних підприємствах. Також, при аналізі коефіцієнтів компенсації і приросту слід ураховувати обсяги НМА, якими оперує підприємство, що впливає на формування висновків за результатами аналізу.

Оскільки надходження нематеріальних активів на підприємство відбувається з метою отримання економічної вигоди від їх використання, важливою є оцінка ефективності використання нематеріальних активів, яка проведена на основі фінансової звітності досліджуваних підприємств.

Науковці А.Д. Шеремет і Р.С. Сайфулін запропонували ефективність використання нематеріальних активів підприємства оцінювати з урахуванням їх впливу на підвищення обсягів реалізації, зниження виробничих витрат, зростання результатів господарської діяльності, зростання прибутку, покращення фінансового стану підприємства [8, с. 127].

Рентабельність нематеріальних активів (Рнма) пропонується розраховувати за загальноприйнятою формулою рентабельності капіталу:

де P - прибуток діяльності підприємства, тис. грн;

НМА - вартість нематеріальних активів.

Для узгодження рентабельності з оборотністю попередня формула рентабельності нематеріальних активів була перетворена в наступний вигляд:

де N - виручка від реалізації продукції та послуг підприємства, тис. грн;

Р - рентабельність продажів за період;

HMA - оборотність нематеріальних активів за період [8].

Таким чином, згідно з попередніми формулами на досліджуваних підприємствах рентабельність нематеріальних активів може зрости за рахунок збільшення оборотності і зростання рентабельності продажу.

В табл. 2 наведено результати дослідження рентабельності нематеріальних активів і їхню динаміку за даними фінансової звітності досліджуваних підприємств.

Таблиця 2. Показники ефективності НМА підприємств харчової промисловості Вінницької області за період 2016-2018 рр., %

Як видно з даних табл. 2, оборотність і рентабельність нематеріальних активів за період з 2016 р. по 2018 р. має позитивні значення на ПрАТ «ПК «Поділля» та ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика». Негативні показники рентабельності НМА зафіксовано на ПАТ «Вінницький ОЖК», ПАТ «Козятинхліб» і ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат».

Основними факторами росту рентабельності НМА є: збільшення прибутковості, підвищення рентабельності продажу та прискорення оборотності нематеріальних активів. Разом з тим даний аналіз має недолік у зв'язку із тим, що високі показники рентабельності і оборотності НМА пов'язані з їх низькою питомою вагою у вартості майна підприємства. Узагальнені показники ефективності використання нематеріальних активів підприємства, обмежуються кількістю даних фінансової звітності.

Значно покращити якість фінансового аналізу ефективності використання НМА необхідно через дослідження частки доходу та частки чистого прибутку, який підприємства отримали від використання нематеріальних активів.

Також заслуговує на увагу підхід до аналізу ефективності використання нематеріальних активів, що запропонований економістом Т. А. Пожидаєвою. Нею зазначено, що для визнання ефективності використання нематеріальних активів повинні виконуватися наступні умови:

(3)

де Тр^НМА - темп росту вартості нематеріальних активів;

Тр^м - темп росту виручки від реалізації товарів, продукції, робіт та послуг;

Тр^р - темп росту прибутку [5, с. 180].

На основі співвідношення темпів росту вартості нематеріальних активів, виручки від реалізації та прибутку, необхідних для оцінки ефективності використання нематеріальних активів, розвинено думку науковця через встановлення відповідного рівня ефективності, що закріплено за визначеними співвідношеннями (табл. 3).

Таблиця 3. Оцінка співвідношення темпів росту вартості НМА, виручки від реалізації, темпів росту

Прибутку

Джерело: сформовано і доповнено на основі [5]

На основі співвідношень, наведених в табл. 4, проаналізовано ефективність використання нематеріальних активів за даними фінансової звітності досліджуваних підприємств (табл. 4).

Аналіз даних табл. 4 свідчить, що згідно з цією методикою неефективне використання НМА зафіксовано на ПАТ «Вінницький олієжировий комбінат» та ПрАТ «Тростянецький м'ясокомбінат». Такі підприємства, як ПАТ «Козтинхліб», ПАТ «Концерн Хлібпром» та ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика» за результатами співвідношення темпів зростання відповідних показників ефективно або умовно ефективно використовують НМА. Дана методика є недосконалою, що можна підтвердити на прикладі ПрАТ «ПК «Поділля», яке згідно з нею визнано умовно ефективним та неефективним. Це підприємство за попереднім аналізом НМА має зростаючу питому вагу НМА в майні підприємства, зростаючий і найвищий рівень придатності НМА серед усіх досліджуваних підприємств, достатній рівень показників компенсації, приросту, рентабельності і оборотності НМА (рис. 2, 3, 4; табл. 1,2).

Таблиця 4. Співвідношення темпів росту вартості НМА, виручки від реалізації, прибутку підприємств харчової промисловості Вінницької області за період 2016-2018 рр.

Джерело: розраховано на основі фінансової звітності підприємств

Зазначену вище методику можна використовувати для аналізу загальної тенденції ефективності використання НМА з метою підтримання співвідношення темпів росту відповідних показників на підприємстві (Тр^НМА < Тр^м < Тр^р ) на необхідному рівні. Логічно її використовувати тільки враховуючи інші показники ефективності і стану НМА, що розкриті в статті.

Використання НМА можна вважати ефективним, якщо протягом визначеного періоду їх рівень зростає при достатній величині питомої ваги НМА в майні підприємства, яка відповідає реальній наявності НМА. При цьому ефективність НМА підтверджується позитивними показниками і тенденціями придатності, компенсації, приросту, рентабельності і оборотності. За умови, що зазначені показники зафіксовані на основі більших темпів зростання виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг та темпів зростання прибутку. Однією із найголовніших умов об'єктивного аналізу НМА є реальне відображення цих активів у фінансовій звітності.

Відображення в балансі підприємства частки НМА і динаміки в сторону її зростання надає низку переваг, а саме: загальне збільшення балансової вартості підприємства сприяє його інвестиційній привабливості; збільшує частку чистих активів, що є важливим показником і на сьогодні, у зв'язку із виконанням положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII, впливає на укладання договірних відносин між суб'єктами господарювання. У результаті наявності НМА на підприємстві виникає потреба в нарахуванні амортизації на них, що зменшує податок на прибуток і впливає на показники фінансової стійкості. Разом із цим, необ'єктивно завищена вартість НМА може призводити до зниження показників поточної ліквідності і уповільнення оборотності сукупного капіталу.

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, за результатами проведеного дослідження виокремлено послідовні етапи аналізу НМА через визначення таких показників: динаміки вартості; питомої ваги НМА в майні підприємства; придатності; руху; ефективності використання; загальної тенденції ефективності використання. Проведено аналіз НМА на основі показників фінансової звітності восьми провідних підприємств харчової промисловості Вінницької області. На цих підприємствах первісна вартість НМА коливається від 22742 тис. грн до 35 тис. грн. Величина питомої ваги НМА у складі майна підприємства є доволі низькою - від 0,001029% до 2,5%. Показник придатності НМА - від 0 до майже 100%. Загалом, простежується збільшення обсягів НМА та рівня їхнього використання на цих підприємствах. Недоліком аналізу показників рентабельності і оборотності НМА є те, що їх високі значення отримуються через низьку питому вагу НМА у вартості майна підприємства.

Використання НМА слід вважати ефективним, якщо виконуються такі вимоги: показники їх обсягу в фінансовій звітності є об'єктивними; при достатній величині питомої ваги НМА в майні підприємства протягом періоду їх рівень зростає; показники придатності, компенсації, приросту, рентабельності і оборотності і їх динаміка є позитивними; для встановлення загальної тенденції ефективності використання НМА підтримується співвідношення темпу зростання вартості НМА на нижчому рівні, ніж темпів зростання виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг та прибутку.

нематеріальний актив підприємство аналіз

Література

1. Економічний аналіз: навч. посібник / Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Київ: КНЕУ, 2003. 556 с.

2. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. Москва: Финансы и статистика, 2002. 560 с.

3. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика: моногр. Рівне: НУВГП, 2005. 369 с.

4. Мних Є. До питання визначення методологічних рівнів економічного аналізу. Економічний аналіз. 2010. Вип. 6. С. 360-362.

5. Пожидаева Т.А. Анализ финансовой отчетности. Москва: КНОРУС, 2007. 320 с.

6. Фадеева А.А., Сорокина Е.М. Нематериальные активы: признание, оценка, учет и анализ. Иркутск: БГУЭП, 2011.209 с.

7. Харчова та переробна промисловість Вінниччини..

8. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. Москва: ИНФРА-М, 1995. 176 с.

9. Шкарабан С.І., Лазаришина І.Д. Концептуальні засади історії розвитку економічного аналізу. Економічний аналіз. 2011. Вип. 1. С. 9-18.

References

1. Boliukh M.A., Burchevskyi V.Z., Horbatok M.I. et al. (2003), Ekonomichnyi analiz [Economic analysis], tutorial, 2nd edition, KNEU, Kyiv, Ukraine, 556 p.

2. Kovalev V.V. (2002), Finansovyy analiz: metody i protsedury [Financial analysis: methods and procedures], Finansy i statistika, Moscow, Russia, 560 p.

3. Lazaryshyna I.D. (2005), Ekonomichnyi analiz v Ukraini: istoriia, metodolohiia, praktyka [Economic analysis in Ukraine: history, methodology, practice], monograph, NUVHP, Rivne, Ukraine, 369 p.

4. Mnykh Ye. (2010), “On the question of determining the methodological levels of economic analysis”, Ekonomichnyi analiz, Iss. 6, pp. 360-362.

5. Pozhidaeva T.A. (2007), Analiz finansovoy otchetnosti [Analysis of financial statements], KNORUS, Moscow, Russia, 320 p.

6. Fadeeva A.A. and Sorokina E.M. (2011), Nematerialnye aktivy: priznanie, otsenka, uchet i analiz [Intangible assets: recognition, measurement, accounting and analysis], BGUEP, Irkutsk, Russia, 209 p.

7. “Food and processing industry of Vinnytsia region”

8. Sheremet A.D., Sayfulin R.S. (1995), Metodika finansovogo analiza [Financial analysis technique], INFRA-M, Moscow, Russia, 176 p.

9. Shkaraban S.I., Lazaryshyna I.D. (2011), “Conceptual principles of the history of economic analysis”, Ekonomichnyi analiz, Iss. 1, pp. 9-18.

Размещено на Allbest.ru